Идет загрузка документа (18 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Обучение работников предприятия: важные аспекты учета

АФ "Де Візу"
Статьи от 22.08.2016

Матеріал підготовлено спеціально для ЛІГА:ЗАКОН
Аудиторська фірма «Де Візу»
Е-mail: info@devisu.kiev.ua
http://www.devisu.ua
Тел. (044) 279-00-00

Навчання працівників підприємства: важливі аспекти обліку

 

Бухгалтерський облік

Відповідно до п. 5 П(С)БО 16 «Витрати» витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 П(С)БО 16).

Пунктом 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Часто за навчання платять за декілька звітних періодів (навчальний рік), тому таке перерахування коштів варто відображати на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів». Надалі суми із зазначеного рахунку списують на витрати відповідних періодів рівними частинами.

Залежно від того, до якого підрозділу підприємства належить працівник, якого відправили на навчання, витрати на навчання та підвищення кваліфікації включаються до складу загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат (що відображається на Дт рахунків 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», відповідно).

З кореспонденцією рахунків при здійсненні витрат на навчання та підвищення кваліфікації працівників допоможе розібратися Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

Перерахувавши попередню оплату за навчання або підвищення кваліфікації навчальному закладу, підприємству слід зробити проводку: Дт 39 – Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Якщо у працівника виник дохід у вигляді додаткового блага як частина перевищення щомісячної суми плати за навчання або підвищення кваліфікації над не оподатковуваною податком на доходи фізосіб сумою (про це далі), буде проводка: Дт 39 – Кт 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Суму плати, включену до складу витрат звітного періоду (щомісяця рівними частинами протягом усього періоду навчання або підвищення кваліфікації), показують в бухгалтерському обліку проводкою Дт 91 (92, 93, 94) – Кт 39.

Податковий облік

Податок на прибуток

На сьогодні відповідно до норм п. 134.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на податкові різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Якщо дохід підприємства за звітний період не перевищує 20 млн грн, коригування фінрезультату, визначеного згідно з НП(С)БО або МСФЗ, можна не проводити.

У випадку коли підприємство все ж застосовуватиме різниці, передбачені розд. ІІІ ПКУ, то тут зазначимо, що на сьогодні особливих приписів щодо коригування фінрезультату у разі оплати навчання працівника розділ ІІІ ПКУ не містить. Отже, коригувати фінансовий результат до оподаткування не потрібно.

ПДВ

Відразу зауважимо, що відповідно до пп. 197.1.2 ПКУ від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання послуг з отримання вищої та професійно-технічної освіти навчальними закладами, які мають ліцензію на постачання таких послуг, зокрема, операції з постачання:

– усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними навчальними закладами;

– усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації, у тому числі для здобуття другої вищої та післядипломної освіти.

Тож, швидше за все, підприємство при оплаті за навчання не матиме вхідного ПДВ.

ПДФО

Згідно з пп. 165.1.21 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не більше розміру, визначеного абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше, ніж три роки.

Відповідно до норм абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ розмір сплачених коштів не повинен перевищувати суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2016 році – 1 930 грн).

У випадку коли підприємство сплатило кошти в більшому розмірі, то сума перевищення підлягає оподаткуванню ПДФО.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику упродовж року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню в загальному порядку.

Зауважимо, що відповідно до пп. 14.1.47 ПКУ додаткове благо – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ).

А от відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Згідно з п. 164.5 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою:

К = 100 / (100 - Сп), де

К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Тож у випадку коли суми, сплачені за навчання, перевищують граничну межу або ж працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику, і підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 %.

При заповненні розрахунку за формою № 1ДФ податковий агент зобов'язаний керуватися відповідним Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4. Так, оплата вартості навчання та визнання цієї оплати додатковим благом мають бути відображені в податковому розрахунку за формою № 1ДФ. За ознакою доходів «145» у формі № 1ДФ показують суму, сплачену роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу для її підготовки чи перепідготовки. А от якщо вся виплачена сума за навчання чи її частина підлягатиме оподаткуванню, слід буде такі суми показати у формі № 1ДФ за ознакою доходів «126».

Зауважимо, що відповідно до приписів пп. 165.1.37 ПКУ не включається до складу оподатковуваного доходу сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.

Військовий збір

Відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ об'єктом оподаткування цим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

• доходи з джерелом їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

• іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел їх походження за межами України.

Тож, з огляду на пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, із суми, яка оподатковується ПДФО як додаткове благо, слід утримати військовий збір за ставкою 1,5 %.

Єдиний соціальний внесок

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI базою нарахування єдиного соціального внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) ч. 1 ст. 4 цього Закону, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Відповідно до трактування додаткового блага із пп. 14.1.47 ПКУ такі оподатковувані доходи явно не належать до заробітної плати або винагороди за виконані роботи чи надані послуги.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою КМУ від 22.12 2010 р. № 1170. Так, відповідно до п. 9 розд. ІI зазначеного Переліку ЄСВ не нараховується на витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме на:

– витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів;

– стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим підприємствами на навчання з відривом від виробництва у вищі навчальні заклади;

– оплату проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

– витрати, пов'язані з організацією навчального процесу (придбання навчального матеріалу, оренду приміщень).

Тому можна з цілковитою певністю стверджувати, що оплата навчання працівників не є об'єктом оподаткування ЄСВ.

 

Василь Рорат

 

Дата підготовки 08.08.2016
© ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 2016
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2016

____________

ЛІГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua

Опрос