Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Стратегия развития органов внутренних дел Украины

КМ Украины
Распоряжение КМ от 22.10.2014 № 1118-р

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Стратегія розвитку органів внутрішніх справ України

Короткий опис сучасного стану МВС

У 2013 році органи та підрозділи МВС нараховували 261 тис. осіб, включаючи персонал внутрішніх військ, курсантів та цивільних службовців. Така кількість у 1,5 раза перевищувала середній європейський показник (300 поліцейських на 100 тис. населення) та була майже вдвічі більшою, ніж передбачають рекомендації ООН - 222 поліцейських на 100 тис. населення. Так, при 21 млн. 840 тис. осіб економічно активного населення кожний 83-й працюючий громадянин отримував зарплату від МВС.

Водночас рівень довіри громадян до міліції становив лише 3 - 5 відсотків, а після Революції гідності цей показник, за даними Інституту соціології Національної академії наук, знизився до 0,8 відсотка, при цьому довіра самих працівників міліції до влади не перевищувала 3 відсотки. Причиною такої недовіри владних структур одна до одної, як і вкрай низького рівня довіри населення до правоохоронців, стали системні недоліки в діяльності органів внутрішніх справ.

Основними недоліками є застаріла структура МВС та система відомчого управління, які визначають МВС як непропорційно велике "міністерство міліції". Дублювання функцій різних підрозділів у такому "міністерстві" супроводжується завищеним відсотком чисельності управлінського персоналу та внутрішньою конкуренцією між структурними підрозділами. Недосконала система прийняття управлінських рішень не сприяє гнучкому управлінню підрозділами, ефективному реагуванню на ситуацію та відповідальному ставленню керівників місцевого рівня до виконання своїх обов'язків як управлінців. Ситуація в Автономній Республіці Крим та східних областях України засвідчила малоефективність "міністерства міліції" комплексно реагувати на загрози громадській безпеці, а також взаємодіяти з органами і підрозділами цивільного захисту та прикордонної служби, оперативно впливати на ситуацію силами та засобами територіальних управлінь.

За роки незалежності МВС не змінило успадковану від колишнього СРСР мілітаризовану модель його побудови, що особливо впливає на організацію охорони громадського порядку, орієнтовану переважно на жорстке реагування в умовах масових заворушень. Відповідно процес підготовки особового складу органів внутрішніх справ пріоритетним залишає зразки поведінки, притаманні більш військовим, ніж поліцейським підрозділам. Найбільш наочно це виявилося під час Революції гідності, коли працівниками спецпідрозділів міліції та внутрішніх військ наносилися тілесні ушкодження сотням учасників мирного зібрання та журналістам. Пострадянська мілітаризована модель МВС продовжувала культивування образу "монопольного борця із злочинністю", успішність діяльності якого в цілому не залежала від підтримки населення, а ефективність роботи оцінювалася застарілою системою кількісних показників боротьби із злочинністю. У результаті лише протягом 2013 року МВС отримало близько 195 тис. звернень громадян стосовно неправомірних дій правоохоронців - у середньому по одній скарзі на кожного атестованого працівника органів внутрішніх справ.

МВС у плануванні своєї діяльності залишається під суттєвим впливом політичних сил, що виявилося в кадровій політиці останніх років, коли на керівні посади в усіх областях призначалися виключно вихідці з Донецької області. Результатом боротьби політиків за вплив на призначення у МВС так званих "своїх людей" стало звільнення за роки незалежності понад 300 керівників обласного рівня, у тому числі 17 керівників Головного управління МВС у Львівській області, 15 - в Автономній Республіці Крим, 13 - у м. Києві.

Негативним явищем є постійне недофінансування МВС. Щороку на утримання Міністерства передбачається фінансування в розмірі лише 40 відсотків потреби. Водночас за МВС законодавчо закріплюється право отримувати решту коштів за рахунок громадян та інших недержавних джерел фінансування. На практиці це призвело до надання підрозділами МВС широкого спектру адміністративних послуг за завищеними тарифами через монопольне становище та відсутність стандартів надання таких послуг. Відсутність дієвих заходів із запобігання корупції перетворила українську міліцію з органу захисту прав споживачів надання адміністративних послуг на одного з найбільших порушників у цій сфері. Щороку від недосконалості адміністративних послуг Державтоінспекції та дозвільної системи МВС потерпало щонайменше 2 млн. громадян.

З поглибленням проблем фінансування все більша частина діяльності міліції спрямовується не на виконання покладених на неї обов'язків, а на самозабезпечення.

Крім того, вкрай розгалуженою стала система внутрішньої корупції, зокрема впровадження так званих "тарифів", що охопила практично всі сфери діяльності працівників органів внутрішніх справ.

Забезпечення умов праці працівників МВС залишається незадовільним: відсутність необхідної кількості приміщень, оргтехніки, меблів, практична відсутність соціального захисту, недосконала система оплати праці, коли майже 30 відсотків зарплати підлеглих залежить від суб'єктивного ставлення до них керівника. Разом з тим недоліки управління призводять до непропорційного функціонального навантаження, коли, наприклад, на одного дільничного інспектора міліції в середньому припадає 3 тис. мешканців міста або 2,2 тис. жителів сільської місцевості. Крім того, застосовується невиправдана практика тривалості робочого дня понад 12 годин на добу, невикористання всіх вихідних днів для значної частини працівників. Майже їх третина не відпочиває у неробочі дні.

Ряд системних недоліків завершує відомча політика щодо прозорості та підзвітності суспільству, зокрема МВС повільно змінює упереджене ставлення до громадськості. Сьогодні у складі відповідних атестаційних комісій відсутні представники громадськості, потерпілі громадяни не мають можливості повноправно долучатися до службових розслідувань, що проводяться за їх скаргами, скасована апробована практика діяльності мобільних груп з моніторингу забезпечення прав людини в діяльності органів внутрішніх справ. Відсутність дієвих механізмів громадського контролю стала однією з причин того, що у 2013 році органами прокуратури проведено розслідування в 11176 кримінальних провадженнях стосовно працівників органів внутрішніх справ, 3031 з яких відкрито за фактами жорстокого поводження.

Ураховуючи те, що в сучасній Україні правоохоронні органи повинні бути "сервісними службами", які допомагають суспільству влаштувати безпечний та законний добробут у власній державі, пропонується запровадити Стратегію розвитку органів внутрішніх справ України, яка передбачає перетворення МВС на орган європейського зразка та формування в його складі поліції як головного органу із забезпечення громадської безпеки.

Неполный текст документа!

ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете найти, зарегистрировавшись в новой Информационно-правовой и коммуникационной платформе для бизнеса LIGA:ZAKON!

Кроме того, в ней доступны:
  • все законодательство Украины
  • аналитика и отчетность
  • консультации и справочная информация
Опрос