Идет загрузка документа (15 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О рынке земель

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 18.07.2011 № 9001
Дата рассмотрения: 18.07.2011 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про ринок земель"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Конституція України визначає, що земля та інші природні ресурси в Україні є об'єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватись природними об'єктами права власності народу відповідно до закону (стаття 13). Встановлено також, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (стаття 14).

Даний проект Закону розроблений на основі зазначених конституційних приписів відповідно до положень Земельного кодексу України, зокрема, відповідно до вимог підпункту "в" пункту 4 Прикінцевих положень та пунктів 14 і 15 Перехідних положень Земельного кодексу України. Підпунктом "в" пункту 4 Прикінцевих положень Земельного кодексу України, який містить перелік проектів законів, які мають бути розроблені, зокрема, й про ринок землі. Пунктами 14 і 15 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що мораторій (тимчасова заборона) на відчуження земель сільськогосподарських земель може бути скасована за умови правового врегулювання ринку цих земель, зокрема, шляхом прийняття законів України про державний земельний кадастр та про ринок земель.

2. Цілі та завдання прийняття акта

Підготовлений законопроект спрямований на врегулювання з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду ринку земель, запровадження при цьому особливого механізму обігу земель сільськогосподарського призначення, забезпечення ефективних механізмів захисту законних прав суб'єктів ринку землі, визначення процедури проведення земельних торгів (аукціонів) тощо.

Одним з основних завдань законопроекту є визначення правових засад обігу земель сільськогосподарського призначення в умовах ринку, тобто обігу, який базується на основі співвідношення пропозиції та попиту на земельні ділянки, з урахуванням інтересів держави у збереженні та охороні земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави.

Метою законопроекту є формування такого правового поля, в рамках якого не допускатимуться: надмірне подрібнення сільськогосподарських угідь, їх монопольна концентрація у власності обмеженого кола осіб, скупка сільськогосподарських земельних ділянок з метою їх спекулятивного перепродажу, безконтрольне переведення сільськогосподарських земель у несільськогосподарські з метою уникнення виконання правових вимог щодо порядку обігу земель сільськогосподарського призначення.

Досягнення зазначеної мети законопроекту передбачається забезпечувати системою відповідних конкретних та ефективних правових засобів регулювання.

Більшість заходів регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення міститимуться у даному законопроекті. Однак, певну частину таких норм доцільно передбачити в інших чинних законодавчих актах, зокрема, в Земельному кодексі України, Декреті,,Про державне мито", Законі,,Про іпотеку", пропозиції щодо внесення змін до яких передбачені підготовленим законопроектом.

3. Загальна характеристика та основні положення

Законопроект містить 48 статей, які об'єднуються у 6 глав. Перехідними положеннями передбачається внесення змін до низки чинних законів, визначення порядку набрання чинності цим законом, відповідні завдання Кабінету Міністрів України.

Законопроектом чітко розмежовуються суб'єкти ринку земель. З урахуванням вимог Конституції України визначається, що суб'єктами ринку земель сільськогосподарського значення можуть бути лише:

1) громадяни України, а також сільськогосподарські юридичні особи України, засновниками та учасниками яких є лише громадяни України і які відповідають вимогам, встановленим цим та іншими законами;

2) держава Україна в особі Державного земельного фонду України, інших уповноважених законом органів державної влади або державного виконавця;

3) територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування;

4) несільськогосподарські юридичні особи України, засновниками та учасниками яких є лише органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим цим та іншими законами, для науково-дослідних та навчальних цілей, поширення кращого досвіду ведення сільськогосподарського виробництва.

Суб'єктами ринку земель несільськогосподарського призначення можуть бути:

1) громадяни України, а також юридичні особи України, які відповідають вимогам, встановленим цим та іншими законами;

2) держава Україна в особі Державного земельного фонду України, інших уповноважених законом органів державної влади або державного виконавця;

3) територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування;

4) іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства, інші іноземні юридичні особи;

5) іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації.

З урахуванням зазначеного чітко розмежовуються процедури ринку земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення.

Передбачається, що ефективне функціонування ринку земель забезпечують державний спеціалізований орган з управління землями державної власності, яким має бути Державний земельний фонд України, а також Державний земельний банк, як державна спеціалізована банківська установа, що утворюється відповідно до закону і якій надається виключне право здійснювати банківські операції щодо земель сільськогосподарського призначення, а також відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Функціонування ринку земель спрямовується на підтримку належного забезпечення землею безпосередньо виробників сільськогосподарської продукції, запроваджуються неподільні (мінімальні) розміри земельних ділянок з метою недопущення їх подрібнення, а також максимальні розміри земельних ділянок, які можуть перебувати у власності однієї особи, що має сприяти недопущенню надмірної концентрації земель у одного власника. До того ж встановлюються кваліфікаційні вимоги до покупця земельних ділянок, обов'язковість проведення обстеження якісного стану земельної ділянки та розроблення проекту охорони родючості ґрунтів; пропонується запровадити оподаткування, що запобігатиме спекулятивним операціям, зокрема шляхом встановлення диференційованого розміру державного мита тощо.

Врегульовуються й інші важливі питання забезпечення функціонування ринку землі.

Для реалізації проекту цього Закону Кабінету Міністрів України доручається розробити та подати в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України проекти законів про Державний земельний банк України, про Державний земельний фонд України, інших законопроектів, а також пропозицій щодо утворення державного спеціалізованого органу з управління землями державної власності; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим законом, що випливають із цього Закону; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону, проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правових відносин діють Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України, закони України "Про оренду землі", "Про охорону земель", "Про землеустрій" тощо, які не повною мірою врегульовують питання ринку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема їх обігу на підставі цивільних правочинів.

Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону не потребує фінансових витрат з державного бюджету, сприятиме легалізації ринку земель і у зв'язку з цим додатковим надходженням до державного та місцевих бюджетів.

6. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону підготовлено з урахуванням напрацювань заінтересованих державних органів та органів місцевого самоврядування, провідних наукових установ.

7. Регіональний аспект

Проект Закону стосується питань розвитку ринку землі в усіх регіонах, що сприятиме їх збалансованому розвитку. Прийняття закону матиме суттєве позитивне значення для реалізації державної регіональної політики, забезпечення раціонального використання земель, оздоровленню економічних відносин на селі, розвитку місцевого самоврядування, здійснення виконавчої влади на місцях.

8. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які містять ризики вчинення корупційних правопорушень.

9. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття і практична реалізація даного закону дасть можливість перейти від правового режиму мораторію (тимчасової заборони, що триває з 2002 р.) на відчуження земель сільськогосподарського призначення до правового режиму, який дозволяє власникам таких земель здійснювати їх відчуження на основі цивільних правочинів, в першу чергу, на підставі договорів купівлі-продажу.

Враховуючи передбачені законопроектом запобіжні заходи щодо недопущення надмірного подрібнення сільськогосподарських земель, їх монопольної концентрації у власності невеликої кількості осіб, протидії спекулятивній скупці земель сільськогосподарського призначення, посилення контрою за якістю земель сільськогосподарського призначення є підстави вважати, що основними учасниками ринку земель сільськогосподарського призначення стануть виробники сільськогосподарської продукції, до яких відносяться сільськогосподарські юридичні особи та громадяни, які ведуть фермерське господарство чи мають намір створити таке господарство чи іншу сільськогосподарську юридичну особу, що суттєво сприятиме соціально-економічному розвитку на селі, зміцненню економічного потенціалу аграрної сфери.

Крім того, законопроект підтверджує і певним чином деталізує передбачену Земельним кодексом України заборону набуття земель сільськогосподарського призначення у власність іноземцями, що ще більше зміцнить дію принципу пріоритету інтересів громадян України, вітчизняного виробника сільськогосподарської продукції на ринку сільськогосподарських земель.

 

Народний депутат України

Г. Є. Смітюх

  

Опрос