Идет загрузка документа (9 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Относительно общеобязательного государственного социального страхования и пенсионного обеспечения членов фермерского хозяйства и лиц, работающих в нем по трудовому договору (контракту)

Фонд социального страхования по временной утрате трудоспособности
Письмо от 24.10.2008 № 70-13/Р-176з-248

ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 24.10.2008 р. N 70-13/Р-176з-248

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомляє наступне.

Статтею 3 Кодексу законів про працю України передбачено, що особливості праці членів фермерських господарств визначаються законодавством та їх статутами.

Відповідно до норм ст. 3 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 р. N 973-IV (далі - Закон N 973), членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Згідно із частиною 1 ст. 4 Закону N 973, головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Частиною 4 цієї статті передбачена можливість голови фермерського господарства письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Статтею 34 Закону N 973, визначено, що члени фермерського господарства і особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 34 Закону N 973, фермерське господарство у встановленому законом порядку реєструється як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Частиною 3 ст. 34 Закону N 973, визначено, що час роботи у фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.

Таким чином, враховуючи положення Закону N 973, трудовий договір (контракт) укладається з особами, які залучаються до роботи в фермерському господарстві, та які не являються членами фермерського господарства.

Отже, фермерське господарство, як юридична особа є страхувальником (роботодавцем) для фізичних осіб, які працюють у ньому на умовах трудового договору (контракту) і зобов'язано нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників внески на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.

Статтею 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. N 2240 (далі - Закон N 2240), визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Облік страхувальників здійснюється відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 р. N 16 (далі - Інструкція N 16).

Відповідно до п. 7.3 Інструкції N 16, страхувальники щоквартально складають у двох примірниках наростаючим підсумком з початку року звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП із зазначенням у ньому сум, нарахованих і сплачених страхових внесків та інших надходжень, а також сум, витрачених на виплату допомоги та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за рахунок коштів Фонду.

Що стосується взяття на облік членів фермерського господарства, то воно здійснюється згідно із Порядком страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженим постановою правління Фонду від 02.06.2005 р. N 62.

Окрім того, з даного питання виконавча дирекція Фонду зверталася за роз'ясненнями до Міністерства юстиції України та Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю.

Листом від 05.12.2007 N 21-46-846 Міністерство юстиції України зазначає, що відповідно до статті 34 Закону N 973, члени фермерського господарства і особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю від 14.12.2007 N 013-1866-03, вказані особи згідно із пунктом 2 статті 5 Закону N 2240 беруть участь у страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на добровільних засадах і на підставі частини 3 статті 6 цього Закону мають право на матеріальне забезпечення та страхові послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду, відповідно до діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, Виконавча дирекція Фонду вважає, що члени фермерських господарств мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону N 2240 за умови сплати страхових внесків до Фонду, обрахованих відповідно до чинного законодавства для осіб, які застраховані на добровільних засадах. При цьому, якщо голова фермерського господарства не відноситься до членів фермерського господарства і працює у ньому на умовах трудового договору, то він зобов'язаний відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону N 2240 сплачувати страхові внески із заробітної плати відповідно до ст. 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. N 2213.

 

Перший заступник директора 

Е. Д. Ушаков 

Опрос