Идет загрузка документа (10 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Какая ответственность и штрафные санкции предусмотрены в случае использования субъектом хозяйствования стационарного источника загрязнения (газовый котел) без получения разрешения на выбросы загрязняющих веществ в атмосферный воздух стационарными источниками загрязнения и неуплаты экологического налога?

АФ "Профі-Аудит"
Вопросы-ответы от 12.09.2017

Матеріал підготовлено спеціально для ЛІГА:ЗАКОН
Аудиторська фірма "Профі-Аудит"
E-mail: profi@profi-audit.kherson.ua
http://www.profiaudit.com.ua
Тел.: (0552) 42-33-31

? Яку відповідальність і штрафні санкції передбачено в разі використання суб'єктом господарювання стаціонарного джерела забруднення (газовий котел) без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та несплати екологічного податку?

 

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

Першим видом відповідальності є цивільно-правова відповідальність у вигляді стягнення збитків з юридичної особи на користь держави. Згідно із ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідно до ст. 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації зазвичай у повному обсязі без застосування норм щодо зменшення розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Порядок розрахунку розмірів компенсації збитків через наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика), затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. N 639. Відповідно до п. 3.1 Методики передбачено певну формулу, за якою розраховується маса наднормативного викиду (зокрема, викиди без дозволу).

Згідно з п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

- характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії));

- даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря);

- результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

- методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

У розділі 4 Методики вказано порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків, що залежить від розрахунку маси. Так, відповідно до п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Також у цьому пункті наведено формулу розрахунку. Отже, конкретний розмір збитків у грошовому виразі розраховують для кожного випадку окремо. Збитки ж стягуються в судовому порядку.

Другим видом відповідальності є адміністративна відповідальність (для керівника юридичної особи). Згідно з ч. 1 ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об'єктів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти (85 грн) до восьми (136 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Третім видом відповідальності є фінансова відповідальність за несплату екологічного податку (за Податковим кодексом України).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, під час проведення податкової перевірки ймовірне нарахування екологічного податку (якщо платник сам не нараховував собі грошові зобов'язання) та застосування штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання, якщо відповідальність застосовується вперше. При цьому джерелом інформації про викиди в атмосферу забруднюючих речовин для контролюючого органу може бути лише акт перевірки екологічної інспекції або наявний у платника податків дозвіл. За інших умов у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування податку та штрафу.

 

Денис Андрєєв

ТОВ АФ "Профі-Аудит"

 

Дата підготовки 05.09.2017
© ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 2017
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2017

____________

ЛІГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua

Опрос