Идет загрузка документа (20 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении срочных изменений в Налоговый кодекс Украины (относительно малого предпринимательства, сроков вступления в действие и оптимизации налогового администрирования)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 23.03.2011 № 8289
Дата рассмотрения: 23.03.2011 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення термінових змін до Податкового кодексу України" (щодо малого підприємництва, термінів набрання чинності та оптимізації податкового адміністрування)

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Верховна Рада України прийняла Податковий кодекс за пропозицією Кабінету Міністрів України. Податковий кодекс України набрав чинності з 1 січня 2011 року внаслідок його підписання Президентом України після врахування наданих ним зауважень.

Натомість, проведений аналіз норм Податкового кодексу свідчить про наявність істотних юридичних та економічних недоліків, а також про невідповідність окремих норм міжнародним стандартам фінансового та податкового обліку та звітності.

Деякі норми Податкового кодексу сприяють порушенню правил добросовісної конкуренції та призводять до корупції, а інші свідчать про відсутність у розробників достатніх знань формальної логіки та правил економетрики.

Також потрібно взяти до уваги, що окремі положення Податкового кодексу дозволяють їхнє множинне трактування. Це призводить до порушення законних прав платників податків та збільшення корупції контролюючих органів. Цей законопроект був розроблений з метою усунення всіх вищевказаних недоліків Податкового кодексу.

2. Цілі і завдання акта

Цей законопроект розроблений з метою запобігти подальшому невиправданому збільшенню адміністративного тиску на самозайнятих осіб що демонстрував існуючий Податковий кодекс протягом січня - лютого 2011. Такий тиск свідчить про намагання обмежити сфери діяльності малого та середнього бізнесу під приводом боротьби з ухиленням від оподаткування великими платниками податку.

З іншого боку існуючим Податковим кодексом надаються невиправдані пільги великим платникам податків, що призводить до надмірної концентрації капіталу та порушує правила добросовісної конкуренції.

Потрібно також брати до уваги, що існуючий Податковий кодекс не містить норм, які запобігають трансфертному ціноутворенню, виведенню капіталів в офшорні зони, натомість сприяє штучному зниженню податкових зобов'язань фізичних осіб шляхом маніпуляцій з активними та пасивними доходами.

Окремі положення Податкового кодексу суперечать зобов'язанням, які набула Україна при вступі до Світової організації торгівлі (СОТ), у тому числі щодо застосування прямих або непрямих субсидій при здійсненні міжнародної торгівлі.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту акта

При внесенні змін до Податкового кодексу України автор законопроекту регулювався наступними міркуваннями:

У частині внесення змін до Розділу XIX "Прикінцеві положення":

При внесенні змін до:

3.1. четвертого абзацу пункту 1 підрозділу 1: П. 49.2 стосується ППП, тому за аналогією пропонується відтермінувати його введення до 1 січня 2012 року. П. 46.2 стосується подання фінансової звітності, яка взагалі не підпадає під норми податкового права. У подальших статтях проекту цього Закону п. 46.2 та згадки на нього пропонується виключити;

3.2. п'ятого абзацу пункту 1 підрозділу 1: розділ III "Податок на прибуток підприємств" містить низку внутрішніх неузгодженостей та юридичних конфліктів між окремими нормами, не стикується з нормами інших розділів Кодексу, значно збільшує адміністративне навантаження та можливість ухилення від оподаткування, а також базується на термінах, які протирічить міжнародним стандартам фінансового обліку та звітності. Розуміючи це, розробники ПКУ відстрочили дату набрання чинності цим розділом до 1 квітня 2011 року. Але більш детальний аналіз засвідчив про необхідність зміни самої концепції оподаткування підприємств. Для цього потрібен час та відкрита дискусія з представниками бухгалтерської та аудиторської спільноти. Отже, пропонується перенести дату набрання чинності на 1 січня 2012 року. З іншого боку, підтримуючи декларовану урядом політику зменшення податкового навантаження на тих, хто виробляє національний дохід, пропонується погодитися із зменшенням основної ставки оподаткування вже з 1 квітня цього року.

3.3. підпункту 2 пункту 2 підрозділу 1: див. пояснення до змін до пункту 1 цього Розділу

У частині внесення змін до Розділу XX "Перехідні положення":

При внесенні змін до:

3.4. пункту 11 підрозділу 2: будь-які дії платника податку, податкового агента, декларанта, з реєстрації податкової накладної або їхніх реєстрів, спрямовані на сплату податку, мають бути безкоштовними.

3.5. пункту 18 підрозділу 2: діюча норма дискримінує особу (малий бізнес), яка використовувала спрощену систему оподаткування та поспіль вирішила перейти на загальну систему оподаткування, відносно інших осіб. Спрощені системи оподаткування передбачали звільнення суб'єкта від ПДВ або його сплату в порядку, відмінного від загального (наприклад, у складі єдиного податку). Отже не можна встановлювати додаткових вимог для спрощенця, відносно нового платника податку з доданої вартості.

3.6. абзацу першого пункту 1 підрозділу 4: щодо строку застосування див. пояснення до абзацу 5 підпункту 1 пункту 1 підрозділу 1. Слова "що отримані та проведені" свідчать з одного боку про намагання Уряду стягнути податок з валового доходу, а не прибутку, а з іншого - збільшити рівень корупції податкового органу, який буде вирішувати, чи були витрати понесені до 1 квітня 2011 року, чи ні. При цьому, терміну "проведені витрати" не існує в податковому праві.

3.7. абзацу другого пункту 1 підрозділу 4: див. пояснення до абзацу 5 підпункту 1 пункту 1 підрозділу 1.

3.8. пункту 3 підрозділу 4: норми пункту 3 стосуються перехідних положень 2011 року. Однак, перенесення запровадження Розділу III на 1 січня 2012 року, робить цей пункт беззмістовним.

3.9. пункту 6 підрозділу 4: уніфікуються строки введення окремих положень Розділу III та скасовується норма, що має зворотну дію у часі.

3.10. абзаці третьому пункту 7 підрозділу 4: уніфікуються строки введення окремих положень Розділу III, а також скасовується принцип пропорційності визнання витрат як такий, що протирічить стандартам бухгалтерського обліку.

3.11. абзацу четвертому пункту 7 підрозділу 4: пункт виписано неграмотно, оскільки кредит або депозит не можуть "створюватися або придбаватися", а загальне правило переходу на метод "відвантаження" визначено у першому та другому абзацах цього пункту. Крім того, для цілей визначення податкової бази беруться до уваги всі доходи і витрати, пов'язані з господарською діяльністю.

3.12. пункту 9 підрозділу 4: цей пункт є відверто корупційним, оскільки навіть теоретично орендодавець не буде сплачувати податок на прибуток підприємств. Крім того, пункт 9 грубо протирічить нормам ЦКУ у частині визначення термінології (оренди житла з викупом та лізингу - ст. 806), а також Закону України "Про фінансовий лізинг".

3.13. пункту 11 підрозділу 4: уніфікуються строки введення окремих положень Розділу III, а також роз'яснюється термін "впровадження" як недоконана дія.

3.14. підпункту 1 пункту 1 підрозділу 8: продовжуються правила оподаткування та подання звітності суб'єктами спрощених систем оподаткування, які існували на 1 січня 2010 року, згідно із задекларованою позицією Президента України.

3.15. підпункту 3 пункту 1 підрозділу 8: порядок розподілу податкових надходжень між бюджетами державними соціальними фондами повинен встановлюватися Бюджетним кодексом, а не Податковим кодексом.

3.16. підпункту 5 пункту 1 підрозділу 8: Зайво сплачені податки мають повертатися в економічно виправданий строк а не слугувати прихованим кредитуванням бюджету.

3.17. пункту 2 підрозділу 10: згідно із статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються податки і збори. Згідно з ПКУ інші закони (підзаконні акти), які суперечать нормам ПКУ, не підлягають виконанню. Отже, цей пункт має бути викладеним у запропонованій редакції. Крім того, надається визначення адмінпослуг згідно із постановою КМУ "Про заходи щодо упорядкування державних, у тому числі адміністративних послуг" від 17.07.2009 N 737, та визначається безоплатність послуг, наданих платникам податків.

3.18. пункту 5 підрозділу 10: Пункт приведено у відповідність до норм Глави 11 "Відповідальність", яка не передбачає застосування штрафних санкції за порушення "нормативних актів КМУ або ДПС", оскільки це суперечить статті 92 Конституції України. Крім того, норму поширено на всі види юридичної відповідальності, а не тільки на штрафи, що усуває колізію за якою платник може звільнятися від штрафу за податкове правопорушення, але підпадає за нього ж під кримінальну відповідальність. Норму доповнено аналогічним правилом щодо форм податкової звітності (для уникнення одіозних випадків, коли нова форма податкової накладної з ПДВ була затверджена 10 січня ц.р. і введена як обов'язкова з того ж самого дня).

3.19. пункту 7 підрозділу 10: Звільнення від штрафних санкцій із самого початку передбачалося тільки для фізичних осіб у зв'язку із зміною правил ПДФО та юридичних осіб у зв'язку із зміною правил ППП. Але в діючій редакції пункту вигідно взагалі не сплачувати податки, оскільки до 1 липня 2011 року можна платити 1 гривню штрафу навіть за несплату акцизу чи ренти за корисні копалини, якщо тільки не доведена умисність такої несплати з метою застосування кримінального законодавства. Обмеження щодо пасивних доходів спрямоване на зменшення рівня розшарування українського суспільства між найманими працівниками та рантьє). Але юридичні санкції є ширшими ніж фінансові, а строк дії пільги повинен бути уніфікованим з нормами інших статей.

3.20. пункту 8 підрозділу 10: Уніфікуються строки впровадження норм Розділу III щодо податку на прибуток підприємств.

У частині внесення змін до інших положень Податкового кодексу України:

При внесенні змін до:

3.21. підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20: контролюючий орган має право запитувати інформацію від платника виключно у випадках та межах, встановлених пунктом 73.3 цього Кодексу. Пропонується гармонізувати норми пунктів 20 та 73.

3.22. пункту 46.2 статті 46: Вимога подавати фінансову звітність, додатково до податкової, є абсурдною, оскільки тим самим визнається факт різниці між податковим та фінансовим обліками. Нагадую, що гармонізація правил фінансової та фінансової звітності була головним аргументом Уряду Азарова проти діючого "пулового" способу та пресловутого пункту 5.9.

3.23. пункту 46.5 статті 46: Пояснення: податкова декларація є актом добровільного оприлюднення податкового зобов'язання особи. Якщо її офіційна форма у подальшому змінюється, то особа, що задекларувала такі належні зобов'язання, не повинна нести відповідальність за порушення порядку заповнення такої зміненої декларації. Крім того, відтворюється конституційне право Верховної ради України щодо контролю над органами виконавчої влади, яке у цьому випадку діяло з 1997 року.

3.24. пункту 46.6 статті 46: виключення пункту мотивовано змінами до пункту 46.5.

3.25. до абзацу дванадцятого пункту 48.3 та при доповненні новим абзацом пункту 48.3 статті 48: обов'язок використання печатки для подання обов'язкової звітності є рудиментом планової економіки та призводить лише до корупції з боку дозвільних систем, що продають печатки. Формально слова "(за наявності)" не є юридично значущими, оскільки численні підзаконні акти зобов'язують отримувати печатку. Натомість, основним підтвердженням достовірності звіту мають стати оригінали підписів уповноважених осіб. Крім того, до обов'язкових реквізитів треба включити суму податкового зобов'язання або бюджетного відшкодування - без них декларація втрачає зміст.

3.26. пункту 48.5 статті 48: Нова редакція статті викладена у простий спосіб. Для підтвердження справжності даних декларації необхідно мати один підпис, проставлений власноруч. Якщо декларація подається в електронному вигляді, - то діє оригінальний електронний підпис. Декларацію підписує одна особа, але платник може поділити податкову відповідальність між декількома особами.

3.27. пункту 48.6 статті 48: пункт виключений у зв'язку з поглинанням його положень новою редакцією пункту 48.5.

3.28. пункту 48.7 статті 48: пункт узгоджує норми двох попередніх пунктів.

3.29. пункту 49.3 статті 49: усуваються можливі порушення норм Бюджетного кодексу України.

3.30. пункту 49.4 статті 49: Встановлення додаткових вимог до форми декларування середніми підприємствами є беззмістовним. З іншого боку, порядок надання електронного підпису платниками податку має визначатися виключно цим Кодексом, а не підзаконними актами, що призводять до корупції.

3.31. пункту 49.5 статті 49: встановлюються уніфіковані правила подання податкової декларації як поштою, так і електронними засобами. Зрозуміло, що лист має бути прийнятий поштою, оброблений за внутрішньою процедурою, відправленій на поштову адресу отримувача а потім бути врученим. Для виконання такої процедури треба час. Закон дає 10 днів. Натомість, електронна звітність передається миттєво.

3.32. пункті 49.6 статті 49: встановлюються чіткі правила виникнення юридичної відповідальності та звільнення від неї для платника податку (пошти)

3.33. пункту 49.7 статті 49: При порушенні правил подання звітності за провиною пошти, платник має погасити своє податкове зобов'язання, але при цьому мати право на врахування від'ємного значення або права на бюджетне відшкодування.

3.34. пункту 49.10 статті 49: вводиться дзеркальна юридична відповідальність службової особи податкового органу.

3.35. пункту 49.17 статті 49: встановлюються правила, які упереджують корупцію.

3.36. Статтю 50: встановлюються правила, які упереджують корупцію.

3.37. пунктів 73.3 - 73.5: усуваються правила, які суперечать Конституції, іншим положенням цього Кодексу та становлять загрозу для свободи преси.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Правовідносини, які підпадають під дію цього Закону, регулюються такими законами:

4.1. Податковим кодексом України (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2856-VI від 23.12.2010).

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього Закону призведе до збільшення рівня зайнятості населення і тим самим, по факту, до збільшення доходів зведеного бюджету України та зменшення адміністративних видатків контролюючих органів. Крім того, прийняття цього Закону зменшить число осіб, які матимуть підстави для їх корумпування.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Цей Закон спрямовано на підвищення дисципліни сплати податків та зменшення рівня корупції.

 

Народний депутат України 

С. А. Терьохін 

Опрос