Идет загрузка документа (11 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О государственной поддержке развития индустрии программной продукции

Предложения Президента Украины к проекту закона Украины от 18.03.2011 № 8267
Дата рассмотрения: 15.06.2012 Карта проходжения проекта

ПРОПОЗИЦІЇ
до Закону України "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції"

Прийнятий Верховною Радою України 24 травня 2012 року Закон України "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції" не може бути підписаний, виходячи з такого.

1. Законом, що надійшов на підпис, пропонується внести зміни до статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (частина друга статті 6). Цими змінами передбачається встановити тимчасово, на період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2022 року, розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

для суб'єктів господарювання індустрії програмної продукції, що застосовують особливості оподаткування суб'єктів господарювання індустрії програмної продукції, - відповідно до першого класу професійного ризику виробництва, виходячи із суми, що дорівнює двом розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої на день нарахування єдиного внеску (на сьогодні це становить 2188 гривень), помноженим на кількість найманих працівників таких суб'єктів господарювання (враховуючи найманих працівників-нерезидентів) з урахуванням кількості днів, відпрацьованих працівниками у звітному періоді, та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для найманих працівників таких суб'єктів господарювання, у тому числі нерезидентів, - як частку від суми, що дорівнює двом розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої на день нарахування єдиного внеску, помноженим на кількість найманих працівників суб'єктів господарювання індустрії програмної продукції (враховуючи найманих працівників-нерезидентів) з урахуванням кількості днів, відпрацьованих працівником у звітному періоді.

Насамперед слід зауважити, що запровадження спеціального режиму нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за галузевою ознакою є не чим іншим як порушенням конституційних принципів захисту державою усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівності перед законом (стаття 13 Конституції України).

Із цього приводу слід також наголосити, що за чинним Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" роботодавець сплачує на рахунки Пенсійного фонду України на одного працівника єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі від 402,15 гривні до 6836,62 гривні на місяць, а за найманого працівника - від 39,38 гривні до 669,53 гривні.

Виходячи ж із пропонованого Законом, що розглядається, механізму розрахунку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, роботодавцем буде сплачуватися єдиний соціальний внесок у розмірі від 26,81 гривні до 568,38 гривні, а за найманого працівника - від 2,63 гривні до 55,7 гривні.

Отже, запровадження пропонованого Законом механізму зумовить втрати Пенсійного фонду України (за попередніми підрахунками, такі втрати становитимуть до 6 млрд гривень на рік), у зв'язку з чим виникне нагальна потреба у наданні Пенсійному фонду України дотацій із Державного бюджету України на відповідну суму. Це у свою чергу спричинить недофінансування з Державного бюджету України видатків на програми, зокрема, економічного, соціального, культурного, інноваційного, регіонального розвитку і зумовить їх невиконання або виконання в неповному обсязі.

Викликає зауваження і пропоноване Законом, що надійшов на підпис, положення щодо розрахунку з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2022 року єдиного соціального внеску, виходячи з кількості днів, відпрацьованих працівником у звітному періоді.

Зокрема, за чинним порядком страховий стаж обчислюється в місяцях та залежить від розміру сплаченого внеску (частина третя статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частина третя статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", частина третя статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"). За нормами названих Законів, якщо працівником відпрацьовано неповний місяць, але сплачено страховий внесок на рівні мінімального страхового внеску, це є підставою для зарахування до його страхового стажу 30 днів (тобто повного місяця). Якщо ж сума сплаченого страхового внеску є меншою, страховий стаж зараховується у пропорційно меншому розмірі.

Унаслідок запровадження пропонованого Законом, що надійшов на підпис, порядку визначення розміру єдиного соціального внеску страховий стаж найманого працівника за один місяць роботи становитиме від двох до тридцяти днів. Це негативно позначиться на розмірах страхових виплат при настанні таких страхових випадків, як безробіття, тимчасова втрата працездатності, інвалідність, професійне захворювання, трудове каліцтво тощо, оскільки їх розміри будуть меншими, ніж при розрахунку за нині чинними нормами.

Так, молодий фахівець у сфері індустрії програмної продукції, який, наприклад, працює 8 днів на місяць, зараз має 1 рік страхового стажу та офіційну заробітну плату 3500 гривень на місяць, після 31 грудня 2022 року (а саме цією датою визначено завершення дії спеціального порядку обрахунку єдиного соціального внеску) матиме лише 6 років страхового стажу. Для такого працівника розміри страхових виплат становитимуть: у разі тимчасової втрати працездатності - 495,94 гривні (за нині чинними нормами - 3500 гривень), у разі безробіття - 371,99 гривні (за нині чинними нормами - 2450 гривень).

Отже, слід дійти висновку, що Закон, який надійшов на підпис, призведе до суттєвого обмеження існуючих за чинними законами можливостей відповідних громадян у реалізації належного їм права на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин (стаття 46 Конституції України).

Як визначив Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005, звуження змісту та обсягу прав є їх обмеженням.

За таких обставин пропоновані Законом положення щодо запровадження розрахунку єдиного страхового внеску, виходячи з кількості відпрацьованих працівником у звітному періоді днів, не відповідають статті 22 Конституції України, за якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя).

Підсумовуючи викладене, вважаю за необхідне утриматися від внесення пропонованих Законом змін до статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (частина друга статті 6 Закону, що надійшов на підпис).

Тому пропоную частину другу статті 6 Закону, що розглядається, виключити.

2. Слід зауважити, що за статтею 1 Закону, який надійшов на підпис, сфера його дії поширюється, зокрема, на суб'єктів господарювання індустрії програмної продукції, визначеної згідно з Податковим кодексом України. Відповідне визначення включається до Податкового кодексу України Законом України від 24 травня 2012 року N 4853-VI "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції".

Однак до названого Закону N 4853-VI відповідно до статті 94, пункту 30 частини першої статті 106 Конституції України Президентом України застосовано право вето і Закон повернуто до Верховної Ради України для повторного розгляду.

У зв'язку з цим та з метою уникнення прогалини в урегулюванні питання про коло суб'єктів, на яких поширюватиметься дія Закону України "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції", вважаю за необхідне визначити безпосередньо у цьому Законі суб'єкти господарювання індустрії програмної продукції, на які поширюватиметься державна підтримка. Тож пропоную доповнити Закон відповідними положеннями.

 

Президент України

В. ЯНУКОВИЧ

Опрос