Идет загрузка документа (20 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины (относительно полномочий Конституционного Суда Украины, особенностей производства по делам по конституционным обращениям и недопущении злоупотреблений правом на конституционное представление)

Предложения Президента Украины к проекту закона Украины от 14.03.2008 № 2219
Дата рассмотрения: 23.09.2008 Карта проходжения проекта

ПРОПОЗИЦІЇ
до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень Конституційного Суду України, особливостей провадження у справах за конституційними зверненнями та недопущення зловживань правом на конституційне подання"

Прийнятий Верховною Радою України 2 вересня 2008 року Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень Конституційного Суду України, особливостей провадження у справах за конституційними зверненнями та недопущення зловживань правом на конституційне подання" не може бути підписаний, виходячи з такого.

1. Законом пропонується доповнити частину шосту статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" положенням, за яким дію акта Кабінету Міністрів України, щодо якого винесено ухвалу Конституційного Суду України про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України або визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції, не може бути повторно зупинено Президентом України на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України (стаття 1 розділу I Закону, що розглядається).

Аналогічне доповнення передбачено і до статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України". Зокрема, додатковою підставою для відмови Конституційним Судом України у відкритті конституційного провадження за конституційним поданням Президента України у справах щодо відповідності Конституції України (конституційності) акта Кабінету Міністрів України визначено випадок, якщо питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) цього акта Уряду України вже було предметом розгляду Конституційного Суду України, за наслідками якого ним було прийнято ухвалу про відмову у відкритті провадження або рішення про визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України (пункт 6 статті 2 розділу I Закону, що надійшов на підпис).

Зазначені положення не відповідають Конституції України, яка не містить жодних обмежень щодо кількості реалізації Президентом України наданого йому Основним Законом держави права зупиняти дію актів Кабінету Міністрів України (пункт 15 частини першої статті 106).

Наведені положення Закону, що надійшов на підпис, також перешкоджатимуть реалізації конституційних повноважень Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (частина друга статті 102 Основного Закону держави). Це також суперечить загальним засадам Конституції України, зокрема гарантіям звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України (частина третя статті 8).

Таким чином, внесення відповідних змін є нічим іншим як звуженням конституційного права Президента України, закріпленого пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України.

Аналогічні зауваження викликає і доповнення статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" іншим положенням, яке зобов'язує Конституційний Суд України відмовити у відкритті провадження за конституційним поданням Президента України щодо конституційності акта Кабінету Міністрів України, якщо на момент звернення з конституційним поданням на розгляді Конституційного Суду України вже знаходиться справа щодо відповідності Конституції України цього акта Кабінету Міністрів України.

До того ж ця новела не узгоджується з положеннями статті 76 чинного Закону України "Про Конституційний Суд України", за якою кожний із суб'єктів права на конституційне подання, визначених у статті 40 названого Закону, може звернутись до Конституційного Суду України з конституційним поданням стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на будь-якій стадії конституційного провадження, якщо він вважає, що рішення Конституційного Суду України у справі може вплинути на обсяг їх повноважень.

2. Змінами до статті 44 Закону України "Про Конституційний Суд України" (пункт 5 статті 2 розділу I Закону, що розглядається) передбачається встановити, що провадження у справі не може бути припинено з мотивів скасування акта, який є предметом розгляду, органом, що його видав, у випадку, якщо на розгляді зазначеної справи наполягає один із суб'єктів права на конституційне подання; у справах за конституційними поданнями Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) актів Кабінету Міністрів України відкликання конституційного подання не допускається.

Ці положення суперечать нормам статей 147, 150 Конституції України, за змістом яких юрисдикція Конституційного Суду України поширюється тільки на чинні нормативно-правові акти, на чому неодноразово наголошував Конституційний Суд України у своїх рішеннях (Рішення Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року N 15-рп/2001 у справі щодо прописки, від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, від 26 червня 2008 року N 13-рп/2008 у справі про повноваження Конституційного Суду України тощо).

Не можна погодитися також із запровадженням заборони лише Президентові України відкликати власні конституційні подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) актів Кабінету Міністрів України.

Позбавлення лише одного із суб'єктів права на конституційне подання належного всім суб'єктам процесуального права відкликати власні конституційні подання порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, закріплений пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України.

3. Законом пропонується доповнити перелік підстав для відмови Конституційним Судом України у відкритті конституційного провадження у справі, визначений статтею 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", новою підставою - наявність рішення Конституційного Суду України щодо конституційності аналогічного за змістом та юридичною силою акта, або ухвали про відмову у відкритті провадження щодо такого акта (пункт 6 статті 2 розділу I Закону, що розглядається).

Такий підхід унеможливлюватиме реалізацію Конституційним Судом України в повному обсязі функції конституційного контролю, що здійснюється єдиним органом конституційної юрисдикції на підставі статей 147, 150, 151, 152 Конституції України шляхом ухвалення рішень щодо відповідності Конституції України (конституційності) конкретних, окремих актів, розгляд яких віднесено до його юрисдикції, або положень таких актів, обмежує повноваження єдиного органу конституційної юрисдикції. Адже за статтею 152 Конституції України закони та інші правові акти або окремі їх положення втрачають чинність у порядку здійснення конституційної юрисдикції лише з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Слід також зауважити, що запровадження такої нової підстави відмови у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України, як наявність ухвали про відмову у відкритті провадження щодо такого акта, створює передумови для зловживань - подання недобросовісним суб'єктом конституційного подання, яке навмисно неналежним чином оформлене, з тим, щоб одержати ухвалу про відмову у відкритті провадження і, таким чином, унеможливити у подальшому розгляд та визнання відповідного акта неконституційним.

Ці, а також зазначені вище зауваження стосовно доповнення статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" частиною другою, стосуються і положень Закону про доповнення статті 46 чинного Закону про Конституційний Суд України частиною п'ятою (пункт 7 статті 2 розділу I Закону).

4. Пунктом 11 статті 2 розділу I Закону, що розглядається, статтю 71 чинного Закону України "Про Конституційний Суд України" пропонується доповнити положенням, за яким конституційне подання Президента України щодо відповідності Конституції України постанови Кабінету Міністрів України може бути направлено до Конституційного Суду України у строк не пізніше 15 днів з дня прийняття постанови Уряду.

Насамперед слід зазначити, що запровадження такого обмеження не відповідає нормі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України, яка не обмежує Президента України у часі для реалізації такого повноваження.

Крім того запровадження зазначеного обмеження дискримінує Президента України порівняно з іншими суб'єктами права на конституційне подання, для яких не передбачено будь-яких обмежень у часі для направлення конституційного подання.

З приводу пропонованої новели слід також зауважити, що Конституційний Суд України, як уже відзначалось вище, розглядає лише чинні правові акти. За таких обставин наведене вище положення Закону не враховує випадків (а відтак, і унеможливлює оскарження Президентом України до Конституційного Суду України у 15-денний строк постанов Кабінету Міністрів України), коли:

постанова Уряду набирає чинності у визначений в ній строк, що перевищує 15-денний строк від дати її видання;

постанова Уряду офіційно опубліковується (а отже, за частиною першою статті 55 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" і набирає чинності) у строк, що перевищує 15-денний строк від дати її видання. Між тим, такі випадки непоодинокі. Так, серед постанов Уряду, прийнятих останнім часом, наприклад, постанови N 650 і N 651 від 16 липня 2008 року, були офіційно опубліковані після закінчення 15-денного строку від дати видання, а саме 1 серпня цього року, постанова N 731, видана 11 серпня 2008 року, опублікована 27 серпня цього року, постанови N 793 і N 794, видані 27 серпня 2008 року, до закінчення 15-денного строку офіційно опубліковані не були;

постанова Уряду не оприлюднюється у 15-денний строк, що в принципі не дозволяє ознайомитись та проаналізувати її текст, хоча на практиці і такі випадки досить часто мають місце. Так, наприклад, постанова N 712, видана 9 липня 2008 року, була надіслана відповідним органам лише 20 серпня 2008 року, а опублікована тільки 1 вересня 2008 року, за межами 15-денного строку були надіслані відповідним органам і постанови N 738 від 6 серпня 2006 року (надіслана 22 серпня 2008 року), N 795 від 20 серпня 2008 року (надіслана 9 вересня 2008 року), які були офіційно опубліковані відповідно тільки 5 і 11 вересня 2008 року.

Тому зазначена новела, як і в попередніх випадках, не може бути підтримана як така, що обмежує визначені Основним Законом держави засади конституційного судочинства, гарантії додержання Конституції України, порушуючи норми Конституції України, зокрема, частини третьої статті 8, пункту 2 частини третьої статті 129.

5. Доповнення статті 90 Закону України "Про Конституційний Суд України" частиною четвертою, яка має імперативний характер, щодо відкриття Конституційним Судом України не пізніше ніж на другий робочий день після надходження подання Верховної Ради України та відповідних документів і матеріалів у позачерговому порядку провадження у справі про надання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (пункт 14 статті 2 розділу I Закону, що розглядається) не узгоджується з положеннями пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", якою передбачено можливість Конституційного Суду України відмовити у відкритті конституційного провадження у справі, зокрема, в разі, якщо конституційне подання не відповідає вимогам, передбаченим названим Законом, а отже, й можливість відмови у відкритті конституційного провадження в разі недодержання вимог, що встановлюються новою частиною другою статті 90 Закону.

Враховуючи викладене, пропоную Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень Конституційного Суду України, особливостей провадження у справах за конституційними зверненнями та недопущення зловживань правом на конституційне подання" відхилити, як такий, що не відповідає Конституції України.

 

Президент України

В. ЮЩЕНКО

Опрос