Идет загрузка документа (11 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Земельный кодекс Украины относительно приобретения права собственности на землю

Предложения Президента Украины к проекту закона Украины от 31.08.2012 № 11128
Дата рассмотрения: 23.11.2012 Карта проходжения проекта

ПРОПОЗИЦІЇ
до Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо набуття права власності на землю"

Прийнятий Верховною Радою України 2 жовтня 2012 року Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо набуття права власності на землю" не може бути підписаний, виходячи з такого.

1. Пропонованими Законом, що надійшов на підпис, змінами до статті 22 Земельного кодексу України визначається, зокрема, коло осіб, які не можуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення (підпункт 1 пункту 1). До таких осіб передбачається віднести, зокрема, іноземні підприємства, підприємства, у статутному (складеному) капіталі яких є іноземна інвестиція (спільні підприємства, підприємства з іноземними інвестиціями), юридичних осіб, створених за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації.

Водночас змінами до статті 130 Земельного кодексу України передбачається, що покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (засновані громадянами України або юридичними особами, у статутному (складеному) капіталі яких немає іноземних інвестицій) (підпункт 7 пункту 1).

Таким чином, Законом запроваджується різний підхід при визначенні кола юридичних осіб, які можуть набувати землю сільськогосподарського призначення у власність, у тому числі бути покупцями такої землі.

Запропонований підхід не відповідає принципу юридичної визначеності, ясності і недвозначності правових норм, який випливає з конституційних принципів верховенства права, рівності суб'єктів господарювання перед законом (статті 8, 13 Конституції України), спричинить ризики неоднакового застосування норм Земельного кодексу України, зловживань.

Тому з метою нейтралізації таких ризиків пропоную підпункт 7 пункту 1 Закону, що надійшов на підпис, викласти в такій редакції:

"7) у пункті "б" частини першої статті 130 слова "юридичні особи України" замінити словами "юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, крім осіб, визначених у частині п'ятій статті 22 цього Кодексу".

Не відповідають зазначеним конституційним принципам і пропоновані Законом зміни до статті 129 Земельного кодексу України, за якими змінюються підходи щодо особливостей продажу земельних ділянок державної або комунальної власності юридичним особам, створеним за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземним державам, міжнародним урядовим та неурядовим організаціям (підпункт 6 пункту 1). Зокрема, якщо нині чинною нормою чітко визначено, що іноземні держави, заінтересовані у придбанні земельних ділянок у власність із земель державної і комунальної власності, подають клопотання до Кабінету Міністрів України, то за змінами до частин першої, четвертої та п'ятої названої статті Земельного кодексу України іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації, заінтересовані у придбанні земельних ділянок у власність із земель державної або комунальної власності, подаватимуть клопотання як до Кабінету Міністрів України, так і до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради і державного органу приватизації (підпункти "б", "г" і "ґ" підпункту 6 пункту 1).

З огляду на викладене підпункти "б", "г" і "ґ" підпункту 6 пункту 1 Закону, що розглядається, пропоную узгодити, щоб чітко визначити органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до яких мають звертатися з відповідним клопотанням іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації, заінтересовані у придбанні земельної ділянки державної або комунальної власності.

У зв'язку із запроваджуваною Законом, що надійшов на підпис, у Земельному кодексі України термінологією щодо позначення міжнародних урядових та неурядових організацій пропоную також доповнити Закон положенням про внесення відповідних змін до частини другої статті 134 та частини другої статті 151 Земельного кодексу України.

2. Законом, що надійшов на підпис, розширюється коло юридичних осіб, які можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення господарської діяльності у разі придбання земельної ділянки за цивільно-правовими договорами, внесення земельних ділянок засновниками (учасниками) таких юридичних осіб до статутного (складеного) капіталу, прийняття спадщини, з інших підстав (підпункт 4 пункту 1). Такими юридичними особами передбачається визначити всіх юридичних осіб, які засновані за законодавством України (за чинною редакцією статті 82 Земельного кодексу України такими юридичними особами є ті, що засновані громадянами України або юридичними особами України).

Слід зазначити, що за Господарським кодексом України підприємством з іноземними інвестиціями є підприємство, створене відповідно до вимог названого Кодексу, у статутному капіталі якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція (частина перша статті 116); іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб (частина перша статті 117). Відповідні норми відображено і в Законі України "Про режим іноземного інвестування". Таким чином, названі законодавчі акти закріплюють можливість створення за законодавством України підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних підприємств.

На практиці така зміна означатиме, що всі названі вище підприємства підпадатимуть під широко застосовуваний у Земельному кодексі України термін "юридичні особи" при набутті ними у власність земель будь-якої категорії, наприклад земель водного та лісового фонду.

Зважаючи на те, що на сьогодні в Україні ще не завершено законодавче врегулювання земельних відносин, зокрема, в частині підвищення ефективності заходів з охорони земель та посилення контролю за раціональним використанням земельних ресурсів, вважаю передчасним запровадження запропонованого Законом, що надійшов на підпис, підходу до набуття права власності на земельні ділянки для іноземних юридичних осіб (юридичних осіб з іноземними інвестиціями), оскільки це ускладнить додержання вимог статті 14 Конституції України, за якою земля є основним національним багатством України і перебуває під особливою охороною держави.

Ураховуючи наведене, з метою використання єдиної термінології та уникнення різного тлумачення при застосуванні на практиці правових норм пропоную в Законі, що надійшов на підпис, чітко розмежувати поняття "юридичні особи України", "юридичні особи", "юридичні особи, створені відповідно до законодавства України", "юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України".

3. Закон, що розглядається, слід доповнити перехідними положеннями щодо спільних підприємств, які на сьогоднішній день розпочали (але не закінчили) процедуру набуття ними права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення відповідно до чинних норм статті 82 Земельного кодексу України, тобто у порядку, встановленому для іноземних юридичних осіб.

З метою уникнення такої ситуації пропоную врегулювати це питання, доповнивши Закон, що надійшов на підпис, відповідними перехідними положеннями.

 

Президент України

В. ЯНУКОВИЧ

Опрос