Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

При проведении проверки хозяйственной деятельности физического лица, которое уплачивало единый налог в 2009 году и перешло на общую систему налогообложения с 1 января 2010 года, в связи с превышением объема выручки от реализации продукции за год 500 тыс. гривен, ГНИ пришла к выводу, что предприниматель должен был зарегистрироваться плательщиком НДС, предоставлять декларации, начислить и уплатить НДС из суммы дохода, полученного в 1 квартале 2010 года.

АФ "Є.С.Аудит"
Вопросы-ответы от 02.09.2010
Утратил силу

Матеріал підготовлено спеціально для ЛІГА:ЗАКОН
Аудиторська фірма «Є.С.Аудит»
Е-mail: office@yefimov-partners.com
http://yefimov-partners.com
Тел.: (044) 278-58-81

? При проведенні перевірки господарської діяльності фізичної особи, яка сплачувала єдиний податок у 2009 році та перейшла на загальну систему оподаткування з 1 січня 2010 року, у зв'язку з перевищенням обсягу виручки від реалізації продукції за рік 500 тис. гривень, ДПІ прийшла до висновку, що підприємець повинен був зареєструватися платником ПДВ, подавати декларації, нарахувати та сплатити ПДВ із суми доходу, отриманого в 1 кварталі 2010 року. 

 

Висновки Акта про порушення суб'єктом підприємницької діяльності – фізичної особи обов'язку подання декларацій з податку на додану вартість за січень – березень 2010 року та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з невизначенням податкового зобов'язання за реалізовані товари, і, як наслідок, заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, обґрунтовуються податківцями пп. 7.3.1 та пп. 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі – Закон про ПДВ). Посилання податкових інспекторів на дані норми абсурдні, оскільки пп. 7.3.1 визначає дату виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), а пп. 7.7.1 визначає порядок розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню. Тобто у висновку, замість зазначення причини виникнення податкових зобов'язань, податківці вказують на необхідність розрахунку податку на додану вартість.

В мотивувальній частині акта податківці посилаються на норми пп. 9.4 Закону про ПДВ, відповідно до якої, якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 2.3.1 Закону про ПДВ особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Певна логіка в діях податкової інспекції є, однак, як і будь-який інший державний орган, вона повинна керуватися нормами права, зокрема спеціальними актами, які регулюють діяльність суб'єктів підприємництва на спрощеній системі оподаткування.

Єдиним законним наслідком перевищення граничного обсягу виручки є обов'язок перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), встановлений ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (далі – Указ № 727).

Згідно з положеннями п. 6 Указу № 727, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість. Відповідно до суми поставки товарів, здійсненої під час перебування суб'єкта підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. Отже, при визначенні граничної суми, отриманої від здійснення операцій з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню, органами ДПІ невірно врахована сума отриманого доходу за період, коли підприємець перебував на спрощеній системі оподаткування та здійснював операції, які не були об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Неполный текст документа!

ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете найти, зарегистрировавшись в новой Информационно-правовой и коммуникационной платформе для бизнеса LIGA:ZAKON!

Кроме того, в ней доступны:
  • все законодательство Украины
  • аналитика и отчетность
  • консультации и справочная информация
Опрос