Идет загрузка документа (9 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в раздел X "Переходные положения" Земельного кодекса Украины относительно особенностей обращения земель сельскохозяйственного назначения после истечения срока действия моратория

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 26.02.2014 № 4285
Дата рассмотрения: 26.02.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України" щодо особливостей обігу земель сільськогосподарського призначення після спливу терміну дії мораторію

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Сучасний агробізнес в Україні переходить у нову еру свого розвитку, що пов'язане, перш за все, з тим, що в аграрному секторі активно розвиваються ринкові відносини. В результаті, домінуючим трендом стали процеси капіталізації сільського господарства, утворення великих формувань,що поступово формують нову карту агробізнесу в Україні. В цих умовах у найбільшій мірі реалізовують свій шанс великотоварні підприємства і, так звані аграрні холдинги.

Агрохолдинги скориставшись невизначеністю в аграрному секторі держави, шляхом акумулювання значних земельних та інвестиційних ресурсів, динамічно нарощують обсяги виробництва сільськогосподарської продукції для задоволення попиту внутрішнього і зовнішнього агропродовольчих ринків.

Водночас такі тенденції часто призводять до негативних наслідків для розвитку сільської місцевості, адже традиційно аграрні підприємства брали на себе зобов'язання щодо підтримання соціальної сфери своїх працівників, які проживали компактно.

Виникнення та діяльність агрохолдингів пов'язані з проблемою монополізації якщо не галузі, то в певній мірі місцевих і регіональних ринків, з відповідною негативною дією на інтеграційні процеси і формування національного ринку продовольства. До того ж слід мати на увазі, проблема полягає не в рівні концентрації землі (просто - це найдоступніший показник з тих, що є), а в рівні концентрації виробництва на регіональному рівні. Маючи в обробці до 10 % землі від загального фонду ріллі, на рівні області, агрохолдинг, використовуючи сучасні методи організації виробництва, техніку і технології, в змозі виробляти набагато істотнішу долю сільськогосподарської продукції і продовольства в регіоні набуваючи позицій монополіста.

Із проблемою монополізації і розростання розмірів агрохолдингів пов'язують і проблеми ефективності їх управління. Необмежене зростання самих холдингів породжує проблему їх перетворення у некеровані структури, в яких зникає межа між ефективним і безконтрольним управлінням, з відповідними негативними наслідками для регіону безпосереднього функціонування.

Для порівняння, навіть у великих західноєвропейських країнах не існує компаній з земельним банком більш ніж десять тисяч гектарів одиниці. Там вважаються великими агропромислові компанії у володінні або оренді яких знаходиться 2 - 3 тисячі гектарів землі.

Станом на 01.01.2014 р. в Україні в десятку найбільших входять агрохолдинги, земельний банк яких становить від 146,8 до 532, 0 тис. га земель.

Таким чином надмірна концентрація земельних ресурсів агрохолдингами призводить до подальшого загострення соціальних проблем на селі, невирішення яких протягом багатьох років стало однією із головних причин аграрної кризи в Україні.

Концентрація землі агрохолдингами шляхом витіснення з ринку оренди землі певної кількості аграрних підприємств і фермерів створює нову соціально-економічну ситуацію на селі. Її основними характеристиками є:

- припинення існування сільськогосподарських підприємств, як юридичних осіб;

- втрата для певної кількості сільських жителів місця роботи;

- ненадходження до місцевих сільських рад податкових та інших платежів від підприємств, що припинили своє існування;

- відсутність фінансування на створення та підтримку сільської інфраструктури, яке здійснювали сільськогосподарські підприємства (дороги, дитячі садки і школи, будинки культури, фельдшерсько-акушерські пункти тощо);

- некерованість природокористування та сприяння зростанню кількості порушень та погіршенню криміногенної ситуації в галузі землеробства.

Агрохолдинги мають суттєві фінансові переваги, що дозволяє їм не лише залучати найсучасніші технології, але і сплачувати порівняно з іншими суб'єктами земельних відносин, які орендують сільськогосподарські землі, більш високу орендну плату. Саме з цієї причини посилюється концентрація земельних ресурсів у користуванні агрохолдингів, а угіддя у обробітку звичайних сільгосппідприємств скорочуються.

Узятий курс на ринкові перетворення не забезпечив поліпшення в природокористуванні України. Розв'язати проблему впровадженням власності на землю через паювання повністю не вдалося. Ринково-кон'юнктурні особливості землекористування та некерованість природокористування сприяли зростанню кількості порушень та погіршенню криміногенної ситуації в цій землеробства.

Найістотнішим фактором вирішення проблеми землеробства в перспективі є стабілізація землекористування та раціональне використання сільськогосподарських угідь.

Підсумовуючи дане питання, слід наголосити, що Україні необхідно використати багатий досвід розвинутих країн, а також досягнення науки і практики країн, котрі приступили до земельної реформи разом з нами. Так, до прикладу, вирішення питань щодо зниження безробіття та створення робочих місць в аграрній сфері у Швейцарії здійснюється шляхом законодавчого врегулювання раціональних розмірів земель, які використовують сільськогосподарські господарства різних форм власності.

В Україні необхідно відпрацювати шляхи стабілізації землекористування на основі відновлення порушеного співвідношення між землекористувачами різних форм власності.

Встановлення обмежень на використання сільськогосподарських угідь агрохолдингами дозволить уникнути монополізації значних площ сільськогосподарських угідь в одних руках і як, результат припинення вимирання села, а в подальшому і зникнення таких адміністративно-територіальних одиниць.

Виходячи із вищезазначеного, на законодавчому рівні необхідно вирішити питання щодо обмежень землекористувань, які можуть перебувати у власності та користуванні осіб, які ведуть товарне сільськогосподарське виробництво - агрохолдинги.

2. Мета прийняття Закону

Головною метою прийняття цього законопроекту є встановлення обмеження, після спливу терміну дії мораторію, загальної площі земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка не може перебувати у власності чи користуванні однієї особи з урахуванням осіб, пов'язаних з нею відносинами контролю, не більше 10 тис. га.

Прийняття даного законопроекту не вимагає внесення змін до інших законодавчих актів.

3. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

4. Нормативно-правова база у даній сфері правового регулювання

Конституція України, Земельний кодекс України від 25.10.2001 року, Закон України "Про оренду землі" від 06.10.98 року.

5. Прогноз результатів

Реалізація положень Закону дозволить уникнути монополізації та надмірної концентрації земель сільськогосподарського призначення в одних руках, сприятиме сталому розвитку різних форм власності сільськогосподарських підприємств в Україні.

 

Народний депутат України

Г. М. Калетнік

Опрос