Идет загрузка документа (21 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Относительно сопровождения государственной пошлины

Государственная налоговая администрация
Письмо от 09.07.2009 № 14313/7/17-0317
Утратил силу

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 09.07.2009 р. N 14313/7/17-0317

Щодо супроводження державного мита

Лист відкликано
(згідно з листом Державної податкової адміністрації України
 від 15 квітня 2010 року N 7510/7/17-0117)

Державна податкова адміністрація України з метою покращення супроводження державного мита регіональними ДПА надсилає для використання у роботі узагальнений оглядовий лист-роз'яснення.

Державне мито згідно із Законом України "Про систему оподаткування" віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Порядок справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" з відповідними змінами і доповненнями (далі - Декрет). Порядок його обчислення та сплати - Інструкцією про порядок обчислення та сплати державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за N 50.

Державне мито справляють: суди, господарські суди, державні нотаріуси, які працюють в державних нотаріальних конторах, уповноважені на вчинення нотаріальних дій, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних міських рад, де не має нотаріусів, органи МВС України, МЗС України, органи, які займаються реєстрацією паспортів громадян, органи записів громадянського стану, органи, які видають дозволи на право полювання та рибальства, та інші органи.

Державне мито справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (суми позову, вартості відчужуваного майна тощо).

Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також за дії, пов'язані з одержанням охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності та за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи, яке зараховується до державного бюджету України.

Державне мито сплачується до подання заяви чи вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів.

Державне мито сплачується готівкою або шляхом перерахувань із рахунку платника в кредитній установі.

З позовних заяв, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі, коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України.

Наприклад:

• за якою ставкою справляється державне мито при нотаріальному посвідченні договору ренти

Відповідно до статті 732 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 N 435-IV (далі - ЦКУ) договір ренти укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, то відносини сторін визначаються загальними положеннями про купівлю-продаж, при передачі майна безоплатно - положеннями про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти (стаття 734 ЦКУ).

Слід зауважити, що нотаріальне посвідчення договорів відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна провадиться за місцем розташування вказаного майна або місцезнаходженням однієї із сторін правочину (ст. 55 Закону України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат").

Відповідно до п. 48 Інструкції при обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, а також іншого нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб, вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче його інвентаризаційної або балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об'єктів та зносу на момент відчуження, що вказується у довідках-характеристиках бюро технічної інвентаризації.

Крім того, сума договору встановлюється за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами. При визначенні суми договору сторони можуть використовувати незалежну експертну оцінку, проведену суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року N 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Отже, якщо сума договору (експертна оцінка нерухомості) є меншою за інвентаризаційну або балансову вартість нерухомості, що вказується у довідках-характеристиках бюро технічної інвентаризації, то державне мито справляється від вартості будівель і споруд за даними бюро відповідно до підпунктів "а" і "д" пункту 3 статті 3 Декрету.

• звільнення міської ради від сплати державного мита при подачі позовних заяв до суду

Перелік фізичних та юридичних осіб, які звільняються від сплати державного мита, а також дій за які не сплачується державне мито наведено у статті 4 Декрету. Зокрема, пунктом 11 статті 4 Декрету визначено, що від сплати державного мита звільняються органи місцевого та регіонального самоврядування за позовами до суду або господарського суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження, за позовами до суду або господарського суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування та за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку або у зв'язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності.

• щодо сплати державного мита митними марками

Відповідно до Інструкції державне мито в основному сплачувалось митними марками, при видачі відповідного документа, за реєстрацію місця проживання та видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання і квитків рибалок. Пунктом 8 розділу II Інструкції передбачено, що у разі відсутності митних марок державне мито сплачується до кредитних установ готівкою.

Слід зазначити, що основним законодавчим актом, який регулює засади функціонування платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України є Закон України від 05.04.2001 N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Відповідно до статті 4 цього Закону для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Отже, порядок здійснення безготівкових розрахунків в Україні регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976, якою не передбачено здійснення розрахункових операцій митними марками.

• про справляння державного мита за реєстрацію інформації про випуск цінних паперів

Відповідно до підпункту "п" пункту 6 статті 3 Декрету державне мито за реєстрацію інформації про емісію цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик сплачується в розмірі 0,1 відсотка номінальної вартості емісії цінних паперів.

При проведенні операцій з цінними паперами підприємства і організації, які виявили бажання здійснити емісію (випуск) таких паперів, сплачують державне мито перед реєстрацією проспекту емісії цінних паперів виходячи з номінальної вартості запланованого обсягу емісії, вказаного в проспекті.

Відповідно до статті 28 Закону України від 23.02.2006 року N 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок" (далі - Закон) публічне (відкрите) розміщення цінних паперів, це їх відчуження на підставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб.

Приватне (закрите) розміщення цінних паперів - це розміщення цінних паперів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб.

Враховуючи те, що об'єктом справляння державного мита на сьогоднішній день є реєстрація інформації про емісію цінних паперів, тобто публічне (відкрите) їх розміщення в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів то приватне (закрите) розміщення цінних паперів, шляхом безпосередньої їх пропозиції заздалегідь визначеному колу осіб не є об'єктом справляння державного мита.

Одночасно повідомляємо, що у статті 28 Закону визначено етапи емісії цінних паперів шляхом відкритого (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення, зокрема, реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів та проспекту їх емісії, то з метою рівності прав в оподаткуванні у розділі IX "Державне мито" проекту Податкового кодексу України передбачено справляння державного мита за реєстрацію випуску цінних паперів, а не за реєстрацію інформації про емісію цінних паперів.

• щодо повернення державного мита (судового збору)

Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках передбачених статтею 8 Декрету, зокрема,:

- внесення державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;

- повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті;

- припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

- скасування в установленому порядку рішення суду.

Основною умовою для повернення державного мита є подання заяви його платником до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до відповідного бюджету.

Крім того, державне мито повертається органами Державного казначейства, за умови, якщо до заяви платника додано висновок (ухвалу суду, господарського суду, в інших випадках довідку установи, яка справляла мито) про обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита, а також оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита (пункт 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита). Ці положення викладені і в наказі Державного казначейства України від 10.12.2002 N 226 "Про затвердження Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за N 1000/7288.

• щодо правильності справляння державного мита при нотаріальному засвідченні вірності копій документів

Державне мито за нотаріальне засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку) справляється у розмірі 0,01 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати державного мита.

За засвідчення копій і витягів з документів державне мито справляється з кожної сторінки документа незалежно від його формату і кількості рядків.

При засвідченні вірності кожної копії одного документа (коли на прохання особи видається кілька копій) державне мито стягується виходячи із кількості засвідчених документів (за дві копії документа, який складається із 1 сторінки - 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, за три - 0,03 і т. д.)

• як справляється державне мито при подачі апеляційної скарги до Апеляційного господарського суду на ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (в редакції Закону України від 07.03.2002 N 3096-III).

Порядок подання позову і сплати державного мита визначений Господарським процесуальним кодексом України (далі - Кодекс), зокрема, відповідно до статті 94 Кодексу апеляційна скарга (подання) подається (вноситься) до суду у письмовій формі і до неї додаються докази сплати державного мита.

Пунктом 3 статті 97 Кодексу встановлено, що апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не подано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України та статті 208 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду є одним із різновидів судових рішень.

Слід зауважити, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду (стаття 106 Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, при подачі апеляційної скарги до апеляційного господарського суду на ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду державне мито сплачується на загальних підставах відповідно до підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету.

Усі раніше надані податкові роз'яснення (крім узагальнюючих податкових роз'яснень) з питань, що включені до цього оглядового листа втрачають чинність з моменту його оприлюднення, у тому числі листи ДПА України:

лист ДПА України від 23.10.97 р. N 17-0316/11-8497

лист ДПА України від 30.11.2007 р. N 24485/7/17-0317

лист ДПА України від 14.04.2008 р. N 7683/7/17-0317

Всі інші надані податкові роз'яснення діють у частині, що не суперечать цьому оглядовому листу.

 

Заступник Голови

С. І. Лекарь

Опрос