Идет загрузка документа (47 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об Основных направлениях бюджетной политики на 2016 год

Проект постановления Верховной Рады Украины от 04.06.2015 № 2623-д
Дата рассмотрения: 04.06.2015 Карта проходжения проекта

ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік

Відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України і статті 152 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік (додаються).

2. Кабінету Міністрів України підготувати та подати до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на 2016 рік не пізніше 15 вересня 2015 року відповідно до чинного бюджетного і податкового законодавства з урахуванням Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік.

 

Голова Верховної Ради
України

В. Гройсман

 

ОСНОВНІ НАПРЯМИ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ НА 2016 РІК

Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік розроблені відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію Україна - ЄС), Угоди про Коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" у Верховній Раді України восьмого скликання, Стратегії сталого розвитку "Україна-2020", Програми діяльності Кабінету Міністрів України і ґрунтуються на положеннях програм співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними фінансовими організаціями.

Під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2016 рік враховуватимуться заходи з реалізації ефективної бюджетно-податкової політики, дотримання жорсткої фінансової дисципліни, підвищення рівня прозорості та раціональності бюджетного процесу, а також схвалені Урядом плани імплементації актів законодавства Європейського Союзу.

Передумовами формування проекту Державного бюджету України на 2016 рік стане сталий розвиток суспільства, проведення структурних реформ в основних галузях економіки і сферах діяльності, встановлення сприятливих умов для ведення бізнесу, застосування інноваційних технологій, створення нових робочих місць, здобуття енергонезалежності, розвиток освіти і науки, що має забезпечити економічне відновлення, підвищення обороноздатності держави, подолання бідності.

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2016 рік

1. Під час визначення Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік враховано такі орієнтовні основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2016 рік:

валовий внутрішній продукт номінальний - 2106,1 млрд гривень;

валовий внутрішній продукт реальний, темпи зростання - 102 відсотки;

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) - 109 відсотків;

індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) - 112 відсотків;

рівень безробіття населення віком 15 - 70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці, - 9,9 відсотка;

обмінний курс гривні до долара США (в середньому за період) - 22,5 гривні.

Зазначені основні прогнозні макропоказники можуть бути уточнені на основі зміни соціально-економічної ситуації у 2015 році, а також припущень прогнозу з урахуванням внутрішніх та зовнішніх ризиків. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про схвалення уточнених основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2016 рік вони враховуватимуться під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2016 рік.

Основні завдання бюджетної політики

1. Забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи шляхом:

1) збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано при затвердженні Державного бюджету України на 2015 рік (33,5 відсотка);

2) утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету в межах 3 відсотків валового внутрішнього продукту;

3) недопущення можливості здійснення понадпланових державних запозичень;

4) фінансування дефіциту спеціального фонду державного бюджету за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для виконання інвестиційних проектів;

5) розробки і реалізації плану заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до встановлених вимог;

6) скорочення боргового навантаження на економіку, в тому числі за підтримки міжнародного фінансування (переважно рефінансування боргу) та управління державним боргом, що дасть змогу зменшити виплати, пов'язані з обслуговуванням і погашенням державного боргу в найближчі роки;

7) створення системи управління ризиками державного боргу з метою запобігання піковим навантаженням на державний бюджет, розвитку вторинного ринку державних облігацій за рахунок проведення активних операцій з державним боргом із залученням тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку у межах граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду;

8) вжиття заходів з відновлення ліквідності єдиного казначейського рахунку;

9) встановлення граничного обсягу надання державних гарантій на бюджетний період не більш як 5 відсотків доходів загального фонду державного бюджету для кредитування інвестиційних, інноваційних та інфраструктурних проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України;

10) встановлення розміру прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення на основі зростання показників реального сектору економіки та індексу споживчих цін;

11) забезпечення економічно обґрунтованого підвищення розміру мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, забезпечуючи поступове наближення зазначених показників з урахуванням зростання показників реального сектору економіки, індексу споживчих цін та фінансових можливостей бюджету;

12) недопущення виникнення простроченої заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери;

13) посилення соціального захисту малозабезпечених верств населення, забезпечуючи адресність соціальних пільг;

14) оптимізації структури органів державної влади і відповідних видатків державного бюджету з урахуванням зменшення контрольних функцій і приведення кількості контролюючих органів та їх повноважень у відповідність з європейськими стандартами, перегляду системи органів виконавчої влади за результатами функціонального аналізу, забезпечуючи усунення розпорошеності і дублювання функцій державного управління та ліквідацію невластивих державі функцій;

15) визначення видатків державного бюджету, що спрямовуються Пенсійному фонду України, з урахуванням розроблення і прийняття нової редакції Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачити єдині принципи нарахування пенсій в Україні;

16) забезпечення поетапного здійснення заходів з реформування діючої системи пільг на проїзд та поступового переходу на адресну грошову допомогу;

17) застосування механізму управління державними капітальними вкладеннями, у тому числі на основі проведення оцінки, відбору і моніторингу державних інвестиційних проектів, забезпечивши ефективне та результативне використання відповідних бюджетних коштів;

18) оптимізації переліку головних розпорядників коштів державного бюджету з урахуванням внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України для підвищення ефективності управління бюджетними коштами та посилення відповідальності міністерств за реалізацію державної політики у відповідних галузях;

19) продовження здійснення заходів щодо передачі відомчих бюджетних установ соціально-культурної сфери до сфери управління міністерств, які відповідають за реалізацію державної політики у відповідній галузі;

20) проведення функціональної оцінки діяльності бюджетних установ з метою поступового переведення окремих з них (насамперед, тих, виконання повноважень яких за основною діяльністю передбачає можливість надання платних послуг) для виконання бюджетних програм на умовах оплати наданих послуг замість бюджетного утримання;

21) запровадження державного стратегічного планування як передумови для переходу на середньострокове бюджетне планування, забезпечивши узгодження порядків та строків розроблення прогнозних і програмних документів економічного та соціального розвитку і складання проекту державного бюджету;

22) визначення стратегічних цілей та показників результату діяльності головних розпорядників бюджетних коштів, у тому числі показників ефективності надання державних послуг, відповідно до пріоритетів державної політики, визначених Угодою про асоціацію Україна - ЄС, Угодою про Коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" у Верховній Раді України восьмого скликання, Стратегією сталого розвитку "Україна-2020", Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом з урахуванням ресурсних можливостей державного бюджету;

23) проведення оцінки ефективності бюджетних програм та визначення ступеню досягнення головними розпорядниками бюджетних коштів мети, завдань та очікуваних результатів виконання бюджетних програм;

24) продовження реалізації заходів щодо економного і раціонального використання державних коштів та перегляд таких заходів за результатами аналізу ефективності їх застосування та виходячи із поточного стану розвитку економіки;

25) посилення обґрунтованості видатків державного бюджету за принципом "від першої гривні";

26) запровадження чітких бюджетних правил, насамперед, щодо виключних випадків внесення змін до закону про Державний бюджет України протягом року;

27) посилення відкритості та прозорості бюджетного процесу з дотриманням оновлених вимог щодо доступності інформації про бюджет, визначених статтею 28 Бюджетного кодексу України.

2. Забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на оборону та правоохоронну діяльність, зокрема розвиток озброєння та військової техніки з урахуванням необхідності впровадження стандартів НАТО, проведення інтенсивної бойової підготовки військ з урахуванням досвіду, набутого під час проведення антитерористичної операції, облаштування кордону, шляхом:

1) внесення відповідних змін до державних програм, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони;

2) виконання державного оборонного замовлення з урахуванням пріоритетності закупівлі нових зразків озброєння та військової техніки у вітчизняного виробника.

3. Оптимізація структури і чисельності військових формувань та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України для приведення у відповідність з прогнозованим рівнем загроз для України шляхом підготовки законопроектів про чисельність Збройних Сил України та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

4. Реформування правоохоронних органів, усунення дублювання функцій та уточнення повноважень, оптимізація їх структури і чисельності шляхом реалізації Стратегії розвитку органів внутрішніх справ України та Концепції першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. N 1118.

5. Належне соціальне забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) - учасників антитерористичної операції, а також сімей загиблих військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) - учасників антитерористичної операції шляхом:

1) внесення відповідних змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

2) затвердження Програми соціальної реабілітації та адаптації учасників антитерористичної операції.

6. Забезпечення ефективної реалізації зовнішньої політики, зокрема з метою консолідації міжнародної підтримки територіальної цілісності і суверенітету України, а також відстоювання національних інтересів держави на міжнародній арені шляхом:

1) оптимізації дипломатичної присутності України за кордоном, зокрема її посилена підтримка у ключових країнах світу і міжнародних організаціях, що є одним з основних елементів забезпечення національної безпеки держави;

2) підвищення рівня використання потенційних можливостей міжнародних організацій для забезпечення інтересів України, проведення реформ та подальшої інтеграції України до міжнародної спільноти;

3) інвентаризації міжнародних договорів України, які передбачають спрямування бюджетних коштів на їх виконання, та переукладення окремих з таких договорів з метою оплати зобов'язань за ними переважно за рахунок власних надходжень бюджетних установ суб'єктами, що укладали такі договори.

7. Відновлення зруйнованої інфраструктури східних регіонів України, забезпечуючи стимулювання зайнятості населення цих регіонів, шляхом отримання та використання донорської допомоги для відбудови територій, зруйнованих внаслідок проведення антитерористичної операції.

Пріоритетні завдання податкової політики

1. Удосконалення податкового законодавства шляхом:

1) внесення змін до Податкового кодексу України в частині:

- запровадження непрямих методів контролю за відповідністю доходів і витрат фізичних осіб;

- перегляду системи оподаткування підприємств незалежно від форми власності, які провадять господарську діяльність з видобутку природного газу;

- розширення бази оподаткування місцевих податків і зборів;

- упорядкування нормативного забезпечення справляння державного мита та інших обов'язкових платежів, що встановлені іншими законодавчими актами України;

2) внесення змін до законодавчих актів щодо зниження навантаження на фонд оплати праці з метою детінізації заробітної плати.

2. Посилення боротьби із схемами ухилення від сплати податків юридичними і фізичними особами, зокрема удосконалення системи адміністрування податків, зборів та інших обов'язкових платежів, формування системи податкового контролю залежно від ступеня ризику в діяльності платників податків шляхом:

1) підвищення дієвості податкового контролю за трансфертним ціноутворенням;

2) забезпечення оприлюднення інформації про:

- сплату податків суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;

- суб'єктів господарювання, які мають податковий борг;

3) розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій;

4) впровадження електронного сервісу для платників податків з одночасним скороченням кількості та обсягів податкової звітності;

5) подальше застосування системи електронного адміністрування податку на додану вартість;

6) покращення взаємодії між відповідними центральними органами виконавчої влади при здійсненні контролю за дотриманням законодавства з питань надрокористування та оподаткування видобутку корисних копалин;

7) затвердження методики визначення фактичної ціни щодо рудної продукції для обчислення податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами.

3. Адаптація податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу шляхом внесення до Податкового та Митного кодексів України змін, спрямованих на наближення положень національного законодавства до законодавства Європейського Союзу з питань податку на додану вартість, акцизного податку та мита.

4. Зменшення податкових перешкод для закордонних інвестицій та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і капітал шляхом проведення переговорів щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування з іноземними державами та внесення змін до діючих договорів України, зокрема з Кіпром, Швейцарією, Люксембургом, Нідерландами.

5. Реформування Державної фіскальної служби України, що передбачатиме її підпорядкування Міністерству фінансів України, оптимізацію функцій та чисельності такої служби.

6. Упорядкування надання платних послуг органами державної влади та місцевого самоврядування, забезпечивши чітке розмежування адміністративних зборів та власних надходжень бюджетних установ, шляхом прийняття закону про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання.

Виконання пріоритетних державних цільових програм

1. Виконання пріоритетних державних цільових програм здійснюватиметься в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2016 рік, за результатами перегляду державних цільових програм з урахуванням переходу до нової системи бюджетного планування та необхідності оптимізації таких програм, що має забезпечити досягнення стратегічних цілей розбудови держави.

Взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами

1. Під час реалізації бюджетної політики здійснюватимуться подальші кроки в напрямі проведення реформи місцевого самоврядування та підвищення рівня самостійності органів місцевого самоврядування на засадах децентралізації з метою виконання таких завдань:

1) запровадження європейських принципів місцевого самоврядування для забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць шляхом:

- формування ефективної системи територіальної організації влади на місцевому рівні;

- реорганізації місцевих держадміністрацій в органи префектурного типу;

- утворення об'єднаних територіальних громад згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

2) досягнення оптимального рівня розподілу ресурсу між державним та місцевими бюджетами для забезпечення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування, у тому числі об'єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

3) зміцнення податкового потенціалу територій;

4) упорядкування повноважень щодо здійснення видатків між державним та місцевими бюджетами шляхом:

- делегування органам місцевого самоврядування відповідного рівня повноважень з надання базових послуг;

- зміни підходів до реалізації галузевої політики;

- спрямування додаткового власного ресурсу місцевих бюджетів, отриманого за результатами впровадження реформи міжбюджетних відносин, на здійснення повноважень (із внесенням відповідних змін до Бюджетного кодексу України) щодо підготовки кадрів у державних вищих навчальних закладах I - II рівня акредитації (перенесення строку передачі повноважень з 1 січня 2017 р. на 1 січня 2016 р.), робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах, а також утримання закладів культури (національні та державні цирки, театри, заповідники, концертні організації, бібліотеки, музеї);

5) удосконалення системи планування показників бюджету та їх прогнозування на середньострокову перспективу на місцевому рівні шляхом:

- удосконалення горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій;

- підвищення якості прогнозів місцевих бюджетів на наступні за плановим два бюджетні періоди;

- переходу на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом бюджетів об'єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

- затвердження Кабінетом Міністрів України формул розподілу освітньої субвенції, субвенції на підготовку робітничих кадрів, медичної субвенції, субвенції на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, і здійснення розрахунків таких міжбюджетних трансфертів на основі оновлених стандартів надання послуг та фінансових нормативів бюджетної забезпеченості на одного отримувача послуги;

- визначення вичерпного переліку видатків, що можуть здійснюватися за рахунок освітньої субвенції, субвенції на підготовку робітничих кадрів та медичної субвенції;

6) підвищення прозорості та ефективності витрачання бюджетних коштів шляхом:

- застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі під час складання проектів місцевих бюджетів на плановий бюджетний період;

- законодавчого врегулювання питань проведення аудиту щодо місцевих бюджетів;

7) реформування регіональної політики з урахуванням досвіду та відповідних стандартів європейських країн шляхом:

- підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку;

- виконання плану заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року;

- надання державної підтримки для стимулювання проектів співробітництва та добровільного об'єднання територіальних громад;

8) проведення аналізу фінансової спроможності місцевого самоврядування за наслідками впровадження реформи міжбюджетних відносин у 2015 році та у разі необхідності внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України;

9) врегулювання питання погашення заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками перед державним бюджетом.

Інші питання, вирішення яких необхідне для складання проекту закону про Державний бюджет України на 2016 рік

1. Продовження реформування системи охорони здоров'я з метою підвищення ефективності використання ресурсів системи охорони здоров'я та якості надання медичних послуг шляхом:

1) удосконалення рівня первинної медико-санітарної допомоги та подальшого розмежування закладів охорони здоров'я на вторинний і третинний рівень;

2) здійснення заходів щодо поетапного запровадження обов'язкового державного соціального медичного страхування.

2. Забезпечення доступності високоякісної освіти (від дошкільної до вищої) для всіх громадян України незалежно від фізичних можливостей, соціального статусу та місця їх проживання відповідно до європейських стандартів освітньої системи шляхом:

1) установлення частки прийому до професійно-технічних навчальних закладів за державним замовленням на рівні не меншому, ніж 60 відсотків загального обсягу прийому до навчальних закладів на умовах державного замовлення за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра та кваліфікованого робітника;

2) завершення переведення професійно-технічних навчальних закладів державної власності на фінансове забезпечення за рахунок коштів місцевих бюджетів з передачею майна таких закладів у комунальну власність;

3) продовження роботи з оптимізації мережі закладів освіти, насамперед, загальноосвітніх навчальних закладів і вищих навчальних закладів, забезпечивши затвердження регіональних планів об'єднання таких навчальних закладів з урахуванням демографічних показників, рівня міграції, стану ринку праці для задоволення потреб населення у високоякісних послугах;

4) формування показників державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів відповідно до потреб ринку праці та за галузевою ознакою.

3. Забезпечення подальшого довгострокового розвитку науково-технологічного та інноваційного потенціалу як основної рушійної сили розвитку національної економіки, розбудова національної інноваційної системи шляхом:

1) оптимізації мережі наукових установ з урахуванням критеріїв оцінювання результативності їх науково-технічної діяльності;

2) затвердження державного замовлення на проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних розробок з урахуванням обсягу коштів, передбаченого у державному бюджеті;

3) завершення атестації науково-дослідної (науково-технічної) діяльності вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації та наукових установ, які є структурними підрозділами вищих навчальних закладів, з метою проведення оцінки ефективності їх діяльності, відповідності одержаних ними результатів державним пріоритетам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності;

4) проведення науково-дослідних робіт та науково-технічних розробок на конкурсних умовах і спрямування бюджетних коштів на наукову діяльність залежно від результатів практичного впровадження та їх відповідності державним пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності.

4. Забезпечення доступності та якості надання послуг з оздоровлення і відпочинку дітей.

5. Збереження, відтворення та примноження духовних і культурних здобутків українського народу, розвиток інформаційного простору шляхом:

1) нормативного врегулювання питань формування державного замовлення у сферах культури, телебачення та радіомовлення, кінематографії та видавничій сфері з метою забезпечення спрямування бюджетних коштів на проведення відповідних заходів замість утримання установ;

2) реформування системи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про охорону культурної спадщини;

3) удосконалення механізму надання державної підтримки закладам і установам культури (включаючи розроблення нормативів для планування обсягів фінансової підтримки театрів, художніх колективів, концертних, циркових організацій, друкованих періодичних видань, заповідників, затвердження критеріїв надання такої підтримки) та переведення окремих типів закладів культури на самоокупність;

4) опрацювання питання створення цифрових (електронних) бібліотек як одного з ключових напрямів розвитку світової інформаційної сфери та однієї з найважливіших складових частин інформаційного суспільства;

5) створення на базі бібліотек державної та комунальної власності центрів обслуговування громадян, основним завданням яких є задоволення потреб громадян у публічній інформації, забезпечення їх доступу до державних та регіональних електронних інформаційних ресурсів, надання консультативних послуг з питань електронного оформлення звернень до органів державної влади тощо;

6) розширення переліку платних послуг, які надаються закладами культури, та забезпечення збільшення частки відповідних надходжень у загальному обсязі бюджетного забезпечення таких закладів;

7) упорядкування системи відзнак та звань в галузі культури;

8) затвердження методики визначення граничної вартості хвилини екранного часу для встановлення обсягу надання державної фінансової підтримки суб'єктам продюсерської системи шляхом часткового фінансового забезпечення виробництва національних фільмів.

6. Забезпечення проведення ефективної фізкультурно-спортивної роботи та підвищення іміджу України на міжнародній спортивній арені шляхом:

1) підготовки та участі національних збірних команд України в XXXI літніх Олімпійських та XI літніх Паралімпійських іграх 2016 року;

2) удосконалення мережі фізкультурно-спортивних закладів, насамперед дитячо-юнацьких спортивних шкіл, та проведення роботи з поліпшення ефективності їх діяльності.

7. Продовження здійснення заходів і реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу споживання природного газу в галузях економіки, житлово-комунальному господарстві та населенням шляхом:

1) забезпечення акумулювання фінансових ресурсів за рахунок незаборонених законодавством джерел на впровадження інвестиційних проектів, спрямованих на зменшення обсягу споживання природного газу та заміщення імпортованого природного газу альтернативними видами палива та енергії;

2) здійснення заходів з енергоефективності, включаючи співфінансування з боку держави проектів, спрямованих на зменшення обсягу споживання природного газу;

3) визначення на законодавчому рівні граничного строку обов'язкового встановлення побудинкових засобів обліку теплової енергії;

4) забезпечення виконання Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" в частині строків встановлення приладів обліку природного газу для окремих категорій споживачів.

8. Продовження поетапної ліквідації перехресного субсидіювання та вирівнювання цін і тарифів на природний газ, теплову та електричну енергію, водопостачання і водовідведення шляхом:

1) перегляду і запровадження економічно обґрунтованих цін і тарифів на теплову енергію та природний газ для населення;

2) запровадження мораторію на прийняття рішень щодо нових пільгових цін і тарифів для окремих галузей промисловості та споживачів електричної енергії;

3) ліквідації крос-субсидій, переходу до ринкових тарифів на електричну енергію, що сприятиме збільшенню обсягу доходу енергокомпаній, із синхронним запровадженням механізмів компенсацій для малозабезпечених верств населення;

4) здійснення заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження в усіх галузях економіки та бюджетній сфері.

9. Вжиття заходів щодо збалансування фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" під час розгляду фінансового плану зазначеної Компанії на 2016 рік, цін на природний газ для споживачів (населення та підприємств теплокомуненерго) з метою зменшення її дефіциту та відповідно навантаження на державний бюджет.

10. Подальше реформування вугільної галузі шляхом:

1) прийняття закону щодо державної підтримки вугільної галузі;

2) приватизації перспективних і ліквідації (консервації) збиткових державних вугледобувних підприємств;

3) прийняття нормативно-правових актів та проведення відповідних структурних перетворень під час реформи міжбюджетних відносин щодо реалізації проектів ліквідації підприємств вугільної та торфодобувної промисловості і утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування з місцевими органами влади;

4) збалансування фінансового стану державних вугільних підприємств у разі відмови від державної підтримки на покриття їх операційних витрат за рахунок бюджетних коштів;

5) оптимізації ціноутворення на вугільну продукцію до рівня, необхідного для беззбиткової роботи вугледобувних підприємств.

11. Диверсифікація шляхів та джерел постачання первинних енергоресурсів, зокрема ядерного палива, шляхом:

1) прийняття нормативно-правових актів для виконання інвестиційних проектів у ядерно-енергетичній галузі з метою удосконалення та створення нових елементів ядерно-паливного циклу в рамках дотримання міжнародного законодавства в ядерній сфері;

2) підвищення рівня безпеки експлуатації атомних електростанцій, ефективності використання існуючих потужностей, продовження строків експлуатації енергоблоків, будівництва нових реакторних установок та центрального сховища відпрацьованого ядерного палива.

12. Лібералізація ринків електричної енергії та перехід на нову модель їх функціонування шляхом прийняття нормативно-правових актів з метою реалізації Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України".

13. Продовження виконання міжнародних зобов'язань з перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему шляхом внесення відповідних змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.

14. Удосконалення економічного механізму провадження діяльності на території зон відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення, реформування організаційної системи забезпечення функціонування таких зон шляхом:

1) внесення відповідних змін до актів законодавства, що регулюють питання провадження діяльності у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення та природно-заповідного фонду;

2) створення на території відповідних зон Чорнобильського біосферного заповідника, забезпечивши формування його організаційної структури та оптимізацію чисельності працівників зони відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення.

15. Розроблення плану заходів з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, освоєння у кооперації з провідними світовими виробниками озброєння, військової та спеціальної техніки шляхом затвердження Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2020 року.

16. Продовження проведення системних реформ в агропромисловому комплексі з метою підтримки розвитку аграрного сектору економіки (зокрема, розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь), забезпечення комплексного підходу до розвитку різних форм господарювання, розбудови інфраструктури аграрного ринку, сприяння залученню інвестицій від міжнародних інституцій для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів в агропромисловому комплексі, а також спрощення дозвільних процедур і сприяння просуванню вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції та продуктів харчування на зовнішній ринок збуту шляхом:

1) забезпечення розбудови аграрного ринку та підвищення його ролі і впливу на ціни сільськогосподарської продукції та продовольчу безпеку держави, зокрема застосування аграрних розписок, ф'ючерсних та форвардних контрактів на ринках сільськогосподарської продукції та налагодження взаємодії державних операторів на аграрному ринку (публічні акціонерні товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та "Аграрний фонд", бюджетна установа "Аграрний фонд") з питань продовольчої безпеки та реалізації єдиної цінової політики;

2) підготовки нормативно-правової бази щодо запровадження з 2016 року надання державної фінансової підтримки малим та середнім сільгосптоваровиробникам шляхом здешевлення кредитів та страхових платежів, зокрема порядків надання державної допомоги в кредитуванні та страхуванні, експертизі страхових продуктів, стимулюванні інвестицій у галузь тваринництва, визначенні оптимальних обсягів видатків державного бюджету на вказану мету;

3) завершення гармонізації законодавства щодо безпечності харчових продуктів із законодавством Європейського Союзу та продовження дерегуляції підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки.

17. Удосконалення економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності для розв'язання екологічних проблем та запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище шляхом:

1) приведення актів законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища у відповідність із законодавством Європейського Союзу відповідно до Угоди про асоціацію Україна - ЄС;

2) забезпечення ефективного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства з метою оптимізації видатків державного бюджету на природоохоронні заходи.

18. Здійснення приватизації об'єктів державної власності шляхом:

1) приватизації державного майна за принципом прозорості та відкритості;

2) створення сприятливих умов для залучення більш широкого кола інвесторів та забезпечення конкурентності продажу.

19. Підвищення економічної цінності земельних ресурсів та запровадження ефективного регуляторного механізму для розвитку ринку оренди землі шляхом:

1) удосконалення підходів до визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення;

2) удосконалення законодавства в частині оренди земельних ділянок (включаючи стимулювання середньострокових та довгострокових орендних відносин) та монетизації орендних платежів за землю;

3) надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в оренду виключно на конкурентних засадах;

4) проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення;

5) внесення відомостей про землю до Державного земельного кадастру та забезпечення вільного доступу в Інтернеті до інформації про земельні ділянки;

6) законодавчого врегулювання розширення повноважень органів місцевого самоврядування з розпорядження земельними ділянками і здійснення контролю за використанням та охороною земель.

20. Реформування управління державною власністю та удосконалення контролю за діяльністю суб'єктів господарювання державного сектору економіки шляхом:

1) покращення менеджменту суб'єктів господарювання державного сектору економіки з метою підвищення ефективності їх діяльності та зменшення кількості збиткових підприємств;

2) корпоратизації державних підприємств;

3) інвентаризації державного майна;

4) удосконалення корпоративно-дивідендної політики в частині збільшення надходжень до бюджету дивідендів на частку державного майна від суб'єктів господарювання державного сектору економіки, включаючи підвищення частки відрахувань чистого прибутку на виплату дивідендів;

5) збільшення частки відрахувань від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном;

6) внесення змін до нормативно-правових актів у частині посилення контролю за плануванням, провадженням фінансово-господарської діяльності та сплатою податків і зборів до державного бюджету суб'єктами господарювання державного сектору економіки.

21. Стимулювання розвитку вітчизняної промисловості шляхом розміщення державного замовлення на виготовлення продукції, необхідної для розв'язання соціально-економічних проблем, підтримки обороноздатності та безпеки, переважно на державних (у тому числі казенних) підприємствах, а також створення сприятливих умов для розвитку експортного потенціалу України та розширення зовнішніх ринків збуту вітчизняної продукції.

22. Удосконалення фінансово-інвестиційних механізмів забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

23. Активізація роботи із залучення коштів інвесторів на умовах державно-приватного партнерства під час реалізації проектів розвитку (зокрема, щодо оборонно-промислового комплексу, транспортно-дорожнього комплексу, житлово-комунального господарства).

24. Сприяння розвитку малого і середнього підприємництва із створенням умов для залучення відповідних суб'єктів господарювання до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення постачання товарів (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.

25. Подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проектів бюджетів фондів загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування для затвердження таких бюджетів, забезпечивши оптимізацію витрат (насамперед, адміністративних) цих фондів, а також складання проектів бюджетів Фонду соціального страхування України та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на бездефіцитній основі.

____________

Опрос