Идет загрузка документа (15 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об органическом производстве

Предложения Президента Украины к проекту закона Украины от 19.07.2010 № 7003
Дата рассмотрения: 20.05.2011 Карта проходжения проекта

ПРОПОЗИЦІЇ
до Закону України "Про органічне виробництво"

Прийнятий Верховною Радою України 21 квітня 2011 року Закон України "Про органічне виробництво" не може бути підписаний, виходячи з такого.

1. Як зазначено в преамбулі Закону, він визначає правові, економічні та соціальні основи ведення органічного сільськогосподарського виробництва, вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції з метою покращення основних показників стану здоров'я населення, охорони довкілля, забезпечення раціонального використання і відтворення грунтів та інших природних ресурсів.

Водночас аналіз тексту Закону свідчить, що Закон усупереч конституційній вимозі щодо законодавчого регулювання правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції (пункт 8 частини першої статті 92 Конституції України) не запроваджує комплексного законодавчого регулювання підприємницької діяльності у сфері органічного виробництва, врегульовує здебільшого питання розподілу повноважень між органами виконавчої влади у названій сфері. Основна ж маса питань, що мають принципове значення для організації і здійснення органічного виробництва, за Законом має бути врегульована підзаконними актами.

Так, за Законом органічне виробництво здійснюється згідно з правилами органічного виробництва, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Ці правила мають містити: правила виробництва непереробленої органічної продукції рослинного походження, у тому числі грибів, та тваринного походження; правила виробництва органічної продукції аквакультур; правила ведення органічного бджільництва; правила переробки органічних продуктів рослинного та тваринного походження, у тому числі виробництва вина; правила виробництва, зберігання та переробки органічної сировини, кормів та дріжджів; правила збору дикорослих рослин, лісової продукції та водоростей; порядок інспектування та сертифікації органічного виробництва; порядок маркування органічної продукції та використання відповідного державного логотипу; порядок перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції (стаття 12 Закону). При цьому Законом, що надійшов на підпис, не визначено жодних основних вимог чи критеріїв, якими Кабінет Міністрів України має керуватися при встановленні таких правил органічного виробництва.

До сфери регулювання Кабінету Міністрів України Законом також віднесено визначення порядку та вимог до маркування органічної продукції, порядку сертифікації органічної продукції та форм сертифікатів і сертифікаційних рішень (статті 16, 18 Закону).

Отже, основні питання організації та здійснення органічного виробництва (вирощування), переробки, зберігання та реалізації органічної продукції визначатимуться актами Кабінету Міністрів України, які є підзаконними нормативно-правовими актами.

У Законі відсутнє визначення критеріїв та нормативних показників придатності угідь, які належать до земель сільськогосподарського призначення і за своїм агроекологічним станом відповідають вимогам до спеціальних сировинних зон, органів, які їх визначатимуть, в якому порядку, на підставі чого та за якими критеріями прийматиметься рішення про оцінку придатності земель та об'єктів для виробництва органічної продукції. Це також унеможливить належну реалізацію Закону на практиці.

Як уже зазначалось, такий підхід не відповідає конституційним нормам підприємництва в Україні, за якими правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції визначаються виключно законами України (пункт 8 частини першої статті 92 Конституції України), а тому не може бути підтриманий.

2. Стосовно пропонованого Законом регулювання окремих питань слід наголосити, що низка положень Закону не відповідає як нормам Конституції України, так і основоположним у відповідних сферах правового регулювання Законам України "Про Кабінет Міністрів України", "Про підтвердження відповідності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацію та сертифікацію". Крім того, Закон містить низку внутрішніх суперечностей.

Запровадження такого неузгодженого регулювання спричинить конкуренцію норм законодавчих актів, що на практиці може призвести до застосування до однакових правовідносин різних законів та неоднакового вирішення одних і тих самих питань, що, в свою чергу, створюватиме нерівні умови господарювання, а отже, негативно впливатиме на права та законні інтереси суб'єктів господарювання.

2.1. Законом запроваджується відмінний від загального підхід до здійснення сертифікації продукції, а вирішення одних і тих самих питань покладається на різні органи виконавчої влади.

Зокрема, передбачається, що сертифікація органічного виробництва здійснюється органом сертифікації з метою встановлення відповідності органічної продукції вимогам до виробництва, переробки, зберігання та реалізації органічної продукції, визначеним правилами органічного виробництва. У разі якщо результати перевірки незадовільні, орган сертифікації може прийняти негативне рішення щодо сертифікації, а оператор отримує сертифікаційне рішення (частини третя та шоста статті 18 Закону). При цьому затвердження форм сертифікатів і сертифікаційних рішень покладається і на центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства, і на Кабінет Міністрів України (абзац шостий частини другої статті 8 та частина третя статті 9 Закону, що надійшов на підпис).

Такий підхід не узгоджується з частиною другою статті 11 Закону України "Про підтвердження відповідності" та частиною першою статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацію та сертифікацію", відповідно до яких за результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення уповноваженого органу з сертифікації заявникові видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності.

Крім того, наділення центрального органу виконавчої влади та Кабінету Міністрів України однаковими повноваженнями може призвести до ситуації, коли відповідні форми сертифікатів і сертифікаційних рішень буде затверджено і центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства, і Кабінетом Міністрів України, а оператори органічного виробництва не знатимуть, актом якого органу керуватися.

Зазначене може спричинити порушення конституційних принципів верховенства права, рівності і справедливості, з яких випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005).

2.2. Законом пропонується встановити відмінний від загального і порядок здійснення державного нагляду і контролю у сфері органічного виробництва.

Так, передбачається, що періодичність проведення заходів державного нагляду (контролю) визначається на основі ступеня ризику, встановленого законом (частина четверта статті 11 Закону, що надійшов на підпис).

Водночас частиною другою статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику від здійснення господарської діяльності, який оцінюється за критеріями, що затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

2.3. Частиною другою статті 22 Закону передбачається, що за порушення законодавства у сфері органічного виробництва оператор може бути позбавлений сертифіката на органічну продукцію, а також може бути призупинено дію сертифіката. Законом же України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено лише можливість анулювання документа дозвільного характеру (частина сьома статті 41), позбавлення ж сертифіката або призупинення його дії взагалі не передбачено.

2.4. Законом установлено, що при Кабінеті Міністрів України утворюється Громадська рада з питань органічного виробництва як консультативно-дорадчий орган (абзац шостий статті 7 та стаття 10).

Визначення Верховною Радою України необхідності створення консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України є втручанням Верховної Ради України у вирішення Кабінетом Міністрів України питань забезпечення здійснення своїх повноважень. Це не відповідає статті 85 Конституції України, яка обмежує повноваження Верховної Ради України лише тими, які віднесені до її відання Основним Законом України.

Крім того, пропонований підхід щодо обов'язкового утворення та фінансування конкретного консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України суперечить Закону України "Про Кабінет Міністрів України", за яким Уряд для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати лише тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи (частина перша статті 49).

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що Закон, який надійшов на підпис, не забезпечує системного вирішення всього комплексу питань у сфері органічного виробництва, не відповідає Конституції України, Законам України "Про Кабінет Міністрів України", "Про підтвердження відповідності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацію та сертифікацію", а тому не може бути підтриманий.

У зв'язку з цим пропоную Закон України "Про органічне виробництво" відхилити.

 

Президент України

В. ЯНУКОВИЧ

Опрос