Идет загрузка документа (188 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об Отчете Временной следственной комиссии по вопросам расследования состояния функционирования газотранспортной системы Украины и обеспечения газом потребителей в 2008 - 2009 годах

Проект постановления Верховной Рады Украины от 05.03.2009 № 4161
Дата рассмотрения: 17.03.2009 Карта проходжения проекта

ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про Звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування стану функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008 - 2009 роках

Заслухавши та обговоривши Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування стану функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008 - 2009 роках, утвореної Постановою Верховної Ради України від 13 січня 2009 р. N 838-VI, Верховна Рада України постановляє:

1. Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування стану функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008 - 2009 роках взяти до відома та надіслати його до Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України.

2. Направити Звіт Тимчасової слідчої комісії до Генеральної прокуратури України, Служби Безпеки України для його вивчення і відповідного реагування.

3. Опублікувати висновки Тимчасової слідчої комісії в газеті "Голос України".

4. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України:

1) Здійснити перевірку та надати правову оцінку Контракту про об'єми та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки та Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009 - 2019 роках, укладеним 19 січня 2009 року між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром", в тому числі умов контрактів стосовно діяльності на газовому ринку України посередника - ТОВ "Газпром Збут Україна", а також діям посадових осіб України, які брали участь у його підготовці і підписанні, та вжити невідкладних заходів для забезпечення захисту інтересів держави.

2) Здійснити перевірку законності застосування механізму капіталізації ВАТ "Державний ощадний банк України" та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк", відповідність мети такої капіталізації діючому законодавству України, перевірити факти здійснення капіталізації з метою створення фінансового ресурсу для кредитування НАК "Нафтогаз України.

Перевірити факти викупу Національним Банком України облігацій внутрішньої державної позики, отриманих ВАТ "Державний ощадний банк України" та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк" в обмін на акції додаткової емісії, а також надати правову оцінку цим фактам та вжити необхідних заходів прокурорського реагування.

3) Здійснити перевірку та дати правову оцінку діям керівництва НАК "Нафтогаз України" та Уряду стосовно накопичення значної суми боргу за зовнішньоекономічним контрактом з поставки природного газу на кінець 2008 року, а також вжити необхідних заходів прокурорського реагування.

4) Здійснити перевірку додержання вимог законодавства України під час надання протягом 2008 року на підставі рішень Кабінету Міністрів України спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами без проведення аукціонів, тобто не на конкурсній основі, та вжити необхідних заходів прокурорського реагування.

5) Здійснити перевірку фактів обмеження постачання природного газу на підприємства теплокомуненерго протягом опалювального періоду 2008 - 2009 року, надати їм правову оцінку та вжити необхідних заходів прокурорського реагування.

6) Здійснити перевірку фактів привласнення НАК "Нафтогаз України" транзитного природного газу, який належить RosUkrEnergo AG та знаходився під митним контролем, надати їм правову оцінку та вжити необхідних заходів прокурорського реагування.

5. Визнати за доцільне внесення змін та доповнень до законодавства України Верховною Радою України:

1) Щодо скасування рентної плати за транзитне транспортування природного газу, як обов'язкового податкового платежу.

2) Щодо гарантування суб'єктам господарювання отримання компенсації у випадках встановлення органами державної влади або місцевого самоврядування економічно необґрунтованих цін на будь-які товари (роботи, послуги).

3) Закону "Про засади функціонування ринку природного газу".

4) Закону "Про державні акціонерні компанії".

5) Щодо скасування підвищеної ставки рентної плати на природний газ, який використовується видобувними підприємствами, що використовується на виробничо-технологічні потреби газовидобувних підприємств.

6) Щодо реформування системи тарифоутворення на послуги з транспортування та розподілу природного газу в контексті доведення ціни на такі послуги, як мінімум, до розміру економічно обґрунтованих витрат на їх надання з метою уникнення покриття відповідних збитків за рахунок інших джерел, в том числі і доходів від продажу газу споживачам.

6. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) Підготовити зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2009" рік, з метою врахування в видатках Державного бюджету повну економічно обґрунтовану суму компенсації НАК "Нафтогаз України" різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб'єктам господарювання на виробництво теплової енергії, яка споживається населенням, з врахуванням реального обмінного курсу долару США, реальних потреб України в газі.

2) Розглянути питання стосовно обґрунтованості діючих розмірів рентної плати на природний газ, як ставок рентної плати, так і застосування коригуючого коефіцієнту враховуючи, що така рентна плата є складовою собівартості природного газу, що реалізується для потреб населення.

3) Розглянути питання встановлення для природного газу, видобутого в межах континентального шельфу та/або виключної морської зони, нульової ставки рентної плати.

4) Розглянути питання стосовно обґрунтованості коригування цін на природний газ для бюджетних установ та організацій, а також промислових споживачів у зв'язку зі зміною курсу долару США.

5) Скасувати цільову надбавку до вартості природного газу для населення та підприємств комунальної теплоенергетики в обсязі газу, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

6) Розробити проекти змін до законодавства, що регулюють систему тарифоутворення на житлово-комунальні послуги, які дозволять покращити фінансовий стан підприємств теплокомуненерго, забезпечити можливість оперативного коригування тарифів у разі зміни їх складових.

7. Звернути увагу Кабінету Міністрів України:

1) На неприпустимість подальшого прямого втручання в господарську діяльність НАК "Нафтогаз України" засобами, які не є засобами державного регулювання.

2) На недоцільність створення окремої компанії в структурі НАК "Нафтогаз України" з розподілу природного газу з огляду на загрози безпечній експлуатації газотранспортної системи.

8. Рекомендувати Міністерству палива та енергетики України:

1) Вжити заходів для забезпечення оснащення житлового фонду побутовими лічильниками природного газу.

2) Розробити проекти законодавчих актів з метою створення правових та економічних умов для залучення інвестицій в модернізацію та розвиток газотранспортної системи.

9. Визнати, що українською стороною переговори з питань укладення контрактів на поставку природного газу та його транзит територією України велись не професійно через відсутність єдиної позиції Президента України, Прем'єр-міністра України було нереалізоване прагнення української сторони до поетапного переходу на ринкові, економічно обґрунтовані і взаємпогоджені ціни на газ для споживачів України та тарифи на транзит газу територією України. Зірвані поставки природного газу в Україну та його транзиту територією України до країн Європи.

10. Визнати, що зрив переговорів з питань укладення контрактів на поставку газу в Україну та його транзит територією України з вини Президента України Ющенко В. А. та Прем'єр-міністра України Тимошенко Ю. В. спричинив тяжкі наслідки для економічних та політичних інтересів держави, матеріального становища українських підприємств та інтересів громадян.

11. Тимчасова слідча комісія не підтверджує факту крадіжок російського природного газу Україною. Тимчасове вилучення газу з транспортної системи не мало на меті крадіжку газу, а було тимчасовим вилученням у зв'язку з технічними проблемами переводу ГТС України в зворотній режим.

12. Визнати, що українська сторона під час переговорів та підписання контрактів на транзит і поставку природного газу діяла непрофесійно, провокувала конфлікт та здійснила скоординований шантаж російської сторони.

13. Верховна Рада України констатує, що Кабінет Міністрів України не надав відповіді на жоден з запитів Тимчасової слідчої комісії, НАК "Нафтогаз України" та ДК "Укртрансгаз" надали відповідь не на всі запити Тимчасової слідчої комісії, чим порушили вимоги Постановою Верховної Ради України від 13 січня 2009 р. N 838-VI "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування стану функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008 - 2009 роках", Закони України "Про статус народного депутата України", "Про комітети Верховної Ради України", "Про державну таємницю". Внаслідок цього частина документів була отримана Тимчасовою слідчою комісією з Генеральної прокуратури України та інших органів державної влади.

14. Ця постанова набуває чинності з моменту її прийняття.

 

Голова Верховної Ради
України

 
В. ЛИТВИН

 

 

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Тимчасова слідча комісія з питань розслідування стану функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008 - 2009 роках

01008, м. Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел. 255-30-32, 8 (067) 442-1870
_______________________________________________________________

ЗВІТ

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування стану функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008-2009 роках (далі - Тимчасова слідча комісія) утворена Постановою Верховної Ради України від 13 січня 2009 року N 838 - VI.

Відповідно до даного нормативно-правового акту завданням Тимчасової слідчої комісії визначено: розслідування ситуації щодо стану функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008-2009 роках.

Тимчасовою слідчою комісією проведені засідання 15, 16, 23, 29 січня 2009 року, 05 лютого 2009 року, на яких були проведені зустрічі з Головою Правління НАК "Нафтогаз України" О. Дубиною, Директором ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" Я. Марчуком, Заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ю. Бойко.

Тимчасовою слідчою комісією направлено звернення до Президента України (Секретаріат Президента України), Ради національної безпеки і оборони, Прем'єр-міністра України (Кабінет Міністрів України), направлено запити на Генеральну прокуратуру, Рахункову палату України, Господарський суд міста Києва, Міністерство палива та енергетики України, Міністерство фінансів України, Національну комісію регулювання електроенергетики України, Державну митну службу України, до Уряду Російської Федерації, ВАТ "Газпром", НАК "Нафтогаз України", ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", компанію "РосУкрЕнерго", ДАП "Україна".

В ході проведеного Тимчасовою слідчою комісією розслідування встановлено наступне.

I. ЩОДО ХРОНОЛОГІЇ ТА ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН СИТУАЦІЇ ЩОДО ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАЗОМ СПОЖИВАЧІВ У 2008-2009 РОКАХ.

Тимчасовою слідчою комісією встановлена хронологія та фактичні обставини ситуації щодо функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008-2009 роках:

2008 рік

1. ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України" 12 березня 2008 року підписали Угоду про розвиток відносин у газовій сфері. У відповідності з Угодою з березня по грудень 2008 року в Україну постачається природний газ центрально- і середньо- азіатського походження у обсязі не менше 49,8 млрд. куб. м за ціною 179,5 дол. США за 1 тис. куб. м (всього за рік обсяг поставок - 55 млрд. куб. м). Покупцем газу на кордоні з Україною є НАК "Нафтогаз України" (відповідний контракт на поставку газу між НАК "Нафтогаз України" і компанією "РосУкрЕнерго" було підписано 14 березня 2008 року).

У відповідності до Угоди про розвиток відносин у газовій сфері з 1 квітня 2008 року прямі поставки природного газу промисловим споживачам України в обсязі не менше 7,5 млрд. куб. м з маржею не більше, ніж 0,01 дол. США за 1000 куб. м., здійснює дочірнє підприємство ВАТ "Газпром" ТОВ "Газпром Збут Україна".

2. Указом Президента України від 01.10.2008 N 889 затверджені Директиви на переговори під час робочого візиту Прем'єр - міністра України до Російської Федерації, які додаються до цього Указу з грифом "таємно".

Тимчасова слідча комісія звернулась листом від 03.02.2009 N 36-02/09 до Президента України з проханням надати згадані Директиви членам комісії для роботи і здійснення відповідного аналізу.

2 жовтня 2008 року був підписаний Меморандум між Урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України про співробітництво у газовій сфері. Одним із ключових положень Меморандуму є закріплення наміру перейти на прямі довгострокові відносини між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України" з 1 січня 2009 року, а також прагнення поетапного переходу на ринкові, економічно обґрунтовані і взаємопогоджені ціни на газ для споживачів України та тарифи на транзит газу територією України. Сторони Меморандуму визнали, що ефективність переходу на прямі відносини із поставок газу обумовлена погашенням заборгованості перед ВАТ "Газпром" за поставлений для споживачів України природний газ, своєчасною оплатою майбутніх поставок і можливістю підприємств групи ВАТ "Газпром" постачати природний газ споживачам України.

На виконання цього Меморандуму між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" було підписана Угода про принципи довгострокового співробітництва в газовій галузі, в якій були реалізовані принципи меморандуму.

У жовтні - листопаді 2008 року представники ВАТ "Газпром" та НАК "Нафтогаз України" провели ряд зустрічей, на яких обговорювались умови реалізації положень Меморандуму. Але українська сторона не врегулювала принципове питання - погашення заборгованості перед ВАТ "Газпром" за поставлений газ (на той час заборгованість складала біля 2,4 млрд. дол. США). Борг виник за Контрактом купівлі-продажу природного газу від 14.03.2008 N 14/198/08 між НАК "Нафтогаз України" і компанією "РосУкрЕнерго", і включав у себе оплату за газ, поставлений у вересні, жовтні, листопаді 2008 року (з урахуванням пені і штрафів).

3. Кабінет Міністрів України постановою від 09.04.2008 N 346 "Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як окремої юридичної особи на 2008 рік та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" затвердив фінансовий план та основні показники руху коштів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як окремої юридичної особи на 2008 рік. Відповідно до Основних показників руху коштів НАК "Нафтогаз України" передбачалось залучити короткострокові кредити для розрахунків за природний газ, в тому числі для закачування до ПСГ у розмірі 8850000 тис. грн. За заявою О. Дубини надходження цих коштів повинно було забезпечити Міністерством фінансів України. Але, як зазначив на другому засіданні Тимчасової слідчої комісії, яке відбулось 15 січня 2009 року, Голова Правління НАК "Нафтогаз України" О. Дубина, ці кошти Міністерством фінансів України виділено не було. На запит Тимчасової слідчої комісії (лист 22-01/09 від 26.01.2009 р.) отримана відповідь Міністерства фінансів України, що таке фінансування з Державного бюджету не відбувалось.

4. Крім того у ЗМІ лунали заяви Прем'єр-міністра України Ю. Тимошенко про те, що Україні не вигідно укладати контракти на постачання газу до грудня місяця 2008 року. Голова Правління "Нафтогаз України" О. Дубина перенесення переговорів пояснював у ЗМІ не політичними, а виключно комерційними причинами, за його словами, чим пізніше буде укладено контракт, тим нижче може бути ціна на газ для України.

Таким чином, основні положення Меморандуму і попередньої угоди не виконувались.

5. 20 листопада 2008 року Президент РФ Д. Медведєв дав розпорядження Голові Правління ВАТ "Газпром" стягнути з України 2,4 млрд. дол. США за газ.

НАК "Нафтогаз України" визнав заборгованість на рівні 1,3 млрд. дол. США перед компанією "РосУкрЕнерго".

У свою чергу, Прем'єр-міністр України Ю. Тимошенко заявила 21 листопада 2008 року, що Україна нічого не винна ВАТ "Газпром", це борг компанії "РосУкрЕнерго" перед ВАТ "Газпром", але вже 24 листопада 2008 року на Урядовій нараді Прем'єр-міністр України визнала заборгованість, підкресливши, що вона виникла у жовтні 2008 року, через те, що Україна не оплатила той газ, який був закачаний в ПСГ та не був спожитий.

25 листопада 2008 року ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України" досягли домовленості, що НАК "Нафтогаз України" до 1 грудня 2008 року погасить заборгованість за газ, поставлений у вересні, і частину заборгованості за газ, поставлений у жовтні 2008 року. Після чого сторони продовжать переговори про реалізацію положень Меморандуму, укладеного 02.10.2008 року у Москві.

Констатуємо, що у встановлений термін НАК "Нафтогаз України" перерахував у рахунок боргу тільки 268 млн. дол. США, що не покривало навіть поставок природного газу у вересні 2008 року.

2 та 9 грудня 2008 року у Москві відбулись переговори між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України", в ході яких розглядались умови, можливості і строки погашення боргу.

18-19 грудня 2008 року НАК "Нафтогаз України" погасив частину боргу - 800 млн. дол.

22 грудня 2008 року віце-прем'єр уряду РФ, голова ради директорів ВАТ "Газпром" В. Зубков направив послання на адресу керівництва Євросоюзу і голів урядів європейських країн - покупців російського газу, з попередженням про можливі збої з поставками в Європу з вини України. Також у кінці грудня голова правління ВАТ "Газпром" А. Міллер направив листи європейським партнерам компанії з описанням ситуації, що склалася, та дана оцінка ризиків.

24 грудня у ході зустрічі голови правління ВАТ "Газпром" А. Міллера та Голови Правління НАК "Нафтогаз України" О. Дубини стало відомо, що НАК "Нафтогаз України" не зможе до кінця 2008 року погасити заборгованість грошовими коштами.

Заборгованість України за газ станом на 29 грудня перевищувала 2 млрд. дол. США, включала у себе борг за листопад і грудень 2008 року, а також пені і штрафи.

30 грудня 2008 року НАК "Нафтогаз України" перерахував в рахунок погашення боргу 1,5 млрд. дол. США.

6. 30 грудня 2008 року НАК "Нафтогаз України" підготував листа ВАТ "Газпром" за N 24-1152-6411, в якому повідомлялося, що "…на сьогоднішній день між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" не сформовані у повній мірі умови, які дозволяють здійснювати транзит природного газу ВАТ "Газпром" через територію України… У випадку непогодження у терміновому порядку умов транзиту і поставок газу, а також не підписання відповідних документів з 1 січня 2009 року у НАК "Нафтогаз України" відсутні легітимні підстави для прийняття у газотранспортну систему України природного газу, який поступає з території Російської Федерації, і його переміщення через митний кордон України. При надходженні у газотранспортну систему України такого газу він буде ідентифікований як газ невизначеного власника, що може привести до його вилучення (конфіскації) у відповідності до законодавства України…". Цей лист було вручено 31 грудня 2008 року Головою НАК "Нафтогаз України" голові Правління ВАТ "Газпром" О. Міллеру.

30 грудня 2008 року Міністерство палива та енергетики України підготувало позовну заяву про визнання недійсними змін та доповнень до Контракту щодо обсягів та умов транзиту російського природного газу територією України у 2003 - 2013 роках від 21.06.2002 р., яка зареєстрована у Господарському суді м. Києва 31 грудня 2008 року. Також 30 грудня 2008 року Міністерством палива та енергетики України подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач (Мінпаливенерго) просить Господарський суд м. Києва до вирішення спору по суті заборонити НАК "Нафтогаз України", дочірній компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та будь-яким іншим особам надавати ВАТ "Газпром" послуги з транзиту природного газу територією України за тарифною ставкою транзиту 1,6 долара США за 1000 куб. м.

9 січня 2009 року Кабінет Міністрів України подав заяву про приєднання до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет позову.

Координація дій Мінпаливенерго, НАК "Нафтогаз України" та Кабінету Міністрів України свідчить про єдину політику Кабінету Міністрів України щодо поведінки у переговорах з російською стороною, оскільки і Мінпаливенерго, і НАК "Нафтогаз України" підпорядковані Кабінету Міністрів України.

Щодо визнання недійсними змін та доповнень до Контракту щодо обсягів та умов транзиту російського природного газу територією України у 2003 - 2013 роках від 21.06.2002 р. (доповнення N 1 ГУ-06 від 04.01.2006 р. та N 1 ГУ-07 від 20.04.2007 р.) слід звернути увагу, що ці доповнення укладені та виконуються з 2006 року, тобто протягом двох років. Але питання про їх невідповідність діючому законодавству виникло у Міністерства палива та енергетики України та Кабінету Міністрів України тільки в розпал "газової війни" між Україною та Росію. Тобто, або Міністерство палива та енергетики України та Кабінет міністрів України не знали про наявність таких угод, або ці органи неналежно виконували свої функції з управління паливно-енергетичним комплексом протягом двох років, або визнання цих угод недійсними - це лише використання сумнівних правових механізмів як нового знаряддя в "газовій війні".

Безумовно, після визнання вказаних доповнень недійсними, ВАТ "Газпром" отримав право зупинити транзит природного газу територією України.

31 грудня 2008 року офіційний представник ВАТ "Газпром" С. Купріянов повідомив інформагентству "Інтерфакс", що заява "Нафтогазу України" про конфіскацію з 1 січня 2009 року газу, що надходить з Росії, і про відмову від гарантій його постачання в Європу, є грубим порушенням раніше досягнутих домовленостей і шантажем.

На другому засіданні Тимчасової слідчої комісії, яке відбулось 15 січня 2009 року, Голова Правління НАК "Нафтогаз України" О. Дубина заявив: "І останні цифри, які ми обговорювали, це було 235 і 1,8, на яких ми начебто якось домовились. Потім був незрозумілий поворот. Зайшов Міллер і сказав: у нас пропозиція 250 і 1,7. О 9 годині 31-го я пішов з Газпрому.

Чому неприйнятним я вважаю 250 і 1,7?

250 дає подорожчання 70 доларів на 1000 куб. м, 6,4 газу технологічного, про який ми говорили, складає загальна сума близько 462 млн. доларів. залишити транзитну ставку 1,7 - це значить транзитом принести в країну 250 млн. доларів збитків. Цього я підписати не міг. На цьому все і зупинилось.

Другого числа прозвучала цифра 418, п'ятого числа прозвучала цифра вартості газу 450. Пішла більше політика і десятого числа, коли я повернувся з Москви, я зрозумів переговорів між Нафтогазом і Газпромом вже нема. Я вважаю, залишились політичні переговори, які можуть бути на рівні урядів чи президентів."

7. 31 грудня 2008 року о 15-30 планувався виліт Прем'єр-міністра України Ю. Тимошенко до Москви - за повідомленням керівника апарату КМУ М. Левінського. 0 16-15, коли українська делегація була на борту літака, Прем'єр-міністр України Ю. Тимошенко повідомила, що переговори у Москві закінчились нічим і візит не відбудеться. Агентство "Інтерфакс-Україна" також поширило інформацію про можливість візиту Прем'єр-міністра України Ю. Тимошенко до Москви для підписання газового контракту, проте візит не відбувся.

Тимчасова слідча комісія з цього приводу звернулась до ДАП "Україна", яке здійснює авіаційне обслуговування вищих посадових осіб держави, з листом від 03.02.2009р. N 35-02/09, на який отримала відповідь, що термінове замовлення на організацію спеціального рейсу Київ - Москва (Внуково - 1) - Київ з головним пасажиром прем'єр-міністром України та супроводжуючою делегацією отримано о 18-40 30.12.2008. Рейс було призначено на 10-00 за київським часом 31.12.2008, в подальшому від замовника рейсу надходила інформація про перенесення часу вильоту (на 11-30, на 15-00, на 16-00 тощо), потім від замовника отримана інформація про відміну рейсу.

8. В ніч з 31 грудня 2008 року на 1 січня 2009 року Президентом України В. Ющенком та Прем'єр-міністром України Ю. Тимошенко оголошена Заява України стосовно поставок і транзиту російського природного газу, у якій зазначено, що "… За нашими розрахунками, зробленими на підставі Меморандуму, на початок 2009 року ціна на російський природний газ для України на українсько-російському кордоні повинна становити 201 долар США за одну тисячу куб. метрів, ставка транзиту по території України - не нижче 2 доларів США за одну тисячу куб. метрів на 100 км відстані. Запропоновані Російською Федерацією умови щодо підвищення ціни на газ до 250 доларів США за одну тисячу куб. метрів з урахуванням різкого падіння світових цін на нафту є фактичним встановленням для України середньоєвропейської ціни на природний газ. Натомість російською стороною пропонується зберегти ставку транзиту 1,7 доларів США, що більш як вдвічі нижче середньоєвропейських показників. Такий рівень транзитної ставки практично унеможливлює підтримання газотранспортної системи в належному технічному стані…"

Висновок: Отже, представники української сторони в односторонньому порядку вийшли з переговорного процесу, не реагували на заклики ВАТ "Газпром" повернутися до переговорів, готуючи в той самий час позови до Господарського суду із вимогою, крім іншого, заборонити транзит російського газу територією України, оголошуючи політичні заяви. У зв'язку з цим у таких діях вбачається запланована цілеспрямована провокація конфлікту. Прямим наслідком конфлікту став зрив переговорів, контракти на постачання природного газу в Україну та його транзит територією України не підписані.

2009 рік

9. В подальшому відбулась заява офіційного представника ВАТ "Газпром" С. Купріянова: "01 січня 2009р. о 10.00 годині за московським часом у зв'язку з відсутністю підписаного контракту на поставку газу споживачам України на 2009 рік диспетчерськими службами ВАТ "Газпром" скорочені поставки газу для України на 100 %, тобто на 110 млн. куб м на добу, а поставки газу через територію України для експорту збільшені на 20 млн. куб м - до 326 млн. куб. м на добу."

10. Під час другого засідання Тимчасової слідчої комісії Головою Правління НАК "Нафтогаз України" надано Довідку щодо надходження російського природного газу в ГТС України та його транзиту в період з 9:00 01.01.2009 по 7:44 07.01.2009

Дата 

Надходження з РФ в ГТС України 

Обсяги транзиту до Європи і Республіка Молдова 

Різниця між обсягами надходження природного газу в ГТС України та його транзиту до Європи і Республіки Молдова 

01.01.2009 

318,2 

318,4 

-0,2 

02.01.2009 

300,0 

295,2 

+4,8 

03.01.2009 

293,2 

269,2 

+23,3 

04.01.2009 

303,1 

269,1 

+34,0 

05.01.2009 

214,0 

228,0 

-14,0 

06.01.2009
(оперативно) 

59,7 

55,4 

+4,3 

Всього 

1488,2 

1435,9 

+52,2 

Таким чином, загальне надходження в ГТС України російського природного газу за 6 днів січня (з 9.00 01.01.2009 по 7.44 07.01.2009) становило 1488,2 млн. куб. м. В той же час газотранспортною системою України про транспортовано та передано споживачам європейських країн та Молдові за цей період - 1435,9 млн. куб. м. Для забезпечення технологічних процесів при транзиті російського природного газу в газотранспортній системі України використано 52 млн. куб. м. газу.

Тимчасова слідча комісія встановила, що під час відбору газу у діях посадових осіб НАК "Нафтогаз України" та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" не було умислу на крадіжку, по суті, це було тимчасове вилучення у зв'язку з технічними проблемами переводу ГТС України в зворотній режим. Отже, заяви про те, що "Україна не крала газ" відповідають фактичним обставинам справи.

Виходячи з необхідних обсягів газу для забезпечення технологічних процесів при транзиті російського газу через ГТС України - 21 млн. куб. м. /добу або 126 млн. куб. м. за 6 діб, можна констатувати, що з ГТС України за 6 діб січня 2009 року передано європейським споживачам 74 млн. куб. м природного газу з власних ресурсів НАК "Нафтогаз України".

При нормальному температурному режимі споживачі Європи у січні місяці попередніх років щодобово отримували з території України на рівні 330 млн. куб. м. газу.

Таким чином, з першого по сьоме січня 2009 р. такі дії ВАТ "Газпром" призвели до недопоставки споживачам Європи біля 500 млн. куб. м. природного газу.

11. 05 січня 2009 року Господарський суд міста Києва своєю ухвалою з метою забезпечення позову Мінпаливенерго від 30.12.2008 р. заборонив НАК "Нафтогаз України", дочірній компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та будь-яким іншим особам здійснювати у 2009 році транзит російського природного газу по території України за ціною 1,6 дол. США за тис. куб. м на 100 км.

За новими даними, які НАК "Нафтогаз України" передав Тимчасовій слідчій комісії після Попереднього звіту, у вигляді довідки Об'єднаного диспетчерського управління ДК "Укртрансгаз" від 02 березня 2009 року N 64-351/4, стало відомо наступне. ОДУ ДК "Укртрансгаз" зазначає, що, починаючи з 01 січня по 7 січня 2009 року включно зниження обсягів поступлення газу в газотранспортну систему України і припинення поступлення відбувалося внаслідок дій ВАТ "Газпром".

05 січня 2009 року відповідно до рішення керівництва ВАТ "Газпром" о 20.31 (московський час) було закрито ГВС Валуйки - це транзитний напрямок на Балканські країни і Республіку Молдова. В цей же день було припинено подачу газу з території РФ в транзитний газопровід "Уренгой - Новопсков - Союз" в напрямку Європейських країн (через Словаччину та Угорщину). Це припинення подачі відбулося без попередження диспетчерських підрозділів ДК "Укртрансгаз".

07 січня 2009 року о 8.45 (московський час) ВАТ "Газпром" без узгодження повністю припинив подачу газу по останньому транзитному напрямку через ГВС Суджа. Про це пост-фактум повідомив диспетчер центрального виробничо-диспетчерського департаменту ВАТ "Газпром", про що є запис в диспетчерському журналі ОДУ ДК "Укртрансгаз" і звуковий файл запису повідомлення.

07 січня 2009 року ВАТ "Газпром" повністю припинив поставки транзитного газу на Україну.

09 січня 2009 року Господарський суд міста Києва виносить рішення, яким визнав недійсним Доповнення N 1 ГУ-06 від 04 січня 2006 року до Контракту від 21 червня 2002 року між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" про обсяги і умови транзиту російського природного газу через територію України на період з 2003 року по 2013 роки, а також визнав недійсним Доповнення N 1 ГУ-07 від 20 квітня 2007 року до Контракту від 21 червня 2002 року між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" про обсяги і умови транзиту російського природного газу через територію України на період з 2003 року по 2013 роки.

12. 10 січня 2009 року Росія і Європейський союз підписали документ про порядок і правила здійснення контролю поставок російського газу через територію України (Протокол про розблокування транзиту російського газу до Європи). Підписання відбулося за результатами переговорів голови російського уряду В. Путіна і прем'єр-міністра Чеської Республіки М. Тополанек.

11 січня 2009 року Україна підписала акт про створення міжнародної комісії з контролю поставок та транспортування газу з Російської Федерації в Україну. Крім того, Україна розпочала постачання природного газу з власних резервів в Молдову.

12 січня 2009 року Європейська комісія, Російська Федерація та Україна підписали умови відновлення постачань газу з РФ через Україну в ЄС (Правила моніторингу транзиту природного газу через Україну). Євросоюз вважає, що у Російської Федерації не залишилося причин затримувати експортні поставки природного газу в Європу. З відповідною заявою виступив міністр промисловості Чеської Республіки Мартін Риму. Президент РФ Д. Медведєв виступив із заявою, що акт про створення міжнародної комісії з контролю за поставками та транспортуванням газу з доповненнями (про надання українській стороні технічного газу для прокачування російського) від української сторони не буде мати для Російської Федерації обов'язкової сили. Україна погодилася знову підписати угоду про транзит російського газу - на цей раз без доповнення до протоколу. Уряд погодився відокремити від основного документа односторонню заяву з вимогою надавати Україні додаткові обсяги газу для здійснення транзиту (для технічного забезпечення транзиту).

13. 13 січня 2009 року Заступник голови Правління ВАТ "Газпром" О. Медведєв заявив про несанкціонований відбір українською стороною транзитного газу у розмірі 140 млн. куб. м. у балканському напрямку.

У своїх поясненнях Голова Правління НАК "Нафтогаз України" О. Дубина зазначив, що 140 млн. куб. м. газу використано на перекомутацію ГТС.

Тимчасова слідча комісія встановила, що газ в обсязі 140 млн. куб. м, не є транзитним або імпортованим, а відноситься до газу, постійна присутність якого в газотранспортній системі обумовлена технологією транспортування та необхідна для підтримання постійного належного тиску в системі (так званий "буферний газ").

14. 19 січня 2009 року голова правління ВАТ "Газпром" А. Міллер заявив, що компанія "РосУкрЕнерго" зривала переговори "Газпрому" з НАК "Нафтогаз України", так він зазначив: "… У кінці грудня прем'єр-міністри Росії та України досягли згоди, і наші компанії були готові домовитися про ціну газу 235 дол. США за 1 тис. куб. м. за умови спільних експортних операцій з території України. "РосУкрЕнерго" запропонував тоді купувати газ для України за ціною 285 дол. США за 1 тис. куб. м"

21 січня 2009 року Прем'єр-міністр України Ю. Тимошенко заявила: "…зрив переговорів 30 - 31 грудня здійснювався саме компанією "РосУкрЕнерго" через політиків та високих посадових осіб України. І коли Україна обговорювала ціну на газ 235 - 250 для України на 2009 рік, "РосУкрЕнерго" запропонувала ціну 285 і під це відбувалася вся руйнівна робота."

Тимчасова слідча комісія на свій запит N 7-01/09 від 20.01.2009 отримала від компанії "РосУкрЕнерго" відповідь за N 0090/01-S-09 від 23.01.2009р. наступного змісту: "компанія "РосУкрЕнерго" не робила ніяких пропозицій про купівлю природного газу для України по ціні 285 дол. США за 1 тис. куб. м"

Відповідно до листа Служби безпеки України від 03.02.2009 N 8/2/1-480, який Тимчасова слідча комісія отримала після Попереднього звіту, інформація щодо втручання компанії "РосУкрЕнерго" у переговорний процес з постачання газу між офіційними особами України і Російської Федерації у Службі безпеки відсутня.

Стосовно заяв Уряду України про отримання НАК "Нафтогаз України" прав власності на природний газ, який знаходиться в підземних сховищах та належить компанії RosUkrEnergo AG.

Зі вказаного питання Тимчасова слідча комісія встановила наступне.

1) Згідно звіту ДК "Укртрансгаз" про обсяги природного газу в підземних сховищах газу за листопад та грудень 2008 року, який є Формою N 6-НКРЕ-газ (звітність, яка подається до Національної комісії регулювання електроенергетики), на кінець листопада 2008 року в підземних сховищах газу зберігалось 11006522,982 тис. куб. м природного газу, а на кінець грудня 2008 року - 10344877,617 тис. куб. м газу, який належить компанії RosUkrEnergo AG.

2) В січні 2009 року Прем'єр-міністр України Тимошенко Ю. В. та заступник Голови НАК "Нафтогаз України" повідомили, що в українських підземних сховищах відсутній природний газ, яки й би належав RosUkrEnergo AG. Так, зі слів Прем'єр-міністра України "…ми підписали контракт з "Газпромом" про придбання 11 млрд. куб. м газу, які перебувають у підземних сховищах України, за ціною 153,9 долара за тис. куб. м"

3) НАК "Нафтогаз України" на запит Тимчасової слідчої комісії не надано ніяких документів, яки б підтверджували придбання ним 11 млрд. куб. м газу, який знаходився на кінець 2008 року у підземних сховищах України та належав RosUkrEnergo AG.

4) В засобах масової інформації опубліковано текст Договору відступлення між ОАО "Газпром", ТОВ "Газпром експорт" (кредитори) та НАК "Нафтогаз України" (новий кредитор), датований 20 січня 2009 року (далі - Договір відступлення).

Враховуючи ненадання НАК "Нафтогаз України" офіційної інформації та аутентичних текстів угод, предметом яких є придбання вказаних 11 млрд. куб. м газу, Тимчасова слідча комісія здійснила аналіз текстів угод, доступних з засобів масової інформації, на предмет дослідження факту передачі НАК "Нафтогаз України" прав власності на 11 млрд. куб. м газу, що належать RosUkrEnergo AG. За результатами аналізу встановлено:

а) Згідно Договору відступлення кредитори (ОАО "Газпром", ТОВ "Газпром експорт") відступають на користь нового кредитора (НАК "Нафтогаз України") належні їм вимоги про стягнення з RosUkrEnergo AG заборгованості на суму 1700000000,00 дол. США.

б) Договір уступки не містить жодного посилання на те, що НАК "Нафтогаз України" набуває на його підставі прав власності на природний газ в обсязі 11 млрд. куб. м газу, що належить RosUkrEnergo AG (та й взагалі не може містити такої вказівки, так як RosUkrEnergo AG не є стороною цього договору).

Цей Договір лише зазначає, що вимога придбається НАК "Нафтогаз України" з метою отримання прав на газ, що належить RosUkrEnergo AG

Таким чином, підписання Договору відступлення не створює правових наслідків у вигляді переходу права власності на природний газ в обсязі 11 млрд. куб. м газу від RosUkrEnergo AG до НАК "Нафтогаз України".

5) Тимчасовою слідчою комісією отримано відповіді від RosUkrEnergo AG (листи N 0098/01- S-09 від 28.01.2009 р. та N 0106/02S-09 від 02.02.2009р.), в яких однозначно вказано, що:

- ніяких рішень акціонерів або Ради директорів компанії з приводу відчуження або обтяження природного газу в обсязі 11 млрд. куб., що належить RosUkrEnergo AG, не приймалося;

- ніхто з уповноважених осіб компанії не підписував контрактів з приводу відчуження або обтяження цього природного газу.

Тимчасова слідча комісія зазначає, що згідно діючого законодавства перехід права власності на газ, який належить RosUkrEnergo AG, можливий тільки згідно вольового акту компанії, тобто підписання відповідної угоди, або рішення суду. Інформація про наявність таких фактів у Тимчасової слідчої комісії відсутня. Тобто, заяви Уряду України про перехід до НАК "Нафтогаз України" права власності на природний газ, в ході роботи Тимчасової слідчої комісії не знайшли свого підтвердження.

Крім того, з метою оцінки інформації з преси, згідно якої існує угода про продаж природного газу, належного RosUkrEnergo AG, підписана Виконавчим директором Дубіком Н. Н., Тимчасова слідча комісія запросила від RosUkrEnergo AG данні про осіб, уповноважених укладати угоди від RosUkrEnergo AG. У відповідь RosUkrEnergo AG повідомила наступне:

- Шляхом поіменного голосування Координаційна Рада компанії приймає рішення, на підставі яких складаються рекомендації Раді директорів для приймання рішень з усіх угод компанії, які є обов'язковими для виконавчих органів. Виконавчі органи не мають права приймати самостійні рішення без відповідних вказівок Ради Директорів.

- Згідно записам в Комерційному реєстрі Кантона Цуг, Угоді акціонерів, а також рішенню Ради директорів від 23.05.2008 р. документи, що зобов'язують, повинні бути підписані, як мінімум, двома повноважними представниками (по одному від кожного акціонера) компанії RosUkrEnergo AG. Таким чином, одноосібної підписи Виконавчого директора Н. Н. Дубіка на угоді не достатньо. Легітимність такої угоди можлива лише при умові підписання її другим Виконавчим директором компанії Д. Л. Глебко.

Отже, будь-яка угода, підписана одноособово Н. Н. Дубіком, не є легітимною, не створює правових наслідків та не може бути підставою переходу права власності на природний газ.

6) 4 березня 2009 року з засобів масової інформації стало відомо, що природний газ RosUkrEnergo AG, який знаходився під митним контролем, розмитнений на НАК "Нафтогаз України". Зі слів Першого заступника Служби безпеки України Валерія Хорошковського порушено кримінальну справу за фактом привласнення посадовими особами НАК "Нафтогаз України" за попередньою змовою групою осіб 6,3 млрд. куб. м транзитного природного газу на суму більш 7,4 млрд. грн. Як зазначила ця посадова особа, обставини справи дають підстави вважати, що "створена злочинне угрупування, включаючи керівництво Уряду".

Висновок:

1) Заяви Уряду України про перехід до НАК "Нафтогаз України" права власності на природний газ, в ході роботи Тимчасової слідчої комісії не знайшли свого підтвердження.

2) Тимчасова слідча комісія наполягає на тому, щоб розслідування кримінальної справи за фактом скоєння злочину проти власності на державному рівні, знаходилися в зоні особливої уваги правоохоронних органів та Глави Держави та вині особи не уникнули відповідальності.

15. 19.01.2009 р. Прем'єр-міністром України Ю. Тимошенко з порушенням норм Закону України "Про Кабінет Міністрів України", а також Регламенту Кабінету Міністрів України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. N 950, затвердила одноосібним рішенням Директиви делегації НАК "Нафтогаз України" на переговори з ВАТ "Газпром" щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009 - 2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України є колегіальним органом та приймає рішення після обговорення питань на засіданнях.

Регламентом Кабінету Міністрів (розділ 2 параграф 6 пп. 6 п. 1) встановлено, що проекти директив відносяться до питань, які розглядаються на засіданнях Кабінету Міністрів України. З цих питань виноситься розпорядження Кабінету Міністрів України (п. 2 параграфу 46 Регламенту). При цьому рішення Кабінету Міністрів України приймається простою більшістю голосів (параграф 21 Регламенту).

З огляду на це, звертаємо увагу, що засобам масової інформації Ю. В. Тимошенко завила: "Це повноваження прем'єр - міністра підписувати директиви. Вони не голосуються на засіданні Уряду… Директиви підписані мною особисто…"

Крім того, за інформацією у ЗМІ, з цього питання відбулося засідання під головуванням Першого Віце-прем'єр-міністра України О. Турчинова, на якому більшість міністрів проект Директив не підтримали, тому питання про схвалення Директив не ставилося на голосування Уряду.

19 січня 2009 року у Москві підписано Контракт між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України" купівлі - продажу природного газу у 2009 - 2019 роках. Контракт між НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром" про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період 2009 - 2019 років.

21 січня 2009 року на засіданні Кабінету Міністрів України Прем'єр-міністром України Ю. Тимошенко просила Кабінет міністрів України схвалити укладені у Москві 19 січня Контракти.

Загальний висновок:

5. Українською стороною переговори з питань укладення контрактів на поставку природного газу та його транзит територією України велись не професійно через відсутність єдиної позиції Президента України, Прем'єр-міністра України було нереалізоване прагнення української сторони до поетапного переходу на ринкові, економічно обґрунтовані і взаємопогоджені ціни на газ для споживачів України та тарифи на транзит газу територією України. Зірвані поставки природного газу в Україну та його транзиту територією України до країн Європи.

6. Українська сторона діяла непрофесійно, провокувала конфлікт та здійснила скоординований шантаж російської сторони, що призвело до зриву поставок газу.

II. ЩОДО ЗБИТКІВ, НАНЕСЕНИХ ІМІДЖУ УКРАЇНИ, А ТАКОЖ ШКОДА, НАНЕСЕНА ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВУ УКРАЇНИ.

Промисловість

Одеський припортовий завод (ОПЗ, Одеська область) увечері 7 січня 2009 року зупинив виробництво через скорочення подачі газу. "Мінімум, необхідний нам - 60 тисяч кубометрів в годину. При скороченні подачі виникає небезпека техногенної катастрофи. Підприємство довелося зупинити - був відсутній потрібний тиск", - сказав представник ОПЗ.

8 січня 2009 року з'явилося повідомлення про те, що через брак газу для нормального виробничого циклу зупинений аміачний завод концерну "Стирол" (Горловка, Донецька область).

"12 січня 2009 року зупинилися основні виробництва на підприємствах: "Азот" (м. Сєверодонецьк), "Азот" (м. Черкаси), "Дніпроазот" (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.), "Рівнеазот" і "Сумихімпром", "Кримський содовий завод", завод "Кримський титан". "На стадії зупинки аміакопровод (Тольяті - Горлівка - Одеса)",- заявив Міністр промислової політики України В. Новицький.

Підприємства Донецької області через дефіцит газу, постачання якого припинені на Україну з 1 січня 2009 року, практично не працювали. Промислові підприємства в нинішній ситуації працювали "на тихому ходу".

У перших числах січня 2009 року НАК "Нафтогаз України" скоротила до 6 тис. кубометрів постачання природного газу ЗАТ "Кримський титан" (Армянськ, АРК), що входить до складу міжнародної групи Ostchem Group. ЗАТ "Кримський титан" - виробник діоксиду титану.

Житлово-комунальне господарство

Газопостачальні підприємства Львова отримали листи від "Львівгаза" з рекомендацією почати економити газ, знизити тиск подачі газу для постачань гарячої води.

У Запоріжжі школярам продовжили канікули до 19 січня 2009 року у зв'язку з низькою температурою у навчальних кабінетах.

9 січня 2009 року у Севастополі припинена подача гарячої води. В Євпаторії відключили гарячу воду 10 січня 2009року. Джанкой 10 січня 2009року перейшов на режим "день через день". Ялта залишилася без гарячої води 9 січня 2009 року.

У м. Бердянську Запорізької області споживання газу з 8 січня 2009 року було обмежено на 30%, повідомив мер Бердянська Є. Шаповалов.

Через двократне зниження тиску газу на київських ТЕЦ АК "Київенерго" вимушена була перейти на використання аварійного запасу мазуту для роботи станцій.

"Житомиртеплокомуненерго" з 8 січня 2009 року припинило подачу гарячої води в житлові будинки міста у зв'язку зі зниженням тиску у газових мережах, повідомила мер Житомира В. Шелудченко.

Через припинення подачі газу в південні райони Одеської області планувалася евакуація в обласний центр шкіл, дитячих садів, лікарень, інтернатів, пансіонатів для літніх людей.

Наслідки відключення газу для європейських споживачів

Людей, що постраждали від браку газу, все більше. На Балканах, майже повністю залежних від газу з Росії, годинами стоять в чергах за електричними обігрівачами. Батареї холодні.

Сильніше за інших постраждали Сербія, а також Боснія і Герцеговина. Лише у Сараєво більше 72 тисяч будинків залишилися без опалення у морози, коли температура опустилася нижче 10 градусів за Цельсієм. Без опалення залишилися майже чверть мільйона жителів Сараєво.

У Болгарії, яка отримує майже весь газ, що імпортується, з Росії, через відсутність опалення були закриті школи. Уряд країни навіть розглядав можливість відновити роботу атомної станції, закритої в 2007 році. За словами болгарського прем'єра С. Станішева, в країні в цей період більш ніж на 350 крупних компаній були введено обмеження на споживання "блакитного палива", ще 44 великих виробництва зупинилися повністю. За даними Софії, збиток від недопоставки газу досяг 500 млн. левів, тобто приблизно 250 млн. євро. Холодні батареї у квартирах, закрито більше 70 шкіл, тому що в класах дуже холодно.

У Словаччині зупинилися автозаводи.

Відсутність газу призвела до відключення побутового опалювання в сотнях тисяч осель і численним зупинкам і скороченням виробництва промислових підприємств (Peugeot, Citroen, KIA Motors, US Steel, Slovnaft, Suzuki, Bombardier і і багато інших) у цілій низці європейських країн. Загальні збитки обчислюються мільярдами євро; припинення подачі газу сприяло загостренню соціально-економічної ситуації в європейських країнах. Словаччина прийняла рішення відновити роботу атомної електростанції "Ясловське-богуніце" (Jaslovske Bohunice) у зв'язку з припиненням постачань російського газу. Словаччина отримує з Росії 98 відсотків споживаного нею газу. Рішення знов запустити один з енергоблоків АЕС було прийняте "на користь країни, її промисловості і громадян". Перший енергоблок "Ясловське-богуніце" був зупинений в кінці 2006 року, другий - 31 грудня 2008 року. Закриття АЕС було однією з умов прийняття Словаччини до Євросоюзу, який був невдоволений технічним станом електростанції, побудованої в кінці 1970-х років.

У Румунії оголосили надзвичайний стан через припинення постачань газу. За словами міністра економіки Румунії А. Відяну, режим надзвичайного положення всього лише дозволить ефективніше налагодити газопостачання в ситуації, що склалася. Зазвичай Румунія споживає 60 мільйонів кубометрів газу на добу. В умовах припинення російських постачань румунський уряд планує за рахунок використання інших джерел енергії скоротити вжиток газу на 4,8 мільйона кубометрів в добу.

Угорщина заявила про зниження постачань газу на 25 %. Крупним фірмам рекомендовано перейти на нафтопродукти.

Польща - постачання скоротилися на 14 %. Запасів вистачить на тиждень в такому режимі.

В Австрії, за відомостями енергокомпанії OMV, постачання знизилися на 20 %.

Прем'єр-міністр Угорщини Ф. Дюрчань запропонував всім країнам, що постраждали в результаті післяноворічної затяжної російсько-української "газової війни", виступити разом з вимогами відшкодування понесеного ними збитку проти "тих, хто не виконав договірні зобов'язання". Як сказав Дюрчань, "необхідно поставити питання про те, хто платитиме, хто розплатиться за збиток". На його думку, газовий конфлікт став загальною європейською проблемою, тому ЄС повинен представляти єдину вимогу по відшкодуванню збитків.

У Росії збитки "Газпрому" вже перевищили мільярд доларів, зупинена робота понад ста газових свердловин.

27 січня 2009 року Болгарія почне імпорт азербайджанського газу. "Прем'єр-міністр С. Станішев домовився з президентом Азербайджану І. Алієвим про те, що наступного тижня газові компанії двох країн почнуть переговори про постачання 1 мільярда кубометрів природного газу в рік", - говориться в повідомленні. Передбачається, що постачання газу можуть початися в 2010 році.

Німеччина. Припинення постачань російського газу до Германії призвело до "значних видатків" з боку Німеччини", заявив голова німецького енергетичного концерну "E.On" Бернхард Ройтерсберг. Наразі найбільший імпортер російського газу займається встановленням розміру збитків.

Франція: Запаси газу скоротилися на 11,5% (Дані на 15.01.2009, джерело - енергетичні корпорації Gaz de France і Total). Вони відзначили, що скорочення резервів сталося як в результаті високого рівня вжитку, викликаного незвичайно холодною взимку у Франції, так і в результаті припинення постачань в країну російського газу через територію України. За даними незалежних експертів, газові сховища двох енергетичних корпорацій заповнені приблизно на 62%. У постачанні Франції газом доля Росії складає, за різними даними, 15-16%.

2 лютого 2009 року польська нафтогазова компанія повідомила, що в зв'язку припиненням постачань "РусУкрЕнерго", можливе введення обмежень на постачання газу для промислових підприємств.

Цифри зниження транзиту газу через Україну до країн Європи, що недоотримали російський газ в результаті скорочення Росією постачань газу через Україну, станом на 6 січня 2009 року:

• Австрія - 90 %

• Боснія і Герцеговина - 100 %

• Болгарія - 100 %

• Угорщина - 100 %

• Німеччина - 100 % постачань припинено через Україну, проте імпорт газу перемкнутий на трубопроводи через Білорусь

• Греція - 100 %

• Італія - 90 %

• Республіка Македонія - 100 %

• Молдавія - 100 % з 7 січня

• Польща - 90 % відключений через Україну, проте імпорт газу перемкнутий на трубопроводи через Білорусь

• Румунія - 75 %, 100 % з 7 січня, 65 % вжитки газу в Румунії покривається власним видобутком

• Сербія - 100 %

• Словаччина - 70 %, 100 % з 7 січня

• Словенія - 90 %, 100 % з 7 січня

• Туреччина - 100 % постачань припинено через Україну, проте імпорт газу перемкнутий на трубопровід по дну Чорного Моря

• Франція - 70 %

• Чехія - 75 %

• Хорватія - 100 %

Загальний висновок: Визнати, що зрив переговорів з питань укладення контрактів на поставку газу в Україну та його транзит територією України спричинив тяжкі наслідки для економічних та політичних інтересів держави, матеріального становища українських та іноземних підприємств та інтересів громадян.

III. РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ФУНКЦІОНУВАННІ НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

За результатами аналізу зазначеного питання Тимчасова слідча комісія встановила наступне.

НАК "Нафтогаз України" є комерційною компанією, засновником якої є Кабінет Міністрів України, а її єдиними акціонером є центральний орган виконавчої влади, безпосередньо підпорядкований Кабінету Міністрів України - Міністерство палива та енергетики України. Отже вказаним органам центральної виконавчої влади належать функції з корпоративного управління діяльністю компанії. В той же час, Кабінет Міністрів України, в тому числі і Міністерство палива та енергетики України, як органи державної влади здійснюють керування державною політикою в нафтогазовій галузі та використовують НАК "Нафтогаз України" як форму контролю і керування газовим сектором з боку держави.

Тобто, НАК "Нафтогаз України", з одного боку, зобов'язаний діяти на комерційному рівні в ринкових умовах та досягати основної мети своєї статутної діяльності - одержання прибутку, а з іншого - бути інструментом державної політики в нафтогазовій сфері.

Так, на компанію покладаються такі взаємовиключні функції як:

- отримання максимальних доходів та виконання податкових планів при збережені функції державного регулювання та стримування цін;

- формування значної частини державного бюджету та одночасний обов'язок інвестувати в розширення обсягів розвідки та видобутку, модернізацію основних фондів;

- виконання в повному обсязі та забезпечення своєчасних розрахунків за поставлений природний газ при систематичному недоотриманні з державного бюджету різниці між цінами закупівлі та реалізації імпортованого природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Такий дуалізм в статусі компанії призводить до конфлікту інтересів в самій її структурі, а також до відсутності у НАК "Нафтогаз України" можливості використовувати загально правові засоби захисту інтересів, передбачені діючим законодавством для суб'єктів підприємницької діяльності.

Слід також зазначити, що держава в особі Кабінету Міністрів України здійснює систематичне втручання в господарську діяльність НАК "Нафтогаз України" шляхом видання обов'язкових для виконання актів, порушуючи принцип свободи підприємницької діяльності.

Так, наприклад, Кабінет Міністрів України протягом 2008 року неодноразово втручався у внутрішньогосподарську діяльність НАК "Нафтогаз України", зокрема:

- розпорядженням від 02.08.2008 р. N 1043-р доручає НАК "Нафтогаз України" здійснити декларування за визначеною ціною природного газу, який переміщувався через кордон за контрактом між НАК "Нафтогаз України" та компанією "РосУкрЕнерго",

- розпорядженням від 22.02.2008 р. N 336-р регулює питання оформлення документів про виконання компанією цивільно-правових обов'язків, дозволяючи НАК "Нафтогаз України" оформити акті прийому-передачі газу за договором з ЗАТ "Укргаз-Енерго" за вказаною ціною з визначених ресурсів газу;

- постановою від 25 квітня 2008 р. N 421 "Про деякі питання фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогаз України" дає прямі вказівки НАК "Нафтогаз України" з питань господарської діяльності компанії тощо.

Такі дії неможливо кваліфікувати, як заходи здійснення державної політики в нафтогазовій галузі. Так, Закон України "Про нафту та газ", що регулює відносини у нафтогазовій галузі, визначає, що державне регулювання діяльності в нафтогазовій галузі здійснюється шляхом встановлення загальних правил здійснення цієї діяльності суб'єктами підприємницької діяльності, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності, спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами та формування тарифної політики та іншими засобами, що визначаються законами. Ці приписи Закону кореспондують із загальним принципом свободи підприємницької діяльності та невтручання органів державної влади у господарську діяльність суб'єктів господарювання, що визначені Господарським кодексом України.

Тобто, пряме втручання в господарську діяльність НАК "Нафтогаз України", яке систематично протягом 2008 року використовується Кабінетом Міністрів України, не передбачене серед визначених діючим законодавством України методів державного регулювання, та свідчить про "ручний" режим керування в нафтогазовій галузі.

Зазначені вище факти є наслідком відсутності чіткої демаркації на законодавчому рівні між рівнем державної політики та комерційним рівнем в такій стратегічно-важливій галузі, як нафтогазова.

Загальний висновок:

1) Дуалізм в статусі НАК "Нафтогаз України" призводить до конфлікту інтересів в самій її структурі, а також до відсутності у НАК "Нафтогаз України" можливості використовувати загально правові засоби захисту інтересів, передбачені діючим законодавством для суб'єктів підприємницької діяльності.

2) Протягом 2008 року Кабінетом Міністрів України систематично використовувалось пряме втручання в господарську діяльність НАК "Нафтогаз України". Таке втручання не передбачене серед визначених діючим законодавством України методів державного регулювання, та свідчить про "ручний" режим керування в нафтогазовій галузі.

3) Тимчасова слідча комісія вважає доцільним здійснити наступні заходи:

а) Розробити та прийняти Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу" (до речі, це один з заходів з реформування та розвитку енергетичного сектору, затверджених розпорядженням КМУ від 13.06.2007 р. N 408-р, який було передбачено на 2007 - 2008 рік). Цей закон, поміж іншого, повинен чітко врегулювати функції, які покладаються на державну холдингову компанію, що управляє підприємствами нафтогазового сектору, якою є на сьогодні НАК "Нафтогаз України", чітко окреслити повноваження органів державної влади щодо керування господарською діяльністю компанії. Слід зазначити, що існуючий Закон України "Про нафту та газ" не відповідає вказаним задачам та регулює, в основному, відносини з розвідки та видобутку природного газу та нафти.

б) Розробити та прийняти Закон України "Про державні акціонерні компанії". Цей закон повинен визначати загальні засади діяльності державних акціонерних товариств, принципи взаємовідносин між ними та Державою, як акціонером. Посилання на необхідність такого закону міститься в ст. 81 Господарського кодексу України, Законі України "Про акціонерні товариства".

IV. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ ТА ПРАВОВИХ ПАРАМЕТРІВ ПІДПИСАНИХ 19 СІЧНЯ 2009 РОКУ КОНТРАКТІВ МІЖ НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" ТА ВАТ "ГАЗПРОМ" НА ПОСТАВКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В УКРАЇНУ ТА ЙОГО ТРАНЗИТ ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ.

1. Загальні положення

В межах завдання Тимчасової слідчої комісії був проведений аналіз укладених 19 січня 2009 року між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" Контракту про об'єми та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки (далі - Контракт на транзит) та Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках (далі - Контракт на постачання).

За результатами проведеного аналізу, перш за все Тимчасова слідча комісія звертає увагу на наступні суттєві моменти:

1.1. Контракт на транзит та Контракт на постачання є окремими юридичними документами, які не зв'язані в єдину органічну схему взаємовідносин між двома партнерами: НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром".

Тобто порядок виконання чи невиконання однією стороною положень одного з контрактів жодним чином не випливає на порядок виконання норм іншого контракту.

Така ситуація, на думку членів Тимчасової слідчої комісії, не узгоджується з нормами окремих міждержавних угод, зокрема Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації по експорту російського природного газу до України і його транзиту через територію України в Європейські країни від 18.02.1994 р. Так в ч. 2 ст. 11 цієї Угоди передбачено, що РАО "Газпром" і господарюючі суб'єкти України мають право при укладенні контрактів на постачання російського природного газу змінювати тарифні ставки за транзит російського газу з відповідною зміною ціни на газ, що поставляється споживачам України. Крім того, ст. 7 цієї Угоди передбачає, що при загальній недопоставці російського газу Російською Стороною на російсько-український кордон, за винятком випадків скорочення поставок через неплатежі Українською Стороною, а також форс-мажорних обставин, обсяги транзиту і експорту на Україну скорочуються пропорційно цій недопоставці.

1.2. Контракт на транзит та Контракт на постачання створюють певні переваги для російської сторони, зокрема, норми цих контрактів є диспропорційними, а саме:

- відповідно до пп. 2.2.5 Контракту на постачання цей контракт укладений як контракт типу "бери-або-плати", в той час, як Контракт на транзит не є контрактом типу "качай-або-плати". Крім того відповідно до п. 6.6 Контракту на постачання передбачаються досить великі штрафні санкції для НАК "Нафтогаз України" за недобір контрактного обсягу природного газу протягом звітного періоду (150 або 300 % від вартості недовибраного обсягу природного газу), в той же час норми Контракту на транзит не передбачають аналогічних штрафних санкцій для ВАТ "Газпром";

- пп. 5.1.5 і п. 5.8 Контракту на постачання передбачають, що в разі порушення з боку НАК "Нафтогаз України" зобов'язань по оплаті вартості природного газу, що постачається, НАК "Нафтогаз України" повинен в подальшому здійснювати 100 % передоплату вартості газу, що постачається. Разом з тим, Контракт на транзит не передбачає перехід ВАТ "Газпром" на 100 % попередню оплату вартості послуг з транзиту природного газу у випадку, якщо ВАТ "Газпром" порушить свої зобов'язання по оплаті вартості зазначених послуг;

- п. 4.3 Контракту на постачання передбачено штрафні санкції за відбір покупцем без погодження з продавцем природного газу в обсязі, що на 6 відсотків перевищує місячну поставку газу, у вигляді збільшення ціни у 1,5 рази з квітня до вересня та у 3 рази у період з жовтня до квітня. Отже, для НАК "Нафтогаз України" встановлено необґрунтовано високі штрафні санкції, в той час як Контракт на транзит газу не містить рівноцінних санкцій для ВАТ "Газпром" у разі незавантаження транспортної системи України погодженими обсягами транзитного газу;

- відповідно до п. 9.5 Контракту на транзит ВАТ "Газпром" повинен розрахуватися за послуги з транзиту до 20 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, в той час як згідно пп. 5.1.2 Контракту на постачання НАК "Нафтогаз України" зобов'язана здійснити оплату 100 % вартості місячного об'єму поставки природного газу не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання.

З огляду на вищевикладене, Тимчасова слідча комісія наголошує на тому, що вказані "поступки", на які пішла українська сторона, загалом погіршують діюче до дати підписання цих контрактів становище української сторони та можуть мати непередбачувані наслідки.

2. Аналіз Контракту на транзит.

2.1. Розрахунок середньої ставки плати за транзит в 2009 році.

Згідно п. 8.1. контракту ставка плати за послуги з транзиту складає 1,7 дол. США за винятком ставки за транзит, визначеної в п. 8.2.

Відповідно до цього пункту НАК "Нафтогаз України" в 2009 році надає послуги на транзит в рахунок авансового платежу, сплаченого за Доповненням N 4 від 09.08.04 р. до Контракту на транзит на 2003-2013 роки, на суму 250 млн. дол. США за транзитною ставкою 1,09375 дол. США.

Отже, середня ставка транзиту на 2009 рік з урахуванням п. 8.2 статті 8 Контракту між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" про обсяги і умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки становить - 1,39688 дол. США.

1) 120, 083 * 1,7 = 2.041 млрд. $ - вартість транзиту при ставці 1,7$ на весь обсяг транзиту

2) 250 млн. $ / 1,09375 = 22,857 млрд. м. куб. - обсяг транзиту за ставкою 1,09375 $

3) 120 млрд. м. куб. - 22,857 млрд. м. куб. = 97, 143 млн. м. куб. - обсяг транзиту по 1,7 $

4) 97,143 * 1,7 = 1,651 млрд. $ - вартість транзиту по 1, 7 $

5) Втрати в доларах: 2,040 - 1, 651 - 0,250 = 139 млн. дол.

6) 1,7+1,09375=2,79375/2=1,39688 $- середня ставка транзиту по Контракту.

Тимчасова слідча комісія констатує: середня ставка плати за послуги транзиту на 2009 рік відповідно становитиме не 1,7 дол. США, як заявляє Уряд України, а 1,39688 дол. США.

2.2. Розрахунок ставки плати за послуги з транзиту газу на 2010 рік.

У відповідності до п. 8.1 статті 8 Контракту між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" про обсяги і умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки:

1. За ціни на газ 228.8 $

Аn = 0,5 * 2,04 + 0,5 * ( 1,7* ( 1+0)= 1,02 +0,85 =1,87

К = 0,03 * 228,8 $ / 1240 км *100 = 0.55

Тn = (An) 1.87+ (K) 0,55 = 2,42 - ставка

2. За ціни на газ 232 $

К = 0,03 * 232 $ / 1240 км *100= 0.56

Тn = (An) 1.87+ (K) 0,56 = 2,43 - ставка

3. За ціни на газ 250 $

К = 0,03 * 250 $ / 1240 км *100= 0.60

Тn = (An) 1.87+ (K) 0,60 = 2,47 - ставка

Отже, заява Уряду України про те, що домовленості про ставку плати за послуги транзиту на 2010 рік ще нема, але вона буде значно вищою, не відповідає дійсності, формула розрахунку цієї ставки вказана у Контракті і буде у 2010 році значно меншою від ринкової ставки.

2.3. Інші зауваження щодо негативних моментів для української сторони, що передбачені Контрактом на транзит:

1) Пункт 3.2 Контракту на транзит передбачає, що обсяги транзиту (крім 2009 року) щорічно уточнюються в додаткових угодах, в тому числі і по напрямкам транзиту.

В той же час, у випадку, якщо та додаткові угоди не будуть укладені до початку відповідного контрактного року, цей пункт передбачає, що обсяг транзиту визначається на підставі сумарних зобов'язань з поставки ТОВ "Газпром експорт" перед європейськими покупцями.

У зв'язку з цим Тимчасова слідча комісія зазначає, що це положення Контракту на транзит створює певне підґрунтя для можливих зловживань з боку ВАТ "Газпром", що в кінцевому випадку може призвести до порушення прав НАК "Нафтогаз України".

2) Пункт 10.4 Контракту на транзит передбачає, що в разі відбору з боку НАК "Нафтогаз України" газу, що подається для транзиту в Україну, весь відібраний газ оформляється за контрактом на постачання, а ціна на цей газ встановлюється відповідно до пункту 4.3 статті 4 Контракту Постачання.

Вказане положення контракту на транзит не відповідає положенням статті 4 та додатка 3 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про гарантії транзиту російського природного газу по території України від 22 грудня 2000 року, що ратифікована Законом України N 2796-ІІІ від 15.11.2001, і у відповідності зі статтею 9 Конституції України є невід'ємною частиною законодавства України та підлягає неухильному виконанню.

Вказані норми цієї Угоди, які встановлюють інший механізм взаєморозрахунків у разі понадконтрактного відбору російського природного газу, при цьому в основі визначення вартості понадконтрактного відібраного газу вказана ціна газу 80 доларів США за 1000 м.куб.

3) Пункт 13.12 Контракту на транзит передбачає зобов'язання НАК "Нафтогаз України" не переривати і не скорочувати транзит природного газу, навіть у разі наявності спору з питань щодо цього контракту. В той же час відсутнє аналогічне зобов'язання ВАТ "Газпром" (не переривати і не скорочувати подачу в ГТС України природного газу для цілей його транзиту через територію України).

Крім того, таке положення Контракту на транзит не в повній мірі узгоджується також з нормами ст. 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації по експорту російського природного газу до України і його транзиту через територію України в Європейські країни від 18.02.1994 р., відповідно до якої при загальній недопоставці російського газу Російською Стороною на російсько-український кордон, за винятком випадків скорочення поставок через неплатежі Українською Стороною, а також форс-мажорних обставин, обсяги транзиту і експорту на Україну скорочуються пропорційно цій недопоставці.

Загальний висновок:

1) Контракт на транзит та Контракт на постачання є окремими юридичними документами, які не зв'язані в єдину органічну схему взаємовідносин між двома партнерами: НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром".

2) Контракт на транзит та Контракт на постачання створюють певні переваги для російської сторони, норми цих контрактів є диспропорційними,

3) Середня ставка плати за послуги транзиту на 2009 рік відповідно становитиме не 1,7 дол. США, як заявляє Уряд України, а 1,39688 дол. США.

4) Контракт на транзит є невигідним для України. Окремі положення такого контракту протирічать положенням міжнародних угод, явно створюють загрозу можливим порушенням прав НАК "Нафтогаз України" та є економічно не виправданими. Уряд України не добився адекватного підвищення ставки плати за послуги транзиту газу територію України відповідно до суттєвого подорожчання газу за Контрактом купівлі-продажу природного газу в 2009 - 2019 роках.

3. Аналіз Контракту на постачання.

За результатами проведеного аналізу положень Контракту від 19 січня 2009 року між ВАТ "Газпром" та НАК "Нафтогаз України" купівлі-продажу природного газу в 2009 - 2019 роках Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне відзначити наступні положення Контракту, які суттєво погіршують положення НАК "Нафтогаз України" та які ставлять українську сторону в нерівні умови з її партнером - ВАТ "Газпром":

3.1. В пункту 2.2.5 Контракту на поставку закладено принцип "купуй - або - плати", згідно з яким, незалежно від фактично обсягу спожитого природного газу, НАК "Нафтогаз України" повинен сплачувати не менше 80 % від передбаченого контрактом річного обсягу поставок газу.

Отже, навіть у разі відсутності потреби у зазначених обсягах газу НАК "Нафтогаз України" буде зобов'язана їх оплатити.

З приводу цього Тимчасова слідча комісія зазначає, що при такій нормі контракту у української держави відсутні стимули вживати заходів з енергозбереження, бо обов'язок сплатити визначений обсяг природного газу існує протягом десяти років незалежно від обсягів фактичного його споживання.

3.2. Згідно п. 6.6 Контракту у випадку недобору Покупцем місячного об'єму поставки газу, що перевищує 6 % місячного об'єму поставки, Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 300 % вартості всього невибраного об'єму природного газу, якщо факт невибору мав місце протягом квітня - вересня будь-якого року поставки, чи в розмірі 150 % вартості всього невибраного об'єму природного газу, якщо факт невибору мав місце протягом жовтня-березня будь-якого року поставки.

З огляду на це, Тимчасова слідча комісія зазначає, що наявність таких значних розмірів штрафних санкцій поряд з пунктом 2.2.5 Контракту на транзит є економічно не виправданим, та таким, що суттєво порушує пропорційність відповідальності сторін цього контракту.

3.3. Відповідно до пп. 5.1.2 Контракту на постачання НАК "Нафтогаз України" зобов'язана не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання, здійснює оплату в розмірі 100 % вартості місячного об'єму поставки природного газу.

У разі порушення з боку НАК "Нафтогаз України" цих строків розрахунків подальше постачання природного газу в Україну буде відбуватися тільки на умовах 100 % попередньої оплати об'єму поставки природного газу (пп. 5.1.5 Контракту).

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, оплата за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води вноситься споживачами не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Отже, враховуючи, що за рахунок імпортованого природного газу забезпечуються потреби підприємств теплокомуненерго в природному газі для надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, ці суб'єкти з огляду на приписи названих Правил не здатні будуть своєчасно (до 7 числа місяця, наступного за звітним) розрахуватися з підприємствами НАК "Нафтогаз України" за отриманий природній газ.

Вказана обставина свідчить про дуже високу ймовірність виникнення касових розривів у НАК "Нафтогаз України" під час здійснення щомісячних розрахунків з ВАТ "Газпром", що буде потребувати від компанії пошуку додаткових джерел для покриття таких касових розривів.

Отже, підписання контракту з такими умовами викликає у членів Тимчасової слідчої комісії певні сумніви щодо професійності відповідних посадовців.

3.4. Пункт 5.3 Контракту на постачання передбачає право ВАТ "Газпром" в односторонньому порядку припинити постачання газу частково або в повному обсязі у разі порушень умов оплати з боку НАК "Нафтогаз України".

Таким чином, поряд із дискримінаційними штрафними санкціями щодо НАК "Нафтогаз України", постачальник газу має право взагалі не виконувати свої обов'язки за контрактом, що, на думку членів Тимчасової слідчої комісії є, вочевидь, не виправданим.

3.5. В статті 4 Контракту на постачання закладено невиправдано високу базову ціну у розмірі 450 дол. США за 1000 куб. м газу, але при цьому не враховано, що Україна є найбільшим імпортером російського газу в Європі, не надано оптової знижки, а також з цієї базової ціни не відраховано вартість транзиту природного газу територією України та територією європейських країн, яка включається до ціни газу для європейських споживачів.

3.6. У п. 9.7 Контракту на постачання передбачено, що НАК "Нафтогаз України" зобов'язується укласти з ТОВ "Газпром збут Україна" довгостроковий контракт на поставку газу зі строком дії з 01.01.2009 по 31.12.2019 в обсязі, який щорічно складає 25 % від всього обсягу імпортованого газу для реалізації промисловим споживачам України.

Тимчасовою слідчою комісією встановлено, що ТОВ "Газпром збут Україна" є дочірнім підприємством ВАТ "Газпром", в якому 100 % статутного капіталу належить ВАТ "Газпром".

У зв'язку з цим слід зазначити, що у Контракті на постачання відсутні положення, що регулюють порядок формування ціни, за якою НАК "Нафтогаз України" постачатиме газ ТОВ "Газпром збут Україна", а також відсутні умови такого постачання.

Таким чином, невизначеність умов постачання природного газу на адресу ТОВ "Газпром Збут Україна" з боку НАК "Нафтогаз України", з одного боку, може призвести до втрат НАК "Нафтогаз України" від продажу, а з іншого боку - до створення схем для прямої залежності української промисловості від газового монополіста іноземної держави.

Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне також зазначити, що зазначені вище умови Контракту на транзит та Контракту на постачання є більш обтяжливими для української сторони порівняно з умовами контрактів, що діяли протягом 2008 року (Контракт від 21.06.2002 року зі змінами та доповненнями між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" про об'єми та умови транзиту російського природного газу через територію України з 2003 по 2013 роки та Контракт купівля продажу природного газу від 13.03.2008 року, укладений між компанією ROSUKRENERGO AG та НАК "Нафтогаз України"), та загалом, погіршили становище НАК "Нафтогаз України".

Загальний висновок:

1) В контракті на постачання містяться економічно не виправдані розмірі штрафних санкцій для української сторони, що суттєво порушує пропорційність відповідальності сторін цього контракту.

2) поряд із дискримінаційними штрафними санкціями щодо НАК "Нафтогаз України", ВАТ "Газпром" має право взагалі не виконувати свої обов'язки за контрактом, що, на думку членів Тимчасової слідчої комісії є, вочевидь, не виправданим.

3) Контракт на постачання закладено невиправдано високу базову ціну у розмірі 450 дол. США за 1000 куб. м газу

4) Контракт на постачання укладений на досить дискримінаційних для української сторони умовах. Окремі положення цього Контракту для НАК "Нафтогаз України" є вкрай не вигідними, та можуть призвести в найближчий час до обмеження (та навіть припинення) постачання природного газу в Україну.

5) За результатами проведеного аналізу умов укладених Контрактів на транзит та постачання природного газу можна констатувати непрофесійний підхід та системні прорахунки української сторони під час підготовки та підписання цих контрактів.

V. ЩОДО РИНКУ ГАЗУ ТА ПРАВОВОГО РЕЖИМУ МАЙНА

Відповідно до п. 2 Постанови Верховної Ради України від 13 січня 2009 року N 838-VI "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування стану функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008 - 2009 роках" одним із завдань Тимчасової слідчої комісії є розслідування ситуації щодо функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008 - 2009 роках.

Отже, в межах цього завдання Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне перш за все з'ясувати фактичну ситуацію щодо:

- стану газотранспортної системи України, правового режиму її використання суб'єктами, що є відповідальними за здійснення діяльності щодо транспортування та постачання природного газу споживачам;

- схеми постачання природного газу споживачам України протягом 2008 року.

В ході діяльності Тимчасової слідчої комісії в межах цього напрямку розслідуванням встановлено наступне.

1.1. Правовий режим майна газотранспортної системи України

Відповідно до положень діючого законодавства України газотранспортна система України складає систему газопроводів, які з'єднують продавця та споживача газу і включає магістральні газопроводи, газопроводи-відводи, газорозподільні мережі.

Тобто, основними складовими газотранспортної системи України є система магістральних та розподільчих газопроводів.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про створення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" N 747 від 25.05.1998 р. НАК "Нафтогаз України" було передано в користування наступне майно, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання і розподілу нафти, нафтопродуктів і природного газу і яке відповідно до законодавства не підлягає приватизації:

- магістральні газонафтопроводи і споруди на них;

- розподільні газонафтопроводи і споруди на них;

- газонафтосховища;

- транспортні засоби спеціального призначення.

Згідно отриманих пояснень відносини з користування НАК "Нафтогаз України" таким майном були оформлені угодою з Фондом державного майна України про передачу Компанії функцій з оперативного управління цим майном. Згодом зазначене майно відповідно до його функціонального призначення було передано НАК "Нафтогаз України" своїм дочірнім компаніям (ДК "Укртрансгаз", ДК "Газ України", ДК "Укргазвидобування") та ДАТ "Чорноморнафтогаз" за аналогічними угодами. Ці угоди є довгостроковими.

Щодо газорозподільних мереж, то вони в подальшому були передані ДК "Газ України" у користування відкритим акціонерним товариствам з газопостачання та газифікації.

При цьому, протягом 2008 року система договірних стосунків щодо газорозподільних мереж базувалася на короткотерміновому (один рік) договорі користування, який укладався ДК "Газ України" з відкритими акціонерними товариствами з газопостачання та газифікації.

За результатами проведеного аналізу, Тимчасова слідча комісія зазначає, що діюча у 2008 році модель використання об'єктів газотранспортної системи України характеризуються наступними негативними чинниками:

- враховуючи законодавчу неврегульованість відносин по використанню господарюючими суб'єктами всього державного майна трубопровідного транспорту, викликає сумніви наявність достатніх та законних правових підстав використання ДК "Укртрансгаз", ДК "Чорноморнафтогаз" та ДК "Укргазвидобування" магістральних газопроводів, а також правомірність врегулювання вказаних відносин через діючі на сьогодні договори;

- держава як власник газотранспортної системи не отримує від користувачів цього майна жодної копійки до державного бюджету України у вигляді відповідної плати за їх використання (за умовами таких договорів користувачі зобов'язані лише підтримувати такі об'єкти у належному технічному стані, здійснювати роботи з їх модернізації та оновлення);

- особливість правового статусу магістральних та розподільних газопроводів та споруд на них, зокрема через віднесення їх до об'єктів, що мають загальнодержавне значення, зумовлює неможливість в рамках діючого законодавства України залучення інвестицій на реконструкцію та модернізацію таких об'єктів шляхом здійснення їх приватизації, передачі в оренду та створення спільних підприємств;

- відсутність довгострокових прав на користування об'єктами газорозподільних мереж призводить до незацікавленості таких користувачів витрачати ресурси на ремонт та модернізацію газових мереж і, як наслідок, до незабезпечення надійної експлуатації газотранспортної системи;

За таких обставин наведені ознаки фактичної ситуації з використанням об'єктів газотранспортної системи України, на думку Тимчасової слідчої комісії, має своїм наслідком наступні негативні наслідки та ризики:

· невизначенність правового статусу використання майна газотранспортної системи України створює передумови для зловживань і використання незаконних шляхів отримання прав на таке майно всіма зацікавленими особами (в тому числі в судовому порядку)

· відсутність належного правового регулювання відносин щодо користування об'єктами газотранспортної системи України має наслідком відсутність дієвого механізму контролю держави як власника над такими об'єктами та відповідальності користувачів таким майном за невиконання програм з модернізації та розвитку цих об'єктів

· короткостроковість експлуатаційних договорів щодо газорозподільних мереж створює ситуацію, при якій газорозподільні підприємства не мають гарантій повернення вкладених в модернізацію і розвиток газових мереж інвестицій і, отже, економічно незацікавлені в їх здійсненні

· відсутність достатніх інвестицій в газотранспортну систему України через невизначеність в правовому режимі її використання є загрозою для надійності її експлуатації а, отже, прямою загрозою для безпеки населення і економічної безпеки держави

Отже, з метою подолання визначених негативних наслідків діючої моделі використання об'єктів газотранспортної системи України, Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне щонайшвидше врегулювати на законодавчому рівні підстави користування такими об'єктами, визначивши:

- форму такого використання та порядок внесення плати за ці об'єкти;

- дієві механізми залучення інвестиції у галузь та державного контролю за станом використання таких об'єктів.

1.2. Щодо технічного стану газотранспортної системи України.

Щодо технічного стану газотранспортної системи України, перш за все слід наголосити, що Тимчасова слідча комісія не отримала на свої запити ні від НАК "Нафтогаз України", ні від її дочірньої компанії - "Укртрансгаз", зведених відомостей щодо технічного стану об'єктів газотранспортної системи України.

В той же час, відповідно до отриманих Тимчасовою слідчою комісією документів та пояснень, а також іншої загальнодоступної інформації газотранспортна система України знаходиться в задовільному стані та на сьогоднішній день здатна забезпечити безперебійне постачання природного газу для споживачів України та транзит природного газу до споживачів інших країн.

Разом з тим, стан об'єктів газотранспортної системи України має великий ступінь зносу та потребує залучення достатніх грошових коштів для фінансування робіт з відновлення таких об'єктів. Так за оцінками експертів, рівень зносу газорозподільних мереж сягає 70 %, а розмір коштів, які необхідні на їх відновлення та на досягнення європейського рівня безпеки експлуатації в межах країни становить більше 10 млрд. гривень.

Отже, перспективним напрямком державної політики в нафтогазовій галузі на думку членів Тимчасової слідчої комісії повинно стати створення правових та економічних умов для залучення інвестицій в модернізацію та розвиток газотранспортної системи через її критичний технічний стан та відсутність постійного та в достатній мірі належного фінансування цих робіт з боку Держави як власника газотранспортної системи України.

1.3. Аналіз схеми постачання природного газу споживачам України протягом 2008 року.

1) Стосовно законодавчого регулювання

Протягом 2008 року, та взагалі й на сьогоднішній день, правове регулювання діяльності з постачання природного газу споживачам та пов'язаною з нею діяльністю з транспортування та розподілу природного газу, мало несистемний характер.

Здебільшого, таке регулювання здійснюється на рівні підзаконних та відомчих нормативних актів, характеризується відсутністю рамкового закону, який встановлював би основні засади та підходи до регулювання відносин в цій сфері. Зокрема, базовим нормативно-правовим актом, що регулює цю діяльність є постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом".

У зв'язку з цим, Тимчасова слідча комісія наголошує на тому, що розвиток енергетичного законодавства України є одним з пріоритетних завдань та напрямів реалізації Енергетичної стратегії України до 2030 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 р. N 145-р.

Виходячи з положень цієї Стратегії, будь-які економічні, інституційні та інші перетворення в енергетиці мають ґрунтуватися виключно на положеннях законів України. Саме закони мають стати основою правового регулювання енергетичних відносин. Таке регулювання має бути максимально чітким та деталізованим, що дозволить мінімізувати прийняття підзаконних нормативно-правових актів та уникнути дискримінаційного застосування законодавства.

Враховуючи це, Тимчасова слідча комісія висловлює нагальну потребу в розробці, прийнятті та введенні в дію такого законодавчого акту.

2) Стосовно ініціативи Уряду щодо створення єдиної компанії з газопостачання

Крім того, Тимчасова слідча комісія в межах своїх завдань вважає за необхідне дату свою оцінку окремим ініціативам щодо державного реформування ринку з транспортування та розподілу природного газу, які були оприлюднені, в тому числі, в засобах масової інформації.

Зокрема, діючий Кабінет Міністрів України висловлює можливість створення єдиної державної структури (господарюючого суб'єкта), на якій будуть зосереджені всі діючі в Україні газорозподільні мережі, і яка буде здійснювати діяльність з транспортування та розподілу природного газу.

Члени Тимчасової слідчої комісії критично оцінюють такі ініціативи оскільки:

- створення суб'єкта, який буде здійснювати діяльність з транспортування та розподілу природного газу безумовно потребує наявність технологічних можливостей, кваліфікованого персоналу, відповідного досвіду здійснення такої діяльності, що вочевидь, на даному етапі не має в своєму розпорядженні будь-яка державна установа чи інституція;

- покладання здійснення цих функцій на господарюючого суб'єкта, що є підконтрольним НАК "Нафтогаз України", фактично означає перенесення функції із забезпечення надійного функціонування газорозподільних мереж на НАК "Нафтогаз України", що, вочевидь, перенавантажить цю монополію та лише створить загрози безпечній експлуатації цих мереж та належному забезпеченню споживачів природним газом;

- на виконання цих заходів необхідно залучення значних бюджетних коштів, що в умовах критичного недофінансування галузі виглядає малоймовірним.

Отже, на думку Тимчасової слідчої комісії, створення окремої компанії в структурі НАК "Нафтогаз України" з розподілу природного газу є недоцільним та створить загрози безпечній експлуатації газотранспортної системи.

3) Стосовно проведення Урядом реформ, які є нагально необхідними

Незважаючи на масштаб проблеми з своєчасним розрахунками за природний газ та велику увагу, яка приділяється цьому питанню останнім часом, Уряд займається популізмом та не приймає заходів, які дійсно є кроками до вирішення вказаних проблем.

В цьому контексті, варто відзначити той факт, що низька ліквідність розрахунків теплокомуненерго за отриманий природній газ імпортного походження створює реальну загрозу для надійних розрахунків НАК "Нафтогаз України" з ВАТ "Газпром". Ця обставини обумовлена, в першу чергу, відсутністю достатніх обігових коштів у підприємств теплокомуненерго для забезпечення своєчасних розрахунків з підприємствами НАК "Нафтогаз України".

Враховуючи загрозу переходу на 100 % попередню оплату за природний газ на адресу ВАТ "Газпром" у випадку затримання оплати природного газу, отриманого в звітному місяці, ця проблема є дуже актуальною, та такою, що потребує негайного вирішення.

З огляду на викладене, вирішення цієї проблеми, на думку членів Тимчасової слідчої комісії, лежить в площині не кардинальних змін системи транспортування та розподілу природного газу (як це пропонується Кабінетом Міністрів України), а в здійсненні тих нагальних реформ, які не були реалізовані діючим урядом протягом всього строку його діяльності в частині:

- зміни системи тарифоутворення на житлово-комунальні послуги, які дозволять покращити фінансовий стан підприємств теплокомуненерго, забезпечити можливість оперативного коригування тарифів у разі зміни їх складових;

- реформування системи тарифоутворення на послуги з транспортування та розподілу природного газу в контексті доведення ціни на такі послуги як мінімум до розміру економічно обґрунтованих витрат на їх надання з метою уникнення покриття відповідних збитків за рахунок інших джерел, в том числі і доходів від продажу газу споживачам.

Таким чином, Тимчасова слідча комісія вважає за потрібне щонайшвидше розробити відповідні законодавчі зміни з урахуванням викладених пропозицій.

Загальний висновок:

1) Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне прийняття Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

2) Існує потреба у внесенні змін в законодавчі акти, що регулюють систему тарифоутворення на житлово-комунальні послуги, які дозволять покращити фінансовий стан підприємств теплокомуненерго, забезпечити можливість оперативного коригування тарифів у разі зміни їх складових

3) Тимчасова слідча комісія вважає не доцільним створення окремої компанії в структурі НАК "Нафтогаз України" з розподілу природного газу з огляду на загрози безпечній експлуатації газотранспортної системи.

4) Тимчасова слідча комісія відзначає необхідність прийняття законодавчих актів з метою:

- створення правових та економічних умов для залучення інвестицій в модернізацію та розвиток газотранспортної системи, а також створення належних правових умов для користування суб'єктами господарювання об'єктами Газотранспортної системи України

- реформування системи тарифоутворення на послуги з транспортування та розподілу природного газу в контексті доведення ціни на такі послуги, як мінімум, до розміру економічно обґрунтованих витрат на їх надання з метою уникнення покриття відповідних збитків за рахунок інших джерел, в том числі і доходів від продажу газу споживачам.

VI. ЩОДО НАЯВНОСТІ ПОСЕРЕДНИКІВ ПРИ ПРОДАЖУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В УКРАЇНІ В 2009 РОЦІ

Як вже зазначалося в Попередньому звіті Тимчасової слідчої комісії, у п. 9.7 статті 9 Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках від 19 січня 2009 року, підписаного між ВАТ "Газпром" та НАК "Нафтогаз України", передбачено, що НАК "Нафтогаз України" зобов'язується укласти з ТОВ "Газпром збут Україна" довгостроковий контракт на поставку газу зі строком дії з 01.01.2009 по 31.12.2019 в обсязі, який щорічно складає 25 % від всього обсягу імпортованого газу для реалізації промисловим споживачам України.

З огляду на це, Тимчасова слідча комісія звертає увагу на наступне:

1) Передбачений Контрактом купівлі-продажу природного газу в 2009 - 2019 роках обсяг реалізації природного газу на внутрішньому ринку України через компанію - посередника ТОВ "Газпром збут Україна" складе в 2009 році 13,5 млрд. куб. м, тобто приблизно 45 % від обсягів всього промислового споживання в Україні.

Крім того, слід зазначити, що вказані розрахунки проведені виходячи з об'єму промислового споживання в 2008 році. Але, враховуючи суттєве здороження вартості природного газу в 2009 році та загальний спад виробництва, доля внутрішнього ринку реалізації природного газу промисловим споживачам України, яка передається під контроль ТОВ "Газпром збут Україна", фактично буде вища, ніж визначена в наведених розрахунках.

2) За Контрактом купівлі-продажу природного газу в 2009 - 2019 роках ТОВ "Газпром Збут Україна" отримує значно більшу долю внутрішнього ринку, ніж це було передбачено угодами, що діяли в 2008 році (Угода про розвиток відносин у газовій сфері між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України" від 12 березня 2008 року та Угода про принципи довгострокового співробітництва у газовій сфері між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України", укладена в жовтні 2008 року, якими доля ТОВ "Газпром Збут Україна" була передбачена на рівні 7,5 млрд. куб. м).

Це збільшення з 2009 року порівняно з 2008 роком відбудеться майже вдвічі.

3) ТОВ "Газпром збут Україна" є дочірнім підприємством ВАТ "Газпром", в якому 100 % статутного капіталу належить ВАТ "Газпром". В той же час, компанія "УкрГазЕнерго", яка діяла на газовому ринку України в 2007 році і з якої "боролась" Прем'єр-міністра України Тимошенко Ю. В., контролювалася на 50 % НАК "Нафтогаз України".

Тобто, НАК "Нафтогаз України" мала можливість впливу на діяльність "УкрГазЕнерго", та отримання дивідендів за результатами діяльності цієї компанії (ст. 60 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік").

Загальний висновок:

1) Неодноразові заяви Прем'єр-міністра України про досягнення мети усунення посередників з газового ринку України шляхом підписання нових контрактів на початку 2009 року не відповідає дійсності та є введенням суспільства в оману. Протягом 2009 року на газовому ринку України буде діяти посередник - ТОВ "Газпром збут Україна", що є стовідсотковою дочірньою компанією ВАТ "Газпром", при цьому квота участі такого посередника збільшується з 2009 року порівняно з 2008 роком майже вдвічі до 13,5 млрд. куб м. природного газу.

2) Шляхом підписання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009 - 2019 роках на зазначених умовах створюються передумови для потрапляння значної кількості промислових підприємств України в боргову залежність через борги з оплати природного газу від компанії - нерезидента та, як наслідок, закладаються підстави для можливого руйнування вітчизняного виробництва чи встановлення над ним повного контролю з боку ВАТ "Газпром" та перерозподілу власності на території України через процедуру банкрутств.

VII. ВІДНОСНО КОМПЕНСАЦІЇ В 2008 - 2009 РОКАХ НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" РІЗНИЦІ МІЖ ЦІНАМИ ЗАКУПІВЛІ ІМПОРТОВАНОГО ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТА ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ СУБ'ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА ВИРОБНИЦТВО ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ, ЯКА СПОЖИВАЄТЬСЯ НАСЕЛЕННЯМ

Враховуючи, що ціни реалізації природного газу на території України регулюються Державою, Тимчасова слідча комісія вивчила питання про дотримання майнових інтересів НАК "Нафтогаз України" під час здійснення компанією операцій з реалізації природного газу.

За результатами аналізу встановлено наступне.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачена компенсація НАК "Нафтогаз України" різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб'єктам господарювання на виробництво теплової енергії, яка споживається населенням (далі - різниця в цінах).

Згідно листа Міністерства фінансів України від 03.02.2009 р. N 31-15010-2-4/607, наданого на запит Тимчасової слідчої комісії, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" була передбачена компенсація НАК "Нафтогаз України" різниці між цінами закупівлі імпортного природного газу та його реалізації суб'єктам господарювання на виробництво теплової енергії, яка споживається населенням в сумі 7535452,5 тис. грн., в тому числі за загальним фондом - 1992190,0 тис. грн., за спеціальним фондом - 5543262,5 тис. грн. Фактично отримано 7383192,7 тис. грн., в тому числі за загальним фондом в сумі 1992190,0 тис. грн., за спеціальним - 5391002,7 тис. грн.

Тобто, в 2008 року НАК "Нафтогаз України" отримала компенсації різниці в цінах на 152 259,8 тис. грн. менше, ніж було заплановано в Державному бюджеті.

Згідно листа НАК "Нафтогаз України" від 02.03.2009 року N 14/3-413-726, наданого на запит Тимчасової слідчої комісії, Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачено видатки на компенсацію різниці між цінами закупівлі імпортного природного газу та його реалізації суб'єктам господарювання на виробництво теплової енергії, яка споживається населенням, в сумі 1,6 млрд. грн., в той час як згідно розрахунку НАК "Нафтогаз України" реально потрібний розмір компенсації становить 7,7 млрд. грн.

Тобто, до державного бюджету включено видатки на компенсацію різниці в цінах на 6,1 млрд. грн. менше, чім потрібно згідно розрахунків НАК "Нафтогаз України".

З приводу зазначених фактів, Тимчасова слідча комісія відзначає, що реалізація соціально важливих товарів (робіт, послуг) є одним з засобів державного регулювання, тому ризики отримання комерційними структурами збитків від реалізації таких товарів за цінами, які є нижчими за їх собівартість, повинні покладатися саме на Державу. Тобто, різниця між собівартістю та вартістю реалізації повинна бути в повній мірі компенсуватися за рахунок бюджетних коштів. Порушення цього принципу призводить до збитковості, а в подальшому й до банкрутства комерційних підприємств.

З огляду на це, Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне доручити уповноваженим органам дослідити факти недоотримання НАК "Нафтогаз України" різниці в цінах в 2008 році та неврахування планової суми компенсації в Державному бюджеті 2009 року.

Крім того, Тимчасова слідча комісія зазначає, що з метою гарантування майнових прав суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринках з державним регулюванням цін, вдосконалення потребую діюче законодавство України.

Так, ні Закон України "Про ціни та ціноутворення", ні інші законодавчі акти не містять норми, згідно якої, органи державної влади або місцевого самоврядування, які затвердили ціни на товари (роботи, послуги) нижчими за собівартість, зобов'язані відшкодовувати суб'єкту господарювання різницю між затвердженим розміром ціни (тарифу) та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених товарів (робіт, послуг) за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Аналогічна норма встановлена лише для житлово-комунальних послуг (ст. 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення").

Загальний висновок:

1) В 2008 року НАК "Нафтогаз України" отримала компенсації різниці в цінах на 152259,8 тис. грн. менше, ніж було заплановано в Державному бюджеті.

2) Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне доручити уповноваженим органам дослідити факти недоотримання НАК "Нафтогаз України" різниці в цінах в 2008 році та неврахування планової суми компенсації в державному бюджеті 2009 року.

3) Тимчасова слідча комісія пропонує видати доручення на розроблення змін до діючого законодавства України, які б гарантували суб'єктам господарювання отримання компенсації у випадках встановлення органами державної влади або місцевого самоврядування економічно необґрунтованих цін на будь-які товари (роботи, послуги).

VIII. СТОСОВНО АНАЛІЗУ ПОРЯДКУ РОЗРАХУНКІВ НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" ЗА ІМПОРТОВАНИЙ В ЛИСТОПАДІ ТА ГРУДНІ 2008 РОКУ ПРИРОДНИЙ ГАЗ.

За результатами дослідження вказаного питання Тимчасовою слідчою комісією встановлено наступне.

1) Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2008 року N 1650-р розрахунки за імпортований у листопаді та грудні 2008 року природний газ здійснюються, в тому числі, за рахунок залучених коштів Ощадбанку і Укрексімбанку в сумі до 2 млрд. доларів США.

2) Постановами Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 року N 1119 та від 17.12.2008 року були прийняті рішення про збільшення статутних капіталів відповідно Укрексімбанку на 3,7 млрд. грн. та Ощадбанку на 11,7 млрд. грн. Загальна сума збільшення складає 15,4 млрд. грн.

Тобто, збільшення статутних капіталів двох банків, які контролюються Державою, на 15,4 млрд. грн. напередодні визначення Кабінетом Міністрів України порядку розрахунку за імпортований природній газ в сумі 2 млрд. дол. США через залучення коштів саме цих банків, дає підстави припустити, що збільшення статутних фондів було проведено виключно з метою створення фінансового ресурсу для виконання НАК "Нафтогаз України" зобов'язань з оплати вартості імпортованого природного газу. З огляду на це, Тимчасова слідча комісія звертає увагу, що сума збільшення статутних фондів банків та сума боргу за газ, який погашається шляхом залучення кредитів від цих банків, є приблизно однаковими.

3) Згідно вказаних постанов Уряду збільшення статутних капіталів банків здійснювалося шляхом додаткової емісії, яка оплачувалась за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики.

При цьому, стаття 2 Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачає, що такі державні облігації підлягають обов'язковому викупу Національним Банком України.

Тобто, виконання НАК "Нафтогаз України" зобов'язань з оплати імпортованого в листопаді-грудні природного газу фактично відбулося за кошти Національного банку України.

Тимчасова слідча комісія звертає також увагу, що 31.12.2008 року мало місце значне зростання курсу гривні до долару США - з 7,9 до 8,3 гривень за 1 долар США. Причиною цьому, з високою долею ймовірності, став значний попит на долар США з боку НАК "Нафтогаз України" для розрахунків за газ. Це, в свою чергу, свідчить про непродуману політику з боку НАК "Нафтогаз України" та Уряду щодо організації виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами, що полягає в накопичення великої суми боргу на кінець 2008 року (2 млрд. доларів США).

4) В постановах Уряду вказано, що вони видані відповідно до ст. 84-3 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та ст. 2 Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

При цьому викуп Державою додаткових емісій банків за рахунок державних облігацій України є механізмом капіталізації банків, який впроваджено вказаними законами для запобігання неплатоспроможності банків шляхом отримання Державою можливості впливати на фінансово-господарську діяльність таких банків з метою прийняття оздоровчих заходів.

Всупереч цьому, в ситуації, що досліджується, механізм капіталізації було застосовано до банків, які й без додаткової емісії перебувають під 100-відсотковим контролем Держави. Крім того, ціллю капіталізації було не оздоровлення банків, а фінансування витрат НАК "Нафтогаз України" на оплату вартості імпортованого природного газу.

Враховуючи наведене вище Тимчасова слідча комісія пропонує дати доручення уповноваженим правоохоронним та контрольним органам провести перевірку наступних питань:

(1) З яких ресурсів Ощадбанком та Укрексімбанком було надано кредити НАК "Нафтогаз України" та під які умови забезпечення?

(2) Законність застосування механізму капіталізації банків до Ощадбанку та Укрексімбанку з метою створення фінансового ресурсу для кредитування НАК "Нафтогаз України";

(3) З яких фондів Національним Банком України було профінансовано викуп облігацій внутрішньої державної позики, отриманих банками в обмін на акції додаткової емісії та які наслідки це мало для інфляційних показників?

(4) Як придбання НАК "Нафтогаз України" іноземної валюти наприкінці 2008 року вплинуло на ситуацію на валютному ринку?

(5) Дати правову оцінку діям керівництва НАК "Нафтогаз України" та Уряду стосовно накопичення значної суми боргу за зовнішньоекономічним контрактом з поставки природного газу на кінець 2008 року (2 млрд. доларів США).

Загальний висновок:

1) Виконання НАК "Нафтогаз України" зобов'язань з оплати імпортованого в листопаді-грудні природного газу фактично відбулося за кошти Національного банку України.

2) Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне доручити уповноваженим органам державної влади здійснити перевірку законності застосування механізму капіталізації ВАТ "Державний ощадний банк України" та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк", відповідність мети такої капіталізації діючому законодавству України, перевірити факти здійснення капіталізації з метою створення фінансового ресурсу для кредитування НАК "Нафтогаз України, а також перевірити факти викупу Національним Банком України облігацій внутрішньої державної позики, отриманих ВАТ "Державний ощадний банк України" та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк" в обмін на акції додаткової емісії, а також надати правову оцінку цим фактам та вжити необхідних заходів.

IX. ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ СПРАВЛЯННЯ ЦІЛЬОВОЇ НАДБАВКИ ДО ТАРИФУ НА ПРИРОДНИЙ ГАЗ

Збір у вигляді цільової надбавки на природний газ відповідно до п. 28 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" віднесено до загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів).

Платники збору, ставки збору та порядок його сплати встановлено "Порядком внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2005 р. N 442.

Відповідно до вказаного Порядку об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів. Споживачами є такі категорії: населення, бюджетні організації та установи, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб'єктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні, інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби.

За своєю економічною сутністю збір є різновидом непрямих податків: платником цього збору є постачальники природного газу, але сплачується він за рахунок споживачів.

В 2008 році діяли наступні ставки цього збору.

Категорія споживача 

Ставка 

с 01.01. по 01.04.2008 

с 01.04. по 31.05.2008 

с 01.06. по 30.10.2008 

с 30.10. по 31.12.2008 

підприємства комунальної теплоенергетики в обсязі газу, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання 

2 % 

2 % 

2 % 

2 % 

населення 

2 % 

4 % 

4 % 

4 % 

бюджетні організації та установи 

4 % 

8 % 

12 % 

12 % 

промислові та інші суб'єкти господарювання 

4 % 

8 % 

12 % 

12 % 

підприємства хімічної промисловості, що використовують газ як сировину 

0,01 

4 % 

6 % 

нульова ставка 

Починаючи з 01.01.2009 року та по теперішній час діють наступні ставки збору:

Категорія споживача 

Ставка 

підприємства комунальної теплоенергетики в обсязі газу, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання 

2 % 

населення 

4 % 

бюджетні організації та установи 

нульова ставка 

промислові та інші суб'єкти господарювання 

нульова ставка 

Таким чином, якщо в 2008 році основні надходження з цільової надбавки до вартості природного газу забезпечувалися промисловістю та бюджетними організаціями, то в 2009 році цільова надбавка сплачується тільки населенням України та підприємствами комунальної теплоенергетики в обсязі газу, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, тобто тими категоріями споживачів природного газу, для яких встановлюються "пільгові" ціни на природний газ.

Отже, складається ситуація, коли з одного боку ціни на газ для населення тримаються на рівні, який є нижчим за економічно обґрунтований, з іншого боку, такі ціни збільшуються на суми цільової надбавки.

Також, парадоксальним є те, що підприємства комунальної теплоенергетики не сплачують збір в складі ціни природного газу, який використовується для надання послуг з теплопостачання іншим категоріям споживачів (за виключенням населення).

Відповідно до Законів України "Про Державний бюджет на 2008 рік" (п. 60 ст. 37 Закону) та "Про Державний бюджет на 2009 рік" (п. 44 ст. 34 Закону) кошти цільової надбавки на природний газ використовуються для виплати компенсації Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб'єктам господарювання на виробництво теплової енергії, яка споживається населенням.

Таким чином, збитки НАК "Нафтогаз України" від реалізації природного газу підприємствам комунальної теплоенергетики за пільговою ціною компенсуються за рахунок стягнення з цих підприємств та населення цільової надбавки до вартості природного газу.

На думку Тимчасової слідчої комісії такий механізм є економічно не доцільним, не обґрунтовано складним та не прозорим. Більш логічною конструкцією є встановлення економічно обґрунтованих цін на природний газ для зазначених категорій споживачів (тобто населення та підприємств комунальної теплоенергетики) та запобігання збиткам НАК "Нафтогаз України" шляхом застосування економічних механізмів.

Також слід зазначити, що на сьогодні, цільова надбавка до вартості природного газу втратила своє первісне призначення - акумулювання коштів для газифікації населених пунктів (Закони України про Державний бюджет України на 2004 та 2005 роки).

Загальний висновок:

1) В 2008 році основні надходження з цільової надбавки до вартості природного газу забезпечувалися промисловістю та бюджетними організаціями. В той же час, в 2009 році цільова надбавка сплачується тільки населенням України та підприємствами комунальної теплоенергетики в обсязі газу, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, тобто тими категоріями споживачів природного газу, для яких встановлюються "пільгові" ціни на природний газ.

2) Збитки НАК "Нафтогаз України" від реалізації природного газу підприємствам комунальної теплоенергетики за пільговою ціною компенсуються за рахунок стягнення з цих підприємств та населення цільової надбавки до вартості природного газу. На думку Тимчасової слідчої комісії такий механізм є економічно не доцільним, не обґрунтовано складним та не прозорим.

3) Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне скасувати цільову надбавку до вартості природного газу для населення та підприємств комунальної теплоенергетики в обсязі газу, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

X. СТОСОВНО ПИТАННЯ ОСНАЩЕННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ПОБУТОВИМИ ЛІЧИЛЬНИКАМИ ПРИРОДНОГО ГАЗУ

На сьогоднішній день визначення обсягів природного газу, які споживаються населенням провадиться або за даними лічильників природного газу, у разі їх наявності, або розрахунково, виходячи з норм споживання природного газу.

Внаслідок того, що велика частина споживачів-населення не мають лічильників природного газу, відсутня можливість точного визначення обсягів природного газу, які фактично споживає населення.

При застосуванні розрахункових обсягів споживання населенням природного газу постійно при зведенні балансу газу виникають різниці між обсягами, які надходять до газотранспортної системи, та обсягів, які розподілені між споживачами природного газу. Ці різниці тягнуть за собою фінансові втрати постачальників природного газу.

Крім того, населення, яке споживає природний газ без лічильників, та сплачує його вартість за нормами, ніяким чином не зацікавлено в раціональному та економному використанні природного газу. Цей фактор гальмує зниження споживання природного газу, та як наслідок гальмує зниження енергозалежності України.

Зменшити нерозподілені між споживачами обсяги природного газу (фактично це означає зменшення втрат природного газу), та як наслідок витрати постачальників природного газу, стимулювати населення України до економного та бережливого ставлення до витрачання природного газу можна тільки забезпечивши визначення обсягів споживання природного газу на підставі приладів обліку. Тільки забезпечення всіх споживачів приладами обліку природного газу дозволить забезпечити достовірні дані стосовно витрачання природного газу.

Здійснення заходів по забезпеченню лічильниками природного газу населення не можливо без допомоги держави.

На сьогоднішній день існує схвалена постановою Кабінету Міністрів України N 1089 від 21.08.2001 року "Концепція створення єдиної системи обліку природного газу". На виконання цієї Концепції було затверджено наказом Міністерства палива та енергетики N 444 від 24.07.2002 року "Програму створення єдиної системи обліку природного газу".

На виконання вказаних документів, НКРЕ для низки підприємств з газопостачання та газифікації затверджені тарифи, які включають цільову надбавку на виконання Програми оснащення житлового фонду побутовими лічильниками газу.

Але процес оснащення житлового фонду в рамках діючої моделі іде дуже повільними темпами, що потребує перегляду заходів, які здійснюється для оснащення житлового фонду побутовими лічильниками газу.

Загальний висновок:

1) Населення, яке споживає природний газ без лічильників, та сплачує його вартість за нормами, ніяким чином не зацікавлено в раціональному та економному використанні природного газу. Цей фактор гальмує зниження споживання природного газу, та як наслідок гальмує зниження енергозалежності України.

2) Забезпечення всіх споживачів приладами обліку природного газу дозволить забезпечити достовірні дані стосовно витрачання природного газу.

3) Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне доручити Міністерству палива та енергетики вжити заходів для забезпечення оснащення житлового фонду побутовими лічильниками природного газу.

XI. ЩОДО НАДАННЯ У 2008 РОЦІ СПЕЦІАЛЬНИХ ДОЗВОЛІВ НА КОРИСТУВАННЯ НАФТОГАЗОНОСНИМИ НАДРАМИ.

В ході роботи Тимчасової слідчої комісії були виявлені факти надання протягом 2008 року суб'єктам господарювання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами без проведення аукціонів, тобто не на конкурсній основі.

Зокрема, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2008 р. N 1315-р був затверджений перелік ділянок надр, спеціальні дозволи на геологічне вивчення яких, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням нафти і газу, що використовується для потреб населення та підприємств теплокомуненерго, надаються НАК "Нафтогаз України" без проведення аукціону.

Аналогічні випадки надання таких дозволів без проведення аукціонів підтверджуються розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. N 1157-р (надання дозволів ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України") та розпорядженням від 27 грудня 2008 р. N 1655-р (щодо погодження надання без проведення аукціонів спеціальних дозволів на користування надрами ДАК "Чорноморнафтогаз", ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Агрофірма "Маяк").

З огляду на викладене, зазначаємо, що Порядок надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 р. N 273. Пунктом 7 цього Порядку дійсно передбачено 15 випадків надання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціонів.

Разом з тим, слід відзначити, що у зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 відновили дію норми статті 14 та 15 Закону України "Про нафту і газ", як спеціального закону, що визначає правила надання дозволів на спеціальне користування нафтогазоносними надрами.

Так статтею 14 цього Закону передбачено, що спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами надаються на конкурсних засадах у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 15 цього Закону. В частині 11 ст. 15 та ст. 19 цього Закону містяться лише два випадки надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами поза конкурсом, а саме:

- у разі, якщо користувач нафтогазоносними надрами здійснював їх геологічне вивчення з метою подальшої промислової розробки і отримав за наслідками державної експертизи та геолого-економічної оцінки позитивне рішення про затвердження запасів родовища або покладу нафтогазоносних надр;

- у разі, якщо виявлене родовище або створене підземне сховище виходить за межі ділянки нафтогазоносних надр, наданої у користування з метою геологічного вивчення, за заявкою користувача нафтогазоносними надрами розмір цієї ділянки може бути збільшено для цієї ж мети без проведення конкурсу, якщо суміжна ділянка нафтогазоносних надр не надана в користування.

Отже, з дати набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 позаконкурсний порядок надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, передбачений відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 р. N 273, має застосовуватись з урахуванням особливостей, визначених статтями 14 та 15 Закону "Про нафту і газ".

Загальний висновок: Тимчасова слідча комісія вважає за потрібне звернутися до відповідних компетентних органів із запитом щодо перевірки додержання вимог законодавства України під час надання протягом 2008 року на підставі викладених вище розпоряджень Кабінету Міністрів України спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами без проведення аукціонів, тобто не на конкурсній основі.

XII. ЩОДО СИТУАЦІЇ З ВІДКЛЮЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО ВІД ГАЗОПОСТАЧАННЯ В ОПАЛЮВАНИЙ ПЕРІОД.

Протягом опалювального періоду 2008 - 2009 років мали місце випадки обмеження підприємствами, що входять до складу НАК "Нафтогаз України", від газопостачання підприємств теплокомуненерго, про що неодноразово повідомлялось в засобах масової інформації.

З огляду на завдання та функції Тимчасової слідчої комісії щодо таких фактів вважаємо за можливе висловити своє занепокоєння такими діями газопостачальних підприємств, оскільки, на нашу думку, вони не повністю узгоджуються з приписами діючого законодавства України.

Так, статтею 6 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що одним із принципів, на яких базується державна політика у сфері теплопостачання визначено принцип заборони відключення в опалювальний період об'єктів теплопостачання від систем енерго-, газо-, водопостачання як об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення. Крім того, поряд із нормами Закону України "Про теплопостачання" повинні застосовуватися також і норми статей 2 та 15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", які передбачають забезпечення соціальних гарантій мінімального рівня житлово-комунальних послуг для споживачів з метою недопущення їх порушення. Відключення підприємств теплокомуненерго від газопостачання в опалювальний період, вочевидь, неминуче призведе до неможливості забезпечення мінімального рівня послуг з теплопостачання, як одного з виду житлово-комунальних послуг.

Загальний висновок:

1) Обмеження підприємствами, що входять до складу НАК "Нафтогаз України", від газопостачання підприємств теплокомуненерго, що мали місце протягом опалювального сезону 2008 - 2009 років на думку членів Тимчасової слідчої комісії не узгоджуються з нормами діючого законодавства України.

2) За всіма фактами обмеження постачання природного газу на підприємства теплокомуненерго протягом опалювального періоду, що мали місце, варто провести відповідні перевірки уповноваженими органами з метою надання правової оцінки таким діям газопостачальних підприємств та вжиття за наслідками таких перевірок відповідних заходів.

XIII. ПИТАННЯ РЕНТНОЇ ПЛАТИ ЗА ТРАНЗИТ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ЧЕРЕЗ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ

Закони України "Про державний бюджет України" на відповідний рік, в тому числі й Закони України про Державний бюджет України на 2008 та 2009 роки, щорічно передбачають таку статтю доходів Державного бюджету, як рентна плата за транзитне транспортування природного газу.

Так, Закон України "Про державний бюджет України на 2008 рік" передбачав надходження від рентної плати за транзитне транспортування природного газу в розмірі 3525023,6 тис. грн.(загальний фонд 2104367,0 та спеціальний фонд 1420656,6).

Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" передбачені надходження від зазначеного платежу у розмірі 2916022,8 тис. грн.

Ставки рентної плати за транзитне транспортування природного газу встановлені:

- до 03.06.2008 р. - Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік";

- після 03.06.2008 р. до теперішнього часу - Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 309 від 03.06.2008 року.

Також названі нормативні документи встановлюють податковий період для вказаних платежів, строки їх сплати та посилання на те, що сплата платежів проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, вказані Закони містять норми, що відповідальність за несвоєчасну сплату рентної плати регулюється Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2005 р. N 424 в Україні існує лише один платник цього платежу це НАК "Нафтогаз України".

Закон України "Про систему оподаткування" передбачає такий вид загальнодержавних податків, як рентні платежі.

Але у теорії оподаткування, рентна плата - це плата за користування природними ресурсами. Відносно рентної плати за транзитне транспортування | природного газу територією України це правило не дотримується, оскільки об'єктом оподаткування цим платежем є обсяг наданих НАК "Нафтогаз України" послуг з транзитного транспортування природного газу територією України.

Крім того, наявність обов'язкового платежу, якій стягується з обсягів тільки транзитного транспортування, при цьому транспортування газу територією України не обкладається, суперечить Енергетичній Хартії, а саме ст. 7 Договору до Енергетичної Хартії. Відповідно до вказаної норми "Кожна Договірна Сторона зобов'язується, що її положення щодо транспортування енергетичних матеріалів і продуктів і використання споруд для транспортування енергії надають транзитним енергетичним матеріалам і продуктам не менш сприятливий режим, ніж той, який її положення надають таким матеріалам і продуктам, що походять з її власної території чи призначені для неї, якщо інше не передбачено в діючій міжнародній угоді".

Таким чином, діючий обов'язковий платіж у вигляді рентної плати за транзитне транспортування природного газу:

- суперечить Енергетичній Хартії, так як дискримінує послуги з транзиту природного газу по відношенню до послуг з транспортування в середині країни;

- за своєю економічною суттю не є рентним платежем;

- встановлений лише для одного платника в країні - НАК "Нафтогаз України".

Всі ці фактори свідчать про недоцільність та економічну необґрунтованість рентної плати за транзитне транспортування природного газу.

Крім того, слід зазначити, що дійсною правовою підставою для стягування даного платежу можуть виступити його сплата в якості плати за користування державним майном (наприклад, магістральними трубопроводами у сфері транспортування природного газу), яке знаходиться в користуванні НАК "Нафтогаз України".

При цьому, плата за користування державним майном не відноситься до податкових правовідносин і повинна регулюватися цивільним законодавством про надання даного державного майна в користування відповідним суб'єктам господарювання.

Загальний висновок:

1) Діючий обов'язковий платіж у вигляді рентної плати за транзитне транспортування природного газу суперечить Енергетичній Хартії, так як дискримінує послуги з транзиту природного газу по відношенню до послуг з транспортування в середині країн. За своєю економічною суттю цей платіж не є рентним платежем, та встановлений лише для одного платника в країні - НАК "Нафтогаз України", що не узгоджується з принципами оподаткування.

2) Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне розглянути питання про скасування рентної плати за транзитне транспортування природного газу як обов'язковий податкового платежу та про доцільність та форму встановлення обов'язку сплачувати плату за користування державним майном тими суб'єктами господарювання, які використовують таке майно при здійснені своєї господарської діяльності.

XIV. СТОСОВНО СТРУКТУРИ ЦІН НА ПРИРОДНИЙ ГАЗ

Ціни на природний газ в Україні для всіх категорій споживачів є регульованими. Так Національна комісія з регулювання електроенергетики (далі - НКРЕ) станом на 01.01.2009 року встановлює ціни для наступних категорій споживачів:

- промислових споживачів;

- населення;

- установ та організацій, що фінансуються за рахунок державного бюджету.

Також, НКРЕ встановлює ціни закупівлі НАК "Нафтогаз України" в видобувних підприємств природного газу, видобутого в Україні, який відповідно до діючого законодавства повинен направлятися для задоволення потреб населення.

Кабінет Міністрів України встановлює ціни для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання).

Таким чином, ціни на природний газ для всіх категорій споживачів регулюються державою.

Структура ціни на природний газ наведена нижче.

 

При цьому слід зазначити, що така складова як витрати НАК "Нафтогаз України" на реалізацію природного газу включається лише до тарифів на природний газ для промисловості та бюджетних установ та організацій.

А тариф на постачання природного газу включається в ціну природного газу для всіх категорій споживачів, за винятком промисловості та підприємств комунальної теплоенергетики.

На підставі інформації стосовно цін на природний газ в 2008 році, наданої НАК "Нафтогаз України", нижче проілюструємо структуру цін на природний газ для різних категорій споживачів станом на 31.12.2008 р.

1. Тарифи для промисловості

Категорія споживачів 

вартість природного газу 

витрати НАК "Нафтогаз України" 

цільова надбавка 

тариф на транспортування4 

ПДВ 

Загальна вартість 

промисловість 

1152,00 

121,00 

152,76 

122,00 

309,55 

1857,31 

питома вага 

62,03 % 

6,51 % 

8,22 % 

6,57 % 

16,67 % 

100,00 % 

____________
4 Без ПДВ

 

Таким чином, в ціні природного газу для промисловості вартість природного газу та послуг з його транспортування складають 68,59 %, інші складові: податки та витрати НАК "Нафтогаз України" складають 31,41 %.

2. Тарифи для бюджетних організацій та установ

Категорія споживачів 

вартість природного газу 

витрати НАК "Нафтогаз України" 

цільова надбавка 

тариф на транспортування 

тариф на постачання5 

ПДВ 

Загальна вартість 

бюджетні організації та установи 

1152,00 

121,00 

152,76 

122,00 

34,50 

316,45 

1898,71 

питома вага 

60,67 % 

6,37 % 

8,05 % 

6,43 % 

1,82 % 

16,67 % 

100,00 % 

____________
5 Без ПДВ

 

Таким чином, в ціні природного газу для бюджетних організацій та установ вартість природного газу та послуг з його транспортування складають та постачання 68,92 %, інші складові: податки та витрати НАК "Нафтогаз України" складають 31,08 %.

3. Тарифи для підприємств комунальної теплової енергетики

Категорія споживачів 

вартість природного газу 

цільова надбавка 

тариф на транспортування 

ПДВ 

Загальна вартість 

підприємства теплокомуненерго 

593,45 

11,87 

122,00 

145,46 

872,78 

питома вага 

68,00 % 

1,36 % 

13,98 % 

16,67 % 

100,00 % 

 

Таким чином, в ціні природного газу для підприємств теплової комунальної енергетики вартість природного газу та послуг з його транспортування складають 81,97 %, інші складові: податки та витрати НАК "Нафтогаз України" складають 18,03 %.

Категорія споживачів 

вартість природного газу 

цільова надбавка 

тариф на транспортування 

тариф на постачання 

ПДВ 

Загальна вартість 

населення 

348,29 

13,93 

122,00 

34,50 

103,74 

622,47 

питома вага 

55,95 % 

2,24 % 

19,60 % 

5,54 % 

16,67 % 

100,00 % 

4. Тарифи для населення

 

Примітка: встановлені тарифи для населення диференціюються в залежності від наявності лічильників та річних обсягів споживання природного газу. Для зручності наведені дані про середньозважений тариф на природний газ для населення.

Так, в ціні природного газу для населення вартість природного газу та послуг з його транспортування і постачання складають 81,1 %, інші складові: податки та витрати НАК "Нафтогаз України" складають 18,9 %.

Зазначаємо, що ціни на природний газ для населення та підприємств комунальної теплової енергетики в обсягах газу, який використовується для надання послуг теплопостачання населенню, які є соціально-значущими та пільговими збільшуються на цільову надбавку до вартості природного газу. Детальніше питання цільової надбавки будуть розглянути нижче, в тому числі будуть розглянуті напрямки використання коштів, отриманих у вигляді цільової надбавки.

XV. СТОСОВНО ПОДАТКОВОЇ СКЛАДОВОЇ У ВАРТОСТІ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Ще одним питанням, яке на думку Тимчасової слідчої комісії потребує розгляду, є питання податкової складової в тарифі на природний газ для населення.

Вище наведені дані тільки про суми ПДВ та цільової надбавки в складі ціни природного газу, але зважаючи на те, що для потреб населення використовується природний газ, видобутий в Україні, для надання повної картини стосовно податкової складової в ціні природного газу необхідно враховувати як мінімум податки, об'єктом для справляння яких є обсяги видобутого природного газу. Такими податками є рентна плата за видобуток природного газу, плата за геологорозвідувальні роботи проведені за рахунок державного бюджету та плата за використання надр для видобутку корисних копалин.

Розглянемо яку частину складають податки в тарифах за якими природний газ, призначений для задоволення потреб населення, закупається в газовидобувних підприємств.

Найбільший видобуток природного газу в Україні здійснюють ДК "Укргазвидобування" та ДАТ "Чорноморнафтогаз".

Так в 2008 році для цих підприємств були встановлені такі ціни:

- для ДК "Укргазвидобування" - 182,00 грн. за 1000 м куб. без ПДВ;

- для ДАТ "Чорноморнафтогаз" - 289,00 грн. за 1000 м куб. без ПДВ.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 309-VI від 03.06.2008 р. ставки рентної на природний газ плати, складають:

- 50 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

- 40 гривень за 1000 куб.метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

- 10 гривень за 1000 куб.метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;

Ставки збору за геологорозвідувальні роботи в 2008 році складала 22,59 грн. за 1000 м куб., крім того, щоквартально ставка підлягає коригуванню на індекс інфляції, внаслідок цього вона в 4 кварталі 2008 року склала 23,05 грн. за 1000 м. куб.

Ставки плати за використання надр для видобутку природного газу в 2008 році складала 3,67 грн. за 1000 м куб. (ставка встановлена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 309-VI від 03.06.2008 р.

Таким чином, для природного газу, видобутого на ділянках в межах території України з глибин менших за 5 000 метрів сума податків в 2008 році складає 76,72 грн. на кожну 1000 м. куб., крім того сума ПДВ 36,40 грн., що в цілому складає 51,79 % від ціни реалізації природного газу, встановленої для ДК "Укргазвидобування", що включає ПДВ.

Для природного газу видобутого в межах континентального шельфу та/або виключної морської зони сума податків в 2008 році складає 36,72 грн. на кожну 1000 м.куб., крім того, сума ПДВ - 57,80 грн., що в цілому складає 27,25 % від ціни реалізації природного газу, встановленої для ДАТ "Чорноморнафтогаз".

Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне доручити уповноваженим органам розглянути питання стосовно обґрунтованості діючих розмірів рентної плати на природний газ, враховуючи, що така рентна плата є складовою собівартості природного газу, що реалізується для потреб населення.

Також Тимчасова слідча комісія пропонує доручити уповноваженим органам розглянути питання встановлення для природного газу, видобутого в межах континентального шельфу та/або виключної морської зони нульової ставки рентної плати. Ця пропозиція зумовлена тим, що витрати на видобуток природного газу з морських родовищ значно перевищують витрати на видобуток з родовищ, які знаходяться на суші.

Ця міра дозволить не вилучати оборотні кошти ДАТ "Чорноморнафтогаз" та використовувати їх для нарощення видобутку природного газу із перспективних для України морських родовищ.

За інформацією НАК "Нафтогаз України" введення нульової ставки рентної плати на природний газ та конденсат, що видобувається з морських родовищ дозволить забезпечити фінансування виробничих програм видобутку вуглеводнів в розмірі близько 2 млрд. гривень.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 309-VI від 03.06.2008 р. на обсяги природного газу, що використовуються видобувними підприємствами за іншими напрямками, ніж продаж газу НАК "Нафтогаз України" для населення, рентна плата сплачується за ставкою 200 грн. за 1000 м.куб.

В 2009 році Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 309-VI від 03.06.2008 р. (в редакції, яка діє з 01.01.2009 р.) передбачено застосування до ставок рентної плати на природний газ, що використовується за іншими напрямками, ніж продаж НАК "Нафтогаз України", коригуючого коефіцієнта. Цей коефіцієнт розраховується щомісячно шляхом ділення середньої митної вартості імпортного природного газу за відповідний місяць на базову ціну в розмірі 179,5 дол. США за 1000 м. куб.

За даними офіційного сайту Міністерства економіки України величина коригуючого коефіцієнту за січень 2009 року склала 2,0056. Це означає збільшення в січні 2009 року в 2 рази розміру рентної плати за кожну 1000 м. куб. природного газу порівняно з 2008 роком.

Так, внаслідок цього розмір рентної плати в січні 2009 року склав 401,12 грн. за 1000 тис. м. куб.

До цих обсягів включається також і газ, що використовується газовидобувними підприємствами на технологічні потреби, в свою чергу, вартість природного газу, який використовується на виробничо-технологічні потреби, разом з рентною платою на ці обсяги газу, включається до собівартості природного газу, який видобувається в Україні.

Таким чином, за рахунок застосування коефіцієнту до ставок рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, та використовується за іншими напрямками ніж реалізація НАК "Нафтогаз України (в тому числі й на технологічні потреби):

- в 2009 році фактично збільшено ставки рентної плати;

- ставки рентної плати в розрахунку на 1000 м. куб. будуть змінюватися щомісяця в залежності від вартості імпортованого природного газу.

На погляд Тимчасової слідчої комісії, встановлення підвищених ставок рентної плати на природний газ, який використовується газовидобувними підприємствами на виробничо-технологічні потреби є необґрунтованим з наступних підстав:

- підвищена ставка рентної плати на обсяги природного газу, який використовується на виробничо-технологічні потреби, призводить до здороження собівартості природного газу, який в подальшому використовується для потреб населення;

- за своєю суттю підвищена ставка рентної плати є санкцією за використання природного газу з порушенням порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом" N 1729 від 27.12.2001 р. В той же час, використання природного газу власного видобутку газовидобувними підприємствами на виробничо-технологічні потреби відповідає вказаній Постанові.

Отже, Тимчасова слідча комісія пропонує скасувати підвищену ставку рентної плати на природний газ, який використовується видобувними підприємствами без порушення постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом" N 1729 від 27.12.2001 р. (природний газ, що використовується на виробничо-технологічні потреби газовидобувних підприємств).

Також слід зазначити, що в 2009 році у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" N 605 від 29.04.2006 року ціни на природний газ, встановлені для промислових споживачів та підприємств, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, підлягають коригуванню у разі зміни середньомісячного курсу долару США по відношенню до курсу на 01.01.2009 року.

Тобто, передбачається коригування цін на природний газ для бюджетних установ та організацій, а також промислових споживачів в залежності від коливання курсу долару США, що, враховуючи нинішню нестабільність та непередбачуваність курсу долару США, не дає змоги якимось чином планувати ціну природного газу на 2009 рік.

Загальний висновок:

1) В 2008 році податки складають 51,79 % ціни природного газу, видобутого на території України та 27,25 % ціни природного газу, видобутого в межах континентального шельфу та/або виключної морської зони.

2) В 2009 році внаслідок введення коригуючого коефіцієнту до ставок рентної плати на природний газ, який використовується за іншими напрямками ніж реалізація НАК "Нафтогаз України":

- збільшено ставки рентної плати;

- ставки рентної плати в розрахунку на 1000 м куб. будуть змінюватися щомісяця в залежності від вартості імпортованого природного газу.

- неможливо буде прогнозувати собівартість природного газу, навіть, на період в один місяць.

3) Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне доручити уповноваженим органам розглянути питання стосовно обґрунтованості діючих розмірів рентної плати на природний газ, враховуючи, що така рентна плата є складовою собівартості природного газу, що реалізується для потреб населення.

4) Тимчасова слідча комісія пропонує доручити уповноваженим органам розглянути питання встановлення для природного газу, видобутого в межах континентального шельфу та/або виключної морської зони нульової ставки рентної плати.

5) Тимчасова слідча комісія пропонує скасувати підвищену ставку рентної плати на природний газ, який використовується видобувними підприємствами на виробничо-технологічні потреби.

XVI. ЩОДО ЦІНИ НА ПРИРОДНИЙ ГАЗ ДЛЯ ПРОМИСЛОВИХ СПОЖИВАЧІВ ТА СПОЖИВАЧІВ, ЩО ФІНАНСУЮТЬСЯ ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНОГО ТА МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ, ЯКА ЗАСТОСОВУВАЛАСЬ В СІЧНІ 2009 РОКУ

1) Ціна на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів на 2009 рік складає 2020,25 грн. за 1000 куб. м без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання

Така ціна спочатку була встановлена постановою НКРЕ N 56 від 29.01.2009 р., надалі вказана постанова втратила чинність на підставі постанови НКРЕ N 194 від 19.02.2009 р. При цьому постановою НКРЕ N 194 від 19.02.2009 р. ціну було також встановлено на рівні 2020,25 грн. за 1000 куб. м. Єдиною різницею було, що остання Постанова НКРЕ була погоджена з в.о. Міністра економіки України.

2) Ціна на природний газ для промислових споживачів на 2009 рік встановлена на рівні 2020,25 грн за 1000 куб. м без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання.

Ціна на природний газ для підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексу на 2009 рік відповідно до Переліку підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2008 N 925, встановлена на рівні 1899,25 грн за 1000 куб.м. без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію НАК "Нафтогаз України"

Вказані ціни спочатку були встановлені постановою НКРЕ N 57 від 29.01.2009 р., в подальшому вказану постанову було скасовано, та той же самий рівень цін затверджено постановою НКРЕ N 195 від 19.02.2009 р., яка погоджена з в. о. Міністра економіки України.

Відповідно Указу Президента України N 335/98 рішення НКРЕ щодо встановлення цін та тарифів (за винятком цін і тарифів для населення) не підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до п. 105 Регламенту Національної комісії регулювання електроенергетики України, затвердженого постановою НКРЕ N 1662 від 29.11.2007 р., рішення Комісії набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не зазначено в цих актах.

Таким чином, постанови НКРЕ N 56 та 57 від 29.01.2009 р. набрали чинності з моменту їх прийняття 29.01.2009 року.

Слід відзначити, що НКРЕ була наділена повноваженнями, щодо встановлення граничних цін на природний газ для промислових споживачів та споживачів, що фінансуються за рахунок державного та місцевого бюджетів після внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" N 1548 від 25.12.1996 р.

Вказані зміни було внесено постановою Кабінету Міністрів України N 36 від 28.01.2009 р.

Щодо набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України N 36 від 28.01.2009 р., то відповідно до пункту 2 цієї постанови вона набирала чинності з 28.01.2009 року, але в подальшому п. 2 постанови змінено постановою КМУ N 92 від 04.02.2009 року та датою набрання чинності змін щодо повноважень НКРЕ визначено 01.01.2009 року.

Тобто, НКРЕ отримала право встановлення цін на природний газ для промислових споживачів та споживачів, що фінансуються за рахунок державного та місцевого бюджетів починаючи з 01.01.2009 року.

До видання Постанов НКРЕ ціни на природний газ для вказаних категорій споживачів було встановлено постановою КМУ N 605 від 29.04.2006 року, яка містила наступні норми:

"1. Установити з 15 листопада 2008 р. граничні рівні цін на природний газ для:

- установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" на рівні 1152 гривні за 1 тис. куб. метрів;

- промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" на рівні 1152 гривні за 1 тис.куб.метрів."

Процитовані норми втратили чинність з 01.02.2009 року на підставі п. 3 постанови Кабінету Міністрів України N 36 від 28.01.2009 р.

Таким чином, відповідно до норм законодавства:

- до 29.01.2009 року, діяли ціни встановлені КМУ N 605 від 29.04.2006 року - 1152 грн. за 1 тис. куб. метрів;

- з 29.01.2009 року почали діяти нові ціни - 2020,25 грн. за 1 тис. м. куб. для промислових споживачів та бюджетних установ та організацій та 1899,25 грн. за 1 тис. м куб. для підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексу.

Фактично, всупереч нормам законодавства, нові ціни, які почали діяти з 29.01.2009 року, застосовувались до всіх обсягів природного газу, який було реалізовано у січні 2009 року промисловим споживачам та установам та організаціям, що фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Тобто такі категорії споживачів, було зобов'язано сплатити за природний газ не за цінами, які діяли в періоді його споживання, а за підвищеними цінами, які було встановлено в кінці січня 2009 року. Така ситуація призвела до невизначеності собівартості продукції підприємств на протязі січня 2009 року та виникнення збитків у споживачів природного газу.

Отже, Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне доручити уповноваженим органам розглянути питання правомірності застосування цін на природний газ, які було встановлено 29.01.2009 року до всіх обсягів природного газу, які були спожиті у січні 2009 року промисловими споживачами та установами та організаціями, що фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Проект відповідної Постанови Верховної Ради України внесено членами Тимчасової слідчої комісії у встановленому Регламентом Верховної Ради України порядку.

Просимо підтримати.

 

Голова Тимчасової
слідчої комісії
 

 
І. Г. Богословська
 

Опрос