Идет загрузка документа (11 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Заявление Верховной Рады Украины в Международный уголовный суд о признании Украиной юрисдикции международного уголовного суда относительно совершения преступлений против человечности, военных преступлений и преступления агрессии высшими должностными лицами Российской Федерации, причинивших значительный вред миру и безопасности мира и приведших к особо тяжким последствиям во время военной агрессии Российской Федерации против Украины, оккупации и аннексии АР Крым, организации сепаратизма и терроризма в Украине в период с февраля 2014 г.

Проект заявления Верховной Рады Украины от 01.07.2014 № 4204а
Дата рассмотрения: 01.07.2014 Карта проходжения проекта

ЗАЯВА
Верховної Ради України до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності, воєнних злочинів та злочину агресії вищими посадовими особами Російської Федерації, які заподіяли значної шкоди миру і безпеці світу та призвели до особливо тяжких наслідків під час військової агресії Російської Федерації проти України, окупації та анексії АР Крим, організації сепаратизму і тероризму в Україні у період з лютого 2014 р.

Від імені Українського народу Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади України, визнаючи юрисдикцію, звертається до Міжнародного кримінального суду з метою притягнення до кримінальної відповідальності у Міжнародному кримінальному суді вищих посадових осіб Російської Федерації та Автономної Республіки Крим щодо передбачених пунктами b), c) і d) частини першої статті 5, статтями 7 і 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду злочинів проти людяності, воєнних злочинів та злочину агресії під час військової агресії Російської Федерації проти України, незаконної окупації та анексії Автономної Республіки Крим, організації озброєного сепаратизму і тероризму на території України у період з кінця лютого 2014 року, а саме Путіна Володимира Володимировича - Президента Російської Федерації та інших посадових осіб Російської Федерації та Автономної Республіки Крим, яких визначить прокурор Міжнародного кримінального суду.

Протягом останніх місяців, починаючи з кінця лютого 2014 року, за наказом вищих посадових осіб Російської Федерації неправомірно здійснена неспровокована військова агресія Росії проти України, незаконна окупація та анексія Автономної Республіки Крим і м. Севастополь, організація озброєного сепаратизму і тероризму на території України.

Услід за драматичним політичним розвитком подій з кінця листопада 2013 року по лютий 2014 року та наступними демократичними змінами в Україні, на жаль, настала глибока міжнародна криза, спричинена різнобічними агресивними діями Росії проти України, її втручанням у внутрішні справи України.

Ініційоване Президентом Російської Федерації Путіним В. В. рішення Ради Федерації парламенту Росії про дозвіл на застосування військової сили в Україні, російська військова агресія, незаконна окупація і подальша анексія АР Крим стали очевидним порушенням міжнародного права, зокрема, статуту Організації Об'єднаних Націй, Гельсінкського заключного акту ОБСЄ, Статуту і основних принципів Ради Європи, Будапештського Меморандуму 1994 року.

Міжнародна спільнота висловила свою занепокоєність та солідарність на захист суверенітету і територіальної цілісності України, зокрема через ухвалення 27 березня 2014 року резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Територіальна цілісність України". Парламентська асамблея Ради Європи 9 квітня 2014 року ухвалила резолюцію "Розвиток останніх подій в Україні. Загроза функціонуванню демократичних інститутів", в якій підтримала суверенітет і територіальну цілісність України, рішуче засудила рішення парламенту Російської Федерації про дозвіл на застосування військової сили в Україні, російську військову агресію та подальшу анексію Криму.

Агресія Російської Федерації не обмежилася АР Крим і м. Севастополь та в подальшому поширилася на інші регіони України, передусім територію Донецької й Луганської областей. Політична дестабілізація в регіонах України та сепаратизм - прагнення частини населення до рецесії та інтеграції до Російської Федерації - були збурені та спровоковані російською владою шляхом військової інтервенції в АР Крим, широмасштабної ворожої антиукраїнської пропаганди, засилання Росією озброєних банд, диверсійних груп, нерегулярних сил та найманців, які здійснюють акти озброєного захоплення населених пунктів та застосовують збройну силу проти правоохоронних органів та військових підрозділів України. Це також супроводжується неправомірним транскордонним постачанням Російською Федерацією зброї та військової техніки незаконним збройним формуванням сепаратистів та новоутвореним терористичним організаціям "Донецька народна республіка" і "Луганська народна республіка".

Зазначені дії Російської Федерації підпадають під ознаки агресії згідно "Визначення агресії", затвердженого Резолюцією 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, зокрема відповідають критеріям агресії, даним у Статті 3 цього документа. При цьому, відповідно до статті 5 документу: 1) жодне міркування любого характеру, чи то політичного, економічного, воєнного чи іншого характеру, не можуть служити виправданням агресії; 2) агресивна війна є злочином проти міжнародного миру, агресія тягне за собою міжнародну відповідальність; 3) жодне територіальне придбання або особлива вигода, отримані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними.

Водночас, агресія Російської Федерації проти України, здійснена за наказом вищих посадових осіб держави, супроводжується й іншими міжнародними злочинами - злочинами проти людяності та воєнними злочинами.

Характерною ознакою в цей період на незаконно окупованій території АР Крим, але передусім в захоплених озброєними сепаратистами і терористами частинах Донецької й Луганської областей стало вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, таких як:

систематичні напади, спрямовані на цивільне населення - вбивства, викрадення і насильницьке зникнення людей, зокрема протизаконне позбавлення їх волі, насильницький вивіз у захоплені будівлі або безлюдні місця з метою катування та вбивства, їх жорстоке побиття, а також протиправне захоплення, викрадення або знищення майна (житла, автомобілів тощо) громадян;

воєнні злочини - умисні вбивства, взяття заручників, примушення громадян України до служби у збройних силах ворожої держави або у незаконних збройних формуваннях та до участі у воєнних діях проти їхньої власної країни, умисне спрямування нападів на цивільне населення і на цивільних осіб, що не беруть безпосередньої участі у воєнних діях, умисне спрямування нападів на цивільні об'єкти, захоплення в заручники міжнародних спостерігачів, посягання на людську гідність, зокрема таке, що принижує, поводження з полоненими.

Безпрецедентним стало використання організованих злочинних угрупувань з метою залякування та переслідування законослухняних громадян України.

Переслідування людей зазвичай ведеться за політичними мотивами, передусім тих, хто відкрито засуджує сепаратизм і тероризм, підтримує конституційний порядок, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Вищезазначене, як правило, призводить до спричинення сильних страждань, серйозної шкоди психічному та фізичному здоров'ю громадян, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості або до втрати життя.

Беручи до уваги, що протиправні дії вищих посадових осіб Російської Федерації містять ознаки тяжких та особливо тяжких злочинів проти людяності, воєнних злочинів та злочину агресії, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, Верховна Рада України цією Заявою:

1. Визнає відповідно до пункту 2 статті 11 та пунктів 2, 3 статті 12 Римського статуту юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності, воєнних злочинів та злочину агресії під час військової агресії Російської Федерації проти України, незаконної окупації та анексії Автономної Республіки Крим, організації озброєного сепаратизму і тероризму на території України у період з кінця лютого 2014 року, які заподіяли значної шкоди миру і безпеці світу, міжнародному правопорядку, суверенітету і територіальній цілісності України та які призвели до особливо тяжких наслідків, зокрема життю та здоров'ю людей, в тому числі масового вбивства українських громадян.

2. Звертається до Міжнародного кримінального суду про встановлення винних у скоєнні злочинів проти людяності, воєнних злочинів та злочину агресії, передбачених пунктами b), c) і d) частини першої статті 5, статтями 7 і 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, та притягнення до кримінальної відповідальності Путіна Володимира Володимировича - Президента Російської Федерації та інших посадових осіб Російської Федерації та Автономної Республіки Крим, які видавали та виконували явно злочинні накази, які можуть бути встановлені прокурором Міжнародного кримінального суду. 

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос