Идет загрузка документа (42 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об особенностях страхования сельскохозяйственной продукции с государственной поддержкой

Предложения Президента Украины к проекту закона Украины от 21.08.2009 № 5063
Дата рассмотрения: 11.01.2012 Карта проходжения проекта

ПРОПОЗИЦІЇ
до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" Прийнятий Верховною Радою України 22 грудня 2011 року

Закон України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" не може бути підписаний, виходячи з такого.

1. Законом пропонується запровадити пріоритет норм цього Закону серед інших актів цивільного законодавства України. Законом установлюється: якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, застосовуються норми цього Закону (стаття 2).

Із цим не можна погодитись, оскільки основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України (частини перша та друга статті 4 Цивільного кодексу України).

Отже, встановлення пріоритету норм Закону, що надійшов на підпис, порушує конституційний принцип верховенства права, за яким Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша та друга статті 8 Основного Закону України).

2. Законом пропонується встановити, що державне регулювання у сфері страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою (поряд із Кабінетом Міністрів України та Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг) здійснює уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики (частина третя статті 4). Водночас пропонується наділити зазначений центральний орган виконавчої влади такими повноваженнями, як: погодження договорів страхування, що розробляються для кожного страхового продукту та/або для окремої культури (абзац четвертий частини першої статті 1), погодження умов договору перестрахування, що укладається членами Аграрного страхового пулу (стандартного договору перестрахування) (абзац десятий частини першої статті 1), встановлення мінімально допустимого рівня страхового покриття при визначенні страхової суми (частини перша та друга статті 9), погодження статуту Аграрного страхового пулу (частина третя статті 16), визначення вимог щодо участі страхових компаній у страхуванні сільськогосподарської продукції з державною підтримкою (частина сьома статті 16).

Ураховуючи, що страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою Законом, що розглядається, віднесено до видів добровільного страхування (підпункт 1 пункту 2 розділу VIII "Прикінцеві положення"), наділення центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики повноваженнями, які за своєю суттю є регуляторними у сфері страхування, не відповідає основним засадам регулювання добровільного страхування, визначеним Законом України "Про страхування".

Так, відповідно до частини першої статті 6 названого Закону загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону України "Про страхування". Крім того, не допускається (за винятком обов'язкових видів страхування, страхування життя, майна фізичних осіб, перестрахування, страхування експортно-імпортних поставок під гарантію держави та діяльності страхових посередників) будь-яке централізоване регулювання (уніфікація, обмеження, обов'язковість тощо) розмірів страхових платежів (тарифів) і страхових сум (страхового відшкодування), умов укладання страхових договорів, взаємовідносин страховика і страхувальника, якщо вони не суперечать законодавству України (частина друга статті 41). Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів страховиків, умов вільної конкуренції у здійсненні страхової діяльності. Втручання в діяльність страховиків з боку державних та інших органів забороняється, якщо воно не пов'язане з повноваженнями органів, які здійснюють державний нагляд та контроль за діяльністю страховиків (стаття 42).

Водночас зауважую, що здійснення державного нагляду за страховою діяльністю та державне регулювання страхової діяльності на території України відповідно до Законів України "Про страхування" та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" віднесено до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (частина перша статті 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг").

3. У Законі закріплюється власна назва Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (частина третя статті 4, частина перша статті 15, частина друга статті 27).

У зв'язку з цим необхідно зазначити таке.

За Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

Основним Законом держави також установлено, що Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам (частина друга статті 106).

Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, утворюється Президентом України у складі Голови Комісії та шести членів Комісії.

Ураховуючи, що надання власної назви комісії безпосередньо пов'язано зі здійсненням Президентом України повноваження щодо її утворення, та беручи до уваги, що згідно з частиною третьою статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України, визначення парламентом власної назви національної комісії є втручанням у компетенцію Президента України.

4. Законом передбачено функціонування Установи, уповноваженої центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики на здійснення функцій з питань страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою (далі - Установа), та її територіальних підрозділів (частина четверта статті 7, частини перша та друга статті 13). Водночас на Установу покладається низка повноважень, які за своєю суттю є регуляторними (розрахунок ціни одиниці сільськогосподарської продукції; визначення за погодженням з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та з уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики порядку та умов ведення страховиками персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою; встановлення за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики форми інформування страховиками про кожен укладений, продовжений або анульований договір страхування, а також про кожен випадок виплати страхового відшкодування (стаття 27 Закону). При цьому Законом правовий статус зазначеної Установи не визначено.

Крім того, функції, якими Законом наділяється Установа, дублюють визначені цим же Законом повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики.

Зокрема, Законом передбачається, що договори страхування розробляються для кожного страхового продукту та/або для окремої культури і погоджуються уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики (абзац четвертий частини першої статті 1), а частиною другою статті 27 Закону встановлюється, що наведене є функцією Установи та її територіальних підрозділів спільно з Аграрним страховим пулом; за статтею 7 Закону ціна одиниці вирощеної продукції (для цілей страхування) встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики (частина третя статті 7), за частиною четвертою цієї ж статті ціна одиниці вирощеної продукції (для цілей страхування) розраховується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики або Установою, а за статтею 27 Закону розрахунок ціни одиниці сільськогосподарської продукції є функцією Установи та її територіальних підрозділів, за статтею 9 Закону мінімально допустимий рівень страхового покриття може встановлюватися центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, а за статтею 27 Закону підготовка прогнозів і розрахунків щодо державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції (сума необхідної підтримки, перелік культур тощо), у тому числі в розрізі регіонів, покладається на Установу спільно з Аграрним страховим пулом.

Невизначеність статусу Установи з одночасним покладенням на неї низки регуляторних повноважень за відсутності чіткого розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та Установою може призвести до некерованості процесів державного регулювання у сфері страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою і, як наслідок, до порушення прав страхувальників та страховиків.

5. За Законом право страхувати сільськогосподарську продукцію мають сільськогосподарські товаровиробники, що здійснюють свою діяльність на території України, крім нерезидентів, які вирощену на орендованих/власних земельних ділянках сільськогосподарську продукцію вивозять за межі митної території України відповідно до міжнародних (міжурядових) договорів України (частина третя статті 5).

Таким чином, Законом установлено лише загальні критерії для визначення сільськогосподарських товаровиробників, які мають право страхувати сільськогосподарську продукцію. Будь-яких інших критеріїв, вимог Закон не містить. Натомість Закон уповноважує Кабінет Міністрів України затверджувати щорічно перелік сільськогосподарської продукції, страхових ризиків, щодо яких здійснюється страхування з державною підтримкою на відповідний фінансовий рік (частина друга статті 5).

Такий підхід не відповідає конституційним принципам регулювання підприємництва в Україні, за якими правові засади і гарантії підприємництва, правила конкуренції визначаються виключно законами України (пункт 8 частини першої статті 92 Конституції України).

6. Законом встановлюється особливий порядок регулювання питань у сфері страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

6.1. Законом пропонується встановити відмінні від загальних строки оформлення страхового акта.

Так, передбачається, що страховик зобов'язаний протягом 15 днів після отримання повідомлення про страховий випадок та всіх документів про його обставини скласти страховий акт, за взаємної згоди сторони можуть продовжити термін оформлення страхового акта не більше ніж на один місяць (частини третя та шоста статті 13 Закону).

Встановлення таких строків не узгоджується із пунктом 2 частини першої статті 988 Цивільного кодексу України та пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про страхування", згідно з якими страховик зобов'язаний вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку.

6.2. Законом визначаються відмінні від загальних умови припинення договору страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

Зокрема, передбачається, що в разі припинення договору страхування за згодою сторін або на підставі судового рішення, якщо одна із сторін не виконує взятих на себе зобов'язань, страховик відшкодовує страхувальникові сплачений страховий платіж (страхову премію), внесений за термін дії договору, що залишається до його закінчення, з утриманням з цієї суми до 20 відсотків на операційні (управлінські) витрати страховика (частина друга статті 10, частина друга статті 24), а також встановлюється, що повернення страхових внесків здійснюється лише у випадку, якщо за договором не виплачувалося страхове відшкодування (частина третя статті 24).

Такі умови припинення договору страхування сільськогосподарської продукції не відповідають умовам припинення договору страхування, визначеним частинами четвертою та п'ятою статті 997 Цивільного кодексу України та частинами четвертою та п'ятою статті 28 Закону України "Про страхування", якими встановлюються різні правові наслідки дострокового припинення договору страхування за вимогою страхувальника та за вимогою страховика.

Так, якщо страхувальник відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страховиком страхових виплат. Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю (частина четверта статті 997 Цивільного кодексу України та частина четверта статті 28 Закону України "Про страхування").

Якщо страховик відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю. Якщо відмова страховика від договору обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальникові страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страхових виплат (частина п'ята статті 997 Цивільного кодексу України та частина п'ята статті 28 Закону України "Про страхування").

7. Законом забороняється після набрання ним чинності будь-яке пряме відшкодування з державного бюджету збитків сільськогосподарських товаровиробників, що виникли внаслідок надзвичайних ситуацій, за групами сільськогосподарської продукції, страхування якої здійснюється з державною підтримкою (частина четверта статті 25).

Це суперечить статті 95 Конституції України, за якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

8. Законом усупереч Бюджетному кодексу України встановлюється, що розпорядником коштів державного бюджету, що передбачаються на підтримку страхування сільськогосподарської продукції, є уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики (частина друга статті 25).

За Бюджетним же кодексом України головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень (частина третя статті 22).

9. Статтею 25 Закону передбачається державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції шляхом надання з державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам грошових коштів у вигляді субсидій на відшкодування частини страхового платежу (страхової премії), фактично сплаченого ними за договорами страхування сільськогосподарської продукції. Водночас визначається, що Закон набирає чинності з 1 липня 2012 року (пункт 1 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону).

Наведене не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України щодо строків введення в дію законів, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

10. Закон в частині позначення центральних органів виконавчої влади та їх функціональної спрямованості не відповідає Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", за яким міністерство є органом, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, інші ж центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики (стаття 1), існуючій нині системі центральних органів виконавчої влади.

Ураховуючи викладене, вважаю за необхідне привести положення Закону у відповідність із нормами Основного Закону України, Бюджетного, Цивільного кодексів України, Законами України "Про страхування", "Про центральні органи виконавчої влади".

У зв'язку з цим у Законі України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" пропоную:

1) у частині першій статті 1:

друге речення абзацу четвертого викласти в такій редакції: "Типові договори страхування розробляються для кожного страхового продукту та/або для окремої культури і погоджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику, та національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг";

у абзаці десятому слова "погоджених уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики" виключити;

2) друге речення частини першої статті 2 виключити;

3) у частині третій статті 4 та частині першій статті 15 слова "Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" замінити словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг";

4) у статті 5:

а) у частині другій:

у першому реченні слово "щорічно" виключити;
друге речення виключити;

б) частину третю статті 5 викласти в такій редакції:

"3. Право страхувати сільськогосподарську продукцію мають сільськогосподарські товаровиробники, що здійснюють свою діяльність на території України та відповідають визначеним Кабінетом Міністрів України критеріям (крім нерезидентів)";

5) у частині четвертій статті 7 слова "або установою, уповноваженою центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики на здійснення функцій з питань страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою (далі - Установа)" виключити;

6) у першому реченні частини другої статті 8 слова "або Установою" виключити;

7) друге речення частини першої та друге речення частини другої статті 9 виключити;

8) частину другу статті 10 викласти в такій редакції:

"2. Граничні розміри, структура, порядок застосування страхових тарифів за видами майна, що підлягає страхуванню, та за регіонами України встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику, на підставі актуарних розрахунків спільно з Аграрним страховим пулом (далі - Пул)";

9) у третьому реченні частини другої статті 11 слова "і про її проведення ініціатор повідомляє територіальний підрозділ Установи" виключити;

10) у статті 13:

а) третє речення частини першої та друге речення частини другої виключити;

б) частину третю викласти в такій редакції:

"3. Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати та скласти страховий акт, в якому зазначаються: оцінка впливу на урожай застрахованих і незастрахованих ризиків; метод розрахунку і уточнені дані про суму втрат; розмір пошкоджених площ; розмір втрат, понесених внаслідок настання страхового випадку; додаткові витрати страхувальника; розрахунок страхового відшкодування; заперечення сторін щодо розміру встановленого збитку. Страховий акт складається у двох примірниках і підписується страховиком та страхувальником. Страхувальник може залучити до визначення розміру збитку та складення страхового акта представників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, та/або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини. Один примірник страхового акта залишається у страховика, другий - у страхувальника";

в) у другому реченні частини четвертої слова "і територіальний підрозділ Установи" виключити;

г) абзац перший частини шостої виключити;

11) у статті 16:

а) у частині третій слова "погоджується з уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики" виключити;

б) частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Членом Пулу може бути страховик, що відповідає вимогам Закону України "Про страхування", отримав відповідну ліцензію і відповідає вимогам, визначеним національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику, щодо участі страхових компаній у страхуванні сільськогосподарської продукції з державною підтримкою";

12) у пункті 1 частини першої статті 17 слова "та Установою" виключити;

13) у частині третій статті 20 слова "Установи та" виключити;

14) у статті 21:

а) у третьому реченні частини другої слова "територіального підрозділу Установи та" виключити;

б) у частині шостій слова "затверджуються Установою" замінити словами "затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику";

15) у частині третій статті 23 слова "і територіальний підрозділ Установи" виключити;

16) у статті 24:

а) частину першу викласти в такій редакції:

"1. Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у випадках, передбачених договором страхування відповідно до вимог Закону України "Про страхування";

б) частини другу та третю виключити, у зв'язку з чим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами другою - четвертою;

17) у статті 25:

а) у частинах першій і третій слова "щорічному" та "щорічно" виключити;

б) частини другу та четверту виключити, у зв'язку з чим частину третю вважати частиною другою;

18) статтю 26 викласти в такій редакції: 

 
"Стаття 26. Порядок надання фінансової підтримки

1. Порядок та умови надання державної підтримки шляхом здешевлення страхових платежів (премій) затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику, має право:

вносити пропозиції Кабінету Міністрів України щодо переліку ризиків, об'єктів страхування та частини страхових платежів (страхових премій), яка субсидується з державного бюджету;

визначати за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, порядок та умови ведення страховиками персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою;

встановлювати форми інформування страховиками про кожен укладений, продовжений або достроково припинений договір страхування, а також про кожен випадок виплати страхового відшкодування;

вивчати та впроваджувати світовий досвід з питань страхування;

здійснювати:

нарахування та виплату страхових субсидій;

ведення інформаційних баз даних щодо страхування сільськогосподарської продукції;

розроблення спільно з Пулом нових страхових продуктів, стандартних правил страхування, процедур андеррайтингу та врегулювання збитків, проектів стандартних заяв та договорів страхування;

підготовку спільно з Пулом прогнозів і розрахунків щодо державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції (сума необхідної підтримки, перелік культур тощо), у тому числі в розрізі регіонів;

збирання і реєстрацію інформації за договорами страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, визначення суми бюджетного фінансування;

збирання, узагальнення і аналіз даних про страхові випадки та страхові виплати;

розрахунок ціни одиниці сільськогосподарської продукції";

19) статтю 27 виключити, статтю 28 вважати статтею 27;

20) у розділі VIII "Прикінцеві положення":

а) у пункті 1 слова "крім частини четвертої статті 25 цього Закону, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року" виключити;

б) у пункті 2:

у підпункті 1:

- в абзаці другому підпункту "г" слова "дозвіл на" замінити словами "ліцензію на здійснення";

- доповнити підпункт підпунктами "д" і "е" такого змісту:

"д) частину другу статті 16 доповнити реченням такого змісту: "Страховики, які здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику";

е) частину другу статті 41 після слів "під гарантію держави" доповнити словами "страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою";

в абзаці четвертому підпункту "а" підпункту 2 слово "здійснення" виключити;

в) абзац п'ятий пункту 3 виключити;

21) у тексті Закону слова "уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики", "державна ветеринарна служба", "орган виконавчої влади з питань проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів" у всіх відмінках замінити відповідно словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини", " центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів" у відповідному відмінку;

22) посилання у тексті Закону на районні управління агропромислового комплексу виключити.

 

Президент України

В. ЯНУКОВИЧ

Опрос