Идет загрузка документа (13 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины (относительно внедрения института священнослужителей (капелланов) в воинских, правоохранительных органах)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 02.12.2014 № 1153
Дата рассмотрения: 02.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо запровадження інституту священнослужителів (капеланів) у військових, правоохоронних органах)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Статтею 35 Конституції України закріплено право кожного на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Проте, з огляду на характер виконуваної служби чисельна категорія осіб, серед яких військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, працівники правоохоронних органів, обмежується у можливості задоволення своїх релігійних потреб. Передусім це обумовлено особливим режимом проходження військової служби, яка у більшості випадків пов'язана із неможливістю військовослужбовців (а інколи і членів їх родин) залишати військові частини (підрозділи) та безперешкодно відвідувати культові споруди, брати участь у релігійних обрядах, сповідуватись.

Відповідно до Конституції України, Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" яким гарантовано право військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України на свободу віросповідання, а також до норм міжнародного гуманітарного права, в Україні відбувається активізація діяльності, спрямованої на забезпечення душпастирської опіки з боку церкви (релігійних організацій) по відношенню до осіб, які обмежені у можливості задоволення своїх релігійних потреб. Напрацьовано певний досвід міжконфесійного, військово-релігійного співробітництва.

Міністерством оборони України, з метою піклування про задоволення права на свободу совісті у Збройних Силах України, видано низку нормативних документів у цій сфері. У 2008 році спільно з представниками релігійних організацій, віруючі яких служать у Збройних Силах України, було підписано Меморандум про співпрацю у справах душпастирської опіки військовослужбовців Збройних Сил України. На виконання цього Меморандуму та інших нормативно-правових актів у сфері забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики в 2009 році при Міністерстві оборони України створено консультативно-дорадчий орган - Раду у справах душпастирської опіки, до складу якої увійшли представники семи найбільших конфесій України різних віросповідань.

Президентом України 7 лютого 2011 року видано доручення Кабінету Міністрів "опрацювати питання щодо створення у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях умов для реалізації військовослужбовцями права на свободу віросповідання, в тому числі участі у богослужіннях і виконанні релігійних обрядів, а також щодо духовної опіки військовослужбовців та внести в установленому порядку відповідні пропозиції".

У квітні 2011 року Міністерством оборони України затверджено Концепцію душпастирської опіки у Збройних Силах України.

В напрямку надання душпастирської опіки відбувається активне співробітництво Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби з церквами і релігійними організаціями.

Міжнародний досвід свідчить про позитивні наслідки функціонування інституту військових капеланів (священнослужителів), який запроваджено навіть у тих країнах, що задекларували світський характер державної влади та принцип взаємного відокремлення державних і церковних структур.

В Європі військове капеланство зокрема існує в збройних силах Бельгії, Словенії, Угорщини, Італії, Польщі, Хорватії, Латвії, Чехії. Російська Федерація розпочала створення у своїх збройних силах інституту військового духовенства на початку 2010 року.

В Україні, на відміну від більшості розвинутих держав, на рівні законодавчих актів інституту капеланства досі не має. Це питання набуває особливої гостроти при вирішенні миротворчих завдань або веденні бойових дій.

Таке становище обумовлює необхідність прийняття змін до законодавства України, спрямованих на запровадження механізму забезпечення конституційного права військовослужбовців та працівників правоохоронних органів на свободу віросповідання, задоволення їх релігійних потреб та надання душпастирської опіки священнослужителями (капеланами).

2. Цілі і завдання прийняття законопроекту

Законопроект спрямований на продовження співпраці між державою і церквою (релігійними організаціями) у напрямку пошуку ефективних механізмів створення умов для реалізації військовослужбовцями, працівниками та особами, які проходять службу в правоохоронних органах, а також членами їх сімей, права на свободу совісті та віросповідання; рівності усіх конфесій та віруючих у можливостях задоволення та надання релігійних потреб.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом запроваджується інститут військових священнослужителів (капеланів), які здійснюють душпастирську опіку на добровільних засадах, у Збройних Силах України, Державній прикордонній Службі Україні, а також регулюється організація, координація та здійснення душпастирської опіки, порядок взаємодії між відповідними державними органами та релігійними організаціями.

Пропонується внести зміни до статей 3, 5, 21 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", статті 6 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статей 2, 40 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", статті 8 Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки", статті 14 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України"; доповнити статтею 17-1 Закон України "Про Збройні Сили України", статтею 13-1 Закон України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України", статтею 25-1 Закон України "Про Державну прикордонну службу України".

4. Стан нормативно-правової бази для прийняття законопроекту

Нормативно-правовою базою для прийняття даного законопроекту є Конституція України, Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації", Закон України "Про Збройні Сили України", Закон України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закон України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки", Закон України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", Закон України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України", Закон України "Про міліцію", Закон України "Про Державну прикордонну службу України".

Положення даного законопроекту не потребують внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування після його прийняття та набрання чинності не потребує виділення додаткових коштів з державного або місцевих бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття законопроекту сприятиме:

забезпеченню конституційних прав і свобод у сфері свободи совісті (права на свободу віросповідання та задоволення релігійних потреб) військовослужбовців, працівників та осіб, які проходять службу в правоохоронних органах;

усуненню законодавчих прогалин та недопущенню стихійності у сфері взаємодії військових, правоохоронних органів з представниками церков і релігійних організацій;

врегулюванню механізму задоволення релігійних потреб осіб, які проходять військову службу чи службу у складі правоохоронних органів;

духовному та моральному вихованню військовослужбовців і працівників правоохоронних органів; профілактиці правопорушень, суїцидів, конфліктних ситуацій у складних умовах проходження військової служби;

побудові демократичного суспільства та відповідності європейським стандартам в гуманітарній сфері життєдіяльності суспільства;

підвищенню соціально-правових стандартів військової служби й покращенню іміджу Збройних Сил та інших військових формувань України, правоохоронних органів.

 

Народний депутат України

Ю. Р. Мірошниченко

Опрос