Идет загрузка документа (826 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Избирательный кодекс Украины

Проект постановления Верховной Рады Украины от 04.06.2014 № 4010а
Дата рассмотрения: 04.06.2014 Карта проходжения проекта

ВИБОРЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Вибори як основа народовладдя

1. Вибори в Україні є формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади народом.

2. Вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

3. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Стаття 2. Законодавство про вибори

1. Організація і порядок проведення виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування регулюються Конституцією України, цим Кодексом, іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.

Стаття 3. Основні засади виборів в Україні

1. Вибори в Україні відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Стаття 4. Загальне виборче право

1. Вибори в Україні є загальними. Право голосу на виборах мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями.

2. Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці.

3. Документом, який підтверджує особу та громадянство України виборця на виборах, є:

1) паспорт громадянина України;

2) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);

3) картка (довідка) установи виконання покарань або слідчого ізолятора, що повинна містити: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника та печатку установи (для осіб, які перебувають в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах);

4) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

5) дипломатичний паспорт;

6) службовий паспорт;

7) військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби).

4. Документи, зазначені у пунктах 1, 2, 7 частини третьої цієї статті, є підставою для отримання виборчого бюлетеня і можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях.

5. Документ, зазначений у пункті 3 частини третьої цієї статті, є підставою для отримання виборчого бюлетеня і може бути використаний на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у відповідній установі виконання покарань або слідчому ізоляторі.

6. Документи, зазначені у пунктах 4 - 6 частини третьої цієї статті, є підставою для отримання виборчого бюлетеня і можуть бути використані на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України. На закордонних виборчих дільницях, утворених у країнах, до яких дозволений в'їзд громадян України за паспортом громадянина України, підставою для отримання бюлетеня може бути паспорт громадянина України.

7. Громадяни України, які мають право голосу, можуть брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени, а також у проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів та інших заходах у порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

8. Будь-які прямі чи непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняються. Не допускаються обмеження щодо участі громадян України у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та цим Кодексом.

9. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.

10. Право голосу на місцевих виборах мають виборці, які належать до відповідних територіальних громад. Право голосу на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають виборці, які проживають на території Автономної Республіки Крим.

11. Належність громадянина до відповідної територіальної громади визначається його місцем проживання на її території згідно з Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

12. Виборець, який проживає або на день проведення голосування на виборах перебуває на території іноземної держави, а також громадянин України, якому тимчасово змінено місце голосування (без зміни виборчої адреси) на іншу виборчу дільницю поза межами одномандатного округу, до якого такий виборець віднесений на підставі відомостей Державного реєстру виборців про його виборчу адресу, має право голосу на виборах лише у загальнодержавному окрузі. Реалізація цього права забезпечується включенням виборця до списку виборців на відповідній виборчій дільниці із зазначенням, що такий виборець отримує лише бюлетень для голосування у загальнодержавному окрузі.

Стаття 5. Рівне виборче право

1. Вибори в Україні є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах.

2. Кожний громадянин України на виборах має один голос. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Виборець реалізує своє право голосу під час виборів у порядку, встановленому цим Кодексом.

3. Усі кандидати до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (в тому числі і партії як суб'єкти виборчого процесу) мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.

4. Рівність прав і можливостей кандидатів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування брати участь у виборчому процесі забезпечується:

1) забороною привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

2) забороною втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у виборчий процес, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;

3) рівним та неупередженим ставленням органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб до кандидатів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

4) забороною використання кандидатами до органів державної влади та органів місцевого самоврядування під час фінансування передвиборної агітації інших коштів, крім коштів виборчих фондів;

5) рівним та неупередженим ставленням засобів масової інформації до кандидатів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 6. Пряме виборче право

1. Вибори в Україні є прямими. Громадяни України обирають Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів безпосередньо шляхом голосування за кандидатів, зареєстрованих в порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 7. Добровільність участі у виборах

1. Участь громадян України у виборах є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах.

Стаття 8. Вільні вибори

1. Вибори в Україні є вільними. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.

2. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.

3. Для забезпечення умов для вільного волевиявлення військовослужбовцям строкової служби в день голосування надається відпустка для участі в голосуванні не менш як на чотири години.

Стаття 9. Таємне голосування

1. Голосування на виборах до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є таємним: контроль за волевиявленням виборців забороняється.

2. Членам виборчих комісій, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Стаття 10. Особисте голосування

1. Кожний виборець голосує на виборах особисто. Голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється.

Стаття 11. Право бути обраним

1. Громадяни України, незалежно від їхнього походження, соціального і майнового стану, расової чи національної належності, статі, освіти, мови спілкування, ставлення до релігії, політичних та інших переконань, роду і характеру занять, інших ознак мають право бути обраними на пост Президента України, народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної республіки Крим, депутатами місцевих рад та сільськими, селищними, міськими головами.

2. Не мають права бути обраними на пост Президента України, народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної республіки Крим, депутатами місцевих рад та сільськими, селищними, міськими головами громадяни України, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

3. Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років. Особа, яка двічі підряд обиралася на пост Президента України, або повноваження якої на посту Президента України були припинені достроково відповідно до Конституції України, не може бути висунута кандидатом на пост Президента України.

4. Народним депутатом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

5. Депутатом місцевої ради та сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг вісімнадцяти років та має право голосу.

6. Проживання в Україні за цим Кодексом означає:

1) проживання на території в межах державного кордону України;

2) перебування на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України;

3) перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їх органах;

4) перебування на полярній станції України;

5) перебування у складі формування Збройних Сил України, дислокованого за межами України.

7. Такими, що проживають в Україні, вважаються також особи, які проживають разом з особами, зазначеними у пункті 3 частини шостої цієї статті, як члени їх сімей.

Стаття 12. Право висування кандидатів

1. Право висування кандидатів на виборах в Україні належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через політичні партії або шляхом самовисування у випадках, передбачених цим Кодексом.

2. Кандидат на пост Президента України може бути висунутий політичною партією, яка зареєстрована у встановленому законом порядку не пізніше ніж за триста шістдесят п'ять днів до дня виборів або шляхом самовисування у порядку, визначеному цим Кодексом.

Партія може висунути лише одного кандидата на пост Президента України.

3. Кандидатів на виборах народних депутатів України може висувати лише партія, яка зареєстрована у встановленому законом порядку не пізніше ніж за триста шістдесят п'ять днів до дня виборів.

4. Кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних та міських рад, може висувати лише місцева організація партії, за умови, що відповідні партії зареєстровані не пізніше ніж за триста шістдесят п'ять днів до дня місцевих виборів.

5. Кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, а також кандидати у депутати сільських та селищних рад можуть бути висунуті місцевими організаціями партій, за умови, що відповідні партії зареєстровані не пізніше ніж за триста шістдесят п'ять днів до дня місцевих виборів, або шляхом самовисування у випадках та порядку, що передбачені цим Кодексом.

Стаття 13. Виборчий процес

1. Виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними статтею 14 цього Кодексу, виборчих процедур, передбачених цим Кодексом.

2. Виборчий процес здійснюється на засадах:

1) дотримання принципів виборчого права, зазначених у статтях 4 - 12 цього Кодексу;

2) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес;

3) політичного плюралізму та багатопартійності;

4) публічності і відкритості;

5) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (партій - суб'єктів виборчого процесу) до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками (власниками) яких є партії, кандидати до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

6) неупередженості органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до партій - суб'єктів виборчого процесу, кандидатів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

3. Органи виконавчої влади, у тому числі спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також суди, виборчі комісії, правоохоронні органи (прокуратура, міліція), органи Державного реєстру виборців організовують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом і розгляд документів щодо підготовки та проведення виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, позовних заяв, скарг та звернень виборчих комісій у строки та спосіб, установлені цим Кодексом.

4. Початок виборчого процесу оголошується у випадках та в строки, що встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

5. Виборчий процес включає такі етапи:

1) висування кандидатів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії);

3) реєстрація кандидатів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

4) проведення передвиборної агітації;

5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;

6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

7) голосування;

8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;

9) встановлення результатів виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування та їх офіційне оприлюднення;

10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

6. У випадках, передбачених цим Кодексом, виборчий процес включає також такі етапи:

1) повторне голосування;

2) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування.

7. Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням результатів виборів у порядку, передбаченому цим Кодексом.

8. Повноваження окружних та дільничних виборчих комісій у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть частково тривати поза строками виборчого процесу.

Стаття 14. Суб'єкти виборчого процесу

1. Суб'єктами виборчого процесу є:

1) виборець;

2) Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до цього Кодексу;

3) партія, що висунули кандидата на пост Президента України або кандидата у народні депутати України, місцеві організації партій, які висунули кандидата для участі у відповідних місцевих виборах;

4) кандидат на пост Президента України, кандидати у народні депутати України, кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, зареєстровані у порядку, встановленому цим Кодексом;

5) офіційний спостерігач від партії - суб'єкта виборчого процесу, від кандидата на пост Президента України, від місцевої організації партії - суб'єкта виборчого процесу, від кандидата у депутати місцевої ради, від кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови.

Стаття 15. Публічність і відкритість виборчого процесу

1. Підготовка і проведення виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування здійснюються публічно і відкрито.

2. Публічність і відкритість виборчого процесу у діяльності виборчих комісій забезпечуються шляхом:

1) інформування громадян про свій склад; місцезнаходження та режим роботи; про утворення виборчих округів і виборчих дільниць; про місце і час голосування виборців; про основні права виборців, у тому числі про право оскарження неправомірних рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій та їх членів, органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових та службових осіб;

2) забезпечення можливості для ознайомлення суб'єктів виборчого процесу зі списками виборців, з виборчими списками партій, відомостями про кандидатів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, порядком заповнення виборчих бюлетенів;

3) роз'яснення виборцям порядку голосування, а також порядку заповнення виборчих бюлетенів;

4) оприлюднення підсумків голосування і результатів виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

5) надання іншої інформації у випадках та в порядку, передбачених цим Кодексом.

3. Рішення виборчих комісій, а також рішення органів виконавчої влади, що стосуються реалізації виборцями права голосу на виборах, доводяться ними до відома громадян через друковані засоби масової інформації або, у разі неможливості, оприлюднюються в інший спосіб. Рішення Центральної виборчої комісії та окружних виборчих комісій, які стосуються виборчого процесу та становлять публічний інтерес, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

4. Засоби масової інформації зобов'язані об'єктивно висвітлювати хід підготовки і проведення виборів. Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов'язані з виборами, а на засідання виборчих комісій та на виборчу дільницю у день голосування - на умовах, визначених цим Кодексом. Виборчі комісії, органи виконавчої влади, посадові і службові особи цих органів зобов'язані в межах своїх повноважень надавати їм інформацію щодо підготовки і проведення виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

5. Закордонні дипломатичні установи України, при яких утворені закордонні виборчі дільниці, забезпечують опублікування в місцевих засобах масової інформації відомостей про час і місце голосування, про місцезнаходження відповідних виборчих дільниць, про порядок та строки звернення до дільничних виборчих комісій, зокрема з питань включення виборця до списку виборців на закордонній виборчій дільниці.

РОЗДІЛ II. ВИДИ ВИБОРІВ. ПОРЯДОК ТА СТРОКИ ПРИЗНАЧЕННЯ І ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ

Стаття 16. Види виборів

1. Вибори в Україні за територіальною ознакою можуть бути загальнодержавними та місцевими:

1) на загальнодержавних виборах обираються Президент України та народні депутати України;

2) на місцевих виборах обираються депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад та сільські, селищні, міські голови.

2. Вибори в Україні за підставою проведення можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими (у разі формування нових місцевих рад).

3. Терміни та порядок призначення і проведення кожного зазначеного у цій статті виду виборів визначаються Конституцією України та цим Кодексом.

Стаття 17. Види виборів Президента України

1. Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.

2. Чергові вибори Президента України проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Президента України.

3. Позачергові вибори Президента України проводяться у зв'язку з прийняттям відповідної постанови Верховної Ради України.

4. Повторні вибори Президента України проводяться у випадках:

1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;

2) у разі коли після закінчення строку реєстрації кандидатів на пост Президента України не зареєстровано жодного кандидата;

3) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури;

4) у разі коли вибори Президента України визнані такими, що не відбулися;

5) якщо особа після її обрання не набула мандата у порядку та у строк, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

Стаття 18. Порядок призначення виборів Президента України

1. Вибори Президента України призначаються Верховною Радою України шляхом прийняття відповідної постанови.

Стаття 19. Строки призначення та проведення виборів Президента України

1. Чергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України.

2. Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента України не пізніш як за сто днів до дня виборів. Верховна Рада України забезпечує опублікування рішення про призначення чергових виборів Президента України у засобах масової інформації.

3. Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев'яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу шляхом прийняття рішення не пізніш як за дев'яносто один день до дня голосування.

4. Позачергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев'яностоденного строку з дня їх призначення Верховною Радою України.

5. Виборчий процес позачергових виборів Президента України розпочинається з дня, наступного за днем, зазначеним у частині четвертій цієї статті.

6. Повторні вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев'яностоденного строку з дня прийняття постанови Верховної Ради України про призначення повторних виборів.

9. Постанова Верховної Ради України про призначення повторних виборів приймається не пізніш як на п'ятнадцятий день після дня внесення до Верховної Ради України відповідного подання Центральної виборчої комісії.

10. Виборчий процес повторних виборів Президента України розпочинається наступного дня після офіційного опублікування постанови Верховної Ради України про їх призначення.

Стаття 20. Види виборів народних депутатів України та порядок їх призначення

1. Вибори депутатів можуть бути черговими та позачерговими.

2. Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення.

3. Позачергові вибори депутатів призначаються Президентом України з підстав і в порядку, встановлених Конституцією України.

Стаття 21. Строки проведення виборів народних депутатів України

1. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України.

2. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за дев'яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніш як за дев'яносто один день до дня голосування.

3. Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до Конституції України.

4. Виборчий процес позачергових виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування Указу Президента України, зазначеного у частині третій цієї статті.

5. Протягом п'ятого року повноважень Верховної Ради України поточного скликання проміжні та повторні вибори не проводяться.

Стаття 22. Види місцевих виборів та порядок їх призначення

1. Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими, що проводяться у разі формування нових місцевих рад (далі - перші місцеві вибори).

2. Чергові вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів проводяться одночасно на всій території України, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України.

Чергові вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, вибори сільського, селищного, міського голови проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень депутатів відповідних рад, сільських, селищних, міських голів.

Чергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією Автономної Республіки Крим строку повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Рішення про проведення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.

Рішення про проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції України.

3. Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Таке рішення приймається Верховною Радою України не пізніше ніж у дев'яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови.

4. Повторні вибори депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Кодексом, у разі визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

Повторні вибори сільського, селищного, міського голови призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Кодексом, у разі визнання відповідних виборів такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади відповідно сільського, селищного, міського голови.

5. Проміжні вибори депутата призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Кодексом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

6. Перші місцеві вибори призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 23. Строки призначення місцевих виборів та оголошення виборчого процесу

1. Чергові, позачергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня чергових, позачергових місцевих виборів.

2. Повторні місцеві вибори призначаються на останню неділю шістдесятиденного строку з дня прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня повторних місцевих виборів.

Рішення про призначення повторних виборів депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

Рішення про призначення повторних виборів сільського, селищного, міського голови приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання відповідних виборів такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади відповідно сільського, селищного, міського голови.

3. Проміжні вибори депутата призначаються на останню неділю шістдесятиденного строку з дня прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня проміжних місцевих виборів.

Рішення про призначення проміжних виборів депутата приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

4. Перші місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня перших місцевих виборів.

5. Місцеві вибори призначаються на неділю.

6. Орган, який відповідно до статті 22 цього Кодексу прийняв рішення про призначення повторних, проміжних чи перших місцевих виборів, не пізніш як на третій день з дня його прийняття публікує рішення у друкованих засобах масової інформації або, у разі неможливості, оприлюднює в інший визначений ним спосіб, а також доводить зазначене рішення до відома Центральної виборчої комісії в цей же строк.

7. Центральна виборча комісія шляхом прийняття відповідного рішення оголошує про початок виборчого процесу чергових, перших місцевих виборів, а територіальна виборча комісія - про початок виборчого процесу позачергових, повторних, проміжних місцевих виборів на своєму засіданні, про що зазначається у протоколі засідання комісії. Офіційним оголошенням є прийняття відповідною виборчою комісією рішення про початок виборчого процесу відповідного виду місцевих виборів. Таке рішення відповідної виборчої комісії про оголошення початку виборчого процесу відповідного виду місцевих виборів оприлюднюється наступного дня після дня оголошення відповідно в загальнодержавних або місцевих засобах масової інформації або в інший визначений нею спосіб.

Офіційне оголошення шляхом прийняття рішення про початок виборчого процесу здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за п'ять днів до дня початку виборчого процесу місцевих виборів, територіальною виборчою комісією - протягом п'яти днів з дня прийняття рішення про призначення позачергових місцевих виборів, а в разі призначення територіальною виборчою комісією повторних чи проміжних місцевих виборів - одночасно з прийняттям нею такого рішення.

8. У разі невиконання територіальною виборчою комісією вимог цього Кодексу (бездіяльність виборчої комісії) щодо призначення повторних чи проміжних місцевих виборів такі вибори призначаються Центральною виборчою комісією у п'ятиденний строк з дня виявлення бездіяльності відповідної територіальної виборчої комісії. У випадку бездіяльності територіальної виборчої комісії рішення про початок виборчого процесу приймає Центральна виборча комісія.

Стаття 24. Визначення загального складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад

1. Рішення про загальний склад (кількість депутатів) обласної, районної, міської (крім районів, міст в Автономній Республіці Крим, міст Києва, Севастополя) ради приймається відповідною обласною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної, міської (районів та міст в Автономній Республіці Крим) ради приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Рішення про загальний склад (кількість депутатів) Київської, Севастопольської міської ради приймається відповідно Київською, Севастопольською міською радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної у місті, сільської, селищної ради приймається відповідною районною у місті, сільською, селищною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

2. У разі якщо місцева рада, яка має прийняти рішення про загальний склад (кількість депутатів) відповідної місцевої ради, яка має обиратися, у строк, установлений частиною першою цієї статті, не прийняла такого рішення, загальний склад відповідної місцевої ради, яка має обиратися, залишається у тій самій кількості, що й у поточному скликанні, а в разі якщо загальний склад відповідної місцевої ради поточного скликання становить непарне число, то загальний склад такої місцевої ради, яка має обиратися, становитиме мінімальну залежно від чисельності жителів кількість депутатів, визначену частиною четвертою цієї статті.

3. Рішення про загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради в разі призначення перших місцевих виборів приймається відповідно до частини четвертої вказаної статті.

4. Загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної у місті ради має становити при чисельності:

1) до 1 тисячі жителів - від 12 до 16 депутатів включно;

2) від 1 тисячі до 3 тисяч жителів - від 16 до 20 депутатів включно;

3) від 3 тисяч до 5 тисяч жителів - від 20 до 30 депутатів включно;

4) від 5 тисяч до 20 тисяч жителів - від 30 до 36 депутатів включно;

5) від 20 тисяч до 50 тисяч жителів - від 36 до 46 депутатів включно;

6) від 50 тисяч до 100 тисяч жителів - від 36 до 50 депутатів включно;

7) від 100 тисяч до 250 тисяч жителів - від 40 до 60 депутатів включно;

8) від 250 тисяч до 500 тисяч жителів - від 50 до 76 депутатів включно;

9) від 500 тисяч до 1 мільйона жителів - від 60 до 90 депутатів включно;

10) від 1 мільйона до 2 мільйонів жителів - від 76 до 120 депутатів включно;

11) понад 2 мільйони жителів - від 76 до 150 депутатів включно.

Загальний склад (кількість депутатів) районної ради визначається із урахуванням кількості сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися в територіальну громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу відповідного району, для забезпечення рівного представництва кожної територіальної громади у відповідній районній раді незалежно від чисельності такої територіальної громади.

Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласного значення.

Загальний склад (кількість депутатів) міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів.

Чисельність жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці визначається на підставі повідомлення органів державної статистики за станом на 1 січня року початку виборчого процесу місцевих виборів.

5. Загальний склад (кількість депутатів) Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначається Конституцією Автономної Республіки Крим.

6. Повідомлення про загальний склад відповідної ради оприлюднюється відповідною радою в місцевих друкованих засобах масової інформації протягом трьох днів з дня прийняття відповідного рішення згідно з частиною першою цієї статті.

Стаття 25. Порядок обчислення строків

1. Строки, визначені у цьому Кодексі, обчислюються в календарних днях; в окремих випадках строки обчислюються в годинах або хвилинах.

2. Першим днем строку, який відповідно до цього Кодексу має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після дня настання вказаної події.

3. Останнім днем строку, який відповідно до цього Кодексу має закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.

РОЗДІЛ III. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ

Стаття 26. Система територіальної організації виборів

1. Систему територіальної організації загальнодержавних виборів складають:

1) єдиний загальнодержавний виборчий округ;

2) регіональні виборчі округи;

3) територіальні виборчі округи на загальнодержавних виборах (у тому числі закордонний виборчий округ);

4) територіальні виборчі округи на місцевих виборах;

5) виборчі дільниці.

2. Додаткові складові територіальної організації виборів народних депутатів України встановлюються цим Кодексом.

3. Особливості системи територіальної організації кожних місцевих виборів визначаються цим Кодексом.

4. До системи територіальної організації кожних місцевих виборів належать звичайні виборчі дільниці та спеціальні виборчі дільниці, утворені у стаціонарних лікувальних закладах на території адміністративно-територіальної одиниці, в якій проводяться відповідні місцеві вибори.

Стаття 27. Єдиний загальнодержавний виборчий округ та регіональні виборчі округи

1. Єдиний загальнодержавний виборчий округ - територіальна одиниця, у межах якої проводяться загальнодержавні вибори та встановлюються результати цих виборів.

2. Єдиний загальнодержавний виборчий округ включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ.

3. До території України для цілей цього Кодексу належать:

1) територія, обмежена Державним кордоном України;

2) морські та річкові судна, що плавають під Державним Прапором України;

3) антарктичні науково-дослідні полярні станції України.

4. Для висування регіональних списків кандидатів у депутати та голосування виборців за списки кандидатів, висунутих партіями, єдиний загальнодержавний виборчий округ поділяються на 30 регіональних виборчих округів.

5. Кожна адміністративно-територіальна одиниця, зазначена у частині другій статті 133 Конституції України, крім випадків, зазначених у частині другій цієї статті, є окремим регіональним виборчим округом.

6. Територія Дніпропетровської, Донецької областей та міста Києва поділяється на два регіональні виборчі округи кожна. До складу одного з регіональних виборчих округів, на які поділяється територія міста Києва, включаються усі закордонні виборчі дільниці.

Стаття 28. Територіальний виборчий округ на загальнодержавних виборах

1. Територіальний виборчий округ - проміжна територіальна виборча одиниця, в якій утворюється окружна виборча комісія та встановлюються підсумки голосування виборців у відповідних межах. Територіальний виборчий округ утворюється для ефективної організації підготовки та проведення загальнодержавних виборів.

2. Територія України поділяється на територіальні виборчі округи відповідно до статті 30 цього Кодексу.

3. Кількість територіальних виборчих округів в межах території України визначається Центральною виборчою комісією та не може бути меншою від 220 і більшою від 240.

4. Територіальний виборчий округ визначається територією, в межах якої знаходяться виборчі дільниці, що входять до його складу. Територіальний виборчий округ має порядковий номер. Центром територіального виборчого округу на території України є місце знаходження окружної виборчої комісії, що визначається адресою її приміщення.

5. Закордонний виборчий округ як територіальний виборчий округ складається з усіх закордонних виборчих дільниць, утворених відповідно до цього Кодексу. Закордонний виборчий округ є єдиним.

6. Закордонному виборчому округу номер не присвоюється.

Стаття 29. Виборчі округи на місцевих виборах

1. Для проведення місцевих виборів виборчі округи утворюються не пізніше ніж за сто п'ятнадцять днів до дня проведення виборів.

2. Для проведення місцевих виборів депутатів відповідна місцева рада утворює виборчі округи з приблизно однаковою кількістю виборців у кожному виборчому окрузі. Кількість виборчих округів дорівнює чисельності загального складу відповідної ради, визначеному згідно із статтею 28 цього Кодексу.

Територіальні виборчі округи на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад утворюють єдиний багатомандатний виборчий округ, межі якого збігаються з межами адміністративно-територіальної одиниці, рада якої обирається.

3. Для виборів сільського, селищного, міського голови відповідна місцева рада утворює одномандатний виборчий округ, який має межі, що збігаються з межами відповідної адміністративно-територіальної одиниці згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

Одномандатний виборчий округ на виборах міського голови у містах із районним поділом поділяється на територіальні виборчі округи, межі яких збігаються з межами районів у місті. Якщо до складу міста входить інше місто, село, селище, то воно є виборчим округом із виборів міського голови міста, до складу якого воно входить. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймаються.

4. При проведенні чергових, позачергових, повторних, проміжних місцевих виборів орієнтовна середня чисельність виборців у виборчих округах визначається територіальною виборчою комісією на підставі списків виборців, отриманих від відповідного органу ведення Державного реєстру виборців.

5. У разі проведення перших місцевих виборів орієнтовна середня чисельність виборців у виборчих округах визначається на підставі даних відповідного органу виконавчої влади з питань статистики.

6. Відхилення орієнтовної середньої чисельності виборців у виборчих округах повинне дорівнювати не більш як п'ять відсотків.

7. Повідомлення про виборчі округи із зазначенням їх номерів, меж, центрів, орієнтовної кількості виборців у кожному виборчому окрузі оприлюднюються відповідною територіальною виборчою комісією у місцевих друкованих засобах масової інформації або, у разі неможливості, - в інший спосіб не пізніше ніж за сто десять днів до дня виборів.

Стаття 30. Утворення територіальних виборчих округів на загальнодержавних виборах

1. Територіальні виборчі округи в межах території України утворюються Центральною виборчою комісією шляхом визначення їх території (встановлення їх меж).

2. Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю постійних виборчих дільниць.

3. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення. На території міст Києва, Севастополя, інших великих міст може бути утворено більше ніж один територіальний виборчий округ. Не допускається утворення територіального виборчого округу з територій, що не межують між собою.

4. При прийнятті рішення про утворення територіального виборчого округу одночасно приймається рішення щодо центру територіального виборчого округу - місця знаходження (адреси приміщення) відповідної окружної виборчої комісії.

5. Рішення про утворення закордонного виборчого округу не приймається.

Стаття 31. Зміни меж територіальних виборчих округів на загальнодержавних виборах

1. У разі утворення нових виборчих дільниць в порядку, передбаченому статтею 40 цього Кодексу, Центральна виборча комісія може прийняти рішення про зміну меж двох або більшої кількості суміжних територіальних виборчих округів з дотриманням вимог частини третьої статті 30 цього Кодексу.

2. Центральна виборча комісія може прийняти мотивоване рішення про зміну центру територіального виборчого округу - місця знаходження (адреси приміщення) відповідної окружної виборчої комісії.

3. Рішення про зміну меж та центрів територіальних виборчих округів не може бути прийняте після початку виборчого процесу загальнодержавних виборів.

Стаття 32. Оприлюднення відомостей про територіальні виборчі округи

1. Рішення Центральної виборчої комісії про зміни меж чи центрів територіальних виборчих округів публікується у загальнодержавних друкованих засобах масової інформації, у регіональних друкованих засобах масової інформації відповідного регіону, визначеного частиною другою статті 133 Конституції України, а також оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

2. Не пізніш як на п'ятий день виборчого процесу загальнодержавних виборів Центральна виборча комісія публікує у загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації перелік виборчих округів станом на день початку виборчого процесу із зазначенням їх номерів, меж, адрес приміщень відповідних окружних виборчих комісій.

Стаття 33. Виборча дільниця

Виборча дільниця - територіальна виборча одиниця, яка об'єднує певну кількість виборців за спільним місцем голосування, та призначена для забезпечення умов обліку виборців, організації та проведення голосування на виборах, підрахунку голосів виборців.

Стаття 34. Типи виборчих дільниць

1. Виборча дільниця може бути звичайною, спеціальною або закордонною.

2. Звичайна виборча дільниця є постійною і використовується на усіх виборах, що проводяться на відповідній території.

3. Спеціальна чи закордонна виборча дільниця у випадках, передбачених статтями 36 та 37 цього Кодексу, може бути постійною або тимчасовою (утвореною на час проведення відповідних виборів).

Стаття 35. Звичайна виборча дільниця

1. Звичайна виборча дільниця призначена для організації та проведення голосування виборців за їх виборчими адресами.

2. Звичайна виборча дільниця визначається своєю територією та її межами. Звичайна виборча дільниця має порядковий номер (у межах відповідного територіального виборчого округу), адресу приміщення для голосування та місце знаходження (адресу службового приміщення) дільничної виборчої комісії.

3. Звичайна виборча дільниця утворюється в межах одного населеного пункту, району в місті. Як виняток, допускається приєднання до виборчої дільниці всіх житлових будинків іншого населеного пункту, якщо загальна чисельність виборців у ньому не перевищує 100 осіб, за умови забезпечення виборцям доставки до місця голосування транспортними засобами.

Стаття 36. Спеціальна виборча дільниця

1. Спеціальна виборча дільниця призначена для організації та проведення голосування виборців у визначених частиною другою цієї статті місцях їх перебування, що обмежують їх можливості пересування внаслідок особливих умов або спеціального режиму їх перебування у відповідному закладі чи установі. Спеціальна виборча дільниця забезпечує голосування виборців без порушення зазначених умов чи режиму.

2. Місцями перебування виборців, що обмежують можливості їх пересування і обумовлюють необхідність утворення спеціальних виборчих дільниць, є:

1) стаціонарні лікувальні заклади;

2) спеціалізовані оздоровчі та реабілітаційні заклади для осіб із хворобами та травмами опорно-рухового апарату;

3) установи виконання покарань, передбачені Кримінально-виконавчим кодексом України;

4) слідчі ізолятори та інші передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України місця утримання осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - взяття під варту;

5) антарктичні науково-дослідні полярні станції України;

6) річкові та морські судна, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України за межами внутрішніх та територіальних вод України.

3. Спеціальна виборча дільниця визначається закладом, установою (або підрозділом закладу чи установи), судном, у яких вона утворена (далі - територія дільниці). Територія спеціальної виборчої дільниці не включається до території звичайної виборчої дільниці, в межах якої знаходиться відповідний заклад, установа (підрозділ закладу чи установи). Місцем знаходженням спеціальної виборчої дільниці є місце знаходження (адреса) закладу, установи чи їх підрозділу, порт приписки судна. Спеціальна виборча дільниця має порядковий номер (у межах відповідного територіального виборчого округу).

4. Спеціальна виборча дільниця, утворена у місцях перебування виборців, зазначених у пунктах 1 - 5 частини другої цієї статті, є постійною. На суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, утворюються тимчасові спеціальні виборчі дільниці.

5. Спеціальні виборчі дільниці, утворені в місцях перебування, зазначених у пунктах 3 - 6 частини другої цієї статті, не входять до системи територіальної організації місцевих виборів.

Стаття 37. Закордонна виборча дільниця

1. Закордонна виборча дільниця призначена для організації та проведення голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на загальнодержавних виборах перебувають на відповідній території іноземної держави.

2. Постійна закордонна виборча дільниця призначена також для організації обліку виборців, які проживають або тривалий час перебувають на території іноземної держави, де проживає значна кількість громадян України, які мають право голосу.

3. Закордонна виборча дільниця не входить до системи територіальної організації місцевих виборів.

4. Закордонна виборча дільниця утворюється при закордонній дипломатичній установі України, у військовій частині (формуванні), дислокованій за межами України.

5. При закордонній дипломатичній установі України на час проведення загальнодержавних виборів в порядку, встановленому цим Кодексом, може утворюватися тимчасова закордонна виборча дільниця з приміщенням для голосування поза приміщенням установи. Тимчасова закордонна виборча дільниця може бути утворена тільки на території великого міста іноземної держави, у якому відповідно до відомостей Державного реєстру виборців проживає чи перебуває не менше однієї тисячі громадян України, які мають право голосу.

6. Закордонна виборча дільниця визначається територією консульського округу або його частиною, територією дислокації військової частини (формування) України (далі - територія дільниці). Закордонна виборча дільниця має порядковий номер (у межах закордонного виборчого округу), адресу приміщення для голосування та місце знаходження (адресу службового приміщення) дільничної виборчої комісії.

7. Закордонна виборча дільниця, яка має приміщення для голосування у приміщенні закордонної дипломатичної установи України за кордоном, у місці дислокації військової частини (формування) України за кордоном, є постійною виборчою дільницею.

8. Для забезпечення своєчасного утворення тимчасових закордонних виборчих дільниць Міністерство закордонних справ України невідкладно після оголошення початку виборчого процесу загальнодержавних виборів звертається до органів влади іноземних держав з клопотанням надати згоду на утворення виборчих дільниць з приміщенням для голосування за межами приміщень закордонних дипломатичних установ України.

Стаття 38. Розмір виборчої дільниці

1. Розмір виборчої дільниці незалежно від її типу визначається орієнтовною кількістю виборців на цій дільниці. Кількість виборців на виборчій дільниці не може перевищувати 2500 осіб, крім випадку, зазначеного у частині четвертій цієї статті.

2. За розміром виборчі дільниці поділяються на:

1) великі - з орієнтовною кількістю виборців від 1500 до 2500 осіб;

2) середні - з орієнтовною кількістю виборців від 500 до 1500 осіб;

3) малі - з орієнтовною кількістю виборців від 50 до 500 осіб.

3. Як виняток, можуть утворювати виборчі дільниці з орієнтовною кількістю виборців до 50 осіб, однак не менше 5 осіб.

4. Закордонна виборча дільниця може мати кількість виборців, яка перевищує 2500 осіб, якщо на відповідній території неможливо утворити ще одну закордонну виборчу дільницю або надлишкову кількість виборців неможливо віднести до іншої закордонної виборчої дільниці.

5. Орієнтовна кількість виборців на звичайній чи закордонній виборчій дільниці визначається органом ведення Державного реєстру виборців за місцем знаходження відповідної дільниці. Орієнтовна кількість виборців на спеціальній виборчій дільниці визначається органом, зазначеним у частині першій статті 41 цього Кодексу.

Стаття 39. Приміщення для голосування та службове приміщення дільничної виборчої комісії

1. Виборча дільниця має лише одне приміщення для голосування.

2. Приміщення для голосування повинно мати площу:

1) для великої виборчої дільниці - не менше 90 кв. м,

2) для середньої виборчої дільниці - не менше 75 кв. м,

3) для малої виборчої дільниці - не меншу 50 кв. м.

3. У разі відсутності в межах виборчої дільниці приміщення з відповідною площею приміщення для голосування на виборчій дільниці може мати меншу площу, але не менш як п'ятдесят відсотків від розміру площі, встановленого цим Кодексом.

4. Приміщення для голосування на спеціальній виборчій дільниці повинно мати вільний доступ для членів виборчої комісії, кандидатів, довірених та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів та представників засобів масової інформації. Керівники закладів, установ, де утворені такі дільниці, зобов'язані забезпечити безперешкодний доступ членів виборчих комісій, виборців, включених до списку цієї виборчої дільниці, кандидатів, довірених та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів та представників засобів масової інформації до приміщення для голосування.

5. Службове приміщення дільничні виборчої комісії повинно бути обладнано не менш як однією телефонною лінією.

6. Приміщення для голосування та службові приміщення дільничної виборчої мають відповідати встановленим вимогам щодо санітарних і технічних норм та бути забезпеченими електропостачанням.

7. Інші вимоги до приміщення для голосування та службового приміщення дільничної виборчої комісії встановлюються Центральною виборчою комісією.

Стаття 40. Порядок прийняття рішень щодо виборчих дільниць

1. Центральна виборча комісія не пізніш як на десятий день після отримання подання органу, зазначеного у статті 41 цього Кодексу, приймає рішення про:

1) утворення, ліквідацію, зміну території, зміну адреси приміщення для голосування, зміну місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії звичайної або спеціальної виборчої дільниці;

2) відхилення подання у разі відсутності його належного обґрунтування відповідно до вимог, передбачених статтями 41 - 46 цього Кодексу, або якщо Комісія приходить до висновку про недоцільність запропонованого у поданні утворення, ліквідації, зміни території, зміни адреси приміщення для голосування, зміни місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії звичайної або спеціальної виборчої дільниці.

2. Подання щодо утворення постійної виборчої дільниці залишається без розгляду по суті, якщо воно отримане Центральною виборчою комісією після початку виборчого процесу. Подання щодо утворення тимчасової (на час виборчого процесу) спеціальної або закордонної виборчої дільниці залишається без розгляду по суті, якщо воно отримане Центральною виборчою комісією менш як за 50 днів до дня голосування на відповідних виборах.

3. Рішення, передбачене частинами першою або другою цієї статті, приймається у вигляді постанови Центральної виборчої комісії. В одній постанові можуть міститися рішення стосовно довільної кількості виборчих дільниць.

4. При утворенні виборчої дільниці їй присвоюється номер у межах територіального або закордонного виборчого округу.

Стаття 41. Органи, уповноважені вносити подання щодо виборчих дільниць

1. Подання до Центральної виборчої комісії щодо утворення, ліквідації, зміни території, зміни адреси приміщення для голосування, зміни місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії, зміни звичайної або спеціальної виборчої дільниці вносить відповідно виконавчий комітет міської ради (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районна, Київська та Севастопольська міська державна адміністрація. Подання скріплюється печаткою відповідного органу.

2. Подання до Центральної виборчої комісії щодо утворення, ліквідації, зміни території, зміни адреси приміщення для голосування, зміни місця знаходження (адреси службового приміщення) закордонної виборчої дільниці вносить Міністерство закордонних справ України. Подання скріплюється печаткою Міністерства.

Стаття 42. Зміст подання щодо утворення звичайної виборчої дільниці

1. Подання стосовно утворення нової звичайної виборчої дільниці, зазначене у частині першій статті 41 цього Кодексу, повинно містити:

1) підстави утворення виборчої дільниці (перше подання у зв'язку із набранням чинності цим Кодексом, утворення нового населеного пункту, нового мікрорайону чи комплексу житлових будинків у місті; істотне збільшення кількості виборців на існуючій звичайній виборчій дільниці);

2) пропозиції щодо території (населений пункт, перелік вулиць та перелік житлових будинків; інші ознаки, які дозволяють ідентифікувати територію) утворюваної виборчої дільниці;

3) пропозиції щодо зміни територій суміжних виборчих дільниць (при потребі) у зв'язку з утворенням виборчої дільниці, пропонованої поданням;

4) орієнтовну кількість виборців на утворюваній виборчій дільниці та (при потребі) зміни в орієнтовних кількостях виборців на суміжних виборчих дільницях;

5) місце знаходження (адресу) та характеристики (тип приміщення, площа, поверх, на якому воно розміщене, доступність) приміщення, яке пропонується для використання як приміщення для голосування на виборчій дільниці;

6) місце знаходження (адресу) приміщення, яке пропонується для використання як службове приміщення дільничної виборчої комісії на час її функціонування.

2. Якщо поданням пропонується приєднати до звичайної виборчої дільниці, що утворюється в населеному пункті, всіх житлових будинків іншого населеного пункту, орган, що вносить таке подання, зазначає в ньому про те, що буде забезпечена доставка виборців транспортними засобами до місця голосування.

Стаття 43. Зміст подання щодо утворення спеціальної виборчої дільниці

1. Подання стосовно утворення постійної спеціальної виборчої дільниці, зазначене у частині першій статті 41 цього Кодексу, повинно містити:

1) підстави утворення виборчої дільниці (перше подання у зв'язку із набранням чинності цим Кодексом, утворення нового закладу чи установи, зазначеної у частині другій статті 36 цього Кодексу, або їх підрозділу, виникнення обставин, пов'язаних із реорганізацією закладу чи установи, зміни режиму закладу (установи) чи умов перебування виборців у них);

2) пропозиції щодо території (заклад, установа, відділення чи інший підрозділ закладу або установи, полярна станція; інші ознаки, які дозволяють ідентифікувати територію) утворюваної виборчої дільниці;

3) пропозиції щодо зміни територій суміжних виборчих дільниць (при потребі) у зв'язку з утворенням виборчої дільниці, пропонованої поданням;

4) орієнтовну кількість виборців на утворюваній виборчій дільниці та (при потребі) зміни в орієнтовних кількостях виборців на суміжних виборчих дільницях;

5) місце знаходження (адресу) та характеристики (тип приміщення, площа, поверх, на якому воно розміщене, доступність) приміщення, яке пропонується для використання як приміщення для голосування на виборчій дільниці;

6) місце знаходження (адресу) приміщення, яке пропонується для використання як службове приміщення дільничної виборчої комісії на час її функціонування;

7) зобов'язання керівництва закладу чи установи щодо забезпечення безперешкодного доступу до приміщення для голосування членів відповідної виборчої комісії та осіб, які відповідно до цього Кодексу мають право бути присутніми при голосуванні та підрахунку голосів.

2. Подання щодо утворення тимчасової спеціальної виборчої дільниці на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України, повинно містити:

1) назву судна;

2) порт приписки судна;

3) орієнтовну кількість виборців на судні;

4) останній перед днем голосування на відповідних загальнодержавних виборах день виходу судна у плавання з порту приписки;

5) орієнтовний найближчий до дня голосування на відповідних загальнодержавних виборах час заходу судна у порт України.

Стаття 44. Зміст подання щодо утворення закордонної виборчої дільниці

Подання стосовно утворення закордонної виборчої дільниці, зазначене у частині першій статті 41 цього Кодексу, повинно містити:

1) назву іноземної держави, в якій утворюється закордонна виборча дільниця;

2) назву та адресу закордонної дипломатичної установи України, при якому утворюється виборча дільниця, найменування та адресу військової частини (формування), дислокованої за межами України;

3) підстави утворення виборчої дільниці (перше подання у зв'язку із набранням чинності цього Кодексу, утворення нової закордонної дипломатичної установи України, зміна меж консульського округу, отримання дозволу іноземної держави на відкриття виборчої дільниці у приміщенні поза приміщенням закордонної дипломатичної установи України);

4) пропозиції щодо території утворюваної виборчої дільниці;

5) пропозиції щодо зміни територій суміжних виборчих дільниць (при потребі) у зв'язку з утворенням виборчої дільниці, пропонованим у поданні;

6) орієнтовну кількість виборців на утворюваній виборчій дільниці та (при потребі) зміни в орієнтовних кількостях виборців на суміжних виборчих дільницях;

7) наявність (за необхідності) письмової згоди компетентних органів влади країни перебування на утворення закордонної виборчої дільниці, у тому числі з приміщенням для голосування за межами приміщення закордонної дипломатичної установи України;

8) місце знаходження (адресу) та характеристики (тип приміщення, площа, поверх, на якому воно розміщене, доступність) приміщення, яке пропонується для використання як приміщення для голосування на виборчій дільниці;

9) місце знаходження (адресу) приміщення, яке пропонується для використання як службове приміщення дільничної виборчої комісії на час її функціонування.

Стаття 45. Порядок ліквідації виборчої дільниці

1. Відповідний орган, зазначений у частині першій статті 41 цього Кодексу, може звернутися з поданням до Центральної виборчої комісії щодо ліквідації постійної виборчої дільниці з таких підстав:

1) істотного зменшення орієнтовної кількості виборців на постійній звичайній виборчій дільниці;

2) ліквідації (закриття) закладу чи установи або їх підрозділів, полярної станції, де утворена постійна спеціальна виборча дільниця;

3) істотного зменшення орієнтовної кількості виборців у відповідній іноземній державі;

4) передислокації військової частини (формування), дислокованої за межами України;

5) закриття закордонної дипломатичної установи України.

2. Подання, зазначене у частині першій цієї статті, повинно містити:

1) підстави ліквідації звичайної виборчої дільниці (орієнтовну кількість виборців із зазначенням реальної можливості включення цих виборців до складу іншої виборчої дільниці);

2) пропозиції щодо зміни територій суміжних виборчих дільниць у зв'язку з ліквідацією виборчої дільниці;

3) орієнтовну кількість виборців на виборчих дільницях, до яких включені виборці ліквідованої виборчої дільниці.

3. Ліквідація єдиної у населеному пункті звичайної виборчої дільниці допускається як виняток лише при зменшенні чисельності виборців до 100 осіб і менше за умови забезпечення виборцям цього населеного пункту доставки транспортними засобами до приміщення для голосування звичайної виборчої дільниці, до території якої пропонується віднести цей населений пункт.

4. Ліквідація постійної спеціальної виборчої дільниці у закладі чи установі, зазначених у пунктах 1 - 5 частини другої статті 36 цього Кодексу, здійснюється при зменшенні орієнтовної кількості виборців на такій дільниці до 4 і менше осіб.

5. Тимчасові виборчі дільниці вважаються ліквідованими з дня завершення відповідного виборчого процесу.

Стаття 46. Порядок зміни адреси приміщення для голосування виборчої дільниці, зміни місця знаходження дільничної виборчої комісії

1. Відповідний орган, зазначений у частині першій статті 41 цього Кодексу, може звернутися до Центральної виборчої комісії з поданням щодо зміни приміщення для голосування чи місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії на відповідній виборчій дільниці.

2. Центральна виборча комісія своїм рішенням може доручити органу, зазначеному у частині першій статті 41 цього Кодексу, розглянути можливість зміни приміщення для голосування чи місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії на відповідній виборчій дільниці і внести відповідне подання до Центральної виборчої комісії, якщо наявні приміщення не відповідають вимогам до таких приміщень, встановлених цим Кодексом та актами Центральної виборчої комісії.

3. Відповідний орган зобов'язаний розглянути доручення Центральної виборчої комісії, зазначене у частині другій цієї статті, та внести відповідне подання не пізніш як на тридцятий день з дня прийняття вказаного рішення Центральною виборчою комісією.

4. Якщо Центральна виборча комісія у строк, зазначений в частині третій цієї статті, не отримала відповідного подання, вона оскаржує бездіяльність відповідного органу до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

5. Рішення приміщення для голосування чи місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії на відповідній виборчій дільниці приймає Центральна виборча комісія в порядку та в строки, визначені у статті 40 цього Кодексу.

6. Як виняток, Центральна виборча комісія може розглянути подання, зазначене у частині першій цієї статті, після початку виборчого процесу, однак не пізніше, як за п'ятдесят днів до дня голосування на відповідних виборах.

7. Зміна номера виборчої дільниці у межах відповідного територіального виборчого округу допускається тільки як виняток за рішенням Центральної виборчої комісії.

Стаття 47. Оприлюднення відомостей про виборчі дільниці

1. Рішення Центральної виборчої комісії про утворення, ліквідацію, зміну території, зміну адреси приміщення для голосування, зміну адреси службового приміщення дільничної виборчої комісії виборчих дільниць публікується у загальнодержавних друкованих засобах масової інформації, у регіональних друкованих засобах масової інформації відповідного регіону, визначеного частиною другою статті 133 Конституції України, а також оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

2. Центральна виборча комісія не пізніш як за 40 днів до дня голосування на загальнодержавних виборах, чергових місцевих виборах публікує у регіональних та місцевих друкованих засобах масової інформації відповідного регіону повний перелік постійних та тимчасових виборчих дільниць кожного територіального виборчого округу, розташованого у межах цього регіону, які використовуються на відповідних виборах, із зазначенням їх номерів, територій, орієнтовної кількості виборців, адрес приміщень для голосування, місця знаходження (адрес службового приміщення) відповідних дільничних виборчих комісій.

3. Відомості, передбачені у частині другій цієї статті, про закордонні виборчі дільниці публікуються у ті ж строки у загальнодержавних друкованих засобах масової інформації. Відповідна закордонна дипломатична установа України у державі, де утворена закордонна виборча дільниця, публікує повідомлення про утворення закордонної виборчої дільниці із зазначенням її номера, території, орієнтовної кількості виборців, адреси приміщення для голосування, місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії у друкованих засобах масової інформації, доступних громадянам України, що проживають чи перебувають на відповідній території, або, у разі неможливості, оприлюднює таке повідомлення в інший спосіб у строк, зазначений у частині другій цієї статті.

РОЗДІЛ IV. ВИБОРЧІ КОМІСІЇ

Стаття 48. Виборчі комісії

1. В Україні утворюються і діють передбачені цим Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчим процесом, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.

2. До виборчих комісій належать:

1) Центральна виборча комісія;

2) окружні виборчі комісії загальнодержавних виборів;

3) виборча комісія Автономної Республіки Крим;

4) територіальні виборчі комісії місцевих виборів;

5) дільничні виборчі комісії.

3. Виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України.

4. Ніхто не має права втручатися у діяльність виборчих комісій, зокрема у вирішення питань, віднесених до їх повноважень, крім випадків, передбачених законом.

5. Незалежність діяльності виборчих комісій забезпечується спеціальним порядком їх формування суб'єктами виборчого процесу (суб'єктами подання кандидатур для формування виборчих комісій):

1) на загальнодержавних виборах - кандидатами на пост Президента України, зареєстрованих у порядку, встановленому цим Кодексом; партіями, що висунули кандидата на пост Президента України або кандидатів у народні депутати України;

2) на місцевих виборах - місцевими організаціями партій, які висунули кандидата для участі у відповідних місцевих виборах;

Стаття 49. Система виборчих комісій загальнодержавних виборів

1. Систему виборчих комісій, які організовують підготовку та проведення загальнодержавних виборів, становлять:

1) Центральна виборча комісія;

2) окружні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

2. Повноваження виборчих комісій щодо адміністрування загальнодержавних виборів поширюються:

1) Центральної виборчої комісії на всю територію України та у закордонному виборчому окрузі;

2) окружної виборчої комісії у межах відповідного територіального округу;

3) дільничної виборчої комісії у межах відповідної виборчої дільниці.

3. Повноваження окружної виборчої комісії закордонного виборчого округу здійснює Центральна виборча комісія.

4. Центральна виборча комісія очолює систему виборчих комісій, які організовують підготовку і проведення загальнодержавних виборів, і є комісією вищого рівня щодо всіх окружних та дільничних виборчих комісій з питань проведення таких виборів.

Стаття 50. Виборчі комісії місцевих виборів

1. Виборчими комісіями, які здійснюють адміністрування підготовки та проведення місцевих виборів, є:

1) Центральна виборча комісія;

2) виборча комісія Автономної Республіки Крим;

3) обласні виборчі комісії;

4) районні виборчі комісії;

5) міські виборчі комісії;

6) районні у містах виборчі комісії (у містах, де обираються районні у місті ради);

7) селищні виборчі комісії;

8) сільські виборчі комісії;

9) дільничні виборчі комісії місцевих виборів.

2. Виборчі комісії, зазначені у пунктах 3 - 8 частини першої цієї статті, є територіальними виборчими комісіями місцевих виборів.

3. Повноваження виборчих комісій щодо адміністрування місцевих виборів поширюються:

1) Центральної виборчої комісії - на всю територію України стосовно всіх місцевих виборів;

2) виборчої комісії Автономної Республіки Крим - на територію Автономної Республіки Крим стосовно виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

3) територіальної виборчої комісії - на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або територіальної громади стосовно відповідних місцевих виборів;

4) дільничної виборчої комісії - в межах виборчої дільниці стосовно усіх місцевих виборів, голосування на яких проводиться одночасно на цій дільниці.

4. На місцевих виборах окружні виборчі комісії не утворюються. У випадках, передбачених цим Кодексом, районні, міські (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районні у місті виборчі комісії можуть здійснювати повноваження окружних виборчих комісій у відповідному (одномандатному, багатомандатному) виборчому окрузі щодо організації підготовки та проведення виборів депутатів відповідно обласної ради, міської ради чи міських голів (міст з районним поділом), які проводяться на відповідній території.

5. Центральна виборча комісія (далі - Комісія) є комісією вищого рівня щодо всіх територіальних та дільничних виборчих комісій місцевих виборів. Комісія здійснює загальне керівництво та контроль за діяльністю виборчих комісій місцевих виборів, їх консультативно-методичне забезпечення.

6. Виборча комісія Автономної Республіки Крим є комісією вищого рівня щодо виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Вона очолює систему виборчих комісій, які організовують підготовку і проведення таких виборів і всіх зазначених виборчих комісій стосовно цих виборів.

7. Територіальна виборча комісія є комісією вищого рівня щодо місцевих виборів. Вона очолює систему виборчих комісій, які організовують підготовку і проведення таких виборів і всіх зазначених виборчих комісій стосовно відповідних виборів.

Стаття 51. Статус Центральної виборчої комісії

1. Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про Центральну виборчу комісію" та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення загальнодержавних та місцевих виборів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

2. Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права і засад виборчого процесу та процесу референдуму, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України.

3. Комісія є юридичною особою, має печатку із своїм найменуванням.

4. Комісія працює на постійній основі. Член Комісії є державним службовцем.

5. Порядок утворення, правовий статус та основні засади організації діяльності Комісії визначаються Конституцією України та Законом України "Про Центральну виборчу комісію".

Стаття 52. Статус інших виборчих комісій

1. Виборчі комісії є спеціальними державними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства України.

2. Окружна виборча комісія, виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальна виборча комісія є юридичною особою.

3. Дільнична виборча комісія не є юридичною особою. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності дільничної виборчої комісії під час відповідного виборчого процесу здійснює окружна виборча комісія територіального округу загальнодержавних виборів, виборча комісія Автономної Республіки Крим або відповідна територіальна виборча комісія у порядку, встановленому цим Кодексом.

4. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальні виборчі комісії є постійними органами. Окружні та дільничні виборчі комісії є тимчасовими органами, які створюються на час підготовки та проведення відповідних виборів з урахуванням вимог цього Кодексу.

5. Кожна виборча комісія є суб'єктом відповідного виборчого процесу, має право бути стороною у судовому розгляді виборчих спорів, звертатися в межах своїх повноважень до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до підприємств, закладів, установ та організацій, їх посадових та службових осіб.

6. Кожна виборча комісія має власну печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією.

Глава 1. Центральна виборча комісія

Стаття 53. Загальні повноваження Центральної виборчої комісії

1. Повноваження Центральної виборчої комісії щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів визначаються Законом України "Про Центральну виборчу комісію", цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 54. Повноваження Центральної виборчої комісії щодо організації підготовки і проведення загальнодержавних виборів

1. Центральна виборча комісія, крім повноважень, визначених Законом України "Про Центральну виборчу комісію":

1) організовує підготовку і проведення виборів;

2) очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення загальнодержавних виборів, спрямовує та контролює їх діяльність;

3) утворює виборчі округи;

4) формує окружні виборчі комісії;

5) здійснює функції окружної виборчої комісії багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, встановлює результати виборів в цьому окрузі та офіційно оприлюднює їх;

6) здійснює повноваження окружної виборчої комісії для закордонного виборчого округу;

7) публікує постанови Центральної виборчої комісії та іншу інформацію стосовно виборів у випадках, передбачених законом;

8) здійснює контроль за цільовим використанням коштів, виділених з Державного бюджету України на підготовку і проведення виборів;

9) контролює порядок надходження, обліку та використання коштів виборчих фондів у порядку та в межах, встановлених законом;

10) реєструє кандидатів у народні депутати, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, представників у Центральній виборчій комісії;

11) приймає рішення щодо скасування реєстрації кандидатів у народні депутати, в порядку, встановленому законом;

12) звертається до Вищого адміністративного суду України щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України на підставах, встановлених законом;

13) встановлює форми виборчих документів, затверджує зразки виборчих скриньок для голосування, печаток виборчих комісій, визначає порядок зберігання та передачі виборчих документів до відповідних державних архівних установ;

14) встановлює форму та затверджує текст виборчих бюлетенів, забезпечує їх виготовлення;

15) заслуховує повідомлення виборчих комісій, а також міністерств та інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів;

16) формує остаточні виборчі списки партій (блоків) на виборах народних депутатів України;

17) реєструє обраних народних депутатів України в порядку, передбаченому цим Кодексом;

18) публікує списки обраних народних депутатів України з зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, професії, посади (заняття), місця роботи і проживання, належності до політичної партії (виборчого блоку політичних партій);

19) видає тимчасове посвідчення народного депутата України особам, які обрані та виконали вимоги Конституції України і законів України щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності. Після складення обраним народним депутатом України присяги в семиденний строк видає йому посвідчення народного депутата України встановленого зразка;

20) вносить до Верховної Ради України подання про призначення повторних виборів Президента України у випадках, передбачених законом;

21) після складення присяги вручає новообраному Президенту України посвідчення Президента України;

22) контролює діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення виборчих комісій приміщеннями, транспортом, зв'язком, іншими засобами матеріально-технічного забезпечення виборів;

23) здійснює інші повноваження відповідно до цього Кодексу.

Стаття 55. Повноваження Центральної виборчої комісії щодо організації підготовки і проведення місцевих виборів

1. Центральна виборча комісія, крім повноважень, визначених Законом України "Про Центральну виборчу комісію":

1) здійснює контроль за організацією підготовки і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів;

2) здійснює контроль за дотриманням виборчого законодавства України, забезпечує його однакове застосування на всій території України під час підготовки і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів;

3) здійснює контроль за дотриманням законодавства України в частині прийняття у встановлені законом строки рішень з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів;

4) призначає повторні і проміжні вибори депутатів сільських, селищних рад та сільських, селищних, міських голів, якщо у встановлений законом строк відповідна територіальна виборча комісія, орган місцевого самоврядування не прийме рішення про призначення виборів депутатів сільських, селищних рад чи сільського, селищного, міського голови;

5) здійснює контроль за утворенням територіальних виборчих комісій місцевих виборів;

6) встановлює форми виборчих документів, затверджує зразки виборчих скриньок для голосування, печаток виборчих комісій, визначає порядок зберігання та передачі виборчих документів до відповідних державних архівних установ;

7) у разі невиконання відповідною територіальною виборчою комісією вимог цього Кодексу щодо встановлення в порядку та строки, визначені цим Кодексом, результатів відповідних місцевих виборів встановлює результати таких місцевих виборів;

8) здійснює інші повноваження відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Глава 2. Формування складу, повноваження та форми діяльності інших виборчих комісій

Стаття 56. Порядок утворення окружних виборчих комісій

1. Окружна виборча комісія загальнодержавних виборів утворюється рішенням Центральної виборчої комісії не пізніш як за п'ятдесят днів до дня голосування у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії. Кількісний склад окружної виборчої комісії повинен складати не менше дванадцяти і не більше вісімнадцяти осіб.

2. До складу окружної виборчої комісії включаються (за наявності відповідного подання) представники від політичних партій та інших суб'єктів подання кандидатур зазначених в пункті першому частини п'ятої статті 48 цього Кодексу, які визначаються шляхом жеребкування у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. Таке жеребкування проводиться Центральною виборчою комісією не пізніше ніж на другий день після закінчення строку внесення подань.

3. Центральна виборча комісія перевіряє достовірність відомостей про внесені кандидатури, у тому числі з використанням персональних даних Державного реєстру виборців.

4. Кандидатури, внесені до складу окружної виборчої комісії, можуть бути відхилені лише з підстав їх невідповідності вимогам до членів виборчих комісій, зазначеним у статті 70 цього Кодексу, порушення вимог до подання, визначених частинами другою - п'ятою цієї статті або застосування механізму жеребкування, передбаченого частиною сьомою цієї статті.

5. Технічні описки чи неточності, допущені у поданні, не є підставою для відхилення внесених кандидатур. При виявленні таких описок чи неточностей Центральна виборча комісія невідкладно повідомляє про це особу, яка підписала подання. Зазначені описки та неточності можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше строку, зазначеного у частині третій статті 57 цього Кодексу, а у разі отримання вказаного повідомлення в останній день цього строку - наступного дня після дня отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

6. У разі якщо у встановлений частиною третьою статті 57 цього Кодексу строк не надійшли подання щодо складу окружної виборчої комісії або якщо кількість запропонованих до складу окружної виборчої комісії осіб становить менше дванадцяти, окружна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією за поданням її Голови у кількості дванадцяти осіб з обов'язковим урахуванням поданих кандидатур від відповідних суб'єктів подання, передбачених частиною першою статті 57 цього Кодексу. Особи, подані Головою, повинні відповідати вимогам, зазначеним у статті 70 цього Кодексу.

7. Рішення про утворення окружних виборчих комісій та про їх склад, прийняте відповідно до вимог цього Кодексу, публікується Центральною виборчою комісією у триденний строк від дня його прийняття в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії. Витяг із цього рішення про утворення окружних виборчих комісій у відповідному регіоні та про їх склад публікується Центральною виборчою комісією у регіональному друкованому засобі масової інформації у семиденний строк від дня прийняття зазначеного рішення.

8. Центральна виборча комісія невідкладно надає рішення про утворення окружних виборчих комісій та про їх склад органам ведення Державного реєстру виборців за місцем знаходження окружної виборчої комісії. Витяг із зазначеного рішення стосовно складу кожної окружної виборчої комісії надсилається органам ведення Реєстру за виборчими адресами осіб, включених до складу відповідної окружної виборчої комісії.

Стаття 57. Подання кандидатур до складу окружної виборчої комісії

1. Право подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій мають політичні партії, а також інші суб'єкти подання кандидатур - суб'єкти відповідного виборчого процесу, визначені пунктом першим частини п'ятої статті 48 цього Кодексу. Це право реалізується у порядку, встановленому цим Кодексом для відповідного типу загальнодержавних виборів.

2. Форма подання кандидатур до складу виборчих комісій затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як на десятий день виборчого процесу відповідних виборів. У поданні зазначаються:

1) прізвище, ім'я та по батькові особи;

2) рік народження (для осіб, яким у рік проведення виборів виповнюється 18 років, дату народження);

3) громадянство особи;

4) виборча адреса особи, а також контактні телефони;

5) володіння державною мовою;

6) освіта;

7) місце роботи та займана посада особи;

8) наявність досвіду щодо участі в роботі виборчих комісій;

9) посада в комісії, на яку пропонується особа.

3. Подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій вносяться не пізніш як за п'ятдесят чотири дні до дня голосування.

4. До подання додається його електронна копія, а також власноручно написані заяви осіб, запропонованих до складу окружної виборчої комісії, про згоду на участь у її роботі від відповідного суб'єкта подання кандидатур.

Стаття 58. Розподіл керівних посад в окружних виборчих комісіях

1. Голова, заступник голови та секретар окружної виборчої комісії призначаються рішенням про утворення окружної виборчої комісії, зазначеним у частині першій статті 56 цього Кодексу.

2. Голова, заступник голови або секретар окружної виборчої комісії повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур.

3. Кожен суб'єкт подання кандидатур, від якого включені кандидатури до складу окружних виборчих комісій (крім Голови Центральної виборчої комісії), має право на пропорційну частку кожного виду керівних посад в окружних виборчих комісіях. Частка керівних посад кожного виду для кожного зазначеного суб'єкта в межах загальнодержавного виборчого округу визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від відповідного суб'єкта до складу окружних виборчих комісій, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу окружних виборчих комісій від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 57 цього Кодексу.

4. Особа, подана до складу окружної виборчої комісії, може брати участь у розподілі керівних посад у комісії за умови, що вона володіє відповідними характеристиками, зазначеними у пунктах 5 та 8 частини другої статті 57 цього Кодексу.

5. Особа, включена до складу окружної виборчої комісії за поданням Голови Центральної виборчої комісії, не може бути призначена на керівну посаду в окружній виборчій комісії, крім випадків, коли до складу відповідної виборчої комісії не надійшли або надійшли у недостатній кількості подання від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 57 цього Кодексу, що не дозволяє дотримати вимоги частини другої цієї статті. Кількість осіб, включених за поданням Голови Центральної виборчої комісії, не враховується при встановленні часток керівних посад відповідно до частини третьої цієї статті.

6. Порядок розподілу керівних посад між суб'єктами подання кандидатур в межах часток, визначених відповідно до частини третьої цієї статті, визначається Центральною виборчою комісією. При цьому повинна бути дотримана приблизна рівномірність територіального розподілу посад, отриманих представниками кожного суб'єкта.

Стаття 59. Порядок утворення територіальних виборчих комісій місцевих виборів

1. Склад територіальних виборчих комісій формується за поданнями зареєстрованих у встановленому законом порядку місцевих організацій партій у кількості не менше 9 і не більше 18 осіб.

2. Право подання кандидатур до складу територіальних виборчих комісій мають місцеві організації партій, які визначаються шляхом жеребкування, що проводиться виборчою комісією, яка формує склад відповідної територіальної виборчої комісії, щодо кожної виборчої комісії окремо не пізніш як на другий день після закінчення строку внесення подань щодо кандидатур до складу такої комісії, визначеного відповідно частинами четвертою - восьмою цієї статті.

3. Суб'єкти подання кандидатур, зазначені у частині другій цієї статті, можуть запропонувати до складу відповідної територіальної виборчої комісії не більше ніж по три кандидатури.

4. Центральна виборча комісія формує склад обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим), міських (міст обласного значення, міст Києва, Севастополя), районних у містах Києві, Севастополі територіальних виборчих комісій не пізніш як за 45 днів до дня виборів. Подання кандидатур до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити обласні, районні, міські (у містах обласного значення, містах Києві, Севастополі), районні у містах Києві, Севастополі організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті. Такі подання вносяться з наступного дня після дня прийняття рішення відповідною виборчою комісією про оголошення про початок виборчого процесу, але не пізніш як за 49 днів до дня виборів.

5. Виборча комісія Автономної Республіки Крим формує склад районних (районів у Автономній Республіці Крим), міських (міст республіканського в Автономній Республіці Крим значення) територіальних виборчих комісій не пізніш як за 45 днів до дня виборів. Подання до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити районні (у районах в Автономній Республіці Крим), міські (у містах республіканського в Автономній Республіці Крим значення) організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті. Такі подання вносяться не пізніш як за 49 днів до дня виборів.

6. Районні територіальні виборчі комісії формують склад міських (крім міст, зазначених у частинах четвертій, п'ятій та восьмій цієї статті), сільських, селищних територіальних виборчих комісій у відповідному районі не пізніш як за 41 день до дня виборів. Подання до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити районні організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті. Такі подання вносяться не пізніш як за 43 дні до дня виборів.

7. Міські територіальні виборчі комісії (у містах з районним поділом, крім міст Києва та Севастополя) формують склад районних у місті територіальних виборчих комісій не пізніш як за 36 днів до дня виборів. Подання до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити міські організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті. Такі подання вносяться не пізніш як за 38 днів до дня виборів.

8. Міські територіальні виборчі комісії міст, до складу яких входить інше місто, селище, село, формують склад відповідних міських, селищних, сільських територіальних виборчих комісій не пізніш як за 36 днів до дня виборів. Подання до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити міські організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті, а у разі їх відсутності - організації цих політичних партій вищого рівня. Такі подання вносяться не пізніш як за 38 днів до дня виборів.

9. Склад виборчої комісії Автономної Республіки Крим затверджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим не пізніш як за 53 дні до дня виборів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 60. Формування складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим

1. До складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим входить 15 осіб.

2. Члени виборчої комісії Автономної Республіки Крим призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим за поданням Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

3. Кандидатури до складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим вносяться на розгляд Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим керівними органами республіканських організацій партій.

4. Голова, заступник голови та секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим обираються з числа членів комісії, які відповідають вимогам, зазначеним у частині п'ятій статті 70 цього Кодексу.

5. Голова, заступник голови і секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур.

Стаття 61. Подання кандидатур до складу територіальних виборчих комісій місцевих виборів

1. Подання щодо кандидатур до складу територіальної виборчої комісії вноситься за формою, встановленою Центральною виборчою комісією не пізніше дня початку виборчого процесу, на паперовому носії та в електронній формі.

2. Подання щодо кандидатур до складу територіальної виборчої комісії вноситься до відповідної виборчої комісії за підписом керівника місцевої організації партії та засвідчується печаткою місцевої організації партії або печаткою місцевої організації цієї політичної партії вищого рівня.

3. Подання щодо кандидатур, яке не відповідає вимогам цієї статті, підлягає відхиленню; запропоновані в ньому кандидатури до складу виборчої комісії не включаються; рішення про відхилення подання не приймається.

До подання додаються:

1) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України та сторінок, де зазначаються відомості про місце проживання відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" кожної запропонованої особи;

2) власноручно написані заяви осіб, запропонованих до складу територіальної виборчої комісії, про згоду на участь у роботі виборчої комісії від відповідного суб'єкта подання, згоду виконувати посадові обов'язки голови, заступника голови або секретаря виборчої комісії, про ненадання згоди на участь у роботі виборчої комісії іншим суб'єктам подання на відповідних виборах та з обов'язковим зазначенням відомостей про засоби зв'язку (контактний телефон);

3) копія свідоцтва про реєстрацію місцевої організації партії, засвідчена територіальним органом центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого належать питання реалізації державної політики у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, або посвідчена нотаріально, після офіційного оголошення про початок виборчого процесу.

4. У поданні щодо кандидатур до складу територіальної виборчої комісії повинні зазначатися такі відомості:

1) прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) особи;

2) число, місяць, рік народження;

3) громадянство особи;

4) місце проживання (адреса житла) особи, а також контактні телефони;

5) освіта, володіння державною мовою;

6) місце роботи (заняття), посада;

7) наявність досвіду роботи у виборчих комісіях, комісіях з референдуму (із зазначенням року проведення виборів, референдуму, посади в комісії);

8) відомості про відсутність у особи судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, яка не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

5. Технічні описки та неточності, допущені у поданні, не є підставою для відхилення внесених кандидатур.

Стаття 62. Розподіл керівних посад в територіальних виборчих комісіях

1. Голова, заступник голови та секретар територіальної виборчої комісії призначаються рішенням про утворення відповідної територіальної виборчої комісії.

2. Голова, заступник голови або секретар територіальної виборчої комісії повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур.

3. Кожен суб'єкт подання кандидатур, від якого включені кандидатури до складу територіальних виборчих комісій (крім голови відповідної виборчої комісії), має право на пропорційну частку кожного виду керівних посад у територіальних виборчих комісіях. Частка керівних посад кожного виду для кожного суб'єкта подання у кожній категорії виборчих дільниць в межах територіального округу чи адміністративно-територіальної одиниці визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від відповідного суб'єкта до складу виборчих комісій кожної категорії виборчих дільниць, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу територіальних виборчих комісій відповідної категорії виборчих дільниць від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 59 цього Кодексу.

4. Особа, подана до складу територіальної виборчої комісії, може брати участь у розподілі керівних посад у комісії за умови, що вона володіє відповідними характеристиками, зазначеними у пунктах 5 та 8 частини четвертої статті 57 цього Кодексу.

5. Особа, включена до складу територіальної виборчої комісії за поданням голови виборчої комісії, яка утворює територіальні виборчі комісії, не може бути призначена на керівну посаду у територіальній виборчій комісії, крім випадків, коли до складу відповідної територіальної виборчої комісії не надійшли або надійшли у недостатній кількості подання від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 59 цього Кодексу, що не дозволяє дотримати вимоги частини другої цієї статті. Кількість осіб, включених за поданням голови відповідної виборчої комісії, не враховується при встановленні часток керівних посад відповідно до частини третьої цієї статті.

6. Методика розподілу керівних посад між суб'єктами подання кандидатур в межах часток, визначених відповідно до частини третьої цієї статті, визначається Центральною виборчою комісією.

Стаття 63. Порядок утворення дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці

1. Дільнична виборча комісія звичайної або спеціальної виборчої дільниці утворюється не пізніш як за двадцять днів до дня голосування:

- на загальнодержавних виборах - рішенням окружної виборчої комісії;

- на місцевих виборах - рішенням відповідної районної, міської (міста обласного, республіканського, в Автономній республіці Крим значення), районної в містах Києві та Севастополі територіальною виборчою комісією.

Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці утворюється рішенням Центральної виборчої комісії.

2. До складу дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці на загальнодержавних виборах, за винятком випадків, передбачених частиною десятою цієї статті, включаються (за наявності відповідного подання) представники від політичних партій, які визначаються шляхом жеребкування у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. Таке жеребкування проводиться відповідною окружною виборчою комісією не пізніше ніж на другий день після закінчення строку внесення подань.

3. До складу дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці на місцевих виборах, включається (за наявності відповідного подання) представники від місцевих організацій політичних партій, які визначаються шляхом жеребкування у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. Таке жеребкування проводиться відповідною територіальною виборчою комісією не пізніше ніж на другий день після закінчення строку внесення подань.

4. Суб'єкти подання кандидатур, зазначені у частині другій та третій цієї статті, можуть запропонувати до складу відповідної дільничної виборчої комісії не більше ніж по три кандидатури.

5. У випадку, проведення загальнодержавних та місцевих виборів одночасно, склад дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці, формується в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

6. Виборча комісія, яка уповноважена утворити дільничні виборчі комісії, перевіряє достовірність відомостей про внесені кандидатури, у тому числі з використанням персональних даних Державного реєстру виборців. З цією метою зазначена виборча комісія невідкладно після отримання подання звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо перевірки достовірності відомостей. Орган ведення Реєстру надає відповідь на запит не пізніш як на четвертий день після отримання запиту.

7. Кандидатури, внесені до складу дільничної виборчої комісії, можуть бути відхилені лише з підстав їх невідповідності вимогам до членів виборчих комісій, зазначеним у статті 70 цього Кодексу, порушення вимог до подання, визначених статтею 65 цього Кодексу, або застосування механізму жеребкування, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.

8. Технічні описки чи неточності, допущені у поданні, не є підставою для відхилення внесених кандидатур. При виявленні таких описок чи неточностей виборча комісія, яка утворює дільничну виборчу комісію, невідкладно повідомляє про це особу, яка підписала подання. Зазначені описки та неточності можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше строку, зазначеного у частині третій статті 65 цього Кодексу, а у разі отримання вказаного повідомлення в останній день цього строку - наступного дня після дня отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

9. У разі якщо у строк, встановлений частиною третьою статті 65, не надійшли подання щодо складу дільничної виборчої комісії або якщо кількість запропонованих до складу дільничної виборчої комісії осіб становить менше, ніж мінімальна кількість, встановлена частинами другою та третьою статті 64 цього Кодексу, відповідна виборча комісія, уповноважена утворювати дільничні виборчі комісії, зобов'язана утворити дільничну виборчу комісію за поданням голови цієї виборчої комісії у мінімальній кількості, встановленій частиною другою та третьою статті 64 цього Кодексу, з обов'язковим урахуванням поданих відповідно до вимог статті 65 цього Кодексу кандидатур від суб'єктів подання кандидатур, зазначених у частинах другій та третій цієї статті. Особи, подані головою комісії, повинні відповідати вимогам, зазначеним у статті 70 цього Кодексу.

10. Дільнична виборча комісія спеціальної виборчої дільниці, утвореної на судні, яке в день голосування на загальнодержавних виборах перебуває у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, утворюється окружною виборчою комісією за місцем приписки судна, полярної станції України за поданням відповідно капітана судна, керівника полярної станції України, яке може надсилатися технічними засобами зв'язку у строк, передбачений частиною першою цієї статті.

11. Рішення про утворення дільничних виборчих комісій та про їх склад публікується у відповідних регіональних та місцевих друкованих засобах масової інформації не пізніш як на п'ятий день після дня його прийняття або, у разі неможливості, оприлюднюється в інший спосіб у цей же строк.

12. Рішення про утворення дільничних виборчих комісій та про їх склад невідкладно надаються органам ведення Державного реєстру виборців за місцем знаходження дільничної виборчої комісії. Витяг із зазначеного рішення стосовно складу кожної дільничної виборчої комісії надсилається органам ведення Реєстру за виборчими адресами осіб, включених до складу відповідної дільничної виборчої комісії.

Стаття 64. Склад дільничних виборчих комісій

1. Дільнична виборча комісія формується у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії.

2. Дільнична виборча комісія утворюється у складі:

1) для малих дільниць від 10 до 14 осіб;

2) для середніх дільниць від 12 до 16 осіб;

3) для великих дільниць від 14 до 18 осіб.

3. На особливо малих виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує п'ятдесяти осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та двох - чотирьох членів комісії.

Стаття 65. Подання до складу дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці

1. Право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій загальнодержавних виборів мають суб'єкти, зазначені у частині першій статті 57 цього Кодексу. Це право реалізується у порядку, встановленому цим Кодексом для відповідного типу загальнодержавних виборів.

2. Суб'єкти подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій відповідних місцевих виборів визначаються цим Кодексом.

3. Подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій вносяться за формою, зазначеною у частині другій статті 57 цього Кодексу, не пізніш як за тридцять днів до дня голосування.

4. До подання додається його електронна копія, а також власноручно написані заяви осіб, запропонованих до складу дільничної виборчої комісії, про згоду на участь у роботі виборчої комісії від відповідного суб'єкта подання кандидатур із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, її місця проживання та адреси житла, а також підтвердженням громадянства України.

Стаття 66. Розподіл керівних посад у дільничних виборчих комісіях звичайних та спеціальних виборчих дільниць

1. Голова, заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці призначаються рішенням про утворення дільничної виборчої комісії.

2. Голова, заступник голови або секретар дільничної виборчої комісії повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур.

3. Кожен суб'єкт подання кандидатур, від якого включені кандидатури до складу дільничних виборчих комісій (крім голови відповідної виборчої комісії), має право на пропорційну частку кожного виду керівних посад у дільничних виборчих комісіях окремо малих, середніх, великих виборчих дільниць в межах територіального округу (на загальнодержавних виборах) чи адміністративно-територіальної одиниці (на місцевих виборах). Частка керівних посад кожного виду для кожного суб'єкта подання у кожній категорії виборчих дільниць в межах територіального округу чи адміністративно-територіальної одиниці визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від відповідного суб'єкта до складу виборчих комісій кожної категорії виборчих дільниць, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу дільничних виборчих комісій відповідної категорії виборчих дільниць від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 57 цього Кодексу.

4. Особа, подана до складу дільничної виборчої комісії, може брати участь у розподілі керівних посад у комісії за умови, що вона володіє відповідними характеристиками, зазначеними у пунктах 5 та 8 частини другої статті 57 цього Кодексу.

5. Особа, включена до складу дільничної виборчої комісії за поданням голови виборчої комісії, яка утворює дільничні виборчі комісії, не може бути призначена на керівну посаду у дільничній виборчій комісії, крім випадків, коли до складу відповідної дільничної виборчої комісії не надійшли або надійшли у недостатній кількості подання від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 57 цього Кодексу, що не дозволяє дотримати вимоги частини другої цієї статті. Кількість осіб, включених за поданням голови відповідної виборчої комісії, не враховується при встановленні часток керівних посад відповідно до частини третьої цієї статті.

6. Методика розподілу керівних посад між суб'єктами подання кандидатур в межах часток, визначених відповідно до частини третьої цієї статті, визначається Центральною виборчою комісією.

Стаття 67. Порядок утворення дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці

1. Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці утворюється Центральною виборчою дільницею не пізніш як за двадцять днів до дня голосування.

2. До складу дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці включаються (за наявності відповідного подання) представники суб'єктів, зазначених у частині першій статті 57 цього Кодексу, з дотриманням вимог частин третьої статті 65 цього Кодексу.

3. Центральна виборча комісія перевіряє достовірність відомостей про внесені кандидатури, у тому числі з використанням персональних даних Державного реєстру виборців.

4. Кандидатури, внесені до складу дільничної виборчої комісії, можуть бути відхилені лише з підстав їх невідповідності вимогам до членів виборчих комісій, зазначеним у статті 70 цього Кодексу, порушення вимог до подання, визначених статтею 68 цього Кодексу.

5. Технічні описки чи неточності, допущені у поданні, не є підставою для відхилення внесених кандидатур. При виявленні таких описок чи неточностей, допущених у поданні, Центральна виборча комісія невідкладно повідомляє про це особу, яка підписала подання. Зазначені описки та неточності можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше строку, зазначеного у частині першій цієї статті, а у разі отримання вказаного повідомлення в останній день цього строку - наступного дня після дня отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

6. Рішення про утворення дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць та про їх склад публікуються Центральною виборчою комісією у триденний строк від дня прийняття нею відповідного рішення в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії. Оприлюднення відомостей про місце знаходження, поштову адресу та режим роботи дільничних виборчих комісій, утворених при закордонних дипломатичних установах України за кордоном, у тому числі за межами приміщень закордонних дипломатичних установ України, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, здійснюється відповідними закордонними дипломатичними установами України з урахуванням місцевих умов країн перебування.

Стаття 68. Подання до складу дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці

1. Право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць мають суб'єкти, зазначені у частині першій статті 57 цього Кодексу, а також Міністерство закордонних справ України. Це право реалізується у порядку, встановленому цим Кодексом для кожного типу загальнодержавних виборів.

2. До складу дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці можуть входити виборці, зареєстровані у Державному реєстрі виборців за виборчою адресою на території відповідної іноземної держави.

4. Міністерство закордонних справ України включає до подання, внесеного у строки, встановлені частиною п'ятою цієї статті, працівників дипломатичних чи інших офіційних представництв України (з дотриманням вимог частини третьої статті 70 цього Кодексу) за кордоном, військовослужбовців військових частин (формувань), дислокованих за межами України, або інших громадян України, зареєстрованих у Державному реєстрі виборців за виборчою адресою на території відповідної іноземної держави, у кількості, не меншій від мінімального і не більшій від середнього кількісного складу дільничних виборчих комісій, встановленого частиною другою чи третьою статті 64 цього Кодексу.

5. Подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій вносяться за формою, зазначеною у частині другій статті 57 цього Кодексу, не пізніш як за тридцять днів до дня голосування.

6. До подання додається його електронна копія, а також власноручно написані заяви осіб, запропонованих до складу дільничної виборчої комісії, про згоду на участь у роботі виборчої комісії від відповідного суб'єкта подання кандидатур із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, її місця проживання та адреси житла, а також підтвердженням громадянства України.

Стаття 69. Розподіл керівних посад у дільничних виборчих комісіях закордонних виборчих дільниць

1. Голова, заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці призначаються рішенням Центральної виборчої комісії про утворення дільничної виборчої комісії.

2. Голова, заступник голови або секретар дільничної виборчої комісії повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур.

3. Кожен суб'єкт подання кандидатур, від якого включені кандидатури до складу дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць (крім Міністерства закордонних справ України), має право на пропорційну частку кожного виду керівних посад у дільничних виборчих комісіях окремо малих, середніх, великих виборчих дільниць в межах закордонного виборчого округу. Частка керівних посад для кожного суб'єкта подання у кожній категорії виборчих дільниць в межах закордонного округу визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від відповідного суб'єкта до складу дільничних виборчих комісій кожної категорії закордонних виборчих дільниць, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу виборчих комісій відповідної категорії закордонних виборчих дільниць від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 57 цього Кодексу.

4. Особа, включена до складу дільничної виборчої комісії за поданням Міністерства закордонних справ України, може бути призначена на керівну посаду у виборчій комісії тільки у випадку відсутності кандидатур на таку посаду від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 57 цього Кодексу. Кількість осіб, включених за поданням Міністерства закордонних справ України, не враховується при встановленні часток керівних посад відповідно до частини третьої цієї статті.

Стаття 70. Вимоги до членів виборчих комісій

1. До складу окружної виборчої комісії чи дільничної виборчої комісії звичайної або спеціальної виборчої дільниці загальнодержавних виборів можуть входити виборці, які проживають у межах території України.

До складу виборчої комісії місцевих виборів у відповідній адміністративно-територіальній одиниці чи територіальній громаді можуть входити виборці, які відповідно до статті 4 цього Кодексу мають право голосу на цих місцевих виборах.

2. Виборець одночасно може входити до складу лише однієї виборчої комісії.

3. До складу виборчої комісії не можуть входити кандидати, які зареєстровані для участі у будь-яких виборах, що проводяться на відповідній території, їх довірені особи, представники кандидатів чи партій у Центральній виборчій комісії, уповноважені особи партій (організацій партій), посадові та службові особи інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, судді та працівники правоохоронних органів, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи.

4. Не може входити до складу виборчої комісії особа, яка визнана у встановленому порядку обмежено дієздатною, або яка має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

5. Не менше восьми членів виборчої комісії Автономної Республіки Крим повинні мати освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра за спеціальностями "правознавство" або "міжнародне право" чи науковий ступінь у галузі юридичних наук або державного управління.

6. Секретар окружної, територіальної, дільничної виборчої комісії повинен володіти державною мовою в обсязі, необхідному для ведення діловодства.

7. До складу дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці, утвореної в стаціонарному лікувальному закладі або в установі кримінально-виконавчої системи, не можуть входити працівники відповідного закладу або установи.

Стаття 71. Присяга члена комісії

1. Особа, призначена до складу виборчої комісії, на першому засіданні виборчої комісії, в якому вона бере участь, в обов'язковому порядку ознайомлюється зі змістом частин п'ятої - десятої статті 72 цього Кодексу, та складає присягу такого змісту:

"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), беручи на себе повноваження члена виборчої комісії та усвідомлюючи свою високу відповідальність перед Українським народом, присягаю додержуватися Конституції та законів України, чесно і сумлінно виконувати свої обов'язки, виходячи з принципів верховенства права, законності, об'єктивності та неупередженості, забезпечувати реалізацію і захист виборчих прав громадян України".

2. Особа, яка склала присягу члена виборчої комісії, невідкладно ставить свій підпис під текстом присяги. Цей документ є невід'ємною частиною документації відповідної комісії. Члену комісії після складення ним присяги видається посвідчення за підписом голови комісії вищого рівня.

3. Відмова скласти присягу у порядку і в строки, встановлені частинами першою та другою цієї статті, або уникнення складення присяги на двох засіданнях комісії, найближчих після включення особи до її складу, означає відмову особи бути членом виборчої комісії і є підставою для внесення іншої кандидатури відповідним суб'єктом подання.

Стаття 72. Статус члена виборчої комісії

1. Голова, заступник голови, секретар і члени виборчої комісії є посадовими особами виборчої комісії. Голова виборчої комісії без доручення представляє виборчу комісію у її відносинах з виборцями, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, іншими виборчими комісіями, суб'єктами відповідного виборчого процесу, підприємствами, закладами, установами і організаціями.

2. Протягом строку своїх повноважень (для територіальних виборчих комісій місцевих виборів - протягом виборчого процесу) або частини цього строку голова, заступник голови, секретар або, у разі їх відмови, інші члени виборчої комісії (загальною кількістю не більше трьох осіб), крім виборчої комісії Автономної Республіки Крим, за рішенням цієї виборчої комісії можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії з оплатою їх праці в комісії відповідно до статті 73 цього Кодексу або здійснювати свої повноваження у виборчій комісії на платній основі на підставі цивільно-правового договору між ними і виборчою комісією. Для окружної чи дільничної комісії таке рішення затверджується виборчою комісією вищого рівня.

3. На період здійснення повноважень з оплатою їх праці в комісії особи, зазначені у частині другій цієї статті, звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи із збереженням загального та спеціального стажу.

4. Голова, заступник голови, секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим виконують свої повноваження на постійній основі і мають статус державних службовців.

5. Член виборчої комісії має право:

1) брати участь у підготовці питань, що вносяться на розгляд виборчої комісії;

2) виступати на засіданнях виборчої комісії, ставити іншим учасникам засідання запитання щодо порядку денного, вносити пропозиції з питань, віднесених до повноважень комісії;

3) за дорученням відповідної виборчої комісії перевіряти діяльність виборчих комісій нижчого рівня;

4) безперешкодно знайомитися з документами виборчої комісії, членом якої він є, та виборчих комісій нижчого рівня на відповідній території;

5) представляти виборчу комісію за її рішенням в органах державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування, підприємствах, закладах, установах та організаціях;

6) на відшкодування шкоди, заподіяної його життю, здоров'ю чи майну у зв'язку з виконанням обов'язків члена виборчої комісії, у тому числі витрат на відрядження, пов'язаних з виконанням обов'язків члена комісії, у порядку і розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

6. Член виборчої комісії не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за місцем своєї роботи, у тому числі звільнений з роботи, переведений на нижчу посаду, з підстав, пов'язаних із виконанням його обов'язків у виборчій комісії.

7. Член виборчої комісії зобов'язаний:

1) додержуватися Конституції України, цього та інших законів України з питань підготовки і проведення виборів;

2) брати участь у засіданнях виборчої комісії;

3) виконувати рішення виборчої комісії та обов'язки, покладені на нього згідно з їх розподілом у комісії.

8. Члену виборчої комісії протягом строку своїх повноважень забороняється агітувати за чи проти кандидатів, зареєстрованих для участі у відповідних виборах, та суб'єктів їх висування, а також публічно оцінювати їх передвиборну програму чи діяльність.

9. На час безпосереднього виконання обов'язків члена виборчої комісії (участь у засіданнях комісії, інших заходах на виконання цього Закону чи рішень комісії) на кожного члена виборчої комісії поширюються гарантії і компенсації, передбачені законодавством України про працю для працівників на час виконання ними державних або громадських обов'язків у робочий час. Члени виборчої комісії звільняються від виконання службових обов'язків за місцем основної роботи на час, необхідний для здійснення обов'язків члена комісії, на підставі письмового повідомлення голови, заступника голови чи секретаря відповідної виборчої комісії про скликання засідання комісії або рішення виборчої комісії про залучення члена комісії до участі в інших заходах, передбачених цим Кодексом. Такі повідомлення або рішення повинні містити зазначення дати, часу та запланованої тривалості засідання виборчої комісії чи іншого заходу.

10. Член виборчої комісії не може бути позбавлений прав, зазначених у частині п'ятій цієї статті, та не може бути усунутий від роботи у виборчій комісії, членом якої він є, у тому числі позбавлений права брати участь у засіданні відповідної комісії.

11. Член виборчої комісії має також інші права та обов'язки, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 73. Оплата праці членів виборчої комісії та осіб, які залучаються для забезпечення роботи комісії

1. Робота члена виборчої комісії, який виконує свої повноваження у виборчій комісії на платній основі відповідно до частини другої статті 72 цього Кодексу, оплачується в розмірі та у порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідного бюджету, виділених на підготовку і проведення виборів.

2. Розмір та умови оплати голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії Автономної Республіки Крим праці встановлюються Кабінетом Міністрів України. Оплата їх праці здійснюється за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим.

3. Розмір заробітної плати члена виборчої комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи, встановлюється на рівні його середньої заробітної плати за основним місцем роботи, однак не нижче від подвійного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день початку виборчого процесу. Розмір заробітної плати члена виборчої комісії, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчим від подвійного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день початку виборчого процесу.

4. Робота членів виборчих комісій (у тому числі пенсіонерів та осіб, які тимчасово не працюють) у день виборів і в дні встановлення підсумків голосування оплачується в розмірі та у порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України за поданням Центральної виборчої комісії.

5. Членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку і проведення виборів, може бути нарахована і виплачена одноразова грошова винагорода в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

6. Робота спеціалістів, експертів та технічних працівників, зазначених у частині четвертій статті 81 цього Кодексу, оплачується в розмірі та у порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення виборів. Розмір заробітної плати таких осіб не може бути нижчим від сімдесяти відсотків розміру середньої заробітної плати у промисловості, встановленого на день початку виборчого процесу.

7. Виконання робіт, пов'язаних з організацією підготовки і проведення виборів, особами, зареєстрованими як безробітні, у складі виборчих комісій чи як спеціалістів, експертів та технічних працівників, зазначених у частині четвертій статті 81 цього Кодексу, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та інших видів соціальної допомоги.

8. Оплата праці членів виборчої комісії чи осіб, зазначених у частині четвертій статті 81 цього Кодексу, які є пенсіонерами, не може бути підставою для обмеження розміру отримуваної ними пенсії.

9. Для отримання оплати, передбаченої частинами першою, третьою - п'ятою цієї статті, член виборчої комісії та особа, залучена як спеціаліст, експерт чи технічний працівник відповідно до частини четвертої статті 81 цього Кодексу, подає до відповідної окружної чи територіальної виборчої комісії копію довідки про присвоєння особі ідентифікаційного номера або заяву з засвідченням відсутності у неї ідентифікаційного номера.

Стаття 74. Строки повноважень виборчих комісій

1. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальна виборча комісія здійснює свої повноваження постійно. Зазначена комісія є повноважною, якщо призначені на посаду та склали присягу не менш як дві третини її складу, визначеного відповідно до цього Кодексу.

2. Окружні та дільничні виборчі комісії є тимчасовими органами.

3. Повноваження окружної чи дільничної виборчої комісії починаються з моменту складення присяги не менш як двома третинами її мінімального складу, визначеного відповідно частиною першою статті 56 чи частинами другою або третьою статті 63 цього Кодексу, на її першому засіданні, яке проводиться не пізніш як на третій день після дня прийняття рішення про її утворення.

3. Повноваження окружної виборчої комісії припиняються через двадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів загальнодержавних виборів у порядку, встановленому цим Кодексом. Окружна виборча комісія припиняє своє існування разом із припиненням юридичної особи в порядку та у строки, визначені статтею 86 цього Кодексу.

4. Повноваження дільничної виборчої комісії припиняються через п'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення відповідною виборчою комісією результатів виборів. Дільнична виборча комісія припиняє своє існування одночасно з припиненням своїх повноважень.

5. Повноваження усього складу виборчої комісії можуть бути достроково припинені комісією, яка її утворила, за власною ініціативою або на підставі рішення суду в разі систематичного порушення комісією Конституції України, цього Кодексу та інших законів України.

6. Повноваження усього складу окружної або дільничної виборчої комісії припиняється достроково у випадку призначення повторного голосування у порядку та в строки, встановлені цим Кодексом для відповідного типу виборів.

7. Виборча комісія не може прийняти рішення про дострокове припинення своїх повноважень.

8. Дострокове припинення повноважень усього складу виборчої комісії не є ліквідацією цієї комісії.

9. У разі дострокового припинення повноважень усього складу виборчої комісії виборча комісія, уповноважена призначати її членів, не пізніше ніж на сьомий день з дня припинення повноважень комісії, але не пізніш останнього дня перед днем голосування, затверджує новий склад виборчої комісії у порядку, встановленому цим Кодексом.

10. Рішення про затвердження нового складу виборчої комісії публікується у порядку та в строки, встановлені відповідно частиною восьмою статті 56, частиною одинадцятою статті 65 чи частиною шостою статті 68 цього Кодексу, однак не пізніше останнього дня перед днем голосування.

11. Рішення про дострокове припинення повноважень усього складу виборчої комісії та про затвердження нового складу виборчої комісії невідкладно надаються органам ведення Державного реєстру виборців за місцем знаходження відповідної виборчої комісії та за виборчими адресами відповідних осіб, включених до складу чи виключених зі складу дільничних виборчих комісій.

Стаття 75. Строки повноважень членів виборчих комісій

1. Повноваження члена виборчої комісії розпочинаються з моменту складення ним присяги в порядку, встановленому статтею 71 цього Кодексу.

2. Повноваження члена окружної, дільничної виборчої комісії припиняються одночасно з припиненням повноважень відповідної комісії або достроковим припиненням повноважень усього складу комісії, крім випадків дострокового припинення повноважень окремим членом виборчої комісії відповідно до статті 76 цього Кодексу.

3. Після припинення повноважень окружної виборчої комісії у строк, зазначений у частині третій статті 74 цього Кодексу повноваження голови чи заступника голови відповідної комісії продовжуються до припинення існування комісії в обсязі, необхідному для забезпечення державної реєстрації припинення юридичної особи окружної виборчої комісії відповідно до статті 86 цього Кодексу.

4. Строк повноважень члена виборчої комісії Автономної Республіки Крим, територіальної виборчої комісії - п'ять років.

5. Повноваження члена виборчої комісії Автономної Республіки Крим, територіальної виборчої комісії у зв'язку з закінченням строку повноважень припиняються з моменту складення присяги іншим членом відповідної комісії, призначеним замість того, чий строк повноважень закінчився.

Стаття 76. Дострокове припинення повноважень члена виборчої комісії

1. Повноваження окремого члена виборчої комісії припиняються достроково комісією, яка утворила відповідну виборчу комісію, у зв'язку з:

1) особистою заявою про складення повноважень члена комісії;

2) відмовою скласти присягу члена комісії;

3) припиненням його громадянства України;

4) реєстрацією його кандидатом на виборах, підготовку та проведення яких здійснює відповідна виборча комісія, або на будь-яких інших виборах, виборчий процес яких проходить одночасно з виборчим процесом зазначених виборів;

5) реєстрацією його представником суб'єкта виборчого процесу у Центральній виборчій комісії, уповноваженою особою партії, організації партії чи кандидата, довіреною особою кандидата на виборах, підготовку та проведення яких здійснює відповідна виборча комісія, або на будь-яких інших виборах, виборчий процес яких проходить одночасно з виборчим процесом зазначених виборів;

6) входженням його до складу іншої виборчої комісії, що здійснює підготовку та проведення тих же виборів або будь-яких інших виборів, виборчий процес яких проходить одночасно з виборчим процесом зазначених виборів;

7) відкликанням члена виборчої комісії суб'єктом подання його кандидатури;

8) порушенням присяги члена комісії, що виявилося як систематичне невиконання покладених на нього обов'язків, засвідченим не менш як двома рішеннями з цього приводу виборчої комісії, до складу якої він входить;

9) відсутності члена дільничної виборчої комісії у день голосування протягом години після часу початку голосування, встановленого цим Кодексом, чи на засіданні дільничної виборчої комісії, на якому здійснюється підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці; відсутності члена окружної виборчої комісії загальнодержавних виборів на її засіданні, на якому приймаються протоколи дільничних виборчих комісій та встановлюються підсумки голосування в межах територіального виборчого округу;

10) повторним або одноразовим грубим порушенням законодавства України про вибори, встановленим рішенням суду або рішенням виборчої комісії вищого рівня;

11) набранням щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

12) визнанням його недієздатним, частково дієздатним або безвісно відсутнім;

13) його смертю.

2. Повноваження члена окружної виборчої комісії, дільничної виборчої комісії загальнодержавних виборів також достроково припиняються у зв'язку з вибуттям на період до дня виборів включно за межі України або країни, на території якої утворена закордонна виборча дільниця, що тягне за собою неможливість виконувати обов'язки члена комісії.

3. Повноваження члена виборчої комісії Автономної Республіки Крим, територіальної виборчої комісії, дільничної виборчої комісії місцевих виборів також достроково припиняються у разі втрати особою права голосу на відповідних місцевих виборах.

4. При виникненні обставин, передбачених у пунктах 1 - 6, 10 - 12 частини другої, частині четвертій цієї статті, повноваження члена виборчої комісії припиняються з моменту їх виникнення або виявлення, а за обставин, передбачених у пунктах 7 - 9 частини першої, частині другій цієї статті, з моменту прийняття рішення про припинення його повноважень.

5. Комісія, яка достроково припинила повноваження окремого члена виборчої комісії або виявила обставини, які мають наслідком дострокове припинення його повноважень, не пізніше наступного дня повідомляє про це суб'єкта, за поданням якого до складу комісії було включено особу, повноваження якої достроково припинено або щодо якої виявлено обставини, які мають наслідком припинення її повноважень.

6. У разі дострокового припинення повноважень члена виборчої комісії відповідна виборча комісія не пізніше ніж на сьомий день з дня припинення його повноважень, але не пізніш останнього дня перед днем голосування, включає до її складу іншу особу замість члена комісії, повноваження якого припинено, у порядку, встановленому цим Кодексом.

7. Суб'єкт подання кандидатури члена комісії, повноваження якого достроково припинено, має пріоритетне право на подання кандидатури для включення до складу виборчої комісії замість вибулого. Таке подання, здійснене відповідно до вимог цього Кодексу, не може бути відхилене, за винятком випадку, зазначеного у частині десятій цієї статті.

8. У разі дострокового припинення повноважень члена виборчої комісії в останні два дні перед днем голосування та в день голосування таке рішення приймається одночасно з рішенням про включення до складу відповідної виборчої комісії іншого представника від того ж суб'єкта подання кандидатури.

9. Не може бути включеною до складу виборчої комісії особа, яка під час відповідного виборчого процесу була членом виборчої комісії, однак відмовилася складати присягу, або якщо її повноваження було припинено достроково на підставі пунктів 9 чи 10 частини другої цієї статті.

10. У разі дострокового припинення повноважень члена дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці, за відсутності подання суб'єкта подання, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, інша особа за поданням Міністерства закордонних справ України включається до складу комісії лише у випадку, якщо кількість членів дільничної виборчої комісії стала меншою від мінімальної кількості, встановленої частинами другою або третьою статті 63 цього Кодексу.

11. Рішення про дострокове припинення повноважень члена виборчої комісії та про включення до складу виборчої комісії іншої особи невідкладно надаються органам ведення Державного реєстру виборців за місцем знаходження відповідної виборчої комісії та за виборчими адресами відповідних осіб, включених до складу чи виключених зі складу дільничних виборчих комісій.

Стаття 77. Заміна голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії

1. Голова, заступник голови, секретар виборчої комісії має право звернутися до виборчої комісії, яка його призначила на керівну посаду, із заявою про відмову від виконання обов'язків відповідно голови, заступника голови, секретаря комісії та бажання працювати у складі комісії як її член.

2. У разі якщо голова, заступник голови або секретар виборчої комісії систематично не виконує покладені на нього обов'язки, виборча комісія, до складу якої входить ця особа, може звернутися до виборчої комісії, яка її утворила, з мотивованим поданням про її заміну, якщо за це проголосувало не менше двох третин членів складу комісії.

3. Заява, зазначена у частині першій цієї статті, подання, зазначене у частині другій цієї статті, підлягають обов'язковому розгляду не пізніш як на третій день після їх надходження до відповідної виборчої комісії, уповноваженої приймати відповідні рішення, однак не пізніш останнього дня перед днем голосування.

4. Рішення про увільнення члена комісії від обов'язків голови, заступника голови чи секретаря виборчої комісії приймається з одночасним призначенням на відповідну керівну посаду іншого члена цієї ж комісії. Таке рішення приймається з урахуванням вимог цього Кодексу.

5. Рішення про увільнення від обов'язків голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії не тягне за собою припинення повноважень цих осіб як членів відповідної виборчої комісії. Рішення про призначення на посаду голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії особи, яка була попередньо призначена членом цієї комісії, не вважається новим призначенням до складу комісії.

Стаття 78. Загальні повноваження окружних виборчих комісій загальнодержавних виборів

1. Окружна виборча комісія загальнодержавних виборів забезпечує підготовку та проведення відповідних загальнодержавних виборів у межах територіального виборчого округу.

2. Окружна виборча комісія:

1) здійснює в межах відповідного територіального виборчого округу контроль за додержанням і однаковим застосуванням виборчого законодавства виборцями, дільничними виборчими комісіями та їх членами, органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, закладами, установами, організаціями та їх посадовими і службовими особами, засобами масової інформації, їх власниками, посадовими особами та творчими працівниками, кандидатами та їх довіреними особами, політичними партіями, їх представниками та уповноваженими особами, офіційними спостерігачами, іншими об'єднаннями громадян;

2) утворює дільничні виборчі комісії у межах територіального виборчого округу, вносить зміни до складу цих комісій відповідно до цього Кодексу;

3) надає правову, організаційно-методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям відповідного територіального виборчого округу, організовує навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу;

4) скликає у разі необхідності за власною ініціативою засідання дільничної виборчої комісії виборчої дільниці, що входить до складу територіального виборчого округу;

5) вирішує питання використання коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення відповідних виборів, у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією;

6) контролює діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забезпечення дільничних виборчих комісій приміщеннями, транспортом, засобами зв'язку, обладнанням; у межах своєї компетенції розглядає і вирішує інші питання матеріально-технічного забезпечення проведення виборів на території відповідного територіального виборчого округу;

7) отримує від органів ведення Державного реєстру виборців і передає дільничним виборчим комісіям списки виборців на виборчих дільницях відповідного територіального округу у порядку, встановленому цим Кодексом; контролює надання списків виборців для загального ознайомлення;

8) передає дільничним виборчим комісіям виборчі бюлетені та бланки іншої документації відповідно до цього Кодексу, забезпечує контроль за обліком виборчих бюлетенів в межах територіального виборчого округу;

9) забезпечує виготовлення печаток, штампів та передає їх дільничним виборчим комісіям відповідного округу;

10) заслуховує інформацію дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань підготовки і проведення виборів;

11) реєструє офіційних спостерігачів від суб'єктів, передбачених цим Кодексом, у територіальному окрузі;

12) розглядає заяви і скарги стосовно підготовки та проведення виборів у межах територіального виборчого округу та приймає щодо них рішення в межах своїх повноважень;

13) приймає від дільничних виборчих комісій протоколи про підрахунок голосів на виборчих дільницях та іншу виборчу документацію, проводить повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці у випадках, передбачених цим Кодексом;

14) встановлює підсумки голосування в межах територіального округу, складає протокол про підсумки голосування в межах округу, передає протокол та іншу виборчу документацію, передбачену цим Кодексом, до Центральної виборчої комісії;

15) визнає голосування на окремій виборчій дільниці недійсним у випадках, передбачених цим Кодексом;

16) забезпечує передання на зберігання до відповідної державної архівної установи виборчої та іншої документації в порядку, встановленому цим Кодексом;

17) здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 79. Загальні повноваження виборчої комісії Автономної Республіки Крим, територіальної виборчої комісії

1. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальна виборча комісія забезпечує підготовку та проведення відповідних місцевих виборів у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

2. Районна, сільська, селищна, міська, районна у місті виборча комісія у випадках та у порядку, встановленому цим Кодексом, можуть здійснювати окремі повноваження стосовно місцевих виборів, що проводяться в адміністративно-територіальній одиниці вищого рівня.

3. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальна виборча комісія:

1) здійснює в межах в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці контроль за додержанням і однаковим застосуванням виборчого законодавства стосовно відповідних місцевих виборів виборцями, дільничними виборчими комісіями та їх членами, кандидатами та їх довіреними особами, політичними партіями та їх організаціями, їх представниками та уповноваженими особами, офіційними спостерігачами, іншими об'єднаннями громадян, органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, закладами, установами, організаціями та їх посадовими і службовими особами, засобами масової інформації, їх власниками, посадовими особами та творчими працівниками;

2) надає правову, організаційно-методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці стосовно відповідних місцевих виборів, організовує навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу;

3) утворює дільничні виборчі комісії у випадках та у порядку, визначених цим Кодексом;

4) скликає у разі необхідності за власною ініціативою засідання дільничної виборчої комісії з питань проведення відповідних місцевих виборів;

5) отримує і передає дільничним виборчим комісіям списки виборців на виборчих дільницях відповідного територіального округу у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом; контролює надання списків виборців для загального ознайомлення;

6) контролює діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забезпечення дільничних виборчих комісій приміщеннями, транспортом, засобами зв'язку, обладнанням; розглядає і вирішує інші питання матеріально-технічного забезпечення проведення відповідних місцевих виборів;

7) вирішує питання використання коштів Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету, виділених на проведення відповідних місцевих виборів, здійснює контроль за їх цільовим використанням;

8) реєструє кандидатів, висунутих на відповідних місцевих виборах;

9) розглядає питання щодо скасування реєстрації кандидатів у випадках, передбачених цим Кодексом;

10) інформує виборців про зареєстрованих кандидатів на відповідних місцевих виборах;

11) затверджує текст виборчого бюлетеня на відповідних місцевих виборах, забезпечує виготовлення цих виборчих бюлетенів;

12) передає дільничним виборчим комісіям виборчі бюлетені на відповідних місцевих виборах, забезпечує контроль за обліком виборчих бюлетенів на відповідних місцевих виборах;

13) забезпечує виготовлення бланків виборчої документації для відповідних місцевих виборів, у разі необхідності - печаток, штампів, та передає їх дільничним виборчим комісіям;

14) заслуховує інформацію дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням відповідних місцевих виборів;

15) здійснює контроль за використанням коштів виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу відповідних місцевих виборів;

16) здійснює контроль за дотриманням встановленого цим Кодексом порядку проведення передвиборної агітації на відповідних місцевих виборах;

17) реєструє офіційних спостерігачів на відповідних місцевих виборах у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом;

18) розглядає заяви і скарги стосовно підготовки та проведення відповідних місцевих виборів, приймає щодо них рішення;

19) встановлює результати відповідних місцевих виборів; офіційно оприлюднює результати відповідних місцевих виборів;

20) визнає відповідні місцеві вибори недійсними відповідно до вимог цього Кодексу;

21) визнає недійсним голосування на окремій виборчій дільниці у випадках, передбачених цим Кодексом;

22) організує проведення повторного голосування і повторних місцевих виборів у випадках, передбачених цим Кодексом;

23) забезпечує передання на зберігання до відповідної архівної установи виборчої та іншої документації в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією;

24) інформує Верховну Раду України та Центральну виборчу комісію про результати відповідних місцевих виборів;

25) здійснює інші повноваження відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Стаття 80. Загальні повноваження дільничної виборчої комісії

1. Дільнична виборча комісія забезпечує підготовку і проведення голосування виборців на виборчій дільниці, підраховує голоси виборців та встановлює результати голосування в межах виборчої дільниці на відповідних виборах.

2. Дільнична виборча комісія:

1) здійснює контроль за неухильним додержанням виборчого законодавства під час голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці;

2) отримує список виборців від виборчої комісії вищого рівня з відповідних виборів або у випадках, передбачених цим Кодексом, складає список виборців; надає список виборців для загального ознайомлення, а також вносить до нього зміни у випадках, передбачених цим Кодексом;

3) забезпечує можливість ознайомлення виборців з відомостями про кандидатів, зареєстрованих для участі у відповідних виборах, суб'єктами їх висування, відповідними передвиборними програмами, а також з рішеннями, прийнятими Центральною виборчою комісією, іншими виборчими комісіями вищого рівня, власними рішеннями та повідомленнями;

4) забезпечує ознайомлення виборців із порядком голосування та порядком заповнення виборчого бюлетеня на відповідних виборах;

5) забезпечує облік отриманих комісією виборчих бюлетенів;

6) забезпечує підготовку приміщення для голосування та виборчих скриньок;

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, вносить зміни до виборчого бюлетеня на відповідних виборах;

8) організовує на виборчій дільниці голосування;

9) здійснює підрахунок голосів виборців, поданих на відповідних виборах на виборчій дільниці та складає протокол про підрахунок голосів на виборчій дільниці на відповідних виборах;

10) передає протокол про підрахунок голосів на виборчій дільниці на відповідних виборах та іншу виборчу документацію до відповідної виборчої комісії вищого рівня;

11) визнає недійсним голосування на відповідних виборах на виборчій дільниці за наявності обставин, передбачених цим Кодексом;

12) розглядає заяви і скарги з питань підготовки та організації голосування і підрахунку голосів на виборчій дільниці та в межах своїх повноважень приймає щодо них рішення;

13) здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 81. Організація роботи виборчої комісії

1. Виборча комісія є колегіальним органом. Основною формою роботи виборчої комісії є засідання.

2. Проведення голосування виборців є окремою формою роботи дільничної виборчої комісії.

3. Ніхто не має права втручатися у діяльність виборчих комісій, крім випадків, передбачених законом.

4. Для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень, передбачених цим Кодексом, виборча комісія може залучати відповідних спеціалістів, експертів та технічних працівників.

5. Особливості організації роботи виборчої комісії Автономної Республіки Крим визначаються цим Кодексом.

Стаття 82. Засідання виборчої комісії

1. Засідання комісії скликається головою комісії, в разі його відсутності - заступником голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретарем комісії. Перше засідання утвореної виборчої комісії скликається не пізніш як на третій день після дня її утворення, а наступні - за необхідністю. У день голосування засідання виборчої комісії проводиться без скликання відповідно до вимог цього Кодексу.

2. Засідання виборчої комісії може бути скликане рішенням виборчої комісії вищого рівня.

3. На письмову вимогу не менш як третини складу виборчої комісії голова виборчої комісії або його заступник зобов'язаний скликати засідання комісії не пізніше наступного дня після отримання такої вимоги.

4. Засідання виборчої комісії є повноважним за умови присутності не менш як двох третин складу цієї комісії.

5. Засідання дільничної виборчої комісії, на якому проводиться підрахунок голосів і встановлення результатів голосування на виборчій дільниці, а також окружної виборчої комісії загальнодержавних виборів при встановленні підсумку голосування в межах територіального виборчого округу є повноважним за умови присутності більше половини складу цієї комісії.

6. У день голосування, зокрема, при підрахунку голосів, встановленні результатів голосування на виборчій дільниці, підсумку голосування в межах територіального виборчого округу засідання дільничної виборчої комісії або окружної виборчої комісії загальнодержавних виборів є повноважним за умови присутності більше половини складу цієї комісії.

7. Засідання виборчої комісії скликається з обов'язковим повідомленням усіх членів комісії про час, місце проведення засідання та його порядок денний. Членам виборчої комісії надаються проекти рішень комісії та необхідні документи, як правило, не пізніше останнього дня перед днем проведення засідання комісії, однак не пізніше початку засідання.

8. Засідання виборчої комісії веде голова комісії або його заступник; у разі невиконання ними цієї функції комісія визначає зі свого складу головуючого на засіданні.

Стаття 83. Розгляд питань та прийняття рішення виборчою комісією

1. На вимогу трьох членів комісії, а також за рішенням виборчої комісії вищого рівня або суду виборча комісія зобов'язана розглянути на своєму засіданні питання, що належать до її повноважень, не пізніш як наступного дня після заявлення вимоги або отримання зазначеного рішення, але не пізніше як напередодні дня голосування.

2. Окружна, територіальна виборча комісія у день голосування та протягом підсумкового засідання, на якому приймаються протоколи дільничних виборчих комісій, зобов'язана невідкладно розглянути скарги щодо порушень виборчого законодавства під час голосування, підрахунку голосів та транспортування виборчої документації, які надійшли до неї, а також питання, зазначені у частині першій цієї статті.

3. Дільнична виборча комісія у день голосування зобов'язана розглянути на своєму засіданні скарги щодо порушень виборчого законодавства, які надійшли до неї під час проведення голосування, а також питання, зазначені у частині першій цієї статті, невідкладно після закінчення голосування.

4. Рішення виборчої комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У випадку, зазначеному у частині п'ятій статті 82 цього Кодексу, рішення приймається двома третинами від присутніх членів комісії.

5. На засіданні дільничної, окружної чи територіальної виборчої комісії у день голосування, зокрема, при підрахунку голосів, встановленні результатів голосування на виборчій дільниці, підсумку голосування в межах територіального округу чи адміністративно-територіальної одиниці, у випадку, передбаченому частиною п'ятою статті 82 цього Кодексу, рішення комісії приймається не менше ніж двома третинами від числа членів комісії, присутніх на засіданні комісії.

6. Член виборчої комісії, який бере участь у її засіданні і не згоден з рішенням, прийнятим комісією, має право протягом двох днів після засідання, на якому було прийнято рішення, у письмовій формі висловити окрему думку, яка додається до відповідного протоколу засідання виборчої комісії і є його невід'ємною частиною. Окрема думка, складена членом дільничної виборчої комісії стосовно підрахунку голосів на виборчій дільниці, додається також до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. Окрема думка, складена членом окружної чи територіальної виборчої комісії стосовно прийняття виборчої документації від дільничних виборчих комісій та встановлення підсумків голосування у межах територіального виборчого округу чи адміністративно-територіальної одиниці, додається також до протоколу про підсумки голосування у межах територіального виборчого округу чи відповідно до протоколу про результати місцевих виборів.

7. Рішення комісії набирає чинності з моменту його прийняття, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

8. Рішення виборчої комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для виконання усіма суб'єктами виборчого процесу, органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, а також засобами масової інформації чи іншими суб'єктами, яким воно адресоване.

9. Рішення виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийняте з перевищенням її повноважень, може бути скасоване виборчою комісією вищого рівня або визнане протиправним та скасоване судом. У такому випадку, а також у випадку встановлення факту бездіяльності виборчої комісії або неможливості провести її засідання виборча комісія вищого рівня має право прийняти рішення по суті питання, віднесеного до повноважень комісії нижчого рівня.

Стаття 84. Право присутності на засіданні комісії та при проведенні голосування виборців на виборчій дільниці

1. Право присутності на засіданні Центральної виборчої комісії визначається Законом України "Про Центральну виборчу комісію" з урахуванням особливостей цього Кодексу.

2. На засіданнях окружної, територіальної чи дільничної виборчої комісії, у тому числі при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування, мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення відповідної комісії лише такі особи:

1) члени виборчих комісій вищого рівня;

2) працівники Секретаріату Центральної виборчої комісії - за письмовим уповноваженням Голови Центральної виборчої комісії;

3) кандидати, зареєстровані на відповідних виборах, а також їх довірені особи, уповноважені особи суб'єктів їх висування, офіційні спостерігачі від кандидатів чи суб'єктів їх висування (разом не більше двох осіб - кандидатів, довірених чи уповноважених осіб, офіційних спостерігачів - від одного кандидата чи від одного суб'єкта висування кандидатів);

4) офіційні спостерігачі від громадських організацій (разом не більше трьох осіб від різних громадських організацій);

5) офіційні спостерігачі від іноземних держав і міжнародних організацій;

6) представники засобів масової інформації (не більше однієї особи від одного друкованого засобу масової інформації, інформаційного агентства чи радіоорганізації та не більше двох осіб від однієї телеорганізації).

3. Інші особи, крім зазначених у частині другій цієї статті, можуть бути присутніми при розгляді окремих питань на засіданні виборчої комісії тільки з дозволу або на запрошення цієї комісії, про що приймається рішення на засіданні виборчої комісії.

4. Виборча комісія не має права відмовити особі, яка подала до комісії заяву або скаргу, у дозволі присутності при розгляді комісією цієї заяви чи скарги.

5. Перебування осіб, не передбачених частиною другою цієї статті, на засіданні виборчої комісії при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування, а також при встановленні підсумків голосування у межах територіального виборчого округу чи адміністративно-територіальної одиниці забороняється. Виборча комісія не може запросити таких осіб чи дозволити їм бути присутніми на зазначеному засіданні.

6. Виборча комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення права бути присутніми на засіданні осіб, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, якщо вони протиправно перешкоджають його проведенню. Щодо осіб, зазначених в частині другій цієї статті, таке рішення приймається не менш як двома третинами від складу комісії.

7. Особи, зазначені у частині другій цієї статті, мають право бути присутніми без дозволу дільничної виборчої комісії на виборчій дільниці в день виборів у приміщенні, де проводиться голосування. Перебування осіб, не передбачених частиною другою цієї статті, у приміщенні для голосування на виборчій дільниці під час проведення голосування забороняється, крім випадку, зазначеного у частині восьмій цієї статті. Виборча комісія не може запросити таких осіб у приміщення для голосування чи дозволити їм бути присутніми при проведенні голосування.

8. Працівники правоохоронних органів можуть здійснювати охорону правопорядку в день голосування та при підрахунку голосів лише поза межами приміщення для голосування. У випадку виникнення фактів порушень правопорядку голова, заступник голови чи секретар комісії може їх викликати у приміщення для голосування виключно для вчинення дій з відновлення правопорядку і на час, необхідний для таких дій.

Стаття 85. Документування діяльності виборчої комісії

1. Документування діяльності виборчої комісії здійснюється у порядку, встановленому цією статтею та порядком ведення діловодства виборчих комісій, який затверджується Центральною виборчою комісією.

2. Заяви, скарги та інші документи, що надійшли до виборчої комісії, приймаються та реєструються в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

3. На кожному засіданні виборчої комісії ведеться протокол засідання, який веде секретар комісії. За відсутності секретаря комісії чи у разі невиконання ним своїх повноважень на засіданні комісія обирає зі свого складу секретаря засідання, який виконує обов'язки секретаря комісії на відповідному засіданні та при оформленні документів засідання. Протокол засідання комісії підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії (чи секретарем засідання). Протокол засідання комісії надається для ознайомлення членам комісії не пізніше наступного засідання комісії, при цьому член комісії має право його підписати.

4. Рішення виборчої комісії з розглянутого питання оформляється постановою, яка повинна містити:

1) найменування комісії;

2) найменування постанови;

3) дату та місце прийняття і порядковий номер постанови;

4) мотивувальну частину з посиланням на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні комісії, посиланнями на відповідні положення нормативно-правових актів або постанову виборчої комісії вищого рівня чи рішення суду, якими керувалася комісія при прийнятті постанови;

5) резолютивну частину.

5. Постанова підписується головуючим на засіданні виборчої комісії. Зміст та номер постанови повинні бути відображені у протоколі відповідного засідання виборчої комісії.

6. Постанова, прийнята виборчою комісією, вивішується на стенді офіційних матеріалів комісії для загального ознайомлення не пізніше ранку наступного дня після дня її прийняття, а прийнята напередодні дня голосування, у день голосування та під час встановлення результатів голосування на виборчій дільниці чи підсумків голосування у межах територіального виборчого округу чи адміністративно-територіальної одиниці, - не пізніше ніж через годину після завершення засідання виборчої комісії. Така постанова у ці ж строки доводиться також до відома суб'єктів відповідного виборчого процесу, яких вона стосується. Копія постанови, засвідчена головою виборчої комісії (або його заступником) і секретарем виборчої комісії (чи секретарем засідання) та скріплена печаткою виборчої комісії, не пізніше ніж через дві години після її прийняття, а напередодні дня голосування та в день голосування - невідкладно видається суб'єкту виборчого процесу, якого вона стосується, на його вимогу.

7. Стенд офіційних матеріалів комісії обладнується в приміщенні комісії у місці, вільно доступному для відвідувачів.

8. З питань поточної діяльності комісія може приймати протокольні рішення, зміст яких фіксується у протоколі засідання комісії. За потреби протокольне рішення може бути засвідчене витягом з протоколу засідання.

9. Виборча комісія складає акти та протоколи. Акт комісії засвідчує певний факт або певну подію, встановлені (виявлені) і визнані комісією. Протокол комісії засвідчує виконання комісією певних дій та встановлює їх підсумки.

10. Акти і протоколи виборчої комісії складаються у випадках, передбачених цим Кодексом, за формами, затвердженими Центральною виборчою комісією, та у кількості примірників, встановленій цим Кодексом. Акт або протокол комісії підписується всіма присутніми на засіданні членами виборчої комісії, підписи яких скріплюються печаткою виборчої комісії. Перший примірник акту чи протоколу мають право підписати присутні на засіданні особи, зазначені у пунктах 1, 3 - 5 частини другої статті 84 цього Кодексу.

Стаття 86. Набуття та припинення виборчою комісією статусу юридичної особи

1. Набуття та припинення виборчою комісією статусу юридичної особи здійснюється в порядку, передбаченому законами України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

2. Окружна виборча комісія набуває статусу юридичної особи з моменту внесення запису про включення відомостей про комісію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

3. Для внесення запису про включення відомостей про окружну виборчу комісію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців голова комісії, в разі його відсутності - заступник голови, не пізніш як через шість днів з дня утворення комісії повинен особисто подати державному реєстратору за місцем розташування окружної виборчої комісії копію відповідної постанови Центральної виборчої комісії про утворення комісії та заповнену реєстраційну картку встановленого зразка.

4. Реєстраційний збір за проведення державної реєстрації окружної виборчої комісії як юридичної особи не сплачується.

5. Набуття статусу юридичної особи територіальною виборчою комісією, утвореною для проведення перших місцевих виборів у новоутвореній адміністративно-територіальній одиниці, здійснюється у порядку, визначеному частинами першою - четвертою цієї статті.

6. Статус окружної виборчої комісії як юридичної особи припиняється шляхом внесення запису про виключення комісії з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

7. Не пізніш як через п'ять днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів голова окружної виборчої комісії, в разі його відсутності - заступник голови, звертається особисто до органу реєстрації із письмовим повідомленням про дату припинення комісії.

8. На підставі повідомлення, зазначеного в частині сьомій цієї статті, у Бюлетені державної реєстрації друкується інформація про дату припинення окружної виборчої комісії, що є підставою для пред'явлення комісії претензій по боргових зобов'язаннях.

9. Плата за публікацію повідомлення у Бюлетені державної реєстрації про припинення окружної виборчої комісії не сплачується.

10. Для проведення державної реєстрації припинення окружної виборчої комісії як юридичної особи шляхом ліквідації голова комісії, в разі його відсутності - заступник голови, після закінчення процедури припинення комісії, але не раніше тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів, повинен особисто подати державному реєстратору за місцем розташування комісії заповнену реєстраційну картку встановленого зразка, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, а також акт спільної перевірки контрольно-ревізійними органами. Додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення окружної виборчої комісії як юридичної особи в результаті її ліквідації не вимагаються.

11. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи з відміткою органу реєстрації про припинення державної реєстрації голова окружної виборчої комісії, в разі його відсутності - заступник голови, передає до Центральної виборчої комісії.

РОЗДІЛ V. СПИСКИ ВИБОРЦІВ

Стаття 87. Державний реєстр виборців

Державний реєстр виборців (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені цим Кодексом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку виборців України.

Стаття 88. Основні завдання Реєстру

1. Основними завданнями Реєстру є:

1) ведення персоніфікованого обліку виборців;

2) формування списків виборців для виборів в Україні, передбачених статтею 16 цього Кодексу, а також всеукраїнського та місцевих референдумів.

2. База даних Реєстру, будь-яка її частина, копія бази даних або її частини, персональні дані виборців, що містяться у базі даних Реєстру (далі - персональні дані), можуть використовуватись лише для цілей, передбачених статтею 113 цього Кодексу.

Стаття 89. Засади ведення Реєстру

1. Основними засадами ведення Реєстру є:

1) законність і пріоритет прав людини;

2) загальний характер;

3) повнота і цілісність відомостей;

4) достовірність відомостей;

5) однократність включення виборця до Реєстру;

6) постійність;

7) публічний характер;

8) поновлювальність відомостей;

9) захищеність.

2. Законність і пріоритет прав людини при веденні Реєстру гарантують захист прав людини і громадянина, відповідність порядку ведення Реєстру вимогам Конституції та законів України, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

3. Загальний характер Реєстру забезпечує включення до Реєстру усіх виборців незалежно від їх місця проживання чи перебування з метою реалізації принципу загального виборчого права.

4. Повнота і цілісність відомостей Реєстру забезпечуються внесенням до бази даних Реєстру повного обсягу відомостей про виборця, передбачених цим Кодексом, їх коректністю, а також веденням бази даних Реєстру в єдиному форматі даних.

5. Достовірність відомостей Реєстру забезпечується наявністю у відповідного органу ведення Реєстру документального підтвердження персональних даних, що містяться в базі даних Реєстру, встановлених цим Кодексом підстав включення виборця до Реєстру чи внесення змін до персональних даних Реєстру.

6. Однократність включення виборця до Реєстру вимагає, щоб виборець міг бути включений до Реєстру лише один раз за однією виборчою адресою та відповідно віднесений до однієї виборчої дільниці.

7. Постійність Реєстру передбачає відсутність встановленого законодавством строку його функціонування незалежно від строків проведення виборів чи референдумів, а також постійне (в межах строків, встановлених цим Кодексом) зберігання персональних даних Реєстру.

8. Публічний характер Реєстру забезпечує доступність для кожного виборця відомостей Реєстру в обсязі та в порядку, встановленому цим Кодексом, а також інші передбачені цим Кодексом форми публічного контролю за дотриманням засад ведення Реєстру, встановлених частиною першою цієї статті.

9. Поновлювальність відомостей Реєстру передбачає періодичну або ініціативну актуалізацію бази даних Реєстру (внесення чи знищення записів, зміну чи уточнення персональних даних Реєстру) у строки та в порядку, що встановлені цим Кодексом.

10. Захищеність Реєстру передбачає забезпечення захисту бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, від незаконного використання персональних даних Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення шляхом застосування засобів технічного захисту інформації, відповідних організаційно-правових заходів та встановлення юридичної відповідальності за порушення захищеності Реєстру.

Стаття 90. Мова ведення Державного реєстру виборців

1. Мовою ведення Реєстру є державна (українська) мова.

2. Для транслітерації українською мовою прізвищ, імен, по-батькові та інших власних назв застосовуються правила транслітерації, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Стаття 91. Відомості Державного реєстру виборців

1. До Реєстру заносяться та у базі даних Реєстру зберігаються встановлені статтями 92 - 95 цього Кодексу відомості про виборця (персональні дані) таких видів:

1) ідентифікаційні персональні дані виборця;

2) персональні дані, які визначають місце та умови голосування виборця;

3) службові персональні дані.

2. За відсутності окремих персональних даних із переліку відомостей, зазначених у пунктах 3 частини першої, частині другій, пунктах 1 - 4 частини четвертої або пунктах 1 - 3 частини п'ятої статті 92, пунктах 2 - 4 частини першої статті 93, пунктах 1 - 12 частини п'ятої статті 94 цього Кодексу, до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність.

3. Органам ведення Реєстру забороняється збирати, вносити до Реєстру та зберігати в базі даних Реєстру відомості (персональні дані виборців), не передбачені цим Кодексом.

Стаття 92. Ідентифікаційні персональні дані виборця

1. До ідентифікаційних персональних даних, які однозначно визначають особу виборця, належать:

1) прізвище виборця;

2) власне ім'я (усі власні імена) виборця;

3) по батькові виборця;

4) дата народження виборця;

5) місце народження виборця.

2. У разі відсутності у виборця по батькові відповідно до звичаю національної меншини, до якої він належить, вноситься службова відмітка про відсутність по батькові.

3. У разі відсутності у виборця документа, який підтверджує число та місяць його народження, до Реєстру як число і місяць народження вноситься 1 січня відповідного року.

4. Місце народження виборця, народженого в межах сучасної території України, зазначається відповідно до сучасного адміністративно-територіального устрою України. Якщо відповідний населений пункт перестав існувати, зазначається його назва відповідно до документа, що посвідчує особу та громадянство виборця. При цьому до Реєстру вносяться:

1) зазначення країни народження (Україна);

2) власна назва відповідного регіону України, зазначеного у частині другій статті 133 Конституції України;

3) власна назва району (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), до якого входить населений пункт народження;

4) категорія населеного пункту народження та його власна назва.

5. Зазначення місця народження виборця, народженого за межами сучасної території України, включає такі відомості, що вносяться до Реєстру:

1) сучасна назва відповідної країни;

2) для федеративних держав - назва відповідного суб'єкта федерації;

3) категорія населеного пункту народження та його власна назва.

Стаття 93. Персональні дані, які визначають місце та умови голосування виборця

1. До персональних даних, які визначають місце та умови голосування виборця, належать:

1) виборча адреса виборця, визначена відповідно до статті 94 цього Кодексу;

2) номер територіального виборчого округу загальнодержавних виборів або зазначення закордонного виборчого округу, до якого віднесений виборець;

3) номер постійної виборчої дільниці, до якої віднесений виборець;

4) відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно (для осіб віком понад 80 років або які з інших підстав постійно нездатні самостійно пересуватися).

2. Територіальний виборчий округ загальнодержавних виборів та виборча дільниця, до яких відноситься виборець, встановлюється органом ведення Реєстру на підставі відомостей про виборчу адресу виборця.

Стаття 94. Виборча адреса виборця

1. Виборчою адресою виборця є адреса його житла або місця перебування виборця чи інша адреса, що замінює адресу житла виборця, яка є підставою для віднесення виборця до відповідної постійної виборчої дільниці.

2. Виборча адреса виборця, як правило, визначається зареєстрованим місцем проживання та адресою житла виборця відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", якщо виборець не звернувся до відповідного органу ведення Реєстру щодо іншої виборчої адреси.

3. За мотивованим зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, аніж визначену відповідно до частини другої цієї статті.

4. Виборець, який не має зареєстрованого місця проживання, визначає свою виборчу адресу за погодженням з відповідним органом ведення Реєстру та спеціалізованим закладом, який здійснює відповідно до закону облік бездомних громадян.

5. Виборча адреса виборця включає відомості, зазначені у пунктах 1 - 10, 12 (для виборців, які проживають або перебувають в Україні) або пунктах 1, 2, 11 (для виборців, які проживають або перебувають за межами України) цієї частини:

1) країна проживання (перебування);

2) регіон України, зазначений у частині другій статті 133 Конституції України, або субнаціональна адміністративно-територіальна одиниця (штат, провінція, земля тощо) іноземної країни проживання чи перебування;

3) район або місто обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення, до якого входить населений пункт;

4) населений пункт (місто, селище, село);

5) район у місті;

6) вулиця (проспект, бульвар, площа, провулок, квартал, куток тощо);

7) номер будинку;

8) номер корпусу (крило будинку, блок, секція тощо);

9) номер квартири (кімнати);

10) поштовий індекс;

11) поштова адреса виборця за правилами країни проживання (перебування);

12) інші відомості, які визначають виборчу адресу, якщо у цьому є необхідність для ідентифікації виборчої адреси;

6. Порядок та строки тимчасової зміни виборцем місця його голосування (виборчої дільниці) без зміни його виборчої адреси визначаються цим Кодексом.

Стаття 95. Службові відомості Реєстру

1. До службових персональних даних Реєстру належать:

1) дата набуття виборцем громадянства України;

2) дата припинення громадянства України (для осіб, включених до Реєстру, громадянство України яких припинено);

3) дата визнання особи недієздатною (для осіб, включених до Реєстру та визнаних судом недієздатними);

4) дата поновлення дієздатності особи (для осіб, включених до Реєстру, чия дієздатність поновлена);

5) дата смерті виборця або дата оголошення його померлим (для померлих осіб, включених до Реєстру);

6) дата скасування рішення суду про оголошення особи, включеної до Реєстру, померлою;

7) службова відмітка, зазначена у частині другій статті 91 цього Кодексу;

8) службова відмітка про вибуття виборця із зареєстрованого місця проживання (без внесення змін до його виборчої адреси);

9) посилання на документи (із зазначенням їх реквізитів), які є у розпорядженні органу ведення Реєстру та стали підставою для внесення запису або персональних даних до бази даних Реєстру, зміни (уточнення) цих персональних даних або знищення запису;

10) відомості, передбачені частиною другою цієї статті.

2. Відомості, передбачені частиною першою статті 92 та частиною першою статті 93 цього Кодексу, які зазнали зміни у порядку, встановленому цим Кодексу, зберігаються в попередній редакції як службові персональні дані Реєстру із зазначенням дати внесення зміни.

3. Дата набуття виборцем громадянства України визначається відповідно до статті 3 Закону України "Про громадянство України".

Стаття 96. Взаємодія виборця з Державним реєстром виборців

1. Кожен виборець має право:

1) подавати свої персональні дані до відповідного органу ведення Реєстру;

2) знати про своє включення (невключення) чи включення (невключення) інших осіб до Реєстру;

3) знати про використання своїх персональних даних для цілей, не передбачених частинами першою - четвертою статті 115 цього Кодексу, зокрема знати, кому і з яких підстав була надана інформація про нього;

4) одержувати на безоплатній основі у будь-який час від відповідного органу ведення Реєстру повну інформацію в доступній формі про свої персональні дані, внесені до Реєстру, у порядку, встановленому цим Кодексом;

5) звертатися у порядку, встановленому цим Кодексом, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо протиправного включення (невключення) до Реєстру себе чи інших осіб, запису про себе чи про інших осіб, виправлення недостовірних відомостей Реєстру щодо себе або інших осіб;

6) оскаржувати в порядку, встановленому законом, рішення, дії чи бездіяльність органів Реєстру;

7) захищати будь-якими не забороненими законом засобами свої права та законні інтереси у разі їх порушення при веденні Реєстру.

2. Виборець надає органу ведення Реєстру достовірну інформацію щодо своїх персональних даних, які вносяться до Реєстру, у випадках, передбачених цим Кодексом.

3. У разі виникнення можливості внесення до Реєстру двох і більше записів про одного виборця (кратне включення виборця до Реєстру) цей виборець сприяє органам Реєстру в усуненні свого кратного включення.

Стаття 97. Гарантії захисту та безпеки персональних даних виборців

1. Розпорядник Реєстру, органи ведення Реєстру у взаємодії з Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України при створенні та веденні Реєстру забезпечують захист Реєстру: захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист Реєстру від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних виборців відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Розпорядник Реєстру за погодженням із Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України здійснює комплекс заходів для забезпечення технічного захисту персональних та інших даних Реєстру в процесі їх зберігання, обробки та передання каналами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Розпорядник Реєстру для забезпечення захисту даних Реєстру встановлює обов'язковий для органів ведення Реєстру порядок доступу до бази даних Реєстру, який, зокрема, передбачає персональну відповідальність осіб, уповноважених виконувати передбачені цим Законом дії щодо ведення Реєстру, за дотримання вимог цього Кодексу.

3. За порушення захисту Реєстру, несанкціонований доступ або зловживання доступом до Реєстру, порушення цілісності Реєстру, спотворення або незаконне знищення персональних даних Реєстру, незаконне копіювання бази даних Реєстру або її частини законами встановлюється адміністративна, кримінальна та інша юридична відповідальність.

Стаття 98. Публічний характер Реєстру

1. Публічний характер Реєстру має за мету дотримання прав людини, гарантованих Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і забезпечується публічним контролем за дотриманням вимог Конституції та законів України при веденні Реєстру.

2. Забезпечення публічного характеру Реєстру може допускати загальну доступність персональних даних виборців лише в обсязі та у спосіб, що встановлені цим Кодексом та необхідні для досягнення мети, зазначеної в частині першій цієї статті.

3. Кожен виборець у порядку здійснення публічного контролю може ознайомитися з персональними даними іншого виборця, що містяться в базі даних Реєстру, в обсязі та порядку, що встановлені цим Кодексом.

4. Політичні партії здійснюють публічний контроль ведення Реєстру у випадках та в межах, встановлених цим Кодексом.

Стаття 99. Форма ведення Реєстру виборців

1. Реєстр ведеться в електронній формі як банк даних з єдиною базою даних, яка містить персональні дані усіх виборців України.

2. Для ведення Реєстру застосовуються системи кодування, погоджені з Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України. Системи класифікації, необхідні для функціонування Реєстру, розробляються розпорядником Реєстру та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. Персональні дані виборця вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх персональних даних виборця, передбачених статтями 91 - 95 цього Кодексу. Кожному виборцю відповідає один запис у Реєстрі.

4. Некоректними відомостями вважаються виявлені під час проведення контролю персональних даних у порядку, встановленому статтями 105, 106, 108, 109 цього Кодексу, або засобами візуального чи автоматизованого контролю такі відомості:

1) запис або персональні дані, які на момент їх внесення до бази даних Реєстру виявляються уже попередньо внесеними до Реєстру;

2) запис, повторно внесений до бази даних Реєстру;

3) взаємно суперечливі (помилкові) персональні дані виборця.

5. При виявленні кількох записів, що стосуються одного виборця (кратне включення виборця до Реєстру), за рішенням розпорядника Реєстру у базі даних Реєстру залишається один запис. Інші записи, що стосуються цього виборця, знищуються у порядку, встановленому цим Кодексом. Виправлення інших некоректних відомостей здійснюється у порядку, встановленому статтями 105, 106, 108, 109 цього Кодексу.

Стаття 100. Органи Державного реєстру виборців

1. До органів Державного реєстру виборців (далі - органи Реєстру) належать:

1) розпорядник Державного реєстру виборців (далі - розпорядник Реєстру);

2) органи ведення Державного реєстру виборців (далі - органи ведення Реєстру);

3) регіональні органи адміністрування Державного реєстру виборців (далі - регіональні органи адміністрування Реєстру).

2. Розпорядником Реєстру є Центральна виборча комісія. Розпорядник Реєстру:

1) забезпечує та контролює дотримання вимог цього Кодексу при створенні та веденні Реєстру;

2) забезпечує організаційне і технологічне функціонування Реєстру;

3) має доступ в режимі читання до всієї бази даних Реєстру;

4) забезпечує контроль цілісності бази даних Реєстру, повноти і коректності персональних даних Реєстру та ініціює проведення органами ведення Реєстру перевірки виявлених некоректних відомостей Реєстру;

5) надає органам ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру та встановлює порядок такого доступу відповідно до цього Кодексу;

6) здійснює ведення системних класифікаторів, необхідних для забезпечення функціонування Реєстру;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

3. Рішення розпорядника Реєстру, прийняте в межах його повноважень, є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, політичними партіями, іншими об'єднаннями громадян, підприємствами, закладами, установами, організаціями усіх форм власності.

4. Розпорядник Реєстру не уповноважений вносити записи до Реєстру, зміни до персональних даних Реєстру та знищувати записи Реєстру.

5. Органом ведення Реєстру є:

1) у районі, районі у місті Києві, місті Севастополі - відповідний структурний підрозділ апарату районної, районної у місті державної адміністрації;

2) у місті обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення без районного поділу - відповідний виконавчий орган міської ради;

3) у районі в місті обласного значення з районним поділом - відповідний виконавчий орган районної у місті ради або відповідний структурний підрозділ створеного у районі виконавчого органу міської ради.

6. Повноваження органу ведення Реєстру поширюються на територію відповідного району, міста, району в місті та сіл, селищ, міст, що входять до складу міста, району в місті.

7. Органи ведення Реєстру мають доступ до бази даних Реєстру в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та прийнятими відповідно до цього Кодексу рішеннями розпорядника Реєстру. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру у порядку, встановленому цим Кодексом.

8. Регіональним органом адміністрування Реєстру є:

1) в Автономній Республіці Крим - відповідний структурний підрозділ апарату Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;

2) в області, містах Києві, Севастополі - відповідний структурний підрозділ апарату обласної, міської державної адміністрації.

9. Повноваження регіонального органу адміністрування Реєстру поширюються відповідно на територію Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя та сіл, селищ, міст, що входять до його складу.

10. Регіональні органи адміністрування Реєстру здійснюють організаційну підтримку, забезпечують взаємодію місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ та організацій стосовно створення та ведення Реєстру, контроль виконання рішень розпорядника Реєстру. Регіональний орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних даних Реєстру.

11. Органи ведення Реєстру, а також регіональні органи адміністрування Реєстру мають власні печатку та бланк, зразки яких затверджуються розпорядником Реєстру. Зазначені органи мають адміністративно-процесуальну правосуб'єктність.

12. Функції органу ведення Реєстру та регіонального органу адміністрування Реєстру стосовно виборців, які проживають або перебувають за межами України, здійснює відповідний структурний підрозділ Міністерства закордонних справ України.

Стаття 101. Доступ органу ведення Реєстру до бази даних Реєстру

1. Орган ведення Реєстру має доступ до всіх записів Реєстру в режимі читання у порядку, встановленому розпорядником Реєстру.

2. Орган ведення Реєстру має доступ в режимі записування до персональних даних Реєстру стосовно виборців, виборча адреса яких знаходиться в межах території, на яку поширюються повноваження цього органу. Орган ведення реєстру в Міністерстві закордонних справ України має доступ в режимі записування до персональних даних Реєстру стосовно виборців, які мають виборчу адресу за межами території України.

3. Внесення до бази даних Реєстру нових записів, внесення змін до персональних даних Реєстру, знищення записів бази даних Реєстру з підстав та у порядку, встановлених цим Кодексом та прийнятими відповідно до цього Кодексу рішеннями розпорядника Реєстру, здійснюється в режимі реального часу органом ведення Реєстру. Внесення змін щодо виборчої адреси виборця здійснюється органом ведення Реєстру за попередньою виборчою адресою цього виборця в порядку, встановленому розпорядником Реєстру відповідно до цього Кодексу.

4. Доступ до бази даних Реєстру, зазначений у частинах першій - третій цієї статті, технологічно здійснюється не менш як двома уповноваженими на це працівниками органу ведення Реєстру. Програмні та інші засоби доступу надаються працівникам органу ведення Реєстру розпорядником Реєстру.

5. Орган ведення Реєстру веде облік усіх операцій щодо зміни бази даних Реєстру в порядку та за формою, що встановлені розпорядником Реєстру.

Стаття 102. Дії щодо ведення Реєстру

1. Ведення Реєстру включає організаційно-правову підготовку та виконання в режимі записування таких дій:

1) внесення запису про виборця до бази даних Реєстру;

2) внесення змін до персональних даних Реєстру;

3) знищення запису Реєстру;

4) візуальний та автоматизований контроль повноти та коректності персональних даних Реєстру.

2. Організаційно-правова підготовка і виконання дій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюються відповідним органом ведення Реєстру на підставах і в спосіб, що встановлені цим Кодексом та рішеннями розпорядника Реєстру, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Стаття 103. Підстави виконання дій щодо ведення Реєстру

1. Дії, зазначені в пунктах 1 - 3 частини першої статті 102 цього Кодексу, здійснюються уповноваженими працівниками відповідного органу ведення Реєстру на виконання письмового наказу керівника органу ведення Реєстру, виданого відповідно до рішень розпорядника Реєстру.

2. Візуальний та автоматизований контроль повноти і коректності персональних даних Реєстру здійснюється органом ведення Реєстру постійно у порядку, встановленому розпорядником Реєстру.

3. Підставою для видання наказу про внесення запису до бази даних Реєстру є подані у встановленому порядку до відповідного органу ведення Реєстру документи, які підтверджують набуття особою права голосу:

1) у зв'язку з досягненням особою віку 18 років;

2) у зв'язку з набуттям особою громадянства України;

3) у зв'язку з поновленням дієздатності особи, не включеної до Реєстру;

4) у разі виявлення не включеної до Реєстру особи, яка має право голосу.

4. Підставою для видання наказу про внесення змін до персональних даних виборця, включеного до Реєстру, є подані у встановленому порядку до відповідного органу ведення Реєстру документи, які підтверджують відповідні зміни.

5. У разі виявлення в результаті візуального чи автоматизованого контролю неповноти або некоректності відомостей про виборця, включеного до Реєстру, підставою для видання наказу про внесення відповідних змін є документи, які підтверджують ці зміни, що усувають неповноту чи некоректність відомостей.

6. Підставою для видання наказу про знищення запису Реєстру є:

1) закінчення встановлених цією статтею строків збереження записів про виборця, який помер або громадянство України якого припинено;

2) рішення розпорядника Реєстру з дорученням усунути кратне включення виборця до Реєстру;

3) виявлення у базі даних Реєстру запису про особу, яка не є виборцем (крім випадків, зазначених у частині восьмій цієї статті).

7. Підставою для видання наказу про виконання відповідних дій щодо ведення Реєстру є також електронне повідомлення, передане органу ведення Реєстру засобами автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру іншим органом ведення Реєстру, до якого надійшли відповідні документи в порядку, передбаченому статтею 104 цього Кодексу.

8. Запис, що міститься у базі даних Реєстру, щодо особи, яка померла або громадянство України якої припинено, зберігається з відповідною службовою відміткою протягом п'ятнадцяти років після настання зазначених обставин.

Стаття 104. Порядок подання документів до органу ведення Реєстру

Документи, зазначені у частинах другій та третій статті 103 цього Кодексу, можуть бути подані до відповідного органу ведення Реєстру у порядку:

1) звернення виборця за власною ініціативою;

2) періодичного поновлення персональних даних Реєстру;

3) уточнення персональних даних Реєстру;

4) публічного контролю за веденням Реєстру;

5) перевірки відомостей відповідно до частини п'ятої статті 103 цього Кодексу.

Стаття 105. Порядок звернення особи за власною ініціативою до органу ведення Реєстру щодо включення до Реєстру

1. Особа, яка набула права голосу, або особа, яка має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Реєстру, може за власною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру за місцем свого проживання на території України щодо свого включення до Реєстру.

2. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, подає до органу ведення Реєстру письмову заяву за формою, встановленою розпорядником Реєстру, із зазначенням відомостей про себе, вказаних у статті 92 та пункті 1 і пункті 4 (за наявності підстав) частини першої статті 93 цього Кодексу, та документ, що посвідчує особу і громадянство виборця - паспорт громадянина України або (якщо особа недавно набула громадянства України) тимчасове посвідчення громадянина України. Особі, яка є військовослужбовцем строкової служби, для подання такої заяви надається відпустка на строк, достатній для звернення до органу ведення Реєстру.

3. Особа, яка набула права голосу і проживає чи на час набуття права голосу перебуває за межами України, може звернутися щодо свого включення до Реєстру до закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування із заявою за формою, зазначеною в частині другій цієї статті. Разом із заявою подається документ, що посвідчує особу і громадянство виборця - паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або (якщо особа недавно набула громадянства України) тимчасове посвідчення громадянина України. Керівник закордонної дипломатичної установи України невідкладно передає заяву до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

4. Виборча адреса особи, яка звернулася із заявою щодо свого включення до Реєстру, визначається відповідно до частин другої-четвертої статті 94 цього Кодексу. Виборчою адресою військовослужбовця строкової служби вважається поштова адреса відповідної військової частини. Виборча адреса особи, яка проживає чи перебуває за межами України, визначається як поштова адреса її місця проживання чи перебування за правилами країни проживання (перебування).

5. Орган ведення Реєстру перевіряє, чи особа, яка звернулася із заявою про включення до Реєстру, не була до цього часу включеною до Реєстру, а також у разі необхідності перевіряє відомості, зазначені у заяві та необхідні для внесення запису до Реєстру, шляхом звернення до відповідних органів чи установ, зазначених у статті 109 цього Кодексу.

6. За наявності підстав, встановлених частиною другою статті 103 цього Кодексу, керівник органу ведення Реєстру видає наказ про внесення відповідного запису до Реєстру. При цьому на підставі виборчої адреси визначається номер територіального виборчого округу та номер виборчої дільниці, до яких віднесений виборець.

7. У разі включення виборця до Реєстру орган ведення Реєстру надсилає на виборчу адресу виборця повідомлення про його включення до Реєстру за формою, встановленою розпорядником Реєстру. У повідомленні зазначаються персональні дані виборця, передбачені частиною першою статті 92 та частиною першою статті 93 цього Кодексу, а також дата внесення до Реєстру. Повідомлення підписується керівником органу ведення Реєстру та засвідчується печаткою цього органу.

8. Якщо встановлено, що відповідна особа вже включена до Реєстру, їй надсилається повідомлення, зазначене у частині сьомій цієї статті, на адресу, вказану в заяві як виборча адреса особи, у якому вказується виборча адреса, за якою ця особа внесена до Реєстру.

9. Керівник органу ведення Реєстру видає наказ про відмову в задоволенні заяви особи, зазначеної в частинах першій чи третій цієї статті, з таких підстав:

1) якщо встановлено, що така особа не має права голосу;

2) якщо перевіркою, передбаченою частиною п'ятою цієї статті, виявлено невідповідність у змісті відомостей, зазначених у заяві та наданих відповідними органом, закладом, установою чи організацією.

10. Особі, якій відмовлено у включенні до Реєстру, надсилається письмове повідомлення про відмову у задоволенні заяви із зазначенням вичерпного переліку підстав відмови. Таке повідомлення надсилається на адресу, зазначену в заяві як виборча адреса особи.

Стаття 106. Порядок звернення виборця за власною ініціативою до органу ведення Реєстру щодо зміни його персональних даних

1. Кожен виборець у разі зміни його персональних даних, зазначених у частині першій статті 92 та пунктах 1 і 4 частини першої статті 93 цього Кодексу, може звернутися до органу ведення Реєстру відповідно до своєї виборчої адреси із заявою про внесення змін до його персональних даних у Реєстрі. До заяви додаються документи (належно засвідчені копії документів), які підтверджують ці зміни. Виборець, який постійно не здатний пересуватися самостійно, може письмово уповноважити на подання такої заяви іншу особу. Орган ведення Реєстру має право засвідчувати копії документів, що підтверджують зазначені зміни, для використання виключно з метою зміни персональних даних виборця у Реєстрі.

2. Виборець, який проживає чи перебуває за межами України, звертається з заявою, зазначеною у частині першій цієї статті, до відповідної закордонної дипломатичної установи України, яка невідкладно передає заяву та додані до неї документи до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

3. У разі звернення щодо зміни виборчої адреси виборець подає заяву до органу ведення Реєстру за новою виборчою адресою, до якої додаються (за наявності) документи (належно засвідчені копії документів), що підтверджують зміну виборчої адреси виборця.

4. Орган ведення Реєстру може провести перевірку зміни персональних даних виборця, зазначених у заяві, шляхом звернення до відповідних органів, закладів, установ, організацій, зазначених у статті 109 цього Кодексу. За наявності підстав, встановлених частиною четвертою статті 103 цього Кодексу, керівник органу ведення Реєстру видає наказ про внесення відповідних змін до персональних даних виборця у Реєстрі (крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті).

5. У разі звернення виборця із заявою щодо зміни виборчої адреси, пов'язаної або не пов'язаної із зміною реєстрації місця проживання відповідно до Закону "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", орган ведення Реєстру вивчає обґрунтованість заяви. За підсумками вивчення керівник органу ведення Реєстру може прийняти таке рішення:

1) видати наказ про внесення до Реєстру зміни щодо виборчої адреси виборця (якщо зміна виборчої адреси виборця відбувається у межах території, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру);

2) повідомити засобами автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи орган ведення Реєстру за попередньою виборчою адресою виборця про необхідність внесення змін до виборчої адреси цього виборця (якщо попередня виборча адреса виборця не належить до території, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру) на підставі поданої виборцем заяви та документів, що підтверджують таку зміну;

3) відмовити виборцю у внесенні зміни до його виборчої адреси.

6. У разі внесення змін до персональних даних Реєстру, а також у разі встановлення, що до Реєстру вже внесено відповідні зміни персональних даних виборця, орган ведення Реєстру, який вніс зміни, надсилає виборцю на його виборчу адресу повідомлення, передбачене частиною сьомою статті 105 цього Кодексу, із зазначенням змінених персональних даних виборця, а також дати внесення цих зміни.

7. Керівник органу ведення Реєстру відмовляє у задоволенні заяви виборця, зазначеної у частинах першій - третій цієї статті, з таких підстав:

1) якщо встановлено, що особа, яка звернулася із заявою, не включена до Реєстру або включена, однак не має права голосу;

2) якщо перевіркою, передбаченою частиною четвертою цієї статті, виявлено невідповідність у змісті відомостей, зазначених у заяві та наданих відповідними органом, закладом, установою чи організацією;

3) якщо заяву про зміну виборчої адреси визнано необґрунтованою;

4) якщо встановлено, що до Реєстру вже внесено відповідні зміни до персональних даних виборця.

8. Особі, якій відмовлено у внесенні змін до її персональних даних, надсилається письмове повідомлення про відмову в задоволенні заяви із зазначенням вичерпного переліку підстав відмови. Таке повідомлення надсилається на виборчу адресу виборця. У разі відмови у зміні виборчої адреси виборця зазначене повідомлення надсилається на виборчу адресу відповідно до даних Реєстру та на адресу, яку виборець просив визнати його виборчою адресою.

9. Якщо виборець, який звернуся із заявою, зазначеною у частинах першій чи другій цієї статті, виявився не включеним до Реєстру, орган ведення Реєстру перевіряє відомості, зазначені у заяві, надсилаючи запит до відповідних органів, закладів, установ чи організацій, зазначених у статті 109 цього Кодексу. Про проведення такої перевірки повідомляється виборець, якого стосується перевірка. Рішення щодо включення цього виборця до Реєстру приймається у порядку, встановленому частинами шостою та сьомою статті 105 цього Кодексу. Перед прийняттям рішення орган ведення Реєстру може звернутися до виборця стосовно перевірки чи уточнення відомостей щодо нього.

Стаття 107. Запит виборця до органу ведення Реєстру

1. Виборець може особисто звернутися із письмовим запитом до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою щодо змісту своїх персональних даних у Реєстрі, надаючи при цьому паспорт громадянина України або (якщо особа недавно набула громадянства України) тимчасове посвідчення громадянина України. Виборець, у персональних даних якого в Реєстрі зазначено про його постійну нездатність пересуватися самостійно, може письмово уповноважити на таке звернення іншу особу.

2. Виборець, який проживає або перебуває за межами України, може особисто подати запит, зазначений у частині першій цієї статті, до закордонної дипломатичної установи України за місцем проживання чи перебування, надаючи при цьому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або (якщо особа недавно набула громадянства України) тимчасове посвідчення громадянина України. Закордонна дипломатична установа України невідкладно передає запит до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України.

3. Орган ведення Реєстру, який отримав запит, зазначений у частинах першій або другій цієї статті, не пізніше як на третій робочий день після отримання запиту надсилає на виборчу адресу виборця повний роздрук його персональних даних, зазначених у частині першій статті 92, частині першій статті 93, частині п'ятій статті 94 цього Кодексу, що містяться у відповідному записі Реєстру. Зазначений роздрук засвідчується підписом керівника органу ведення Реєстру та скріплюється печаткою цього органу.

4. У порядку здійснення публічного контролю за діяльністю Реєстру кожен виборець може звернутися до будь-якого органу ведення Реєстру, вказавши при цьому свою виборчу адресу, з письмовим запитом щодо надання такої інформації:

1) за прізвищем будь-якого виборця та його можливою виборчою адресою - інших відомостей щодо цього виборця, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 92 та частиною першою статті 93 цього Кодексу, про всіх виборців за цією виборчою адресою із зазначенням наявного у них права голосу або про відсутність записів про виборця із зазначеним прізвищем за такою виборчою адресою;

2) за вказаною у запиті виборчою адресою - кількість виборців (без зазначення їх персональних даних), внесених до Реєстру, які мають цю виборчу адресу, або про відсутність записів у Реєстрі з такою виборчою адресою;

3) за його власною виборчою адресою - щодо персональних даних, передбачених частиною першою статті 92 цього Кодексу, усіх осіб, які внесені до Реєстру за цією виборчою адресою;

4) за назвою села, селища, міста, району у місті, іноземної країни - кількість виборців у зазначеному селі, селищі, місті, районі у місті, іноземній країні.

5. У разі невідповідності зазначених у запиті ідентифікаційних персональних даних та виборчої адреси виборця - суб'єкта звернення і відповідних даних цього виборця у Реєстрі орган ведення Реєстру надсилає на вказану у запиті виборчу адресу відмову у задоволенні запиту із зазначенням підстави відмови.

6. Якщо запит, зазначений у частині четвертій цієї статті, надісланий до органу ведення Реєстру, повноваження якого не поширюються на територію, до якої належить виборча адреса, село, селище, місто, район у місті чи іноземна країна, яких стосується запит, орган ведення Реєстру надсилає суб'єкту звернення на його виборчу адресу відмову в задоволенні запиту із зазначенням підстави цієї відмови.

7. У разі підтвердження відповідності персональних даних виборця та зазначеної ним виборчої адреси орган ведення Реєстру не пізніше шостого робочого дня після отримання такого запиту надсилає відповідь на запит із вичерпною інформацією по суті запиту. Відповідь підписується керівником органу ведення Реєстру та скріплюється печаткою органу.

Стаття 108. Порядок періодичного поновлення персональних даних Реєстру

1. Органи ведення Реєстру здійснюють щоквартальне поновлення бази даних Реєстру. Поновлення бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що подаються до органу ведення Реєстру органами, закладами, установами, організаціями, зазначеними у статті 109 цього Кодексу.

2. Передбачені статтею 109 цього Кодексу відомості, надаються до відповідного органу ведення Реєстру за три попередні календарні місяці (крім відомостей, зазначених у частині третій цієї статті):

1) до 5 березня кожного року - за грудень попереднього року, січень та лютий поточного року;

2) до 5 червня кожного року - за березень, квітень, травень поточного року;

3) до 5 вересня кожного року - за червень, липень, серпень поточного року;

4) до 5 грудня кожного року - за вересень, жовтень, листопад поточного року.

3. Відомості, передбачені пунктом 1 частини другої та пунктом 1 частини десятої статті 109 цього Кодексу, подаються до відповідного органу ведення Реєстру у строки, визначені частиною другою цієї статті, за три відповідні наступні календарні місяці.

4. Подання, передбачені статтею 109 цього Кодексу, включають відомості, передбачені частиною першою статті 92 та частиною п'ятою статті 94 цього Кодексу, про кожну відповідну особу. Подання, передбачені частинами другою - восьмою статті 109 цього Кодексу, крім того, включають адресу житла виборця, за якою зареєстровано (щодо прибулих) або було зареєстровано (щодо вибулих) його місце проживання відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання". Подання, передбачені частинами десятою та одинадцятою статті 109 цього Кодексу, включають також зазначення країни проживання (перебування) виборця та його поштову адресу за правилами країни проживання (перебування).

5. Подання, передбачені статтею 109 цього Кодексу, подаються на паперовому носії у вигляді списку, який має наскрізну нумерацію записів та наскрізну нумерацію аркушів. Достовірність відомостей подання засвідчується на кожному аркуші підписом керівника відповідного органу, закладу, командира військової частини (формування), який скріплюється печаткою. Форма списку встановлюється розпорядником Реєстру. Разом із зазначеним документом надається його електронний файл.

6. Сільський, селищний, міський голова або інша посадова особа, яка відповідно до закону здійснює його повноваження, подає до органу ведення Реєстру у строки, зазначені у частині другій цієї статті, відомості про найменування нових та перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів, кутків тощо), присвоєння номерів новим будинкам і зміну нумерації існуючих будинків у відповідному населеному пункті. Зазначені відомості засвідчуються підписом цієї посадової особи та скріплюються печаткою відповідної місцевої ради.

7. Керівник органу ведення Реєстру на підставі відомостей, передбачених статтею 109 цього Кодексу, щодо кожного виборця (особи), якого (якої) стосуються ці відомості, може прийняти рішення про:

1) внесення запису щодо виборця до бази даних Реєстру - за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 103 цього Кодексу;

2) внесення відповідних змін до персональних даних виборця - при наявності підстав, передбачених частиною третьою статті 103 цього Кодексу;

3) повідомлення органу ведення Реєстру за попередньою виборчою адресою виборця засобами автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру щодо зміни персональних даних виборців, які прибули на відповідну територію;

4) внесення службових відміток до персональних даних виборців, які вибули з відповідної території.

8. Керівник органу ведення Реєстру на підставі відомостей, передбачених частиною шостою цієї статті, приймає рішення щодо внесення змін до виборчої адреси кожного виборця (особи), якого (якої) стосуються ці відомості.

9. Якщо прийнято та набуло чинності рішення про зміни в адміністративно-територіальному устрої України, про перейменування адміністративно-територіальної одиниці, населеного пункту, найменування новоутвореного населеного пункту, керівник органу ведення Реєстру на підставі відповідного акту приймає рішення про внесення відповідних змін до місця народження або виборчої адреси кожного виборця (особи), якого (якої) стосуються ці зміни.

10. Якщо у відомостях, передбачених статтею 109 цього Кодексу, вказані особи, які набули права голосу або мають право голосу, однак не включені до Реєстру, керівник органу ведення Реєстру приймає рішення щодо внесення до Реєстру записів про цих виборців. Прийняття рішення та внесення записів проводиться у порядку, встановленому частинами п'ятою - восьмою статті 105 цього Кодексу. Перед прийняттям рішення орган ведення Реєстру може звернутися до виборця стосовно перевірки чи уточнення відомостей щодо нього.

11. Якщо зі змісту відомостей, передбачених статтею 109 цього Кодексу, випливає, що персональні дані окремого виборця, виборча адреса якого відноситься до території, на яку поширюються повноваження органу ведення Реєстру, зазнали зміни, зокрема якщо виборча адреса окремого виборця зазнала зміни у межах цієї території, керівник органу ведення Реєстру приймає рішення щодо внесення змін до персональних даних такого виборця. Прийняття рішення та внесення змін до персональних даних здійснюється у порядку, встановленому частиною четвертою статті 106 цього Кодексу. Перед прийняттям рішення орган ведення Реєстру може звернутися до виборця стосовно перевірки чи уточнення відомостей щодо нього.

12. Стосовно виборця, виборча адреса якого відповідно до відомостей, передбачених статтею 109 цього Кодексу, перебуває за межами території або який прибув на територію, на яку поширюються повноваження органу ведення Реєстру, зазначений орган повідомляє засобами автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру орган ведення Реєстру за виборчою адресою (відповідно попередньою виборчою адресою) такого виборця про необхідність внесення змін до персональних даних такого виборця на підставі даних, які підтверджують зміни, та зміст цих змін. Перед прийняттям рішення орган ведення Реєстру може звернутися до виборця стосовно перевірки чи уточнення відомостей щодо нього.

Стаття 109. Відомості, що надаються до органів ведення Реєстру

1. Відомості для періодичного поновлення персональних даних Реєстру, надаються у строки, зазначені у частині другій статті 108 цього Кодексу, керівниками органів, закладів, установ відповідно до цієї статті.

2. Керівник відповідного районного (міського, районного у місті) органу Міністерства внутрішніх справ України подає відомості про:

1) громадян України, зареєстрованих за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, яким протягом наступних трьох календарних місяців виповниться 18 років;

2) осіб, які протягом останніх трьох календарних місяців набули громадянства України та отримали тимчасове посвідчення громадянина України або паспорт громадянина України;

3) виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців змінили реєстрацію місця проживання в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

4) виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців зареєстрували своє місце проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

5) виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців зняті з реєстрації за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

6) осіб, громадянство України яких припинено протягом останніх трьох календарних місяців.

3. Керівник відповідного районного (міського, районного у місті, міськрайонного) відділу реєстрації актів цивільного стану територіального органу Міністерства юстиції України подає відомості про:

1) померлих виборців, щодо яких протягом останніх трьох календарних місяців видано свідоцтво про смерть або інший документ, передбачений законом;

2) виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців змінили прізвище, ім'я, по батькові, дату або місце народження.

4. Керівник відповідного місцевого військового комісаріату подає відомості про:

1) виборців, які проживали на відповідній території та протягом останніх трьох календарних місяців призвані на строкову військову службу;

2) виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців звільнилися в запас після закінчення строкової військової служби та повернулися до свого місця проживання в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

5. Командир військової частини (формування), дислокованої у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, подає відомості про:

1) виборців - військовослужбовців строкової служби, які протягом останніх трьох календарних місяців прибули для проходження служби у цій військовій частині (формуванні);

2) інших виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців прибули для проживання на території дислокації цієї військової частини (формування);

3) виборців (у тому числі військовослужбовців строкової служби), які протягом останніх трьох календарних місяців вибули з території дислокації цієї військової частини (формування).

6. Керівник відповідного районного (міського, районного у місті) органу опіки та піклування подає відомості про:

1) виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців були визнані судом недієздатними, внаслідок чого щодо них була встановлена опіка;

2) осіб, щодо яких судом протягом останніх трьох календарних місяців було скасовано рішення про визнання їх недієздатними, внаслідок чого щодо них була припинена опіка.

7. Керівник відповідного місцевого органу Державного департаменту України з питань виконання покарань подає відомості про:

1) виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців прибули для відбування покарання до установ, розташованих у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

2) виборців, які відбували покарання в установах, розташованих у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, і протягом останніх трьох календарних місяців вибули з цих установ.

8. Керівник відповідного районного, районного у місті, міського (у містах без районного поділу) органу охорони здоров'я, установи соціального захисту, сільський, селищний голова, міський голова (міст, де відсутні органи охорони здоров'я, установи соціального захисту) або інша посадова особа, яка відповідно до закону здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови, подає відомості про виборців, які проживають на відповідній території та мають вік понад 80 років або з інших причин постійно не здатні самостійно пересуватися.

9. Керівник розташованого в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці спеціалізованого закладу, який відповідно до закону здійснює облік бездомних громадян, подає відомості про:

1) виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців зареєстровані за юридичною адресою закладу;

2) виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців зняті з реєстрації за юридичною адресою закладу.

10. Керівник закордонної дипломатичної установи України подає до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України відомості:

1) про громадян України, які перебувають на консульському обліку і яким протягом наступних трьох календарних місяців виповниться 18 років;

2) про осіб, які протягом останніх трьох календарних місяців набули громадянства України й отримали тимчасове посвідчення громадянина України або паспорт громадянина України;

3) про осіб, громадянство України яких припинено протягом останніх трьох календарних місяців;

4) про громадян України - виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців стали на консульський облік на території відповідного консульського округу;

5) про громадян України - виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців зняті з консульського обліку на території відповідного консульського округу;

6) громадян України, які перебувають на консульському обліку та протягом останніх трьох календарних місяців змінили прізвище, ім'я, по батькові дату або місце народження;

7) померлих громадян України - виборців, щодо яких протягом останніх трьох календарних місяців на відповідній території видано свідоцтво про смерть або інший документ, виданий компетентним органом відповідної держави.

11. Міністерство оборони України та Міністерство внутрішніх справ України подають до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України відомості про:

1) виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців прибули для проходження служби у військових частинах (формуваннях) України, що дислокуються за межами України;

2) виборців, які протягом останніх трьох календарних місяців вибули з військових частин (формувань) України, що дислокуються за межами України.

Стаття 110. Уточнення персональних даних Державного реєстру виборців

1. Уточнення персональних даних Реєстру виборців здійснюється органами Реєстру з 1 вересня до 30 листопада кожного року шляхом звернення до виборців, включених до Реєстру, з пропозицією уточнити свої персональні дані. Уточнення персональних даних Реєстру проводиться одночасно з відповідним черговим поновленням персональних даних Реєстру відповідно до статті 108 цього Кодексу.

2. З 1 по 30 вересня поточного року розпорядник Реєстру забезпечує надсилання кожному виборцю, який включений до Реєстру і виборча адреса якого відноситься до території, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру, іменне повідомлення за формою, встановленою розпорядником Реєстру. Повідомлення надсилається на виборчу адресу за відомостями Реєстру.

3. В іменному повідомленні, передбаченому частиною другою цієї статті, зазначається інформація про права виборця щодо Реєстру відповідно до частини першої статті 96 цього Кодексу та пропонується перевірити свої персональні дані, усунути невідповідності та неточності в записі про себе, а також роз'яснюється порядок звернення до органу ведення Реєстру щодо усунення невідповідностей та неточностей. До іменного повідомлення додається роздрук персональних даних виборця, зазначених у частині першій статті 92, частині першій статті 93, частині п'ятій статті 94 цього Кодексу.

4. Якщо виборець до 10 жовтня поточного року або в інші строки, встановлені відповідно до частини дев'ятої цієї статті, не отримав іменне повідомлення, зазначене у частині другій цієї статті, або якщо відомості, вказані в роздруку персональних даних, зазначеному у частині третій цієї статті, містять невідповідності чи неточності, а також у разі наявності у виборця достовірної інформації щодо невідповідностей чи неточностей у персональних даних інших осіб, виборець може звернутися до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою у порядку, передбаченому статтею 106 цього Кодексу.

5. Орган ведення Реєстру вивчає звернення, отримані у процесі уточнення персональних даних Реєстру, та за підсумком вивчення при виявленні належних підстав, встановлених цим Кодексом, виконує дії з ведення Реєстру в порядку, передбаченому статтями 105, 106, 108 цього Кодексу.

6. Повідомлення про проведення уточнення персональних даних Реєстру, яке містить роз'яснення порядку проведення уточнення та порядку звернення до органу ведення Реєстру, публікується в друкованих засобах масової інформації та оприлюднюється на загальнонаціональних теле- і радіоканалах не рідше одного разу на тиждень протягом періоду, зазначеного в частині першій цієї статті або, у разі зміни строків проведення уточнення персональних даних відповідно до частини дев'ятої цієї статті, - протягом періоду уточнення, встановленого розпорядником Реєстру.

7. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування сприяють інформуванню громадян України про строки проведення уточнення персональних даних Реєстру, про права громадян щодо перевірки своїх персональних даних.

8. Міністерство закордонних справ України, закордонні дипломатичні установи України вживають відповідних заходів для інформування громадян України, які проживають чи перебувають за межами України, зокрема шляхом розміщення повідомлення, зазначеного у частині шостій цієї статті, у доступних громадянам України друкованих засобах масової інформації країни перебування із зазначенням адрес і телефонів відповідних дипломатичних установ України для подання відомостей громадянами України, які проживають чи перебувають на території відповідної держави.

9. Якщо строки, вказані у частинах першій та другій цієї статті, збігаються зі строками виборчого процесу загальнодержавних виборів, повсюдних місцевих виборів або процесу всеукраїнського референдуму, чергове уточнення персональних даних Реєстру здійснюється до початку виборчого процесу чи процесу референдуму у строки, встановлені розпорядником Реєстру, однак повинно розпочатися не пізніш як за 180 днів до дня голосування на відповідних виборах чи референдумі і тривати не менш як 90 днів.

Стаття 111. Здійснення політичними партіями публічного контролю ведення Реєстру

1. Політична партія, представлена фракцією у поточному скликанні Верховної Ради України, має право брати участь у здійсненні публічного контролю за веденням Реєстру у межах, встановлених цією статтею.

2. За письмовим зверненням партії, зазначеної у частині першій цієї статті, розпорядник Реєстру надає представнику цієї партії, уповноваженому відповідним керівним органом партії, засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Реєстру, яка включає відомості, передбачені частиною першою статті 92 та частиною першою статті 93 цього Кодексу, розділену на частини відповідно до регіональних органів адміністрування Реєстру, в порядку, встановленому розпорядником Реєстру. За письмовим зверненням партії розпорядник Реєстру може надати їй додатково одну електронну копію бази даних Реєстру, засвідчену цифровим підписом.

3. Копія бази даних Реєстру, зазначена в частині другій цієї статті, може бути надана уповноваженому представнику партії протягом місяця після завершення щорічного уточнення Реєстру, передбаченого статтею 110 цього Кодексу, а також не пізніш як за шістдесят днів до дня голосування на загальнодержавних виборах, повсюдних місцевих виборах, всеукраїнському референдумі.

4. Політична партія може використати надану їй копію бази даних Реєстру лише для здійснення в порядку публічного контролю перевірки повноти та достовірності персональних даних Реєстру із дотриманням вимог законодавства України.

5. Розпорядник Реєстру забезпечує захист електронних копій бази даних Реєстру від несанкціонованого копіювання, а також фіксацію технічними засобами порушення такого захисту. Самостійне виготовлення вторинних електронних копій бази даних Реєстру, а також розповсюдження копій бази даних Реєстру на паперових носіях забороняється.

6. Не пізніш як через місяць після отримання оновленої копії бази даних Реєстру політична партія зобов'язана повернути розпоряднику Реєстру отримані раніше копії бази даних Реєстру.

7. Політична партія, яка за підсумками виборів народних депутатів України перестала відповідати вимогам частини першої цієї статті, втрачає право отримувати надалі копії бази даних Реєстру. Така партія зобов'язана не пізніш як через три місяці після офіційного оприлюднення результатів цих виборів повернути розпоряднику Реєстру отримані раніше копії бази даних Реєстру.

8. Неповернення політичною партією розпоряднику Реєстру копій баз даних Реєстру у випадках і в строки, зазначені у частинах шостій та сьомій цієї статті, виявлення незаконно виготовлених або розповсюджених вторинних копій бази даних Реєстру чи її будь-якої частини з використанням примірника копії, який був наданий відповідній партії, є підставою для відмови у видачі копії бази даних Реєстру наступного разу, а також для розгляду питання про притягнення до відповідальності у встановленому законом порядку осіб, винних у незаконному копіюванні та розповсюдженні персональних даних Реєстру.

9. За підсумком перевірки повноти та достовірності персональних даних Реєстру партія може звернутися до органу ведення Реєстру із заявою про виявлені порушення порядку ведення Реєстру (невключення виборця до Реєстру, протиправне або кратне включення особи до Реєстру, неправильності у персональних даних окремих виборців) стосовно осіб, виборча адреса (адреса житла) котрих відноситься до території, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру. Орган ведення Реєстру здійснює перевірку обґрунтованості заяви та вживає відповідних заходів у порядку, передбаченому статтями 105 і 106 цього Кодексу.

Стаття 112. Фінансування Державного реєстру виборців

Фінансування діяльності щодо створення та ведення Реєстру здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також (в частині фінансування діяльності органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених цим Кодексом) за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів як фінансування делегованих повноважень.

Стаття 113. Цілі використання персональних даних Реєстру

1. При підготовці до виборів Президента України, народних депутатів України, виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад чи сільських, селищних, міських голів, до всеукраїнського або місцевого референдуму персональні дані Реєстру можуть використовуватися тільки для:

1) складання попередніх списків виборців на виборчих дільницях;

2) уточнення попередніх списків виборців та складання списків виборців для голосування на виборчих дільницях;

3) надання Кабінету Міністрів України, іншим органам виконавчої влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, Центральній виборчій комісії, виборчій комісії Автономної Республіки Крим, територіальним виборчим комісіям статистичної інформації щодо кількісних характеристик виборчого корпусу на відповідній території;

4) перевірки достовірності відомостей про виборців (громадян України), передбаченої частинами другою та третьою цієї статті.

2. Персональні дані Реєстру можуть бути використані відповідно до статті 114 цього Кодексу відповідними виборчими комісіями для перевірки достовірності відомостей про виборців. які поставили свої підписи у підписних листах на підтримку проведення всеукраїнського чи місцевого референдуму, висування кандидата (кандидатів) на виборах, а також відомостей, що надаються до відповідних виборчих комісій щодо кандидатів, уповноважених та довірених осіб, членів ініціативної групи референдуму, кандидатур до складу виборчих комісій.

3. За зверненням Міністерства юстиції України до розпорядника Реєстру персональні дані Реєстру можуть бути використані для перевірки достовірності відомостей про громадян України, які у порядку, встановленому Законом України "Про політичні партії в Україні", своїми підписами підтримали створення політичної партії.

4. Персональні дані Реєстру можуть бути використані для здійснення публічного контролю ведення Реєстру у порядку та в межах, встановлених цим Кодексом.

5. Персональні дані Реєстру можуть бути на підставі закону одноразово використані для первинного наповнення бази даних загальнодержавної системи обліку фізичних осіб після її створення.

6. Використання персональних даних Реєстру для інших цілей, крім зазначених у частинах першій - п'ятій цієї статті, можливе виключно за рішенням суду. Розпорядник Реєстру або орган ведення Реєстру протягом семи днів з дня надання персональних даних виборця на виконання рішення суду інформує про це відповідного виборця, надсилаючи повідомлення на його виборчу адресу.

Стаття 114. Перевірка достовірності відомостей про виборців

1. Перевірка достовірності відомостей про виборців за допомогою персональних даних Реєстру здійснюється щодо:

1) наявності запису про виборця в Реєстрі з відповідними ідентифікаційними даними;

2) відповідності виборчої адреси виборця, зазначеної в персональних даних Реєстру, та його адреси, що перевіряється.

2. Результатом перевірки відомостей про виборця є висновок щодо:

1) наявності у базі даних Реєстру запису щодо цього виборця;

2) достовірності виборчої адреси виборця.

3. Якщо хоча б одна з позицій, зазначених у пунктах 1 - 4 частини першої статті 92 цього Кодексу, у персональних даних Реєстру відрізняється від відповідних відомостей про виборця, які перевіряються, вважається, що запис про такого виборця у базі даних Реєстру відсутній.

4. Якщо при відповідності ідентифікаційних даних виборця його виборча адреса, зазначена в персональних даних Реєстру, відрізняється від його вказаної адреси, відомості про такого виборця вважаються недостовірними.

Стаття 115. Надання статистичної інформації

1. Центральна виборча комісія як розпорядник Реєстру складає і використовує статистичні відомості Реєстру стосовно кількісних характеристик виборчого корпусу України при утворенні постійних виборчих дільниць відповідно до положень цього Кодексу, вирішенні інших питань організації підготовки та проведення загальнодержавних виборів, всеукраїнського референдуму.

2. Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, інший центральний орган виконавчої влади може звернутися до розпорядника Реєстру щодо надання статистичної інформації стосовно кількісних характеристик виборчого корпусу України на підставі відомостей Реєстру. Розпорядник Реєстру надає необхідну статистичну інформацію у строк, визначений у зверненні або узгоджений з органом, який звернувся із запитом.

3. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальна виборча комісія може звернутися із запитом до відповідного органу ведення чи регіонального органу адміністрування Реєстру щодо отримання статистичної інформації, необхідної для вирішення у межах повноважень відповідної виборчої комісії питань організації та підготовки місцевих виборів, місцевого референдуму, стосовно кількісних характеристик виборчого корпусу на окремій виборчій дільниці чи в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Орган ведення чи орган адміністрування Реєстру надає виборчій комісії необхідну статистичну інформацію у строк, визначений у запиті або узгоджений з виборчою комісією, яка звернулася із запитом.

4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація, інший місцевий орган виконавчої влади, місцева рада, її виконавчий орган можуть звернутися із запитом до відповідного органу ведення чи регіонального органу адміністрування Реєстру щодо отримання статистичної інформації стосовно кількісних характеристик виборчого корпусу в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці на підставі відомостей Реєстру. Орган ведення чи орган адміністрування Реєстру надає необхідну статистичну інформацію у строк, визначений у запиті або узгоджений з органом, який звернувся із запитом.

5. Розпорядник Реєстру щорічно за підсумком уточнення персональних даних Реєстру, яке проводиться відповідно до статті 110 цього Кодексу, оприлюднює в загальнодержавних засобах масової інформації статистичні відомості Реєстру та динаміку їх змін у загальнодержавному виборчому окрузі в цілому (крім відомостей, зазначених у пунктах 4 і 5 цієї частини), в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також за кордоном, а у місцевих засобах масової інформації - ті ж відомості відповідно у межах району, міста обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення, району у місті:

1) кількість виборців, включених до Реєстру, з виборчими адресами у відповідних територіальних межах;

2) кількість виборців, які набули право голосу за останній рік, у відповідних територіальних межах;

3) кількість осіб, які втратили право голосу (померли, визнані недієздатними або громадянство України яких припинено) за останній рік, у відповідних територіальних межах;

4) кількість виборців, які вибули з виборчої адреси у відповідних територіальних межах;

5) кількість виборців, які прибули на виборчі адреси у відповідних територіальних межах.

6. Відомості, зазначені в частині п'ятій цієї статті, розміщуються на офіційному сайті розпорядника Реєстру. Зазначені відомості на офіційному сайті оновлюються щоквартально після завершення періодичного поновлення персональних даних Реєстру відповідно до статті 108 цього Кодексу.

Стаття 116. Відповідальність за порушення встановленого порядку ведення Реєстру

1. Законами України передбачається кримінальна, адміністративна та інша юридична відповідальність за зловживання доступом або за несанкціонований доступ до Реєстру, порушення передбачених цим та іншими законами правил захисту персональних даних та програмного забезпечення Реєстру, за протиправне використання та поширення персональних даних Реєстру, інші порушення вимог цього Кодексу щодо порядку ведення Реєстру.

2. Громадяни несуть відповідальність:

1) за умисне подання до органу ведення Реєстру завідомо недостовірних відомостей або відомостей з метою кратного включення виборця до Реєстру;

2) за несанкціонований доступ до Реєстру;

3) за несанкціоноване копіювання, розповсюдження та використання отриманої політичною партією копії бази даних Реєстру чи її частини для цілей, не передбачених цим Кодексом.

3. Посадові та службові особи органів Реєстру несуть відповідальність:

1) за порушення правил доступу до Реєстру, порядку використання інформації Реєстру, порядку копіювання бази даних Реєстру чи її частини;

2) за протиправне або несвоєчасне внесення до бази даних Реєстру персональних даних виборця;

3) за умисне внесення до бази даних Реєстру завідомо неправдивих відомостей про виборця;

4) за обробку даних Реєстру на підставах або у спосіб, не передбачені цим Кодексом та іншими законами, рішеннями розпорядника Реєстру, прийнятими відповідно до цього Кодексу;

5) за знищення записів Реєстру або окремих персональних даних Реєстру на підставах та у спосіб, що не передбачені цим Кодексом;

6) за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків, пов'язаних із забезпеченням повноти, цілісності, захисту та безпеки персональних даних Реєстру;

7) за умисне порушення захисту Реєстру, умисне передання відомостей, необхідних для доступу до Реєстру, іншим особам на підставах та у спосіб, що не передбачені цим Кодексом та рішеннями розпорядника Реєстру, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

4. Посадові та службові особи інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, закладів, установ, організацій несуть відповідальність за неподання, несвоєчасне подання до органів ведення Реєстру відомостей, передбачених цим Кодексом, чи подання неповних або недостовірних відомостей.

Стаття 117. Складання попередніх списків виборців органами ведення Реєстру

1. Після початку виборчого процесу загальнодержавних виборів кожен орган ведення Реєстру на території України на підставі відомостей Реєстру не пізніш як за двадцять п'ять днів до дня голосування складає та виготовляє попередні списки виборців на звичайних виборчих дільницях та на постійних спеціальних виборчих дільницях у місцях перебування виборців, зазначених у пункті 3 частини другої статті 36 цього Кодексу, у межах території, на яку поширюються повноваження цього органу. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України на підставі відомостей Реєстру у ті ж строки складає попередні списки виборців для кожної постійної закордонної виборчої дільниці.

2. У разі призначення повсюдних місцевих виборів кожен орган ведення Реєстру на території України складає та виготовляє у строки, встановлені частиною першою цієї статті, попередні списки виборців на звичайних виборчих дільницях. Для закордонних виборчих дільниць, а також для спеціальних виборчих дільниць на полярних станціях, в установах виконання покарань попередні списки виборців не складаються.

3. У разі призначення окремих місцевих виборів попередні списки виборців складаються та виготовляються у строки, встановлені частиною першою цієї статті, відповідними органами ведення Реєстру для звичайних виборчих дільниць, розташованих на території адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої проводяться відповідні місцеві вибори.

4. До попереднього списку виборців на виборчій дільниці включаються усі виборці, виборча адреса яких відноситься до цієї дільниці відповідно до відомостей Реєстру, крім тих виборців, щодо яких у службових відомостях Реєстру містяться відомості, що засвідчують відсутність виборця за цією виборчою адресою.

5. Члени окружної виборчої комісії загальнодержавних виборів включаються до списків виборців на одній із виборчих дільниць відповідного територіального виборчого округу, визначеній рішенням цієї комісії, на підставі рішення Центральної виборчої комісії, наданого відповідним органам ведення Реєстру згідно з положеннями цього Кодексу.

6. Виборець може бути включений до попереднього списку виборців тільки один раз і тільки на одній виборчій дільниці.

7. Попередній список виборців для відповідної виборчої дільниці виготовляється за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. У попередньому списку виборців не передбачається графа "Підпис виборця".

8. Попередній список виборців має наскрізну нумерацію виборців. Відомості про виборців у списку зазначаються в порядку їх виборчих адрес так, щоб відомості про виборців з однаковою виборчою адресою у списку виборців були розміщені поруч.

9. У попередньому списку виборців зазначаються:

1) прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) виборця;

2) дата народження виборця;

3) виборча адреса виборця (без зазначення поштового індексу і країни проживання);

4) відмітка про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися (за наявності).

10. Попередній список виборців для кожної дільниці виготовляється у трьох примірниках на паперовому носії та в електронному вигляді. Кожен примірник попереднього списку виборців для відповідної звичайної або постійної спеціальної виборчої дільниці на кожному його аркуші засвідчується підписом керівника органу ведення Реєстру і скріплюється печаткою цього органу. Один примірник попереднього списку виборців зберігається в органі ведення Реєстру до закінчення відповідного виборчого процесу.

Стаття 118. Повідомлення виборців про включення до попередніх списків виборців

1. Не пізніш як вісімнадцять днів до дня голосування орган ведення Реєстру надсилає кожному виборцю, включеному до попередніх списків виборців на звичайній виборчій дільниці, іменні запрошення, якими повідомляє про включення його до попереднього списку виборців на відповідній виборчій дільниці, номер виборця у попередньому списку виборців, адресу дільничної виборчої комісії, а також про час і місце голосування.

2. Виборцям, щодо яких у списку виборців є відмітки про їх постійну нездатність самостійно пересуватися відповідно до пункту 4 частини дев'ятої статті 117 цього Кодексу, одночасно повідомляється, що їм буде надана можливість проголосувати за місцем перебування, якщо вони не відмовляться у письмовій формі від цього права.

Стаття 119. Громадський контроль за складанням попередніх списків виборців

1. Для забезпечення громадського контролю за процесом складання та уточнення попередніх списків виборців та виготовлення списків виборців для голосування органами ведення Реєстру Центральна виборча комісія не пізніше як на двадцятий день з дня початку виборчого процесу загальнодержавних виборів створює центральну та регіональні (в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) контрольні групи, до складу кожної з яких входять не більше як по дві особи за поданням політичних партій, представлених фракціями у поточному скликанні Верховної Ради України. Подання кандидатур до складу контрольних груп підписується головою відповідної партії, підпис якого скріплюється печаткою партії, і вноситься до Центральної виборчої комісії не пізніш як на п'ятнадцятий день після початку виборчого процесу.

2. Члени контрольних груп, зазначених у частині першій цієї статті, мають право знайомитися із перебігом складання попередніх списків виборців органами ведення Реєстру та їх уточнення на виборчих дільницях, а також із виготовленням списків виборців для голосування органами ведення Реєстру. Органи ведення Реєстру, регіональні органи адміністрування Реєстру зобов'язані сприяти членам контрольних груп у реалізації їх прав.

Стаття 120. Передання попередніх списків виборців окружним чи територіальним виборчим комісіям

1. Керівник органу ведення Реєстру (крім органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ) не пізніш як за двадцять днів до дня голосування надає попередні списки виборців на виборчих дільницях у двох примірниках на паперових носіях та в електронному вигляді:

1) відповідній окружній виборчій комісії загальнодержавних виборів - у випадку, зазначеному у частині першій статті 117 цього Кодексу;

2) відповідній районній, міській (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) виборчій комісії - у випадках, зазначених у частинах другій та третій статті 117 цього Кодексу.

2. Окружна (територіальна) виборча комісія контролює процес складання попередніх списків виборців органами ведення Реєстру на відповідній території. Ненадання попередніх списків виборців до окружної (територіальної) виборчої комісії у строк, встановлений частиною першою цієї статті, невідкладно оскаржується виборчою комісією до адміністративного суду.

3. Передання попередніх списків виборців окружній чи територіальній виборчій комісії уповноваженим працівником органу ведення Реєстру здійснюється на засіданні відповідної комісії. Про передання зазначених списків виборців складається акт за формою і в порядку, встановлених частиною десятою статті 85 цього Кодексу. Один примірник акту зберігається в органі ведення Реєстру, інший - у виборчій комісії.

3. Суб'єкти виборчого процесу в особі уповноважених (довірених) осіб у відповідному виборчому окрузі мають право отримати у відповідній окружній чи територіальній виборчій комісії копії попередніх списків виборців по кожній постійній виборчій дільниці, зазначеній у частинах першій - третій статті 109 цього Кодексу, відповідного територіального виборчого округу чи адміністративно-територіальної одиниці в електронному вигляді із захистом від несанкціонованого копіювання, передбаченим статтею 111 цього Кодексу.

Стаття 121. Передання попередніх списків виборців дільничним виборчим комісіям

1. Окружна чи територіальна виборча комісія не пізніш як за п'ятнадцять днів до дня голосування передає на своєму засіданні кожній дільничній виборчій комісії попередній список виборців на відповідній виборчій дільниці, отриманий від органу ведення Реєстру у порядку, визначеному статтею 117 цього Кодексу, в одному примірнику. Другий примірник списку виборців зберігається в окружній чи територіальній виборчій комісії.

2. Від імені дільничної виборчої комісії попередній список виборців отримують не менше трьох членів цієї комісії, які представляють різних суб'єктів подання кандидатур, зазначених у частині першій статті 57 цього Кодексу. Одним із вказаних трьох членів комісії повинен бути голова комісії, а у разі неможливості - заступник голови або секретар комісії.

3. Про передання дільничній виборчій комісії попереднього списку виборців складається акт за формою і в порядку, встановлених частиною десятою статті 85 цього Кодексу. Перший примірник акту зберігається в окружній чи територіальній виборчій комісії, другий разом із примірником попереднього списку виборців надається дільничній виборчій комісії.

4. При проведенні загальнодержавних виборів керівник органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України не пізніш як за двадцять два дні до дня голосування передає один примірник попередніх списків виборців на постійних закордонних виборчих дільницях на паперових носіях та в електронному вигляді Центральній виборчій комісії. Не пізніше наступного дня після передання списків виборців Центральній виборчій комісії керівник зазначеного органу ведення Реєстру передає попередні списки виборців на постійних закордонних виборчих дільницях закордонним дипломатичним установам України. Зміст попередніх списків виборців може передаватися за допомогою технічних засобів зв'язку з наступним переданням цих списків на паперових носіях у встановленому порядку. Зазначені дипломатичні установи надають списки виборців в одному примірнику відповідним дільничним виборчим комісіям постійних закордонних виборчих дільниць.

5. Представник відповідного суб'єкта виборчого процесу у Центральній виборчій комісії має право отримати копію попереднього списку виборців по кожній постійній закордонній виборчій дільниці в електронному вигляді із захистом від несанкціонованого копіювання, передбаченим статтею 152 цього Кодексу.

Стаття 122. Складання попередніх списків виборців дільничними виборчими комісіями спеціальних виборчих дільниць

1. Список виборців на спеціальній виборчій дільниці, утвореній в одному з місць перебування виборців, зазначених у пунктах 1, 2, 4 - 6 (при проведенні місцевих виборів - пунктів 1 та 2) частини другої статті 36 цього Кодексу, складається відповідною дільничною виборчою комісією не пізніш як за десять днів до дня виборів за формою, зазначеною у частині шостій статті 109 цього Кодексу, на підставі відомостей, поданих керівником відповідного закладу, установи, капітаном судна.

2. Виборці, які повинні покинути відповідний заклад чи установу до дня голосування, до подання, зазначеного у частині першій цієї статті, та до списку виборців на такій дільниці не включаються.

3. При складанні попереднього списку виборців на спеціальній виборчій дільниці для місцевих виборів до списку виборців не включаються виборці, виборча адреса яких не відноситься до адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої проводяться відповідні місцеві вибори.

4. Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, подаються в одному примірнику за підписом керівника відповідного закладу, установи, капітана судна і засвідчуються відповідною печаткою. Керівник відповідного закладу, установи, капітан судна забезпечує не пізніш як за одинадцять днів до дня виборів подання вказаних відомостей дільничній виборчій комісії та їх достовірність.

5. Після складення списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, зазначеній у частині першій цієї статті, один примірник списку виборців передається до відповідної окружної (при проведенні місцевих виборів - територіальної) виборчої комісії. Зміст списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, утвореній на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України, може передаватися до окружної виборчої комісії за допомогою технічних засобів зв'язку.

6. Окружна (територіальна) виборча комісія не пізніше наступного дня після отримання примірника списку виборців, зазначеного у частині п'ятій цієї статті, передає його копії, засвідчені головою комісії та скріплені печаткою комісії, органам ведення Реєстру відповідно до виборчих адрес виборців, включених до такого списку.

Стаття 123. Складання попередніх списків виборців дільничними виборчими комісіями тимчасових закордонних виборчих дільниць

1. При проведенні загальнодержавних виборів попередній список виборців на тимчасовій закордонній дільниці складається дільничною виборчою комісією не пізніш як за дев'ять днів до дня голосування на підставі відомостей, поданих керівником відповідної закордонної дипломатичної установи України, командиром військової частини (формування). Зазначені відомості подаються не пізніш як за десять днів до дня голосування в одному примірнику за підписом керівника установи і засвідчуються відповідною печаткою. Після складення списку виборців його зміст невідкладно передається до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України технічними засобами зв'язку.

2. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України не пізніше наступного дня після отримання змісту цього списку виборців, зазначеного у частині першій цієї статті, передає органам ведення Реєстру відповідно до виборчих адрес виборців, включених до такого списку, відомості про цих виборців.

Стаття 124. Ознайомлення виборців із списком виборців на виборчій дільниці

1. Дільнична виборча комісія виборчої дільниці, зазначеної у частинах першій - третій статті 117 цього Кодексу, наступного дня після отримання попереднього списку виборців на виборчій дільниці у порядку і в строки, передбачені відповідно частинами першою та четвертою статті 121 цього Кодексу, надає цей список виборців для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

2. Дільнична виборча комісія виборчої дільниці, зазначеної у частині першій статті 121 та частині першій статті 123 цього Кодексу, наступного дня після складення попереднього списку виборців на дільниці надає один його примірник для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

3. Попередній список виборців повинен бути доступним для ознайомлення виборцями не менше 12 годин кожного дня (крім часу засідання відповідної дільничної виборчої комісії). Ознайомлення виборців із попереднім списком виборців на виборчій дільниці припиняється за три дні до дня голосування.

4. Дільнична виборча комісія організовує чергування членів комісії для забезпечення доступності попереднього списку виборців протягом часу, зазначеного у частині третій цієї статті. Розклад часу, відведеного для ознайомлення виборців із списками виборців, вивішується на стенді офіційних матеріалів комісії, зазначеному у частині сьомій статті 85 цього Кодексу.

5. Кожен виборець незалежно від його виборчої адреси має право ознайомитися із попереднім списком виборців на будь-якій виборчій дільниці у приміщенні відповідної дільничної виборчої комісії та перевірити правильність відомостей, внесених до списку виборців.

Стаття 125. Порядок оскарження неправильностей у попередніх списках виборців

1. Виборець має право оскаржити допущені при складанні попереднього списку виборців на виборчій дільниці неправильності, у тому числі невключення чи неправильне включення до списку виборців його або інших осіб, невідповідності у їх персональних даних, зокрема у виборчій адресі, а також наявність чи відсутність відміток про постійну чи тимчасову нездатність виборця самостійно пересуватися.

2. Партія (організація партії), кандидат - суб'єкт відповідного виборчого процесу має право має право оскаржити виявлені при аналізі електронних копій попередніх списків виборців неправильності, зокрема кратне включення виборців до попередніх списків виборців на різних виборчих дільницях, а також інші неправильності, зазначені у частині першій цієї статті.

3. Скарга виборця чи іншого суб'єкта виборчого процесу, зазначеного у частині другій цієї статті, з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стосовно попереднього списку виборців на виборчій дільниці, зазначеній у частинах першій - третій статті 117 цього Кодексу, адресована відповідному органу ведення Реєстру, може бути подана до відповідної дільничної чи окружної (територіальної) виборчої комісії або безпосередньо до вказаного органу ведення Реєстру. Скарга щодо кратного включення виборців до попередніх списків виборців, зазначена у частині другій цієї статті, може бути подана до Центральної виборчої комісії.

4. Скарга стосовно попереднього списку виборців на виборчій дільниці, зазначеній у частині першій статті 122 цього Кодексу, адресується та подається до відповідної дільничної або окружної (територіальної) виборчої комісії, а на виборчій дільниці, зазначеній у частині першій статті 123 цього Кодексу - до відповідної дільничної або Центральної виборчої комісії.

5. Позовна заява виборця чи іншого суб'єкта виборчого процесу, зазначеного у частині другій цієї статті, з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, подається до місцевого суду у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Стосовно списків виборців на закордонних виборчих дільницях позовна заява подається до місцевого суду за місцем знаходження Центральної виборчої комісії.

6. Скарга, зазначена у частинах першій або другій цієї статті, може бути подана не пізніш як за три дні до дня голосування. Скарга, подана відповідно до частини третьої цієї статті, яка надійшла до дільничної чи окружної виборчої комісії, невідкладно передається відповідному органу ведення Реєстру.

7. Виборча комісія (крім дільничних виборчих комісій спеціальних виборчих дільниць, зазначених у частині першій статті 122 цього Кодексу), яка самостійно або при розгляді скарг, зазначених у частині четвертій цієї статті, виявила неправильності у попередніх списках виборців, приймає рішення про звернення із цих підстав до відповідного органу ведення Реєстру щодо уточнення відомостей у попередньому списку виборців. Комісія невідкладно, однак не пізніш як за три дні до дня голосування, передає зазначене рішення разом із скаргою та доданими до неї документами до відповідного органу ведення Реєстру.

8. Якщо при розгляді скарги щодо включення виборця до списку виборців виборча комісія виявляє підстави для можливого включення цього виборця до списків виборців на одній чи кількох інших дільницях, вона невідкладно повідомляє відповідний орган ведення Реєстру про інші можливі місця включення цієї особи до списків виборців.

9. Суд, який прийняв рішення за позовом, зазначеним у частині п'ятій статті 125 цього Кодексу, не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, однак не пізніш як за три дні до дня голосування передає зазначене рішення до відповідного органу ведення Реєстру, а щодо виборчих дільниць, зазначених у статті 122 цього Кодексу, - також до відповідної дільничної виборчої комісії.

Стаття 126. Порядок уточнення списків виборців органами ведення Реєстру

1. Орган ведення Реєстру, який отримав скарги, зазначені в частині третій статті 125 цього Кодексу, повідомлення та рішення, зазначені в частинах сьомій - дев'ятій статті 125 цього Кодексу, а також рішення про утворення та зміни у складі виборчих комісій, зазначені у частині дев'ятій статті 56, частині дванадцятій статті 65, частині одинадцятій статті 74, частині одинадцятій статті 76 цього Кодексу, та додані до них документи, за необхідності невідкладно проводить перевірку цих відомостей у порядку, передбаченому статтями 105 та 106 цього Кодексу, та вносить відповідні зміни до персональних даних виборців у Реєстрі або службові відмітки, зазначені у пункті 8 частини першої статті 95 цього Кодексу. Про внесення змін до відомостей Реєстру або про відмову в разі, якщо наявність неправильностей у списках виборців не підтвердилася, орган ведення Реєстру повідомляє відповідні виборчі комісії, а також суб'єкта звернення зі скаргою.

2. Орган ведення Реєстру вносить відповідні зміни до персональних відомостей Реєстру на виконання рішень суду, зазначених у частині дев'ятій статті 125 цього Кодексу, та рішень Центральної виборчої комісії за підсумком розгляду скарг щодо кратного включення виборців до попередніх списків виборців.

3. Не пізніш як за сім днів до дня виборів до відповідного органу ведення Реєстру за формою, передбаченою частинами третьою та четвертою статті 108 цього Кодексу, керівники органів, закладів, установ, зазначених у частинах другій - одинадцятій статті 109 цього Кодексу, подають відповідні відомості, зазначені у статті 109 цього Кодексу, за період, що минув після останнього поновлення персональних даних Реєстру.

4. Орган ведення Реєстру опрацьовує подання, зазначені у частині третій цієї статті, у порядку, встановленому статтею 108 цього Кодексу.

5. Орган ведення Реєстру вносить уточнення до змісту списків виборців на виборчих дільницях, зазначених у частинах першій - третій статті 117 цього Кодексу, на підставі:

1) підсумку розгляду повідомлень, зазначених у частині восьмій статті 125 цього Кодексу, та скарг, зазначених у частині третій статті 125 цього Кодексу;

2) на виконання рішень суду та відповідної виборчої комісії, зазначених у частині четвертій статті 126 цього Кодексу;

3) розгляду відомостей органів, зазначених у частині п'ятій статті 126 цього Кодексу;

4) відомостей про включення виборців до списків виборців на спеціальних та закордонних виборчих дільницях, отриманих відповідно до частини шостої статті 122, частини другої статті 123 та частини сьомої статті 129 цього Кодексу;

5) рішень органів, уповноважених формувати склад виборчих комісій, зазначених у частині дев'ятій статті 56, частині дванадцятій статті 65, частині одинадцятій статті 74, частині одинадцятій статті 76 цього Кодексу;

6) видання виборцям відкріпних посвідчень відповідно до статті 134 цього Кодексу.

Стаття 127. Виготовлення списків виборців для голосування органами ведення Реєстру

1. Орган ведення Реєстру (крім органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України) не пізніш ніж за два дні до дня голосування за підсумком уточнення попередніх списків виборців виготовляє списки виборців для голосування на виборчих дільницях, зазначених у частинах першій - третій статті 117 цього Кодексу.

2. Виборець може бути включений до списку виборців для голосування лише один раз і лише на одній виборчій дільниці. Центральна виборча комісія, органи ведення Реєстру, інші виборчі комісії у межах своїх повноважень вживають необхідних заходів щодо недопущення кратного включення будь-якого виборця до списків виборців для голосування.

3. Виборець, включений до складу окружної чи територіальної виборчої комісії після складання попередніх списків виборців, який має виборчу адресу за межами населеного пункту, де знаходиться окружна (територіальна) виборча комісія, включається органом ведення Реєстру до списку виборців для голосування на звичайній виборчій дільниці у населеному пункті за місцем знаходження окружної (територіальної) виборчої комісії. Така особа не включається до списку виборців для голосування за своєю виборчою адресою.

4. Виборець, включений до складу дільничної виборчої комісії, включається до списку виборців для голосування на виборчій дільниці, де він є членом комісії. Така особа не включається до списку виборців для голосування за своєю виборчою адресою, якщо відповідно до цієї адреси зазначений виборець віднесений до іншої виборчої дільниці.

5. Виборець, чиї повноваження у складі окружної, територіальної чи дільничної виборчої комісії припинені достроково, однак не пізніш як за три дні до дня виборів, не включається до списку виборців для голосування на виборчій дільниці, де він був включений до списку у зв'язку із здійсненням повноважень члена виборчої комісії, і включається до списку виборців для голосування за своєю виборчою адресою.

6. Орган ведення Реєстру не включає до списку виборців для голосування виборців, щодо яких він отримав відомості про включення їх до списків виборців на спеціальних чи закордонних виборчих дільницях відповідно до частини шостої статті 122, частини другої статті 123 чи частини сьомої статті 129 цього Кодексу.

7. Виборець, який отримав відкріпне посвідчення відповідно до статті 126 цього Кодексу, не включається до списку виборців для голосування на виборчій дільниці за своєю виборчою адресою.

8. Список виборців для голосування на відповідній виборчій дільниці виготовляється у трьох примірниках за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Список виборців для голосування містить відомості, передбачені частиною дев'ятою статті 117 цього Кодексу. У списку виборців для голосування передбачається графа "Підпис виборця". Кожен примірник списку виборців для голосування на відповідній виборчій дільниці на кожному його аркуші засвідчується підписом керівника органу ведення Реєстру і скріплюється печаткою цього органу. Виборці включаються до списку виборців для голосування з дотриманням вимог, зазначених у частині шостій статті 109 цього Кодексу.

9. Список виборців для голосування на виборчій дільниці є виборчим документом. Орган ведення Реєстру несе відповідальність за повноту і точність виготовлених ним списків виборців для голосування та їх відповідність вимогам цього Кодексу.

Стаття 128. Передання списків виборців для голосування окружним (територіальним) та дільничним виборчим комісіям

1. Списки виборців для голосування на виборчих дільницях, виготовлені органом ведення Реєстру, надаються окружній (територіальній) виборчій комісії у двох примірниках в міру готовності за встановленим цією виборчою комісією графіком, однак не раніш як за три дні і не пізніш як за два дні до дня голосування. Третій примірник списку виборців для голосування зберігається у відповідному органі ведення Реєстру.

2. Окружна (територіальна) виборча комісія передає списки виборців для голосування дільничним виборчим комісіям виборчих дільниць, зазначених у частинах першій - третій статті 117 цього Кодексу, у порядку, встановленому частинами першою - третьою статті 121 цього Кодексу, одночасно з переданням їм виборчих бюлетенів відповідно до положень цього Кодексу.

3. Дільнична виборча комісія не має права вносити зміни та уточнення до списку виборців для голосування, виготовленого органом ведення Реєстру.

Стаття 129. Порядок уточнення списків виборців дільничними виборчими комісіями

1. Дільнична виборча комісія, яка самостійно складала попередній список виборців, розглядає подані до неї скарги, зазначені у частині четвертій статті 125 цього Кодексу, та приймає щодо них рішення не пізніш як за два дні до дня голосування.

2. Окружна (територіальна) виборча комісія розглядає скарги, зазначені у частині четвертій статті 125 цього Кодексу, щодо списків виборців на спеціальних виборчих дільницях, зазначених у частині першій статті 122 цього Кодексу, та приймає щодо них рішення не пізніш як за два дні до дня голосування. Таке рішення не пізніш наступного дня після дня його прийняття, але не пізніш як за два дні до дня голосування надається відповідній дільничній виборчій комісії.

3. Виборча комісія при розгляді скарг щодо списків виборців на спеціальних виборчих дільницях, зазначених у частині першій статті 122 цього Кодексу, має право звернутися до відповідного органу ведення Реєстру щодо перевірки та уточнення інформації про виборчу адресу чи інших персональних даних виборця.

4. Орган ведення Реєстру надає виборчим комісіям відповідь на звернення, зазначене у частині третій цієї статті, не пізніш як на другий день після отримання звернення виборчої комісії, але не пізніш як за два дні до дня голосування.

5. Рішення суду за позовом стосовно попереднього списку виборців на виборчій дільниці, зазначеній у частині першій статті 122 цього Кодексу, передається у строки, встановлені частиною другою цієї статті, до відповідної дільничної виборчої комісії.

6. Керівник закладу, установи, де утворена спеціальна виборча дільниця, подають відповідній дільничній виборчій комісії відомості про виборців, які вибули з закладу чи установи або прибули до закладу чи установи після строку, зазначеного у частині першій статті 122 цього Кодексу. Такі відомості подаються не пізніш як за два дні до дня голосування у трьох примірниках за підписом керівника відповідного закладу чи установи і засвідчуються відповідною печаткою.

7. Дільнична виборча комісія невідкладно після отримання передає по одному примірнику відомостей, зазначених у частині шостій цієї статті, до окружної (територіальної) виборчої комісії. Окружна (територіальна) виборча комісія невідкладно передає такі відомості до органів ведення Реєстру за виборчими адресами відповідних виборців.

8. Дільнична виборча комісія, яка самостійно складала попередній список виборців, вносить уточнення до змісту списку виборців на виборчій дільниці:

1) на підставі власних рішень, зазначених у частині першій цієї статті;

2) на виконання рішень окружної (територіальної) виборчої комісії, зазначених у частині другій цієї статті;

3) на підставі відповідей органу ведення Реєстру, зазначених у частині четвертій цієї статті;

4) на виконання рішень суду, зазначених у частині п'ятій цієї статті;

5) на підставі подань, зазначених у частині шостій цієї статті.

9. При уточненні списків виборців для місцевих виборів до списку виборців не включаються виборці, виборча адреса яких не відноситься до відповідної адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої проводяться місцеві вибори.

10. Дільнична виборча комісія, яка самостійно складала попередній список виборців, за підсумками уточнення змісту списку виборців не пізніш як за два дні до дня голосування виготовляє у двох примірниках список виборців для голосування на цій виборчій дільниці за формою, зазначеною у частині четвертій статті 127 цього Кодексу. Кожен примірник списку виборців для голосування на кожному його аркуші засвідчується підписами голови та секретаря дільничної виборчої комісії та скріплюється печаткою комісії. Другий примірник списку виборців для голосування на такій дільниці передається окружній виборчій комісії при отриманні виборчих бюлетенів відповідно до положень цього Кодексу.

11. Внесення змін та уточнень до списку виборців для голосування на виборчій дільниці після його виготовлення не допускається.

12. Виборець, який поступив до лікувального закладу в тому ж населеному пункті, де він має виборчу адресу, може звернутися до виборчої комісії звичайної виборчої дільниці, де він включений до списку виборців, щодо можливості проголосувати за місцем свого перебування в порядку та у строки, передбачені цим Кодексом. У цьому разі до списку виборців для голосування на спеціальній виборчій дільниці він не включається.

Стаття 130. Особливості уточнення списку виборців на закордонній виборчій дільниці

1. Виборець, який на день голосування перебуватиме за межами України, однак не включений до списку виборців на жодній закордонній виборчій дільниці і не отримав перед вибуттям з України відкріпного посвідчення відповідно до статті 134 цього Кодексу, не пізніш як за сім днів до дня голосування може особисто подати до дільничної виборчої комісії відповідної закордонної виборчої дільниці письмову заяву про включення до списку виборців на цій дільниці із зазначенням місця проживання, а також один із документів, передбачених у частині шостій статті 4 цього Кодексу.

2. Дільничні виборчі комісії закордонних виборчих дільниць невідкладно передають за допомогою технічних засобів зв'язку до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України власні звернення щодо виявлених неточностей у списку виборців, подані до виборчої комісії скарги щодо списку виборців, а також заяви виборців, зазначені у частині першій цієї статті.

3. Орган ведення Реєстру, який отримав звернення, скарги, зазначені в частині другій цієї статті, за необхідності невідкладно проводить перевірку відповідних відомостей у порядку, передбаченому статтями 105 та 106 цього Кодексу, та вносить відповідні зміни до персональних даних виборців у Реєстрі або службові відмітки, зазначені у пункті 8 частини першої статті 95 цього Кодексу. Про внесення змін до Реєстру або про відмову в разі, якщо наявність неправильностей у списках виборців не підтвердилася, орган ведення Реєстру повідомляє відповідні виборчі комісії, а також суб'єкта звернення зі скаргою через відповідну дипломатичну установу України.

4. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України вносить відповідні зміни до персональних відомостей Реєстру на виконання рішень суду, зазначених у частині дев'ятій статті 125 цього Кодексу, та рішень Центральної виборчої комісії за підсумком розгляду скарг щодо кратного включення виборців до попередніх списків виборців.

5. Не пізніш як за десять днів до дня виборів до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України за формою, передбаченою частинами четвертою та п'ятою статті 108 цього Кодексу, подають відомості:

1) керівники закордонних дипломатичних установ України - про громадян України, які прийняті на консульський облік та зняті з консульського обліку після останнього поновлення персональних даних Реєстру;

2) Міністерство оборони України та Міністерство внутрішніх справ України - про громадян України - виборців, які прибули для проходження служби у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, та які вибули з зазначених військових частин (формувань), після останнього поновлення персональних даних Реєстру.

6. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України опрацьовує подання, зазначені у частині п'ятій цієї статті, у порядку, встановленому статтею 108 цього Кодексу.

7. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України вносить уточнення до списків виборців на закордонних виборчих дільницях на підставі:

1) підсумку розгляду звернень та скарг, зазначених у частині другій цієї статті;

2) розгляду відомостей органів, зазначених у частині п'ятій цієї статті;

3) рішень Центральної виборчої комісії про включення до складу чи виключення зі складу відповідної дільничної виборчої комісії відповідних осіб;

4) видання виборцям відкріпних посвідчень відповідно до статті 134 цього Кодексу.

8. Виборець, включений до складу дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці, включається до списку виборців на відповідній виборчій дільниці незалежно від свого перебування на консульському обліку.

9. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України не пізніш ніж за п'ять днів до дня голосування виготовляє у трьох примірниках списки виборців для голосування на закордонних виборчих дільницях за формою, визначеною частиною восьмою статті 127 цього Кодексу.

10. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України передає списки виборців для голосування на закордонних виборчих дільницях дільничним виборчим комісіям через відповідні закордонні дипломатичні установи України. Списки виборців передаються разом із виборчими бюлетенями відповідно до положень цього Кодексу. При необхідності зміст списків виборців передається за допомогою технічних засобів зв'язку.

11. Орган ведення реєстру у Міністерстві закордонних справ України забезпечує своєчасне повідомлення відповідних органів ведення Реєстру про включення до списків виборців для голосування на закордонних виборчих дільницях виборців з виборчими адресами на території України.

12. Дільнична виборча комісія не має права вносити зміни та уточнення до списку виборців для голосування, виготовленого органом ведення Реєстру.

Стаття 131. Відкріпні посвідчення на право голосу на загальнодержавних виборах

1. Виборець, який не раніше ніж за тридцять днів до дня голосування на загальнодержавних виборах включно вибуває за межі адміністративно-територіальної одиниці, зазначеної у частині другій статті 133 Конституції України, до якої відноситься його виборча адреса, може звернутися до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою з письмовою заявою щодо видання йому відкріпного посвідчення на право голосу на відповідних виборах (далі - відкріпне посвідчення) та виключення його зі списку виборців за його виборчою адресою.

2. Виборець, який має виборчу адресу за межами України і не раніше ніж за вісімнадцять днів до дня голосування на загальнодержавних виборах повертається з-за кордону в Україну, може звернутися до відповідної дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці з письмовою заявою щодо видання йому відкріпного посвідчення та виключення його зі списку виборців за його виборчою адресою.

3. У заяві, зазначеній у частинах першій та другій цієї статті, вказуються причина, з якої виборець не може проголосувати за місцем свого проживання, та номер територіального виборчого округу або закордонний виборчий округ, в якому він має намір проголосувати у день голосування.

4. Заява, зазначена у частинах першій та другій цієї статті, може бути подане виборцем не пізніше 18 години останньої четверга перед днем голосування.

5. На місцевих виборах відкріпні посвідчення не застосовуються.

Стаття 132. Форма відкріпного посвідчення

1. Форма відкріпного посвідчення та способи захисту бланку відкріпного посвідчення встановлюються Центральною виборчою комісією не пізніш як за шістдесят днів до дня виборів.

2. На бланку відкріпного посвідчення передбачаються місця для:

1) прізвища, імені, по батькові виборця, якому видано відкріпне посвідчення;

2) номера територіального виборчого округу та назви органу ведення Реєстру або зазначення закордонного виборчого округу та номера закордонної виборчої дільниці, де воно було видане;

3) номера територіального або зазначення закордонного виборчого округу, в якому виборець має намір проголосувати;

4) прізвищ та підписів керівника органу ведення Реєстру чи двох членів дільничної виборчої комісії, які видали відкріпне посвідчення;

5) дати видачі відкріпного посвідчення;

6) відтиску печатки органу ведення Реєстру або дільничної виборчої комісії;

7) підпису виборця, який отримав відкріпне посвідчення.

3. Бланки відкріпних посвідчень мають єдину нумерацію у всьому єдиному загальнодержавному виборчому окрузі.

Стаття 133. Виготовлення та облік бланків відкріпних посвідчень

1. Відкріпні посвідчення виготовляються у кількості двох відсотків від кількості виборців, персональні дані яких внесені до Державного реєстру виборців станом на початок виборчого процесу.

2. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення бланків відкріпних посвідчень не пізніш як за сорок п'ять днів до дня голосування відповідно до встановленої нею форми і з дотриманням вимог статті 132 цього Кодексу у централізованому порядку державним поліграфічним підприємством на підставі угоди, укладеної нею з цим підприємством, без проведення тендерних (конкурсних) процедур.

3. Порядок виготовлення бланків відкріпних посвідчень, їх отримання Центральною виборчою комісією від підприємства-виготовлювача, передання органам ведення Реєстру та дільничним виборчим комісіям закордонних виборчих дільниць встановлюється Центральною виборчою комісією.

4. Підприємство-виготовлювач забезпечує суворе дотримання замовленої кількості виготовлених бланків відкріпних посвідчень, строків їх виготовлення, їх облік та передання замовнику. Технічні відходи, поліграфічний брак, а також друкарські форми знищуються в порядку та у строки, визначені угодою на виготовлення бланків відкріпних посвідчень.

5. Бланк відкріпного посвідчення є документом суворої звітності. Центральна виборча комісія, органи ведення Реєстру, дільничні виборчі комісії забезпечують збереження, суворий облік отриманих та виданих бланків відкріпних посвідчень відповідно до вимог цього Кодексу. Документація, що забезпечує збереження та облік бланків відкріпних посвідчень, передається підприємством-виготовлювачем, органами ведення Реєстру, дільничними виборчими комісіями закордонних виборчих дільниць до Центральної виборчої комісії. Центральна виборча комісія після офіційного оприлюднення результатів виборів забезпечує передання на збереження облікової документації до відповідних архівних установ.

6. Центральна виборча комісія не пізніше ніж за тридцять п'ять днів до дня голосування передає органам ведення Реєстру (крім органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України) бланки відкріпних посвідчень у кількості, що не перевищує два відсотки від кількості виборців, які відповідно до відомостей Реєстру мають виборчі адреси у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру.

7. Центральна виборча комісія не пізніш як за двадцять п'ять днів до дня голосування передає органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України бланки відкріпних посвідчень у кількості, що не перевищує одного відсотка від кількості виборців, які відповідно до відомостей Реєстру мають виборчі адреси за межами України. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України не пізніш як за дев'ятнадцять днів до дня голосування передає бланки відкріпних посвідчень дільничним виборчим комісіям закордонних виборчих дільниць.

8. Центральна виборча комісія забезпечує збереження бланків відкріпних посвідчень, не переданих органам ведення Реєстру, та їх погашення у строки та в порядку, встановленому статтею 135 цього Кодексу.

Стаття 134. Порядок видання виборцю відкріпного посвідчення

1. При поданні заяви про видання йому відкріпного посвідчення до органу ведення Реєстру виборець особисто подає один з документів, зазначених у частині четвертій статті 4 цього Кодексу, та (при намірі проголосувати у закордонному виборчому окрузі, крім держав, до яких дозволений виїзд громадян України за паспортом громадянина України) один із документів, зазначених у частині шостій статті 4 цього Кодексу. На підставі поданої заяви та вказаних документів орган ведення Реєстру видає виборцю відкріпне посвідчення.

2. При поданні заяви до дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці виборець особисто подає один із документів, зазначених у частині шостій статті 4 цього Кодексу. На підставі поданої заяви та вказаного документа два члени дільничної виборчої комісії видають виборцю відкріпне посвідчення.

3. При виданні відкріпного посвідчення керівник органу ведення Реєстру або, у випадку, зазначеному в частині другій цієї статті, два члени дільничної виборчої комісії вносять до бланку відкріпного посвідчення відомості та відмітки, зазначені у пунктах 1 - 6 частини другої статті 132 цього Кодексу. Виборець ставить свій підпис у визначеному місці на бланку відкріпного посвідчення.

4. У поданому відповідно до частини першої або другої цієї статті документі на сторінці "Особливі відмітки" або в іншому придатному для цього місці проставляється відмітка: "Видане відкріпне посвідчення N (із зазначенням номера відкріпного посвідчення)", а також зазначаються: дата, коли зроблена відмітка, номер територіального виборчого округу та назва органу ведення Реєстру чи зазначення закордонного виборчого округу та номер закордонної виборчої дільниці, де видане відкріпне посвідчення. Відмітка засвідчується відповідно підписом керівника органу ведення Реєстру або підписами двох членів дільничної виборчої комісії із зазначенням їх прізвищ та скріплюється печаткою органу ведення Реєстру чи дільничної виборчої комісії.

5. Відмітка, зазначена у частині четвертій цієї статті, проставляється з допомогою штампу, форму якого затверджує Центральна виборча комісія. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення таких штампів для кожного органу ведення Реєстру та кожної закордонної виборчої дільниці.

6. Орган ведення Реєстру чи члени дільничної виборчої комісії, які видають відкріпне посвідчення, зобов'язані самостійно встановити номер територіального виборчого округу, у якому має намір голосувати виборець, за вказаним виборцем його місцем перебування у день голосування (місто, район, область), надати виборцю довідку про адресу відповідної окружної виборчої комісії, а також повідомити виборця про строки звернення до відповідної окружної виборчої комісії для його включення до списку виборців для голосування за відкріпними посвідченнями.

7. Після видання відкріпного посвідчення органом ведення Реєстру до персональних даних виборця вноситься службова відмітка, зазначена у пункті 8 частини першої статті 95 цього Кодексу, яка засвідчує його тимчасове вибуття із своєї виборчої адреси.

8. Дільнична виборча комісія, яка видала відкріпне посвідчення, невідкладно передає відомості про виборця, який отримав відкріпне посвідчення, та номер виданого йому відкріпного посвідчення до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України. Вказаний орган ведення Реєстру вносить до персональних даних виборця службову відмітку, зазначену у пункті 8 частини першої статті 95 цього Кодексу.

Стаття 135. Звітність про використання бланків відкріпних посвідчень

1. Орган ведення Реєстру (крім органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України) не пізніш як за два дні до дня голосування встановлює кількість виборців, які отримали відкріпні посвідчення, підраховує кількість наявних невикористаних бланків відкріпних посвідчень. Невикористані бланки відкріпних посвідчень погашаються шляхом відокремлення правого нижнього кута. Погашені невикористані бланки відкріпних посвідчень запаковуються. На пакеті робиться напис "Погашені бланки відкріпних посвідчень", вказується назва органу ведення Реєстру і дата пакування, ставляться підписи керівника та не менш як трьох працівників органу ведення Реєстру та печатка органу.

2. Про використання бланків відкріпних посвідчень орган ведення Реєстру складає у двох примірниках звіт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. У звіті зазначаються:

1) кількість та номери отриманих бланків відкріпних посвідчень;

2) кількість виборців, які отримали відкріпні посвідчення;

3) номери невикористаних та погашених бланків відкріпних посвідчень;

4) кількість невикористаних та погашених бланків відкріпних посвідчень;

5) номери територіальних виборчих округів, у яких мають намір проголосувати виборці, котрі отримали відкріпні посвідчення, та кількість таких виборців по кожному територіальному виборчому округу (включно із закордонним виборчим округом).

3. Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці не пізніш як за три дні до дня голосування виконує дії, зазначені у частині першій цієї статті. Погашені невикористані бланки відкріпних посвідчень запаковуються у порядку, встановленому цим Кодексом. На пакеті робиться напис "Погашені бланки відкріпних посвідчень". Про використання бланків відкріпних посвідчень дільнична виборча комісія складає у двох примірниках акт за формою і в порядку, встановлених частиною десятою статті 85 цього Кодексу. В акті зазначаються відомості, передбачені пунктами 1 - 5 частини другої цієї статті.

4. При складанні звіту, передбаченого частиною другою цієї статті, чи акту, передбаченого частиною третьою цієї статті, орган ведення Реєстру чи дільнична виборча комісія перевіряє, чи дорівнює кількість отриманих бланків відкріпних посвідчень сумі кількості виборців, які отримали відкріпні посвідчення, та кількості погашених бланків відкріпних посвідчень. Невідповідність цих даних вказується у зазначеному звіті чи акті разом із вказанням встановленої органом ведення Реєстру чи рішенням дільничної виборчої комісії причини такого розходження та номерів відкріпних посвідчень, які не були видані виборцям та не були погашені.

5. Орган ведення Реєстру невідкладно передає звіт про використання бланків відкріпних посвідчень та пакет з погашеними бланками відкріпних посвідчень до Центральної виборчої комісії у порядку, встановленому розпорядником Реєстру.

6. Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці невідкладно передає зміст акту про використання бланків відкріпних посвідчень до Центральної виборчої комісії із використанням технічних засобів зв'язку. Пакет з погашеними бланками відкріпних посвідчень та перший примірник акту про використання бланків відкріпних посвідчень зберігаються до завершення голосування на закордонній виборчій дільниці у дільничній виборчій комісії та передаються до Центральної виборчої комісії разом з виборчою документацією.

7. Центральна виборча комісія не пізніше 18 години останньої п'ятниці перед днем голосування подає до відповідних окружних виборчих комісій інформацію про очікувану кількість виборців, які голосуватимуть у відповідному окрузі за відкріпними посвідченнями, а також оприлюднює її на своєму офіційному веб-сайті.

8. Якщо кількість виборців, які звернулись до окружної про очікувану кількість виборців, які голосуватимуть за відкріпними посвідченнями, отриману відповідно до частини сьомої цієї статті, окружна виборча комісія до початку голосування проводить додаткову перевірку правомірності включення виборців до списку на підставі відкріпних посвідчень. Результати перевірки затверджуються рішенням окружної виборчої комісії.

9. З метою проведення перевірки, зазначеної у частині восьмій цієї статті, окружна виборча комісія може звернутися із запитами про підтвердження фактів видання конкретних відкріпних посвідчень до відповідних органів ведення Реєстру. Письмові відповіді на такі запити надаються органами ведення Реєстру і надсилаються факсограмами невідкладно, а також надсилаються поштовими повідомленнями.

10. При виявленні ознак вчинення злочину при виданні або використанні відкріпних посвідчень або іншого порушення встановленого цим Кодексом порядку видання відкріпних посвідчень окружна виборча комісія вживає заходів для усунення наслідків цих порушень у межах своїх повноважень, а також письмово повідомляє правоохоронні органи.

Стаття 136. Списки виборців для голосування за відкріпними посвідченнями

1. Не пізніш як за тридцять днів до дня голосування окружна виборча комісія територіального виборчого округу, утвореного на території великого міста, визначає в межах територіального виборчого округу, одну велику або середню звичайну виборчу дільницю, а окружна виборча комісія іншого територіального виборчого округу - по одній великій або середній звичайній виборчій дільниці на території кожного міста обласного значення або районного центру кожного району, а також у курортних місцевостях, що входять до складу відповідного територіального виборчого округу, на яких буде проводитися голосування за відкріпними посвідченнями.

2. Виборець, який має намір проголосувати на підставі відкріпного посвідчення, не пізніше 12 години останньої суботи перед днем голосування звертається до окружної виборчої комісії територіального виборчого округу, зазначеного на відкріпному посвідченні, із заявою, яка подається разом з відкріпним посвідченням та документом, в якому зроблено відмітку про видачу відкріпного посвідчення. У заяві виборець зазначає, на якій з визначених відповідно до частини першої цієї статті виборчих дільниць він має намір голосувати у день виборів.

3. Окружна виборча комісія складає для кожної із визначених відповідно до частини першої цієї статті виборчих дільниць список виборців для голосування за відкріпними посвідченнями на відповідній виборчій дільниці у двох примірниках за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. При цьому напроти прізвища кожного виборця, внесеного до списку виборців, у графі "Примітка" зазначається номер відкріпного посвідчення та проставляються підписи двох членів окружної виборчої комісії. Кожен примірник списку на кожному його аркуші засвідчується підписами голови та секретаря окружної виборчої комісії та скріплюється печаткою комісії.

4. Відкріпне посвідчення не дає права виборцю голосувати на будь-якій спеціальній виборчій дільниці або на звичайній виборчій дільниці у тій адміністративно-територіальній одиниці, зазначеній у частині другій статті 133 Конституції України, де воно видане.

5. Виборець не включається до списку виборців для голосування за відкріпними посвідченнями, якщо відкріпне посвідчення неналежно оформлене або записи в ньому не відповідають записам у відмітці про отримання відкріпного посвідчення відповідно до частини четвертої статті 134 цього Кодексу. Без підпису виборця відкріпне посвідчення є недійсним.

6. При включенні виборця окружною виборчою комісією до списку виборців для голосування за відкріпними посвідченнями відмітка про отримання відкріпного посвідчення, передбачена частиною четвертою статті 134 цього Кодексу, погашається шляхом закреслення відтиску печатки дільничної виборчої комісії, що видала відкріпне посвідчення, із зазначенням дати погашення та проставленням підписів двох членів окружної виборчої комісії.

7. Перший примірник списку виборців для голосування за відкріпними посвідченнями, складений окружною виборчою комісією у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, передається до дільничної виборчої комісії відповідної виборчої дільниці, визначеної відповідно до частини першої цієї статті, не пізніше 16 години останньої суботи перед днем виборів. Таке передання проводиться двома членами окружної виборчої комісії на засіданні відповідної дільничної виборчої комісії, що засвідчується актом, складеним за формою і в порядку, встановлених частиною десятою статті 85 цього Кодексу. Другий примірник списку зберігається в окружній виборчій комісії.

8. Список виборців для голосування за відкріпними посвідченнями є невід'ємною частиною списку виборців для голосування на відповідній дільниці. Нумерація виборців та нумерація аркушів у списку виборців для голосування за відкріпними посвідченнями ведеться окремо від нумерації виборців та нумерації аркушів у списку виборців, отриманому дільничною виборчою комісією відповідно до частини другої статті 128 цього Кодексу.

9. На підставі свого рішення, прийнятого за підсумками перевірки, зазначеної у частині восьмій статті 135 цього Кодексу, окружна виборча комісія не пізніше початку голосування на підставі прийнятого рішення може передати відповідним дільничним виборчим комісіям інший список виборців для голосування за відкріпними посвідченнями та вилучити список, наданий раніше відповідно до частини сьомої цієї статті.

Стаття 137. Особливості включення виборців на підставі відкріпних посвідчень до списку виборців для голосування на закордонній виборчій дільниці

1. Виборець, який отримав в органі ведення Реєстру відкріпне посвідчення для голосування в межах закордонного виборчого округу, має право бути включеним до списку виборців для голосування та проголосувати на будь-якій закордонній виборчій дільниці.

2. Виборець, який прибув до дня голосування включно до закордонної виборчої дільниці з відкріпним посвідченням, особисто подає до відповідної дільничної виборчої комісії письмову заяву про включення до списку виборців на цій дільниці та відкріпне посвідчення, а також документ, у якому зроблено відмітку про видачу відкріпного посвідчення відповідно до частини четвертої статті 134 цього Кодексу.

3. Відкріпне посвідчення, видане дільничною виборчою комісією закордонної виборчої дільниці, не дає права виборцю голосувати на іншій закордонній виборчій дільниці.

4. На підставі документів, зазначених у частині другій цієї статті, голова, заступник голови або секретар дільничної виборчої комісії включає виборця до списку виборців з дотриманням вимог частини третьої цієї статті та частини п'ятої статті 136 цього Кодексу у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. При цьому у списку виборців у графі "Примітка" зазначаються номер відкріпного посвідчення, назва органу ведення Реєстру, яким видано відкріпне посвідчення, та підписи двох членів дільничної виборчої комісії.

5. При включенні виборця до списку виборців відмітка про отримання відкріпного посвідчення, передбачена частиною четвертою статті 134 цього Кодексу, погашається шляхом закреслення відтиску печатки дільничної виборчої комісії, що видала відкріпне посвідчення, із зазначенням дати погашення та проставленням підписів двох членів дільничної виборчої комісії.

6. Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці після завершення голосування невідкладно повідомляє за допомогою технічних засобів зв'язку Центральну виборчу комісію про кількість виборців, включених до списку виборців відповідної виборчої дільниці на підставі відкріпних посвідчень.

РОЗДІЛ VI. ФІНАНСОВЕ І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ

Стаття 138. Загальні засади фінансування виборів

1. Витрати на підготовку і проведення виборів відповідно до цього Кодексу здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України або бюджету Автономної Республіки Крим чи відповідного місцевого бюджету, виділених на підготовку та проведення виборів, та коштів виборчих фондів, які утворюються суб'єктами відповідного виборчого процесу, визначеними цим Кодексом.

2. Витрати на підготовку і проведення загальнодержавних виборів, у тому числі на фінансування заходів передвиборної агітації у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються Центральною виборчою комісією та окружними виборчими комісіями за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення відповідних виборів відповідно до затверджених Центральною виборчою комісією кошторисів видатків.

3. Витрати на підготовку і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим здійснюються виборчою комісією Автономної Республіки Крим виключно за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим відповідно до затвердженого виборчою комісією Автономної Республіки Крим кошторису видатків.

4. Витрати на підготовку і проведення місцевих виборів (крім виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим) здійснюються:

1) чергових, позачергових та перших виборів - за рахунок коштів Державного бюджету України;

2) повторних та проміжних виборів - за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

5. Витрати, передбачені частиною четвертою цієї статті, у тому числі на фінансування заходів передвиборної агітації у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються відповідною територіальною виборчою комісією відповідно до затвердженого нею кошторису видатків.

6. Фінансування передвиборних інформаційних та агітаційних заходів чи матеріалів з джерел, не передбачених частиною першою цієї статті, незалежно від наявності погодження з кандидатами чи партіями (організаціями партій) - суб'єктами відповідного виборчого процесу, а також фінансова підтримка членів виборчих комісій поза межами оплати їх праці, встановленими статтею 73 цього Кодексу, забороняється.

Стаття 139. Фінансування виборів з Державного бюджету України

1. Центральна виборча комісія є головним розпорядником коштів, зазначених у частині другій та пункті 1 частини четвертої статті 138 цього Кодексу.

2. Відповідна територіальна виборча комісія є розпорядником коштів, зазначених у пункті 1 частини четвертої статті 138 цього Кодексу, та головним розпорядником коштів, зазначених у пункті 2 частини четвертої статті 138 цього Кодексу.

3. Обсяг коштів для підготовки і проведення виборів за поданням Центральної виборчої комісії передбачається кожного року окремим рядком у законі про Державний бюджет України.

4. Кошти на підготовку і проведення виборів, передбачені Державним бюджетом України, перераховуються Державним казначейством України Центральній виборчій комісії у триденний строк з дня прийняття рішення про призначення відповідних виборів (у разі, коли рішення про призначення виборів відповідно до цього Кодексу не приймається, - у триденний строк з дня оголошення про початок виборчого процесу).

5. Кошти на підготовку та проведення місцевих виборів, зазначені у пункті 1 частини четвертої статті 138 цього Кодексу, Центральна виборча комісія перераховує відповідній територіальній виборчій комісії у триденний строк з дня початку відповідного виборчого процесу.

6. Фінансування виборчих комісій здійснюється в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією спільно з Міністерством фінансів України.

7. Центральна виборча комісія затверджує середні норми видатків окружної виборчої комісії, територіальної виборчої комісії, а також середні норми видатків для потреб дільничних виборчих комісій, які повинні включати в себе, зокрема, витрати на майновий найм (оренду) приміщень для голосування, приміщень виборчих комісій, оплату праці членів комісій та осіб, які залучаються до роботи у комісіях, оплату використання матеріально-технічних засобів.

8. Окружна виборча комісія у десятиденний строк з дня її утворення на основі середніх норм видатків, затверджених відповідно до частини сьомої цієї статті, складає єдиний кошторис видатків для підготовки і проведення виборів із включенням до нього видатків окружної виборчої комісії та видатків для потреб дільничних виборчих комісій територіального округу та не пізніше наступного дня після прийняття цього рішення подає його на затвердження до Центральної виборчої комісії.

9. Територіальна комісія вищого рівня відповідних місцевих виборів не пізніш як на десятий день відповідного виборчого процесу місцевих виборів відповідно до середніх норм видатків, зазначених у частині сьомій цієї статті, складає єдиний кошторис видатків на підготовку і проведення виборів із включенням до нього видатків територіальної виборчої комісії та видатків для потреб дільничних виборчих комісій в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У разі проведення повсюдних місцевих виборів видатки для потреб дільничних виборчих комісій передбачаються лише у кошторисах районних, міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районних у містах Київ та Севастополь виборчих комісій.

10. Якщо у поточному році вибори не проводяться, кошти, що передбачалися Державним бюджетом України на ці цілі, не пізніше початку четвертого кварталу відповідного бюджетного року перерозподіляються за рішенням Кабінету Міністрів України на інші потреби, передбачені Державним бюджетом України.

Стаття 140. Фінансування виборів з місцевих бюджетів

1. Обсяг коштів для підготовки і проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим за поданням виборчої комісії Автономної Республіки Крим передбачається окремим рядком у бюджеті Автономної Республіки Крим на відповідний рік.

2. У разі призначення позачергових або повторних виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Верховна Рада Автономної Республіки Крим поточного скликання не пізніш як на п'ятнадцятий день після призначення виборів за поданням виборчої комісії Автономної Республіки Крим зобов'язана внести зміни до бюджету Автономної Республіки Крим, передбачивши у ньому обсяг коштів, необхідний для підготовки і проведення зазначених виборів.

3. У разі призначення повторних або проміжних місцевих виборів (крім виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим) відповідна місцева рада не пізніш як на п'ятнадцятий день після прийняття рішення про призначення виборів за поданням відповідної територіальної виборчої комісії зобов'язана внести зміни до відповідного місцевого бюджету, передбачивши у ньому обсяг коштів, необхідний для підготовки і проведення зазначених виборів.

4. Фінансування виборчих комісій, затвердження кошторисів видатків здійснюється відповідно до частин сьомої та дев'ятої статті 139 цього Кодексу.

Стаття 141. Звітність про використання коштів

1. Окружна виборча комісія зобов'язана не пізніш як у семиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів повернути не використані нею на підготовку і проведення виборів кошти Державного бюджету України на рахунок Центральної виборчої комісії. Державне казначейство України у триденний строк від дня надходження цих коштів інформує Центральну виборчу комісію про повернення цих коштів на її рахунок.

2. Територіальна комісія вищого рівня відповідних місцевих виборів не пізніш як у семиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів, підготовка і проведення яких фінансувалися за рахунок коштів Державного бюджету України, зобов'язана повернути не використані нею на підготовку і проведення виборів кошти Державного бюджету України на рахунок Центральної виборчої комісії.

3. Окружна виборча комісія, територіальна комісія вищого рівня відповідних місцевих виборів у п'ятнадцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів складає та подає до Центральної виборчої комісії фінансовий звіт про надходження та використання коштів Державного бюджету України на підготовку і проведення виборів у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією спільно з Державним казначейством України.

4. Територіальна комісія вищого рівня відповідних місцевих виборів у десятиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів цих місцевих виборів, підготовка і проведення яких фінансувалися за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, складає та подає до відповідної місцевої ради фінансовий звіт про надходження та використання коштів за рахунок відповідного місцевого бюджету на підготовку і проведення відповідних виборів.

5. Відшкодування кредиторської заборгованості територіальних виборчих комісій за умов незавершеного фінансування місцевих виборів у межах коштів, отриманих з Державного бюджету України на підготовку і проведення місцевих виборів, здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 142. Контроль за використанням бюджетних коштів

1. Контроль за правильним та цільовим використанням коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення загальнодержавних та місцевих виборів, здійснюється Центральною виборчою комісією, відповідними органами Міністерства фінансів України, Рахунковою палатою у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією спільно з Міністерством фінансів України.

2. Контроль за правильним та цільовим використанням коштів відповідного місцевого бюджету, що виділяються на підготовку і проведення місцевих виборів, здійснюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, іншими місцевими радами, фінансово-контрольними органами у порядку, встановленому законом.

Стаття 143. Матеріально-технічне забезпечення підготовки і проведення виборів

1. Органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані сприяти виборчим комісіям у реалізації їх повноважень: надавати їм необхідні приміщення відповідно до норм, встановлених цим Кодексом або відповідними рішеннями Центральної виборчої комісії, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу, сприяти в облаштуванні цих приміщень; забезпечувати їх охорону, а також охорону виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації; надавати згідно із встановленими Центральною виборчою комісією нормами та переліком транспортні засоби і засоби зв'язку, обладнання, інвентар, оргтехніку, що підлягають поверненню після припинення діяльності виборчих комісій. Порядок оплати або відшкодування зазначених послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2. Закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів для підготовки та проведення виборів здійснюються виборчими комісіями без проведення тендерних (конкурсних) процедур у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 144. Загальні засади утворення виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу

1. У випадках, передбачених цим Кодексом для відповідного типу виборів, для фінансового забезпечення своєї участі у виборах, фінансування передвиборної агітації свій виборчий фонд (далі - виборчий фонд суб'єкта виборчого процесу) утворює:

1) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах;

2) політична партія (організація партії), яка висунула кандидатів, зареєстрованих для участі у відповідних виборах.

2. Виборчий фонд суб'єкта виборчого процесу має один накопичувальний рахунок, на який надходять кошти для фінансування передвиборної агітації цього суб'єкта виборчого процесу, а також поточні рахунки, з яких здійснюється фінансування витрат на передвиборну агітацію суб'єкта виборчого процесу. На поточні рахунки виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу кошти надходять виключно з накопичувального рахунку виборчого фонду цього суб'єкта виборчого процесу.

3. Суб'єкт виборчого процесу відкриває тільки один накопичувальний рахунок свого виборчого фонду і тільки в національній валюті України.

4. Суб'єкт виборчого процесу загальнодержавних виборів відкриває накопичувальний рахунок свого виборчого фонду в установі банку України у місті Києві, яку визначає на свій розсуд.

5. Суб'єкт виборчого процесу виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим відкриває накопичувальний рахунок свого виборчого фонду в установі банку України у місті Сімферополі, яку визначає на свій розсуд. Суб'єкт виборчого процесу інших місцевих виборів відкриває накопичувальний рахунок свого виборчого фонду в установі банку України, яка визначається відповідною територіальною виборчою комісією, за місцем знаходження відповідної виборчої комісії.

6. Суб'єкт виборчого процесу може відкривати поточні рахунки виборчого фонду в установах банків України. Кількість поточних рахунків виборчого фонду визначається суб'єктом виборчого процесу з урахуванням вимог, встановлених цим Кодексом.

7. Суб'єкти виборчого процесу місцевих виборів (крім виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим) можуть не відкривати поточні рахунки свого виборчого фонду; у цьому разі накопичувальний рахунок фонду використовується також як поточний.

8. Суб'єкт виборчого процесу загальнодержавних виборів не здійснює видатків на фінансування своїх передвиборних заходів у закордонному виборчому окрузі.

Стаття 145. Відкриття та закриття рахунків виборчого фонду

1. Підставою для відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду є копія рішення відповідної виборчої комісії про реєстрацію кандидата (кандидатів, висунутих відповідним суб'єктом виборчого процесу). Підставою для відкриття поточного рахунку виборчого фонду є довідка установи банку про відкриття накопичувального рахунку.

2. Строки відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду суб'єктами виборчого процесу для відповідного типу виборів встановлюються цим Кодексом.

3. Порядок відкриття і закриття рахунків виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу встановлюється Національним банком України за погодженням із Центральною виборчою комісією. Зміни до вказаного порядку не можуть бути внесені під час виборчого процесу.

4. Послуги установ банків, пов'язані з відкриттям і закриттям рахунків виборчого фонду та їх функціонуванням, надаються безоплатно. Установа банку за користування коштами, що знаходяться на рахунках виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу, відсотки не нараховує і не сплачує.

5. Установа банку не пізніше наступного робочого дня після дня відкриття накопичувального чи поточного рахунку виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу письмово повідомляє комісію вищого рівня відповідних виборів про відкриття рахунку та його реквізити.

6. Витрачання коштів з поточних рахунків виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу здійснюється в безготівковій формі.

7. Витрачання коштів з поточних рахунків виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу припиняється о 16 годині останньої п'ятниці перед днем голосування.

8. У разі призначення повторного голосування у випадках, передбачених цим Кодексом, витрачання коштів з поточних рахунків виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу, які зберегли свій статус, поновлюється з дня, наступного після прийняття рішення про призначення повторного голосування, і припиняється у строки, встановлені частиною сьомою цієї статті.

9. Арешт коштів на рахунках виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу не допускається.

10. Закриття рахунків, зупинення операцій по рахунках виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу раніше, ніж у строк, встановлений частиною сьомою цієї статті, здійснюється лише у разі втрати статусу суб'єкта виборчого процесу.

Стаття 146. Розпорядники рахунків виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу

1. Суб'єкт виборчого процесу призначає не більше двох розпорядників накопичувального рахунку свого виборчого фонду, які мають виключне право на розпоряджання коштами з накопичувального рахунку виборчого фонду. Про прийняте рішення суб'єкт виборчого процесу не пізніше наступного дня після відкриття накопичувального рахунку фонду повідомляє відповідно Центральну виборчу комісію, комісію вищого рівня відповідних місцевих виборів.

2. Суб'єкт виборчого процесу призначає по одному розпоряднику поточного рахунку свого виборчого фонду для кожного поточного рахунку. Розпорядник поточного рахунку виборчого фонду має виключне право на розпоряджання коштами з відповідного поточного рахунку виборчого фонду.

3. У випадку, зазначеному у частині сьомій статті 144 цього Кодексу, розпорядники поточних рахунків не призначаються. Повноваження розпорядника поточного рахунку здійснює один із розпорядників накопичувального рахунку.

4. Розпорядники накопичувального рахунку виборчого фонду зобов'язані вести облік надходжень та розподілу коштів виборчого фонду між поточними рахунками. Розпорядники поточних рахунків виборчого фонду несуть відповідальність за використання коштів виборчого фонду згідно із законами України, забезпечують додержання фінансової дисципліни, цільове використання коштів виборчого фонду.

5. Розпорядник поточного рахунку виборчого фонду зобов'язаний вести облік використання коштів відповідного поточного рахунку виборчого фонду. Розпорядник поточного рахунку виборчого фонду зобов'язаний не пізніш як на п'ятий день після дня голосування подати розпоряднику накопичувального рахунку цього виборчого фонду фінансовий звіт про використання коштів відповідного поточного рахунку виборчого фонду.

6. Установа банку, в якій відкрито накопичувальний або поточний рахунок виборчого фонду, надає розпорядникові відповідного рахунку виборчого фонду потижнево або за його зверненням відомості про розміри та джерела внесків, що надійшли на рахунки цього виборчого фонду, рух коштів, а також їх залишки на рахунках.

7. Розпорядник накопичувального рахунку виборчого фонду зобов'язаний не пізніш як на п'ятнадцятий день після дня голосування (у випадку, зазначеному у частині восьмій статті 145 цього Кодексу, - після дня повторного голосування) подати до комісія вищого рівня відповідних місцевих виборів, фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу.

8. Форми фінансових звітів, передбачених частинами п'ятою та сьомою цієї статті, встановлюються Центральною виборчою комісією. Зміни - не пізніш як на п'ятий день виборчого процесу.

9. Фінансові звіти про надходження та використання коштів виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу офіційно публікуються комісія вищого рівня відповідних місцевих виборів у друкованих засобах масової інформації у п'ятиденний строк з дня їх надходження до виборчої комісії.

Стаття 147. Джерела формування виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу та використання коштів фонду

1. Виборчий фонд суб'єкта виборчого процесу формується за рахунок:

1) власних коштів суб'єкта виборчого процесу, який утворив виборчий фонд;

2) коштів партії (організації партії), яка висунула кандидата, зареєстрованого для участі у відповідних виборах, - у разі утворення виборчого фонду такого кандидата;

3) добровільних внесків фізичних осіб - громадян України.

2. Гранична сума витрат виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу загальнодержавних виборів не обмежується. Гранична сума витрат виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу відповідних місцевих виборів встановлюється цим Кодексом.

3. Власні кошти суб'єктів, зазначених у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, перераховуються на накопичувальний рахунок виборчого фонду у безготівковій формі. Зазначені кошти не підлягають обмеженням за сумою і кількістю перерахувань.

4. Власні кошти партії (організації партії), які перераховуються у виборчий фонд цієї партії (організації партії) - суб'єкта виборчого процесу або кандидата, висунутого нею, обов'язково відображаються у щорічному звіті партії про доходи і видатки, передбаченому Законом України "Про політичні партії в Україні".

5. Власні кошти кандидата, які перераховуються у його виборчий фонд, повинні відповідати обсягу доходів, зазначених у декларації про доходи кандидата, поданій ним для його реєстрації кандидатом на відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом.

6. Обмеження розміру добровільних внесків, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті, встановлюється цим Кодексом для відповідного типу виборів.

7. Забороняється робити добровільні внески до виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу:

1) іноземцям та особам без громадянства;

2) анонімним жертводавцям (без зазначення в платіжному документі відомостей, передбачених частиною шостою цієї статті);

3) юридичним особам (крім юридичних осіб, зазначених пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті);

4) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування.

Стаття 148. Облік та контроль внесків до виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу

1. Добровільний внесок до виборчого фонду приймається установою банку України або відділенням зв'язку на території України за умови подання громадянином одного із документів, зазначених у пунктах 1 чи 2 частини першої статті 4 цього Кодексу. У платіжному документі при цьому обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, а також місце проживання й адреса житла особи, яка робить внесок.

2. Добровільний внесок перераховується установою банку або переказується відділенням зв'язку на накопичувальний рахунок виборчого фонду не пізніше наступного банківського дня з дня отримання відповідного платіжного документа. Загальний строк безготівкового перерахування внеску на накопичувальний рахунок виборчого фонду не повинен перевищувати двох банківських днів.

3. Розпорядник накопичувального рахунку виборчого фонду має право відмовитися від внеску фізичної особи, про що він подає відповідну заяву та платіжний документ до установи банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок виборчого фонду. Такий добровільний внесок повертається фізичній особі за рахунок коштів її добровільного внеску, а в разі неможливості такого повернення - перераховується до відповідного бюджету.

4. У разі надходження від фізичної особи добровільного внеску, який перевищує розмір, встановлений цим Кодексом для відповідних виборів, сума, що перевищує встановлений розмір внеску, на підставі відповідної заяви та платіжного документа, поданих розпорядником накопичувального рахунку виборчого фонду, повертається фізичній особі установою банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок виборчого фонду, за рахунок цих коштів, а в разі неможливості такого повернення - перераховується до відповідного бюджету.

5. Розпорядник накопичувального рахунку виборчого фонду зобов'язаний відмовитися від внеску особи, яка відповідно до частини п'ятої цієї статті не має права робити такий добровільний внесок, якщо розпоряднику про це відомо. На підставі заяви розпорядника про відмову від внеску з цієї причини установа банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду, перераховує такий добровільний внесок до відповідного бюджету. Якщо розпоряднику накопичувального рахунку виборчого фонду стало відомо про те, що особа, яка зробила добровільний внесок, не мала на це права, він зобов'язаний протягом трьох днів від дня, коли йому стало про це відомо, відмовитися від цього внеску, подавши заяву до установи банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок виборчого фонду, про перерахування відповідної суми до відповідного бюджету.

6. Установа банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок виборчого фонду, на підставі відповідного звернення розпорядника накопичувального рахунку виборчого фонду перераховує кошти з накопичувального рахунку на поточні рахунки цього ж виборчого фонду.

7. Внески, що надійшли на накопичувальний рахунок виборчого фонду пізніше ніж за день до дня голосування (у випадку, зазначеному у частині восьмій статті 145 цього Кодексу, - до дня повторного голосування), повертаються установою банку відповідній фізичній особі за рахунок коштів її добровільного внеску, а в разі неможливості такого повернення - зараховуються до відповідного бюджету.

8. Контроль за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу здійснюється територіальною комісією вищого рівня відповідних виборів, та установою банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду, відповідно до порядку, встановленого Центральною виборчою комісією спільно з Національним банком України та уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку. Зміни до вказаного порядку не можуть бути внесені під час виборчого процесу.

Стаття 149. Невикористані кошти виборчих фондів

1. Установа банку, в якій відкрито поточний рахунок виборчого фонду, не пізніше ніж на третій день після дня голосування (у випадку, зазначеному у частині восьмій статті 145 цього Кодексу, - після дня повторного голосування) перераховує кошти, не використані суб'єктом виборчого процесу, на накопичувальний рахунок відповідного виборчого фонду.

2. Невикористані на день голосування кошти виборчого фонду партії (організації партії) - суб'єкта виборчого процесу, за рішенням керівного органу партії (організації партії), поданим у десятиденний строк після офіційного встановлення результатів голосування до установи банку, у якій відкрито накопичувальний рахунок виборчого фонду, у п'ятиденний строк з дня надходження відповідного рішення партії (організації партії) перераховуються з накопичувального рахунку виборчого фонду на поточний банківський рахунок партії (організації партії).

3. У разі неподання до установи банку у строк, зазначений у частині другій цієї статті, рішення партії (організації партії), зазначеної у частині другій цієї статті, невикористані кошти виборчого фонду перераховуються установою банку до відповідного бюджету на п'ятнадцятий день з дня офіційного опублікування результатів голосування.

4. Невикористані на день голосування кошти виборчого фонду кандидата не пізніше як на десятий день після офіційного опублікування результатів голосування перераховуються установою банку, у якій відкрито накопичувальний рахунок виборчого фонду, до відповідного бюджету.

5. Положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються у разі призначення повторного голосування щодо виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу, які зберігають свій статус до встановлення результатів повторного голосування.

6. У разі дострокової втрати свого статусу суб'єктом виборчого процесу, який відкрив свій виборчий фонд, кошти його виборчого фонду за рішенням виборчої комісії, що очолює систему виборчих комісій, які здійснюють адміністрування підготовки і проведення відповідних виборів, перераховуються до відповідного бюджету.

РОЗДІЛ VII. ВИСУВАННЯ І РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВ НА ВИБОРНІ ПОСАДИ

Глава 1. Порядок висування кандидатів на пост Президента України

Стаття 150. Загальний порядок висування кандидатів на пост Президента України

1. Висування кандидатів на пост Президента України партіями та самовисування розпочинається з першого дня виборчого процесу.

2. Кандидат на пост Президента України може бути висунутим та зареєстрованим тільки від однієї партії.

Стаття 151. Порядок висування кандидатів партіями

1. Партія може висунути одного кандидата на пост Президента України.

2. Партія може висунути кандидатом на пост Президента України особу, яка є членом цієї партії, або позапартійного громадянина, який відповідно до вимог Конституції України та цього Кодексу має право бути обраним Президентом України.

3. Висунення кандидата на пост Президента України партією здійснюється на з'їзді (зборах, конференції) відповідно до статуту цієї партії.

4. Особа може бути висунута кандидатом на пост Президента України лише однією партією за згодою кандидата.

5. У протоколі з'їзду (зборів, конференції) партії зазначаються: дата його проведення, порядок денний, відомості про особу, висунуту кандидатом на пост Президента України (прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження, громадянство, партійність, посада (заняття), місце роботи і місце постійного проживання), підсумки голосування щодо кандидата на пост Президента України. Протокол підписується головуючим на з'їзді (зборах, конференції) та скріплюється печаткою партії.

6. Про час і місце проведення з'їзду (зборів, конференції) з метою висунення кандидата на пост Президента України заздалегідь повідомляються засоби масової інформації. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на такому з'їзді (зборах, конференції) визначається організаторами заходу.

Стаття 152. Порядок самовисування

1. Громадянин України, який відповідно до вимог Конституції України та цього Кодексу може бути обраним Президентом України, особисто подає до Центральної виборчої комісії засвідчену в установленому законом порядку заяву про самовисунення кандидатом на пост Президента України.

2. У заяві про самовисунення на пост Президента України мають міститися згода на оприлюднення біографічних відомостей і декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру відповідно до статті 195 цього Кодексу, зобов'язання в разі обрання передати у порядку, встановленому законом, протягом місяця після офіційного оголошення результатів виборів в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права і припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з зайняттям посту Президента України.

3. До заяви додаються документи, передбачені частиною першою статті 155 цього Кодексу.

Стаття 153. Грошова застава

1. Грошова застава вноситься партією, яка висунула кандидата на пост Президента України, або кандидатом на пост Президента України у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії (після початку виборчого процесу та до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації) у розмірі два мільйони п'ятсот тисяч гривень.

2. Грошова застава повертається суб'єкту її внесення (партії чи кандидату на пост Президента України) у разі, якщо відповідного кандидата визнано обраним Президентом України або включено до виборчого бюлетеня для повторного голосування. В інших випадках грошова застава не повертається і перераховується до Державного бюджету України.

3. У разі прийняття Центральною виборчою комісією рішення про відмову в реєстрації кандидата на пост Президента України, внесена грошова застава у п'ятиденний строк з дня його прийняття перераховується суб'єкту її внесення (відповідно на рахунок партії або рахунок, зазначений кандидатом на пост Президента України).

Стаття 154. Декларування майнового стану, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру кандидатом на пост Президента України

1. Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за рік, що передує року початку виборчого процесу, подається кандидатом на пост Президента України (на паперових носіях та в електронному вигляді) за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за дорученням Центральної виборчої комісії надає інформацію про результати перевірки відомостей, зазначених у декларації. Помилки і неточності, виявлені в декларації, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата на пост Президента України.

3. Центральна виборча комісія у триденний строк після реєстрації кандидата на пост Президента України публікує декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кожного кандидата в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", а також розміщує на офіційному сайті Центральної виборчої комісії.

Стаття 155. Реєстрація кандидата на пост Президента України

1. Центральна виборча комісія реєструє кандидата на пост Президента України за умови отримання таких документів:

1) анкети кандидата на пост Президента України за формою, встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється кандидатом особисто);

2) автобіографії особи, висунутої кандидатом на пост Президента України (на паперовому носієві та в електронному вигляді), обсягом до двох тисяч друкованих знаків, що обов'язково повинна містити: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік і місце народження, відомості про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання із зазначенням часу проживання в Україні, відомості про судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку;

3) передвиборної програми кандидата, викладеної державною мовою, обсягом до дванадцяти тисяч друкованих знаків (на паперовому носієві та в електронному вигляді);

4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 153 цього Кодексу;

5) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру відповідно до статті 154 цього Кодексу;

6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата на пост Президента України та сторінок, де зазначаються відомості про його місце проживання відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні";

7) чотири фотографії кандидата на пост Президента України розміром 4 х 6 сантиметрів, а також дві фотографії кандидата на пост Президента України розміром 9 х 13 сантиметрів, на паперових носіях та в електронному вигляді.

2. Для реєстрації кандидатом у Президенти України особи, висунутої партією, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, подаються також такі документи:

1) рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, про висування кандидата на пост Президента України, яке містить прізвище, ім'я (усі власні імена), по батькові (за наявності) особи, висунутої кандидатом на пост Президента України, та яке засвідчене підписом керівника партії і скріплене печаткою партії;

2) копії свідоцтва про реєстрацію партії та її статуту, засвідчені безоплатно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, після початку виборчого процесу;

3) заява особи, висунутої кандидатом, про згоду балотуватися кандидатом на пост Президента України від цієї партії та у зв'язку з цим на оприлюднення біографічних відомостей та декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру відповідно до вимог цього Кодексу, зобов'язання в разі обрання передати у порядку, встановленому законом, протягом місяця після офіційного оголошення результатів виборів в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права і припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з зайняттям посту Президента України.

3. Центральна виборча комісія видає кандидату на пост Президента України (висунутому партією або шляхом самовисування) або уповноваженому представнику партії, який подав документи, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи.

4. Подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів закінчується за п'ятдесят п'ять днів до дня виборів.

5. Особа, висунута кандидатом на пост Президента України, має право до дня реєстрації її кандидатом відкликати свою заяву про самовисунення чи про згоду балотуватися кандидатом на пост Президента України від відповідної партії. Повторна заява особи про самовисунення чи про згоду балотуватися на виборах Президента України від цієї партії не приймається.

6. У разі реєстрації кандидата уповноваженому представнику партії або кандидата на пост Президента України не пізніше наступного дня видається копія постанови про реєстрацію. Кандидату на пост Президента України не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення про його реєстрацію видається посвідчення кандидата на пост Президента України за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України у цей же строк оприлюднюється в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".

7. Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України або відмову у реєстрації кандидата на пост Президента України протягом п'яти днів з дня прийняття документів, передбачених цією статтею.

8. Центральна виборча комісія закінчує реєстрацію кандидатів на пост Президента України не пізніше ніж за п'ятдесят днів дні до дня виборів.

9. Перелік кандидатів на пост Президента України, зареєстрованих Центральною виборчою комісією, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, освіти, місця постійного проживання, основного місця роботи (заняття), посади, партійності, суб'єкта висування у п'ятиденний строк після закінчення реєстрації кандидатів оприлюднюється Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" та розміщується на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

Стаття 156. Відмова у реєстрації кандидата на пост Президента України

1. Центральна виборча комісія відмовляє у реєстрації кандидата на пост Президента України у разі:

1) порушення встановленого цим Кодексом порядку висунення кандидата;

2) встановлення нею наявності у передвиборній програмі кандидата положень, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення;

3) відсутності документів, зазначених у статтях 152 або 155 цього Кодексу;

4) припинення громадянства України або невиходу із громадянства іншої держави особою, висунутою кандидатом на пост Президента України;

5) виїзд особи, висунутої кандидатом, за межі України для постійного проживання;

6) визнання особи, висунутої кандидатом, недієздатною;

7) виявлення інших відповідно до частин другої та третьої статті 103 Конституції України обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом на пост Президента України, права бути обраною Президентом України.

Помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата на пост Президента України.

2. Рішення про відмову в реєстрації кандидата повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття видається уповноваженому представнику відповідної партії (кандидата) або кандидату.

Стаття 157. Скасування рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України

1. Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України у разі:

1) звернення кандидата на пост Президента України у будь-який час після його реєстрації, однак не пізніше ніж за двадцять три дні до дня виборів та не пізніш як за тринадцять днів до дня повторного голосування, з письмовою заявою про відмову від балотування;

2) припинення громадянства України кандидата на пост Президента України;

3) вибуття кандидата на пост Президента України за межі України для постійного проживання;

4) визнання кандидата на пост Президента України недієздатним.

У разі надходження звернення, зазначеного у пункті 1 цієї частини, Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України не пізніш як за двадцять два дні до дня виборів, а при проведенні повторного голосування - не пізніш як за дванадцять днів до дня повторного голосування.

У разі надходження звернення, зазначеного у пункті 1 цієї частини, пізніш як за двадцять три дні до дня виборів або пізніш як за тринадцять днів до дня повторного голосування, таке звернення Центральною виборчою комісією не розглядається, рішення по ньому не приймається.

2. Рішення Центральної виборчої комісії про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України оприлюднюється в державних засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

3. Центральна виборча комісія оголошує попередження кандидату на пост Президента України та партії, яка його висунула, у разі:

1) встановлення судом у порядку, встановленому законом, факту підкупу виборців або членів виборчих комісій кандидатом на пост Президента України, його довіреною особою, посадовою особою партії, яка висунула кандидата, а також на прохання кандидата або за дорученням кандидата або партії, яка його висунула, - іншою особою;

2) встановлення судом у порядку, встановленому законом, факту надання під час виборчого процесу виборцям або членам виборчих комісій грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, робіт, послуг, цінних паперів, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей організацією, засновником, власником або членом керівного органу якої є кандидат на пост Президента України, посадова особа партії, яка висунула кандидата;

3) встановлення судом у порядку, встановленому законом, факту використання кандидатом при фінансуванні передвиборної агітації, крім коштів свого виборчого фонду, інших коштів;

4) якщо кандидат на пост Президента України, який займає посаду, у тому числі за сумісництвом, в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим чи в органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, залучав або використовував для проведення передвиборної агітації підлеглих йому осіб, службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи;

5) у разі проведення кандидатом на пост Президента України, партією, яка висунула кандидата на пост Президента України, прямої чи опосередкованої передвиборної агітації поза строками, встановленими цим Кодексом.

4. Рішення Центральної виборчої комісії про оголошення попередження кандидату на пост Президента України чи партії оприлюднюється в державних засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

5. Центральна виборча комісія розглядає питання про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України чи про оголошення кандидату або партії попередження у присутності кандидата на пост Президента України або уповноваженого представника партії, яка висунула цього кандидата. Про час розгляду цього питання зазначені особи повідомляються не пізніш як у день, що передує дню розгляду. У разі відсутності зазначених осіб без поважних причин, а при розгляді цього питання менш як за три дні до дня виборів чи дня повторного голосування незалежно від причини це питання розглядається Центральною виборчою комісією за відсутності зазначених осіб.

6. У випадках порушень, зазначених у частині третій цієї статті, за які законом встановлено кримінальну або адміністративну відповідальність, Центральна виборча комісія звертається до відповідних правоохоронних органів для перевірки і реагування відповідно до законів України.

7. Центральна виборча комісія доводить до відома кандидата на пост Президента України та партії, яка його висунула, рішення про скасування реєстрації кандидата або про оголошення йому попередження не пізніш як наступного дня з дня його прийняття та надає кандидату на пост Президента України, його уповноваженому представнику у Центральній виборчій комісії або представнику партії, яка його висунула, копію цього рішення у той же строк. Якщо зазначене рішення прийнято напередодні дня виборів чи дня повторного голосування, копія цього рішення видається зазначеним у цій частині особам невідкладно.

8. У разі смерті кандидата на пост Президента України або визнання його безвісно відсутнім Центральна виборча комісія оголошує його таким, що вибув з балотування. Це рішення оприлюднюється в засобах масової інформації не пізніше наступного дня після його прийняття, але не пізніш як за один день до дня виборів.

Глава 2. Порядок висування кандидатів у народні депутати

Стаття 158. Загальний порядок висування кандидатів у депутати

1. Висування кандидатів у депутати партіями розпочинається за дев'яносто і закінчується за сімдесят дев'ять днів до дня голосування.

2. Громадянин України, який відповідно до частини четвертої статті 11 цього Кодексу має право бути кандидатом у депутати, може дати згоду бути висунутим кандидатом лише від одної політичної партії.

3. Партія може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або позапартійну особу, яка відповідно до частини четвертої статті 11 цього Кодексу має право бути кандидатом у депутати. Особа може бути включена до виборчого списку лише однієї партії.

4. Висування кандидатів у депутати партією та формування виборчих списків кандидатів здійснюється на її з'їзді (зборах, конференції), який скликається і проводиться у порядку, встановленому статутом партії з урахуванням особливостей передбачених статтею 160 цього Кодексу.

5. Партія, яка висунула кандидатів у депутати у порядку, встановленому цим Кодексом, з дня прийняття рішення про їх висування набуває статусу суб'єкта виборчого процесу.

Стаття 159. Особливості висування кандидатів у народні депутати України

1. Висування кандидатів у народні депутати України здійснюється у вигляді відкритого виборчого списку кандидатів у народні депутати України від партії за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією.

Усі кандидати у народні депутати України, висунуті партією, включаються до попереднього відкритого виборчого списку (далі - виборчий список) партії.

2. Очолюють виборчий список перші п'ять кандидатів (далі - лідери виборчого списку), черговість яких визначається на з'їзді (зборах, конференції).

Всі інші кандидати включаються до регіонального виборчого списку шляхом закріплення за кожним регіональним виборчим округом (крім закордонного виборчого округу).

Лідери виборчого списку не закріплюються за виборчими округами.

При висуванні кандидатів у депутати, повинна забезпечуватись, не менше ніж 20 відсотків від загальної кількості депутатів у виборчому списку, відповідна кількість кандидатів, тієї статті, яка менш представлена у цьому списку.

Особа може бути включена до виборчого списку лише однієї партії.

3. Форма виборчого списку кандидатів у народні депутати України від партії затверджується Центральною виборчою комісією не пізніше ніж за сто двадцять днів до дня виборів.

Стаття 160. Порядок проведення з'їзду (зборів, конференції) партії щодо висунення кандидатів у депутати

1. На з'їзді (зборах, конференції) партії, на якому здійснюється висування кандидатів у депутати, повинно бути присутніми не менше 250 делегатів.

2. Про час і місце проведення з'їзду (зборів, конференції) партії щодо висунення кандидатів у депутати керівник партії повідомляє у письмовій формі Центральну виборчу комісію не пізніш як за п'ять днів до дня проведення з'їзду (зборів, конференції). Центральна виборча комісія невідкладно розміщує інформацію про час і місце проведення зазначеного заходу партії на своєму офіційному веб-сайті. На такому з'їзді (зборах, конференції) за дорученням Голови Центральної виборчої комісії має право бути присутнім член Центральної виборчої комісії.

3. З'їзд (збори, конференція) партії щодо висунення кандидатів у депутати проводиться відкрито. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на такому з'їзді (зборах, конференції) визначається організаторами заходу. Для розміщення представників засобів масової інформації на зазначеному заході партії виділяється не менш як двадцять відсотків місць у відповідному приміщенні.

4. Порядок формування пропозицій до виборчих списків партії визначається самою партією. На з'їзді (зборах, конференції) партії щодо висунення кандидатів у депутати створюються умови для вільного і всебічного обговорення кандидатур, запропонованих до виборчих списків партії, та передвиборної програми партії.

5. Рішення з'їзду (зборів, конференції) партії про висунення кандидатів у депутати від партії приймаються у формі затвердження виборчого списку кандидатів у депутати. Рішення з'їзду (зборів, конференції) партії про висунення кандидатів у депутати підписуються керівником партії, підписи якого скріплюються печаткою партії.

6. У протоколі з'їзду (зборів, конференції) партії зазначаються дата його проведення, порядок денний, кількість обраних та присутніх делегатів, відомості про осіб, висунутих кандидатами у депутати, підсумки голосування щодо виборчого списку кандидатів у депутати та (у разі проведення такого голосування) щодо окремих кандидатів. Протокол з'їзду (зборів, конференції) підписується керівником партії та скріплюється печаткою партії.

Стаття 161. Умови реєстрації кандидатів у депутати

1. Центральна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати, включених до відкритого виборчого списку партії, за умови отримання нею таких документів:

1) заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, підписаної керівником партії та скріпленої печаткою партії;

2) копій свідоцтва про реєстрацію партії та її статуту, засвідчених безоплатно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, після оголошення про початок виборчого процесу;

3) рішення вищого керівного органу партії, прийнятого відповідно до її статуту, про висування кандидатів у депутати, яке повинно містити відомості про осіб, висунутих кандидатами у депутати із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові, та бути засвідченим підписом керівника партії і скріпленим печаткою партії;

4) виборчого списку кандидатів у депутати від партії за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією, на паперових носіях, який повинен містити відомості про осіб, висунутих кандидатами у депутати (прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць і рік народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посада (заняття), місце роботи, місце проживання, партійність, наявність чи відсутність судимості) та бути засвідченим підписом керівника партії і скріпленим печаткою партії, та в електронному вигляді;

5) заяв осіб, включених до виборчого списку партії, про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї партії із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);

6) автобіографій осіб, на паперових носіях та в електронному вигляді, включених до виборчого списку партії, що обов'язково повинні містити: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;

7) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кожного кандидата у депутати відповідно до статті 163 цього Кодексу;

8) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 162 цього Кодексу;

9) по 4 фотографії кожного з кандидатів, включених до виборчого списку партії, розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;

10) ксерокопій першої та другої сторінок паспорта громадянина України кожного з кандидатів.

2. Разом з документами, передбаченими частиною першою цієї статті партія подає до Центральної виборчої комісії передвиборну програму партії на паперових носіях, засвідчену підписом керівника партії і скріплену печаткою партії, та в електронному вигляді, викладену державною мовою, яка оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

У разі виявлення Центральною виборчою комісією розбіжностей між виборчим списком кандидатів у депутати від партії, наданому на паперовому носії та в електронному вигляді, перевагу має паперовий носій.

3. Центральна виборча комісія видає особі, яка подала документи, зазначені у частині першій цієї статті, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи.

4. Центральна виборча комісія не приймає документи, зазначені у частині першій цієї статті, якщо вони подані з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 164 цього Кодексу.

Стаття 162. Грошова застава

1. Партія, яка висунула відкритий виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, після початку виборчого процесу та до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації кандидатів у депутати вносить в безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі однієї тисячі розмірів мінімальної заробітної плати.

2. У разі прийняття Центральною виборчою комісією рішення про відмову в реєстрації кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії внесена грошова застава у п'ятиденний строк після прийняття відповідного рішення перераховується на рахунок партії.

3. Грошова застава, внесена партією, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, повертається у разі, якщо за підсумками виборів партія отримала право на участь у розподілі депутатських мандатів, у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів на рахунок партії.

4. Грошова застава, внесена партією, яка не взяла участі у розподілі депутатських мандатів, у восьмиденний строк, з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів перераховується до Державного бюджету України.

Стаття 163. Декларування майнового стану, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру кандидатом у депутати

1. Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за рік, що передує року початку виборчого процесу, подається кандидатом у депутати за формою, що визначена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

2. Після реєстрації кандидата у депутати інформація з поданої ним декларації оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії за винятком інформації, що є конфіденційною.

3. Помилки і неточності, виявлені в поданій декларації, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

Стаття 164. Порядок реєстрації кандидатів у депутати

1. Кандидати у депутати, включені до виборчого списку партії, реєструються Центральною виборчою комісією за умови подання їй документів, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

2. Подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати закінчується за сімдесят п'ять днів до дня голосування.

3. Особа, включена партією до виборчого списку партії, яка на день подання заяви партії про реєстрацію кандидатів у депутати до Центральної виборчої комісії не подала заяви про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї партії, вважається виключеною з виборчого списку партії з дня подання заяви партії відповідно до пункту 1 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява такої особи про згоду балотуватися, подана після подання партією зазначеної заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, не приймається.

4. Особа, включена партією до виборчого списку партії, має право до дня реєстрації особисто подати заяву про відкликання своєї заяви про згоду балотуватися кандидатом у депутати. З моменту отримання Центральною виборчою комісією заяви про відкликання згоди балотуватися кандидатом у депутати така особа вважається виключеною із виборчого списку партії. Про отримання такої заяви Центральна виборча комісія письмово повідомляє партію не пізніш як наступного дня після дня отримання заяви. Повторна заява особи про її згоду балотуватися від партії не приймається.

5. Особа, включена до кількох виборчих списків партій за її письмовими заявами про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цих партій, рішенням Центральної виборчої комісії виключається з усіх виборчих списків, до яких вона була включена.

6. Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидатів у депутати та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидатів у депутати або про відмову в їх реєстрації.

7. Перелік та черговість кандидатів у депутати у виборчому списку, визначені партією, не можуть бути змінені після подання документів реєстрації Центральною виборчою комісією.

Черговість кандидатів у депутати у регіональному виборчому списку змінюється за підсумками голосування виборців у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу.

8. У разі реєстрації кандидатів у депутати представнику партії у Центральній виборчій комісії разом з копією рішення про реєстрацію кандидатів у депутати у триденний строк з дня його прийняття видаються посвідчення кандидатів у депутати за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Виборчий список кандидатів у депутати партії разом із рішенням про їх реєстрацію в цей же строк оприлюднюється в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

Стаття 165. Відмова в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати

1. Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації усіх кандидатів у депутати, висунутих партією, у разі:

1) порушення цього Кодексу та інших законів України при висуванні кандидатів у депутати;

2) відсутності або неналежного оформлення документів, зазначених у пунктах 1 - 3, 7 частини першої статті 161 цього Кодексу.

2. Центральна виборча комісія відмовляє у реєстрації окремого кандидата у депутати у разі:

1) відсутності заяви кандидата, зазначеної у пункті 5 частини першої статті 161 цього Кодексу;

2) відкликання кандидатом заяви про згоду бути висунутим кандидатом відповідно до частини третьої статті 164 цього Кодексу;

3) виявлення обставин, зазначених у частині п'ятій статті 164 цього Кодексу;

4) відсутності або неналежного оформлення хоча б одного із документів стосовно кандидата, зазначених у пунктах 6 чи 7 частини першої статті 161 цього Кодексу;

5) припинення громадянства України кандидата у депутати;

6) вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для проживання чи з метою отримання політичного притулку;

7) визнання судом особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною;

8) набрання щодо особи, висунутої кандидатом у депутати, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

9) виявлення Центральною виборчою комісією інших обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути кандидатом у депутати відповідно до частини четвертої статті 11 цього Кодексу.

3. Рішення про відмову в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття видається представнику партії у Центральній виборчій комісії.

4. Відмова у реєстрації усіх кандидатів у депутати, висунутих партією, через невідповідне оформлення поданих партією документів, зазначених у пунктах 1 - 3, 7 частини першої статті 161 цього Кодексу, не виключає повторного подання партією заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партії. Така заява з виправленими відповідно до вимог цього Кодексу документами повинна бути подана до Центральної виборчої комісії не пізніше ніж за шістдесят чотири дні до дня голосування.

5. Відмова в реєстрації кандидата у депутати з підстав, зазначених у пункті 4 частини другої цієї статті, не виключає додаткового подання відповідних чи виправлених документів не пізніш як за шістдесят чотири дні до дня голосування.

6. У випадках, зазначених у частинах четвертій та п'ятій цієї статті остаточне рішення щодо реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати, включеного до виборчого списку партії, Центральна виборча комісія приймає не пізніше ніж за шістдесят днів до дня голосування.

7. У разі відмови у реєстрації усіх кандидатів у депутати, висунутих партією, ця партія втрачає статус суб'єкта виборчого процесу після закінчення строку оскарження такого рішення Центральної виборчої комісії. У разі оскарження у судовому порядку зазначеного рішення партія зберігає статус суб'єкта виборчого процесу до набрання рішенням суду законної сили.

Стаття 166. Скасування реєстрації кандидата у депутати

1. Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації окремого кандидата у депутати, включеного до виборчих списків партії у разі:

1) звернення кандидата у депутати у будь-який час після його реєстрації, однак не пізніш як за сім днів до дня голосування із письмовою заявою, яка не підлягає відкликанню, про відмову бути висунутим кандидатом;

2) звернення партії не пізніш як за п'ятнадцять днів до дня голосування про скасування рішення щодо реєстрації кандидата у депутати відповідно до рішення, прийнятого у порядку, передбаченому статутом партії;

3) припинення громадянства України або виявлення наявності громадянства іншої держави кандидата у депутати;

4) вибуття кандидата у депутати за межі України на проживання чи з метою отримання політичного притулку;

5) визнання кандидата у депутати недієздатним;

6) набрання щодо кандидата у депутати законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

7) включення кандидата у депутати до виборчих списків двох або більше партій за наявності його письмових заяв про згоду балотуватися від цих партій;

8) виявлення Центральною виборчою комісією інших обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути кандидатом у депутати відповідно до частини четвертої статті 11 цього Кодексу;

9) повторного вчинення кандидатом у депутати діяння, за яке йому було оголошено попередження відповідно до частини першої статті 167 цього Кодексу.

2. Центральна виборча комісія розглядає питання про скасування реєстрації кандидата у депутати у присутності кандидата у депутати та представника партії у Центральній виборчій комісії. Про час розгляду цього питання вказані особи повідомляються не пізніш як у день, що передує дню розгляду. У разі відсутності зазначених осіб, належним чином повідомлених про засідання з розгляду цього питання, це питання розглядається Центральною виборчою комісією за відсутності вказаних осіб.

3. Центральна виборча комісія доводить до відома партії, кандидата у депутати рішення про скасування реєстрації кандидата у депутати не пізніш як наступного дня з дня його прийняття та надає представнику партії у Центральній виборчій комісії або відповідному кандидатові у депутати копію цього рішення у той же строк.

4. У разі смерті кандидата у депутати Центральна виборча комісія оголошує про втрату чинності рішення про його реєстрацію.

5. Кандидат, реєстрація якого скасована або який вибув з балотування, виключається з виборчих списків кандидатів відповідної партії. При цьому черговість (порядкові номери у відповідному виборчому списку) інших кандидатів не змінюються.

6. Рішення, зазначене у частинах третій чи четвертій цієї статті, оприлюднюється в засобах масової інформації не пізніш як на третій день після його прийняття, але не пізніш як за один день до дня голосування.

Стаття 167. Попередження за порушення виборчого законодавства

1. Центральна виборча комісія оголошує партії - суб'єкту виборчого процесу або окремому кандидатові у депутати попередження у разі:

1) встановлення судом при розгляді виборчого спору в порядку, передбаченому законом:

а) факту підкупу виборців або членів виборчих комісій кандидатом у депутати, партією, її посадовою особою, представником партії у Центральній виборчій комісії, уповноваженою особою партії, а також іншою особою за дорученням партії чи кандидата;

б) факту надання під час виборчого процесу виборцям, закладам, установам, організаціям або членам виборчих комісій грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, робіт, послуг, цінних паперів, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей організацією, засновником, власником або членом керівного органу якої є кандидат у депутати, партія, її посадова особа, представник партії у Центральній виборчій комісії, уповноважена особа партії (непрямий підкуп);

в) факту використання партією, кандидатом у депутати при фінансуванні передвиборної агітації, крім коштів виборчого фонду партії, інших коштів;

г) якщо кандидат у депутати, який займає посаду, в тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади, органах влади Автономної Республіки Крим чи в органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, залучав або використовував для проведення передвиборної агітації підлеглих йому осіб, службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи (зловживання службовим становищем);

2) у разі порушення партією - суб'єктом виборчого процесу, кандидатом у депутати обмежень щодо проведення передвиборної агітації, у тому числі за проведення агітації під час виборчого процесу поза строками, встановленими цим Кодексом.

2. Центральна виборча комісія розглядає питання про оголошення партії чи кандидату попередження у порядку, зазначеному у частині другій статті 166 цього Кодексу. Рішення про оголошення попередження може бути прийняте не пізніш як напередодні дня голосування.

3. Центральна виборча комісія доводить до відома партії - суб'єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати рішення про оголошення попередження не пізніш як наступного дня з дня його прийняття. Якщо вказане рішення прийняте напередодні дня голосування, копія вказаного рішення видається уповноваженому представнику невідкладно.

4. Рішення Центральної виборчої комісії про оголошення попередження партії чи кандидату в депутати публікується в державних засобах масової інформації не пізніш як на третій день після його прийняття та невідкладно оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

Стаття 168. Офіційний перелік партій - суб'єктів виборчого процесу

1. Не пізніш як за п'ятдесят шість днів до дня голосування Центральна виборча комісія затверджує офіційний перелік партій - суб'єктів виборчого процесу.

2. Назви партій в офіційному переліку партій - суб'єктів виборчого процесу розміщуються у порядку їх номерів, визначених жеребкуванням, яке проводить Центральна виборча комісія за участю представників партій у Центральній виборчий комісії невідкладно після закінчення реєстрації кандидатів у депутати.

3. Порядковий номер партії в офіційному переліку партій - суб'єктів виборчого процесу, визначений у порядку, встановленому частиною другою цієї статті, не може бути змінений протягом виборчого процесу.

4. Центральна виборча комісія за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення виборів депутатів, забезпечує виготовлення офіційного переліку партій - суб'єктів виборчого процесу із розрахунку не менш як по двадцять п'ять примірників на кожну велику виборчу дільницю, не менш як по двадцять примірників на кожну середню виборчу дільницю та не менш як по п'ятнадцять примірників на кожну малу виборчу дільницю. Необхідна кількість примірників офіційного переліку партій - суб'єктів виборчого процесу в установленому Центральною виборчою комісією порядку передаються відповідним дільничним виборчим комісіям одночасно з інформаційними плакатами партій.

5. Офіційний перелік партій - суб'єктів виборчого процесу використовуються для інформування виборців у день голосування у кабінах для голосування у порядку, встановленому цим Кодексом.

Глава 3. Порядок висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

Стаття 169. Загальний порядок висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

1. Висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за 34 дні до дня місцевих виборів.

2. Право висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, в тому числі міст Києва та Севастополя, районної у місті ради реалізується виборцями у відповідних багатомандатних виборчих округах через місцеві організації партій, в одномандатних мажоритарних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Право висування кандидатів у депутати сільських, селищних рад реалізується виборцями в одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Право висування кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови реалізується виборцями у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Місцева організація партії може висувати кандидатів на місцевих виборах за умови, що відповідна місцева (республіканська в Автономній Республіці Крим, обласна, районна, міська, районна у місті) організація партії зареєстрована в установленому законом порядку.

4. Особа, яка висунута кандидатом у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, може одночасно бути висунута лише кандидатом у депутати до відповідної ради в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови.

5. Особа, яка висунута кандидатом у депутати в одномандатному чи одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, не може одночасно бути висунута у будь-яких інших одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах з будь-яких місцевих виборів.

6. Особа може бути висунута кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови шляхом висування місцевою організацією (місцевими організаціями) лише однієї політичної партії або шляхом самовисування.

Стаття 170. Висування кандидатів місцевою організацією партії

1. Висування кандидатів у депутати та на посаду сільського, селищного, міського голови місцевою організацією партії відбувається на підставі цього Кодексу, статуту політичної партії.

2. Місцева організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина.

При висуванні виборчого списку кандидатів у депутати місцевих рад, повинна забезпечуватись, не менше ніж 20 відсотків від загальної кількості депутатів у виборчому списку, відповідна кількість кандидатів, тієї статті, яка менш представлена у цьому списку.

3. Районна організація партії може висунути:

виборчий список кандидатів у депутати відповідної районної ради, міської ради міста районного значення, що входить до складу цього району згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм, у кількості, що не перевищує кількість депутатів (загальний склад) ради;

по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідної районної ради, міської ради міста районного значення, що входить до складу цього району згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм;

по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідних сільських, селищних рад та по одному кандидату на посаду відповідних сільських, селищних, міських голів міст районного значення, що входять до складу цього району згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм (крім сіл, селищ, що входять до складу міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм).

Міська організація партії міста районного значення, що входить до складу району згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм, не може висувати кандидатів у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, виборчий список кандидатів у депутати відповідної міської ради міста районного значення, кандидата на посаду міського голови міста районного значення, якщо відповідна районна організація цієї політичної партії не надала згоду на це або ухвалила рішення про висунення кандидатів у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, виборчого списку кандидатів у депутати відповідної міської ради міста районного значення, кандидата на посаду міського голови міста районного значення.

4. Міська організація партії може висунути:

одного кандидата на посаду міського голови;

виборчий список кандидатів у депутати відповідної міської ради у кількості, що не перевищує кількість депутатів (загального складу) ради;

по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідної міської ради;

одного кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови (сіл, селищ, міст, що входять до складу цього міста, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм);

виборчий список кандидатів у депутати міської ради (міста, що входить до складу цього міста, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм) у кількості, що не перевищує кількість депутатів (загального складу) такої ради;

по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів до міської ради (міста, що входить до складу цього міста, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм);

по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідних сільських, селищних рад (сіл, селищ, що входять до складу цього міста, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм).

Міська організація партії у містах з районним поділом, де утворені районні у місті ради, може також висунути виборчий список кандидатів у депутати по кожному багатомандатному виборчому округу по виборах депутатів відповідних районних у місті рад у кількості, що становить кількість депутатів (загального складу) відповідної ради та по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів таких районних у місті рад.

5. Районна у місті організація партії може висунути:

виборчий список кандидатів у депутати відповідної районної в місті ради у кількості, що не перевищує кількість депутатів (загального складу) відповідної районної в місті ради;

по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідної районної в місті ради.

Районна у місті організація партії не може висувати кандидатів у депутати районної в місті ради, якщо міська організація цієї політичної партії не надала згоду на це або ухвалила рішення про висунення кандидатів до цієї районної в місті ради у передбачений цим Кодексом спосіб.

6. Обласна організація партії може висунути:

виборчий список кандидатів у депутати відповідної обласної ради у кількості, що не перевищує кількість депутатів (загального складу) ради;

по одному кандидату в депутати по кожному одномандатному мажоритарному виборчому округу по виборах депутатів обласної ради.

7. Республіканська в Автономній Республіці Крим організація партії може висунути:

виборчий список кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим у кількості, що не перевищує кількість депутатів (загального складу) Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному мажоритарному виборчому округу по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

8. Висування кандидатів місцевою організацією партії проводиться на зборах (конференціях) цієї організації.

9. У протоколі зборів (конференції) місцевої організації партії зазначаються час і місце їх проведення, загальна кількість членів місцевої організації партії, кількість учасників зборів (конференції), порядок денний, відомості про кожного кандидата: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць і рік народження, громадянство, партійність, посада, місце роботи (заняття), адреса місця проживання, дані про підсумки голосування щодо кандидатів.

Рішення про висування місцевою організацією партії виборчого списку кандидатів у депутати, кандидатів у депутати та на посаду сільського, селищного, міського голови не може бути скасовано або переглянуто організацією (органом, посадовою особою) цієї політичної партії вищого рівня.

Протокол зборів (конференції) підписується керівником місцевої організації партії та скріплюється печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня.

10. Про час і місце проведення зборів (конференції) з метою висування кандидатів місцева організація партії повідомляє у письмовій формі відповідну територіальну виборчу комісію не пізніш як за день до дня проведення зборів (конференції). На таких зборах (конференції) мають право бути присутніми члени відповідної територіальної виборчої комісії.

Про час і місце проведення зборів (конференції) з метою висування кандидатів місцева організація партії повідомляє також засоби масової інформації. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на таких зборах (конференції) визначає організатор заходу.

11. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, не пізніш як за 35 днів до дня виборів передає до Центральної виборчої комісії та відповідних територіальних виборчих комісій відомості щодо зареєстрованих місцевих організацій партій із зазначенням керівників таких організацій, а також дат їх реєстрації.

Стаття 171. Умови реєстрації кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі

1. Відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, у тому числі міст Києва та Севастополя, районних у місті рад, включених до виборчого списку кандидатів у депутати місцевої організації партії, за умови отримання таких документів:

1) заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, підписаної керівником місцевої організації партії та засвідченої печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

2) копії свідоцтва про реєстрацію місцевої організації партії, засвідченої територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, або посвідченої нотаріально, після офіційного оголошення про початок виборчого процесу;

3) витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії про висування кандидатів у депутати від цієї місцевої організації партії. Витяг з протоколу повинен бути підписаний керівником місцевої організації партії та засвідчений печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

4) виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією не пізніш як за 48 днів до дня виборів, підписаного керівником місцевої організації партії та засвідченого печаткою місцевої організації партії або організації політичної партії вищого рівня;

5) заяв осіб, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від цієї місцевої організації партії, про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї місцевої організації партії та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах;

6) автобіографій осіб, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії, що обов'язково повинні містити: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний телефон, відомості про наявність чи відсутність судимості;

7) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кожної особи, включеної до виборчого списку кандидатів у депутати від відповідної місцевої організації партії, відповідно до статті 177 цього Кодексу;

8) по чотири фотографії осіб, включених до виборчого списку кандидатів у депутати місцевої організації партії, розміром 4 x 6 сантиметрів;

9) документа про внесення грошової застави відповідно до положень цього Кодексу.

До зазначених у цій частині документів додаються копії документів, передбачених пунктами 1 та 2 частини третьої статті 4 цього Кодексу, кожної особи, включеної до виборчого списку кандидатів у депутати відповідної місцевої організації партії.

2. У витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті, зазначаються: дата їх проведення, порядок денний, відомості про осіб, висунутих кандидатами у депутати (прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць і рік народження, громадянство, партійність, посада, місце роботи (заняття), адреса місця проживання), а також підсумки голосування щодо виборчого списку кандидатів у депутати, які висуваються у багатомандатному виборчому окрузі.

3. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, подані до відповідної виборчої комісії, повторно не подаються, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 172. Умови реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі

1. Відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата в депутати, висунутого місцевою організацією партії в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, за умови подання до комісії таких документів:

1) заяви про реєстрацію кандидата в депутати, підписаної керівником місцевої організації партії та засвідченої печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

2) копії свідоцтва про реєстрацію місцевої організації партії, засвідченої територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, або посвідченої нотаріально, після офіційного оголошення про початок виборчого процесу;

3) витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії про висування кандидата в депутати. Витяг з протоколу повинен бути підписаний керівником місцевої організації партії та засвідчений печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

4) заяви особи про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї місцевої організації партії та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах;

5) автобіографії кандидата в депутати, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний телефон, відомості про наявність чи відсутність судимості;

6) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кожного кандидата в депутати відповідно до статті 177 цього Кодексу;

7) чотири фотографії кандидата у депутати розміром 4 x 6 сантиметрів;

8) документа про внесення грошової застави.

До зазначених у цій частині документів додається копія документа, передбаченого пунктами 1 та 2 частини третьої статті 4 цього Кодексу, кандидата у депутати, висунутого відповідною місцевою організацією партії.

2. У витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті, зазначаються: дата їх проведення, порядок денний, відомості про особу, висунуту кандидатом у депутати: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць і рік народження, громадянство, партійність, посада, місце роботи (заняття) і адреса місця проживання, а також підсумки голосування на зборах (конференціях) щодо такого кандидата.

3. Відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, висунутого шляхом самовисування, за умови пред'явлення ним документа, передбаченого частиною другою статті 3 цього Кодексу, та отримання комісією документів, передбачених пунктами 5 - 8 частини першої цієї статті, а також особисто підписаних ним заяви про самовисування кандидатом у депутати та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах.

4. Документи, передбачені частинами першою, третьою цієї статті, подані до відповідної територіальної виборчої комісії, повторно не подаються, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 173. Умови реєстрації кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

1. Відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, висунутого місцевою організацією партії, за умови подання до комісії таких документів:

1) заяви про реєстрацію кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, підписаної керівником місцевої організації партії та засвідченої печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

2) копії свідоцтва про реєстрацію місцевої організації партії, засвідченої територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, або посвідченої нотаріально, після офіційного оголошення про початок виборчого процесу;

3) витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії про висування кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови. Витяг з протоколу повинен бути підписаний керівником місцевої організації партії та засвідчений печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

4) заяви особи про згоду балотуватися кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови від цієї місцевої організації партії та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах;

5) автобіографії кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний телефон, відомості про наявність чи відсутність судимості;

6) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 177 цього Кодексу;

7) чотири фотографії кандидата розміром 4 x 6 сантиметрів;

8) документа про внесення грошової застави.

До зазначених у цій частині документів додається копія документа, передбаченого пунктами 1 та 2 частини третьої статті 4 цього Кодексу, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, висунутого відповідною місцевою організацією партії.

2. Відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, висунутого шляхом самовисування, за умови пред'явлення ним документа, передбаченого пунктами 1 та 2 частини третьої статті 4 цього Кодексу, та отримання комісією документів, передбачених пунктами 5 - 8 частини першої цієї статті, а також особисто підписаних ним заяви про самовисування кандидатом на посаду відповідно сільського, селищного, міського голови та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах.

Стаття 174. Порядок реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі

1. Кандидати у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, включені до виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії, реєструються відповідною територіальною виборчою комісією в разі дотримання умов, передбачених статтею 171 цього Кодексу.

2. Подання документів до територіальної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі закінчується за 24 дні до дня виборів.

3. Прийом документів здійснюється головою, заступником голови, секретарем або іншим визначеним комісією членом виборчої комісії.

4. Представник місцевої організації партії, уповноважений на підставі довіреності від місцевої організації партії, подає для реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі документи, передбачені частиною першою статті 171 цього Кодексу.

5. Представнику місцевої організації партії, уповноваженому на підставі довіреності від місцевої організації партії, який подав передбачені частиною першою статті 171 цього Кодексу документи, територіальна виборча комісія видає довідку із зазначенням дати і часу прийняття документів, переліку прийнятих документів.

6. Особа, включена місцевою організацією партії до виборчого списку кандидатів у депутати, яка на день подання заяви місцевою організацією партії про реєстрацію кандидатів у депутати до територіальної виборчої комісії не дала згоди балотуватися кандидатом у депутати від цієї місцевої організації партії, вважається виключеною з цього виборчого списку з дня подання зазначеної заяви місцевою організацією партії до територіальної виборчої комісії. Заява такої особи про згоду балотуватися, подана після подання заяви відповідною місцевою організацією партії про реєстрацію кандидатів у депутати, не приймається.

7. Особа, включена місцевою організацією партії до виборчого списку кандидатів у депутати, має право до дня реєстрації відкликати свою заяву про згоду балотуватися кандидатом у депутати. З моменту отримання територіальною виборчою комісією заяви особи про відкликання нею заяви про згоду балотуватися кандидатом у депутати така особа вважається виключеною з виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії. Про отримання такої заяви територіальна виборча комісія письмово повідомляє представника місцевої організації партії не пізніш як у триденний строк з дня отримання заяви. Повторна заява особи про її згоду балотуватися від місцевої організації партії не приймається.

8. У разі якщо особа, включена за її письмовою заявою про згоду балотуватися за виборчим списком кандидатів у депутати від місцевої організації політичної партії, включена за її письмовою заявою про згоду балотуватися за виборчим списком кандидатів у депутати від місцевої організації іншої політичної партії та (або) висунута за її письмовою заявою про згоду балотуватися кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови від місцевої організації іншої політичної партії, відповідна територіальна виборча комісія виключає таку особу з усіх виборчих списків, до яких вона була включена, скасовує її реєстрацію як кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, про що повідомляє відповідні місцеві організації партій.

9. Територіальна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня прийняття документів, зазначених у частині першій статті 171 цього Кодексу, але не пізніш як за 23 дні до дня виборів приймає рішення про реєстрацію виборчого списку кандидатів у депутати або про відмову в реєстрації кандидата (кандидатів), включених до виборчого списку кандидатів у депутати.

Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття надсилається (видається) представнику місцевої організації партії, від якої висунуті кандидати в депутати.

10. Черговість кандидатів у депутати у виборчому списку, визначена місцевою організацією партії, після подання документів до територіальної виборчої комісії не може бути змінена.

11. У разі реєстрації кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі відповідна територіальна виборча комісія у триденний строк з дня прийняття рішення про реєстрацію видає представнику місцевої організації партії посвідчення кандидатів у депутати за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

12. Помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

13. Територіальна виборча комісія після закінчення реєстрації, але не пізніш як за 21 день до дня виборів, передає Центральній виборчій комісії за формою та в порядку, встановленими Центральною виборчою комісією, виборчий список кандидатів у депутати від місцевої організації партії та відомості про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до такого виборчого списку, із зазначенням назви політичної партії та прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), дати народження, громадянства, партійності, посади, місця роботи (заняття), місця проживання кожного кандидата в депутати.

Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії із зазначенням назви політичної партії та прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), дати народження, громадянства, партійності, посади, місця роботи (заняття), місця проживання кожного кандидата в депутати, у цей самий строк оприлюднюються територіальною виборчою комісією у визначений нею спосіб.

Стаття 175. Порядок реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі

1. Кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі реєструються відповідною територіальною виборчою комісією в разі дотримання умов, передбачених статтею 172 цього Кодексу.

2. Подання документів до відповідної територіальної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі, в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі закінчується за 24 дні до дня виборів.

Подання документів до відповідної територіальної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати, висунутих місцевими організаціями партій, в одномандатному виборчому окрузі, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі здійснюється представником місцевої організації партії, уповноваженим на це довіреністю від неї, а кандидатів, висунутих шляхом самовисування, - ними особисто.

Прийом документів здійснюється головою, заступником голови, секретарем або іншим визначеним комісією членом виборчої комісії.

3. Особі, яка подала до відповідної територіальної виборчої комісії зазначені у частинах першій, третій статті 172 цього Кодексу документи, видається довідка із зазначенням дати і часу прийняття документів та переліку прийнятих документів.

4. Територіальна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі та доданих до неї необхідних документів, але не пізніш як за 23 дні до дня виборів приймає рішення про реєстрацію кандидата або про відмову в його реєстрації. Після спливу цього строку прийняття таких рішень не допускається.

Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття надсилається (видається) відповідному кандидату в депутати або його довіреній особі.

5. У разі реєстрації кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі відповідна територіальна виборча комісія у триденний строк з дня прийняття рішення про реєстрацію видає кандидату в депутати або його довіреній особі посвідчення кандидата в депутати за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

6. Помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

7. У разі якщо особа, висунута шляхом самовисування або висунута місцевою організацією партії за її письмовою заявою про згоду балотуватися кандидатом у депутати по одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому округу, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, висунута кандидатом у депутати по іншому одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому округу чи кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови з будь-яких місцевих виборів, відповідна територіальна виборча комісія скасовує реєстрацію такої особи як кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, про що повідомляє цю особу та відповідні місцеві організації партій.

Стаття 176. Порядок реєстрації кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

1. Кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови реєструється відповідною територіальною виборчою комісією в разі дотримання умов, передбачених статтею 173 цього Кодексу.

2. Подання документів до відповідної територіальної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови закінчується за 24 дні до дня виборів.

Подання документів до відповідної територіальної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, висунутих місцевими організаціями партій, здійснюється представником місцевої організації партії, уповноваженим на це довіреністю від неї, а кандидатів, висунутих шляхом самовисування, - ними особисто.

Прийом документів здійснюється головою, заступником голови, секретарем або іншим визначеним комісією членом виборчої комісії.

3. Особі, яка подала до відповідної територіальної виборчої комісії зазначені у частинах першій, другій статті 173 цього Кодексу документи, видається довідка із зазначенням дати і часу прийняття документів та переліку прийнятих документів.

4. Територіальна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови та доданих до неї необхідних документів, але не пізніш як за 23 дні до дня виборів приймає рішення про реєстрацію кандидата або про відмову в його реєстрації.

Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття надсилається (видається) відповідному кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови або його довіреній особі.

5. У разі реєстрації кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови відповідна територіальна виборча комісія у триденний строк з дня прийняття рішення про реєстрацію видає кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови або його довіреній особі посвідчення кандидата за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

6. Помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови.

Стаття 177. Декларування майнового стану, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру кандидатами у депутати та кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови

1. Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за рік, що передує року початку виборчого процесу, подається кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

2. Після реєстрації кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови інформація з поданої ним декларації, за винятком інформації, що є конфіденційною, опубліковується в місцевих друкованих засобах масової інформації або оприлюднюється в інший спосіб.

3. Помилки і неточності, виявлені в декларації, не є підставою для відмови в реєстрації чи скасування реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови та підлягають виправленню.

Стаття 178. Відмова в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови

1. Територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови в разі:

1) порушення встановленого цим Кодексом порядку висування кандидата, в тому числі перевищення встановленої частинами третьою - сьомою статті 170 цього Кодексу кількості кандидатів у депутати, які можуть бути висунуті у відповідному виборчому окрузі;

2) відсутності передбачених цим Кодексом документів;

3) припинення громадянства України кандидата;

4) визнання судом кандидата недієздатним, набрання щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

5) виявлення територіальною виборчою комісією обставин, за яких особу не може бути обрано депутатом або сільським, селищним, міським головою відповідно до вимог цього Кодексу.

2. Рішення про відмову в реєстрації кандидата повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення видається особі, яка відповідно до частини четвертої статті 174, частини другої статті 175, частини другої статті 176 подавала документи для реєстрації кандидата (кандидатів) в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, або кандидату особисто у строки, визначені частиною дев'ятою статті 174, частиною четвертою статті 175, частиною четвертою статті 176 цього Кодексу.

3. У разі якщо жоден з кандидатів у депутати, висунутих місцевою організацією партії у багатомандатному виборчому окрузі, не зареєстрований територіальною виборчою комісією в установлений цим Кодексом строк, місцева організація партії втрачає статус суб'єкта виборчого процесу по виборах до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради в разі якщо від такої організації партії не зареєстровано жодного кандидата у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі до цієї ж ради.

Стаття 179. Скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови

1. Територіальна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови в разі:

1) звернення відповідного кандидата в будь-який час після його реєстрації, але не пізніш як за одинадцять днів до дня виборів, із письмовою заявою про відмову від балотування. Ця заява відкликанню не підлягає;

2) звернення місцевої організації партії, яка висунула відповідного кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, в будь-який час після його реєстрації, але не пізніш як за одинадцять днів до дня виборів, про скасування рішення про його реєстрацію відповідно до рішення цієї місцевої організації. Це звернення відкликанню не підлягає;

3) припинення громадянства України кандидата;

4) визнання судом кандидата недієздатним чи набрання щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

5) порушення кандидатом вимог частин третьої - шостої статті 169 цього Кодексу;

6) виявлення територіальною виборчою комісією обставин, за яких особу не може бути обрано депутатом або сільським, селищним, міським головою відповідно до статті 11 цього Кодексу;

7) ліквідації місцевої організації партії, яка висунула кандидата.

2. Територіальна виборча комісія скасовує рішення в частині реєстрації в багатомандатному виборчому окрузі окремого кандидата в депутати, включеного до виборчого списку від місцевої організації партії, з виключенням його з виборчого списку в разі:

1) звернення кандидата у депутати в будь-який час після його реєстрації, але не пізніш як за одинадцять днів до дня виборів, з письмовою заявою про відмову балотуватися у багатомандатному виборчому окрузі. Ця заява відкликанню не підлягає;

2) звернення місцевої організації партії в будь-який час після його реєстрації, але не пізніш як за одинадцять днів до дня виборів, про скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати відповідно до рішення цієї місцевої організації. Це звернення відкликанню не підлягає;

3) припинення громадянства України кандидата в депутати;

4) визнання судом кандидата в депутати недієздатним чи набрання щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

5) порушення вимог частин третьої - шостої статті 169 цього Кодексу;

6) виявлення територіальною виборчою комісією обставин, що позбавляють особу права бути обраною депутатом або сільським, селищним, міським головою відповідно до статті 11 цього Кодексу.

3. Територіальна виборча комісія може скасувати рішення про реєстрацію кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови не пізніше ніж за десять днів до дня голосування.

4. Територіальна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію в багатомандатному виборчому окрузі всіх кандидатів у депутати, включених до виборчого списку від місцевої організації партії, у разі ліквідації цієї місцевої організації партії.

5. Територіальна виборча комісія видає особі, яка відповідно до частини четвертої статті 174, частини другої статті 175, частини другої статті 176 подавала документи для реєстрації кандидата (кандидатів) в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, або кандидату особисто копію рішення про скасування реєстрації не пізніш як на другий день з дня його прийняття.

6. У разі порушення місцевою організацією партії - суб'єктом виборчого процесу, кандидатом вимог цього Кодексу, крім порушень, зазначених у пункті 5 частини першої та пункті 5 частини другої цієї статті, територіальна виборча комісія може оголосити відповідній місцевій організації партії - суб'єкту виборчого процесу або кандидату в депутати, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови попередження. Інформація про оголошення попередження оприлюднюється відповідною виборчою комісією в загальнодержавних або місцевих засобах масової інформації чи в інший спосіб.

7. У разі смерті кандидата відповідна виборча комісія приймає рішення про вибуття цього кандидата з балотування, про виключення його з виборчого списку місцевої організації партії.

Стаття 180. Особливості голосування по одному кандидату

1. Якщо після закінчення строку реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови залишився один кандидат та (або) один виборчий список місцевих організацій партій, голосування проводиться по одному кандидату (одному виборчому списку кандидатів у депутати).

2. У разі якщо у відповідному виборчому окрузі після закінчення строку реєстрації кандидатів не залишилося жодного кандидата, жодного виборчого списку місцевих організацій партій, вибори у такому виборчому окрузі вважаються такими, що не відбулися.

РОЗДІЛ VIII. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРІВ

Стаття 181. Основні засади інформаційного забезпечення виборів

1. Виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об'єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору.

2. Інформація, що міститься у документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою і може бути оприлюднена.

3. Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об'єднання громадян та інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до положень цього Кодексу, зобов'язані дотримуватись об'єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації.

Стаття 182. Загальне інформаційне забезпечення виборів

1. Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:

1) виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;

2) можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;

3) порядок отримання відкріпного посвідчення для голосування поза своєю виборчою адресою;

4) адресу окружної (відповідної територіальної) та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до яких належить виборча адреса виборця;

5) адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;

6) підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;

7) процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;

8) право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;

9) відповідальність за порушення законодавства про вибори.

2. Центральна виборча комісія затверджує порядок загального інформаційного забезпечення загальнодержавних та місцевих виборів, у тому числі через засоби масової інформації. До зазначеного порядку не можуть вноситися зміни під час виборчого процесу.

3. Центральна виборча комісія, територіальна комісія вищого рівня відповідних місцевих виборів не пізніш як на десятий день після початку виборчого процесу відповідних виборів на виконання порядку, зазначеного у частині другій цієї статті, затверджує заходи щодо загального інформаційного забезпечення відповідних виборів.

4. З метою забезпечення належної поінформованості виборців про порядок їх участі у виборах Центральна виборча комісія, територіальна комісія вищого рівня відповідних місцевих виборів забезпечує виготовлення інформаційних плакатів, що роз'яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Зазначені інформаційні плакати у кількості з розрахунку не менше трьох примірників для кожної виборчої дільниці виготовляються та передаються дільничним виборчим комісіям у строки та в порядку, визначеному відповідно Центральною виборчою комісією, територіальною комісією вищого рівня відповідних місцевих виборів.

5. На інформаційні матеріали, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу.

Стаття 183. Спеціальне інформаційне забезпечення виборів

1. Спеціальне інформаційне забезпечення виборів передбачає інформування виборців про:

1) зареєстрованих кандидатів та суб'єктів їх висування;

2) передвиборні програми кандидатів чи суб'єктів їх висування та їх діяльність;

3) рахунки виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу, допустимий розмір внеску та спосіб, у який робиться внесок;

4) офіційні (контактні) адреси суб'єктів виборчого процесу;

5) вибуття з балотування кандидатів (списків кандидатів) та внесення відповідних змін до виборчого бюлетеня;

6) факти та події, пов'язані з виборчим процесом;

7) діяльність кандидатів та суб'єктів їх висування під час виборчого процесу.

2. Спеціальне інформаційне забезпечення виборів щодо відомостей, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої цієї статті, здійснюється виборчими комісіями у межах, встановлених цим Кодексом, та в порядку, визначеному Центральною виборчою комісією.

3. Засоби масової інформації, інформаційні агентства можуть брати участь у спеціальному інформаційному забезпеченні виборів на замовлення Центральної чи окружної виборчої комісії, територіальною комісією вищого рівня відповідних місцевих виборів, а щодо відомостей, зазначених у пунктах 6 і 7 частини першої цієї статті, - з власної ініціативи з дотриманням вимог цього Кодексу.

Стаття 184. Інформаційні плакати та інформаційні буклети суб'єктів виборчого процесу

1. З метою забезпечення належної поінформованості виборців про кандидатів, зареєстрованих для участі у виборах, та суб'єктів їх висування Центральна виборча комісія, територіальна комісія вищого рівня відповідних місцевих виборів за рахунок коштів відповідного бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів, у випадках і в порядку, встановленому цим Кодексом для відповідного типу виборів, забезпечує виготовлення інформаційних плакатів кандидатів, зареєстрованих на відповідних виборах, чи партій (організацій партій) - суб'єктів відповідного виборчого процесу.

2. У випадках, передбачених цим Кодексом, виборча комісія, зазначена у частині першій цієї статті, за рахунок коштів відповідного бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів забезпечує виготовлення інформаційних буклетів партій (організацій партій) - суб'єктів відповідного виборчого процесу.

3. Інформаційні плакати та відповідно інформаційні буклети суб'єктів відповідного виборчого процесу повинні бути однаковими для усіх суб'єктів відповідного виборчого процесу за формою, розміром, поліграфічним виконанням, встановленими виборчою комісією, зазначеною у частині першій цієї статті, з дотриманням вимог цього Кодексу.

4. Зміст інформаційних плакатів та інформаційних буклетів визначається цим Кодексом для відповідного типу виборів.

5. Виборча комісія, зазначена у частині першій цієї статті, погоджує відповідно з кандидатом, партією - суб'єктом виборчого процесу текст інформаційного плаката та інформаційного буклета цього суб'єкта виборчого процесу з дотриманням вимог цього Кодексу.

6. Інформаційні плакати та інформаційні буклети суб'єктів виборчого процесу використовуються для інформування виборців на виборчих дільницях, у тому числі у день голосування, у порядку, встановленому цим Кодексом для відповідного типу виборів.

7. Інформаційні плакати виготовляються в однаковій кількості для усіх суб'єктів відповідного виборчого процесу. Вимоги щодо кількості інформаційних плакатів встановлюються цим Кодексом для відповідного типу виборів. Порядок їх виготовлення визначається виборчою комісією, зазначеною у частині першій цієї статті.

8. Виготовлені інформаційні плакати та інформаційні буклети суб'єктів виборчого процесу передаються дільничним виборчим комісіям у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

9. Строки виготовлення інформаційних плакатів та інформаційних буклетів визначається виборчою комісією, зазначеною у частині першій цієї статті, з урахуванням необхідності дотримання вимог частини восьмої цієї статті.

Стаття 185. Засади участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів

1. Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення Центральної виборчої комісії та окружних виборчих комісії, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, територіальних виборчих комісій на підставі відповідних договорів, укладених із зазначеними комісіями.

2. Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов'язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності. Інформаційне агентство, засіб масової інформації, який поширює інформацію про подію, пов'язану із виборами, не може припускати замовчування суспільно важливих відомостей, що стосуються цієї події, якщо вони були відомі йому на момент поширення інформації. Інформаційне агентство, засіб масової інформації зобов'язані висвітлювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не припускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації мають намагатися отримувати інформацію про події, пов'язані із виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам.

3. Засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов'язані із виборами, базуючись на засадах об'єктивності інформації та її неупередженого подання. Засоби масової інформації при поширенні інформації про кандидатів, суб'єктів їх висування повинні дотримуватись однакового ставлення до всіх таких суб'єктів, а також до всіх кандидатів незалежно від суб'єкта їх висування.

4. Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх кандидатів, суб'єктів їх висування щодо подій, пов'язаних із виборами.

Стаття 186. Збалансованість поширення інформації про кандидатів та партії (організації партій) - суб'єктів виборчого процесу

1. Інформаційні агентства та засоби масової інформації повинні збалансовано висвітлювати коментарі всіх кандидатів, зареєстрованих на відповідних виборах, суб'єктів їх висування щодо подій, пов'язаних із виборами.

2. Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого відповідним суб'єктам відповідного виборчого процесу, у передачах (циклах передач), зазначених у статті 187 цього Кодексу. У зазначених передачах (циклах передач) телерадіоорганізації повинні дотримуватися вимоги рівного розподілу ефірного часу, присвяченого кожному відповідному суб'єкту, допускаючи відхилення для окремого суб'єкта від середнього обсягу ефірного часу не більш як на 15 відсотків.

3. Суб'єкти, зазначені у частині другій цієї статті, визначаються цим Кодексом для відповідного типу виборів.

4. Для окремих типів виборів цим Кодексом встановлюються особливості дотримання вимоги, зазначеної у частині другій цієї статті.

5. Обмеження, встановлене частиною другою цієї статті, у випадку місцевих виборів стосується усіх телерадіоорганізацій, чиє мовлення поширюється на територію чи частину території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Стаття 187. Особливості участі телерадіоорганізацій в інформаційному забезпеченні виборів

1. Аудіовізуальні (електронні) засоби масової інформації (далі - телерадіоорганізації) беруть участь в інформаційному забезпеченні виборів з дотриманням вимог частин другої та третьої статті 185 та статті 186 цього Кодексу шляхом:

1) поширення відповідної інформації у передачах новин чи інших інформаційних передачах (циклах передач);

2) поширення спеціальних програм на замовлення виборчої комісії.

2. У передачах, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, не допускається поширення редакційних чи авторських коментарів, інших оціночних суджень як позитивного, так і негативного характеру стосовно кандидатів, суб'єктів їх висування.

3. Телерадіоорганізації повинні дотримуватись збалансованого поширення інформації про кандидатів, суб'єктів їх висування в окремих передачах або в серіях передач, які стосуються однакових або близьких питань, чітко пов'язані між собою і можуть розглядатися як одне ціле, з дотриманням вимог частини четвертої цієї статті.

4. При поширенні інформації про події, пов'язані з виборами, телерадіоорганізації повинні дотримуватися балансу стосовно кандидатів або суб'єктів їх висування щодо розподілу ефірного часу, протягом якого поширюється інформація, зазначена у частині третій цієї статті, відповідно до вимог цього Кодексу для відповідного типу виборів.

Стаття 188. Особливості поширення інформації про результати опитування громадської думки, пов'язаних з виборами

1. Підприємства, заклади, установи та організації, що проводять опитування громадської думки, мають право оприлюднювати результати такого опитування, пов'язаного з виборами, з обов'язковим зазначенням часу його проведення, території, яку охоплювало опитування, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних, методу опитування, точного формулювання питань, можливої статистичної похибки.

2. Інформаційні агентства, засоби масової інформації у разі поширення результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, зобов'язані зазначати повну назву організації, що проводила опитування, замовників опитування, а також інші відомості, зазначені у частині першій цієї статті.

3. Забороняється оприлюднення чи поширення в інший спосіб результатів опитування громадської думки, пов'язаних з виборами, протягом останніх десяти днів перед днем голосування.

4. Способи проведення опитувань виборців щодо їх волевиявлення під час голосування повинні забезпечувати збереження таємниці голосування опитуваного виборця. Оприлюднення в день голосування результатів такого опитування до закінчення голосування забороняється.

5. У разі оприлюднення телерадіоорганізацією результатів інтерактивного опитування аудиторії, що проводиться під час передачі, пов'язаної з виборами або за участю кандидатів, зареєстрованих для участі у виборах, чи уповноважених (довірених) осіб суб'єктів виборчого процесу, учасникам передачі забороняється коментувати результати таких опитувань або іншим чином посилатися на них. Протягом всього часу оприлюднення результатів інтерактивного опитування аудиторії повинно супроводжувати текстове повідомлення "Це опитування відображає думку лише цієї аудиторії", яке має демонструватися на екрані (для телепередач) у формі, сприйнятній для глядача, чи бути озвученим (для радіопередач) чітким текстом диктора або ведучого передачі безпосередньо перед і після оприлюднення зазначених результатів.

РОЗДІЛ IX. ПЕРЕДВИБОРЧА АГІТАЦІЯ

Стаття 189. Форми і засоби передвиборної агітації

1. Передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності, яка має на меті спонукати або спонукає виборців голосувати або не голосувати за кандидата, виборчий список кандидатів. Передвиборна агітація може здійснюватися будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

2. Передвиборна агітація може проводитися у таких формах:

1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями;

2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів;

3) проведення публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності кандидатів, суб'єктів їх висування;

4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, інших публікацій;

5) розповсюдження листівок, плакатів, буклетів, брошур та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації;

6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів (матеріалів політичної реклами) на носіях зовнішньої реклами;

7) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки чи на підтримку кандидата (кандидатів), суб'єктів їх висування, а також поширення інформації про таку підтримку;

8) публічні заклики голосувати або не голосувати за кандидата, виборчий список кандидатів або публічні оцінки діяльності цих кандидатів, суб'єктів їх висування;

9) в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.

3. Політична реклама - це розміщення або поширення матеріалів передвиборчої агітації за допомогою рекламних засобів. До політичної реклами належить також використання символіки партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу, прізвищ кандидатів поза інформаційними повідомленнями, а так само повідомлення у будь-якій формі про підтримку кандидатом (кандидатами) або суб'єктом його (їх) висування видовищних чи інших публічних заходів чи привернення уваги до участі у видовищних заходах певних кандидатів чи суб'єктів їх висування.

4. Порядок розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації з використанням рекламних засобів регулюється цим Кодексом та Законом України "Про рекламу".

5. Прихована політична реклама, а також розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації, не позначеної відповідно до вимог цього Кодексу, забороняється. Реклама друкованих видань (газет, журналів, книг), інших товарів та послуг з використанням прізвищ чи зображень (портретів) кандидатів, назв чи символіки політичних партій - суб'єктів виборчого процесу, вважається політичною рекламою.

6. Офіційні повідомлення в період виборчого процесу про дії кандидатів, які є посадовими особами органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України та законами України, і підготовлені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", не належать до передвиборної агітації. Такі офіційні повідомлення не повинні містити коментарів агітаційного характеру, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій про дії зазначених осіб як кандидатів.

7. Не вважається передвиборною агітацією здійснення політичною партією, яка не має статусу суб'єкта виборчого процесу, або організацією такої партії заходів, зазначених у частині другій цієї статті, з метою популяризації власної діяльності чи роз'яснення своєї позиції за умови, що під час таких заходів жодним чином не згадуються кандидати та суб'єкти їх висування, положення передвиборних програм суб'єктів виборчого процесу.

Стаття 190. Загальні засади фінансування передвиборної агітації

1. Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету, виділених на підготовку і проведення виборів для цілей, визначених цим Кодексом, та коштів виборчих фондів суб'єктів відповідного виборчого процесу. Використання власних коштів кандидатів, не переданих до виборчого фонду у порядку, визначеному цим Кодексом, чи коштів з інших джерел для проведення передвиборної агітації, у тому числі з ініціативи виборців, забороняється.

2. Передвиборна агітація за рахунок коштів відповідного бюджету, виділених на підготовку і проведення виборів, здійснюється з додержанням принципу рівних умов щодо надання кандидатам, суб'єктам їх висування однакового ефірного часу на радіо і телебаченні у порядку, встановленому відповідно до цього Кодексу.

3. Суб'єкт виборчого процесу фінансує із коштів свого виборчого фонду заходи і матеріали передвиборної агітації та розміщення матеріалів політичної реклами на власну підтримку чи підтримку висунутих ним кандидатів.

4. Підтримка суб'єктом виборчого процесу від свого імені чи від імені висунутого ним кандидата (кандидатів), проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрацій фільмів, телепередач чи інших публічних заходів, а також проведення зазначених публічних заходів на підтримку кандидата (кандидатів), суб'єкта їх висування може здійснюватися лише у разі фінансування таких заходів із коштів виборчого фонду відповідного суб'єкта виборчого процесу.

Стаття 191. Строки проведення передвиборної агітації

1. Кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах, партія (організація партії) - суб'єкт відповідного виборчого процесу, має право розпочати свою передвиборну агітацію на наступний день після прийняття відповідною виборчою комісією рішення про реєстрацію відповідно кандидата, кандидатів, включених до виборчих списків партії (організації партії).

2. Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем голосування.

3. Передвиборна агітація напередодні дня голосування та в день голосування забороняється. У цей час забороняються проведення масових акцій (зборів, мітингів, походів, демонстрацій, пікетів, інших публічних заходів) від імені кандидата (кандидатів) чи суб'єкта їх висування, розповсюдження агітаційних матеріалів, а також публічні оголошення про підтримку кандидатом (кандидатами) чи суб'єктом їх висування проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів і повідомлення про проведені раніше такі заходи.

4. У час, зазначений у частині другій цієї статті, припиняється використання носіїв зовнішньої реклами для розміщення матеріалів передвиборної агітації. Передвиборні агітаційні матеріали, розміщені на інформаційних стендах чи в інших місцях (крім носіїв зовнішньої реклами) з цього ж часу знімаються відповідними службами місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, комунальними підприємствами.

5. У разі призначення повторного голосування у випадках, передбачених цим Кодексом, передвиборна агітація відновлюється кандидатами, суб'єктами їх висування, які зберегли свій статус, з дня, наступного після дня прийняття рішення про призначення повторного голосування. Така агітація припиняється у порядку і в строки, зазначені у частинах другій - четвертій цієї статті.

Стаття 192. Загальні обмеження щодо передвиборної агітації

1. Поширення під час передвиборної агітації у будь-якій формі матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняється.

2. Забороняється розповсюдження відомостей про кандидата чи партію (організацію партії) - суб'єкта виборчого процесу, недостовірність або наклепницький характер яких загальновідомі або були офіційно встановлені.

3. Забороняється участь у передвиборній агітації у будь-якій формі органів виконавчої влади, виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і судів.

4. Під час виборчого процесу забороняється використання у комерційній та соціальній рекламі:

1) прізвищ та зображень кандидатів, зареєстрованих для участі у відповідних виборах;

2) символіки (логотипів) чи назв партій (організацій партій) - суб'єктів висування кандидатів;

3) повідомлень у будь-якій формі про підтримку кандидатом (кандидатами) або суб'єктом його (їх) висування видовищних чи інших публічних заходів, а також привернення уваги до участі кандидатів у публічних видовищних заходах.

5. Забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, зазначених у частині другій статті 205 цього Кодексу), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей. Така передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати або не голосувати за певного кандидата (кандидатів) чи партію (організацію партії) або згадуванням імені кандидата чи назви партії (організації партії), вважається непрямим підкупом виборців.

6. Центральна виборча комісія під час загальнодержавних виборів забезпечує розміщення в загальнодержавних засобах масової інформації, передбачених цією частиною, роз'яснення щодо заборони надання виборцям, закладам, установам, організаціям, а також виборчим комісіям та їх членам товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей (непрямого підкупу). Текст роз'яснення затверджується Центральною виборчою комісією і двічі на тиждень друкується в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" на першій сторінці і транслюється на перших каналах Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України, починаючи за шістдесят днів до дня голосування за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів.

7. Перешкоджання здійсненню права на проведення передвиборної агітації, а також порушення встановленого цим Кодексом порядку проведення такої агітації тягнуть за собою відповідальність, встановлену законами України.

8. У разі надходження до Центральної виборчої комісії або окружної виборчої комісії, територіальною комісією вищого рівня відповідних місцевих виборів заяви, скарги чи іншого повідомлення щодо порушень вимог цього Кодексу щодо проведення передвиборної агітації, які мають ознаки вчинення злочину чи адміністративного правопорушення, така виборча комісія невідкладно звертається до відповідних правоохоронних органів щодо перевірки зазначеного повідомлення та реагування відповідно до законів України.

Стаття 193. Участь виборців у передвиборній агітації

1. Громадяни України - виборці мають право вільно і всебічно обговорювати політичні, ділові та особисті якості кандидатів, передвиборні програми та діяльність кандидатів та суб'єктів їх висування, брати участь у проведенні агітації щодо підтримки чи непідтримки кандидатів (виборчих списків кандидатів) без витрачання власних коштів у будь-якій формі.

2. Участь у передвиборній агітації забороняється:

1) іноземцям та особам без громадянства, у тому числі через журналістську діяльність чи у формі участі у концертах, виставах, спортивних змаганнях, інших публічних заходах, що проводяться на підтримку чи за підтримки кандидата (кандидатів) чи суб'єкта їх висування;

2) посадовим і службовим особам органів виконавчої влади, виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і судів, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом на відповідних виборах;

3) членам виборчих комісій протягом строку їх повноважень у відповідних виборчих комісіях.

3. Кандидатам, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади, виконавчих органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування, у правоохоронних органах чи судах, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), забороняється залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб за місцем роботи чи інших осіб, що перебувають у службовій залежності чи адміністративному підпорядкуванні від них (у робочий час), службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації.

4. Посадовим та службовим особам і творчим працівникам засобів масової інформації під час виборчого процесу, за винятком матеріалів і передач, обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог частини четвертої статті 198 і частини першої статті 199 цього Кодексу, забороняється агітувати за або проти кандидата (кандидатів) чи суб'єктів їх висування, чи поширювати інформацію, яка має ознаки передвиборної агітації, безоплатно або з оплатою з джерел, не передбачених цим Кодексом, а так само поширювати будь-яку інформацію, яка має на меті спонукати або спонукає виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата (кандидатів) чи суб'єкта їх висування.

Стаття 194. Проведення публічних заходів передвиборної агітації

1. Організація і проведення кандидатом (кандидатами) чи суб'єктом їх висування мітингів, походів, демонстрацій, пікетів здійснюється з дотриманням законодавства, що регулює проведення мирних заходів в Україні. Видатки, пов'язані з організацією та проведенням зазначених заходів, здійснюються за рахунок коштів виборчого фонду відповідного суб'єкта виборчого процесу.

2. Суб'єкт виборчого процесу, який утворив свій виборчий фонд, має право на договірній основі за рахунок коштів виборчого фонду орендувати будинки і приміщення усіх форм власності для проведення зборів, зустрічей з виборцями, дебатів, дискусій та інших публічних заходів передвиборної агітації.

3. Забороняється використання приміщень органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування для проведення заходів передвиборної агітації.

4. У разі якщо будинок (приміщення) незалежно від форми власності було надано для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної агітації одному суб'єкту виборчого процесу, власник (володар, користувач) цього будинку (приміщення) не має права відмовити в його наданні на тих же умовах іншому суб'єкту виборчого процесу, який має право проводити передвиборну агітацію за рахунок коштів виборчого фонду.

5. Вимога, зазначена у частині четвертій цієї статті, не стосується приміщень, що перебувають у власності чи постійному користуванні партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу.

6. Суб'єкт виборчого процесу повідомляє про час і місце проведення запланованих публічних заходів передвиборної агітації, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, відповідну окружну (територіальну комісію вищого рівня) виборчу комісію.

7. Інформаційні агентства надають приміщення для проведення прес-конференцій кандидатам, суб'єктам їх висування на умовах рівного доступу та рівної оплати. Суб'єкт виборчого процесу здійснює оплату за використання приміщень для прес-конференцій, наданого інформаційним агентством за рахунок коштів свого виборчого фонду.

8. Проведення заходів передвиборної агітації у військових частинах (формуваннях) чи установах кримінально-виконавчої системи обмежується. Відвідання військових частин (формувань) та установ кримінально-виконавчої системи окремими кандидатами чи уповноваженими (довіреними) особами забороняється. За зверненням командира військової частини (формування), керівника установи кримінально-виконавчої системи окружна (територіальна) виборча комісія може надати дозвіл на проведення зустрічі кандидатів чи уповноважених (довірених) осіб із виборцями у військовій частині (формуванні) чи установі кримінально-виконавчої системи.

Стаття 195. Виготовлення та розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації

1. Суб'єкт виборчого процесу, який утворив виборчий фонд, на власний розсуд може виготовляти друковані матеріали передвиборної агітації (книги, брошури, буклети, листівки, плакати) за рахунок коштів виборчого фонду. Партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу, кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах, може виготовляти друкований матеріал своєї передвиборної агітації із застосуванням обладнання, що належить відповідно партії (організації партії) чи особисто кандидату. Відомості, що містяться у цих матеріалах, повинні відповідати вимогам цього Кодексу та інших законів України.

2. Суб'єкт виборчого процесу може виготовляти за рахунок коштів свого виборчого фонду товари (значки, календарі, пакети, олівці, ручки тощо), що містять візуальні зображення портретів чи прізвищ кандидатів, назви, символіки (логотипу, прапору) партії (організації партії) - суб'єкта висування кандидата (кандидатів), за умови, що вартість кожної одиниці такого товару не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати, встановленого відповідно до закону на день початку виборчого процесу.

3. Суб'єкт виборчого процесу зобов'язаний подати на вимогу Центральної виборчої комісії чи відповідної територіальної комісії вищого рівня відповідних місцевих виборів по одному примірнику кожного друкованого матеріалу передвиборної агітації, зазначеного у частині першій цієї статті, чи кожного виду товару, зазначеного у частині другій цієї статті, не пізніш як через п'ять днів з дня отримання вимоги до відповідної виборчої комісії.

4. Друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити відомості про установу, що здійснила друк, або вказівку, що друк здійснено з використанням обладнання, що належить партії чи особисто кандидату, їх тираж, інформацію про замовника матеріалів, осіб, відповідальних за випуск, дату випуску в світ.

5. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відводять місця та обладнують стенди, дошки оголошень у людних місцях для розміщення друкованих матеріалів передвиборної агітації.

6. Кандидат, партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу мають право вільно і безоплатно розповсюджувати друковані матеріали передвиборної агітації, зазначені у частині першій цієї статті, друковані видання, у яких розміщені матеріали передвиборної агітації, а також товари, зазначені у частині другій цієї статті.

7. Забороняється виготовлення та розповсюдження друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, що не містять усіх або деяких відомостей, зазначених у частині четвертій цієї статті.

8. Забороняється розміщення та розповсюдження матеріалів передвиборної агітації у приміщеннях органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим органів місцевого самоврядування, державних та комунальних закладах освіти й охорони здоров'я, житлово-комунальних підприємствах та установах.

9. Забороняється розміщення матеріалів передвиборної агітації на об'єктах культурної спадщини.

Стаття 196. Розміщення політичної реклами як зовнішньої реклами

1. Друковані матеріали передвиборної інформації можуть розміщуватися із застосуванням носіїв зовнішньої реклами відповідно до вимог Закону Україну "Про рекламу" з оплатою із коштів виборчого фонду відповідного суб'єкта виборчого процесу.

2. Підприємства (господарські товариства) чи фізичні особи - розповсюджувачі зовнішньої реклами повинні забезпечити рівний доступ та рівні умови для кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу до розміщення агітаційних матеріалів (політичної реклами) з використанням носіїв зовнішньої реклами.

3. Розміщення агітаційних матеріалів та політичної реклами на будинках органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування забороняється.

4. Реклама книг, випусків друкованих засобів масової інформації чи телерадіопередач із використанням прізвищ чи зображень кандидатів, назв, символіки (прапорів чи логотипів) партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу може розміщуватися на носіях зовнішньої реклами лише за умови її оплати з коштів виборчого фонду відповідної партії.

Стаття 197. Заборона передвиборної агітації на транспорті

Розміщення носіїв політичної реклами на зовнішній поверхні транспортних засобів громадського користування, у тому числі таксі, розміщення політичної реклами у приміщеннях та на будівлях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, а також розповсюдження матеріалів передвиборної агітації, у тому числі політичної реклами через телерадіотрансляційні або інші інформаційні мережі сповіщання пасажирів та інформаційні табло у приміщеннях станцій та вагонах метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, у транспортних засобах громадського користування забороняється.

Стаття 198. Загальний порядок використання засобів масової інформації

1. Передвиборна агітація в засобах масової інформації усіх форм власності за рахунок коштів Державного бюджету та за рахунок коштів виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу здійснюється на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу чи друкованої площі.

2. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації за рахунок коштів відповідного бюджету чи за рахунок коштів виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу встановлюються відповідним засобом масової інформації не пізніш як на десятий день виборчого процесу у розмірі, що не може перевищувати розміру середньоарифметичного значення ціни за комерційну рекламу (рекламу, розповсюдження якої має на меті отримання прибутку) за перші дев'ять з дванадцяти календарних місяців, що передують місяцю початку виборчого процесу.

3. Засоби масової інформації, зареєстровані пізніш як за дванадцять календарних місяців до місяця початку виборчого процесу, встановлюють розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу на підставі даних за весь період їх діяльності в порядку, встановленому частиною другою цієї статті. Розміри розцінок таких засобів масової інформації не можуть перевищувати розмірів розцінок відповідно газети "Голос України" (для друкованих засобів масової інформації) та Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України (для телерадіоорганізацій).

4. Засоби масової інформації можуть розрахувати розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу, зазначені у частинах другій чи третій цієї статті, окремо для робочих днів і окремо для вихідних та святкових днів, а також окремо для різних за кількістю потенційної аудиторії періодів ефірного часу чи друкованої площі. Зазначені розцінки не можуть відрізнятися в залежності від близькості до дня голосування.

5. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації не можуть змінюватися протягом виборчого процесу. Засіб масової інформації не може надавати знижки чи встановлювати надбавки на оплату друкованої площі чи ефірного часу суб'єктам виборчого процесу.

6. Загальнодержавні засоби масової інформації офіційно надсилають встановлені відповідно до вимог частин другої або третьої цієї статті розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу до Центральної виборчої комісії не пізніш як п'ятнадцятий день виборчого процесу, а регіональні та місцеві засоби масової інформації - територіальним виборчим комісіям або окружним виборчим комісіям не пізніш як через п'ять днів після їх утворення. Ці відомості оприлюднюються на веб-сайті Центральної виборчої комісії.

7. Засоби масової інформації усіх форм власності зобов'язані не пізніш як на п'ятнадцятий день виборчого процесу опублікувати розцінки вартості одиниці ефірного часу, зазначені у частині другій цієї статті. Телерадіоорганізації, які ведуть мовлення на загальнонаціональних каналах, здійснюють таку публікацію в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", регіональні та місцеві телерадіоорганізації - у відповідних регіональних та місцевих друкованих засобах масової інформації.

8. Матеріали передвиборної агітації мають бути чітко відокремлена від іншої інформації, у тому числі від комерційної реклами, незалежно від форм чи способів їх подання, таким чином, щоб їх можна було ідентифікувати як такі. Змішування політичної та комерційної реклами не допускається.

9. Засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу одному кандидату чи партії (організації партії) - суб'єкту виборчого процесу, не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на тих же умовах іншому кандидату чи партії (організації партії) - суб'єкту того ж виборчого процесу. Засіб масової інформації може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі зазначеному суб'єкту виборчого процесу тільки у разі, якщо надані для поширення матеріали не відповідають вимогам частини п'ятої та сьомої статті 200 або частини першої чи другої статті 192 цього Кодексу.

10. Засіб масової інформації може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі суб'єкту виборчого процесу тільки у разі, якщо він має обґрунтовані підстави вважати, що надані для поширення агітаційні матеріали не відповідають вимогам частин першої - третьої статті 192 або частин п'ятої та сьомої статті 200 цього Кодексу.

11. Вимоги, встановлені частинами першою - дев'ятою цієї статті, не поширюються на друковані засоби масової інформації, засновниками (власниками) яких є партії (організації партій) - суб'єкти виборчого процесу.

12. Особливості використання засобів масової інформації у проведенні передвиборної агітації для відповідних типів виборів визначаються цим Кодексом.

Стаття 199. Відповідальність засобів масової інформації за дотримання вимог щодо поширення матеріалів передвиборної агітації

1. Проведення передвиборної агітації в засобах масової інформації здійснюється з дотриманням вимог та обмежень, встановлених цим Кодексом.

2. Засоби масової інформації не несуть відповідальності за зміст передвиборної агітації, яка була розміщена відповідно до угод із замовниками, крім випадків, передбачених частинами першою та другою статті 161 цього Кодексу. У разі спроб поширення учасником передачі телерадіоорганізації у прямому ефірі інформації, зазначеної у частинах першій та другій статті 161 цього Кодексу, ведучий передачі зобов'язаний вжити усіх заходів для припинення такого поширення.

3. Забороняється проведення передвиборної агітації в зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України, а також у зареєстрованих в Україні засобах масової інформації, в яких частка зарубіжної власності перевищує п'ятдесят відсотків.

4. Засобам масової інформації під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог частини четвертої статті 200 і частини першої статті 201 цього Кодексу, забороняється агітувати за або проти кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу чи поширювати інформацію, яка має ознаки передвиборної агітації, безоплатно або з оплатою з джерел, не передбачених цим Кодексом, а так само поширювати будь-яку інформацію, яка має на меті спонукати або спонукає виборців голосувати за або проти певного кандидата (кандидатів), партії (організації партії) - суб'єкта виборчого процесу.

5. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення своїм рішенням припиняє до закінчення виборчого процесу трансляцію на території України, в тому числі операторами телекомунікацій, іноземних телеканалів, у діяльності яких порушується норма щодо заборони громадянам іноземних держав, особам без громадянства ведення передвиборної агітації, у тому числі через журналістську діяльність, або в передачах яких містяться заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганда війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.

6. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору одноразового порушення засобом масової інформації вимог цього Кодексу Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України своїм рішенням оголошує відповідному засобу масової інформації офіційне попередження з вимогою припинити порушення вимог виборчого законодавства. Таке попередження публікується у засобах масової інформації, а також оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії. Засіб масової інформації, якому винесено попередження, зобов'язаний оприлюднити таке повідомлення без коментарів у програмі новин, що виходить в ефір у прайм-тайм, або розміщує на першій сторінці найближчого випуску друкованого засобу масової інформації.

7. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього Кодексу суд приймає рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення випуску відповідної програми, дії ліцензії аудіовізуального засобу масової інформації, або про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання.

Стаття 200. Порядок використання аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації

1. Телерадіоорганізації надають відповідно кандидату чи партії (організації партії) партії - суб'єкту виборчого процесу ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів відповідного бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів, у загальному обсязі, який встановлений цим Кодексом для кожного типу виборів. Такий ефірний час надається у проміжку між дев'ятнадцятою та двадцять третьою годинами за київським часом.

2. Впродовж 20 хвилин до і після теле-, радіотрансляції передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми кандидата чи партії (організації партії) забороняється на тому ж каналі мовлення в будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної програми, дії кандидата чи суб'єкта його висування.

3. Оплата ефірного часу, наданого відповідно до частини першої цієї статті, здійснюється згідно із затвердженим кошторисом у межах коштів відповідного бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів, та за угодами, що укладаються відповідно між Центральною виборчою комісією і Національною телекомпанією України, Національною радіокомпанією України, між територіальною чи окружною виборчою комісією і регіональною телерадіоорганізацією державної чи комунальної форми власності.

4. Ефірний час за рахунок коштів виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу надається йому на підставі угоди, що укладається від імені цього суб'єкта розпорядником відповідного поточного рахунку виборчого фонду з телерадіоорганізацією будь-якої форми власності. Без укладення такої угоди та надходження коштів на рахунок телерадіоорганізації надання ефірного часу партії забороняється.

5. Неперервна тривалість ефірного часу, який надається суб'єкту виборчого процесу за рахунок коштів його виборчого фонду, не може бути меншою від трьох хвилин.

6. Включення до інформаційних теле- і радіопрограм (випусків новин) передвиборних агітаційних матеріалів суб'єктів виборчого процесу забороняється. Передвиборна агітація, у тому числі політична реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слів "Передвиборна агітація". Забороняється переривати передачі передвиборної агітації рекламою товарів, робіт, послуг та іншими повідомленнями.

7. Протягом демонстрації передвиборної агітації на телебаченні обов'язково зазначається повна назва її замовника у формі текстового повідомлення, яке має займати не менше п'ятнадцяти відсотків площі екрана і бути виконане контрастним кольором до основного фону зображення та бути сприйнятним для глядача.

8. Час мовлення, відведений на передвиборну агітацію на радіо та телебаченні, не може перевищувати 20 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.

9. Телерадіоорганізації зобов'язані здійснювати аудіо-, відеозаписи усіх передач, що містять ознаки передвиборної агітації, і зберігати їх протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів.

10. Телерадіоорганізації усіх форм власності за рішенням Центральної виборчої комісії, територіальної комісії вищого рівня відповідних місцевих виборів, письмовим запитом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення зобов'язані надавати у визначений у вказаному рішенні строк всю інформацію про виділення ефірного часу суб'єкту відповідного виборчого процесу для проведення передвиборної агітації, а в разі необхідності - копії відповідних угод, платіжних документів і передач у запису на плівці та інших носіях інформації.

Стаття 201. Порядок використання друкованих засобів масової інформації

1. Суб'єкт виборчого процесу має право за рахунок коштів свого виборчого фонду публікувати агітаційні матеріали, у тому числі політичну рекламу в друкованих засобах масової інформації будь-яких форм власності, що видаються в Україні, за винятком засобів масової інформації, зазначених у частині восьмій статті 167 цього Кодексу.

2. Матеріали передвиборної агітації повинні бути чітко відокремлена від інших матеріалів, опублікованих у друкованому засобі масової інформації, та бути опублікованими під рубрикою "Передвиборна агітація".

3. Матеріали передвиборної агітації, зазначені у частині першій цієї статті, публікуються на підставі угоди, що укладається від імені суб'єкта виборчого процесу розпорядником поточного рахунку його виборчого фонду з редакцією (видавцем) друкованого засобу масової інформації. Без укладення угоди та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) друкованого засобу масової інформації публікація цих матеріалів забороняється. Ця вимога не застосовується до засобу масової інформації, засновником (власником) якого є партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу.

4. Редакції (видавці) друкованих засобів масової інформації усіх форм власності за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, виборчої комісії, яка очолює систему комісій, що здійснюють підготовку та проведення відповідних місцевих виборів зобов'язані надавати їй усю інформацію про використання друкованої площі для розміщення агітаційних матеріалів суб'єктів виборчого процесу, а в разі необхідності - надсилати їй копії відповідних угод, платіжних документів, а також відповідні публікації.

Стаття 202. Порядок створення та поширення телерадіоорганізаціями передач за участю кандидатів, їх довірених осіб, уповноважених осіб партій (організацій партій) -суб'єктів виборчого процесу

1. Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів, їх довірених осіб, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Зазначені передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою забезпечити можливість участі у них усіх кандидатів чи партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу за їх бажанням. Телерадіоорганізація може створити лише один цикл таких передач під час виборчого процесу.

2. Час мовлення, який використовується для циклів передач, зазначених у частині першій цієї статті, не враховується у межі, встановлені частиною восьмою статті 200 цього Кодексу.

3. Телерадіоорганізація, яка має намір поширювати передачі, зазначені у частині першій цієї статті, одночасно й в однаковий спосіб надсилає пропозиції взяти участь у циклі зазначених передач усім кандидатам чи усім зазначеним партіям (організаціям партій). У пропозиції має зазначатися формат передачі, строк, протягом якого необхідно надати згоду на участь в передачі, та вартість участі у такій передачі.

4. Формат передачі (циклу передач) включає:

1) порядок визначення учасників кожної передачі із циклу передач за участю представників двох чи більше кандидатів чи партій (організацій партій) - за згодою учасників, за жеребкуванням тощо;

2) порядок визначення розміщення передач у циклі;

3) тривалість кожної передачі та обсяг ефірного часу, що надається для виступів кожному з учасників передач;

4) графік поширення передач в ефірі;

5) ведучий передач або порядок його визначення;

6) наявність інших присутніх у студії під час передач (експерти, журналісти, аудиторія в студії тощо), їх роль та порядок їх обрання чи визначення;

7) регламент та правила поведінки учасників передачі;

8) порядок визначення тем обговорення та взаємних запитань учасників передачі;

9) умови поширення під час передачі іншої інформації (результатів опитувань думки громадян, інтерактивного голосування, статистичних відомостей, освітньої та довідкової інформації, концертних виступів тощо);

10) інші умови створення передачі.

5. Вартість участі у передачі, зазначеній у частині першій цієї статті, є однаковою для усіх кандидатів чи партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу і визначається обсягом ефірного часу, що надається кожному з учасників передач, та вартістю одиниці ефірного часу, визначеною відповідно до частин другої чи третьої статті 198 цього Кодексу.

6. Обсяг ефірного часу, що надається учасникам передач для участі в дискусії або для відповіді на запитання, має визначатися за однаковими правилами.

7. Проведення під час передачі інтерактивного голосування та оприлюднення його результатів можуть включатися до формату передачі тільки за згодою усіх учасників передачі.

8. Кандидат, партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу має право взяти участь тільки в одній передачі циклу. Кількість учасників від однієї партії (організації партії) визначається форматом передачі. Партія (організація партії) визначає учасників передачі, які її представляють, на власний розсуд. Від імені партії (організації партії) згоду на участь надає її керівник або уповноважена особа у відповідному виборчому окрузі.

9. Кандидат, партія (організація партії), які не надали у строк, зазначений у частині другій цієї статті, згоди на участь у циклі передач, не можуть брати участь у таких передачах відповідної телерадіоорганізації.

10. Телерадіоорганізація оприлюднює перелік учасників циклу передач, а також про тих, хто відмовився від участі у циклі передач.

Стаття 203. Право на відповідь

1. Кандидат, партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу мають право звернутися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку кандидат або партія (організація партії) вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь на таку інформацію. Така відповідь не вважається передвиборною агітацією.

2. Засіб масової інформації, що оприлюднив відповідний матеріал, зобов'язаний надати кандидату, партії (організації партії), щодо яких поширено інформацію, яку вони вважають недостовірною, можливість опублікувати відповідь: надати кандидату чи партії (організації партії) ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати у цьому ж друкованому засобі масової інформації наданий кандидатом чи партією (організацією партії) матеріал.

3. Матеріал відповіді, зазначений у частині другій цієї статті, повинен бути оприлюднений не пізніш як через три дні після дня звернення з вимогою про відповідь, але не пізніш як за один день до дня голосування. Якщо інформація, яку кандидат чи партія (організація партії) вважають недостовірною, була опублікована пізніш як за три дні до дня голосування, відповідь може бути опублікована в останній день перед днем голосування.

4. Ефірний час для відповіді надається у той же час доби, що й повідомлення, на яке дається відповідь. Тривалість ефірного часу, який надається для відповіді, не може перевищувати більш ніж у два рази тривалість повідомлення, на яке дається відповідь.

5. Відповідь, яка публікується у друкованому засобі масової інформації, повинна бути набрана таким самим шрифтом і розміщена під рубрикою "відповідь" на тому ж місці шпальти. Обсяг відповіді не може більш ніж на 50 відсотків перевищувати обсяг повідомлення, на яке надається відповідь.

6. Відповідь повинна містити посилання на відповідну публікацію в друкованому засобі масової інформації, передачу на телебаченні, радіо та на зміст інформації, яка вважається недостовірною. Відповідь має бути оприлюднена без додатків, коментарів та скорочень. Відповідь не повинна містити прямих закликів до голосування за або проти певного кандидата (кандидатів), партії (організації партії) - суб'єкта виборчого процесу.

7. Якщо матеріал, що містив інформацію, на яку подається відповідь, був опублікований в останньому перед днем голосування регулярному випуску друкованого засобу масової інформації, видавець такого засобу масової інформації повинен опублікувати відповідь у спеціальному випуску таким же тиражем у строки, зазначені у частині третій цієї статті.

8. Публікація відповіді здійснюється за рахунок засобу масової інформації. Засіб масової інформації має право вимагати відшкодування нанесеної йому шкоди від замовника оприлюднення інформації, на яку публікується відповідь, у порядку, встановленому законом.

9. Відповідь на відповідь не надається.

РОЗДІЛ X. ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПАРТІЙ, КАНДИДАТІВ НА ВИБОРНІ ПОСАДИ ТА ОФІЦІЙНИХ СПОСТЕРІГАЧІВ

Стаття 204. Представники кандидатів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування на загальнодержавних виборах у Центральній виборчій комісії

1. Кандидат на пост Президента України, зареєстрований Центральною виборчою комісією, та партія, яка висунула кандидатів у народні депутати України, мають право делегувати одного представника до Центральної виборчої комісії з правом дорадчого голосу, який уповноважений представляти їх інтереси в Центральній виборчій комісії під час виборчого процесу. Кандидатура представника від політичної партії затверджується центральним керівним органом партії.

2. Представником кандидата на пост Президента України та партії у Центральній виборчій комісії може бути громадянин України, який має право голосу. Не можуть бути представником кандидата на пост Президента України та партії член виборчої комісії, посадова особа органу виконавчої влади або суду, правоохоронних органів чи органів місцевого самоврядування, військовослужбовець, особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу.

3. Заява про реєстрацію представника кандидата на пост Президента України у Центральній виборчій комісії за підписом, засвідченим у встановленому законом порядку, особи, висунутої кандидатом на пост Президента України, подається до Центральної виборчої комісії одночасно з заявою про реєстрацію кандидата на пост Президента України. У заяві про реєстрацію представника кандидата на пост Президента України зазначаються прізвище, ім'я, по батькові уповноваженого представника, його громадянство, день, місяць і рік народження, місце роботи, займана посада (заняття), місце проживання, номер телефону. До заяви додається письмова згода цієї особи представляти інтереси кандидата на пост Президента України в Центральній виборчій комісії.

4. Заява про реєстрацію представника партії у Центральній виборчій комісії, підписана керівником партії та скріплена печаткою партії, та копія рішення центрального керівного органу партії про затвердження кандидатури представника партії у Центральній виборчій комісії подаються до Центральної виборчої комісії одночасно з заявою про реєстрацію кандидатів у депутати від партії. У заяві про реєстрацію представника партії у Центральній виборчій комісії зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові представника партії, його громадянство, день, місяць і рік народження, місце роботи, займана посада (заняття), місце проживання, номер телефону. До заяви додається письмова згода цієї особи представляти інтереси партії у Центральній виборчій комісії.

5. Центральна виборча комісія не пізніше третього робочого дня після надходження документів, зазначених у частині третій та четвертій цієї статті, реєструє представника кандидата на пост Президента України або партії у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу та видає йому посвідчення. Форма такого посвідчення встановлюється Центральною виборчою комісією. У разі втрати кандидатом на пост Президента України або партією статусу суб'єкта виборчого процесу повноваження їх представників у Центральній виборчій комісії вважаються припиненими з моменту настання зазначених обставин.

6. Представник кандидата на пост Президента України або партії з дня його реєстрації Центральною виборчою комісією до припинення своїх повноважень або закінчення виборчого процесу має право на звільнення від виробничих або службових обов'язків без збереження заробітної плати за погодженням із власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

7. Представник кандидата на пост Президента України або партії має право у будь-який час до дня виборів звернутися до Центральної виборчої комісії з заявою про складення своїх повноважень.

8. Кандидат на пост Президента України або партія у будь-який час до дня виборів або дня повторного голосування (на виборах Президента України) можуть прийняти рішення про відкликання свого представника та про делегування іншої кандидатури замість вибулої. Відповідна заява разом із копією рішення та іншими документами подається до Центральної виборчої комісії у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті.

9. На підставі заяви, поданої відповідно до частини сьомої або восьмої цієї статті, не пізніше третього дня після її надходження, а поданої напередодні і в день виборів, - невідкладно Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації представника кандидата на пост Президента України або партії у Центральній виборчій комісії. Копія рішення видається представнику кандидата на пост Президента України або партії у Центральній виборчій комісії або надсилається на адресу кандидата на пост Президента України чи партії.

10. Посвідчення представника кандидата на пост Президента України або партії у Центральній виборчій комісії, повноваження якого припинено до закінчення виборчого процесу, негайно повертається до Центральної виборчої комісії.

11. Представник кандидата на пост Президента України або партії у Центральній виборчій комісії має право:

1) бути присутнім на всіх засіданнях Центральної виборчої комісії під час обговорення питань, пов'язаних із проведенням загальнодержавних виборів, та брати участь у їх обговоренні з правом дорадчого голосу: отримувати до початку засідання порядок денний та матеріали до питань порядку денного, ставити запитання доповідачу, вносити пропозиції щодо рішення Центральної виборчої комісії;

2) знайомитися зі змістом протоколів засідань Центральної виборчої комісії та її рішеннями, отримувати копії цих рішень, а в разі своєї відсутності на засіданні знайомитися з документами, на підставі яких приймалися рішення на такому засіданні;

3) невідкладно знайомитися з протоколами, телефонограмами, факсами та іншими офіційними повідомленнями, що надходять до Центральної виборчої комісії від окружних та закордонних дільничних виборчих комісій про підсумки голосування у відповідному територіальному виборчому окрузі, а також протоколами відповідних дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів на виборчій дільниці, отримувати їх копії;

4) реалізовувати інші права, передбачені цим Кодексом для представника кандидата на пост Президента України або партії у Центральній виборчій комісії.

Стаття 205. Уповноважені особи політичних партій у загальнодержавному та територіальних виборчих округах на загальнодержавних виборах

1. Партія - суб'єкт виборчого процесу може мати не більше п'яти уповноважених осіб у загальнодержавному виборчому окрузі та не більше двох уповноважених осіб у кожному територіальному окрузі. Уповноважена особа партії представляє відповідну партію - суб'єкта виборчого процесу і не є самостійним суб'єктом виборчого процесу. Уповноважена особа партії повинна відповідати вимогам, зазначеним у частині другій статті 204 цього Кодексу. Список уповноважених осіб партії з обов'язковим зазначенням відповідного виборчого округу затверджується центральним керівним органом партії.

2. Повноваження уповноважених осіб партії у загальнодержавному виборчому окрузі поширюються також на закордонний виборчий округ.

3. Заява про реєстрацію уповноважених осіб партії, підписана керівником партії та скріплена печаткою партії, та копія рішення центрального керівного органу партії про затвердження списку уповноважених осіб партії подаються до Центральної виборчої комісії у будь-який час після реєстрації кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії. У заяві про реєстрацію уповноважених осіб партії зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові кожної уповноваженої особи, відповідний виборчий округ, громадянство уповноваженої особи партії, день, місяць і рік народження, місце роботи, займана посада (заняття), місце проживання, номер телефону. До заяви додаються письмові згоди цих осіб представляти інтереси партії у відповідному виборчому окрузі.

4. Центральна виборча комісія не пізніше третього дня після надходження документів, зазначених у частині третій цієї статті, реєструє уповноважених осіб партії та видає представникові партії у Центральній виборчій комісії їх посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. У разі втрати партією статусу суб'єкта виборчого процесу повноваження уповноважених осіб партії вважаються припиненими з моменту настання зазначеної обставини.

5. Уповноважена особа партії з дня її реєстрації Центральною виборчою комісією до припинення повноважень або закінчення виборчого процесу має право на звільнення від виробничих або службових обов'язків без збереження заробітної плати за погодженням із власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

6. Уповноважена особа партії має право у будь-який час до дня виборів звернутися до Центральної виборчої комісії з заявою про складення своїх повноважень.

7. Керівний орган партії, який приймав рішення про затвердження уповноваженої особи партії, у будь-який час до дня виборів може прийняти рішення про відкликання уповноваженої особи партії та про затвердження іншої кандидатури замість відкликаної. Відповідна заява разом із копією рішення та іншими документами подається до Центральної виборчої комісії у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.

8. На підставі заяви, поданої відповідно до частини шостої або сьомої цієї статті, не пізніше третього робочого дня після її надходження, але не пізніше дня виборів, а в день виборів - невідкладно Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації уповноваженої особи партії та про реєстрацію іншої особи уповноваженою особою партії. Копія рішення невідкладно видається представнику партії у Центральній виборчій комісії або надсилається на адресу керівного органу партії.

9. Посвідчення уповноваженої особи партії, повноваження якої припинено до закінчення виборчого процесу, анулюється і негайно повертається до Центральної виборчої комісії.

10. Уповноважена особа партії:

1) сприяє партії в її участі у виборчому процесі, в тому числі у проведенні передвиборної агітації;

2) представляє інтереси партії у відносинах з виборчими комісіями (крім Центральної виборчої комісії), органами виконавчої влади, судами, органами місцевого самоврядування, виборцями, іншими суб'єктами виборчого процесу на території відповідного виборчого округу;

3) може брати участь з правом дорадчого голосу в засіданнях виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії) на території відповідного виборчого округу;

4) має право бути присутньою на виборчій дільниці під час голосування та на засіданні дільничної виборчої комісії при підрахунку голосів виборців з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

5) має права офіційного спостерігача від партії, передбачені частиною першою статті 211 цього Кодексу;

6) має інші права, передбачені цим Кодексом для уповноваженої особи партії.

11. На уповноважену особу партії поширюються обмеження, встановлені частиною третьою статті 211 цього Кодексу.

Стаття 206. Довірені особи кандидата на пост Президента України, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидатів у депутати в одномандатних округах

1. Кандидат на пост Президента України може мати не більше п'яти довірених осіб в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі та по одній довіреній особі у кожному територіальному окрузі. Довірена особа кандидата повинна відповідати вимогам, зазначеним у частині другій статті 204 цього Кодексу.

2. Кандидат на посаду міського (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, міст Києва та Севастополя) голови може мати не більше п'яти довірених осіб із числа виборців.

3. Кандидат на посаду сільського, селищного, міського (міста районного значення та міст, що входять до складу міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) голови може мати відповідно не більше трьох довірених осіб із числа виборців.

4. Кандидат у депутати сільської, селищної ради може мати не більше двох довірених осіб з числа виборців.

5. Довірені особи кандидата ведуть агітацію за його обрання на відповідний пост (посаду), сприяють кандидату у проведенні виборчого процесу, представляють інтереси кандидата у відносинах з виборчими комісіями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації, об'єднаннями громадян, виборцями.

6. Довірені особи кандидата на пост Президента України реєструються Центральною виборчою комісією за відповідною заявою про реєстрацію, яка подається за підписом кандидата на пост Президента України, засвідченим у встановленому законом порядку, у будь-який час після реєстрації кандидата. У заяві про реєстрацію довірених осіб зазначаються прізвище, ім'я, по батькові кожної довіреної особи, відповідний виборчий округ, громадянство довіреної особи, день, місяць і рік народження, місце роботи, займана посада (заняття), місце проживання, номер телефону. До заяви додаються письмові згоди цих осіб представляти інтереси кандидата на пост Президента України у відповідному виборчому окрузі. Підписи зазначених осіб засвідчуються у встановленому законом порядку.

7. Центральна виборча комісія не пізніше третього дня після надходження документів, зазначених у частині шостій цієї статті, реєструє довірених осіб кандидата на пост Президента України та видає представнику кандидата на пост Президента України у Центральній виборчій комісії їх посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

8. Довірені особи кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидатів у депутати в одномандатних округах реєструються відповідною територіальною виборчою комісією за поданням кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови за наявності письмової згоди цих осіб. У поданні зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові довіреної особи, її громадянство, день, місяць і рік народження, місце роботи, займана посада (заняття), адреса місця проживання, за наявності - номер телефону. До заяви додається письмова згода цієї особи представляти інтереси кандидата. Територіальна виборча комісія протягом трьох днів після дня надходження цього подання реєструє довірених осіб кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, і видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

9. Не може бути довіреною особою кандидата представник, уповноважена особа місцевої організації партії (блоку), член виборчої комісії, посадова особа органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, військовослужбовець, особа рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу.

10. Довірені особи набувають повноважень з дня їх реєстрації Центральною виборчою комісією чи відповідною територіальною виборчою комісією. Повноваження цих осіб припиняються в день скасування рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України, кандидата у депутати в одномандатних округах, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови або з дня реєстрації обраного Президента України, депутата, сільського, селищного, міського голови.

11. Довірена особа кандидата з дня її реєстрації Центральною виборчою комісією чи відповідною територіальною виборчою комісією до припинення її повноважень або закінчення виборчого процесу має право на звільнення від виробничих або службових обов'язків без збереження заробітної плати за погодженням із власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

12. Довірена особа кандидата має право у будь-який час до дня виборів звернутися до Центральної виборчої комісії чи відповідної територіальної виборчої комісії, яка здійснила реєстрацію цієї довіреної особи, з заявою про складення своїх повноважень.

13. Кандидат на пост Президента України, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидат у депутати в одномандатному окрузі має право в будь-який час до дня проведення виборів звернутися з заявою до Центральної виборчої комісії чи відповідної територіальної виборчої комісії про припинення повноважень його довірених осіб і подати документи для реєстрації інших кандидатур замість вибулих у порядку, встановленому цим Кодексом.

14. На підставі заяви, поданої відповідно до частини дванадцятої чи тринадцятої цієї статті, не пізніше третього робочого дня після її надходження, а напередодні і в день виборів - негайно Центральна виборча комісія на загальнодержавних виборах або відповідна територіальна виборча комісія на місцевих виборах приймає рішення про скасування реєстрації довіреної особи кандидата на пост Президента України, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидата у депутати в одномандатних округах. Копія рішення надсилається кандидату на пост Президента України, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидату у депутати в одномандатних округах.

15. Посвідчення довіреної особи кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати в одномандатних округах, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, реєстрація якої скасована, негайно повертається до Центральної виборчої комісії чи до відповідної територіальної виборчої комісії, яка його видала.

16. Довірена особа кандидата на пост Президента України має право:

1) представляти інтереси кандидата на пост Президента України у відносинах з виборчими комісіями (крім Центральної виборчої комісії), органами виконавчої влади, судами, органами місцевого самоврядування, виборцями, іншими суб'єктами виборчого процесу на території відповідного виборчого округу;

2) за призначенням кандидата на пост Президента України бути розпорядником накопичувального рахунку виборчого фонду кандидата на пост Президента України;

3) брати участь з правом дорадчого голосу в засіданнях виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії) на території відповідного виборчого округу;

4) отримувати копії протоколів відповідної окружної виборчої комісії про підрахунок бюлетенів, виданих комісією, та про підрахунок і видачу бюлетенів дільничним виборчим комісіям;

5) бути присутньою на виборчій дільниці під час голосування та на засіданні дільничної виборчої комісії при підрахунку голосів виборців з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

6) отримувати копії протоколів дільничної та окружної виборчої комісії про підсумки голосування;

7) складати акти, що підписуються особами, які виявили порушення, і виборцями - свідками порушення, та подавати їх до відповідної виборчої комісії з дотриманням строків, встановлених законом;

8) звертатися до відповідної виборчої комісії з заявою про усунення виявлених порушень;

9) оскаржувати рішення, дії або бездіяльність окружної та дільничної виборчої комісії в порядку, передбаченому цим Кодексом.

10) мати інші права, передбачені цим Кодексом.

17. Довірена особа кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидата у депутати в одномандатних округах має право:

1) подавати до територіальної виборчої комісії передвиборну програму кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидата у депутати, його автобіографію та фотокартки у кількості та форматі, що встановлені виборчою комісією;

2) отримувати у територіальній виборчій комісії виготовлені передвиборні плакати кандидатів;

3) отримувати у територіальній виборчій комісії посвідчення офіційних спостерігачів від кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидата у депутати, чиї інтереси вона представляє;

4) за дорученням кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидата у депутати бути розпорядником його особистого виборчого фонду;

5) бути присутньою на засіданнях виборчих комісій і брати в них участь з правом дорадчого голосу;

6) отримувати копії протоколів територіальної виборчої комісії про підрахунок бюлетенів, виданих комісією, та про підрахунок і видачу бюлетенів дільничним виборчим комісіям;

7) бути присутньою під час голосування на виборчій дільниці;

8) отримувати копії протоколів дільничної та територіальної виборчої комісії про підсумки голосування;

9) складати акти, що підписуються особами, які виявили порушення, і виборцями - свідками порушення, та подавати їх до відповідної виборчої комісії з дотриманням строків, встановлених законом;

10) звертатися до відповідної виборчої комісії з заявою про усунення виявлених порушень;

11) оскаржувати рішення, дії або бездіяльність територіальної, дільничної виборчої комісії в порядку, передбаченому цим Кодексом.

18. Втручання довіреної особи у роботу виборчих комісій не допускається.

19. Довірені особи здійснюють свої функції на громадських засадах.

Стаття 207. Гарантії діяльності кандидата на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати місцевих рад, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

1. Кандидату у народні депутати України, крім кандидата у депутати, який є Президентом України або народним депутатом України, кандидату на пост Президента України, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидату у депутати місцевих рад не може бути відмовлено у звільненні на період передвиборної агітації від виконання виробничих або службових обов'язків за місцем роботи з наданням неоплачуваної відпустки.

2. Кандидат у народні депутати України, кандидат на пост Президента України, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидат у депутати місцевих рад з часу своєї реєстрації до закінчення виборчого процесу не може бути звільнений з роботи з ініціативи власника підприємства, закладу, установи, організації або уповноваженого ним органу, командира військової частини (формування). Кандидат у депутати без його згоди не може бути переведений на іншу роботу, направлений у відрядження, а також призваний на військову або альтернативну (невійськову) службу, навчальні (перевірні) та спеціальні збори військовозобов'язаних.

3. Кандидат у народні депутати України має права уповноваженої особи партії, передбачені пунктами 1, 4, 5 частини десятої статті 205 цього Кодексу, які він здійснює у загальнодержавному виборчому окрузі.

4. Держава забезпечує охорону кандидатів на пост Президента України під час виборчого процесу відповідно до Закону України "Про державну охорону органів державної влади та посадових осіб".

Стаття 208. Гарантії діяльності місцевих організацій партій, їх представників та уповноважених осіб у територіальних виборчих комісіях на місцевих виборах

1. Місцеві організації партій з часу реєстрації територіальною виборчою комісією їх виборчих списків мають рівні права під час виборчого процесу на виступи їх кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови та інших представників на передвиборних та інших зборах, нарадах, засіданнях, мітингах, безпосередньо пов'язаних з виборами, у засобах масової інформації.

2. Місцева організація партії, кандидати у депутати від якої висунуті в багатомандатному окрузі, має право делегувати одного представника до територіальної виборчої комісії з правом дорадчого голосу, який уповноважений представляти інтереси місцевої організації цієї партії в територіальній виборчій комісії під час виборчого процесу. Кандидатура представника затверджується керівним органом місцевої організації партії.

3. Представником місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої висунуті в багатомандатному окрузі, може бути громадянин України, який має право голосу. Не може бути представником місцевої організації партії член виборчої комісії, довірена особа кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови або кандидата у депутати, посадова особа органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, військовослужбовець, особа рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, працівник Служби безпеки України, особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу.

4. Заява про реєстрацію представника місцевої організації партії, підписана керівником організації партії та скріплена печаткою місцевої організації партії, та копія рішення керівного органу місцевої організації партії про затвердження кандидатури представника подаються до територіальної виборчої комісії одночасно з заявою про реєстрацію кандидатів у депутати в багатомандатному окрузі. У заяві про реєстрацію представника місцевої організації партії зазначаються прізвище, ім'я, по батькові представника, його громадянство, день, місяць і рік народження, місце роботи, займана посада (заняття), адреса місця проживання, за наявності - номер телефону. До заяви додається письмова згода цієї особи представляти інтереси місцевої організації партії в територіальній виборчій комісії.

5. Територіальна виборча комісія не пізніше третього робочого дня після надходження документів, зазначених у частині четвертій цієї статті, реєструє представника місцевої організації партії в територіальній виборчій комісії з правом дорадчого голосу та видає йому посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. У разі відмови в реєстрації (скасування реєстрації) кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії, чи втрати місцевою організацією партії статусу суб'єкта виборчого процесу з інших підстав повноваження представника місцевої організації партії у територіальній виборчій комісії вважаються припиненими з моменту настання зазначених обставин.

6. Місцева організація партії може мати до трьох уповноважених осіб на рівні багатомандатного округу. Уповноважена особа місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані у багатомандатному окрузі, не може бути кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови і повинна відповідати вимогам, зазначеним у частині третій цієї статті. Список уповноважених осіб затверджується керівним органом місцевої організації партії.

7. Заява про реєстрацію уповноважених осіб місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному окрузі, підписана керівником місцевої організації партії та скріплена печаткою місцевої організації партії, та копія рішення керівного органу місцевої організації партії про затвердження списку уповноважених осіб місцевої організації партії подаються до територіальної виборчої комісії у будь-який час після реєстрації кандидатів у депутати, включених до виборчого списку. У заяві про реєстрацію уповноважених осіб зазначаються прізвище, ім'я, по батькові кожної уповноваженої особи, відповідний округ, громадянство уповноваженої особи, день, місяць і рік народження, місце роботи, займана посада (заняття), адреса місця проживання, за наявності - номер телефону. До заяви додаються письмові згоди цих осіб представляти інтереси місцевої організації партії (блоку) у відповідному окрузі.

8. Територіальна виборча комісія не пізніше третього робочого дня після надходження документів, зазначених у частині сьомій цієї статті, реєструє уповноважених осіб місцевої організації партії, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатному окрузі, та видає представникові місцевої організації партії їх посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. У разі втрати місцевою організацією партії статусу суб'єкта виборчого процесу повноваження уповноважених осіб місцевої організації партії вважаються припиненими з моменту настання зазначених обставин.

9. Уповноважена особа місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному окрузі, з дня її реєстрації територіальною виборчою комісією до припинення її повноважень або закінчення виборчого процесу має право на звільнення від виробничих або службових обов'язків без збереження заробітної плати за погодженням із власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

10. Представник, уповноважена особа місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному окрузі, мають право у будь-який час до дня проведення виборів звернутися до територіальної виборчої комісії з заявою про складення своїх повноважень.

11. Керівний орган місцевої організації партії, який приймав рішення про затвердження представника, у будь-який час до дня проведення виборів може прийняти рішення про відкликання представника чи уповноваженої особи та про затвердження іншої кандидатури замість вибулої. Відповідна заява разом з копією рішення та іншими документами подається до територіальної виборчої комісії у порядку, встановленому у частинах четвертій та сьомій цієї статті.

12. На підставі заяви, поданої відповідно до частини десятої або одинадцятої цієї статті не пізніше третього робочого дня після її надходження, а напередодні і в день виборів - негайно територіальна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації представника чи уповноваженої особи місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному окрузі. Копія рішення видається представнику місцевої організації партії або надсилається на адресу керівного органу місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному окрузі.

13. Посвідчення представника уповноваженої особи місцевої організації партії, повноваження якого припинено до закінчення виборчого процесу, негайно повертаються до територіальної виборчої комісії.

14. Представник місцевої організації партії у територіальній виборчій комісії з правом дорадчого голосу може:

1) бути присутнім на всіх засіданнях територіальної виборчої комісії під час обговорення питань, пов'язаних з місцевими виборами, та брати участь у їх обговоренні;

2) знайомитися зі змістом протоколів засідань територіальної виборчої комісії та її рішеннями, отримувати копії цих рішень;

3) невідкладно знайомитися з протоколами, телефонограмами та іншими офіційними повідомленнями, що надходять до територіальної виборчої комісії від відповідних дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів на виборчій дільниці;

4) мати інші права, передбачені цим Кодексом.

15. Уповноважена особа місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані у багатомандатному окрузі:

1) сприяє місцевій організації партії в їх участі у виборчому процесі, в тому числі у проведенні передвиборної агітації;

2) представляє місцеву організацію партії у відносинах з виборчими комісіями (крім Центральної виборчої комісії), органами державної влади, органами місцевого самоврядування, з виборцями, іншими суб'єктами виборчого процесу на території відповідного округу;

3) може брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях виборчих комісій на території відповідного округу;

4) має право бути присутньою на виборчій дільниці під час голосування та на засіданні дільничної виборчої комісії при підрахунку голосів виборців з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

5) має право у разі виявлення порушень цього Кодексу скласти відповідний акт, який підписується нею та не менше ніж двома виборцями, які засвідчують це порушення, та подається до відповідної виборчої комісії;

6) має інші права, передбачені цим Кодексом.

Стаття 209. Порядок реєстрації офіційних спостерігачів на виборах

1. У виборчому процесі з метою спостереження за ходом виборчого процесу можуть брати участь офіційні спостерігачі від суб'єктів балотування, партій - суб'єктів виборчого процесу, громадських організацій України, іноземних держав, міжнародних організацій (далі у цій статті - суб'єкти висунення кандидатури офіційного спостерігача).

Офіційними спостерігачами на виборах в Україні є офіційні спостерігачі від:

- партій - суб'єктів виборчого процесу на виборах народних депутатів України;

- від кандидатів на пост Президента України та партій, які висунули кандидатів на виборах Президента України;

- від місцевих організацій партій, кандидатів у депутати місцевих рад на виборах в одномандатних округах, від кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

2. Громадські організації, до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу та спостереження за ним, зареєстровані у встановленому законом порядку не менше ніж за два роки до дня виборів, можуть мати офіційних спостерігачів на виборах.

3. Офіційним спостерігачем від кандидатів на виборні посади, партій та місцевих організацій партій, громадських організацій України може бути громадянин України, який має право голосу на виборах.

Не може бути офіційним спостерігачем від кандидатів на виборні посади, партії та місцевих організацій партій, громадських організацій України: член виборчої комісії; посадова особа органів виконавчої влади або суду, правоохоронних органів чи органів місцевого самоврядування; військовослужбовець; службовець рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, Служби безпеки України; особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу.

4. Офіційним спостерігачем від іноземної держави чи міжнародної організації може бути особа, що не є громадянином України. Громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати зареєстрованих офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача.

5. Офіційні спостерігачі реєструються відповідною окружною (на загальнодержавних виборах) чи територіальною (на місцевих виборах) виборчою комісією за поданням, яке вноситься не пізніше ніж за п'ять днів до виборів:

- уповноваженою чи довіреною особою суб'єкта внесення подання на загальнодержавних виборах;

- керівним органом місцевої організації партії, кандидатом на виборну посаду особисто на місцевих виборах;

- за підписом керівника громадської організації, скріпленим відповідною печаткою, на загальнодержавних та місцевих виборах.

Офіційні спостерігачі від кандидатів на виборні посади (пост), партій на загальнодержавних виборах у закордонному виборчому окрузі здійснює Центральна виборча комісія.

Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій реєструються Центральною виборчою комісією за пропозиціями іноземних держав чи міжнародних організацій, що подаються ними безпосередньо або через Міністерство закордонних справ України не пізніше ніж за десять днів до дня виборів. Рішення про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій приймається Центральною виборчою комісією не пізніше ніж за п'ять днів до дня виборів.

6. У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються їх прізвища, імена, по батькові, громадянство, дата народження, місце проживання та адреса житла, місце праці та посада, номери контактних телефонів. До подання додаються заяви про згоду цих осіб бути офіційними спостерігачами від відповідного суб'єкта висунення кандидатури офіційного спостерігача.

7. Підставою для відмови у реєстрації офіційного спостерігача від кандидатів на виборні посади, партій та місцевих організацій партій може бути лише порушення положень частин першої - шостої цієї статті.

8. Відповідна окружна чи територіальна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніше наступного дня після внесення подання.

9. Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації відповідною виборчою комісією у порядку, передбаченому цим Кодексом, і припиняються після встановлення відповідною виборчою комісією результатів виборів.

10. Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним Конституції України, цього Кодексу та законів України. Про дострокове припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення.

Стаття 210. Особливості реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій

1. Громадська організація, яка хоче мати офіційних спостерігачів на виборах, не пізніше ніж за дев'яносто днів до дня виборів має звернутися до Центральної виборчої комісії на загальнодержавних виборах або не пізніше ніж за сімдесят днів до дня виборів до відповідної територіальної виборчої комісії на місцевих виборах з клопотанням про дозвіл мати офіційних спостерігачів під час виборів. До клопотання, підписаного керівником громадської організації та засвідченого печаткою організації, додаються копія статуту громадської організації, засвідчена в нотаріальному порядку, а також копія свідоцтва про державну реєстрацію громадської організації, засвідчена органом, що видав це свідоцтво, або засвідчена в нотаріальному порядку.

2. Центральна виборча комісія на загальнодержавних виборах або відповідна територіальна виборча комісія на місцевих виборах не пізніше ніж на десятий день з дня отримання клопотання приймає рішення про надання дозволу громадській організації мати офіційних спостерігачів або про відмову в наданні такого дозволу, про що повідомляє громадську організацію наступного дня після дня прийняття відповідного рішення. Підставою для відмови може бути лише порушення громадською організацією вимог, встановлених частинами першою цієї статті та частиною другою статті 209 цього Кодексу. Копія рішення про надання дозволу громадській організації мати офіційних спостерігачів або про відмову в наданні такого дозволу видається уповноваженому представнику громадської організації не пізніше ніж наступного дня після дня прийняття такого рішення. Громадська організація має право оскаржити в суді рішення про відмову в наданні їй дозволу мати офіційних спостерігачів.

3. Центральна виборча комісія не пізніше ніж за сімдесят днів до дня виборів офіційно публікує у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" перелік громадських організацій, яким надано дозвіл мати офіційних спостерігачів на загальнодержавних виборах. Відповідна територіальна виборча комісія не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів на офіційно публікує у місцевих газетах перелік громадських організацій, яким надано дозвіл мати офіційних спостерігачів на місцевих виборах.

4. Реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій здійснюється відповідними окружними та територіальними виборчими комісіями в порядку, передбаченому статтею 209 цього Кодексу.

Стаття 211. Права та обов'язки офіційних спостерігачів

1. Офіційний спостерігач має право:

1) перебувати у приміщеннях виборчих дільниць перед початком голосування при перевірці виборчих скриньок, їх пломбуванні або опечатуванні;

2) перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі бюлетенів виборцям і підрахунку голосів, не заважаючи членам виборчої комісії фізично;

3) робити фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозаписи, не порушуючи при цьому таємниці голосування;

4) бути присутнім при видачі виборчих бюлетенів членам дільничної виборчої комісії, у тому числі для організації голосування виборців за місцем перебування, та при проведенні такого голосування;

5) бути присутнім з дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях дільничних та окружних чи територіальних виборчих комісій, у тому числі під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування у відповідному виборчому окрузі, встановлення виборчою комісією підсумків голосування та результатів виборів;

6) звертатися до відповідної виборчої комісії чи до суду з вимогою про усунення порушень виборчого законодавства в разі їх виявлення;

7) складати акт про виявлення порушення виборчого законодавства, що підписується ним та не менше ніж двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, з зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його з відповідною скаргою до виборчої комісії чи до суду у строки, передбачені цим Кодексом;

8) вживати необхідних заходів щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;

9) отримати копії протоколів про передачу виборчих бюлетенів, про підрахунок голосів і встановлення результатів голосування відразу після його підписання та інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом;

10) реалізовувати інші права, передбачені цим Кодексом для офіційних спостерігачів.

2. Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації, крім прав, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої цієї статті, має право:

1) бути присутнім на зустрічах кандидатів на виборні посади та партій - суб'єктів виборчого процесу, їх уповноважених та довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;

2) знайомитися з матеріалами передвиборної агітації;

3) публічно висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з дотриманням вимог законодавства України;

4) утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій за погодженням з Центральною виборчою комісією тимчасові групи офіційних спостерігачів для координації своєї діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом.

3. Офіційний спостерігач від кандидатів на виборні посади, партій та місцевих організацій партій не має права:

1) безпідставно втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують законний хід виборчого процесу або неправомірно заважають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

2) заповнювати замість виборця (у тому числі і на його прохання) виборчий бюлетень;

3) бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування.

4. У разі порушення офіційним спостерігачем вимог частини третьої цієї статті виборча комісія робить йому попередження. У випадку повторного або грубого порушення вимог частини третьої цієї статті виборча комісія може позбавити його права бути присутнім у приміщенні виборчої дільниці під час голосування та на засіданнях. Таке рішення може бути оскаржене офіційним спостерігачем до виборчої комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

5. Суб'єкт висунення кандидатури офіційного спостерігача має право відкликати свого офіційного спостерігача, звернувшись з письмовою заявою до відповідної виборчої комісії (а щодо офіційного спостерігача у закордонному виборчому окрузі на загальнодержавних виборах - до Центральної виборчої комісії) про припинення його повноважень, і подати документи для реєстрації офіційним спостерігачем іншої особи в порядку, встановленому статтею 209 цього Кодексу.

6. Офіційний спостерігач має право у будь-який час звернутися до відповідної виборчої комісії (а щодо офіційного спостерігача на загальнодержавних виборах у закордонному виборчому окрузі - до Центральної виборчої комісії) з заявою про складення своїх повноважень. На підставі такої заяви відповідна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації офіційного спостерігача. Копія рішення надається відповідальній особі суб'єкта висунення кандидатури офіційного спостерігача, від імені якого було зареєстровано офіційного спостерігача у відповідному окрузі.

7. Офіційний спостерігач від громадської організації не є суб'єктом виборчого процесу і не має прав суб'єкта виборчого процесу.

На засіданні виборчої комісії, підсумковому засіданні та на виборчій дільниці під час голосування мають право бути присутніми одночасно не більше трьох офіційних спостерігачів від різних громадських організацій. При більшій кількості зареєстрованих офіційних спостерігачів від громадських організацій відповідна окружна чи територіальна виборча комісія рекомендує представникам громадських організацій узгодити розподіл дільниць між громадськими організаціями.

8. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюють спостереження самостійно і незалежно.

9. Міністерство закордонних справ України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та виборчі комісії сприяють офіційним спостерігачам від іноземних держав, міжнародних організацій у здійсненні ними свої повноважень.

10. Фінансове і матеріальне забезпечення діяльності офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється за рахунок коштів держав чи організацій, які направили цих спостерігачів в Україну, або за їх власні кошти.

РОЗДІЛ XI. ПРОВЕДЕННЯ ГОЛОСУВАННЯ, ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ

Глава 1. Виборчі бюлетені

Стаття 212. Виборчий бюлетень

1. Голосування виборців на виборах здійснюється за допомогою виборчого бюлетеня.

2. Виборчі бюлетені для голосування на відповідних виборах повинні бути однаковими за розміром, кольором та змістом. Ступінь захисту виборчого бюлетеня для загальнодержавних виборів встановлюється Центральною виборчою комісією. Ступінь захисту виборчого бюлетеня для місцевих виборів встановлюється територіальною комісією вищого рівня відповідних місцевих виборів.

3. Форма та колір виборчого бюлетеня затверджується для усіх типів виборів Центральною виборчою комісією не пізніш як за сорок днів до дня голосування. Форма і колір виборчих бюлетенів для місцевих виборів не можуть змінюватися до початку виборчого процесу наступних чергових виборів.

4. Зміст виборчого бюлетеня для загальнодержавних виборів затверджується Центральною виборчою комісією. Зміст виборчого бюлетеня для місцевих виборів встановлюється територіальною комісією вищого рівня відповідних місцевих виборів з урахуванням вимог частин п'ятої - восьмої цієї статті.

5. Виборчий бюлетень повинен містити:

1) назву виборів та дату голосування (повторного голосування);

2) номер територіального (одномандатного, багатомандатного) виборчого округу або (у випадку загальнодержавних виборів) позначення закордонного виборчого округу;

3) номер виборчої дільниці;

4) позначення місця для печатки дільничної виборчої комісії;

5) позначення місця для прізвища та підпису члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме виборчий бюлетень.

6. Виборчий бюлетень містить роз'яснення щодо порядку його заповнення виборцем під час голосування, яке повинно займати не більше 20 відсотків площі бюлетеня.

7. Текст виборчого бюлетеня викладається державною мовою і повинен бути розміщений на одному аркуші та лише з одного боку.

8. Додаткові вимоги до форми та змісту виборчого бюлетеня для відповідного типу виборів встановлюються цим Кодексом.

9. Виборчий бюлетень має контрольний талон, відокремлений лінією відриву. Контрольний талон повинен містити:

1) відомості та позначення, зазначені у пунктах 1 - 3, 5 частини п'ятої цієї статті;

2) позначення місця для номера, за яким виборця внесено до списку виборців для голосування на виборчій дільниці;

3) позначення місця для підпису виборця, який отримує виборчий бюлетень.

Стаття 213. Статус виборчого бюлетеня

1. Виборчий бюлетень є документом суворої звітності. Виборчі комісії забезпечують облік отриманих та виданих виборчих бюлетенів відповідно до вимог цього Кодексу.

2. Документація, що забезпечує облік виборчих бюлетенів для загальнодержавних виборів, передається підприємствами-виготовлювачами, окружними та дільничними виборчими комісіями до Центральної виборчої комісії, а для місцевих виборів - до територіальної комісії вищого рівня відповідних місцевих виборів.

3. Виборча комісія, зазначена у частині другій цієї статті, після офіційного оприлюднення результатів виборів забезпечує передання облікової документації на збереження до відповідних архівних установ.

Стаття 214. Порядок виготовлення виборчих бюлетенів поліграфічним підприємством

1. Виборчі бюлетені для кожної виборчої дільниці виготовляються у кількості, що на два відсотки перевищує кількість виборців, які включені до попереднього списку виборців на виборчій дільниці.

2. При проведенні загальнодержавних виборів для виборчих дільниць, які відповідно до положень цього Кодексу визначені для проведення голосування за відкріпними посвідченнями, виготовляється додаткова кількість виборчих бюлетенів, яка становить один відсоток від кількості виборців у відповідному територіальному виборчому окрузі.

3. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення не пізніш як за сім днів до дня виборів виборчих бюлетенів для загальнодержавних виборів у централізованому порядку державним поліграфічним підприємством на підставі угоди, укладеної між Комісією та цим підприємством.

4. Територіальна комісія вищого рівня відповідних місцевих виборів забезпечує виготовлення не пізніш як за сім днів до дня голосування виборчих бюлетенів для відповідних місцевих виборів визначеним відповідною комісією державним або комунальним поліграфічним підприємством на підставі угоди, укладеної між відповідною виборчою комісією та цим підприємством.

5. Виборча комісія, зазначена у частині третій чи четвертій цієї статті, визначає підприємство, яке виготовлятиме виборчі бюлетені, на власний розсуд без проведення тендерних (конкурсних) процедур.

6. Підприємство - виготовлювач виборчих бюлетенів забезпечує:

1) точну відповідність виготовленої та замовленої кількості виборчих бюлетенів;

2) суворе дотримання вимог щодо обліку та передання виготовлених виборчих бюлетенів замовнику в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

7. Технічні відходи, поліграфічний брак, а також друкарські форми знищуються в порядку та у строки, визначені угодою на виготовлення виборчих бюлетенів.

8. Виборча комісія - замовник виборчих бюлетенів отримує бюлетені в упаковці підприємства-виготовлювача на підставі акту прийому-передачі виборчих бюлетенів за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

9. Контроль за виготовленням виборчих бюлетенів для загальнодержавних виборів на підприємстві-виготовлювачі, дотриманням вимог щодо знищення друкарських форм, технічних відходів, поліграфічного браку здійснюється контрольною комісією, яка утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як у день затвердження форми виборчого бюлетеня. Контрольна комісія утворюється за поданнями політичних партій, представлених фракціями у поточному скликанні Верховної Ради України (не більш як по дві особи від партії).

10. Акти прийому-передачі виборчих бюлетенів для загальнодержавних виборів із зазначенням кількості отриманих виборчих бюлетенів для кожного територіального (закордонного) виборчого округу оприлюднюються не пізніше наступного дня після дня підписання кожного такого акту на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

11. Територіальна комісія вищого рівня відповідних місцевих виборів на першу вимогу надає для ознайомлення акти прийому-передачі виборчих бюлетенів для відповідних місцевих виборів кандидатам, їх довіреним особам, уповноваженим особам організацій партій, представникам засобів масової інформації.

12. Зведена інформація на підставі актів прийому-передачі про кількість виборчих бюлетенів, виготовлених для кожного територіального виборчого округу, відповідної адміністративно-територіальної одиниці оприлюднюється у порядку, зазначеному відповідно у частинах десятій та одинадцятій цієї статті, не пізніше ніж за два дні до дня голосування.

Стаття 215. Виготовлення виборчих бюлетенів дільничною виборчою комісією

1. Виборчі бюлетені для загальнодержавних виборів можуть бути виготовлені, як виняток, з дозволу Центральної виборчої комісії безпосередньо лише дільничною виборчою комісією спеціальної виборчої дільниці, утвореної на судні, що перебуває в день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України. Рішення Центральної виборчої комісії про надання такого дозволу разом із визначенням кількості виборчих бюлетенів, які дозволяється виготовити, може бути прийняте не пізніше ніж за три дні до дня голосування на підставі подання відповідної окружної виборчої комісії.

2. У поданні окружної виборчої комісії, зазначеному у частині першій цієї статті, вказується:

1) номер виборчої дільниці, утвореної на відповідному судні чи на полярній станції України;

2) назву судна чи полярної станції України;

3) кількість виборців на виборчій дільниці;

4) кількість виборчих бюлетенів, необхідних для організації голосування на такій виборчій дільниці;

5) день і час, коли відповідне судно покинуло останній порт на території України.

3. Виборчі бюлетені, виготовлені підприємством, зазначеним у частині третій статті 214 цього Кодексу, для дільниці, зазначеній у частині першій цієї статті, після надання дозволу на виготовлення бюлетенів дільничною виборчою комісією погашаються та запаковуються Центральною виборчою комісією (якщо вони не були передані до окружної виборчої комісії) або окружною виборчою комісією у порядку, встановленому частиною сьомою статті 234 цього Кодексу, про що складається акт за формою і в порядку, встановленими цим Кодексом. Відомості зазначеного акту враховуються Центральною виборчою комісією при складанні протоколу про результати виборів або окружною виборчою комісією при складанні протоколу про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу.

Стаття 216. Порядок приймання виборчих бюлетенів для загальнодержавних виборів окружними виборчими комісіями

1. Окружна виборча комісія приймає виборчі бюлетені в упаковці підприємства-виготовлювача від уповноваженого члена Центральної виборчої комісії або представника Секретаріату Центральної виборчої комісії, уповноваженого рішенням Центральної виборчої комісії, на своєму засіданні не раніш як за сім днів до дня голосування.

2. Окружна виборча комісія складає у трьох примірниках протокол про прийняття виборчих бюлетенів. Зазначений протокол складається у порядку, передбаченому цим Кодексом, а також підписується уповноваженим членом або представником секретаріату Центральної виборчої комісії, уповноваженим рішенням Центральної виборчої