Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины (относительно развития животноводческой отрасли агропромышленного комплекса)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 02.12.2014 № 1172
Дата рассмотрения: 02.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розвитку тваринницької галузі агропромислового комплексу)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Галузь тваринництва є пріоритетним напрямком державної підтримки сільського господарства.

Нинішня структура агропромислового комплексу, що склалася в Україні, характеризується зростанням обсягів використання зрошуваних земель великими сільськогосподарськими підприємствами, які займаються вирощуванням високорентабельних зернових та олійних культур, а плодоовочева та м'ясо-молочна продукція, виробництво якої вимагає більших трудозатрат та початкових вкладень, виробляється особистими домогосподарствами.

80 % поголів'я ВРХ утримується приватними домогосподарствами. Нарощування поголів'я ВРХ буде найбільш ефективним та економічно обґрунтованим на базі приватних домогосподарств. Результат аналізу статистичних даних за останні 10 років свідчить про те, що потенціал приватного сектору тваринництва на 15 - 20 % перевищує наявну кількість утримуваної худоби.

Молочна сировина в Україні закуповується виробниками із двох джерел: 20 % - крупнотоварні ферми, 80 % - індивідуальні господарства.

Навіть за такого співвідношення обсягів індивідуальні господарства знаходяться у програшному становищі. В першу чергу, через зниження якості молока під час доїння. Використання доїльних апаратів - це просто засіб полегшення процесу доїння, але не вирішує проблеми втрати якості молока.

Основними причинами зниження якості продукції є:

ручне доїння,

відсутність можливості за короткий час охолодити молоко до оптимальної температури зберігання,

відсутність контролю за якісними характеристиками молока (жирністю, кислотністю, наявністю соматичних клітин і т.д.).

Кожне домогосподарство окремо є для молокопереробного підприємства ненадійним партнером, який не може забезпечити ні постійних безперебійних поставок продукції, ні стабільної якості молока. Від цього програють обидві сторони. Люди змушені віддавати молоко за демпінговими цінами, які навіть не покривають їх витрат на утримання худоби. А переробники, закуповуючи молоко у індивідуальних господарств, не можуть бути впевнені у безперебійності поставок і нормальній якості продукту.

Для молокопереробних підприємств збір молока у розрізнених домогосподарств також пов'язаний з додатковими витратами - великі протяжності маршрутів молоковозів, значний відсоток відбраківки неякісної продукції.

За підсумком, ми отримуємо парадоксальну ситуацію, коли монополісти молочного ринку - громадяни - не можуть відстояти нормальну закупівельну ціну на молоко.

Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" створив правові передумови для створення та успішної діяльності сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Дрібному приватному сектору тваринництва для успішного конкурування на молочному ринку необхідне об'єднання у кооперативи. Тоді розрізнені домогосподарства стають конкурентоспроможним постачальником, який може гарантувати стабільну якість продукції та безперебійність поставок.

Але, стосовно саме молочного напрямку тваринництва, слід відзначити, що для отримання продукції (молока) належної якості необхідне дотримання певного режиму доїння корів, охолодження та зберігання молока. Створення належних умов для цього потребує значних капіталовкладень на придбання високотехнологічного обладнання, його монтаж.

Тому навіть об'єднання власників худоби у кооператив цю проблему не вирішує:

- власні фінансові ресурси громадян-членів кооперативу вкрай обмежені,

- кооператив не має можливості залучати банківські кредити через відсутність майна, яке може стати для банківської установи належним забезпеченням повернення кредиту.

Специфіка виробництва молока передбачає збереження його якості і товарності лише за наступних умов:

- виконання переддоїльної підготовки тварин та контроль їх фізичного стану,

- мінімізація контакту молока з повітрям,

- контроль якості молока до початку доїння,

- швидке охолодження та спеціальні умови зберігання молока,

- спеціальний режим промивки, дезінфекції та очищення доїльного обладнання, трубопроводів, ємностей для зберігання молока.

Виконання цих вимог при ручному доїнні або доїнні на міні-доїльних апаратах - неможливе, оскільки за таких способів доїння не виконується жодна з вимог.

В Україні існує так звана "традиція" збору молока від населення: здоївши корову, господарка виносить молоко у льох, де воно у відрі чи іншій ємності стоїть до ранку; вранці приїжджає молоковоз і це молоко виливається у загальну цистерну. Така схема провокує безвідповідальне відношення людей як до доїння, так і до зберігання молока, а приймальників - до якості молока.

Проблема якості молока має державний масштаб. Низька якість сировини закриває молочній продукції, виробленій вітчизняними молокопереробними підприємствами, вихід на експортні поставки, що значно звужує можливості таких підприємств.

Виходячи з існуючої ситуації, найбільш ефективним є розподіл функцій щодо вироблення та заготівлі молока. Вироблення молока може здійснюватися окремими домогосподарствами або кооперативом громадян - власників ВРХ, який буде ґрунтуватися виключно на засадах необхідності формування товарних партій сільськогосподарської продукції. При цьому функцію попередньої обробки (фільтрації, охолодження) та тимчасового зберігання молока може виконувати окремий суб'єкт господарювання.

Виконання заготівлі молока суб'єктом господарювання (підприємство, приватний підприємець) буде здійснюватися шляхом організації центру збору молока, який буде включати:

- доїльний зал, укомплектований новітнім обладнанням,

- ємності для швидкого охолодження і зберігання молока без втрати його якісних показників,

- сучасні системи управління стадом, що дозволяють визначити надої по кожній тварині окремо - кожне домогосподарство матиме змогу отримувати оперативну інформацію про надої своєї тварини.

Таким чином під контролем однієї особи буде знаходитись якість молока на всіх етапах: від переддоїльної підготовки тварин до первинної обробки та тимчасового зберігання молока.

Молочну сировину (молоко, що пройшло первинну обробку) центр заготівлі молока реалізовуватиме молокопереробним підприємствам.

Договірні відносини центру заготівлі молока з громадянами - власниками худоби захистять їх інтереси стосовно цінової політики та забезпечать гарантований збут молока. Закупівельні ціни на молоко будуть таким чином більш контрольовані та регульовані - держава зможе повної мірою захистити інтереси приватних власників ВРХ.

Центр заготівлі молока при реалізації молочної сировини вступає в комерційні договірні відносини з молокопереробним підприємством. За яких кожна зі сторін має чітко регламентовані права і обов'язки. Основні з яких: забезпечення якості молочної сировини та її гарантованих поставок з боку центра заготівлі молока, належна оплата за отриману молочну сировину - з боку молокопереробного підприємства.

Центр заготівлі молока, за умови надання йому статусу сільськогосподарського підприємства з належним спеціальним режимом оподаткування, стане повноцінним учасником молочного ринку. Необхідність застосування ним спеціального режиму оподаткування зумовлена специфікою його господарювання. Його постачальниками є громадяни - неплатники ПДВ, а покупцями - молокопереробні підприємства, для яких дуже важливим є отримання податкового кредиту з ПДВ із закупівлі матеріалів та сировини. Тому центр заготівлі молока буде мати лише податкові зобов'язання із зазначеного податку. Спеціальний режим оподаткування дасть можливість беззбиткової роботи центру заготівлі молока та забезпечить його конкурентне становище на молочному ринку.

Перевагами такого варіанту господарювання є:

1) можливість прийняття підприємством виважених та оперативних рішень щодо ведення діяльності. У той час, як у кооперативі, який включає велику кількість членів, досить складно вирішувати питання щодо фінансування та ведення діяльності центру заготівлі молока,

2) підприємство, для якого центр заготівлі молока буде основним видом господарської діяльності, буде зацікавлене у пошуках більш ефективних методів роботи, модернізації обладнання, що буде значно підвищувати ефективність його діяльності,

3) для фінансування капітальних витрат на обладнання та будівництво центру заготівлі молока у підприємства є більше можливостей залучення кредитних та інших фінансових ресурсів, оскільки така форма ведення діяльності є звичною та зрозумілою для фінансових, банківських установ, вітчизняних та закордонних інвесторів.

2. Цілі, завдання та основні положення законопроекту

Метою законопроекту є створення умов для влаштування та подальшої роботи нового суб'єкту молочного ринку - центру заготівлі молока.

Законопроектом визначається правовий статус суб'єкта господарювання, який через центри заготівлі молока буде проводити діяльність з доїння корів, що утримуються населенням, первинної обробки молока сирого і тимчасового зберігання молочної сировини, з подальшим постачанням молочної сировини молокопереробним підприємствам.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом передбачається введення до правової бази нових понять "центр заготівлі молока", "доїльна установка".

Суб'єкту господарювання, який через центри заготівлі молока буде проводити діяльність з доїння корів, що утримуються населенням, первинної обробки молока сирого і тимчасового зберігання молочної сировини, з подальшим постачанням молочної сировини молокопереробним підприємствам, надається статус сільськогосподарського підприємства та можливість вибору спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Законопроектом до переліку об'єктів, щодо яких сільськогосподарським товаровиробникам відшкодовується 50 відсотків вартості будівництва та реконструкції, додаються центри заготівлі молока з номінальною кількістю корів, що обслуговуються, не менше 200 голів.

4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють відносини у цій сфері є: Податковий кодекс України, Закон України "Про молоко та молочні продукти" від 24 червня 2004 року N 1870-IV; Закон України "Про сільськогосподарський перепис" від 23 вересня 2008 року N 575-VI; Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24 червня 2004 року N 1877-IV.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових видатків коштів з державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття цього проекту Закону дасть змогу:

- підвищити ефективність утримання ВРХ приватними домогосподарствами,

- підвищити добробут жителів села - власників ВРХ,

- стимулювати приватні домогосподарства до збільшення поголів'я утримуваної худоби,

- створити рівні конкурентні умови при здаванні молока приватними домогосподарствами, забезпечити для громадян нормальну закупівельну ціну на молоко,

- забезпечити молокопереробні підприємства якісною молочною сировиною у достатній кількості, що дозволить їм розширювати виробничі потужності та створювати нові робочі місця,

- розширити можливості для експорту молочних продуктів, вироблених в Україні,

- забезпечити врахування та використання існуючого потенціалу молочного тваринництва: молочна сировина, що виробляється приватними домогосподарствами, досягне конкурентоспроможної якості та буде мати нормальну закупівельну ціну,

- забезпечити вітчизняний ринок молокопродуктів достатньою кількістю продукції українських молокопереробних підприємств.

 

Народний депутат України 

В. Д. Барвіненко

Опрос