Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О признании противоправным и отмене решения, которым применен штраф и начислена пеня за несвоевременную уплату страховых взносов

Высший административный суд
Определение от 20.03.2012 № К-35186/10

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20.03.2012 р.

N К-35186/10

Вищий адміністративний суд України колегією суддів у складі - Гашицького О. В. (суддя-доповідач), Малиніна В. В., Мороз Л. Л., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" (далі - також Підприємство) до Управління Пенсійного фонду України у Соснівському районі міста Черкаси (далі - Управління ПФУ) про скасування рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Підприємства на постанову господарського суду Черкаської області від 25 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2010 року, установив:

У вересні 2008 року Підприємство звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до Управління ПФУ про визнання протиправним та скасування рішення від 21 серпня 2008 року N 2092, яким до нього застосовано штраф та нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків.

На обґрунтування позову Підприємство послалося на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем із порушенням вимог частини четвертої статті 12 Закону України від 14 травня 1992 року N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон N 2343-XII), оскільки штрафні санкції були застосовані до Підприємства у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 березня 2007 року у справі про банкрутство позивача, постановленою на підставі зазначеного Закону. Постановою господарського суду Черкаської області від 25 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2010 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Судом касаційної інстанції визнано поважною причину пропуску позивачем строку на касаційне оскарження ним судових рішень у цій справі. У касаційній скарзі Підприємство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення й ухвалити нове про задоволення позову. Зокрема, позивачем зазначено, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги підпункту 1 частини третьої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) щодо права сторони на участь у судовому розгляді справи та безпідставне незастосування в цій справі положень частини четвертої статті 12 Закону N 2343-XII.

Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу: Управління ПФУ обґрунтовує безпідставність доводів, наведених Підприємством у касаційній скарзі та просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення без змін. Осіб, які беруть участь у справі, про дату, час і місце касаційного розгляду справи повідомлено, вони (їхні представники) в судове засідання не прибули. Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 222 КАС судом касаційної інстанції цю справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Перевіривши у визначених статтею 220 КАС межах за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з частиною першою статті 23 Закону N 2343-XII нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Таким чином, якщо зобов'язання позивача за страховими внесками, за прострочення сплати яких за оскаржуваним рішенням нараховані штраф та пеня, виникли після введення господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не розповсюджується. Судами встановлено, що з 21 січня по 21 липня 2008 року, тобто під час введеного в дію ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 березня 2007 року мораторію на задоволення Підприємством вимог кредиторів, позивачем допущено несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим Управлінням ПФУ прийнято рішення про застосування до Підприємства відповідних штрафних санкцій та пені. Відповідно до статей 1, 12 Закону N 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від нього.

Опрос