Идет загрузка документа (13 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений и дополнений в статью 6 Закона Украины "О свободе передвижения и свободном выборе места жительства в Украине" (относительно совершенствования законодательного регулирования вопроса осуществления регистрации места жительства лица по заявлению законного представителя)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 27.11.2014 № 1045
Дата рассмотрения: 27.11.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін і доповнень до статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (щодо вдосконалення законодавчого регулювання питання здійснення реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Необхідність прийняття законопроекту, який направлений на вдосконалення законодавчого регулювання питання реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника, обґрунтовується наступним.

У статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" йдеться лише про особливості регулювання питання реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника в разі наявності згоди інших законних представників.

Водночас законом не врегульовано питання про те, як зареєструвати місце проживання дитини за заявою одного із батьків в тому разі, коли згода на це іншого із батьків відсутня або коли така згода надана лише усно й не підтверджена письмово. Тобто йдеться не тільки про випадки наявності спору щодо місця проживання дитини, але і про випадки наявності згоди, яка, однак, не підтверджена письмово. При цьому варто звернути увагу і на той факт, що у чинній редакції статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" йдеться про згоду взагалі, а не про конкретно письмову згоду. А тому доцільно внести відповідні уточнення до закону.

Також (оскільки відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом) до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" доцільно внести норми про те, що реєстрація місця проживання дитини віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років за заявою законного представника здійснюється без наявності письмової згоди інших законних представників та без погодження з органом опіки та піклування в разі наявності письмової згоди дитини. Адже реєстрацію місця проживання дитини, яка досягла 14 років, логічно здійснювати як за заявою такої дитини, поданою нею особисто, так і за заявою законного представника в разі наявності письмової згоди дитини. Слід зазначити, що пунктом 2.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (затверджений наказом МВС України від 22.11.2012 р. N 1077) встановлено, що особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про реєстрацію місця проживання особисто.

Крім того, пунктом 2.3 вищезазначеного Порядку передбачено, що при проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним. Тобто у цьому Порядку, на відміну від вищезгаданого Закону, йдеться вже саме про письмову згоду. А також у Порядку йдеться про необхідність надати довідку, надання якої не передбачено статтею 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", незважаючи на те, що відповідно до статті 6 цього Закону забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою не передбачених цією статтею документів.

Законопроект має високу актуальність ще й з огляду на те, що реалізацію прав і законних інтересів людини і громадянина чинне законодавство інколи ставить у залежність від здійснення реєстрації місця проживання. А тому питання здійснення реєстрації місця проживання особи, а тим більше дитини, має бути врегульовано достатньо повно та однозначно.

2. Мета, завдання, загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроект направлений на вдосконалення нормативно-правового регулювання питання здійснення реєстрації місця проживання особи за заявою одного із законних представників (що включає в себе питання здійснення реєстрації місця проживання дитини за заявою одного із батьків або одного з усиновлювачів) шляхом внесення відповідних змін і доповнень до статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Так законопроектом пропонується встановити наступне.

1. Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника без наявності письмової згоди інших законних представників здійснюється за погодженням з органом опіки та піклування. Орган опіки та піклування надає таке погодження або мотивовано відмовляє у його наданні протягом семи днів після дня надходження до органу опіки та піклування звернення законного представника з проханням надати погодження.

2. Реєстрація місця проживання дитини віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років за заявою законного представника в разі наявності письмової згоди дитини здійснюється без наявності письмової згоди інших законних представників та без погодження з органом опіки та піклування.

3. Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється без наявності письмової згоди інших законних представників та без погодження з органом опіки та піклування, якщо це місце проживання визначено судовим рішенням, що набрало законної сили, або обов'язковим до виконання рішенням органу опіки та піклування.

3. Стан нормативно-правової бази в даній сфері державного регулювання

Питання, яких торкається законопроект, регулюються Конституцією України, Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, що затверджений наказом МВС України від 22.11.2012 р. N 1077.

Так у статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зазначено про те, що реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. При цьому відповідно до статті 242 Цивільного кодексу України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа. Згідно із статтею 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав перестає бути законним представником дитини.

Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України визначено врегульовано питання визначення місця проживання, зокрема, дитини. Так відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Відповідно до статті 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно із статтею 29 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.

В разі прийняття законопроекту реалізація його положень не потребуватиме внесення змін до інших законів.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не призведе до зміни показників бюджету.

5. Очікувані соціально-економічні та інші наслідки застосування положень законопроекту після його прийняття

Запровадження змін, передбачених законопроектом, надасть можливість вдосконалити нормативне-правове регулювання питання здійснення реєстрації місця проживання особи за заявою одного із законних представників та, як наслідок, посилити законодавчий захист прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина (насамперед, посилити правовий захист дитини), уникнути можливого неоднозначного тлумачення та застосування законодавчих норм тощо.

 

Народний депутат України 

С. Г. Міщенко

Опрос