Идет загрузка документа (12 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в статью 7 Закона Украины "О личном крестьянском хозяйстве" (относительно расширения прав членов личных крестьянских хозяйств)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 06.06.2014 № 4038а
Дата рассмотрения: 06.06.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про особисте селянське господарство" (щодо розширення прав членів особистих селянських господарств)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

У сучасних умовах особисті селянські господарства є структурним елементом агропромислового комплексу України і відіграють важливу роль у виробництві сільськогосподарської продукції. Вони залишаються стабілізуючою ланкою господарювання, яка компенсує зниження обсягів виробництва продукції сільського господарства на окремих аграрних підприємствах, забезпечує продовольчі потреби населення та формує грошові доходи селян.

Відповідно до даних Державної служби статистики України за підсумками державного статистичного спостереження щодо окремих показників розвитку сільських, селищних і міських рад у сільських населених пунктах, що знаходяться в їхньому підпорядкуванні, станом на 01.01.2014 зареєстровано 4,2 млн. домогосподарств, членам яких відповідно до чинного законодавства надані земельні ділянки з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" загальною площею 2,7 млн. га.

Незважаючи на порівняно малі розміри, використання у господарській діяльності праці членів родини, така форма господарювання є важливою складовою розвитку багатоукладності на селі, а також забезпечення продовольчої безпеки держави. Роль особистих селянських господарств у розв'язанні проблеми забезпечення населення нашої країни продовольством, особливо у кризові моменти життя, неможливо переоцінити.

Сучасні особисті селянські господарства в українському селі - це звичайний спосіб життя селян, осередок культурних традицій нашого народу, джерело життєвої сили нації, ефективний спосіб зниження соціальної напруги й розв'язання проблеми зайнятості сільських жителів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" (далі - Закон) особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі - не більше 2,0 га. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Статтею 33 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 6 Закону до майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать жилі будинки, господарські будівлі та споруди тощо. Отже, фактично Законом визначено, що житловий будинок, господарські будівлі та споруди належать до майна особистого селянського господарства. У переважній більшості особистих селянських господарств присадибні ділянки і земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства не розділені. Водночас, якщо земельна ділянка, виділена під особисте селянське господарство, перейшла у власність громадян України внаслідок надання її за рішенням відповідних органів влади, органів місцевого самоврядування або придбана у власність на підставі правочинів (купівля-продаж, міна, дарування тощо), то у випадку будівництва на ній житлового будинку, господарських будівель та споруд, необхідних для здійснення господарської діяльності (ведення особистого селянського господарства), землевласники вимушені ініціювати зміну цільового призначення тієї частини ділянки, на якій безпосередньо буде здійснено будівництво, тобто перевести земельну ділянку під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. В іншому випадку земельна ділянка буде використовуватися не за цільовим призначенням.

Проте процедура зміни цільового призначення земельних ділянок є досить складною та обтяжливою. Практично загальна тривалість цієї процедури, якщо всі рішення приймаються максимально оперативно, складає від 3-ох місяців, а у ситуаціях, коли розгляд питання затягується, вона може тривати роками.

Роботи з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватної власності, цільове призначення яких змінюється, виконуються землевпорядними організаціями на замовлення власників цих ділянок на підставі відповідних договорів. Вартість таких робіт є досить значною для селянина, оскільки складає від 2,5 тис. грн. і вище.

Також слід відмітити, що ще до цього часу діє заборона на зміну цільового призначення на деякі види земель, виділених під особисте селянське господарство. Так, мораторій забороняє зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок, які виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, що взагалі унеможливлює будівництво на цих землях.

Зазначені обставини значним чином ускладнюють, а подекуди й роблять практично неможливим здійснення господарської діяльності особистим селянським господарствам на відведених їм землях.

У той же час фермерські господарства, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, займаються її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, мають можливість здійснювати будівництво житлових будинків, господарських будівель та споруд на цих землях у встановленому законом порядку, оскільки таке право передбачене чинним Законом України "Про фермерське господарство".

Так, статтею 14 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди.

Статтею 16 цього ж Закону передбачено, що фермерське господарство має право споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди на належних йому, його членам на праві власності земельних ділянках відповідно до затверджених документації із землеустрою та містобудівної документації у встановленому законом порядку.

Позиція Міністерства аграрної політики та продовольства України, а також Державного агентства земельних ресурсів України полягає в тому, що зміни законодавства щодо можливості будівництва житлових будинків, господарських будівель та споруд на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, можуть бути підтримані за умови виконання умов статті 39 Земельного кодексу України (знаходження земельних ділянок в межах населеного пункту та відповідності генеральному плану населеного пункту).

Тому питання щодо здійснення будівництва житлових будинків, господарських будівель та споруд на земельних ділянках особистих селянських господарств членами цих господарств потребує законодавчого врегулювання.

2. Цілі та завдання прийняття законопроекту

Проект Закону підготовлено з метою врегулювання на законодавчому рівні питання щодо забезпечення можливості здійснювати будівництво жилих будинків, господарських будівель і споруд на земельних ділянках особистих селянських господарств членами цих господарств без зміни цільового призначення земельних ділянок, за умови знаходження цих земельних ділянок у межах населеного пункту та відповідності генеральному плану населеного пункту.

3. Основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 7 Закону України "Про особисте селянське господарство" та встановити право членів особистих селянських господарств споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди на земельних ділянках особистого селянського господарства, які є власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства, або на орендованих земельних ділянках за погодженням з орендарем у встановленому законом порядку, за умови знаходження цих земельних ділянок у межах населеного пункту та відповідності генеральному плану населеного пункту.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Нормативно-правова база, що діє у даній сфері, регулюється Конституцією України, Цивільним кодексом України, Житловим кодексом Української РСР, Земельним кодексом України, Законом України "Про особисте селянське господарство".

Реалізація положень цього законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього проекту Закону не потребує додаткових витрат з Державного та місцевих бюджетів України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття законопроекту дозволить усунути очевидні протиріччя земельного законодавства України, забезпечить реалізацію прав членів особистих селянських господарств на будівництво житлових будинків, господарських будівель та споруд на земельних ділянках особистого селянського господарства, які знаходяться в межах населених пунктів, створить більш сприятливі умови для ефективної господарської діяльності особистих селянських господарств.

 

Народний депутат України  

В. А. Пехов 

Опрос