Идет загрузка документа (12 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в статью 23 Кодекса Украины о недрах (относительно усовершенствования условий реализации землевладельцами и землепользователями права добычи пресных подземных вод)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 22.09.2014 № 5101
Дата рассмотрения: 22.09.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра (щодо вдосконалення умов реалізації землевласниками і землекористувачами права видобування прісних підземних вод)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Стаття 23 Кодексу про надра передбачає право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод та користування надрами для інших цілей без спеціального дозволу. Так, згідно чинної редакції, "землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб". Отже, вказана стаття передбачає можливість для суб'єктів господарювання, що мають у власності або у користуванні земельні ділянки, видобувати та використовувати підземні води без спеціального дозволу за визначених статтею 23 умов.

Однак зазначені умови характеризуються юридично-термінологічною невизначеністю, що призводить до неоднозначності тлумачення та, як наслідок, створення безпідставних перешкод для реалізації землевласниками та землекористувачами своїх законних прав.

По-перше, поняття "продуктивність водозаборів підземних вод" може тлумачитися як "потужність водозабірних машин/пристроїв (насосів)". Відтак кожен землевласник та землекористувач, що має водозабірні пристрої, технічні характеристики яких дозволяють видобувати більше 300 кубометрів підземних вод на добу, незалежно від фактичних обсягів їх видобутку, повинен мати дозвіл на користування надрами.

Однак, це суперечить логіці дозвільного регулювання і тому, як інтерпретує цю норму Уряд. На підзаконному рівні, в Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженому постановою КМУ від 30 травня 2011 р. N 615, передбачено можливість спрощеного отримання дозволу для видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу. Ця норма прямо пов'язана із статтею 23 Кодексу про надра, і стосується тих випадків, коли всі умови для бездозвільного використання надр суб'єктом господарювання виконані, крім однієї - перевищується допустимий об'єм видобування в 300 кубометрів на добу.

Таким чином, враховуючи зазначене, в статті 23 Кодексу про надра під "продуктивністю водозаборів" слід розуміти саме фактичні обсяги видобування підземних вод землевласниками та землекористувачами.

По-друге, термін "власні господарські і побутові потреби" наразі неофіційно тлумачиться Державною службою геології та надр України (відповідний матеріал розміщено на офіційній веб-сторінці Служби за посиланням http://www.geo.gov.ua/polozhennya-statt-23.html) згідно з "ГОСТ 17.1.1.04-80", що був затверджений ще постановою Державного комітету СРСР з стандартів у 1980 р. і на сьогодні продовжує формально діяти в Україні. Цей стандарт затверджує "класифікацію підземних вод за цілями водокористування незалежно від характеру використання підземних вод". За своїм змістом стандарт повністю застарів (ГОСТ виходить з існування колгоспів, радгоспів, інших вже неіснуючих реалій радянського періоду), та не містить ані визначення, ані тлумачення терміну "господарські і побутові потреби". Документ лише роз'яснює, що відноситься до "господарсько-питних та комунально-побутових потреб населення", "лікувальних", "сільськогосподарських", інших потреб. З цього роз'яснення не можна зробити висновку, що термін "власні господарські і побутові потреби" не охоплює потреб, пов'язаних з діяльністю землевласників та землекористувачів на кшталт ОСГ, фермерських господарств, малих підприємств тощо, які за своєю природою є господарсько-побутовими, виробничими та сільськогосподарськими.

Ця позиція підтверджується і тлумаченням державної екологічної інспекції (наприклад, Кіровоградської області, матеріал за посиланням http://www.eco-ins.narod.ru/n230.html), а також вітчизняною судовою практикою. Так, в своїй Ухвалі по справі N 2а-2605/12/0170/22 від 11.09.2012 Севастопольський апеляційний адміністративний суд вирішив, що:

"Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 N 1545-XII встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать законам України. З прийняттям Водного кодексу України, Кодексу України про надра, Земельного кодексу України, "ГОСТ 17.1.1.04-80" колишнього СРСР встановлює тільки класифікацію підземних вод по цілях водокористування незалежно від характеру використання підземних вод (п. 1 даного ГОСТу) і не має ніякого відношення до реалізації українськими підприємствами - землекористувачами своїх законних прав на видобуток підземних вод для чітко визначених цілей в рамках чинного водного, гірничого та земельного законодавства України.

Також вважаємо недоцільним чинне уточнення щодо "власних" потреб землевласників та землекористувачів, оскільки чинним законодавством передбачені відносини суб-оренди земельних ділянок, за яких може виникнути питання щодо того, хто саме є землекористувачем.

По-третє, необхідність врегулювання питання про зміст згаданого поняття можна вважати нагальною, про що свідчить здійснення на початку 2013 року Валківською районною радою Харківської області подання до Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 23 Кодексу України про надра та визначення змісту поняття "власні господарсько-побутові потреби". Конституційний Суд відмовив у відкритті конституційного провадження, і питання "зависло".

Також видається обґрунтованим у зв'язку з конкретизацією положень частини першої ст. 23 Кодексу про надра щодо умов бездозвільного видобутку підземних вод, підвищення граничного обсягу їх добового видобування до 500 кубічних метрів, що стане свідченням реальної підтримки державою законослухняних землевласників та землекористувачів, зробить землекористування у встановленому законодавством порядку більш привабливим з економічної точки зору.

У зв'язку з викладеним виникає необхідність внесення відповідних змін до Кодексу України про надра.

2. Цілі і завдання прийняття законопроекту

Проект має на меті забезпечити законодавчу визначеність права землевласників та землекористувачів на видобуток підземних вод без спеціального дозволу, передбаченого ст. 23 Кодексу України про надра.

3. Загальна характеристика й основні положення законопроекту

Проект спрямовано на усунення правової невизначеності та конструктивне узгодження положень частини першої ст. 23 Кодексу про надра з їхньою метою і практикою їх застосування.

Запропоновані зміни:

- надають землевласникам і землекористувачам в межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води для виробничих, сільськогосподарських та господарсько-побутових потреб;

- встановлюють граничний обсяг бездозвільного видобування підземних вод з водозаборів на умовах ст. 23 Кодексу про надра у розмірі 500 кубічних метрів на добу.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Законодавчі акти, які стосуються цієї сфери: Кодекс України про надра, Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Закон України "Про питну воду і питне водопостачання", інші Закони України та нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Прийняття цього Закону не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту

Прийняття законопроекту не потребує виділення додаткових коштів із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття проекту забезпечить удосконалення реалізації землевласниками та землекористувачами своїх законних прав, сприятиме економічній привабливості та розвитку малого підприємництва, зокрема у сфері сільського господарства, матиме наслідком створення нових робочих місць, підвищення бюджетних надходжень та зростання добробуту в сільській місцевості.

 

Народний депутат України 

В. П. Пилипенко

Опрос