Идет загрузка документа (19 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О Рекомендациях парламентских слушаний на тему: "Состояние соблюдения прав человека в Украине"

Проект постановления Верховной Рады Украины от 10.10.2013 № 3412
Дата рассмотрения: 10.10.2013 Карта проходжения проекта

ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан дотримання прав людини в Україні"

Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан дотримання прав людини в Україні" (додаються).

2. Кабінету Міністрів України до 1 травня 2014 року проінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань на тему: "Стан дотримання прав людини в Україні".

3. Апарату Верховної Ради України в установленому порядку забезпечити видання збірника матеріалів за результатами цих парламентських слухань.

4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

 

Голова Верховної Ради України

В. РИБАК

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань на тему: "Стан дотримання прав людини в Україні"

Учасники парламентських слухань, що відбулися 12 червня 2013 року відзначили, що відповідно до Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Україна є учасником більшості міжнародних угод у сфері захисту прав людини, які стали частиною національного законодавства. Впроваджуючи демократичні цінності, наша держава вступила до Ради Європи, а на даному етапі активно реалізує політику інтеграції до Європейського Співтовариства.

Є всі підстави констатувати, що у нашій державі створена значна законодавча база щодо забезпечення прав і свобод людини.

Учасники парламентських слухань зазначили,що лише за минулий 2012 рік було ухвалено низку законів, які матимуть суттєвий вплив на захист прав людини. Зокрема, Кримінальний процесуальний кодекс, положення якого запровадили ефективні законодавчі механізми боротьби зі злочинністю та надійно забезпечують права учасників кримінального провадження в умовах дотримання принципів змагальності та справедливості, Закон України "Про громадські об'єднання", який розроблявся з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо правового статусу неурядових організацій у Європі  N CM/Rec (2007) 14 та практики Європейського суду з прав людини. З метою боротьби із жорстоким поводженням в Україні прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", яким запроваджено національний превентивний механізм.

Також було вжито важливих кроків в напрямі забезпечення права на безоплатну правову допомогу. З 1 січня 2013 року Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України "Про безоплатну правову допомогу", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зобов'язують державу забезпечувати надання безоплатної вторинної правової допомоги. На даний час таку допомогу на всій території України цілодобово забезпечують 27 центрів.

Разом з тим, учасниками парламентських слухань було наголошено, що на практиці між законодавчим декларуванням прав людини та їх фактичним забезпеченням існує великий розрив, подолання якого вбачається одним з головних завдань в галузі прав людини.

Учасники слухань висловили занепокоєння станом дотримання прав людини в Україні та наголосили на низці серйозних проблем, що існують у нашій державі.

Одним з найболючіших в нашій країні залишається стан дотримання соціально-економічних прав. Глобальна фінансово-економічна криза та рівень падіння економіки України значно загострили проблему бідності, від якої страждає понад 70 відсотків населення, зокрема, сільське населення, багатодітні родини, пенсіонери. Специфічною ознакою української бідності є її поширеність навіть серед працюючого населення та поява такого явища, як спадкова бідність.

Складним у державі залишається питання погашення заборгованості з виплати заробітної плати. З початку 2013 року загальний розмір заборгованості зріс на 149,6 млн. грн. і перевищив 1 млрд. грн.

Незважаючи на удосконалення солідарної пенсійної системи та започаткування недержавного пенсійного забезпечення, Пенсійна система в Україні працює в умовах максимального фінансового напруження, не забезпечуючи при цьому достатньою мірою задоволення потреб пенсіонерів.

Ганебним явищем останніх років постала практика невиконання рішень судів, які набули законної сили, зокрема, стосовно розмірів підвищення до пенсії дітям війни, чорнобильських виплат, а також перерахунків пенсій працюючим. Станом на 1 квітня ц.р. винесено 261 тис. рішень, що набрали законної сили або допущені до негайного виконання, на загальну суму 3,2 млрд. грн.

Учасники слухань звертали увагу на загрозливі тенденції до згортання існуючого рівня забезпечення прав і свобод людини, зокрема таких фундаментальних свобод, як свобода слова та свобода мирних зібрань. Суди у 85 відсотках випадків обмежують право громадян на мирні зібрання, якщо з позовом звернулися органи влади. За 2012 рік було заборонено 380 мирних зібрань. Мають місце випадки використання органів прокуратури, МВС, СБУ, податкової служби як інструменту тиску на опозицію та громадські об'єднання.

Надзвичайно гостро учасниками слухань порушувалось питання забезпечення прав людини в місцях позбавлення волі. Так, станом на 1 січня 2013 року в Україні 114994 особи відбували покарання у вигляді позбавлення волі у виправних і виховних закладах і 30854 особи утримувались в слідчих ізоляторах. Типовими порушеннями прав і свобод осіб в місцях позбавлення волі є переповненість камер, неналежне забезпечення санітарно-гігієнічних вимог, безпеки утримуваних, надання їм медичної допомоги тощо.

Учасники слухань наголошували на необхідності приведення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, у відповідність з європей-ськими стандартами, створення умов для виправлення та ресоціалізації засуджених, здобуття ними освіти і набуття професії, запровадження пенсійного страхування засуджених осіб та врегулювання проблем з оформленням пенсії особам, які відбувають покарання.

Попри наявність проблеми катувань, в Україні досі відсутнє ефективне розслідування скарг на неналежне поводження з громадянами у правоохоронних органах. Непоодинокими залишаються факти смерті людей у міліції: за даними правозахисників, у минулому році 22 людини пішли із життя через дії або  бездіяльність працівників правоохоронних органів.

Традиційно болючим є питання забезпечення права на справедливий суд. Зокрема наголошувалось, що Україні потрібен реальний, а не формальний захист прав людини, ефективний, а не декларативний доступ кожного громадянина до незалежного та справедливого судочинства. Тому  належне  забезпечення діяльності  судів  та  виконання  рішень  судів  є  першочерговими завданнями, що стоять перед законодавчою та виконавчою владою.

Учасники парламентських  слухань  звернули увагу, що в Україні все  ще  відсутня  концепція етнонаціональної   політики, потребує вдосконалення правовий  механізм  забезпечення  прав  національних   меншин, залишаються не врегульованими проблеми відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою.

Учасники парламентських  слухань  висловили жаль з приводу того, що Верховна Рада України при прийнятті нових законів та внесенні змін до  чинних  законів  не  завжди  додержує  вимог  статті  22 Конституції України щодо  недопущення  звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина. А Кабінет Міністрів не завжди дотримується вимог законодавства щодо проведення публічного громадського обговорення проектів нормативно-правових актів, проектів державних програм. До проблем  реального  забезпечення  конституційних  прав   і свобод    людини    увагу    державних    органів по-справжньому не прикуто, а вплив громадських інституцій, хоча вони й набули значної суспільної ваги, на функціонування і прозорість влади все ще є недостатнім.          

На основі проведеного аналізу стану реалізації прав та свобод людини і громадянина в сучасній  Україні  учасники  парламентських слухань звертаються з рекомендаціями:

1. Верховній Раді України:

1) забезпечити прийняття законів України:

про пробацію;

щодо призначення пенсії засудженим особам під час відбування покарання;

щодо пенсійного забезпечення осіб, які працюють за кордоном;

про свободу мирних зібрань;

про Концепцію державної етнонаціональної політики України;

про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою;

про національно-культурні автономії;

про національні меншини в Україні;

2) внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення - з метою скасування відповідальності за порушення порядку проведення та організації мирних зібрань;

Кодексу адміністративного судочинства України - з метою надання громадянам конституційного права на своєчасне оскарження судових рішень про заборону мирних зібрань;

Закону України "Про місцеве самоврядування" - з метою недопущення у подальшому ухвалення органами місцевого самоврядування неконституційних рішень про обмеження свободи мирних зібрань;

Законів України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та "Про свободу совісті та релігійні організації" - з метою забезпечення права на мирні зібрання найманим робітникам та віруючим різних конфесій;

3) щороку передбачати в Державному бюджеті України на відповідний рік кошти для належного фінансування утримання засуджених осіб та осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також для забезпечення зазначеної категорії осіб достатньою медичною допомогою (лікуванням);

4) при прийнятті нових законів та внесенні змін  до  чинних  законів    додержуватись  вимог  статті  22 Конституції України щодо  недопущення  звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина;

5) прийняти Постанову за наслідками щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні, представленої Верховній Раді України 5 червня 2013 року.

2. Кабінету Міністрів України:

1) подати в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів з урахуванням рекомендацій Місії із спостереження за виборами народних депутатів України 28 жовтня 2012 року ОБСЄ/БДІПЛ та інших місій офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій;

2) вжити  заходів  щодо  неухильного та якнайшвидшого виконання рішень Європейського суду з прав людини щодо України та підвищення  ефективності діяльності Державної виконавчої служби по виконанню рішень судів;

3) вжити  заходів  щодо  ліквідації існуючої та недопущення в майбутньому заборгованості по виплаті заробітної плати, пенсій, по інших соціальних виплатах;

4) передбачити у проекті Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" асигнування, спрямовані на забезпечення органів та підрозділів внутрішніх справ системами відеофіксації заходів, що проводяться в межах реалізації завдань оперативно-службової діяльності для недопущення порушень прав і свобод людини, а також протиправних дій щодо працівників міліції, уникнення необґрунтованих скарг на них;

5) під час підготовки проектів законів України про Державний бюджет України на наступні роки передбачати кошти для здійснення заходів, визначених Державною цільовою програмою реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013  - 2017 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2013 року N 345, Державною цільовою програмою формування системи безоплатної правової допомоги на 2013 - 2017 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 року, а також на оплату діяльності суб'єктів безоплатної вторинної правової допомоги;

6) розробити та прийняти Державну програму забезпечення соціальним житлом дітей-сиріт, які досягли повноліття, за рахунок коштів державного бюджету;

7) передбачити та забезпечити достатнє фінансування із Державного бюджету на забезпечення дітей-інвалідів та тяжкохворих дітей ліками, медичними препаратами, реабілітаційними послугами, імунопрофілактикою тощо;

8) активізувати роботу по укладанню двосторонніх угод щодо міждержавного усиновлення з країнами, в які найбільше усиновлюються українські діти-сироти;

9) забезпечувати виконання вимог законодавства щодо проведення публічного громадського обговорення проектів нормативно-правових актів,   що   мають   важливе суспільне  значення  і  стосуються  конституційних  прав,  свобод, інтересів   і   обов'язків   громадян.

3.  Міністерству внутрішніх справ України, Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України, Державній пенітенціарній службі України:

вжити заходів щодо недопущення практики жорстокого поводження та катування осіб, які перебувають під контролем працівників цих органів.

4. Міністерству внутрішніх справ України, Генеральній прокуратурі України:

підвищити ефективність боротьби із  злочинністю  з  метою захисту права людини на життя, свободу та фізичну недоторканність;

неухильно дотримуватись положень Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та проведення ефективного розслідування скарг про жорстоке поводження та зникнення чи смерть осіб; інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб за підозрою у вчиненні злочину;

підвищити ефективність розслідування повідомлень про факти застосування   працівниками    правоохоронних   органів   тортур, жорстокого та такого, що принижує людську гідність, поводження.

5.  Органам державної виконавчої влади та судам, органам місцевого самоврядування відповідно до законодавства України при вирішення питань про реалізацію громадянами права на мирні зібрання керуватися Конституцією України, Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та рішеннями Європейського суду з прав людини як джерелом права і відповідно до частини першої статті 92 Конституції України скасувати свої рішення, якими регламентується порядок організації та проведення мирних зібрань на території відповідних адміністративних одиниць.

____________

Опрос