Идет загрузка документа (12 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О присяжных исполнителях

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 06.06.2014 № 4028а
Дата рассмотрения: 05.06.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про присяжних виконавців"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Провідну роль у механізмі гарантування та забезпечення прав і свобод людини в України відіграє правосуддя. Стан організації правосуддя, реальні можливості його впливу на суспільні відносини відображає той рівень гарантій, який держава може надати кожному своєму громадянину.

Незалежна та ефективна судова влада є однією із фундаментальних складових кожної демократичної держави. Основним гарантом верховенства права є об'єктивний, неупереджений та незалежний суд. Система правосуддя в Україні потребує докорінних змін як на рівні Основного Закону, так і на рівні законодавства у сфері судоустрою та судочинства.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Однак, до цього часу державою не забезпечено дієвих механізмів гарантування виконання судових рішень, що призвело до негативних наслідків в системі організації виконання судових рішень.

Виконання судових рішень - важливий етап судочинства, без якого сам факт прийняття рішення втрачає сенс, тому залишення проблем їх виконання поза увагою ставить під загрозу мету правосуддя.

Необхідно звернути увагу на те, що формування інституту виконавчого провадження в Україні відбувалося поступово. Між окремими етапами проходив значний проміжок часу, що породжувало повсякденні труднощі, пов'язані із виконанням судових рішень. Конституцією України закріплено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову владу.

Виконання судових рішень було покладено на судових виконавців, але не існувало єдиного державного органу, основним завданням якого було б забезпечення виконання рішень судів, а також рішень інших органів, що згідно з законом підлягають виконанню.

З прийняттям Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року розпочався новий етап розвитку виконавчого провадження, а саме: було ліквідовано інститут судових виконавців; у системі органів Міністерства юстиції України було створено державну виконавчу службу з наданням їй організаційної, фінансової і процесуальної самостійності.

Слід відзначити, що за п'ятнадцять років діяльності державної виконавчої служби відбулися значні якісні зміни в її діяльності, поступово вдосконалювалось законодавство, здійснювався кадровий відбір працівників органів державної виконавчої служби, однак, як свідчать статистичні показники діяльності цих органів, їхня діяльність все ще не досягає тих показників ефективності, які характерні для розвинених країн, зокрема країн Європейського Союзу. Оцінка ситуації з виконання рішень в Україні свідчить про існування низки проблем, що негативно впливають на її дієвість.

Відповідно, виникає потреба у суттєвих змінах в організації системи виконання рішень, і як показує досвід багатьох іноземних держав (а це більшість країн ЄС) найкращим способом досягнення поставленої мети є запровадження недержавних форм виконання судових рішень.

Таким чином, з метою вирішення проблемних питань, що виникли у сфері примусового виконання рішень, законопроектом пропонується запровадити інститут присяжних виконавців, що діятимуть поряд із органами державної виконавчої служби та дадуть стягувачам можливість самостійно вибирати особу, яка здійснюватиме відновлення їхніх порушених прав після прийняття відповідного рішення судом чи іншим уповноваженим органом.

Перейти до недержавних форм виконання рішень пропонується поступово, як це зробила, зокрема, Болгарія, а саме на першому етапі запровадити недержавні форми виконання рішень поряд із державною виконавчою службою під постійним контролем з боку Міністерства юстиції України.

2. Цілі і завдання законопроекту

Головним завданням законопроекту є встановлення правових засад створення альтернативного інституту примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні з метою забезпечення своєчасного та належного виконання таких рішень на всій території України.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом про присяжних виконавців визначаються загальні правові засади діяльності присяжних виконавців, порядок надання їм повноважень, статус присяжних виконавців, контроль за їх діяльністю, засади оплати їх праці.

Законопроект складається з двадцяти трьох статей. Статус присяжного виконавця визначено, як спеціально уповноважену від імені держави особу, на яку покладається виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), визначених Законом України "Про виконавче провадження".

До компетенції присяжного виконавця віднесено здійснення виконання рішень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", за винятком рішень, за якими боржником або стягувачем є держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади в особі їх органів, або юридичні особи, що фінансуються виключно за кошти державного або місцевих бюджетів; а також рішення про відібрання дитини; про примусове вселення/виселення; у спорах, що виникають з корпоративних відносин між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), зокрема учасником, який вийшов із складу товариства, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства; про стягнення об'єктів державної чи комунальної власності; рішень у сфері земельних відносин.

Стосовно прав та обов'язків присяжного виконавця застосовуються положення Закону України "Про виконавче провадження" щодо прав та обов'язків державного виконавця із застереженнями, передбаченими прикінцевими положеннями.

4. Місце законопроекту в системі законодавства

Законопроект стосується сфери виконання судових рішень та інших органів (посадових осіб), що підлягають виконанню відповідно до закону. Основними нормативно-правовими актами, що регулюють зазначене питання, є Конституція України, Закон України "Про виконавче провадження", а також процесуальні кодекси України.

Інститут присяжних виконавців на сьогодні в Україні не врегульовано національним законодавством.

Реалізація положень даного законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень законопроекту під час практичного застосування після його прийняття та набрання чинності не впливатиме на видаткову частину державного або місцевих бюджетів.

У зв'язку з наданням повноважень державної виконавчої служби приватним особам, скоротяться надходження до Державного бюджету від виконавчого збору.

При цьому, очікується скорочення видатків Державного бюджету на утримання органів державної виконавчої служби у зв'язку із скороченням штатної чисельності.

Крім того, фінансування витрат, пов'язаних з виконанням рішень, здійснюється за рахунок загального та спеціального фонду державного бюджету. У випадку передачі повноважень з виконання рішень приватним особам вони здійснюватимуть виконання за власні кошти та кошти сторін виконавчого провадження.

Державний виконавець за останні роки в середньому стягує до державного бюджету України виконавчого збору приблизно удвічі менше, ніж держава за цей же період витрачає на його заробітну плату, не враховуючи витрат на забезпечення робочих місць, транспорт тощо.

Крім того, внаслідок створення системи присяжних виконавців зменшиться навантаження на органи державної виконавчої служби, що призведе до скорочення їх штатної чисельності. Оскільки діяльність органів державної виконавчої служби (зокрема, оплата праці державних виконавців, матеріально-технічне забезпечення) фінансується за рахунок бюджетних коштів (стаття 18 Закону України "Про державну виконавчу службу"), скорочення чисельності державних виконавців забезпечить скорочення бюджетних видатків.

Також слід звернути увагу на те, що Державний бюджет України отримає надходження від сплати податків присяжними виконавцями.

При цьому, збільшення штату керівних працівників Міністерства юстиції та його територіальних органів не передбачається, оскільки існуючий штат Міністерства юстиції та головних управлінь юстиції в областях має достатні можливості для забезпечення контролю за діяльністю як державних виконавців, так і за діяльністю присяжних виконавців, а також в змозі забезпечити функціонування кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.

6. Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування законопроекту після його прийняття

Прийняття даного проекту акта надасть змогу вивести процедуру примусового виконання рішень на якісно новий рівень, забезпечить можливість ефективно підвищити мотивацію виконання рішень через договірні відносини та запровадити дієву конкуренцію у процесі виконання, а також дасть змогу державі зекономити значну кількість бюджетних коштів, які щорічно витрачаються на забезпечення примусового виконання рішень.

 

Народний депутат України 

Ю. Р. Мірошниченко

Опрос