Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении дополнений в Гражданский кодекс Украины (по ограничению санкций относительно физического лица, просрочившего выполнение денежного обязательства)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 27.11.2014 № 1042
Дата рассмотрения: 03.09.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо обмеження санкцій стосовно фізичної особи, яка прострочила виконання грошового зобов'язання)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Необхідність прийняття законопроекту, який спрямований на обмеження розміру санкцій, що можуть бути застосовані відповідно до договору стосовно фізичної особи за прострочення виконання грошового зобов'язання, обґрунтовується наступним.

Договірна відповідальність за порушення грошового зобов'язання у цивільних відносинах не може бути безмежною, оскільки це б суперечило загальновизнаним принципам правової соціальної демократичної держави, принципам цивільного законодавства, що закріплені у Цивільному кодексі України (справедливість, добросовісність та розумність), а також це надавало б підстави вважати чинне законодавство явно несправедливим та антиправовим по своїй суті. Тобто без встановлення чітких законодавчих обмежень розміру договірної відповідальності за порушення грошового зобов'язання неможливо забезпечити реалізацію принципу верховенства права у цивільному законодавстві України.

На сьогодні законом встановлено обмеження розміру договірної відповідальності за прострочення грошового зобов'язання суб'єктами господарювання у господарських відносинах. Але у чинних законах відсутні норми, які б обмежували розмір встановленої договором відповідальності за прострочення грошового зобов'язання фізичною особою у цивільних відносинах. Тобто маємо законодавчу прогалину, яка має бути якнайшвидше усунена для того, щоб захистити людей від кабальних умов кредитних договорів, від різноманітних зловживань та безмірних "апетитів" кредиторів. Не можна допускати, щоб у цивільних відносинах траплялись такі випадки, коли діє не принцип верховенства права, а діє антиправовий по своїй суті принцип, суть якого полягає в тому, що більш сильна сторона цивільних відносин (наприклад банк) може без будь-яких законодавчих обмежень нав'язувати у договорах, укладених із більшою слабкою стороною відносин - фізичною особою, кабальні, відірвані від реальності умови щодо розмірів неустойки в разі прострочення грошового зобов'язання.

Законопроект враховує, зокрема, рекомендацію Конституційного Суду України про те, що необхідно законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання позичальниками - фізичними особами грошових зобов'язань у відносинах споживчого кредитування. Ця рекомендація міститься у Рішенні Конституційного Суду України N 7-рп/2013 від 11 липня 2013 року.

Разом з тим законопроект стосується не тільки випадків споживчого кредитування, але також і інших випадків прострочення договірного грошового зобов'язання фізичними особами, що слід вважати більш виваженим та справедливим підходом. Адже, наприклад, чинним законодавством врегульовано питання граничного розміру договірної відповідальності підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичних осіб - підприємців за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в цілому для господарських відносин, а не окремо для певних випадків певного кредитування.

Варто зазначити, що згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. А тому, як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 р. N 10-74/0/4-13, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Законопроект потребує прийняття та підтримки також і тому, що за допомогою нього пропонується встановити у чинному законодавстві більш низький граничний розмір вищезазначених санкцій, що можуть бути передбачені договором стосовно фізичних осіб, ніж вже встановлений законом граничний розмір таких санкцій, що можуть бути передбачені договором стосовно суб'єктів господарювання. Адже, наприклад, суб'єкти господарювання (в тому числі фізичні особи-підприємці) часто мають можливість отримати кредит із більш низькою відсотковою ставкою, ніж фізичні особи (тобто "де факто" кредитори часто надають суб'єктам господарювання, порівняно із фізичними особами, економічні привілеї шляхом надання кредитів за більш низькою відсотковою ставкою, ніж фізичним особам). Також видається очевидним, що фізичні особи у більшості випадків є більш слабкою стороною цивільних відносин (яким, наприклад, банки фактично мають можливість "диктувати" кабальні умови кредитних договорів). Банки у договорах, які вони укладають із фізичними особами, часто не передбачають такої самої жорсткої відповідальності за порушення зобов'язань банком перед клієнтом-фізичною особою, яку вони у договорах передбачають за прострочення виконання грошового зобов'язання фізичною особою перед банком (тобто маємо констатувати, що на практиці часто не діють такі загальновизнані принципи права як принцип єдності прав і обов'язків, принцип пропорційності, принцип справедливості тощо). Відповідальність, наприклад, учасників такої поширеної зараз організаційно-правової форми юридичних осіб як товариство з обмеженою відповідальністю і так вже обмежена законом (учасники такого товариства не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів), тоді як фізична особа, що укладає договори від свого імені, немає аналогічних привілеїв щодо обмеження своєї відповідальності за виконання зобов'язань, тощо. А найголовніше, що відповідно до Конституції України саме людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тому недоцільно було би встановлювати за допомогою закону однакову граничну межу санкцій (що можуть бути передбачені договором за прострочення грошового зобов'язання) стосовно як фізичних осіб, так і суб'єктів господарювання.

Слід зазначити і те, що вже тільки факти надання грошей в кредит під дуже високі відсотки самі по собі ставлять під сумнів дотримання принципів верховенства права, добросовісності, розумності, справедливості кредиторами. І тим більше держава та парламент не можуть самоусунутись від вирішення питання визначення за допомогою закону граничного розміру санкцій, що можуть встановлюватись договором за прострочення виконання грошового зобов'язання фізичною особою. Розмір таких санкцій повинен бути чітко обмежений законом для того, щоб кредитори не могли збагачуватись за рахунок недобросовісного отримання надприбутків; щоб не було кризи неплатежів, коли люди стають не здатними розрахуватись із кредиторами внаслідок нарахування кредиторами надзвичайно великих відсотків за прострочення платежу; щоб недобросовісні кредитори не доводили людей до повного відчаю, втрати здоров'я, самогубств, вимагаючи сплачувати за прострочення виконання грошового зобов'язання неадекватно завищені відсотки.

Прийняття законопроекту також є важливим з точку зору підвищення захисту добросовісної конкуренції, оскільки норми законопроекту передбачають обмеження можливостей кредиторів недобросовісно отримувати надприбутки.

Слід звернути особливу увагу на те, що в разі затримки грошового зобов'язання у цивільних відносинах фізична особа сплачує не тільки неустойку (штраф, пеню), але і також, крім цього, сплачує відсотки за користування чужими коштами додатково до неустойки. Тобто фізична особа, крім "тіла" кредиту та неустойки (штрафу, пені), сплачує ще і відсотки на користь кредитора. За таких обставин, фізична особа повинна сплатити і "тіло" кредиту, і плату за користування чужими коштами (відсотки), і ще на додаток до всього цього неустойку (штраф, пеню), тому не можна залишати законодавчо неврегульованим питання максимально допустимого рівня розміру цієї неустойки.

2. Цілі, завдання, загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроект шляхом усунення наявних у чинному цивільному законодавстві прогалин покликаний захистити фізичних осіб в разі прострочення ними грошового зобов'язання від нерозумно завищених вимог кредиторів, що, в свою чергу, дасть можливість також захистити життя та здоров'я людей. Адже цілком очевидно, що недобросовісна агресивна поведінка кредиторів, коли вони вимагають від людини-боржника сплатити надзвичайно високі суми в якості відповідальності за прострочення грошового зобов'язання, може призвести до непередбачуваних негативних наслідків для погіршення здоров'я боржника, включаючи навіть самогубство. При цьому головне завдання законодавчого органу як раз і полягає в тому, щоб працювати над законодавчим захистом та збереженням життя та здоров'я людей, а не над тим, щоб створювати для кредиторів умови, за яких вони мають можливість нечесно та несправедливо отримувати надприбутки, знущаючись таким чином над людьми та над суспільною мораллю.

Законопроектом пропонується внести доповнення до статей 611 та 625 Цивільного кодексу України для того, щоб на рівні закону встановити обмеження розміру санкцій, що можуть бути застосовані відповідно до договору стосовно фізичної особи, яка прострочила виконання грошового зобов'язання: розмір таких санкцій, що можуть бути встановлені договором, передбачається обмежити обліковою ставкою Національного банку України. При цьому, передбачається, що загальний розмір неустойки (штрафу, пені) за весь період прострочення не може перевищувати величину відповідного грошового зобов'язання.

3. Стан нормативно-правової бази в даній сфері державного регулювання

Питання, яких стосується законопроект, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України.

В разі прийняття законопроекту реалізація його положень не потребуватиме внесення змін до інших законів.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не призведе до зміни показників бюджету у 2015 році та в подальшому.

5. Очікувані соціально-економічні та інші наслідки застосування положень законопроекту після його прийняття

Запровадження змін, передбачених законопроектом, надасть можливість усунути прогалини у чинному цивільному законодавстві України, захистити людей від нерозумно завищених вимог кредиторів в разі прострочення ними грошового зобов'язання, що, в свою чергу, надасть можливість захистити життя та здоров'я людей, суспільну мораль.

Також завдяки запровадженню передбачених законопроектом змін слід очікувати посилення захисту добросовісної конкуренції в Україні, певного поштовху для підвищення купівельної спроможності громадян, для "оздоровлення" і розвитку економіки України тощо.

 

Народні депутати України 

С. Г. Міщенко
В. Й. Развадовський

Опрос