Идет загрузка документа (11 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно запрещения в дальнейшем въезда в Украину иностранцев и лиц без гражданства в случае их принудительного возвращения или выдворения)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 14.02.2013 № 2304
Дата рассмотрения: 13.11.2013 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони подальшого в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства у разі їх примусового повернення або видворення)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акту

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони подальшого в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства у разі їх примусового повернення або видворення)" сприятиме забезпеченню дієвого механізму відповідальності іноземців та осіб без громадянства, а також зміцненню законності, запобіганню правопорушень, вихованню іноземців та осіб без громадянства у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Статті 13, 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року N 3773-VI закріплюють підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, а також примусового повернення іноземців та осіб без громадянства.

Так, відповідно до ст. 26 цього Закону "Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України".

Аналіз статті свідчить про те, що заборона щодо подальшого в'їзду в Україну не несе обов'язкового характеру при прийнятті рішення про примусове повернення.

На нашу думку ця норма статті виглядає не достатньо досконалою, оскільки завданням такого адміністративно-правового заходу як примусове повернення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання іноземців та осіб без громадянства у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Тоді як, примусове повернення, яке не супроводжується забороною щодо подальшого в'їзду в Україну, не виконує у достатній мірі завдання адміністративно-правового заходу, а навпаки надає змогу іноземцю продовжувати свою протиправну поведінку при визначенні строку, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України, тим самим підтверджує законні підстави для перебування в Україні.

Також в свою чергу при прийнятті рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки, на нашу думку порушується такий з принципів як індивідуалізація відповідальності. Цей принцип вимагає, щоб при виборі конкретного адміністративно-правового заходу враховувались всі обставини вчиненого правопорушення і особа порушника.

Реалізації зазначеного принципу при закріпленні в законодавстві сприятиме можливості вибору строку заборони щодо подальшого в'їзду в Україну, виходячи із характеру правопорушення і особи винного.

Зазначене підтверджує обґрунтованість такого примусового заходу, як примусове повернення із обов'язковою забороною щодо подальшого в'їзду в Україну та встановлення мінімального та максимального строку заборони в'їзду від 6 місяців до 3 років.

В свою чергу примусове видворення іноземців та осіб без громадянства несе більш стійкий суспільно шкідливий характер ніж примусове повернення, оскільки нелегальні мігранти не виконують в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, тим самим продовжують свою протиправну поведінку. Також іноземці та особи без громадянства, які відповідно до рішення суду підлягають примусовому видворенню за межі України і не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних із видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок державного бюджету, тим самим завдають матеріальних збитків державі. На нашу думку рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства повинно обов'язково супроводжуватись забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою даного законопроекту є врегулювання питання щодо заборони подальшого в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства.

Проектом Закону пропонується внести відповідні зміни щодо обов'язкової заборони в'їзду при прийнятті рішення про примусове повернення з України, а також встановлення мінімального та максимального строку заборони в'їзду від 6 місяців до 3 років.

3. Правові аспекти

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у даній сфері, є Конституція України, закони України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", "Про імміграцію", Кодекс адміністративного судочинства України, наказ МВС України, АДПС України, СБУ від 23.04.2012 N 353/271/150 "Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства", наказ СБУ від 01.06.2009 N 344 "Про затвердження Інструкції про порядок прийняття органами Служби безпеки України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства", наказ АДПСУ від 05.12.2011 N 946 "Про затвердження Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Запровадження цього Закону не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

5. Позиція зацікавлених органів

Проект потребує погодження з Міністерством закордонних справ України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Службою безпеки України, Державною міграційною службою України, Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспект

Не потребує розгляду з регіонами, оскільки законопроект не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

Законопроект не містить заходів з потенційно високим ступенем корупційних ризиків. Громадська антикорупційна експертиза законопроекту не проводилась.

8. Громадське обговорення

Проект Закону України не потребує обговорення з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект акта не є регуляторним актом і не потребує здійснення аналізу відповідності принципам державної регуляторної політики.

11. Прогноз результатів

Реалізація положень проекту Закону, у разі його прийняття, сприятиме обов'язковому виконанню посадовими особами територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України прийняття рішення про примусове повернення з обов'язковою забороною щодо подальшого в'їзду в Україну, а також забезпеченню дієвого механізму відповідальності іноземців та осіб без громадянства за порушення чинного законодавства та можливості вибору строку заборони щодо подальшого в'їзду в Україну, виходячи із характеру правопорушення і особи винного.

 

Народні депутати України 

О. Мочков
В. Наливайченко

Опрос