Идет загрузка документа (20 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно административных должностей в судах)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 31.03.2014 № 4540-1
Дата рассмотрения: 07.04.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо адміністративних посад в судах"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Незалежність суддів є важливою передумовою їх об'єктивності, неупередженості та самостійності, підкорення їх при здійсненні правосуддя виключно закону, а також гарантією належного виконання суддями своїх конституційних функцій із захисту прав і свобод людини та громадянина.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань судоустрою та статусу суддів" від 23 лютого 2014 року N 769-VII було змінено порядок призначення суддів на адміністративні посади, згідно з яким судді призначаються на адміністративні посади та звільняються з таких посад Верховною Радою України за поданням відповідної ради суддів.

Слід зазначити, що за змістом рішень Конституційного Суду України, Верховна Рада України - як представницький орган державної влади - парламент - є єдиним органом законодавчої влади, який має колегіальний характер і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України (рішення N 17-рп/2002 від 17 жовтня 2002 року), діяльність якого передусім спрямовано на забезпечення народного представництва та виявлення державної волі прийняттям законів шляхом голосування народних депутатів України (рішення N 11-рп/98 від 7 липня 1998 року).

Відповідно пункту 27 частини 1 статті 85 Конституції України, Верховна Рада України обирає суддів безстроково. Частиною 2 статті 85 Основного Закону України визначено, що Верховна Рада України здійснює також інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.

Конституцією України надається Верховній Раді України ряд інших повноважень щодо організації та діяльності судової влади, однак повноважень призначати суддю на посаду голови суду, заступника голови суду та звільняти його з цієї посади Конституція України Верховній Раді України не надає.

Повноваження Верховної Ради України не може бути розширено або звужено якимось іншим способом, ніж шляхом внесення відповідних змін і доповнень до Конституції України. Із цього випливає, що Верховна Рада України не наділена конституційною компетенцією щодо призначення суддів на адміністративні посади та звільнення їх з цих посад і зараз покладання на неї здійснення цих повноважень суперечить Конституції України.

Водночас, слід звернути увагу на та те, що не зважаючи, що в діючій редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначено, що судді призначаються на адміністративну посаду Верховною Радою України за поданням відповідної ради суддів, статтею 122 цього Закону серед повноважень Ради суддів визначено внесення подання Вищій раді юстиції щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах та звільнення їх з таких посад (пункт 3 частини 6 статті 122), що створює правову невизначеність з цього питання й суперечить конституційному принципу верховенства права.

За чинною редакцією Конституції України не тільки Президент України, а і Верховна Рада України, Вища рада юстиції чи будь-який інший орган державної влади (його посадові особи) не повноважні вирішувати питання призначення суддів на адміністративні посади в судах та їх звільнення з цих посад.

Існуючий порядок призначення та звільнення суддів на адміністративні посади Верховною Радою України лише зробить їх більш політично залежними.

Європейська Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія), у відповідному висновку CDL-AD (2007)003 зазначила, що "парламент, безсумнівно, набагато більше втягнений у політичні ігри, і призначення суддів може перетворитися на політичні торги в парламенті, де кожен депутат парламенту, що представляє той чи інший округ, хотів би мати свого власного суддю. Призначення суддів звичайних (не конституційних) судів не є належним предметом для голосування у парламенті, оскільки є небезпека, що політичні міркування переважатимуть над об'єктивними якостями кандидата. Звичайно, щоб уникнути залучення парламенту до процедури призначення суддів, необхідно змінити статтю 128 Конституції".

Крім цього, слід враховувати і раніше розроблені міжнародним співтовариством засади незалежності судових органів. Зокрема, відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи N 94 (12) "Незалежність, дієвість та роль суддів" орган, який є уповноваженим приймати рішення щодо обрання та кар'єри суддів, повинен бути незалежним від уряду та адміністративних органів. Для гарантій незалежності цього органу мають бути запроваджені такі положення, як, наприклад, нагляд за тим, щоб його члени призначались судовою владою.

У пункті 46 Рекомендації CM/Rec (2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки прямо зазначено, що орган влади, який приймає рішення щодо добору та підвищення суддів по службі, повинен бути незалежним від виконавчої та законодавчої влади. Для гарантування незалежності такого органу щонайменше половину його членів мають становити судді, обрані самими суддями.

Європейська хартія про закон "Про статус суддів" (пункт 1.3) також визначає, що щодо кожного рішення стосовно відбору та призначення судді на посаду, підвищення по службі або припинення його повноважень законом має бути передбачено втручання органу, незалежного від виконавчої та законодавчої влади, у складі якого щонайменше половина членів - судді, обрані їх колегами, і в якому було б гарантоване якнайширше представництво суддівського корпусу.

Згідно з частиною другою статті 130 Конституції України для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 113 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя. Відповідно до частини четвертої статті 113 Закону до завдань суддівського самоврядування, зокрема, належить вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 114 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що організаційними формами суддівського самоврядування є серед іншого збори та ради суддів.

А тому законопроектом пропонується передбачити порядок призначення суддів на посаду голів судів та їх заступників відповідною радою суддів за пропозиціями зборів цього суду строком на три роки.

Разом з тим, з метою відновлення довіри до відповідних рад суддів, існує необхідність у поновленні їх персонального складу, у зв'язку з чим пропонується запровадити тимчасовий порядок призначення суддів на адміністративні посади, який діятиме протягом шести місяців та передбачатиме призначення суддів на посаду голів суддів та їх заступників рішенням зборів відповідного суду більшістю голосів шляхом таємного голосування.

Крім цього, є необхідність запровадити новий демократичний механізм обрання делегатів на з'їзд суддів.

Діючою редакцію Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що збори суддів лише подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференцію суддів. Рада суддів визначає на основі поданих зборами суддів пропозицій щодо делегатів на конференцію суддів, склад відповідної конференції суддів, виходячи з досвіду роботи кандидатів у делегати та їх авторитету. Конференція суддів обирає делегатів на з'їзд.

Разом з тим, законопроектом пропонується внести зміни до ст. ст. 115, 116, 122 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якими передбачити надання відповідним зборам суддів повноваження безпосередньо обирати делегатів на конференцію суддів, що є демократичним елементом, порівняно з діючою редакцією. Тобто пропонується усунути зайву ланку в цьому процесі і передбачити, що безпосередньо збори суддів визначатимуть склад відповідної конференції, яка, в свою чергу, представляючи інтереси відповідного суду, буде обирати делегатів на з'їзд.

Разом з тим, згідно Закону України "Про Вищу раду юстиції", Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Незалежність Вищої ради юстиції забезпечується особливим конституційно визначеним порядком її формування, зокрема, за участі органів, що представляють усі складові державної влади.

Відповідно до статті 89 Конституції України, Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів.

Тобто Конституція України передбачає створення Комітетів Верховної Ради України для здійснення попереднього розгляду питань, віднесених саме до повноважень Верховної Ради України, які визначені статтею 85 Конституції України.

Аналіз положень Закону України "Про Комітети Верховної Ради України" дозволяє дійти висновку, що Комітети Верховної Ради України є органами парламенту, відповідальними і підзвітними йому, які утворюються з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень парламенту, виконання його контрольних функцій. За своїм конституційним статусом комітети Верховної Ради України є органами, які мають предметно визначену компетенцію та забезпечують здійснення Верховною Радою України її повноважень. При цьому, будучи органами Верховної Ради України, комітети Верховної Ради України не складають самостійну систему органів державної влади. Крім цього, слід зауважити, що Регламент Верховної Ради України передбачає обов'язковість наявності висновків комітетів з питань, що відносяться до її повноважень, а не обов'язковість їх врахування при прийнятті Верховною Радою України відповідного рішення, як це зокрема передбачається для Вищої ради юстиції.

А тому пропонується виключити із Закону України "Про Вищу раду юстиції" положення про те, що "рішення з питань, віднесених до компетенції Вищої ради юстиції, приймаються за наявності попередніх висновків відповідного комітету Верховної Ради України, які є обов'язковими", яке було внесене Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань судоустрою та статусу суддів" від 23 лютого 2014 року N 769-VII.

Крім цього, з метою відновлення довіри до судової влади та підвищення авторитету цієї гілки влади, необхідним є оновленням складу Вищою ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У зв'язку з чим пропонується відповідним суб'єктам формування призначити нових членів до цих органів. Також пропонується визначити, що не можуть бути членами Вищої ради юстиції особи, які обіймають посади голів вищих спеціалізованих судів.

2. Цілі і завдання законопроекту

Метою законопроекту є запровадження нового демократичного підходу у вирішенні питань призначення суддів на адміністративні посади та звільнення їх з посад, а також удосконалення засад формування представництва в органах суддівського самоврядування, що посилить існуючі гарантії незалежності суддів та зменшить роль політичних органів у цих процесах.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо адміністративних посад в судах" передбачає запровадження нового підходу щодо призначення суддів на адміністративні посади. Відповідно до проекту призначення суддів на адміністративні посади здійснюватиме відповідна рада суддів. Пропонується встановити, що пропозицію про призначення на такі посади до ради суддів будуть вносити збори відповідного суду. Крім цього, у зв'язку з необхідністю формування нового персонального складу відповідних рад суддів, законопроектом передбачається запровадити тимчасовий порядок призначення суддів на адміністративні посади, який діятиме протягом шести місяців та передбачатиме призначення суддів на посаду голови суду зборами цього суду більшістю голосів шляхом таємного голосування.

Проект закону пропонується також врегулювати питання щодо здійснення представництва у найвищому органі суддівського самоврядування, передбачивши, що збори суддів відповідного суду безпосередньо обирають делегатів на конференцію суддів. Крім цього, законопроектом передбачено формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії України та Вищої ради юстиції.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Нормативно-правовими актами у цій сфері правового регулювання є Конституція України, Закони України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду юстиції".

Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття змін до інших законів не потребує.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Запровадження даного Закону не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття даного законопроекту запровадить демократичні самоврядні процедури зайняття керівних посад в судах, що забезпечить механізм становлення незалежної та самостійної судової гілки влади в Україні та сприятиме посиленню незалежності суддів, зміцненню ролі суддів у вирішенні питань, пов'язаних з їх діяльністю, зменшенню втручання у судову систему інших гілок влади.

 

Народний депутат України

Р. Стаднійчук
(посвідчення N 452)

Опрос