Идет загрузка документа (11 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Кодекс административного судопроизводства Украины относительно производства по делам об ограничении реализации права на мирные собрания

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 30.01.2012 № 9758
Дата рассмотрения: 30.01.2012 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо провадження у справах про обмеження реалізації права на мирні зібрання"

1. Обгрунтування необхідності прийняття акта

Стаття 39 Конституції України є однією із базових норм прав громадян у правовій державі, яка забезпечує право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Згідно з частиною третьою статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Вони застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти. Виходячи з положень пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України про те, що виключно законами визначаються права і свободи людини і громадянина та гарантії цих прав і свобод і що лише судом відповідно до закону може встановлюватись обмеження щодо реалізації права громадян на проведення масових зібрань (частина друга статті 39), необхідно чітке визначення строків такого звернення до суду уповноваженим органом та визначення наслідків порушення таких строків.

Стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює межі строків звернення до адміністративного суду в залежності від тих чи інших підстав звернення (предмету позовних вимог). Але ці норми не розповсюджуються на ряд інших звернень з адміністративним позовом, в тому числі і норму ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює порядок розгляду судами заяв про заборону проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо). У частині першій відповідної норми зазначено, що "Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів". Застосовується термін "негайно" і в частині третій статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України щодо порядку повідомлення сторін по цій справі. Ні норми цього Кодексу, ні норми інших законодавчих актів не встановлюють визначення терміну "негайно". Така невизначеність призводить до численних порушень прав громадян на мирні зібрання та практично використовується як засіб безпідставного блокування тих чи інших мирних заходів. Так, справи судом порушуються в останній день перед проведенням відповідного мирного заходу, сторони належним чином не повідомляються та практично позбавлені можливості захистити свої права в суді. Між тим, з точки зору процесуальних норм, "терміном (строком)" є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. "Термін (строк)" може визначатися або вказівкою на час, або подією, яка має відбутися. Здійснюючи класифікацію терміну "негайно", що застосовується в ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України (строки звернення до суду), за правовими наслідками відноситься до правоприпиняючих. Це строки, з перебігом яких законодавець пов'язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов'язків. Так, по закінченню певного часу позивач втрачає право звернутися до відповідного суду. За ступенем самостійності сторін цей строк є імперативний, тобто такий, що не може бути зміненим за домовленістю сторін. Але чинна редакція не дозволяє остаточно визначити початок та кінець перебігу цього строку, а отже і межі прав зацікавленого органу для звернення з відповідною заявою до суду, що порушує норми прямої дії, визначені в ст. 39 Конституції України. В рішенні Європейського суду у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" відносно терміна "негайно" в кримінальному процесі Європейський суд визнає виправданим строк до 4 днів.

Крім того, в частині п'ятій статті 182 недостатнього чітко встановлюється, на чому повинно (або на чому не повинно) грунтуватись встановлення судом "реальної небезпеки", як підстава, для задоволення заяви про заборону мирних заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання. Важливо не допускати, щоб такі рішення приймались на підставі припущень, не обгрунтованими реальними доказами. Такі припущення, на практиці, іноді містять листи (звернення) органів внутрішніх справ, які направляються та надходять до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Такі листи за своєю правовою суттю, є лише формальним приводом для відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування для подання до адміністративного суду відповідного позову.

2. Цілі та завдання прийняття акта

Проект закону розроблено з метою:

- врегулювання проблемних питань, пов'язаних із визначенням чітких строків, в межах яких мають право звертатись органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування для заборони мирних заходів, чи про інше обмеження права на мирні зібрання;

- недопущення зловживань щодо поновлення прав на пропуск процесуальних строків;

- встановлення порядку належного повідомлення учасників судового процесу по таким справам;

- визначення вимоги щодо порядку судового провадження такої категорії справ;

- визначення основних засад доведеності та обгрунтованості наявності реальної загрози для застосуванням судами заборони.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту акта

Законопроектом пропонуються зміни до ст. 100 та ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства, які забезпечать чіткі строки для звернень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для заборони мирних заходів чи про інше обмеження прав на мирні зібрання та встановить присічний термін дії прав зазначених органів для такого звернення.

Законопроект не надає право суду поновлювати процесуальні строки для звернення до суду по відповідній категорії вимог. Це спрямовано на недопущення зловживання органами, уповноваженими звертатись з відповідними заявами до суду, своїми правами.

Цей законопроект встановлює єдиний порядок повідомлення сторін про порушення відповідної справи, який спрямований на забезпечення участі всіх зацікавлених сторін у розгляді справи.

Законопроект також передбачає відсутність права суду по цій категорії справ виходу за межі позовних вимог та обов'язок суду окремо розглядати вимоги по кожному відповідачу, що забезпечить чітке з'ясування обставин по кожній вимозі, по чітко визначеній стороні справи та доведеність обставин, на які посилається відповідний уповноважений орган щодо такої сторони.

Крім того, законопроект встановлює основні засади доведеності та обгрунтованості наявності реальної загрози при застосуванням судами заборони права на мирні зібрання.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання діють Конституція України, Кодекс адміністративного судочинства України, Закон України "Про основи національної безпеки України".

Реалізація проекту закону не потребує внесення змін до інших законодавчих актів.

5. Фінансово-економічне обгрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Введення в дію запропонованого проекту Закону створить необхідні умови для безперешкодної реалізації прав громадян, передбачених ст. 39 Конституції України, встановлення чітких строків та умов для прийняття адміністративних позовів з питань, пов'язаних із забороною мирних заходів чи інших обмежень прав на мирні зібрання, належного вручення повідомлень сторонам тощо. Такі законодавчі зміни, в свою чергу, спростять роботу судових органів, забезпечать реалізацію змагальності судового процесу, можливості фактичного захисту прав, що оспорюються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

 

Народний депутат України  

Н. Ю. Королевська  

Опрос