Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Какие особенности определения обычной цены по правилам трансфертного ценообразования?

АФ "Профі-Аудит"
Вопросы-ответы от 13.09.2013
Утратил силу

Матеріал підготовлено спеціально для ЛІГА:ЗАКОН
Аудиторська фірма «Профі-Аудит»
Е-mail: profi@profi-audit.kherson.ua
http://www.profiaudit.com.ua
Тел.: (0552) 42-33-31

? Як, виходячи з Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, визначаються звичайні ціни для цілей оподаткування та регулюються ціни продажу окремих видів товару у зв’язку із запровадженням трансфертного ціноутворення»?
Яка ціна буде «базовою» для розрахунку податку на прибуток та ПДВ?
Чи є можливість передекларування поточних цін в бік зниження, оскільки згідно з п. 2 зазначеного Порядку декларація подається у разі збільшення цін?

 

З 01.09.2013 р. набрали чинності зміни щодо трансфертного ціноутворення, внесені до ПКУ Законом України від 04.07.2013 р. № 408-VII. Зокрема, до податкового законодавства введено поняття «трансфертне ціноутворення» – система визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими (пп. 14.1.2511 ПКУ).

У свою чергу, контрольованими операціями для цілей застосування положень ст. 39 цього Кодексу є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків із пов'язаними особами – нерезидентами, резидентами, що задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року. Такі операції визнаються контрольованими за умови, що загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.

Таким чином, застосування звичайної ціни можливе лише за умови, якщо вартісна межа таких операцій за рік по контрагенту дорівнює або перевищує 50 млн. грн. Це стосується і операцій з реалізації товарів (готової продукції), зміна цін на які підлягає декларуванню відповідно до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2007 р. № 1222 (далі – Порядок № 1222), тобто на товари (готову) продукцію, ціни на які підлягають державному регулюванню.

Відповідно до положень пп. 14.1.71 ПКУ у разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Згідно з положеннями ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI (далі – Закон про ціноутворення) державне регулювання цін проводиться, в тому числі шляхом запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни. Статтею 1 цього ж Закону визначено, що декларування зміни ціни та/або реєстрація ціни – інформування суб'єктом господарювання у встановленому порядку органів державного регулювання і контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної. У свою чергу, встановлення ціни – це затвердження (фіксація) рівня ціни.

Підсумовуючи вищенаведене, можемо стверджувати, що задекларована суб’єктом господарювання ціна в рамках виконання вимог Порядку № 1222 не є встановленою ціною, яка пов’язана з державним регулюванням цін. Натомість, Закон про ціноутворення та Порядок № 1222 чітко визначають, що задекларована ціна є лише «наміром» встановлення ціни на товари (продукцію), відмінної від поточної, і що це пов’язано з можливим зростанням цін.

Таким чином, для цілей застосування ст. 39 ПКУ ціна, задекларована продавцем з метою дотримання вимог Порядку № 1222 не є в розумінні цього Кодексу «звичайною ціною». За загальним правилом визначення звичайної ціни з метою оподаткування – це ціна договору, якщо не буде доведено зворотне (пп. 14.1.71 ПКУ).

Неполный текст документа!
ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете получить в рамках акции и БЕСПЛАТНОГО доступа на 72 часа к информационно-правовым системам ЛІГА:ЗАКОН
Сэкономь 30% при покупке продуктов от ЛІГА:ЗАКОН
Полный доступ на 72 часа
Попробовать бесплатно
Купить
Опрос