Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Особенности учета товарообменных операций

АФ "Де Візу"
Статьи от 06.07.2016

Матеріал підготовлено спеціально для ЛІГА:ЗАКОН
Аудиторська фірма «Де Візу»
Е-mail: info@devisu.kiev.ua
http://www.devisu.ua
Тел. (044) 279-00-00

Особливості обліку товарообмінних операцій

 

Юридичні аспекти бартеру

Відповідно до ст. 715 ЦКУ за договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший. Зазначимо, що за договором міни кожна зі сторін договору є продавцем того товару, який передає в обмін, і покупцем того, що одержує взамін (ч. 2 ст. 715 ЦКУ та ч. 2 ст. 293 ГКУ). Договором може бути передбачена доплата за майно більшої вартості, що обмінюється на майно меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству (ч. 3 ст. 293 ГКУ).

До речі, майно можна міняти не тільки на майно, але й на роботи (послуги). У свою чергу, ЦКУ нічого не каже про можливість обміну робіт (послуг) на інші роботи (послуги). Але й про заборону такого обміну там теж не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ГКУ за договором міни (бартеру) певний товар в обмін на інший може бути передано кожною зі сторін не лише у власність, а й у повне господарське відання чи оперативне управління. Фактично, ця норма стосується державних, комунальних та інших підприємств, які розпоряджаються майном, що поміщено в такий правовий режим. Зауважимо, що відповідно до ч. 4 ст. 293 ГКУ не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 293 ГКУ до договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

Пам'ятайте, що згідно з ч. 3 ст. 180 ГКУ під час укладення господарського договору (зокрема й договору міни) сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк його дії.

Що стосується моменту набуття права власності на товар за договором міни (бартеру), то слід враховувати приписи ст. 334 ЦКУ. Нею передбачено:

– право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно;

– право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним;

– право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Неполный текст документа!

ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете найти, зарегистрировавшись в новой Информационно-правовой и коммуникационной платформе для бизнеса LIGA:ZAKON!

Кроме того, в ней доступны:
  • все законодательство Украины
  • аналитика и отчетность
  • консультации и справочная информация
Опрос