Идет загрузка документа (15 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Очередные изменения в Закон Украины «О налоге с доходов физических лиц»

Консалтинговая компания "ЭКСПЕРТ"
Комментарии от 14.12.2009

Матеріал підготовлено спеціально для ЛІГА:ЗАКОН
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Е-mail: info@tax-expert.in.ua
http://www.tax-expert.in.ua
Тел.: (044) 360-28-35; факс (044) 501-91-56

Чергові зміни до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»

 

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» від 23.06.2009 р. № 1533-VI (далі – Закон № 1533), який набув чинності 24 листопада 2009 року, були внесені зміни до низки законів, у тому числі й до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі – Закон про ПДФО). Внесені зміни головним чином стосуються двох питань, пов'язаних з оподаткуванням доходів фізичних осіб, а саме заборгованості, за якою минув строк позовної давності (пп. 4.2.11 Закону про ПДФО), та доходів, отримуваних фізособами – довірителями фондів фінансування будівництва (ФФБ) за операціями відступлення права вимоги (пп. 4.2.17 Закону про ПДФО).

Нагадаємо, відповідно до попередньої редакції пп. 4.2.11 Закону про ПДФО до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізособи включалася сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно із законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу.

Роз'яснюючи зазначену норму, Державна податкова адміністрація України у своїх численних листах (від 29.05.2007 р. № 5144/6/17-0716, від 20.05.2008 р. № 10281/7/17-0217, від 31.08.2009 р. № 8522/6/17-0716) наполягала на тому, що після закінчення строку позовної давності щодо заборгованості фізособи підприємство повинно виконати всі передбачені цим Законом функції податкового агента щодо суми такої заборгованості.

Аргументуючи свою позицію, податківці звернулись до п. 17.2 Закону про ПДФО, відповідно до якого особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України, є податковий агент1.

У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) податку з доходів фізичних осіб, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 Закону про ПДФО).

Нагадаємо, відповідно до пп. 17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III податковий агент, який здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою виплати, сплачує штраф у подвійному розмірі від суми податкового зобов'язання.

Водночас більшість фахівців не погоджувалися з такою позицією, мотивуючи це тим, що списання простроченої заборгованості не може розглядатись як нарахування і виплата доходів підприємством. А отже, щодо таких доходів підприємство не може виступати податковим агентом. Відповідно до пп. 8.1.3 Закону про ПДФО, якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку. В разі отримання доходів, нарахованих особою, яка не є податковим агентом, платник податку зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (пп. 8.2.1 Закону про ПДФО).

З прийняттям Закону № 1533 неоднозначність у трактуванні підпункту 4.2.11 Закону про ПДФО було усунено. При чому законодавець прийняв сторону незалежних фахівців. Відповідно до нової редакції зазначеного підпункту Закону про ПДФО фізична особа самостійно сплачує податок з доходів у вигляді сум заборгованостей, за якими минув строк позовної давності, та відображає їх у річній податковій декларації, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу.

Таким чином, починаючи з 24 листопада 2009 року податковий агент на законних підставах не повинен сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за простроченою заборгованістю (оскільки чинною редакцією пп. 4.2.11 Закону про ПДФО зазначений обов'язок покладено саме на фізичних осіб), а також відображати його в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ).

Фізичним особам слід мати на увазі, що при звітуванні за 2009 рік суми прострочених заборгованостей у межах 50 % місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатних осіб станом на 1 січня звітного податкового року (у 2009 році – 334,5 грн.), можна не декларувати. >>>

Тепер розглянемо зміни, які торкнулися оподаткування доходів, отримуваних фізособами – довірителями ФФБ. Відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. № 978-IV фізособа може розірвати відносини з ФФБ або шляхом виходу з ФФБ, або шляхом відступлення іншим особам права вимоги за договором про участь у ФФБ. І якщо порядок оподаткування доходів фізособи при виході з ФФБ описано в пп. 4.2.17 Закону про ПДФО, то порядок оподаткування другого варіанту розірвання відносин з ФФБ був випущений з поля зору законодавців.

Таким чином, уся сума коштів, отриманих від інших осіб за відступлення права вимоги за договором про участь у ФФБ, фізособа мала включати до свого загального місячного доходу.

Завдяки Закону № 1533 у новій редакції пп. 4.2.17 Закону про ПДФО з'явилася норма, яка дозволяє фізособам включати до складу загального місячного доходу лише різницю між сумою внесених такими особами коштів до ФФБ та сумою коштів, отриманих ними від інших осіб у разі відступлення права вимоги таким іншим особам.

Отже, тепер до загального місячного доходу фізособи включаються доходи, які становлять позитивну різницю між сумою внесених нею коштів до ФФБ та сумою коштів, отриманих такою особою від інших осіб у разі відступлення права вимоги таким іншим особам, у тому числі якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу, або виплачених такій особі з такого фонду у разі її відмови від участі у цьому фонді, за винятком випадків, коли отримані з ФФБ кошти фізособа одночасно передала в управління тому ж управителю в той самий або інший ФФБ.

Також Законом № 1533 було уточнено п. 10.1 Закону про ПДФО. Відповідно до уточнення платник податку – резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів. >>>

Нагадаємо, у 2007 році податківці не дозволяли2 включати до податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених в іноземній валюті, хоча пізніше й змінили свою думку на протилежну. Мабуть, саме для того, щоб остаточно зняти це питання, і було уточнено, що податковий кредит фізичної особи за процентами за іпотечним житловим кредитом не залежить від того, в якій валюті (національній чи іноземній) він надається і повертається, а також в якій валюті сплачуються проценти за таким кредитом.

 

Олександр Киришун 

Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ» 

 

Дата підготовки 11.12.2009
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА» 
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» 

____________

До відома

Корисні посилання...

 
>>> До речі, з переліком доходів фізичних осіб, які підлягають обов’язковому декларуванню, можна ознайомитись в однойменному довіднику бази «Довідкова інформація» («Довідники») систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН, а також на Порталі www.ligazakon.ua.

>>> А з переліком витрат, які можуть бути включені до податкового кредиту з ПДФО, можна ознайомитись в однойменному довіднику бази «Довідкова інформація» («Довідники») систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН, а також на Порталі www.ligazakon.ua.

Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua

Опрос