Идет загрузка документа (11 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс Украины (относительно приведения в соответствие с Законом Украины "О судоустройстве и статусе судей")

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 20.10.2011 № 9318
Дата рассмотрения: 20.10.2011 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України" (щодо приведення у відповідність з Законом України "Про судоустрій та статус суддів")

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Законодавство - це унікальне соціально-правове явище, що регулює всі сфери суспільного життя. Законодавство постійно знаходиться в русі, в силу динамізму соціальних зв'язків, виникнення нових сфер суспільного життя, які потребують правового врегулювання.

Так, 7 липня 2010 року Верховною Радою України було прийнято нову редакцію Закону України "Про судоустрій та статус суддів" N 2453-VI. Зокрема, у статті 12 зазначеного Закону більш детально регламентовано питання мови судочинства і діловодства в судах.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" є базовим нормативно-правовим актом в сфері правосуддя, який визначає правові засади організації судової влади в Україні та здійснення правосуддя її суб'єктами - судами.

Звісно, такі законодавчі акти, як наприклад, Цивільний процесуальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Господарський процесуальний кодекс України, повинні відповідати, в частині загальних засад здійснення правосуддя, положенням Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Внесення змін про мову судочинства до Господарського процесуального кодексу України, обумовлено саме необхідністю приведення у відповідність Господарського процесуального кодексу до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та побудову єдиних законодавчих підходів в питанні використання мови в судочинстві.

Зокрема, згідно статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. У судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" в порядку, встановленому процесуальним законом. Використання в судочинстві регіональних мов або мов меншин гарантується державою та забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Запропоновані зміни до Господарського процесуального кодексу України розроблені на основі Конституції України та повністю відповідають її положенням.

Важливо відзначити, що запропоновані зміни до Господарського процесуального кодексу гарантують особам, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою право користуватися не лише рідною мовою або мовою користуючись послугами перекладача, якою вони володіють, а й регіональною мовою або мовою меншин відповідно до Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" від 15.05.2003 N 802-IV.

Ратифікувавши положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, Україна взяла на себе міжнародні зобов'язання перед Європейським співтовариством щодо виконання положень зазначеного документу, в тому числі, щодо створення гарантій з боку держави використання регіональних мов або мов меншин у судочинстві.

Відповідно до Конституції України, законів України та норм міжнародного права (Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права) держава гарантує всім людям рівні права незалежно від мови. Відповідно до статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від мовних ознак. Окрім того, згідно статті 7 зазначеного закону кожному гарантується право на судовий захист.

Враховуючи той факт, що Україна - багатонаціональна країна (за даними останнього перепису населення на її території мешкають представники 130 національностей і народностей) для нашої держави одним із пріоритетних завдань є створення умов для реалізації права людини на судовий захист, при цьому, без будь-яких дискримінацій за мовною ознакою.

Забезпечення права на судовий захист є ознакою правової держави, встановленням системи стримувань і противаг в державній владі. Звісно, якщо особа не розуміє або погано розуміє мову провадження судочинства, або взагалі не може вільно розмовляти нею, говорити про ефективний судовий захист такою особою своїх прав, свобод та законних інтересів недоречно.

Саме внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо мови судочинства обумовлює вирішення таких важливих питань правосуддя, як доступність суду для населення, забезпечення учасникам судового розгляду справи рівних можливостей у здійсненні прав та змагальність у судовому процесі.

2. Цілі і завдання проекту Закону

Основним завданням пропонованого проекту Закону є приведення статті 3 Господарського процесуального кодексу у відповідність до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону

Законопроектом пропонується створення гарантій для осіб, які беруть участь у справі та не володіють або недостатньо володіють державною мовою, реалізації права користуватися рідною мовою або мовою, якою вони володіють, регіональною мовою або мов меншин.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Відносини в даній сфері регулюються положеннями статті 10 Конституції України, законами України "Про мови в Українській РСР" від 28.10.89 р. N 8312-IV, "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" від 15.05.2003 N 802-IV та "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 N 2453-VI.

Реалізація положень поданого законопроекту не потребує внесення змін до інших законів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Використання в судочинстві регіональних мов або мов меншин гарантується не потребує додаткових коштів з державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону

Застосування положень проекту закону, у разі його прийняття, сприятиме реалізації принципу змагальності в господарському процесі та принципу повноти дослідження обставин справи, а також матиме наслідком зменшення в суспільстві соціальної напруги щодо реалізації мовної політики в Україні.

 

Народний депутат України C. В. Ківалов

Народний депутат України В. В. Колесніченко

Опрос