Идет загрузка документа (15 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты (относительно упорядочения деятельности Конституционного Суда Украины в целях гарантирования верховенства Конституции Украины и защиты прав и свобод граждан)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 10.01.2012 № 9670
Дата рассмотрения: 10.01.2012 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" (щодо впорядкування діяльності Конституційного Суду України з метою гарантування верховенства Конституції України та захисту прав і свобод громадян)

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Конституційний Суд України, як гарант верховенства Конституції України, відіграє надзвичайно важливу роль в практичній реалізації основоположних принципів демократії, верховенства права та захисту прав людини.

Одним з найголовніших завдань Конституційного Суду України є посилення стабільності, незалежності та ефективності органів державної влади шляхом забезпечення чіткого розподілу повноважень та гарантування дієвого механізму стримувань і противаг.

Належне виконання Конституційним Судом України покладених на нього функцій створює надійний фундамент для злагодженої та консолідованої діяльності усіх гілок влади та державного апарату в цілому.

Проте, чинний Закон України "Про Конституційний Суд України", яким визначаються основи конституційного судоустрою в Україні та регламентується діяльність Конституційного Суду України, містить певні прогалини та суттєві недоліки, які ускладнюють забезпечення ефективного функціонування системи стримувань і противаг та не дозволяють єдиному органу конституційної юрисдикції в Україні належним чином здійснювати реалізацію своїх повноважень, що ставить під загрозу збереження засад конституційного ладу та політичної стабільності в країні.

Передбачена Законом України "Про Конституційний Суд України" можливість звільнення з посади судді Конституційного Суду України за порушення ним присяги є єдиним вагомим важелем забезпечення чесного і сумлінного виконання високих обов'язків судді Конституційного Суду України та виступає дієвим інструментом припинення повноважень судді Конституційного Суду України у випадках недотримання ним об'єктивності, неупередженості, незалежності та непідкупності.

Однак, процедура звільнення з посади судді Конституційного Суду України за порушення ним присяги на сьогодні залишається недостатньо врегульованою законодавством.

Так, відповідно до статті 23 Закону України "Про Конституційний Суд України" суддя Конституційного Суду України звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, в тому числі і у разі порушення суддею присяги. Згідно з частиною другою статті 216 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" підготовку питань про звільнення з посади судді Конституційного Суду України до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України організовує Голова Верховної Ради України.

Разом з тим, при призначенні суддів Конституційного Суду України Верховною Радою України, пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України (частина друга статті 7 Закону України "Про Конституційний Суд України").

З наведеного вище випливає, що на законодавчому рівні взагалі не закріплено можливості ініціювання у Верховній Раді України питання про звільнення з посади судді Конституційного Суду України, а народні депутати України, маючи можливість вносити пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України, не спроможні порушити питання про звільнення їх з посади.

Саме тому, з метою налагодження функціонуючого механізму звільнення суддів Конституційного Суду України за порушення ними присяги, потрібно законодавчо врегулювати питання про ініціювання звільнення з посад суддів Конституційного Суду України та надати таке право не лише Голові Верховної Ради України, а й безпосередньо народним депутатам України, до відання яких належить внесення пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України.

Відповідно до статті 148 Конституції України Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України, по шість з яких призначається відповідно Президентом України, Верховною Радою України та з'їздом суддів. Такий поділ повноважень щодо формування головного органу конституційного правосуддя в Україні між різними гілками влади покликаний забезпечити їх незалежність і запобігти можливості підпорядкованості будь-якій із них.

В цьому аспекті Конституційний Суд України виступає визначальним чинником приведення в дію правового механізму стримувань і противаг у здійсненні державної влади в Україні.

Однак, окремі положення Закону України "Про Конституційний Суд України", а саме щодо наявності кворуму на пленарних засіданнях Конституційного Суду України та прийняття ним рішень і надання висновків, не дозволяють в повній мірі відобразити в діяльності Конституційного Суду України конституційний принцип його паритетного формування трьома незалежними гілками державної влади.

Так, відповідно до частин третьої та четвертої статті 51 Закону України "Про Конституційний Суд України" пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду України, а рішення Конституційного Суду України приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду України.

Тобто, ні при проведенні пленарних засідань, ні при прийнятті рішень чи наданні висновків Конституційним Судом України, не вимагається присутність чи участь хоча б по одному судді, призначеного відповідно Президентом України, Верховною Радою України та з'їздом суддів.

Показовим в цьому контексті є досвід організації діяльності та винесення рішень органом конституційного контролю в Італії, де запроваджений аналогічний українському троїстий порядок формування Конституційного Суду. Так, засідання Конституційного Суду Італії вважається повноважним за присутності хоча б одного із суддів, призначених парламентом, Президентом та вищою магістратурою. В прийнятті рішень також обов'язковою є участь судді, призначеного однією з відповідних гілок влади. Таким чином, із п'ятнадцяти суддів, які входять до складу Конституційного Суду Італії, для проведення засідань та прийняття рішення потрібен кворум щонайменше із одинадцяти суддів.

Схожа система конституційного контролю запроваджена та ефективно діє в багатьох інших провідних європейських та світових розвинутих демократичних країнах.

Окрему увагу слід звернути і на деякі питання фінансування та матеріального забезпечення Конституційного Суду України.

Передбачені чинним Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" видатки на фінансування Конституційного Суду України є невиправдано завищеними та не відображають реальних потреб цього органу.

Також, зважаючи на значно нижчу завантаженість суддів Конституційного Суду України в порівняні з суддями місцевих судів загальної юрисдикції, несправедливим видається закріплення за попередніми вищого розміру посадового окладу.

Крім того, враховуючи помірний обсяг роботи, яку судді Конституційного Суду України виконують протягом терміну їх повноважень, необґрунтованим є нарахування суддям Конституційного Суду України у відставці надзвичайно високих пенсій або щомісячних довічних грошових утримань, які не обмежені жодним максимальним розміром.

Зважаючи на викладене вище, сьогодні існує реальна потреба у впорядкування на законодавчому рівні окремих аспектів діяльності та фінансового і матеріального забезпечення Конституційного Суду України з метою гарантування верховенства Конституції України, зміцнення існуючого механізму стримувань і противаг та захисту прав і свобод громадян.

2. Цілі й завдання прийняття законопроекту

Метою законопроекту є створення умов та правових підстав для ефективної роботи Конституційного Суду України, оптимізація витрат з державного бюджету України на його діяльність та запровадження справедливого пенсійного забезпечення або щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України у відставці.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Основні положення законопроекту стосуються організації, повноважень, порядку діяльності та матеріального і фінансового забезпечення Конституційного Суду України.

Зокрема, законопроектом пропонується:

- запровадити однаковий розмір посадового окладу для суддів місцевих судів та суддів Конституційного Суду України;

- передбачити, що пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше п'ятнадцяти суддів Конституційного Суду України;

- визначити, що рішення Конституційного Суду України приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше тринадцяти суддів Конституційного Суду України;

- передбачити, що пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України може вносити не менш як сорок п'ять народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;

- закріпити, що питання про звільнення з посад суддів Конституційного Суду України може ініціювати Голова Верховної Ради України або не менш як сорок п'ять народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;

- встановити для суддів Конституційного Суду України відповідно до Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), призначених відповідно до Законів України "Про статус суддів" та "Про судоустрій і статус суддів".

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Конституція України, Закони України "Про судоустрій і статус суддів", "Про Конституційний Суд України", "Про Регламент Верховної Ради України", "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Прийняття законопроекту не потребує внесення змін до інших нормативно-правових актів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування прийняття законопроекту

Прийняття та реалізація положень законопроекту не потребує жодних додаткових матеріальних чи будь-яких інших витрат з державного або місцевих бюджетів України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Наслідками прийняття законопроекту та оптимізації роботи Конституційного Суду України стане зміцнення демократії та утвердження верховенства права в Україні, гарантування Конституції України, забезпечення захисту прав людини та громадянина, вдосконалення механізму стримувань і противаг в системі розподілу державної влади в Україні та загальне підвищення ефективності функціонування державного апарату.

 
 

Народний депутат України,
член Комітету Верховної
Ради України з питань
охорони здоров'я 

А. Яценюк

Опрос