Идет загрузка документа (18 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины по усовершенствованию порядка государственной регистрации прекращения юридических лиц

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 20.05.2011 № 8558
Дата рассмотрения: 20.05.2011 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку державної реєстрації припинення юридичних осіб"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Наразі існує низка не досить досконало врегульованих відносин щодо порядку державної реєстрації припинення юридичних осіб, особливо акціонерних товариств. Зокрема неповним є перелік контролюючих органів, яких державний реєстратор має повідомляти про реєстраційні дії щодо припинення юридичних осіб, існує можливість припинення акціонерних товариств без скасування випуску акцій, наявна суперечність Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та Цивільного кодексу України з Законом України "Про акціонерні товариства", підстави ліквідації юридичних осіб за судовим рішенням є недосконалими тощо. Потребою усунути ці недоліки обумовлена необхідність прийняття цього акта.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Ціллю законопроекту є врегулювання важливих аспектів порядку здійснення державної реєстрації припинення юридичних осіб, у першу чергу тих, які є акціонерними товариствами. Завданням законопроекту є розв'язання на законодавчому рівні основних проблемних питань, які на даний час виникають в цій сфері.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Статтею 40 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у чинній редакції передбачено, що державний реєстратор має повідомляти про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи відповідні органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України. Зазначений перелік пропонується доповнити Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, бо цьому органу для виконання його функцій важливо мати відомості про таку інформацію як щодо акціонерних товариств, так і щодо інших юридичних осіб, бо вони можуть бути емітентами цінних паперів. Одночасно із зазначеної статті пропонується прибрати вказівку використання повідомлення як підставу для зняття з обліку юридичних осіб, оскільки питання обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не може бути предметом цього Закону.

Низкою положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (ч. 3 ст. 38, ч. ч. 2, 6, 9 ст. 39, ч. 3 ст. 41) передбачено повідомлення контролюючих органів і про інші реєстраційні дії, що стосуються припинення юридичних осіб. Виходячи з юридично-технічних міркувань ці положення пропонується змінити не шляхом доповнення переліків контролюючих органів, які вони містять, а шляхом застосування відсильних норм. З тих же міркувань передбачається виключити із зазначеного Закону ч. 12 ст. 36, ч. 10 ст. 37, ч. 11 ст. 38, бо ці положення не створюють жодного регулювання, а лише повідомляють їх читача, щоб він не забувся, що у цьому Законі є ст. 40, якою встановлено порядок надання відомостей.

Ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" пропонується доповнити положенням про подання копії документу про скасування реєстрації випуску акцій, якщо відповідно до закону державній реєстрації припинення акціонерних товариств має передувати скасування реєстрації випуску акцій. Цим буде усунена неузгодженість із Законом України "Про акціонерні товариства" (п. п. 16, 17 ч. 6 ст. 83, ч. 6 ст. 84, ч. 6 ст. 85, ч. 6 ст. 86).

Уточнення потребують і підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи. Абзацом другим ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" наразі передбачена така підстава для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, як визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути. Цей абзац фактично визначає, що для ліквідації юридичної особи суд має прийняти два рішення за наслідками двох різних судових процесів: спочатку у процесі про визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи, а потім - у процесі про припинення юридичної особи. Жодного сенсу у цьому немає. До того ж норма про ліквідацію через допущені при створенні юридичної особи порушення є в п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК, дублювання її у цьому Законі, тим більше з перекрученням, є і зайвим, і шкідливим. Тому абзац пропонується виключити. Абзац четвертий, за яким підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи є невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону, також пропонується виключити, бо цей абзац є некоректним: юридична особа не має мінімального розміру статутного капіталу, а має статутний капітал певного розміру, зазначеного в установчому документі. Абзац шостий пропонується переформулювати таким чином, щоб підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи була відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі, а не сама лише наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням, бо такий запис може виявитись помилковим. Оскільки відкоригований таким чином невичерпний перелік містить лише такі випадки ліквідації, які є публічно-правовими санкціями, в абзаці першому передбачається вказівка на те, що перелічені підстави застосовуються за наявності вини (наприклад, якщо в реєстрі невірно відображене місцезнаходження юридичної особи з вини реєстратора, ліквідовувати юридичну особу вочевидь було б несправедливим).

Змінами до п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК пропонується уточнити, що юридична особа ліквідується за рішенням суду саме про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а не за рішенням суду про визнання недійсною державної реєстрації. Це зніме сумніви щодо того, чи необхідно суду приймати два рішення фактично про одне й те саме, чи все ж досить одного рішення. У цьому ж пункті передбачається уточнити, що позов через допущені при створенні юридичною особою порушення може бути поданий як учасником юридичної особи, так і відповідним органом державної влади (ці органи мають бути визначені у певних випадках відповідним законом, в інших - Указом Президента, яким визначаються повноваження тих чи інших органів).

Ст. 110 ЦК пропонується також доповнити новим пунктом 3, яким встановити, що юридична особа може бути ліквідована за рішенням суду і в інших випадках, встановлених законом, за позовом відповідного органу державної влади. Усі передбачені законом випадки ліквідації за рішенням суду, крім ліквідації через допущені при створенні юридичної особи порушення, застосовуються як публічно-правова санкція за правопорушення. Застосування такої санкції не може вимагати приватна особа, зокрема учасник юридичної особи, а лише державний орган.

Пропонується і нова редакція ч. 2 ст. 110 ЦК, якою передбачається можливість призначення ліквідатором державного органу, який звернувся з позовом про ліквідацію. Така можливість дозволить уникнути ситуацій, коли рішення суду про ліквідацію є, а виконувати його фактично нікому.

Ч. 3 ст. 155 ЦК наразі передбачає, що якщо вартість чистих активів акціонерного товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, то це є підставою для ліквідації. Така вимога є обтяжливою для товариств і непотрібною для всіх інших, включаючи і кредиторів. До того ж вона не враховує правову природу статутного капіталу, розмір якого лише відображає вартість майна, переданого засновниками у власність товариства. Тому будь-які подальші зміни чи то у вартості такого майна, чи то у економічному стані товариства не можуть впливати на розмір статутного капіталу. Недарма нікому у світі не спадає на думку індексувати номінальну вартість акцій у залежності від, зокрема, і вартості чистих активів. Більше того, є країни, де навіть не зазначають номінальної вартості акцій - всі добре розуміють, що номінальна вартість не має жодного відношення ні до вартості майна товариства, ні до ринкової вартості акцій. Ідея так званої "гарантійної функції" статутного капіталу, відображена в абзаці другому ч. 1 та ч. 3 ст. 155 ЦК, є глибоко помилковою, від неї слід відмовитись. Тим більше, що Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI з Закону України "Про акціонерні товариства" вже виключено ч. 3 ст. 14 Закону України "Про акціонерні товариства", яка містила норму, подібну до ч. 3 ст.155 ЦК. При цьому, оскільки ч. 1 ст. 155 ЦК вступає в суперечність з п. 19 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства", де надане визначення статутного капіталу, а ч. 2 ст. 155 ЦК стосується відносин, вичерпно врегульованих у Законі України "Про акціонерні товариства", то ст. 155 ЦК пропонується виключити. З тих же міркувань пропонуються і зміни до ст. 144 ЦК.

Ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачається доповнити підставами, за якими Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може звертатись до суду з позовом про припинення акціонерного товариства.

Зміни до ст. 19 Закону України "Про господарські товариства" направлені на усунення дублювання у законодавстві (з неминучим перекрученням), яке створює підґрунтя для колізій.

Доповнення до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" направлені на те, щоб на ринку України обертались виключно акції, чий випуск зареєстровано.

Законопроектом передбачено внести зміни до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" шляхом заміни слова "витягу" на слова "копії витягу". Необхідність отримання великої кількості витягів у державного реєстратора призвело до значного збільшення витрат коштів та часу підприємців. Вартість витягу становить 51 грн. та 3,40 грн. за кожний аркуш, що прямують до державного підприємства, яке веде державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а Державний бюджет не має ніяких надходжень від видачі витягів.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Питання, що пропонується врегулювати у законі, регулюються Законами України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про господарські товариства", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Цивільним кодексом України,

Реалізація запропонованого проекту не потребує внесення змін до інших законодавчих актів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат із державного бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття акта дозволить врегулювати важливі аспекти порядку здійснення державної реєстрації припинення юридичних осіб, удосконалити підстави ліквідації юридичних осіб за судовим рішенням, підвищити інвестиційну привабливість України та створення сприятливих умов для розвитку підприємництва.

 

Народний депутат України 

К. М. Ляпіна

Опрос