Идет загрузка документа (8 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовный кодекс Украины относительно обеспечения гарантированного уровня медицинской помощи

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 19.05.2014 № 4898
Дата рассмотрения: 19.05.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення гарантованого рівня медичної допомоги"

1. Обгрунтування необхідності прийняття акта

Одним із першочергових завдань будь-якої держави є забезпечення охорони здоров'я населення.

Відповідно до статті 49 Конституції України кожному гарантується право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Держава повинна сприяти розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності і не допускати їх скорочення.

Однак, нехтуючи приписами Конституції України, що є нормами прямої дії в Україні ці гарантії не дотримуються. Більш того, у систему законодавства уведено Закон України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві", яким значно звужено конституційні гарантії громадян у контексті отримання ними належних медичних послуг.

Сьогодні всім зрозуміло, що так зване реформування системи охорони здоров'я фактично веде до її руйнування.

Уже при старті реформи з'ясувалось, що при потребі у 30 тисяч сімейних лікарів в Україні готові займатися практикою не більше 8 тисяч. А рівень зарплати, яку пропонує держава, не здатен утримати молодь у системі обов'язкової медицини.

Також яскравим прикладом не вдалості цієї реформи є недокомплектування у регіонах дільничих лікарів.

Ситуація, яка склалася на сьогодні в українській медицині - кричуща та викликає занепокоєння і у суспільстві і у самих медиків. Сьогодні можемо стверджувати, що медична реформа, розпочата два роки тому провалилася.

На сьогодні, згідно зі статистикою, Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць у Європейському регіоні. Україна за рівнем смертності населення входить до переліку країн третього світу. Нині цей показних - 19,2 на 10 тис. населення, а в 1999 році він був 14, тобто тенденція досить негативна.

Тільки на протязі 2012 - 2013 років було закрито приблизно 100 лікувальних установ - під виглядом оптимізації, 7 тисяч лікарів та 18 тисяч медичного персоналу було звільнено.

Відсутність чіткої затвердженої моделі реформування системи охорони здоров'я призвела до необхідності самостійно розробляти нові моделі надання медичної допомоги та підходи до її побудови на місцях. Одним із найболючіших питань стала відсутність критеріїв реорганізації сільських дільничних лікарень в амбулаторії сімейної медицини. В окремих випадках це призвело до погіршення доступу до медичної допомоги для сільських жителів.

На базі ліквідованих закладів створюються центри первинної медико-санітарної допомоги, де повинні працювати сімейні лікарі. Їм відводяться два-три кабінети у дальньому крилі будівлі, а решта приміщень здаються в оренду комерційним структурам.

Непоодинокими є випадки, коли на базі лікарень створюють фельдшерсько-акушерські пункти на декілька місць, а на звільненій площі на умовах оренди розміщують приватні лікувально-діагностичні центри, які обслуговують пацієнтів за гроші. Безкоштовним залишається лише візит до сімейного лікаря, який у випадку необхідності посилає пацієнта у найближчу лікарню, яка може знаходитися і за чотири години їзди на автобусі.

І все це відбувається на тлі тотального дефіциту медичних кадрів - лікарів і медперсоналу, причому різних медичних професій. Лише сімейних лікарів, які є ключовими елементами медичної реформи, країні необхідно 25 - 30 тис., а на сьогодні їх є лише 8 тис, а кваліфікація набута ними на шести-, а то і чотирьохмісячних курсах викликає глибокі сумніви.

Реформа проводилась без участі лікарів, наукових фахівців, які змогли б чітко спрогнозувати її наслідки, реформа здійснюється поспіхом і переважно за рахунок скорочення закладів охорони здоров'я та віддалення лікаря від пацієнта.

Відтак, з метою покращення ситуації у медичній галузі України і розроблено цей законопроект.

2. Мета і шляхи досягнення

Зазначений проект Закону розроблено для законодавчого забезпечення належного процесу реформування галузі охорони здоров'я.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту закону

Законопроект передбачає доповнення КК України новою статтею 184-1 "Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я" а також інші необхідні законодавчі кроки для забезпечення належного реформування медичної галузі.

4. Правові аспекти

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють застосування амністії, є: Конституція України, Кримінальний кодекс України, Основи законодавства України про охорону здоров'я.

Реалізація положень поданого законопроекту не потребує внесення змін до інших законів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Введення в дію даного законопроекту при його прийнятті не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно- територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

Зазначений проект Закону не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень

8. Громадське обговорення

Проект Закону не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Прогноз результатів

Прийняття даного Закону дозволить організувати реформування медичної галузі в Україні відповідно до міжнародних стандартів.

Цей важливий акт держави сприятиме утвердженню гуманних засад у суспільстві.

 

Народний депутат України

А. Кожем'якін

Опрос