Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Комплексная государственная программа энергосбережения Украины

КМ Украины
Постановление, Программа от 05.02.1997 № 148

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Комплексна державна програма енергозбереження України

Список прийнятих скорочень

АПК 

- агропромисловий комплекс 

АСКЕР 

- автоматизована система контролю, обліку споживання та керування витратами енергоносіїв 

БВД 

- білково-вітамінні добавки 

ВВП 

- валовий внутрішній продукт 

ВЕР 

- вторинні енергетичні ресурси 

ВРХ 

- велика рогата худоба 

ГПА 

- газоперекачуючий агрегат 

ГРП 

- газорозподільний пункт 

ГРС 

- газорозподільна станція 

ГТК 

- газотранспортний комплекс 

ДРЕС 

- державна районна електростанція 

ЕЗЗ 

- енергозберігаючі заходи 

ІАСУ 

- інтегрована автоматизована система управління 

КДПЕ 

- Комплексна державна програма енергозбереження 

КПП 

- котельно-пічне паливо 

КС 

- компресорна станція 

НПДЕ 

- нетрадиційні та поновлювані джерела енергії 

НДДКР 

- науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи 

ПГУ 

- парогазова установка 

ПЕБ 

- паливно-енергетичний баланс 

ПЕР 

- паливно-енергетичні ресурси 

ПСГ 

- підземне сховище газу 

СЕД 

- суб'єкт економічної діяльності 

СІАП 

- система інформаційно-аналітичної підтримки 

ЦКШ 

- циркулюючий киплячий шар 

Вступ

Україна відноситься до енергодефіцитних країн, яка задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах (ПЕР) за рахунок власного їх видобутку менш, ніж на 50 %.

Видобуток власних ПЕР проводиться в таких гірничо-геологічних умовах, які роблять їх неконкурентоздатними з імпортованими ПЕР. Це перш за все відноситься до видобутку нафти і газу. Не краща сучасна ситуація і у вугільній промисловості, де більшість шахт мають низькі економічні показники. Хоча Україна має великі поклади вугілля, якого вистачило б на сотні років, однак для їх розробки необхідні великі капітальні вкладення, яких в умовах економічної кризи держава не може забезпечити.

Поряд з цим ефективність використання ПЕР в економіці України та соціальній сфері дуже низька. Енергоємність валового внутрішнього продукту в Україні на сьогодні більш, ніж вдвічі вища за енергоємність промислово розвинутих країн Західної Європи і продовжує зростати.

Потенціал енергозбереження в Україні становив в докризовий період 40 - 45 % від енергоспоживання, а за часи кризи він ще виріс.

Для енергозбереження характерна висока економічна ефективність. Витрати на тонну умовного палива, отриманого за рахунок енергозбереження, в декілька разів менші за витрати на його видобуток чи купівлю. Тому в умовах України підвищення енергоефективності та енергозбереження стає стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери на найближчу та подальшу перспективу.

Саме по такому шляху пішли промислово розвинуті країни, а кращих успіхів в підвищенні ефективності досягли найбільш енергодефіцитні з них (Японія, Італія та ін.).

Основні стратегічні напрямки підвищення енергоефективності та реалізації потенціалу енергозбереження полягають в структурно-технологічній перебудові економіки країни та в створенні адміністративних, нормативно-правових та економічних механізмів, що сприяють підвищенню енергоефективності та енергозбереженню.

Структурно-технологічна перебудова економіки країни в цілому, її окремих галузей, підприємств та технологічних процесів передбачає виведення з роботи морально застарілого та фізично зношеного устаткування, припинення випуску неефективної (з точки зору енерговикористання) продукції і впровадження новітніх технологій, обладнання та побутових приладів.

Головним фактором технологічної перебудови економіки на сьогодні є припинення випуску неконкурентоздатної продукції, виведення з роботи неефективного обладнання та технологій.

Опрос