Идет загрузка документа (8 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О высшем образовании" (относительно упорядочения процедуры избрания, утверждения и освобождения от должности руководителя высшего учебного заведения)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 08.11.2011 № 9432
Дата рассмотрения: 08.11.2011 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо впорядкування процедури обрання, затвердження та звільнення з посади керівника вищого навчального закладу)

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

З часу прийняття Закону України "Про освіту" процедура обрання та затвердження керівників вищих навчальних закладів не була законодавчо визначена. Адже відповідні підзаконні акти Кабінетом Міністрів України та Міністерством освіти України (потім Міністерством освіти та науки України, Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, далі в тексті МОНмолодьспорт) прийняті не були, як те передбачав зазначений закон.

Із прийняттям у 2002 році Закону України "Про вищу освіту" ситуація лише погіршилася. Фактично трудові колективи вищих навчальних закладів було усунуто від висунення, обговорення особистих якостей претендентів й їх програм, обрання керівника ВНЗ. За вищим самоврядним органом трудового колективу залишалося лише право провести рейтингове голосування за кандидатури, внесені власником або уповноваженим ним органом (для ВНЗ державної форми власності - переважно МОНмолодьспорт) і подати на затвердження тих осіб, які набрали не менше тридцяти відсотків голосів вищого самоврядного органу трудового колективу ВНЗ. Власник або уповноважений ним орган на власний розсуд міг призначити із запропонованих кандидатур будь-кого, а не лише ту особу яка отримала більшість голосів вищого самоврядного органу трудового колективу, на посаду керівника ВНЗ.

Для державних ВНЗ, підпорядкованих МОНмолодьспорт, така ситуація виявилася ще більш небезпечною з позиції державних інтересів. Адже призначення керівника з двох, трьох претендентів без будь-яких об'єктивних критеріїв могло відбуватися в результаті корупційних дій певних чиновників.

Невизначеною законодавчо й такою, що допускає різні тлумачення, залишалася й дата оголошення конкурсу на заміщення посади керівника ВНЗ і визначення особи, яка призначається виконуючими обов'язки керівника ВНЗ.

Дев'ять років така ситуація влаштовувала багатьох керівників ВНЗ і керівництво МОНмолодьспорт. Адже у законодавчих джунглях як правило перемагав чинний керівник ВНЗ, який мав більше можливостей зберегти свою посаду навіть без підтримки трудового колективу. Фактично конкурсу на посаду керівника ВНЗ не існувало, останній проходив лише формально, на папері. Конфлікти щодо призначення керівників ВНЗ носили епізодичний характер.

Але з посиленням регуляторних процесів у сфері вищої освіти з боку нинішнього керівництва МОНмолодьспорт, ситуація правової невизначеності щодо оголошення конкурсу на посаду керівника ВНЗ і порядку призначення виконуючого обов'язки керівника ВНЗ, а також трактування керівництвом МОНмолодьспорт положень ч. 1 ст. 39 Закону України "Про вищу освіту" як таких, що конкурс на заміщення посади керівника ВНЗ оголошується лише після дати, коли остання стала вакантною (тобто, після звільнення чинного керівника ВНЗ і призначення виконуючого обов'язки керівника ВНЗ) призвела до низки конфліктів у провідних ВНЗ України. До зазначених конфліктів можна віднести події щодо оголошення конкурсу на заміщення посади ректора Донецького національного університету, Вінницького національного політехнічного університету, Національного університету харчових технологій, Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" і т. д.

Даний законопроект не лише пропонує законодавчо визначити процедуру обрання та призначення керівника ВНЗ, виконуючого обов'язки керівника ВНЗ і виконати програму Президента України В. Януковичем щодо боротьби з корупцією у частині зменшення корупціоногенних факторів у сфері вищої освіти. Але й покликаний підняти роль трудового колективу ВНЗ у виборах власного керівника, що однозначно сприятиме посиленню кадрової політики у сфері вищої освіти.

Автор, прагнучи до збереження стабільності правовідносин у сфері вищої освіти, не лише максимально використовував напрацьовані елементи чинної редакції статті 39 Закону України "Про вищу освіту". Але й пропонує, через викладення зазначеного положення закону в новій редакції, ті зміни, що вже дев'ять років діють в Україні в системі вищих навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству оборони України.

Мова йде про Інструкцію про порядок заміщення вакантних посад командування (керівного складу), наукових, науково-педагогічних (педагогічних), працівників у вищих військових навчальних закладах (військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів) на конкурсній основі, яка затверджена наказом Міністерства освіти та науки України та Міністерства оборони України N 285/602 від 20.08.2001 року.

2. Цілі та завдання прийняття акта

Основним завданням законопроекту є впорядкування процедури обрання, затвердження та звільнення з посади керівника вищого навчального закладу. Забезпечення справжньої участі в цьому процесі трудового колективу ВНЗ, недопущення дестабілізації роботи ВНЗ і корупційних ризиків щодо призначення виконуючого обов'язки керівника ВНЗ.

3. Правові аспекти

Нормативно-правові акти, до яких законопроектом передбачено внесення змін:

До Закону України "Про вищу освіту" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 20, ст. 134; із подальшими змінами).

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація проекту Закону України не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

5. Прогноз соціально-економічних та інших результатів

Прийняття цього проекту Закону України покращить якість керівників ВНЗ, посилить участь трудового колективу ВНЗ у цьому процесі, покращить ситуацію у вищій освіті та зменшить кількість конфлікті щодо проведення конкурсу на заміщення посади керівника ВНЗ, які не лише дестабілізують на певний, іноді досить тривалий період, роботу відповідного ВНЗ, але й служать серйозним негативом як для вищого керівництва України в цілому, так і безпосередньо МОНмолодьспорт.

 

Народний депутат України 

Г. О. Задирко

Опрос