Идет загрузка документа (38 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О выборах в Верховную Раду Украины

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 19.05.2014 № 4906
Дата рассмотрения: 19.05.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про вибори до Верховної Ради України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Відповідно до статей 75 - 77 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються до Верховної Ради України на основі загального, рівного і прямого виборчого права.

Необхідність прийняття законопроекту зумовлена потребою у ґрунтовному удосконаленні змісту Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Виборча система, за якою здійснюються вибори до Верховної Ради України, фактично позбавляє виборців будь-яких важелів впливу на визначення персонального складу національного законодавчого органу. Можливість висування кандидатів у депутати виборчими блоками послаблює фракційну дисципліну в стінах парламенту, не сприяє зміцненню партійної системи та зменшенню кількістю партій, які користуються незначною підтримкою виборців та не мають чітко визначеної ідеології. У цьому контексті варто відзначити, що законодавство більшості європейських країн закріплює механізми персоніфікації пропорційної виборчої системи (шляхом запровадження преференційного голосування або ж проведення виборів у відносно невеликих округах, в яких розподіляється відносно невелика кількість (10 - 20) мандатів), ускладнює можливість висування кандидатів на виборах виборчими блоками (шляхом закріплення або повної заборони висування кандидатів виборчими блоками, або ж встановлення для виборчих блоків вищих, ніж для партій, виборчих бар'єрів).

Положення чинного Закону України "Про вибори народних депутатів України" значною мірою не враховують положення Закону "Про Державний реєстр виборців", зокрема - у виборчому законодавстві і досі не закріплено поняття виборчої адреси, постійних та тимчасових виборчих дільниць, попередніх та остаточних списків виборців для виборчих дільниць; значні повноваження щодо складання та уточнення списків виборців на парламентських виборах все ще покладено на систему виборчих комісій, в той час як Закон "Про Державний реєстр виборців" ключову роль у складанні та уточненні списків виборців відводить не виборчим комісіям, а органам ведення Державного реєстру виборців.

З огляду на це актуальним є питання кардинального перегляду існуючої територіальної організації виборів, зокрема - у створенні системи постійних виборчих округів, постійних дільниць (звичайних, спеціальних та закордонних), яка б не зазнавала постійного перегляду напередодні кожних виборів. Не менш актуальним є і питання ґрунтовного перегляду порядку складання й уточнення списків виборців, у тому числі у напрямі відображення у чинному законодавстві про парламентські вибори основних положень Закону "Про Державний реєстр виборців".

Чинний Закон "Про вибори народних депутатів України" також містить низку положень, які зазнавали критики з боку місій міжнародних спостерігачів, у тому числі - Місії зі спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ. До таких положень можна віднести, наприклад, можливість голосування на парламентських виборах "проти всіх" (яка послаблює відповідальність виборця за результат власного волевиявлення, і на сьогодні не передбачена виборчим законодавством європейських країн, у тому числі - і Російської Федерації), заборона коментування змісту передвиборних агітаційних програм суб'єктів виборчого процесу протягом 20 хвилин до і після трансляції таких програм (цієї заборони, як показує практика всіх попередніх виборчих кампаній, дуже складно дотримуватись, зокрема - у прайм-тайм), заборона оприлюднення результатів опитувань громадської думки за досить значний період до дня проведення виборів (тенденція розвитку законодавства більшості європейських країн полягає у скороченні відповідних строків і наближенні правил обмеження строків оприлюднення соціологічних досліджень до правил обмеження строків проведення передвиборної агітації), встановлення квот на політичну рекламу у ЗМІ (що ускладнює дотримання принципу рівності можливостей суб'єктів виборчого процесу у доступі до ЗМІ; крім того, практика квотування політичної реклами у друкованих ЗМІ відсутня в усіх європейських країнах).

Більшість вищезазначених проблем також передбачається вирішити законопроектом, що є додатковим аргументом на користь його прийняття.

2. Цілі і завдання прийняття законопроекту

Основними цілями законопроекту є:

- надання виборцям можливості впливати на персональний склад Верховної Ради України - всі кандидати у депутати, які отримують у територіальному виборчому окрузі кількість голосів виборців, яка дорівнює або є більшою за виборчу квоту для територіального виборчого округу, гарантовано вважаються обраними депутатами незалежно від черговості кандидата у партійному списку (за умови, що партія, яка висунула такого кандидата, подолала 2 % виборчий бар'єр);

- посилення фракційної дисципліни в парламенті - проект не передбачає висування кандидатів у депутати виборчими блоками політичних партій;

- збереження за партіями засобів впливу на порядок проходження кандидатів у депутати від партій - перші п'ять кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії у загальнодержавному окрузі, яка подолала виборчий бар'єр, вважаються обраними депутатами незалежно від кількості поданих за них голосів в округах (якщо таких голосів подано менше за кількість, яка дорівнює виборчій квоту територіального виборчого округу);

- спрощення процедури голосування, зменшення витрат на виготовлення виборчих бюлетенів - проектом передбачається використання на парламентських виборах виборчих бюлетенів, в яких виборець вписуватиме порядковий номер кандидата у депутати згідно із зведеним списком кандидатів у депутати у відповідному територіальному виборчому окрузі (а у закордонному виборчому окрузі - порядковий номер партії, за кандидатів у депутати від якої він голосує);

- запровадження механізмів, які запобігатимуть участі у парламентських виборах т. зв. "технічних партій", які не мають ні кадрового, ні фінансового потенціалу, ні будь-яких шансів на участь у розподілі депутатських мандатів - проектом передбачається запровадження 2 % виборчого бар'єру, подолання якого є підставою для допуску партії до участі у розподілі депутатських мандатів, закріплення положення, за яким партія, яка не висунула кандидатури членів до 2/3 дільничних виборчих комісій у кожному територіальному виборчому окрузі, в якому було висунуто її кандидатів, втрачає статус суб'єкта виборчого процесу; крім того, відповідно до законопроекту, партії мають висунути кандидатів у депутати у не менш ніж двох третинах всіх територіальних виборчих округів, а не лише у декількох округах (що, крім того, є одним з механізмів запобігання "регіоналізації" парламенту);

- узгодження виборчого законодавства з вимогами Закону "Про Державний реєстр виборців" - проектом закріплюються поняття "виборчої адреси", "постійної виборчої дільниці", ґрунтовно переглядається територіальна організація виборів та порядок складання і уточнення списків виборців на парламентських виборах;

- вилучення з чинного Закону "Про вибори народних депутатів України" низки норм, які суперечать європейським стандартам - зокрема положень щодо можливості голосування "проти всіх", щодо заборони поширення інформації про партію протягом певного часу до і після трансляції її політичної реклами, щодо квотування політичної реклами в ЗМІ; проектом також пропонується передбачити можливість оприлюднення результатів опитувань громадської думки щодо суб'єктів виборчого процесу до 24 години останньої п'ятниці перед днем виборів;

- надання права здійснювати передвиборну агітацію на виборах не лише партіям, але і кандидатам у депутати, встановлення механізмів реалізації відповідного права - кожен кандидат у депутати може мати довірених осіб у відповідному територіальному виборчому окрузі, може відкрити власний виборчий фонд і агітувати за себе в межах відповідного округу.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

А) Територіальна організація виборів

Згідно із законопроектом, вибори народних депутатів України проводитимуться у загальнодержавному виборчому окрузі, який поділятиметься на територіальні виборчі округи і включатиме закордонний виборчий округ. Кількість і межі територіальних виборчих округів законопроектом визначати не пропонується - вирішення цього питання передбачається віднести до компетенції ЦВК. Разом з тим, законопроект передбачає, що у кожному територіальному виборчому окрузі має обиратись від 8 до 12 народних депутатів. Виборчі округи утворюються одноразово і існують на постійній основі. Перегляд меж округів і кількості мандатів, які в них розподіляються, Центральною виборчою комісією законопроектом пропонується обмежити - ЦВК може здійснювати відповідний перегляд лише за наявності чітко визначених підстав, які відображено у статті 18 проекту Закону.

У зв'язку з особливостями виборчої системи, яку пропонується застосовувати на парламентських виборах, на виборах народних депутатів України не передбачається утворення спеціальних виборчих дільниць на полярних станціях, суднах, що перебувають у плаванні під Державним прапором України, у військових частинах, дислокованих за кордоном. При утворенні територіальних виборчих округів передбачається враховувати межі районів, міст обласного значення, міста Києва та Автономної Республіки Крим - утворення округів з порушенням цих меж проектом заборонено.

Проектом передбачається закріпити поділ виборчих дільниць на: 1) постійні і тимчасові (тимчасові дільниці при проведенні парламентських виборів не утворюватимуться), 2) звичайні, спеціальні і закордонні.

У зв'язку з тим, що процедура утворення постійних виборчих дільниць лише рамково визначається Законом "Про Державний реєстр виборців", а іншого спеціального закону з цього питання прийнято досі не було, проектом передбачається визначити основні засади та процедуру утворення постійних звичайних, постійних спеціальних та постійних закордонних виборчих дільниць. В основу відповідного правового регулювання було покладено основні принципи, закріплені у Законі "Про Державний реєстр виборців". Порядок утворення тимчасових виборчих дільниць, з огляду на те, що такі дільниці на парламентських виборах взагалі не використовуватимуться, проектом врегульовувати не передбачається - відповідні питання, як і передбачено Законом "Про Державний реєстр виборців", мають регулюватись законами для тих виборів, на яких передбачається утворення тимчасових виборчих дільниць (наприклад, на суднах у плаванні під Державним прапором тощо), зокрема - Законом "Про вибори Президента України".

Б) Формування та організація роботи виборчих комісій

Законопроект суттєво конкретизує механізми формування окружних та дільничних виборчих комісій, визначені чинним Законом "Про вибори народних депутатів України".

Право висувати кандидатури до складу окружних виборчих комісій передбачається надати лише партіям, які на останніх виборах народних депутатів України взяли участь у розподілі депутатських мандатів, а також партіям, які перед проведенням останніх виборів народних депутатів України входили до складу виборчого блоку, який на останніх виборах народних депутатів України взяв участь у розподілі депутатських мандатів.

У зв'язку із запровадженням реєстрації кандидатів у депутати безпосередньо у виборчих округах, а не на загальнодержавному рівні, ОВК пропонується формувати за 80 днів до дня виборів, а не у більш короткі строки, як це передбачено чинним Законом "Про вибори народних депутатів України".

Право висувати кандидатури до складу дільничних виборчих комісій передбачається надати партіям-суб'єктам виборчого процесу. Система виборчих комісій (ЦВК - ОВК - ДВК), процедура діяльності комісій, статус членів комісій загалом не переглядались. Пропоновані законопроектом зміни в цій частині стосуються лише запровадження обов'язкового 10-денного навчання всіх членів окружних та дільничних комісій звичайних та спеціальних дільниць з питань організації виборчого процесу, яке передує першому засіданню кожної відповідної комісії, і є підставою для складання членом комісії присяги. Законопроектом визначається вичерпний перелік випадків, за яких члени ДВК звичайних і спеціальних дільниць, а також члени ОВК звільняються від проходження обов'язкового навчання. Обов'язок організації навчання членів ОВК покладається на ЦВК, членів ДВК - на ОВК.

Офіційним спостерігачам від громадських організацій законопроектом пропонується надати право присутності на засіданнях не лише ДВК і ОВК, але також і ЦВК. При цьому одночасна присутність спостерігачів від громадських організацій на засіданні ЦВК обмежується десятьма особами від різних організацій.

Кворум для засідань виборчих комісій пропонується зменшити з кваліфікованої більшості у 2/3 від їх складу до абсолютної більшості від їхнього складу (тобто, до половини складу плюс один голос).

В) Списки виборців

Основне навантаження щодо складання та уточнення списків виборців проектом передбачається покласти на органи ведення Державного реєстру виборців, як і передбачено чинним Законом "Про Державний реєстр виборців". Відповідно до законопроекту, функції дільничних виборчих комісій в частині уточнення списків виборців зводяться лише до оприлюднення попередніх списків виборців у приміщеннях комісій та збору заяв виборців щодо допущених при складанні попередніх списків виборців неточностей. Всі інші повноваження, які чинний Закон покладає на ДВК (у тому числі розгляд відповідних скарг, виготовлення остаточних списків виборців, внесення змін до бази даних Державного реєстру виборців тощо) законопроектом пропонується покласти на органи ведення Державного реєстру виборців. Проект уніфіковує строки виготовлення остаточних списків виборців для всіх (звичайних, спеціальних і закордонних) виборчих дільниць - відповідно до законопроекту остаточні списки виготовляються органами ведення Державного реєстру виборців за 7 днів до дня голосування, і не пізніш, як за 5 днів до дня голосування, разом із виборчими бюлетенями, протоколами та виборчою документацією передаються до ДВК, після чого вносити до них будь-які зміни (окрім виправлення описок в день голосування), забороняється. Виборцям надається можливість оскаржувати рішення, дії або бездіяльність органів ведення Державного реєстру виборців як до регіонального органу адміністрування Державного реєстру виборців, так і безпосередньо до суду. У зв'язку з переглядом строків складання і уточнення списків виборців проектом пропонується викласти у новій редакції статтю 173 КАСУ, яка регулює порядок розгляду судами адміністративних позовів щодо неточностей у списках виборців. В проекті відображено положення чинного Закону "Про вибори народних депутатів України" в частині підстав і порядку голосування виборців за місцем свого перебування.

Г) Висування і реєстрація кандидатів

Право висування кандидатів на виборах пропонується надати лише політичним партіям, зареєстрованим за 365 днів до виборів. Партії висувають кандидатів наступним чином: 1) у кожному з двох третин всіх територіальних виборчих округів висувається список кандидатів у депутати від партії, в якому кандидати розміщуються в алфавітному порядку їхніх прізвищ; 2) на основі списків кандидатів від партії у територіальних виборчих округах формується загальнонаціональний список кандидатів у депутати від цієї партії - список кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному виборчому окрузі - до якого включаються всі кандидати, висунуті у територіальних виборчих округах; при цьому черговість кандидатів у депутати у загальнонаціональному списку визначається партією. Всі списки (загальнонаціональний та окружні) висуваються партією одночасно. Партія зобов'язана висунути кандидатів у депутати у двох третинах всіх територіальних виборчих округів, при цьому їй надається право висунути в територіальному виборчому окрузі лише одного кандидата у депутати.

Загальнонаціональний список кандидатів від партії забезпечує проходження до парламенту перших п'яти кандидатів у депутати від партії, які не отримали у відповідних територіальних виборчих округах необхідної кількості голосів (тобто, понад виборчу квоту для округу або рівну виборчій квоті для округу) на свою підтримку.

Саму процедуру висування і реєстрації кандидатів у депутати (перелік документів, строки їх подання, порядок розгляду, умови реєстрації та підстави відмови у реєстрації кандидата або кандидатів тощо) проектом суттєво переглядати не передбачається.

Повноваження з реєстрації кандидатів у депутати в територіальних виборчих округах передбачається передати від ЦВК відповідним окружним виборчим комісіям, що сприятиме розвантаженню роботи ЦВК під час підготовки та проведення виборів. За ЦВК закріплюється право скасовувати реєстрацію всіх кандидатів від партії в усіх округах (територіальних та загальнодержавному) за наявності двох підстав: 1) невисування партією - суб'єктом виборчого процесу кандидатур до складу 2/3 дільничних виборчих комісій у кожному з територіальних виборчих округів, в якому зареєстровано кандидатів у депутати від цієї партії; 2) якщо за результатами відмови у реєстрації або скасування реєстрації кандидатів у депутати від партії у більш ніж третині всіх виборчих округів не залишилось жодного кандидата у депутати від цієї партії, або загальна кількість зареєстрованих кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі стала меншою за дві третини кількості утворених територіальних виборчих округів.

Д) Зведений список кандидатів у депутати в територіальному виборчому окрузі, зведений перелік партій, форми виборчих бюлетенів та порядок голосування

Проектом передбачається запровадити 2 форми виборчих бюлетенів - один для голосування у територіальному виборчому окрузі і один - для голосування у закордонному виборчому окрузі.

Для спрощення процедури голосування виборців, забезпечення зручності підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування та результатів виборів, проектом передбачається складання відповідними ОВК для кожного територіального виборчого округу зведеного списку кандидатів, а також складання ЦВК для закордонного виборчого округу зведеного переліку партій.

До зведеного списку кандидатів у депутати у територіальному виборчому окрузі включаються всі кандидати у депутати, висунуті в окрузі відповідними партіями. Зведений список кандидатів у депутати у територіальному виборчому окрузі являє собою сукупність списків кандидатів у депутати від партій у відповідному територіальному виборчому окрузі, у кожному з яких кандидати розташовуються в алфавітному порядку їхніх прізвищ. Черговість включення кандидатів у депутати від кожної партії до зведеного списку визначається шляхом жеребкування, яке проводиться окружною виборчою комісією у день затвердження зведеного списку кандидатів у депутати у територіальному виборчому окрузі. Кожному кандидату у зведеному списку ОВК присвоює порядковий номер, який не змінюється до закінчення виборчого процесу. Саме цей номер і вписує виборець у виборчому бюлетені для голосування у територіальному виборчому окрузі.

До зведеного переліку партій включаються всі партії, реєстрацію кандидатів яких у всіх територіальних виборчих округах та загальнодержавному виборчому окрузі не було скасовано Центральною виборчою комісією. У зведеному переліку партій вказуються порядкові номери партій, визначені жеребкуванням, що проводиться ЦВК до затвердження форм виборчих бюлетенів. Один із цих порядкових номерів, який відповідає партії, за кандидатів у депутати від якої голосує виборець на закордонній виборчій дільниці, вписується виборцем у виборчому бюлетені для голосування у закордонному виборчому окрузі.

За таких форм бюлетенів відпадає потреба у внесенні до них змін за допомогою штампів (текстова частина бюлетеня є фіксованою і не змінюється до дня виборів), зменшується вага пакетів з бюлетенями та довжина бюлетенів - відповідно, оптимізується підрахунок голосів виборців, складання протоколу про підрахунок голосів, транспортування бюлетенів. Для того, щоб виборці могли вільно зорієнтуватись у порядку заповнення виборчого бюлетеня, проектом передбачене: 1) обов'язкове роз'яснення виборцю членами ДВК процедури голосування при видачі бюлетеня для голосування; 2) встановлення в усіх кабінах (кімнатах) для таємного голосування стендів з примірниками зведеного списку кандидатів у депутати в територіальному окрузі і (у закордонному виборчому окрузі) - з примірниками зведеного переліку партій (ЦВК має встановити такі вимоги до їх виготовлення, які б унеможливлювали протиправне вилучення або псування примірників зведеного списку зі стендів); 3) видача примірників зведеного списку кандидатів у депутати членам ДВК, які організовують голосування за місцем перебування виборця (зі значним резервом на випадок псування примірників зведеного списку виборцями чи членами комісій).

Е) Передвиборна агітація, фінансування виборів

Проектом передбачається надати право здійснювати передвиборну агітацію не лише партіям, але і всім кандидатам у депутати у відповідних територіальних виборчих округах. В частині регулювання передвиборної агітації в проекті також закріплено ряд інших новел: 1) виготовлення за рахунок бюджетних коштів інформаційних журналів кандидатів у депутати (у зв'язку з тим, що розклеювання інформаційних плакатів за пропонованої виборчої системи вимагатиме суттєвого підвищення вимог до площі приміщення для голосування); 2) оплата за рахунок коштів Державного бюджету України друкування в регіональних ЗМІ передвиборних програм кандидатів у депутати; 3) скасування обмежень щодо коментування передвиборних агітаційних програм до і після їх трансляції; 4) створення можливості для оприлюднення результатів опитувань громадської думки щодо суб'єктів виборчого процесу до 24 години останньої п'ятниці перед днем виборів; 5) скасування квотування політичної реклами в друкованих та аудіовізуальних ЗМІ; 6) скасування трансляції політичної реклами партій-суб'єктів виборчого процесу та кандидатів у депутати на теле- і радіоканалах за кошти Державного бюджету України.

Кожному кандидату у депутати надається право утворити власний виборчий фонд та призначити розпорядника виборчого фонду. В проекті також визначено напрями використання коштів виборчих фондів партій і кандидатів. Правове регулювання надходження і використання коштів виборчих фондів кандидатів уніфіковано з правовим регулюванням надходження і використання коштів виборчих фондів партій. Порядок фінансування виборів за рахунок бюджетних коштів проектом загалом не переглядається (окрім фінансування трансляції передвиборних агітаційних програм суб'єктів виборчого процесу).

Є) Гарантії діяльності партій, кандидатів у депутати, офіційних спостерігачів

Відповідно до законопроекту кожен кандидат має право мати довірених осіб у відповідному територіальному виборчому окрузі (не більше п'яти), які не мають статусу самостійного суб'єкта виборчого процесу. Проектом визначено права довірених осіб, порядок набуття та втрати ними свого статусу.

Ж) Підрахунок голосів виборців та встановлення результатів виборів

Згідно із законопроектом голосування проводиться до 20, а не 22 години. Зменшення часу, відведеного для голосування, зумовлене збільшенням навантаження на окружні виборчі комісії при встановленні результатів голосування в межах округів. Сама процедура голосування і підрахунку голосів суттєвих змін не зазнала, передбачені проектом зміни в цій частині зумовлені лише специфікою голосування за пропонованої проектом Закону виборчої системи, а також використанням двох форм бюлетенів для голосування. У зв'язку з тим, що проект передбачає функціонування триланкової системи виборчих комісій, проектом змінено порядок транспортування виборчої документації до ОВК. Протокол про підрахунок голосів виборців разом з виборчими документами транспортуються не безпосередньо до ОВК, а до органу ведення Державного реєстру виборців. Там виборча документація в присутності кандидатів у депутати, спостерігачів та інших осіб приймається, оглядається представниками органу ведення Державного реєстру виборців на предмет комплектності і цілісності упаковки, про що складається акт прийому-передачі виборчих документів у 4 примірниках.

До транспортування виборчих документів в ОВК вони зберігаються в замкненому приміщенні органу ведення Державного реєстру виборців, яке замикається в присутності уповноважених осіб партій, членів ДВК, які передавали виборчу документацію, кандидатів у депутати, довірених осіб та спостерігачів; опечатується стрічкою, яка підписується представниками органу ведення Державного реєстру виборців, членами ДВК, уповноваженими особами партій, кандидатами та їх довіреними особами, спостерігачами, і до відкриття цього приміщення згідно з графіком, затвердженим ОВК, перебуває під охороною працівника органів внутрішніх справ.

Виборча документація всіх дільничних комісій з органу ведення Державного реєстру виборців транспортується до ОВК відповідно до графіку, затвердженого окружною виборчою комісією - в аналогічному порядку до того, в якому здійснювалось її транспортування з ДВК до органу ведення Державного реєстру виборців.

Члени ОВК не відволікаються на огляд пакетів з документами ДВК (що дозволяє більш оперативно встановлювати результати голосування і виборів у відповідному окрузі) - за наявності зафіксованої актом прийому-передачі виборчих документів цілісності пакетів та комплектності документів огляд пакетів та документів не проводиться. Процедура встановлення підсумків голосування в окрузі загалом є аналогічною процедурі, передбаченій чинним Законом "Про вибори народних депутатів України".

З) Встановлення результатів виборів у загальнодержавному виборчому окрузі

Відповідно до законопроекту до участі у розподілі депутатських мандатів допускаються лише партії, за кандидатів від яких сумарно в межах загальнодержавного виборчого округу було подано щонайменше 2 % голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Для полегшення встановлення результатів виборів у загальнодержавному виборчому окрузі окружні виборчі комісії попередньо визначають кандидатів у депутати у відповідних округах, які отримали на свою підтримку кількість голосів, що дорівнює виборчій квоті, визначеній для відповідного територіального виборчого округу. Крім того, окружні виборчі комісії складають окремий перелік кандидатів, які не отримали на свою підтримку в окрузі кількість голосів виборців, яка дорівнює виборчій квоті, і розташовує таких кандидатів в порядку зростання часток виборчої квоти, яким не вистачає кандидатам в окрузі до цілої квоти.

Після визначення ЦВК партій, які подолали виборчий бар'єр, подані за їхніх кандидатів голоси (в усіх територіальних виборчих округах та закордонному виборчому окрузі) сумуються і діляться на 450 - це число вважається виборчою квотою загальнодержавного виборчого округу. Після цього голоси, сумарно подані за всіх кандидатів від кожної такої партії, діляться на виборчу квоту. Нерозподілені мандати розподіляться між партіями за аналогією з чинним Законом "Про вибори народних депутатів України".

Після встановлення кількості мандатів, які отримує кожна партія, яка подолала бар'єр, в межах загальнодержавного виборчого округу, Центральна виборча комісія визначає кандидатів у депутати, які вважаються обраними.

У першочерговому порядку обраними визнаються кандидати у депутати, які у територіальних виборчих округах отримали на свою підтримку кількість голосів виборців, яка дорівнює виборчій квоті або є більшою за виборчу квоту.

Потім від кількості мандатів, які отримала партія в межах загальнодержавного виборчого округу, віднімається кількість депутатів, обраних у територіальних виборчих округах. В межах отриманого залишку обраними вважаються кандидати у депутати, включені до виборчого списку кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному виборчому окрузі під першими п'ятьма порядковими номерами, у кількості, яка не може перевищувати отриманого залишку і бути більшою за п'ять. Такі кандидати у депутати визнаються обраними, незалежно від кількості поданих за кожного з них голосів виборців у відповідних територіальних виборчих округах (територіальному виборчому окрузі) в порядку черговості, визначеної виборчим списком кандидатів у депутати у загальнодержавному виборчому окрузі, при цьому при визначенні відповідних кандидатів у депутати не враховуються кандидати у депутати, обрані депутатами у територіальних виборчих округах.

Після цього від кількості мандатів, які отримала партія в межах загальнодержавного виборчого округу, віднімається кількість депутатів, обраних у територіальних виборчих округах та кількість кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному виборчому окрузі під першими п'ятьма порядковими номерами, які вважаються обраними. В межах отриманого залишку обраними вважаються кандидати у депутати від партії, яким у виборчих округах не вистачило найменшої кількості голосів для того, щоб вважатись обраними у відповідному окрузі.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Відносини у даній сфері регулюються Конституцією України, Законом України "Про вибори народних депутатів України".

Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття змін до інших законів не потребуватиме.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування після його прийняття та набрання чинності не впливатиме на видаткову та доходну частини державного або місцевих бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття акта дозволить:

- надати виборцям можливість впливати на персональний склад Верховної Ради України;

- посилити фракційну дисципліну в парламенті;

- зберегти за партіями важелі впливу на порядок проходження кандидатів у депутати від партій;

- спростити процедуру голосування, зменшити витрати на виготовлення виборчих бюлетенів;

- запобігти участі у парламентських виборах т.зв. "технічних партій", які не мають ні кадрового, ні фінансового потенціалу, ні будь-яких шансів на участь у розподілі депутатських мандатів;

- привести виборче законодавство щодо парламентських виборів у відповідність до вимог Закону "Про Державний реєстр виборців";

- наблизити правове регулювання підготовки і проведення виборів народних депутатів України до європейських стандартів.

 

Народний депутат України

Ю. Р. Мірошниченко

Опрос