Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Анализ состояния парламентского избирательного законодательства Украины: направления и пути его усовершенствования согласно рекомендациям миссии ОБСЕ/БДИПЧ по наблюдению за выборами и Европейской комиссии "За демократию через право" (Венецианской комиссии)

Высший административный суд
Письмо от 01.07.2015

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Аналіз стану парламентського виборчого законодавства України: напрямки та шляхи його удосконалення згідно з рекомендаціями місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за виборами та Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанської комісії)

ВСТУП

Процес удосконалення виборчого законодавства України має перманентний характер і триває протягом усього періоду незалежності України. Фактично зміни до українського виборчого законодавства вносились перед кожними загальнонаціональними виборами.

Разом із тим протягом 2002 - 2014 років у сфері виборів напрацьовано законодавство, яке дозволило провести принаймні шість виборчих кампанії, що були оцінені як такі, що відповідали більшості міжнародних стандартів. Планувалося, що пізніше положення різних законів у сфері виборів буде уніфіковано в єдиний документ - Виборчий кодекс, запровадження якого протягом тривалого часу є рекомендацією міжнародних та місцевих спостерігачів за виборами1.

____________
1 Виборча реформа очима громадськості // Аналітичний звіт за результатами проекту "Організація широкого та відкритого громадського обговорення питань удосконалення виборчого законодавства в Україні" (жовтень - листопад 2011 р.)

За результатами аналізу українського законодавства про вибори та практики його застосування в ході виборчих компаній ОБСЄ/БДІПЛ та Венеціанська комісія неодноразово рекомендували уніфікувати правове регулювання виборів шляхом прийняття Виборчого кодексу. На необхідності його ухвалення також особливо наголошується у Резолюції ПАРЄ 1755 (2010) "Функціонування демократичних інститутів в Україні". У ряді країн Європи порядок проведення виборів врегульовано виборчими кодексами2. У тих країнах, де виборчі кодекси відсутні, забезпечено різний рівень уніфікованості виборчих процедур.

____________
2 Серед таких країн, зокрема, Азербайджан, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Вірменія, Грузія, Іспанія, Казахстан, Люксембург, Македонія, Молдова, Нідерланди, Польща, Норвегія, Фінляндія, Франція, Швеція. Водночас у багатьох європейських державах виборчі кодекси відсутні, там порядок проведення загальнонаціональних та місцевих виборів врегульовано окремими виборчими законами. До таких країн можна віднести, наприклад, Австрію, Велику Британію, Данію, Естонію, Ісландію, Італію, Латвію, Литву, Мальту, Португалію, Румунію, Сербію, Словаччину, Словенію, Угорщину, Узбекистан, Хорватію, Чехію та Чорногорію.

В Україні кодифікація виборчого законодавства наразі не здійснена. До основних факторів, що перешкоджають прийняттю Виборчого кодексу, фахівці відносять такі:

1) нестабільність виборчого законодавства. Закон "Про вибори народних депутатів України" з жовтня 2001 року змінювався більше 20 разів, Закон "Про вибори Президента України" з березня 1999 року - більше 10 разів. Навіть Закон "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", прийнятий 10 липня 2010 року, встиг змінитися майже 10 разів. Нестабільність виборчого законодавства є одним із чинників, що перешкоджають його кодифікації;

2) відсутність консенсусу щодо необхідності кодифікації та концептуальних положень майбутнього Виборчого кодексу. На сьогодні серед політиків та експертів відсутнє єдине розуміння того, за якими виборчими системами проводитимуться наступні парламентські та місцеві вибори. Разом із тим саме виборчою системою визначається ряд виборчих процедур: порядок утворення округів, система комісій, розподіл повноважень між комісіями, форма і порядок виготовлення виборчих бюлетенів, механізми встановлення результатів виборів, порядок здійснення агітації тощо. Відсутність консенсусу щодо виборчих систем ускладнює пошук консенсусу щодо змісту регулювання ключових виборчих процедур;

3) відсутність належної правової основи для кодифікації виборчого законодавства;

4) дискусії щодо предмета регулювання Виборчого кодексу. Між проектами виборчого кодексу, які перебувають на розгляді парламенту, є суттєві розбіжності щодо предмета регулювання. Тому прийняття Виборчого кодексу вимагає погодження більшістю депутатів його концептуальних положень3.

____________
3 Виборча реформа очима громадськості // Аналітичний звіт за результатами проекту "Організація широкого та відкритого громадського обговорення питань удосконалення виборчого законодавства в Україні" (жовтень - листопад 2011 р.)

Як зазначалося вище, протягом 2002 - 2014 років було проведено шість виборчих кампаній до Верховної Ради України, а саме: у березні 2002 року; у березні 2006 року; у вересні 2007 року; у жовтні 2012 року; у грудні 2013 року та у жовтні 2014 року. Проаналізуємо більш детально нормативно-правову базу, яка регламентувала проведення цих виборчих кампаній, а також існуючі прогалини і зміни, які необхідно внести для стабілізації і удосконалення виборчих правовідносин.

1.1. Законодавча база парламентських виборів 2002 року: стан і напрямки вдосконалення

Парламентські вибори, що відбулися 31 березня 2002 року, стали третіми виборами до найвищого законодавчого органу, проведеними в Україні після здобуття незалежності. Ці вибори розглядалися як важливий показник демократичного розвитку України від часу проведення парламентських виборів 1998 року та президентських виборів 1999 року, що не повною мірою відповідали зобов'язанням ОБСЄ та міжнародним стандартам.

Неполный текст документа!
ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете получить в рамках акции и БЕСПЛАТНОГО доступа на 72 часа к информационно-правовым системам ЛІГА:ЗАКОН
Сэкономь 30% при покупке продуктов от ЛІГА:ЗАКОН
Полный доступ на 72 часа
Попробовать бесплатно
Купить
Опрос