Идет загрузка документа (15 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "Об электроэнергетике" (относительно стимулирования производства электроэнергии из альтернативных источников энергии)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 24.02.2012 № 10119
Дата рассмотрения: 24.02.2012 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії)

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Сьогодні відновлювальні джерела енергії дуже динамічно розвиваються та відіграють надзвичайно важливу роль в енергетиці багатьох країн світу. Уряди вживають заходи щодо збільшення частки електроенергії виробленої з відновлювальних джерел енергії в енергобалансі своїх країн, а на законодавчому рівні встановлюються вимоги щодо мінімального рівня використання відновлювальних джерел енергії загалом. Так, наприклад, згідно Директиви ЄС 2009/28/ЄС, до 2020 року частка використання відновлюваних джерел енергії в країнах-членах ЄС повинна становити 20 % від загального об'єму. У Китаї заплановано, що до 2030 р. частка енергії виробленої з відновлювальних джерел енергії сягне 20 %, а до 2050 р. - 43 %. Світовий попит на відновлювані джерела енергії стрімко зростає і за прогнозами ООН до середини нинішнього століття їх частка в глобальному енергетичному балансі сягне 35 - 40 %.

Привабливість відновлювальних джерел енергії пов'язана з їх невичерпністю, незалежністю від кон'юнктури цін на світових ринках енергоносіїв та екологічною чистотою. За прогнозами ООН та Світового банку, зростання частка відновлюваних джерел енергії в майбутньому матиме значний позитивний вплив не лише для розвитку економіки та вирішення нагальних екологічних проблем, а й для розвитку суспільства в цілому.

Вже сьогодні становлення альтернативної енергетики як самостійної галузі сприяє створенню десятків тисяч нових робочих місць. Так, наприклад, лише у Німеччині в 2010 році у "зеленій" енергетиці було зайнято 366 тис. чоловік і щорічний ріст зайнятості у цій сфері становить 8 - 10 %. Загалом, за оцінками Європейської комісії, до 2020 року в країнах ЄС в індустрії відновлюваної енергетики буде створено 2,8 мільйонів робочих місць і вона забезпечить створення 1,5 % ВВП Євросоюзу.

Особлива увага в світі до потенціалу відновлювальних джерел енергії прикута після землетрусу в Японії та ядерної катастрофи на АЕС Фукусіма. Уряди низки країн уже прийняли рішення про замороження або відмову від своїх програм по ядерній енергетиці та додатковій підтримці розвитку відновлювальних джерел енергії.

Україна, маючи значний потенціал для розвитку відновлювальних джерел енергії, сьогодні, нажаль використовує його вкрай неефективно, оскільки частка "зеленої" електроенергії становить лише біля 1 % в енергобалансі країни.

Сьогодні нагально необхідно на законодавчому рівні створити сприятливі умови для розвитку відновлювальних джерел енергії в Україні, а саме прийняти низку змін до Закону України N 575/97-ВР "Про електроенергетику" (далі - Закон), щоб стимулювати інвестиційну діяльність у цій сфері.

Зокрема, у Законі визначення терміна "об'єкт електроенергетики" не враховує особливості вітроенергетики, із-за чого є незрозумілим чи застосовується коефіцієнт зеленого тарифу до одиничного вітрогенератора чи до всього комплексу вітрогенераторів, розташованих на одній території. Внаслідок цього на практиці "зелений" тариф застосовується до загальної потужності комплексу вітрових електричних установок, що значно зменшує інвестиційну привабливість окремих вітрових електричних установок та обмежує інвестиційну діяльність у вітроенергетиці лише на комплексах вітрових електричних установок. Такий стан справ стримує розвиток вітроенергетики в Україні, оскільки будівництво лише комплексів вітрових електричних установок є не завжди доцільним та можливим з технічної точки зору. З огляду на це, необхідно ввести до Закону поняття "вітрова електрична установка" та "вітрова електрична станція", які внормують вказану вище проблему.

Сучасна мала гідроенергетика є одним з найперспективніших напрямків розвитку відновлювальних джерел енергії, оскільки вона не спричиняє негативного впливу на навколишнє природне середовище, забезпечує збереження природних ландшафтів, може сприяти вирішенню проблеми паводків та підтоплень тощо. Очевидною перевагою малої гідроенергетики є те, що вона не залежить від погодних умов і здатна забезпечити безперебійне постачання електроенергії споживачам.

В Україні мала гідроенергетика має понад столітню історію успішного розвитку. Яскравим свідченням цього є те, що у 1948 році в Україні діяло біля 800 малих ГЕС, у середині 60-х років XX століття - біля 1000, а генеральною схемою розвитку електрифікації було передбачено будівництво ще 2600 малих ГЕС із сумарною потужністю 1261 МВт. Але у 80-х роках XX століття відбулася значна концентрації виробництва електроенергії на теплових та атомних електростанціях, внаслідок чого на початку 90-х років в Україні залишилося всього 49 діючих малих ГЕС. Відродження малої гідроенергетики в Україні почалося лише після введення "зеленого" тарифу на електроенергію вироблену малими ГЕС.

Сьогодні в Україні працює 72 малих ГЕС та 7 мікроустановок загальною потужністю 111 МВт, що становить лише біля 5 % технічно досяжного гідроенергетичного потенціалу країни. Нажаль, сьогодні цей потенціал використовується вкрай не ефективно.

Малі ГЕС, що експлуатуються в Україні мають потужність від 0.1 МВт до 7 МВт, потужність діючих великих ГЕС починається з 27 МВт. Тобто в Україні не існує ГЕС потужністю між 7 МВт та 27 МВт, хоча існує значний гідроенергетичний потенціал для їх побудови.

Очевидно, що необхідно й надалі стимулювати розвиток малої гідроенергетики в Україні та створювати умови для ефективного використання гідроенергетичного потенціалу країни. З цією метою необхідно збільшити потужність ГЕС до яких застосовується "зелений" тариф та ввести в залежності від їх потужності диференційований коефіцієнт "зеленого" тарифу.

Згідно Закону "зелений" тариф застосовується суб'єктами господарювання до електричної енергії, яка виробляється малими гідроелектростанціями, верхня межа потужності яких становить 10 МВт.

Для залучення інвестицій у будівництво об'єктів малої гідроенергетики в Україні та значного збільшення частки "зеленої" електроенергії в енергетичному балансі країни, необхідно ввести наступні поняття:

"міні гідроелектростанція" величина встановленої потужності якої не перевищує 1 МВт;

"мала гідроелектростанція" величина встановленої потужності якої становить більше за 1 МВт але не перевищує 10 МВт;

"середня гідроелектростанція" величина встановленої потужності якої становить більше за 10 МВт але не перевищує 20 МВт.

Відповідно встановити коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії виробленої міні гідроелектростанціями - 2.0, малими гідроелектростанціями - 1.6, середніми - 1.2.

Необхідно зазначити, що класифікація ГЕС є досить умовною, але багато країн використовують її зміни, як ефективний інструмент для стимулювання розвитку гідроенергетики. Так, наприклад, у США верхня межа потужності малих ГЕС змінювалася неодноразово. Початкова верхня межа потужності малих ГЕС в 5 МВт, була спочатку збільшена до 15 МВт, а потім у 1980 році - до 30 МВт. Внаслідок цього США сьогодні є визнаним світовим лідером у малій гідроенергетиці.

У Європі подібні заходи для стимулювання розвитку малої енергетики теж застосовуються. Так, наприклад, у Австрії у 2008 році змінами до закону "Про екологічну електроенергію" було збільшено потужність малих ГЕС до 10 МВт та введено поняття "середні гідроелектростанції" потужністю від 10 до 20 МВт, на які розповсюджується державна підтримка та особливий тариф на вироблену електроенергію. Метою цих змін було збільшення частки "зеленої" електроенергії в енергетичному балансі Австрії та досягнення до 2015 року нею 15 % межі.

В Німеччині згідно закону "Про відновлювальні джерела енергії", який був прийнятий у 2004 році, малі ГЕС поділяються на групи за потужністю - до 500 КВт, від 500 КВт до 10 МВТ, від 10 до 50 МВТ. В залежності від потужності ГЕС встановлюється тариф на електроенергію, яку вони виробляють, а на стадії будівництва - рівень державної підтримки.

У колишньому СРСР, згідно ЗНіП 2.06.01-86, до малих відносилися ГЕС загальною потужністю до 30 МВт з потужністю одиничного гідроагрегату до 10 МВт і діаметром робочого колеса гідротурбіни до 3 м, а також мікро гідроелектростанції - потужністю до 0,1 МВт. Аналогічна класифікація малих ГЕС сьогодні прийнята у Росії.

У Законі визначено альтернативні джерела енергії з яких може вироблятися електрична енергія з урахуванням "зеленого" тарифу. Але нажаль звужено поняття біомаса та не враховано, як джерело альтернативної енергії біогаз. Це значно обмежує сферу застосування "зеленого тарифу", що стримує інвестиційну діяльність в даній галузі.

Оскільки поняття "біомаса" визначено законом України "Про альтернативні види палива" і воно повністю співпадає з визначенням у європейських Директивах, проектом Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" пропонується вилучити з Закону норму, яка звужує поняття "біомаса". Пропонується також до альтернативних джерел енергії з яких може бути вироблена електроенергія додати біогаз та встановити для нього коефіцієнт "зеленого" тарифу такий же як для біомаси - 2.3.

Відповідно до Закону "зелений" тариф застосовується суб'єктами господарювання до електричної енергії, яка виробляється тільки частиною альтернативних джерел енергії. При цьому у Законі до електроенергії, на яку розповсюджується "зелений" тариф, не віднесено електроенергію, вироблену внаслідок утилізації побутових відходів.

В Україні щорічно утворюється близько 12 млн. тон побутових відходів, темпи приросту при цьому складають близько мільйона тон на рік. Натомість переробляється тільки 250 - 300 тисяч тон в рік, а решта - захоронюються на 4,5 тис. сміттєвих звалищ та полігонів, площа яких складає понад 7,8 тис. га.

З метою розвитку в Україні сміттєпереробки нагальною є необхідність визначити окремий коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої внаслідок утилізації побутових відходів.

В законопроекті пропонується визначити такий коефіцієнт на рівні 3,0.

З метою розвитку в Україні альтернативних джерел енергії в законопроекті пропонується закласти в "зелений" тариф інвестиційну складову для фінансування суб'єктами господарювання будівництва нових або реконструкції (модернізації) діючих об'єктів електроенергетики з використанням альтернативних джерел енергії у розмірі п'ятдесяти відсотків чистого прибутку від виробництва та реалізації електроенергії за "зеленим" тарифом. Це дозволить зробити сферу відновлювальних джерел енергії більш інвестиційно привабливою та залучити приватних інвесторів.

2. Цілі і завдання прийняття акту

Проект Закону розроблено з метою стимулювання виробництва електроенергії з відновлювальних джерел енергії, широкого та ефективного використання їх потенціалу, а також створення сприятливих умов для розвитку в Україні галузі сміттєпереробки.

Прийняття законопроекту сприятиме зростанню частки "зеленої" енергетики в енергетичному балансі країни, зменшенню залежності від імпорту вуглеводневих енергоносіїв та їх негативного впливу на навколишнє природне середовище, зменшенню об'ємів побутових відходів на сміттєзвалищах, тощо. Внаслідок прийняття законопроекту відбудеться гармонізація українського законодавства з окремими нормами європейського законодавства, а також будуть створені нові робочі місця.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту акту

Законопроектом пропонується внести зміни до низки статей Закону України "Про електроенергетику", а саме вводяться нові поняття, внормовуються деякі суперечності, вдосконалюється система застосування "зеленого" тарифу на електроенергію, що виробляється з альтернативних джерел енергії, удосконалюється законодавчий механізм стимулювання розвитку та використання відновлювальних джерел енергії.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основним нормативно-правовим актом у даній сфері правового регулювання є Закон України "Про електроенергетику".

Реалізація положень даного законопроекту після його прийняття не потребуватиме внесення змін до інших Законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація даного проекту Закону не вимагатиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

6. Прогноз результатів прийняття акту

Запропоновані зміни до Закону України "Про електроенергетику" удосконалюють законодавчий механізм стимулювання розвитку та використання відновлювальних джерел енергії, розширюють перелік альтернативних джерел енергії, сприяють ефективному використанню гідроенергетичного потенціалу країни, стимулюють розвиток сміттєпереробки в Україні, а також сприяють покращенню екологічної ситуації в країні та створенню нових робочих місць.

 

Народний депутат України 

Ю. В. Льовочкіна 

Народний депутат України 

Ю. Р. Мірошниченко 

Опрос