Идет загрузка документа (21 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Применение РРО субъектами предпринимательства – физическими лицами

Журнал "Вестник налоговой службы Украины"
Статьи от 14.12.2009

Журнал «Вісник податкової служби України»
Передплатні індекси – 22599 (укр.), 22600 (рос.)
Е-mail: mail@visnuk.com.ua
Тел.: (044) 501-06-43
http://www.visnuk.com.ua

Застосування РРО суб'єктами підприємництва – фізичними особами

 

З метою якнайшвидшого виходу з економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 2063-III) визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності. 

Відповідно до цього Закону суб'єктами малого підприємництва є, зокрема, фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності.

Метою державної підтримки малого підприємництва є:

створення умов для позитивних структурних змін в економіці України;

сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства;

підтримка вітчизняних виробників;

формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць.

З проблемою правильного застосування окремих норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 265/95-ВР) час від часу стикаються не тільки законослухняні підприємства – юридичні особи, а й фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності. 

Як відомо, готівковий обіг коштів в Україні підлягає жорсткому регулюванню з боку держави. Тому при проведенні розрахунків із покупцями за готівкові кошти необхідно знати, як правильно проводити такі розрахунки, які документи необхідно оформляти. Саме питання правомірності застосування або незастосування РРО суб'єктами підприємницької діяльності – фізичними особами розглянемо у цій статті.

Насамперед з'ясуємо, хто згідно з чинним законодавством повинен застосовувати РРО?

Основним законом, що визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, є Закон № 265/95-ВР. Згідно зі ст. 1 цього Закону поряд з юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) обов'язок із застосування РРО покладається і на фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Також у Законі № 265/95-ВР визначено, що реєстратор розрахункових операцій – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції і який призначено для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Система оподаткування в Україні поділяється на загальну та спрощену. До спрощеної системи оподаткування належить сплата єдиного та фіксованого податків. Розглянемо переваги і недоліки цих систем оподаткування.

Єдиний податок

Переваги. Відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Указ № 727/98) підприємець – платник єдиного податку має право не застосовувати РРО при проведенні розрахунків із споживачами. Це не тільки звільняє його від проблем, пов'язаних з перевірками органами ДПС, наданням податкової звітності, контролем над проведенням усіх операцій через РРО, але й від витрат на придбання реєстратора та його обслуговування у центрі сервісного обслуговування. Виключення становлять випадки, коли спрощенець здійснює продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив). 

Недоліки. Існують обмеження для здійснення деяких видів підприємницької діяльності. Платник єдиного податку не має права торгувати лікеро-горілчаними, тютюновими виробами та пально-мастильними матеріалами (ст. 7 Указу № 727/98).

Крім того, «спрощенцям» необхідно контролювати: річний обсяг виручки, який не повинен перевищувати 500 тис. грн. від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чисельність працівників, які знаходяться з ними у трудових відносинах (включаючи членів їх сімей), протягом року не повинна бути більшою ніж 10 осіб.

Водночас відповідно до Закону № 2063-III встановлено обмеження, а саме платниками єдиного податку не можуть бути: підприємці, які займаються діяльністю в сфері грального бізнесу й здійснюють обмін іноземної валюти; виробники й імпортери підакцизних товарів.

Фіксований податок

Переваги. Платників цього податку звільнено від обов'язкового ведення книги обліку доходів і витрат, у результаті чого контролюючим органам досить складно знайти в них помилки на відміну від звичайних підприємців. Тому такі суб'єкти підприємницької діяльності мають реальну економію коштів зі сплати всіляких штрафів і часу на проведенні перевірок органами ДПС. Крім того, платник фіксованого податку має право не застосовувати РРО при проведенні розрахунків із споживачами, за винятком тих випадків, коли такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив). Підприємець сплачує фіксований розмір податку в межах встановленого обсягу продажу.

Недоліки. Законодавством передбачено певні умови для роботи на фіксованому податку, а саме: на цьому податку перебувають підприємці, які торгують товарами й надають супутні такому продажу послуги на ринках зі сплатою ринкового збору; кількість найманих робітників у них не повинна перевищувати 5 чоловік; валовий дохід за останні 12 календарних місяців до придбання патенту не повинен перевищувати 119000 грн.; вони не мають право здійснювати торгівлю лікеро-горілчаними й тютюновими виробами.

Режим найбільшого сприяння в частині застосування РРО встановлено для суб'єктів підприємництва – платників єдиного й фіксованого податків. Так, пунктами 5 та 6 ст. 9 Закону № 265/95-ВР вищезазначені платники податків звільняються від застосування РРО та розрахункових книжок при продажу товарів (наданні послуг), у разі якщо не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив). Єдиною умовою для суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), є ведення книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат» від 26.09.2001 р. № 1269.

До речі, у суб'єктів господарювання досить часто виникає запитання, як саме розуміти термін «пиво на розлив». Зазначимо, що якщо при продажу цього напою здійснюється його розлив у бокали, склянки, інший посуд або тару, які використовуються для безпосереднього споживання напою або його транспортування (бідони, банки тощо), то саме на таку форму відпуску товару поширюється норма ст. 9 Закону № 265/95-ВР щодо незастосування РРО та розрахункових книжок.

Слід підкреслити, що якщо платники єдиного та фіксованого податків все ж таки здійснюють продаж підакцизних товарів поряд з товарами, які не вважаються такими, окремі положення ст. 9 Закону № 265/95-ВР щодо незастосування РРО та розрахункових книжок на цих платників податків не поширюватимуться. Тобто відповідно до цього Закону норма щодо обов'язкового використання РРО при продажу як підакцизних, так і непідакцизних товарів поширюється на таких платників.

Проте це не означає, що вищезазначені платники податків, які торгують підакцизними товарами (за винятком лікеро-горілчаних, тютюнових виробів та пально-мастильних матеріалів, торгівлю якими заборонено Указом № 727/98), зобов'язані застосовувати РРО. На виконання вимог ст. 10 Закону № 265/95-ВР постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 (зі змінами та доповненнями, за текстом – постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено здійснювати розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, до якого внесено суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. 

Звертаємо увагу, що для проведення розрахунків без застосування РРО з використанням РК та Книги ОРО необхідно дотримуватися граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), що встановлено п. 2 постанови № 1336.

Водночас, недивлячись на пільгові умови положень ст. 9 вищезазначеного Закону та Переліку № 1336, платники єдиного та фіксованого податків можуть при продажу товарів, наданні послуг застосовувати реєстратор за власним бажанням. Це дасть їм можливість поліпшити облік товарів, тобто буде додатковим обліковим механізмом.

При цьому підприємці, які відповідно до положень ст. 9 Закону № 265/95-ВР мають право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування РРО, мають право і на використання власних РРО без переведення у фіскальний режим роботи. А в разі виникнення спору між контролюючим органом та підприємцями щодо обсягу продажу, який дає змогу їм користуватися пільгами, зазначеними в ст. 9 цього Закону, враховуються документи, що є продуктом цих власних РРО.

Необхідно врахувати ще одну обставину: у разі застосування РРО підприємцями (що знаходяться на спрощеному або фіксованому податку) за їх власним бажанням здійснення розрахункових операцій із застосуванням РРО може проводитись без переведення реєстратора у фіскальний режим роботи. А це означає, що такий РРО не підлягає реєстрації в органах ДПС та, відповідно, такий підприємець не зобов'язаний подавати щомісяця звіти про використання РРО. При цьому роздрукований таким реєстратором розрахунковий документ має містити реквізити, які передбачено вимогами Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614  (зі змінами та доповненнями). 

Загальна система оподаткування

Переваги. Відсутність обмеження щодо розміру виторгу й кількості працівників; практично немає обмежень за видами діяльності.

Недоліки. Необхідно вести чіткий і досить складний облік; треба обов'язково мати всі первинні документи, інакше податківці можуть не прийняти витрати; органи ДПС ретельніше перевіряють звичайних підприємців, ніж тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування, оскільки у платників, що звітують за загальною системою, легше виявити помилки; немає послаблень в оподатковуванні та наданні звітності.

Щодо фізичних осіб, які знаходяться на загальній системі оподаткування, то вони в обов'язковому порядку повинні застосовувати РРО при розрахунках готівкою на загальних підставах та відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР. Також фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності може застосовувати при розрахунках розрахункові книжки, керуючись ст. 10 вищезазначеного Закону та постановою № 1336.

Крім того, приватному підприємцю необхідно подавати (за різних умов ведення розрахункових операцій) таку звітність не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця, що встановлено п. 7 ст. 3 Закону № 265/95-ВР:

при використанні тільки РРО – Звіт про використання РРО (РК) за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт № ЗВР-1);

при використанні РРО, а також РК у зв'язку з виходом РРО з ладу або тимчасовим відключенням електроенергії – Звіт № ЗВР-1 (при цьому суми розрахунків з використанням РК згодом проведені через РРО, у Звіті не відображаються); Довідку про використані розрахункові книжки;

при використанні РРО, а також РК у випадках, передбачених Переліком № 1336 – Звіт № ЗВР-1; Довідку про використані розрахункові книжки;

при використанні тільки РК – Звіт № ЗВР-1; Довідку про використані розрахункові книжки.

Проте є певні винятки, а саме: відповідно до п. 8 ст. 9 Закону № 265/95-ВР реєстратор дозволено не застосовувати тим підприємцям, які відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР (зі змінами та доповненнями) отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг), ведуть книгу обліку доходів і витрат та не є платниками ПДВ.

Відповідно до ст. 9 цього Закону не треба застосовувати РРО та РК фізичним особам – суб'єктам підприємницької діяльності, що перебувають на загальній системі оподаткування при продажу:

газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати у кіосках, з лотків та розносок, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів;

води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

товарів (услуг), якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо);

товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

У цій статті свідомо не згадується варіант розрахунків готівкою через касу підприємства з оформленням прибуткового касового ордера при реалізації продукції (робіт, послуг) власного виробництва, адже передбачена п. 1 ст. 9 Закону № 265/95-ВР норма стосується лише підприємств, установ і організацій усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування. Оскільки підприємець: по-перше, не є підприємством, установою чи організацією; по-друге, відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, у підприємця немає каси, а тому відповідно й можливості застосовувати прибуткові касові ордери і як наслідок вони не зобов'язані додержуватися касової дисципліни.

Таким чином, при реалізації продукції власного виробництва підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування, зобов'язані застосовувати РРО. Платники податків, що обрали спрощену систему оподаткування, в тому числі фіксований податок, залежно від виду їх діяльності та асортименту повинні застосовувати РРО або скористатися нормами, що звільняють від такого застосування.

 

Алла Дяченко 

Оглядач «Вісника» 

 

«Вісник податкової служби України», листопад 2009 р., № 44 (568), с. 31 (www.visnuk.com.ua)

Дата підготовки 27.11.2009
Журнал «Вісник податкової служби України»

____________

Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua

Опрос