Идет загрузка документа (25 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О Рекомендациях парламентских слушаний на тему: "О состоянии промышленной безопасности и охраны труда"

Проект постановления Верховной Рады Украины от 03.12.2010 № 7424
Дата рассмотрения: 07.12.2011 Карта проходжения проекта

ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан промислової безпеки та охорони праці"

Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан промислової безпеки та охорони праці" (далі - Рекомендації парламентських слухань), що додаються.

2. Кабінету Міністрів України до 1 грудня 2012 року інформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань, схвалених цією Постановою.

3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці.

4. Апарату Верховної Ради України разом з Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці забезпечити в установленому порядку видання збірки матеріалів за результатами парламентських слухань на тему: "Про стан промислової безпеки та охорони праці".

 

Голова Верховної Ради України

В. М. Литвин

 

Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан промислової безпеки та охорони праці"

Учасники парламентських слухань відзначають, що згідно з Конституцією України (стаття 43) кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

На виконання і в розвиток норм Конституції України права громадян на охорону та безпечні умови праці визначаються Кодексом законів про працю України, законами України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Крім того, значна частина прав з цього питання визначається в колективних договорах та угодах, які укладаються між роботодавцями, профспілками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Деякі питання охорони праці обговорювалися на парламентських слуханнях на тему: "Про стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян " та " Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої) ".

Загальні принципи державної політики в галузі охорони праці визначені законодавством України та спрямовані на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, адаптацію трудових процесів до спроможностей працівника з урахуванням стану його здоров'я і психологічного стану, що узгоджується з принципами захисту здоров'я працівників, визначеними в конвенціях Міжнародної організації праці та директивах Європейського Союзу.

Учасники парламентських слухань відзначають, що одними з основних показників стану охорони праці є рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності.

За даними державної статистики протягом останніх восьми років в Україні намітилася тенденція до зниження виробничого травматизму.

Так, з 2002 до 2010 року кількість нещасних випадків на виробництві в Україні зменшилася з 28 105 до 12 234 або на 56,5 %, у т. ч. із смертельним наслідком - з 1130 до 580, або на 48,7 %.

У 2010 році, кількість травмованих на виробництві осіб зменшилася порівняно з 2009 роком на 4 % (з 12760 до 12234), у тому числі з смертельним наслідком на 3 % (з 595 до 580). Кількість випадків професійних захворювань зменшилася на 15 % (з 5972 до 5047 осіб). Зменшилася смертність від професійних захворювань на 14,8 % (з 445 до 379 осіб). Слід зазначити, що статистичні показники професійних захворювань не відображають реальну поширеність цієї патології та є заниженими порівняно з реально існуючими.

Однак, за даними Міжнародної організації праці, рівень виробничого травматизму в Україні з розрахунку на 100 тис. працюючих залишається одним із найвищих у Європі (порівняно з Великою Британією вищий більш як у 8,5 разів, Німеччиною - у 5,5 разів, Японією - у 3,0 рази, Францією та Австрією - більш як у 2,0 рази тощо).

Серед причин нещасних випадків переважають організаційні - 69,2 %, технічні 14%, психофізіологічні - 3,2 % нещасних випадків, інші - 13,6 %.

Учасники парламентських слухань підкреслюють, що поліпшення умов праці на кожному робочому місці, виведення працівників з умов, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, залишаються питаннями, вирішення яких потребує спільних зусиль сторін соціального діалогу. Оскільки кількість робочих місць, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, залишається значною.

За даними Державної служби статистики України кількість працюючих в основних секторах економіки в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, складає 27,8 % від облікової кількості штатних працівників, тобто кожен четвертий працює в умовах дії шкідливих виробничих факторів, рівні яких перевищують гранично допустимі.

У шкідливих та небезпечних умовах праці зайнято більше 296 тис. жінок, що становить 22,6 % від кількості працюючих жінок. Більшість працюючих зазнають поєднану дію декількох шкідливих чинників хімічних та фізичних, вплив яких посилюється тяжкістю і напруженістю праці, значним психоемоційним навантаженням.

Така ситуація підтверджується результатами атестації робочих місць за умовами праці, яка проводиться один раз на п'ять років. Враховуючи, що ця робота проводиться не в повному обсязі, а якість її, особливо проведеної відомчими лабораторіями, викликає справедливі нарікання. За даними Державної експертизи умов праці, на 19 % промислових підприємств атестація не проводилася взагалі, а в кожному вісімнадцятому випадку її якість визнана незадовільною. Це пов'язано з незацікавленістю роботодавців у з'ясуванні об'єктивного стану справ.

За останні 15 - 20 років в Україні практично припинила своє існування досить ефективна система медико-санітарної допомоги працюючому населенню. Значно скоротилася кількість медико-санітарних частин і здоровпунктів на підприємствах, в обов'язки яких входило проведення медико-санітарного обслуговування працівників. На сьогодні законодавством України не регламентовано створення та існування жодної офіційної системи медико-санітарної допомоги працівникам в Україні. Раніше на кожному підприємстві працювали інженерно-лікарські бригади, які вивчали умови праці на робочих місцях, їх кореляцію із захворюваністю працівників та пропонували конкретні заходи з покращення умов праці.

Учасники парламентських слухань наголошують, що на відшкодування реальних і потенційних збитків, викликаних порушенням здоров'я працівників внаслідок дії шкідливих і небезпечних умов праці, витрачається коштів у 5 - 7 разів більше, ніж на їх покращення.

Разом з цим, пріоритети в реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я на сьогодні віддаються не профілактичним заходам щодо зниження професійних ризиків, а матеріальній компенсації їх наслідків. Витрати на компенсацію втраченого здоров'я неухильно зростають. Так, виплати потерпілим на виробництві через Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань щорічно збільшуються на 12 - 20 % і вже досягли майже 1,8 млрд. грн. При цьому близько 70 % цієї суми виплачуються шахтарям, які отримали професійне захворювання або трудове каліцтво.

Нормативна база охорони праці, не зважаючи на її значний обсяг, не є досконалою і не вирішує питань, що виникають у зв'язку з розвитком нових економічних взаємовідносин, появою нових форм власності. Знаково, що в Україні з понад 9 тис. державних нормативних актів з охорони праці значна частина застаріла та потребує перегляду. Таким чином, інвентаризація та внесення змін до законодавства з промислової безпеки та охорони праці є одним із найнагальніших питань розвитку соціально-трудової сфери в Україні.

Згідно з Законом України "Про охорону праці" обов'язок забезпечити належний стан безпеки покладено на роботодавців, і витрати на такі цілі мають становити не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік. Однак більшість роботодавців ці вимоги не виконує. Головна причина - економічна незацікавленість у створенні безпечних умов праці, оскільки фактично власник не несе фінансової відповідальності за стан безпеки на підприємстві.

Докорінно змінити ставлення роботодавця до створення безпечних і здорових умов праці мало запровадження дворівневої диференціації страхових тарифів, визначеної Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Проте ця норма Закону на практиці не виконується.

Набуває поширення таке негативне явище як приховування роботодавцями фактів травмування працівників на виробництві. У таких ситуаціях найбільше потерпають працівники, які перебували з підприємством у трудових відносинах, що не були оформлені належним чином.

Враховуючи вищезазначене, учасники парламентських слухань рекомендують:

1. Верховній Раді України забезпечити прийняття Трудового кодексу України, законів про промислову безпеку, про професійний розвиток працівників на виробництві, про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування та інших законодавчих актів, спрямованих на адаптацію законодавства України до міжнародних норм.

2. Кабінету Міністрів України:

1) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти:

щодо нової редакції Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";

про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 121 про допомоги у випадках виробничого травматизму;

про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 152 про техніку безпеки та гігієну праці на портових роботах;

про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієни праці;

про Загальнодержавну цільову соціальну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012 - 2016 роки;

про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі Конвенцій Міжнародної організації праці N 81 та N 129 щодо виведення державного нагляду з промислової безпеки та охорони праці зі сфери дії закону;

про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" щодо недопущення роботодавцями працівників до виконання робіт без сертифікованих засобів індивідуального захисту;

щодо стимулювання роботодавців до вкладення коштів у поліпшення умов і безпеки праці, у тому числі виключення із оподаткованої бази витрат на заходи з охорони праці, що містяться в колективних договорах, які укладаються на підприємствах, звільнення від оподаткування на найближчі п'ять років підприємств, що виготовляють сертифіковані засоби індивідуального захисту працівників, надання банківськими установами пільгових кредитів підприємствам для цільового їх використання;

2) відповідно до Закону України "Про охорону праці" вирішити питання про створення структурних підрозділів з охорони праці у центральних та місцевих органах державної виконавчої влади, органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим та виконавчих комітетах органів місцевого самоврядування;

3) провести всеукраїнську конференцію з питань безпеки та гігієни праці в малому підприємництві, розробити необхідні нормативно-правові акти та методичні посібники для управління професійними ризиками у цьому секторі економіки;

4) поновити роботу Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України;

5) прийняти постанови:

про організацію психофізіологічної експертизи працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору;

про деякі питання безоплатного надання пільг і компенсацій працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці;

про державні вимоги до підготовки кадрів з питань охорони праці;

про систему виявлення, оцінки та управління професійними ризиками;

про визначення та статистичний облік показників ушкодження здоров'я працездатного населення у зв'язку з небезпечними та шкідливими умовами праці, виробничо-обумовленої захворюваності, зниження імунітету, прискорення старіння та порушення репродуктивних функцій працівників;

про затвердження нової редакції Порядку визначення страхових тарифів галузей економіки (видів економічної діяльності), диференційованих за класами професійного ризику на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

про затвердження нової редакції Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві;

про створення альтернативної медико-соціальної експертизи в Україні;

про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" щодо обмеження вимог Пенсійного фонду України до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування витрат на виплати не передбачені законодавством у сфері соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;

6) забезпечити виконання Постанови Верховної Ради України від 02.03.2010 р. N 1925-VI "Про розроблення Загальнодержавної програми попередження та ліквідації негативних техногенних та екологічних ситуацій на території України на період до 2025 року";

7) доручити заінтересованим органам виконавчої влади підготувати пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які б забезпечили здійснення обліку коштів, що направляються на забезпечення та поліпшення стану безпеки і гігієни праці на робочих місцях і щорічне відображення суми цих коштів у формі статистичної звітності 7-нтв.

3. Центральним органам виконавчої влади у межах їх повноважень:

забезпечити проведення моніторингу щодо визначення державного замовлення для підготовки спеціалістів з охорони праці;

опрацювати питання підготовки фахівців з охорони праці за освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістр";

опрацювати Галузевий стандарт вищої освіти - "Освітньо-кваліфікаційна характеристика "магістр" за напрямом підготовки "Охорона праці";

передбачити у розділі "Повинен знати" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності, затвердженого наказом Мінпраці від 29 грудня 2004 р. N 336, вимоги щодо знання законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці;

розробити методологію про економічні основи охорони праці, що передбачають розроблення алгоритмів оцінки матеріальних втрат працівників, підприємців і держави у зв'язку з небезпечними та шкідливими умовами праці, втрат від аварій, нещасних випадків і професійних захворювань, оцінки попереджувальної шкоди від проявлення виробничих небезпек;

забезпечити поступовий перегляд та приведення нормативно-правових актів з питань охорони праці до вимог сьогодення з урахуванням адаптації національного законодавства у сфері охорони праці з Європейським законодавством та міжнародними актами;

розробити і внести на розгляд Кабінету Міністрів України проекти державних цільових програм відновлення промислової медицини в Україні та профілактичних заходів із запобігання профзахворювань і профотруєнь у працівників, зайнятих на виробництвах із шкідливими умовами праці;

забезпечити у 2012 році необхідний обсяг фінансування ДВГРС за бюджетною програмою "Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах" враховуючи кошти на технічне переоснащення загонів та на збільшення чисельності оперативного складу ДВГРС до нормативної.

4. Центральним та місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування:

проаналізувати питання щодо ефективності здійснення заходів, передбачених чинними галузевими та регіональними програмами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, і про результати поінформувати Держгірпромнагляд для оприлюднення відповідної інформації в ЗМІ;

розробити та затвердити галузеві та регіональні програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016 роки;

протягом першого півріччя 2012 року забезпечити створення та належне функціонування структурних підрозділів з охорони праці відповідно до статей 34 і 35 Закону України "Про охорону праці".

5. Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України:

1) забезпечити у повному обсязі проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

2) забезпечити участь у фінансуванні заходів, визначених загальнодержавною, галузевими і регіональними програмами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

3) опрацювати та затвердити рішенням Правління Фонду "Перелік профілактичних заходів, які можуть включатися до загальнодержавних, регіональних та галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища та фінансуватися за рахунок коштів Фонду, а також порядок і обсяг їх фінансування";

4) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності":

розробити нормативно-правові акти щодо економічної зацікавленості страхувальників у створенні безпечних та нешкідливих умов праці шляхом запровадження механізму віднесення підприємств до іншого класу професійного ризику з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійних захворювань на підприємстві;

збільшити чисельність страхових експертів з охорони праці. Перебудувати навчання та діяльність страхових експертів з охорони праці, зобов'язавши їх виконувати консультативно-організаційні функції щодо усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

6. Міністерству соціальної політики України спільно з Міністерством охорони здоров'я України та соціальними партнерами розробити проект постанови Кабінету Міністрів щодо внесення змін і доповнень до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442, з метою врахування ступеня захисту засобів індивідуального захисту під час проведення атестації робочих місць за умовами праці.

7. Міністерству охорони здоров'я України спільно з соціальними партнерами:

підготувати проект наказу щодо затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу для гігієнічної оцінки умов праці працівників та атестації робочих місць;

розробити проект наказу щодо порядку проведення в закладах охорони здоров'я обов'язкового обстеження потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві (отруєння) на наявність в організмі алкогольних, наркотичних чи токсичних речовин з використанням технічних засобів;

підготувати проект наказу щодо затвердження переліків лікарських засобів у медичних аптечках для підприємств, організацій, закладів;

розглянути питання щодо необхідності розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо розслідування професійного захворювання.

8. Фонду державного майна України передбачити в договорах купівлі-продажу державних підприємств обов'язковість проведення атестації робочих місць за умовами праці в установлені строки, а також приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

9. Державній установі "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" спільно з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України забезпечити роботу єдиного міжгалузевого банку даних безпеки та гігієни праці на робочих місцях.

10. Сторонам соціального діалогу розглянути питання будівництва в місті Києві Церкви пам'яті працівників, які загинули на виробництві.

____________

Опрос