Идет загрузка документа (19 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно противодействия детской проституции

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 06.12.2011 № 9540
Дата рассмотрения: 06.12.2011 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо протидії дитячій проституції"

1. Обґрунтування необхідності внесення змін та доповнень

Запропоновані пропозиції щодо вдосконалення законодавства України з питань протидії дитячій проституції розроблені на виконання вимог Факультативного протоколу щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії до Конвенції ООН про права дитини (далі - Факультативний протокол), ратифікованого Верховною Радою України 3 квітня 2003 р., та Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення (далі - Конвенція), що підписана Україною 14 листопада 2007 р.

8 червня 2007 р. за результатами розгляду першої періодичної доповіді України про виконання Факультативного протоколу щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії до Конвенції ООН про права дитини Комітет ООН з прав дитини прийняв відповідні Заключні спостереження. Комітет визнав прогрес, досягнутий Україною у процесі виконання положень Протоколу, проте серед іншого вказав на такі проблемні питання, як слабкий розвиток інфраструктури для надання допомоги жертвам торгівлі дітьми та недосконалість нормативно-правової бази.

21 квітня 2011 р. Комітет ООН з прав дитини виніс чергові Заключні спостереження відносно України за результатами розгляду об'єднаної третьої і четвертої періодичної доповіді. Серед іншого, Комітет закликав Україну здійснити комплексний перегляд усього національного законодавства з тим, щоб забезпечити його повну відповідність положенням Конвенції та Факультативного протоколу до неї, особливо у питаннях дитячої проституції та усіх інших форм сексуальної експлуатації дітей (§ 9). Також Комітет повторно привертає увагу Уряду України до того факту, що у її законодавство досі не було включене положення щодо чіткої заборони дитячої проституції (§ 77).

Також недосконалість національного законодавства у сфері захисту дітей від такої форми комерційної сексуальної експлуатації дітей як дитяча проституція було виявлено під час ґрунтовного порівняльного аналізу вітчизняної нормативно-правової бази з положеннями вищезгаданого Факультативного протоколу до Конвенції ООН про права дитини, здійсненого експертною робочою групою при Центрі "Ла Страда-Україна" та за підтримки Дитячого Фонду ООН ЮНІСЕФ в Україні.

Ще у 2008 р. Центр "Ла Страда-Україна" спільно з Київським міжнародним інститутом соціології провели опитування громадської думки населення України щодо проблеми порушення прав дитини. В рамках цього дослідження 84 % громадян назвали отримання сексуальних послуг від дитини злочином і 97 % висловилися за необхідність криміналізувати дане діяння.

В той же час за даними Міністерства внутрішніх справ України у період 2009 р. - 6 місяців 2011 р. було зареєстровано 37 злочинів щодо втягнення дітей у заняття проституцією. В цей же період органами внутрішніх справ виявлено 465 неповнолітніх осіб у віці 16 - 18 років, що займаються проституцією.

Протягом жовтня 2010 - серпня 2011 рр. в Україні проходила глобальна кампанія "Стоп торгівлі дітьми та молоддю у сексуальних цілях!". У рамках цієї кампанії було зібрано 55736 підписів під Петицією з однойменною назвою. Серед основних вимог Петиції - вдосконалення національного законодавства щодо запобігання сексуальній експлуатації дітей, у тому числі встановлення чіткої заборони на використання дітей у проституції та покладення відповідальності на клієнтів. Петиція та зібрані підписи були урочисто передані 5 жовтня 2011 р. Верховній Раді України в особі Шемчука В. В. - контактного парламентаря від України в ПАРЄ з питань подолання усіх форм сексуального насильства по відношенню до дітей

Важливо зазначити також, що вдосконалення законодавства в цьому напрямку є актуальним і в аспекті підготовки України до Європейського футбольного кубку в 2012 році.

2. Цілі й завдання запропонованих змін

Метою розробки змін є вдосконалення кримінального законодавства, законодавства про адміністративні правопорушення, спеціальних законів у сфері захисту прав дітей та надання соціальних послуг та приведення його у відповідність до міжнародних стандартів у сфері протидії сексуальній експлуатації дітей.

3. Загальна характеристика та основні положення запропонованих змін та доповнень

Законопроектом пропонується комплексний підхід щодо вдосконалення законодавства у сфері протидії дитячій проституції. З одного боку пропонується ввести відповідальність осіб, які отримують сексуальні послуги від дітей, залучених до проституції, з іншого боку - встановити обов'язковість проведення соціальної реабілітації дітей, які втягнуті до сексуальної експлуатації.

Кримінальний кодекс України пропонується доповнити ст. 303-1 "Отримання оплатних сексуальних послуг від дитини", яка дозволить притягнути до кримінальної відповідальності осіб, які звертаються до дитячої проституції. Криміналізація клієнтів дитячої проституції має суттєво вплинути на зниження попиту такої форми експлуатації дитини як дитяча проституція, і в подальшому якщо не ліквідувати таке явище в цілому, то звести його до мінімуму. Також пропонується в якості обтяжуючої обставини даного злочину встановити отримання сексуальних послуг від малолітньої особи.

З іншого боку, Кодекс України про адміністративні правопорушення дозволяє притягувати до адміністративної відповідальності дітей у віці старше 16 років за заняття проституцією. Отже, діти, які залучені до сфери надання оплатних сексуальних послуг, законом розглядаються не як жертви сексуальної експлуатації, а як правопорушники, що в свою чергу є грубим порушенням прав дитини та відповідних міжнародних зобов'язань, узятих на себе Україною. Аналіз чинних міжнародно-правових актів з питань захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуальних зловживань, зокрема Факультативного протоколу до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії (ст. 2), Конвенції МОП N 182 про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці, Конвенції Ради Європи щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуальних зловживань, Стокгольмської декларації та Плану дій проти комерційної сексуальної експлуатації дітей, Декларації Ріо де Жанейро проти сексуальної експлуатації дітей та підлітків дає підстави стверджувати, що дитяча проституція є формою сексуальної експлуатації дитини.

Виходячи з формулювання поняття, "дитяча проституція" означає використання дитини у діяльності сексуального характеру за винагороду або іншу форму відшкодування. Отже, очевидно, що дитина розглядається не як активний суб'єкт надання сексуальних послуг, а як жертва, яку використовують у діяльності сексуального характеру.

Згідно з тими ж міжнародними документами, держави мають запроваджувати ефективні соціальні програми й створювати багатопрофільні структури для забезпечення необхідної підтримки жертвам. Діти, які залучені до дитячої проституції є дітьми-жертвами сексуальної експлуатації, яким має надаватися відповідна підтримка, допомога та захист, а не покарання.

Враховуючи особливості правової системи України та передбачаючи проблеми на правозастосовному рівні, що можуть виникнути через виведення осіб від 16 до 18 років із суб'єктів правопорушення, передбаченого ст. 181-1 КУпАП, зокрема відсутність підстав для вилучення з вулиці або місць, в яких надаються послуги, відмову проходити реабілітацію, законопроектом пропонується вирішити колізію наступним чином.

Пропонується введення додаткового заходу впливу, що застосовуються до неповнолітніх, у вигляді зобов'язання пройти соціальну реабілітацію (ст. 24-1 КУпАП) та доповнення Кодексу статті 181-1 КУпАП частиною, якою буде встановлено, що відносно неповнолітніх, які займаються проституцією мають занотовуватись не адміністративні санкції, а заходи адміністративно-правового впливу у вигляді зобов'язання пройти курс реабілітації.

Із введенням положення про проведення соціальної реабілітації та корекції поведінки дітей, втягнутих до проституції постає питання, щодо того які служби мають цим займатися і якими законами така робота передбачена. Питання реабілітації регулюється Законами України "Про соціальні послуги" та "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю". Відповідно до Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" такі послуги можуть бути надані через існуючу мережу притулків для дітей (за умови наявності окремого відділення для таких дітей), а також через мережу центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та центрів медико-соціальної реабілітації дітей (за умови, що діти, залучені до проституції або інших форм сексуальної експлуатації вживають алкоголь, наркотики). Відповідно організовувати та контролювати таку діяльність має спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім'ї, дітей та молоді, уповноважений орган влади Автономної Республіки Крим у справах сім'ї, дітей та молоді, служби у справах дітей мають право, до компетенції якого і передбачено ввести функції щодо організації, забезпечення та контролю за проходженням курсів соціально-психологічної реабілітації і корекції (відвідування занять з психологом протягом визначеного часу, проходження реабілітаційних програм або програм, спрямованих на профілактику агресивної поведінки, мотивацію позитивних змін особистості, поліпшення соціальних стосунків тощо) та направлення таких дітей на проходження курсу професійного навчання, здобуття освіти або до участі в освітніх програмах чи курсах.

Оскільки, відповідно до Законів України "Про соціальні послуги" та "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", послуги з реабілітації надаються особам, які знаходяться у складних життєвих обставинах, законопроектом пропонується внести зміни до терміну "складні життєві обставини", зокрема додати до них сексуальну експлуатацію дітей. Таким чином, введення цього положення дозволить надавати соціальні послуги не тільки дітям, втягнутим у проституцію, незалежно від їх віку, але і втягнутим у порнографію, що є також формою сексуальної експлуатації дітей.

Окрім вищевказаних доповнень також законопроектом пропонується викласти статтю 10 Закону України "Про охорону дитинству" з метою встановлення чіткої заборони дитячої проституції та будь-яких інших форм сексуального насильства та сексуальних зловживань, жорстокого поводження тощо. Також пропонується ввести визначення поняття "дитяча проституція", "насильство щодо дітей", "експлуатація дитини" до національного законодавства шляхом внесення відповідних змін до ст. 10 Закону України "Про охорону дитинства".

4. Стан нормативно-правової бази в даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання діють Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України "Про охорону дитинства", "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року", Факультативний протокол до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії (ратифікований Законом України від 03.04.2003 N 716-IV) та інші нормативно-правові акти.

Для реалізації положень запропонованого законопроекту не має потреби вносити зміни до інших законодавчих актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованих змін не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. Законом не передбачається створення ані нових закладів для надання допомоги дітям, залученим до проституції, ані розширення кадрового складу соціальних служб. Розробка відповідних програм та навчання спеціалістів щодо проведення реабілітаційної роботи з дітьми, які втягнуті до проституції, може бути проведено в рамках існуючих державних програм, наприклад Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року, одним із завдань якої є створення системи реабілітації та реінтеграції дітей, які потерпіли від торгівлі ними, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття запропонованих змін та доповнень сприятиме підвищенню стану захисту та дотримання прав дитини в Україні, наблизить українське законодавство до міжнародних стандартів забезпечення захисту дитини від сексуальної експлуатації та надання допомоги дітям-жертвам дитячої проституції, а також сприятиме ліквідації такого ганебного явища як дитяча порнографія.

7. Громадські обговорення

Запропонований законопроект було розроблено із врахуванням зауважень та рекомендацій, що надходили від спеціалістів органів державної влади, міжнародних та громадських організацій під час обговорення проблематики протидії дитячій проституції. Зокрема, зміни до законодавства щодо протидії дитячій проституції обговорювались під час круглого столу "Стан реалізації законодавства у сфері боротьби з торгівлею дітьми, дитячою проституцією і порнографією та перспективи його вдосконалення" (23.11.2010 р.), експертних слухань "Перспективи вдосконалення законодавства України в сфері захисту дітей від торгівлі людьми, сексуального насильства та експлуатації" (02.03.2011 р.), круглого столу "Реалізація рекомендації Комітету ООН з прав дитини за результатами розгляду державних доповідей України. Питання протидії злочинам проти дітей" (08.07.2011 р.) та круглого столу "Вдосконалення національного законодавства щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та зловживань сексуального характеру" (18.10.2011 р.).

 

Народні депутати України 

В. В. Шемчук
О. Ф. Бондаренко
К. Є. Лук'янова 

Опрос