Идет загрузка документа (24 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений и дополнений в Закон Украины "О реабилитации жертв политических репрессий на Украине" и некоторые другие законы Украины относительно упорядочения выплат жертвам политических репрессий

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 02.12.2014 № 1170
Дата рассмотрения: 02.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" та деяких інших законів України щодо впорядкування виплат жертвам політичних репресій"

1. Обґрунтування необхідності прийняття закону

Закон України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (далі - Закон) був прийнятий ще за часів УРСР - 17 квітня 1991 року. Деякі правові норми цього Закону не лише застаріли і не відповідають нинішнім суспільним відносинам, а й прямо суперечать Конституції України. У пункті 1 Перехідних положень Конституції України зазначено таке: "Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України".

Найбільше зауважень викликає стаття 5 Закону, яка прямо суперечить Конституції України, оскільки в ній закріплена така правова норма, що реабілітованим особам виплачується грошова компенсація лише за 75 місяців (6 років 3 місяці) незаконного позбавлення волі.

У Конституції України не міститься такого положення, що держава частково відшкодовує шкоду - лише за 75 місяців незаконного позбавлення волі. Зокрема в ст. 56 Конституції України чітко встановлено таке: "Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень".

Приміром, реабілітована особа була незаконно ув'язнена 25 років (300 місяців). Згідно зі ст. 5 Закону їй можуть встановити грошову компенсацію за кожен місяць незаконного ув'язнення у розмірі однієї мінімальної зарплати, але не більше 75 мінімальних заробітних плат. Невідшкодованими залишаються 225 місяців незаконного ув'язнення.

Причому, відповідно до ст. 5 Закону, навіть цих 75 мінімальних заробітних плат можуть виплатити не однією сумою, а рівними частками протягом наступних п'яти років після звернення за компенсацією. Крім того, згідно зі ст. 5 Закону, строк звернення за компенсацією обмежено з незрозумілих причин трьома роками - "з моменту набрання чинності цим Законом або з дня одержання особою довідки про реабілітацію".

До всіх цих новітніх знущань над жертвами політичних репресій долучився ще й Кабінет Міністрів України, який своєю постановою від 18 квітня 1996 року N 429 "Про порядок розрахунків з реабілітованими громадянами" умудрився прямо порушити навіть ті недолугі вищезгадані правові норми ст. 5 Закону, встановивши з 1 березня 1996 року грошову компенсацію за один місяць незаконного ув'язнення у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати, чим прямо порушив ст. 5 Закону.

Станом на 1 березня 1996 року мінімальна заробітна плата становила 15 грн, відповідно грошова компенсація за один місяць незаконного ув'язнення становить 7 гривень 50 коп. Цей розмір компенсації виплачується і до нинішнього дня. Максимальний розмір компенсації за 75 місяців незаконного ув'язнення становить зараз 562,5 грн (75 x 7,5 = 562,5). Причому після встановлення літній особі (середній вік політв'язнів перевищив вже 85 років) принизливого розміру грошової компенсації, цій особі ще треба прожити п'ять років, бо щороку протягом цих п'яти років їй будуть виплачувати по 112,5 грн (562,5 : 5 = 112,5) грошової компенсації за незаконне ув'язнення. Хіба це не знущання над жертвами політичних репресій, не кажучи вже про порушення Конституції України!

Крім того, коли в квітні 1991 року ухвалювався цей Закон, то народні обранці не передбачили в ньому встановлення до пенсій реабілітованих громадян жодних підвищень та надбавок, на відміну від пізніше прийнятих спеціальних законів про ветеранів війни, дітей війни, донорів тощо, в яких чітко зазначено, що до всіх пенсій в Україні (або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії) встановлюються відповідні надбавки та підвищення.

Реабілітовані особи досі залишаються найбільш упослідженими в питаннях соціального захисту, оскільки вони отримують одні з найнижчих розмірів підвищень і то навіть не до всіх пенсій, а тільки до тих, які призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Якщо реабілітований громадянин є державним службовцем, народним депутатом, помічником народного депутата, прокурором, суддею, науковцем, журналістом державних чи комунальних ЗМІ тощо, то підвищення до пенсії йому взагалі не належиться, на відміну від підвищень ветеранам війни, дітям війни, донорам, дружинам (чоловікам) померлих ветеранів війни тощо, які виплачуються до всіх пенсій.

Зокрема, у п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та у ст. 47 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначено, що громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані відповідно до ст. 1 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", призначені пенсії підвищуються на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а членам їх сімей, яких було примусово переселено та які реабілітовані відповідно до ст. 3 цього Закону,- на 25 % мінімальної пенсії за віком.

Майже 10 років до пенсій реабілітованих громадян виплачувалися підвищення, виходячи з якогось міфічного розміру мінімальної пенсії - 19 грн 91 коп., встановленого урядом України. Відповідно підвищення до пенсій незаконно ув'язненим особам становило 9 грн 96 коп., а "спецпоселенцям" - 4,98 грн. Усім іншим категоріям пенсіонерів розміри підвищень до пенсій обчислювали від розміру прожиткового мінімуму, котрий в понад 25 разів перевищував міфічний розмір мінімальної пенсії, встановлений для реабілітованих українських громадян.

Зокрема, підвищення до пенсій залежно від прожиткового мінімуму становили у 2008 році: учасникам бойових дій - понад 120 грн; учасникам війни - майже 50 грн; дітям війни - майже 50 грн; донорам - понад 60 грн на місяць тощо.

А реабілітованим українським громадянам, які "проливали кров" за волю України, держава Україна роками виплачувала до їхніх пенсій підвищення у розмірах 9 грн 96 коп. та 4 грн 98 коп. на місяць?!

Внаслідок шаленого цілеспрямованого тиску на можновладців з боку колишніх політв'язнів, котрі надіслали величезну кількість звернень до високопосадовців, Кабінет Міністрів України таки скасував міфічний розмір мінімальної пенсії для реабілітованих громадян і встановив своєю постановою від 16 липня 2008 року N 654 підвищення до пенсій незаконно ув'язненим у розмірі 54,4 грн, а "спецпоселенцям" - 43,52 грн на місяць.

Причому уряд не виконав прохання політв'язнів встановити розмір підвищення реабілітованим особам залежно від рівня прожиткового мінімуму, як це вже зроблено для інших категорій пенсіонерів, а саме - зростає розмір прожиткового мінімуму і автоматично підвищуються розміри підвищень до пенсій.

І хоча встановлення підвищень у твердому розмірі суперечило чинному законодавству, проте навіть це незначне зростання підвищень до пенсій з 4,98 до 43,52 грн і з 9,96 до 54,4 грн в умовах наступаючої економічної кризи, колишні політв'язні вважали своєю невеликою перемогою і не хотіли ініціювати масові звернення до суду, зважаючи на складну економічну ситуацію в державі.

Аби встановити в законодавчому порядку більш-менш справедливі розміри компенсацій за незаконне засудження та підвищення до пенсій реабілітованим особам та членам їх сімей, колишніми політв'язнями був розроблений відповідний законопроект, що був зареєстрований у парламенті 8 вересня 2008 року під N 2677. До речі, проект закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" та деяких інших законів України щодо впорядкування виплат жертвам політичних репресій" також розроблений колишніми політв'язнями і є по суті доопрацьованою редакцією законопроекту N 2677.

Зважаючи на ту обставину, що народні обранці не включали в порядок денний роботи парламенту розгляд законопроекту N 2677, колишні політв'язні звернулися у травні 2009 року до голів усіх обласних рад та міських голів обласних центрів західного регіону України та деяких інших голів місцевих рад з проханням ухвалити звернення до Верховної Ради України про підтримку зазначеного законопроекту. Звернення колишніх політв'язнів проігнорували по суті лише Верховна Рада АРК та Київська міська рада. Натомість майже всі обласні та міські ради західного регіону України ухвалили на своїх сесіях звернення до Верховної Ради України про підтримку зазначеного законопроекту.

Проте народні обранці виключили з порядку денного цей законопроект, незважаючи ні на позитивний висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, ні на та численні звернення сесій обласних та міських рад.

Цей ганебний вчинок народних депутатів України спричинив процес звернення до суду реабілітованих українських громадян стосовно недоплати до пенсій підвищень у розмірі понад 400 грн на місяць політв'язням та майже 200 грн "спецпоселенцям".

На нинішній день є вже сотні виграних у органів ПФУ судових рішень, які набрали законної сили і по яких органи державної виконавчої служби відкрили виконавче провадження. У зв'язку з тим, що органи ПФУ не виконують ці судові рішення, колишні політв'язні мають намір звертатися до Європейського суду з прав людини суду і тоді доведеться виплачувати з державного бюджету не лише заборгованість за цими судовими рішеннями, а й значні розміри грошових компенсацій.

Цей законопроект спрямований на недопущення такої ситуації.

Аби краще зрозуміти необхідність ухвалення цього проекту закону наведемо для порівняння деякі розміри підвищень іншим категоріям українських громадян, які виплачуються зараз до їх пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії:

учасникам бойових дій - 237,25 грн на місяць (причому тим з них, яким виповнилося 85 років і більше та які є учасниками бойових дій у період Другої світової війни, мінімальна пенсійна виплата становить 2704,65 грн, а в колишніх політв'язнів, яким виповнилося 85 років і більше, мінімальна пенсійна виплата становить 1003,40 грн);

учасникам війни (особам, яким достатньо підтвердити лише один день роботи в період війни) - 142,35 грн на місяць;

дітям війни (особам, яким достатньо лише було народитися в певний період) - 66,43 грн на місяць;

донорам - 117,6 грн на місяць;

дружинам (чоловікам) померлих ветеранів війни - 113,88 грн на місяць;

дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та жертв нацистських переслідувань - 398,58 грн на місяць.

І водночас, згідно з рішенням уряду України, незаконно ув'язненим виплачується підвищення до пенсії у розмірі 54,4 грн, а "спецпоселенцям" - 43,52 грн на місяць. Крім того, дружини (чоловіки) померлих реабілітованих громадян взагалі не отримують жодних підвищень до пенсії.

Тож, зважаючи на складну економічну ситуацію в державі, у законопроекті запропоновано встановлювати підвищення до пенсій політв'язням у тих же розмірах, що й учасникам бойових дій - 237,25 грн на місяць (25 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних), а реабілітованим громадянам, яких було вивезено на так зване спецпоселення - 142,35 грн на місяць (15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних), як учасникам війни, до яких, зокрема, належать переселенці з Польщі, котрі отримують зараз підвищення до пенсії у розмірі 142,35 грн, водночас, коли реабілітовані громадяни, яких незаконно вивезли на так зване "спецпоселення", - 43,52 грн на місяць.

Якщо нині дружини (чоловіки) померлих політв'язнів не одержують жодних підвищень до пенсій за своїх померлих чоловіків (дружин), на відміну від дружин (чоловіків) померлих ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань тощо, то після ухвалення зазначеного законопроекту, розмір підвищення до пенсій дружинам (чоловікам) померлих політв'язнів становитиме 113,88 грн на місяць (12 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних), як і дружинам (чоловікам) померлих ветеранів війни.

Звертаємо особливу увагу на ту обставину, що згідно з судовими рішеннями, які набрали законної сили, суди зобов'язали органи ПФУ виплачувати політв'язням підвищення у розмірі 474,5 грн (50 процентів мінімальної пенсії за віком), а "спецпоселенцям" - 237,25 грн (25 процентів мінімальної пенсії за віком).

По суті, запропонований законопроект призводить формально до зменшення розміру підвищень до пенсій реабілітованих осіб, політв'язням з 474,5 грн до 237,25 грн, а "спецпоселенцям" з 237,25 грн до 142,35 грн, але для виплати реабілітованим особам підвищень у цих розмірах необхідно звертатися за захистом своїх прав до суду.

Натомість, у разі ухвалення цього законопроекту, розмір підвищення зросте фактично для всіх реабілітованих осіб: політв'язням з 54,4 грн до 237,25 грн, а "спецпоселенцям" з 43,52 грн до 142,35 грн.

Тож у разі ухвалення цього законопроекту будуть зняті всі суперечності чинного законодавства, які були підставами для звернення до суду.

У разі ж якщо законопроект не буде ухвалений, тоді буде організовано масове подання реабілітованими громадянами позовів до суду, що призведе до виплати набагато більших коштів з держбюджету.

2. Мета і завдання законопроекту.

Законопроект розроблено з метою скасування неконституційного обмеження прав реабілітованих українських громадян щодо виплати їм часткової грошової компенсації за незаконне ув'язнення. Крім того, завданням законопроекту є законодавчо встановити уніфіковані підходи при призначенні та виплаті підвищень до пенсій жертвам політичних репресій.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту.

Законопроект спрямований на внесення змін до ст. 5 Закону, а також доповнення Закону новими статтями - 10, 11, 12, що дозволить усунути наявне звуження прав реабілітованих громадян.

У разі якщо законопроект буде ухвалений, то грошова компенсація за весь період незаконного ув'язнення буде виплачуватися реабілітованим громадянам за кожний місяць позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, що встановлена законами України на день виплати цієї компенсації.

Причому реабілітовані громадяни зможуть без обмеження будь-яким строком подавати заяви про компенсацію та повернення майна.

Підвищення до пенсій реабілітованих осіб та членів їх сімей будуть уніфіковані та встановлюватимуться до всіх пенсій (або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії), так як і всім іншим категоріям українських пільговиків.

4. Стан нормативно-правової бази

У цій сфері законодавчого регулювання діють Конституція України, Закон України від 17 квітня 1991 року "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", Закон України від 5 листопада 1991 року "Про пенсійне забезпечення", Закон України від 9 квітня 1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1993 року "Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1993 року N 112 "Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок виплати компенсацій, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам та до Положення про комісії Рад народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих", постанова Кабінету Міністрів України від 18 квітня 1996 року N 429 "Про порядок розрахунків з реабілітованими громадянами".

5. Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту

Реалізація положень цього законопроекту потребує додаткових витрат, котрі будуть передбачені у Державному бюджеті на наступний рік. У даному випадку йдеться про скасування неконституційного обмеження прав і свобод українських громадян.

Виплата компенсацій незаконно засудженим громадянам України - це конституційна норма і обов'язок держави перед борцями за волю України, котрі були незаконно засудженні та зазнали незаконних переслідувань з боку каральних органів колишнього СРСР. Виплата компенсацій та підвищень до пенсій незаконно засудженим громадянам України та членам їх сімей - це те ж саме, що виплата пенсій, допомог, підвищень, надбавок різним категоріям незахищених громадян, заробітків державним службовцям, науковцям тощо.

Стосовно ж додаткового забезпечення фінансової складової цього питання, то органи виконавчої влади України могли би ініціювати на міждержавному рівні між Україною та Російською Федерацією - правонаступницею Совєтського Союзу, разом з вимогою перерозподілу активів колишнього Совєтського Союзу ще одну вимогу - про виплату компенсації за незаконне позбавлення волі українських громадян, за незаконне примушування їх до рабської праці та незаконне позбавлення зароблених коштів у місцях позбавлення волі. Крім того, держава Україна могла би ініціювати стягнення коштів з винних осіб, які причетні до скоєння відповідних злочинів.

У разі відхилення цього законопроекту державі Україна доведеться виплачувати значні кошти за рішеннями Євросуду, куди мають намір звернутися жертви політичних репресій, оскаржуючи невиконання судових рішень, ухвалених українськими судами щодо невиплати органами ПФУ належних розмірів підвищень до пенсій. А це значні кошти і їх доведеться виплачувати з держбюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків.

Ухвалення зазначеного законопроекту призведе до скасування неконституційних норм чинного законодавства України та сприятиме встановленню хоча б часткової соціальної справедливості, з огляду на складну економічну ситуацію в державі.

 

Народний депутат України

Ю. Шухевич

Опрос