Идет загрузка документа (11 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О денонсации Соглашения между Правительством Украины и Правительством Российской Федерации "О международном автомобильном сообщении" и Протокола к этому Соглашению

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 30.06.2015 № 42
Дата рассмотрения: 30.06.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації "Про міжнародне автомобільне сполучення" та Протокол до цієї Угоди"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону.

З кінця зими 2014 року, в цілому не дружня політика Російської Федерації щодо України, набула нової якості і переросла у збройну агресію, що вилилась в окупацію Автономної Республіки Крим, м. Севастополь, значної частини Донецької та Луганської областей, організацію і всебічну підтримку озброєного сепаратизму по всій території України.

На сьогоднішній день, неоголошена, так звана "гібридна" війна РФ Проти України передбачає не просто озброєння та всебічну підтримку терористів і сепаратистів, а також здійснення провокацій та диверсій на всій території України, фактичну участь регулярних частин і підрозділів ЗС РФ у бойових діях проти ЗС України на боці, сепаратистів, а також інформаційний терор проти Української держави та її ЗС.

Зазначені дії Росії підпадають під ознаки агресії згідно "Визначення агресії", затвердженого Резолюцією 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, в тому числі відповідають критеріям агресії, даним у Статті 3 цього документу. Військова агресія Росії засуджена міжнародним співтовариством, зокрема в резолюціях Парламентської асамблеї Ради Європи від 9 квітня 2014 р. та Парламентської асамблеї ОБСЄ від 1 липня 2014 р.

Своїми діями Російська Федерація не спровоковано та в односторонньому порядку порушила норми і принципи міжнародного права, положення Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 році, підписаного в м. Київ та Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї у якості без ядерної держави, підписаного 05 грудня 1994 року.

Верховна Рада України у своїй Постанові від 27.01.2015 N 129-VIII, беручи до уваги Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН N 3314, визнала Росію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку.

Верховна Рада України ухвалила Постанову N 337-VIII від 21.04.2015 "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків", якою парламент створив юридичне підґрунтя для пред'явлення Україною консолідованої претензії Російській Федерації у зв'язку зі збройною агресією Росії проти України.

Збройна агресія та підривна діяльність РФ проти України стали можливими великою мірою завдяки "прозорості" державного кордону між країнами. Він не став фільтром, який би затримував ДРГ, окремих диверсантів, зброю, військове спорядження, ворожу агітаційну літературу, все те, що стало знаряддям агресії. З іншого боку, громадяни РФ, яку б мотивацію щодо перебування на території України вони не мали, не відчули будь-яких змін у своєму статусі з початком. Ситуація у цих сферах потребує кардинальних змін і першим кроком має стати повна зміна як режиму правового регулювання державного кордону між Україною і РФ, так і правовий статус росіян в Україні, в т.ч. стосовно їх пересування по країні. Даний законопроект створює також законодавчі передумови для рішучого перегляду всього комплексу російсько-українських Угод, що закликані були створити режим найбільшого сприяння для РФ у використанні транзитних можливостей України.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року істотне порушення двостороннього договору одним з його учасників дає право другому учасникові посилатись на це порушення як на підставу для припинення договору або зупинення його дії в цілому або в частині. Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про міжнародні договори України", у разі суттєвого порушення міжнародного договору України іншими його сторонами, якщо виконання договору може зашкодити національним інтересам України, дію такого договору може бути припинено (денонсовано).

Окрім вищевикладеного, підставою денонсації міжнародного договору України може стати докорінна зміна обстановки, що передбачено п. "b" ч. 1 ст. 62 Віденської конвенції, оскільки внаслідок зміни обставин докорінно змінюється сфера дії зобов'язань, які все ще підлягають виконанню за договором. Очевидно, що зазначені вище міжнародні резолюції та постанови Верховної Ради України, якими визнано факт збройної агресії Росії проти України, в міжнародно-правовому та юридичному відношенні абсолютно обґрунтовують ситуацію докорінної зміни обстановки.

Відповідно до пунктів 5, 32 частини першої статті 85 Конституції України прийняття рішень про денонсацію міжнародних договорів України належить до виключної компетенції Верховної Ради України.

При цьому, у відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 30 травня 2012 року N 12-рп/2012 у справі про законодавчу ініціативу N 1-19/2012, Конституція України не містить положень, які позбавляли б народних депутатів України права законодавчої ініціативи і можливості вносити на розгляд Верховної Ради України законопроекти про ратифікацію та денонсацію міжнародних договорів України. Отже, Конституція не містить юридичних перешкод для внесення народними депутатами України відповідних законопроектів у Верховну Раду України.

Враховуючи все вищезазначене, вбачаю необхідність у прийнятті запропонованого Закону України про денонсацію угоди між урядами України та Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення та Протокол до цієї Угоди.

2. Цілі та завдання проекту Закону.

Завданням законопроекту є зміцнення правової бази щодо захисту національних інтересів, незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в умовах збройного конфлікту з Російською Федерацією, коли Росія в односторонньому порядку грубо попрала норми і принципи міжнародного права та здійснила збройну агресію проти України, шляхом денонсації Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення та Протоколу до цієї Угоди.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону.

Поданим проектом Закону передбачається денонсація Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення та Протокол до цієї Угоди, підписаної 20 березня 1995 року та ратифікованої Верховною Радою України 20 листопада 1998 року, а також доручення Міністерству закордонних справ України та Кабінету Міністрів України здійснити відповідні дії, що випливають з денонсації зазначеної Угоди.

4. Стан нормативно-правового регулювання у даній сфері правового регулювання.

У даній сфері регулювання діють Конституція України, Закон України "Про міжнародні договори України" та Рішення Конституційного Суду України від 30 травня 2012 року N 12-рп/2012 у справі про законодавчу ініціативу.

Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування.

Прийняття проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного та місцевих бюджетів України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону.

Прийняття проекту Закону сприятиме захисту національних інтересів України, збереженню незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, які опинилися під загрозою внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Буде сприяти зміцненню контролю держави як за державним кордоном, так і за пасажирськими потоками, в яких присутні громадяни країни-агресора.

 

Народний депутат України

Ю. М. Береза

Опрос