Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Определение размера убытков от хищения, недостачи, уничтожения материальных ценностей. Налоговый и бухгалтерский учет

Журнал "Вестник налоговой службы Украины"
Статьи от 24.10.2011
Утратил силу

Журнал «Вісник податкової служби України»
Передплатні індекси – 22599 (укр.), 22600 (рос.)
Е-mail: mail@visnuk.com.ua
Тел.: (044) 501-06-43
http://www.visnuk.com.ua

Визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей.
Податковий та бухгалтерський облік

 

Якщо на підприємстві зафіксовано факти розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей), постає питання визначення розміру понесених збитків. У такому випадку керуються Порядком № 116, особливості застосування якого розглянемо у цій статті.

Навіщо розраховувати збиток?

Визначений за нормами Порядку № 116 розмір збитку пред'являється для відшкодування винній особі, яка повинна його погасити. Проте така особа може не погодитися з визначеним розміром. Остаточна сума збитку, яку повинен відшкодувати винуватець, визначається рішенням суду чи у погодженому з винуватцем наказі керівника підприємства. Така сума може бути як меншою, так і більшою від розміру, первісно визначеного згідно з нормами Порядку № 116.

Отже, якщо суму збитку з винуватцем узгоджено, він погашає її підприємству (вносить кошти в касу чи на банківський рахунок або передає підприємству в рахунок погашення збитку погоджене сторонами майно).

Далі відповідно до п. 10 цього Порядку зі стягнутої суми збитку насамперед відшкодовуються завдані підприємству збитки (з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення), а залишок перераховується до держбюджету.

Отже, відповідно до вищезазначеного Порядку збиток визначається у більшому розмірі, ніж нанесено підприємству, і воно має залишити собі лише те, що йому належить. Залишок слід перерахувати до держбюджету.

Причому зі змісту п. 10 Порядку № 116 випливає, що якщо погашення збитку відбувається частинами, то насамперед погашається збиток підприємства. І лише після повного погашення збитку підприємству при надходженні інших частин погашення кошти перераховуються до держбюджету.

Приклад 1

Визначена за нормами Порядку № 116 сума збитку становить 3000 грн. – половина підприємству і стільки ж бюджету.

Погашення відбувається частинами по 1000 грн.

Перша отримана підприємством частина у розмірі 1000 грн. перераховується на погашення збитку підприємства. Половина другої частини у розмірі 500 грн. – також підприємству, інша половина у розмірі 500 грн. – до бюджету. Отримана третя частина повністю перераховується до держбюджету.

При визначенні частини збитку, яка належить підприємству, слід виходити з такого. В основі розрахунку збитку згідно з Порядком № 116 лежить ідея про поновлення втраченого, тобто визначення втраченого за відновною вартістю (вартістю відтворення). Наприклад, якщо цінності знищено, скільки коштів потрібно, аби придбати такі самі цінності аналогічного рівня зносу та якості і фактично поновити втрачене.

Водночас у окремих випадках окрім придбання втраченого підприємство може нести додаткові витрати на сплату ПДВ, акцизного податку тощо.

Наприклад, згідно з п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу на понаднормативні втрати спирту в окремих випадках може нараховуватись акцизний податок виходячи з вартості товарів, які можна було б виробити з такого втраченого спирту. Тобто підприємство нестиме додаткові витрати зі сплати акцизного податку. Відповідно до п. 10 Порядку № 116 увесь збиток підприємства погашається за рахунок стягнутого збитку, а решта (те, що залишилося) перераховується до держбюджету.

Опрос