Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

После инвентаризации дебиторской задолженности принято решение списать задолженность покупателей по окончании сроков исковой давности. Чтобы воспользоваться пп. 5.2.8 Закона о прибыли, необходимо подать иск в суд о взыскании задолженности или осуществить другие меры. К сожалению, часть документов, подтверждающих факт поставки, потеряны, испорчены или недооформлены (например, отсутствуют подписи на накладных со стороны покупателя), и поэтому судебной перспективы такой иск не имеет. Какие налоговые последствия будут при списании именно этой части безнадежной задолженности?

Другие АФ
Вопросы-ответы от 30.05.2006
Утратил силу

Матеріал підготовлено спеціально для ЛІГАБізнесІнформ
ТОВ «Аудиторська група «ПРОСТІР»
e-mail: audit@prostir.net.ua; consulting@prostir.net.ua;
http://www.prostir.net.ua;
тел.: (044) 492-87-16, 492-87-17, 492-87-18, 492-87-19

? Після інвентаризації дебіторської заборгованості прийнято рішення списати деяку заборгованість покупців по закінченні строків позовної давності. Щоб скористатись пп. 5.2.8 Закону про прибуток, необхідно подати позов до суду про стягнення заборгованості або здійснити інші заходи. На жаль, частину документів, що підтверджують факт поставки, втрачено, зіпсовано або недооформлено (наприклад, відсутні підписи на накладних зі сторони покупця), і тому судової перспективи такий позов не матиме. Які податкові наслідки будуть при списанні саме цієї частини безнадійної заборгованості?

 

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, протягом яких кредитор має право звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Таким чином, відлік строку позовної давності починається від дати виникнення заборгованості, вказаної в договорі.

Відповідно до п. 1.25 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон про прибуток) безнадійною є заборгованість по зобов’язаннях, за якою минув строк позовної давності. Підпунктом 5.2.8 Закону про прибуток визначено, що до валових витрат підприємства відносяться суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не дали позитивного результату.

Заходи зі стягнення боргів ДПАУ традиційно пов’язує із застосуванням продавцем процесуальних дій, передбачених пп. 12.1.1 Закону про прибуток: звернення із заявою до суду (арбітражного суду) про стягнення заборгованості з такого покупця або про визнання покупця банкрутом, вчинення виконавчого напису нотаріусом за поданням продавця про стягнення боргу з покупця чи стягнення заставленого майна. З цього приводу ДПАУ неодноразово надавала роз’яснення як на рівні листів (наприклад, листи від 27.04.2005 р. № 3603/6/23-5315від 02.03.2004 р. № 1556/6/15-1116), так і консультацій, наприклад, «Направлення претензій дебітору» («Вісник податкової служби України», листопад 2005 р., № 43 (373), с. 53 (www.visnuk.com.ua)).

З огляду на те, що чинне законодавство не встановлює переліку конкретних заходів із стягнення сумнівної заборгованості, такими діями можуть бути: виставлення претензії; листування; створення комітету кредиторів та організація дій щодо виконання боржником своїх зобов’язань; надсилання скарг до вищестоящих органів (якщо боржник входить до сфери управління іншої установи); відрядження свого працівника до боржника для проведення переговорів; звернення до суду та ін. Але потрібно враховувати, що під час перевірки податківці можуть і не визнати такі дії як суттєві аргументи у відстоюванні права на застосування пп. 5.2.8 Закону про прибуток.

Таким чином, в разі, якщо підприємство бажає отримати право на віднесення суми дебіторської заборгованості за відвантажені товари до складу валових витрат на підставі пп. 5.2.8, йому необхідно звернутися до суду з позовом про стягнення такої заборгованості. При цьому згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України здійснити це можна і без проходження етапу досудового врегулювання спорів і направлення претензій.

Стосовно оподаткування податком на додану вартість операції зі списання дебіторської заборгованості по закінченні строку позовної давності необхідно зауважити таке. До набрання чинності Законом України від 25.03.2005 р. № 2505 при списанні безнадійної заборгованості продавець на підставі п. 4.5 Закону про ПДВ повинен був зменшити податкові зобов’язання шляхом виписування коригуючого розрахунку. На сьогодні норма, яка дозволяла це робити, виключена з цього пункту. Таким чином, з 31 березня 2005 року списання безнадійної дебіторської заборгованості не призводить до коригування податкових зобов’язань продавця.

Опрос