Идет загрузка документа (11 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О вывозной (экспортной) пошлине на живой скот и кожаное сырье" (относительно дифференциации ставок)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 29.11.2013 № 3654-1
Дата рассмотрения: 28.11.2013 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (далі - проект Закону) розроблено з метою реалізації соціальних ініціатив Президента України по впровадженню Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" щодо підвищення рівня доходів населення сільської місцевості та для підвищення ефективності ведення галузі скотарства в Україні.

Протягом тривалого періоду часу рівень закупівельних цін на яловичину (станом на 01.08.2013 з 10 - 11 грн. за кілограм живої маси) не відшкодовує затрати на її виробництво (собівартість виробництва яловичини за 2012 рік становила 17,54 грн.). Такий дисбаланс призводить до хронічної збитковості виробництва яловичини впродовж останніх років.

2006 - 38,4 %

2010 - 35,9%

2011 - 24,8%

2012 - 29,5 %.

Збитковість виробництва яловичини наразі покривається за рахунок прибутковості виробництва молока і суттєво знижує загальну рентабельність виробництва та перешкоджає надходженню інвестицій в галузь. Реакцією сільгосппідприємств на стагнацію ринку виробництва яловичини є загальне зменшення поголів'я великої рогатої худоби, яке за 8 місяців поточного року скоротилося на 2 %.

Зазначена ситуація призводить до зростання соціальної напруженості у господарствах населення. Отримавши державну підтримку на збереження та утримання молодняку великої рогатої худоби протягом 2012 та 2013 років, селяни станом на 1 вересня 2013 року наростили власне поголів'я на 4,9 %, однак вимушені його реалізовувати за вкрай низькими цінами. Таким чином, намагання Уряду, спрямовані на підвищення зацікавленості господарств населення до розведення великої рогатої худоби, не можуть бути ефективно виконані.

Вітчизняні м'ясокомбінати зі свого боку не можуть здійснювати закупівлю худоби у населення за вищою ціною, оскільки у такому випадку їх діяльність буде збитковою.

В умовах, що склалися, виробники яловичини втратили зацікавленість у виробництві цього продукту, про що свідчить той факт, що за 8 місяців проточного року обсяги вирощування великої рогатої худоби (117,7 тис. тонн) вперше за три роки практично стали дорівнювати обсягам реалізації (115,4 тис. тонн), що свідчить про критичне зменшення наявного ресурсу. За цих умов збільшення виробництва м'яса великої рогатої худоби у поточному році на 9,6 % однозначно відбувається за рахунок скорочення поголів'я.

Виходом із даної ситуації є відкриття додаткових каналів реалізації вирощеної худоби, у тому числі і за кордон. Перешкодою на цьому шляху є застосування фактично заборонного експортного мита на рівні 25 % у 2013 році, що регламентується Законом України від 16.11.2006 N 356-V "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину".

Необхідно констатувати, що обґрунтоване введення даного обмеження в 2006 році наразі втратило свою актуальність, а подальше тривале застосування такого заходу призвело до зменшення присутності української продукції на зовнішніх ринках та, як наслідок, позбавило сільгоспвиробників стимулу до вирощування великої рогатої худоби, поголів'я якої з 2006 по 2013 роки скоротилося на 29,3 %, що спричинило відповідне падіння річного споживання яловичини населенням з 12,5 кг у 2006 році до 8,8 кг у 2013 році.

Нині експорт худоби відбувається лише до Російської Федерації та Азербайджану, з якими укладено Договір про зону вільної торгівлі в рамках СНД. Інші напрямки можливого експорту є фактично заблокованими.

Таким чином, обмежувальний захід у вигляді експортного мита на живу худобу на рівні 25 % потребує коригування, а економічні реалії вимагають його зменшення до 5 %, що усуне існуючі дискримінаційні умови для вітчизняного виробника у порівнянні з імпортерами шляхом вирівняння експортних та імпортних мит. Такі зміни у законодавстві сприятимуть стабілізації виробництва яловичини в країні та зроблять її визначним експортним продуктом України.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою і завданнями прийняття цього проекту є:

підвищення економічної зацікавленості вітчизняних товаровиробників у вирощуванні худоби;

підвищення економічної ефективності галузі скотарства;

забезпечення законодавчого вирішення питання просування продукції вітчизняного виробництва на зовнішні ринки збуту;

диверсифікація ринків збуту українських аграрних продуктів;

збільшення надходження державного та місцевих бюджетів.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють:

Конституція України;

Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року (зі змінами, внесеними Протоколом від 24 червня 1986 року);

Закон України "Про Митний тариф України";

Закон України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі";

Закон України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину";

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України".

4. Фінансово-економічне обґрунтування прийняття проекту Закону

Реалізація проекту Закону не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів. Зважаючи на те, що у 2012 році при митному оформленні товарів за запропонованими у законопроекті кодами мито не сплачувалося (лист Міністерства доходів та зборів України від 27.06.2013 N 10547-15199-99-20-05-02-16), зміна ставки мита не призведе до втрат державного бюджету. При орієнтовному річному експорті до 20 000 голів річні надходження до бюджету у вигляді сплат мита становитимуть до 6 млн гривень.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону погоджено без зауважень: Міністерством економічного розвитку і торгівлі України; Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва; Національною академією аграрних наук України; Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні. До проекту Закону висловлені зауваження: Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні; Міністерством доходів і зборів України; Міністерством фінансів України. Проект Закону погоджено із зауваженнями: Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не впливає на розвиток адміністративно-територіальних одиниць.

6.1. Запобігання дискримінації.

Положення проекту акта не містять ознак дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Законопроект розміщено на офіційному сайті Мінагрополітики України (www.minagro.gov.ua).

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект погоджено зі Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні;

до проекту Закону висловлені зауваження, які не враховані: Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом, яким передбачається зменшення ставок вивізного (експортного) мита на окремі товарні підкатегорії згідно з УКТЗЕД 0102 90 71 00, 0102 90 79 00 та 0104 10 10 00 з 50 до 5 %.

Даний проект Закону України не суперечить засадам державної регуляторної політики.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону сприятиме розвитку тваринництва, пожвавленню міжнародної торгівлі і, як наслідок, збільшенню надходжень до Державного бюджету України, створенню сприятливих умов для здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання.

 

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України  

І. Ю. Бісюк 

Опрос